Document No. 111529593

Справа № 991/4857/23

Провадження 1-кс/991/4878/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Бар Барського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000,00 грн та покласти на неї обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4, яка з 10.04.2017 обіймала посаду провідного менеджера відділу матеріально-технічного забезпечення комерційного управління ДП «Укрспирт», а з 01.06.2018 - посаду менеджера відділу організації та контролю постачання управління комерційної політики ДП «Укрспирт», за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, вчинила пособництво у заволодінні коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 із ТОВ «Демі Трейд Груп», № 2911-01 від 29.11.2017 із ТОВ «Адвансен Трейд», за якими надмірно сплачено 43 740 788, 42 грн на рахунки останніх; а також за попередньою змовою із ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вчинила пособництво у заволодінні коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) із ТОВ «Ап-Райт», за якими надмірно сплачено 11 747 764, 51 гривень на рахунки останнього, що відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи є збитками, завданими ДП «Укрспирт».

30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.

Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що застосування до підозрюваної більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на не сїудом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.

Враховуючи майновий стан підозрюваної та її родини, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваної, детектив дійшов висновку про нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, у зв`язку із чим просить визначити їй заставу у сумі 10 000 000 грн. Для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. Під час розгляду клопотання надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання доказів.

Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6,з думкою яких погодилася підозрювана ОСОБА_4, проти задоволення клопотання заперечували, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Так, матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження причетності ОСОБА_4 до інкримінованого їй кримінального правопорушення, зокрема, у чому саме полягає пособництво ОСОБА_4, її обізнаності з умислом інших фігурантів кримінального провадження. Сторона обвинувачення не дослідила положення про управління безпеки, алгоритм прийняття рішень щодо визначення переможця конкурсу на закупівлю того чи іншого товару, послуги. Також з матеріалів клопотання не вбачається наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 з моменту повідомлення про підозру належним чином виконує процесуальні обов`язки. Розмір застави, на якому наполягає сторона обвинувачення, є неспівмірним з майновим станом підозрюваної. Письмові заперечення захисника ОСОБА_5 долучені до матеріалів справи.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково з таких підстав.

Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).

Зі змісту ч. 1 ст. 177 КПК України вбачається, що запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.

У ч. 1 ст. 42 КПК України визначено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

З матеріалів доданих до клопотання встановлено, що 30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 набула статусу підозрюваної в цьому кримінальному провадженні і щодо неї може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення «обґрунтованої підозри» надано, зокрема, у рішенні «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom», згідно з яким «…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як «обґрунтоване», буде залежати від усіх обставин справи» [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як «Нечипорук і Йонкало проти України», «Erdagoz v. Turkey», «Labita v. Italy», «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» та доповнено вказівкою на те, що «факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи» [16, §§ 34, 36], і так само «висунення обвинувачення» [17, § 184].

На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, до клопотання додано матеріали, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

- наказів № 88-к від 10.04.2017 та № 157-к від 01.06.2018 про переведення ОСОБА_4 на посаду провідного менеджера відділу матеріально-технічного забезпечення комерційного управління ДП «Укрспирт», про переведення ОСОБА_4 на посаду менеджера відділу організації та контролю постачання управління комерційної політики ДП «Укрспирт» відповідно;

- посадової інструкції менеджера відділу організації та контролю постачання управління комерційної політики ДП «Укрспирт», затвердженої 02.08.2018, у якій визначено коло завдань та обов`язків, покладених на ОСОБА_4, у тому числі: проведення моніторингу діючих цін на сировину та отримання комерційних пропозицій за результатами моніторингу відкритих джерел та/або електронної системи закупівель; оформлення та супроводження закупівель сировини (пункти 2.2, 2.3);

- положень про комерційне управління ДП «Укрспирт», затвердженого 22.11.2016, та про управління комерційної політики ДП «Укрспирт», затвердженого 02.08.2018, якими визначено завдання, обов`язки та відповідальність працівників управління;

- договору поставки № 2911-01 від 29.11.2017, із додатковими угодами від 05.03.2018, 27.04.2018, 26.06.2018, 01.10.2018, 01.11.2018, 30.11.2018, та специфікаціями, укладеними між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Адвансен Трейд»;

- договорів поставки № 1161 від 17.12.2018 та № 931 від 19.12.2019 із додатковими угодами від 23.01.2019, 28.02.2019, 01.04.2019, 27.06.2019, 13.11.2019, та від 03.03.2020, 24.04.2020, 10.06.2020 відповідно, специфікаціями, укладеними між ДП «Укрспирт» та ТОВ «Демі Трейд Груп»;

- протоколів визначення переможця конкурсу на закупівлю палива котельного коксохімічного № 331/3 від 27.04.2018, № 20 від 22.01.2019, № 47 від 28.02.2019, № 66 від 28.03.2019, № 263 від 11.12.2019, № 487/1 від 13.12.2018, № 478/1 від 30.07.2018, № 457/1 від 01.11.2018, № 367/2 від 26.06.2018, № 294/1 від 05.03.2018, згідно яких під час засідань комісії була заслухана ОСОБА_4 та за результатами розгляду комерційних пропозицій, поданих, серед інших юридичних осіб у тому числі ТОВ «Адвансен Трейд», ТОВ «Демі Трейд Груп», переможцями конкурсу визнано останніх, ухвалено внести зміни до договорів та укласти додаткові угоди та специфікації до договорів із цими товариствами;

- протоколу огляду від 16.02.2023, згідно якого за результатами аналітичної роботи за даними Єдиного реєстру податкових накладних встановлено ланцюг постачання палива на користь ДП «Укрспирт» через ТОВ «Адвансен Трейд», з грудня 2017 року до грудня 2018 року, та через ТОВ «Демі Трейд Груп», з січня 2019 року до грудня 2020 року: ТОВ «НВП «Аврора» - ТОВ «Адвансен Трейд» - ДП «Укрспирт»; ТОВ «Аврора Бест»/ ТОВ «НВП «Аврора»/ ТОВ «Ювента-Н» - ТОВ «Демі Трейд Груп» - ДП «Укрспирт»;

- протоколу огляду від 31.01.2022, згідно якого відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що за період з 01.01.2017 до 20.08.2020 ТОВ «АП-РАЙТ» виписало на адресу ДП «Укрспирт» податкові накладні щодо реалізації палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного в кількості 2 910,24 тонн на загальну суму 32 935 037, 14 грн, у свою чергу ТОВ «АП-РАЙТ» придбало паливо у ТОВ «Вугілля Інвест» на загальну суму 32 792 445, 67 грн, а ТОВ «Вугілля Інвест» у ТОВ «А-Енергія» - у кількості 90 тонн на загальну суму 1 205 400,00 грн та у ТОВ «Стиль Кепітал» - у кількості 2 812,24 тонн на загальну суму 31 205 829, 95 грн, ТОВ «Стиль Кепітал» придбало паливо у кількості 2 812,24 тонн на загальну суму 31 149 594,38 грн;

- протоколу огляду від 31.01.2022, згідно якого відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що протягом 2017-2020 років ДП «Укрспирт» придбало паливо котельне коксохімічне суміше альтернативне у ТОВ «Адвансен Трейд», ТОВ «Демі Трйд Груп» та ТОВ «АП-РАЙТ» у кількості 19 290,14 тонн на загальну суму 216 298 117,83 грн з ПДВ, вірогідним (ймовірним) виробником якого є ТОВ «НВП «Аврора», ТОВ 2Аврора Бест» та ТОВ «А-Енергія»;

- протоколу огляду від 09.04.2021 - інформації про проведені на замовлення ДП «Укрспирт» відкриті тендери на закупівлю палива котельного коксохімічного у вигляді порівняльних таблиць по результатам таких тендерів від 26.02.2018, 20.03.2018, 23.04.2018, 24.05.2018, 20.06.2018, 27.11.2018, 05.12.2018, 22.08.2019;

- протоколом огляду від 27.04.2021 - вмісту поштової скриньки ТОВ «Адвансен Трейд» [email protected], якою користувалась ОСОБА_11, під час огляду якої факт надсилання листів із корпоративної робочої пошти ОСОБА_9 та ОСОБА_4 ;

- протоколу огляду від 29.11-01.12.2021 мобільного телефону ОСОБА_10, під час огляду якого зафіксовано спілкування із ОСОБА_9 щодо налагодження процесу постачання та надсилання останнім номерів банківських карток;

- протоколів огляду від 24.01.2022 та 17.01.2022 - відомостей щодо руху коштів по банківських рахунках, відкритому на ім`я ОСОБА_14, ОСОБА_15, реквізити яких пересилав ОСОБА_9 під час листування із ОСОБА_10,, згідно якого встановлено факт надходження коштів на рахунки від ОСОБА_11 ;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_16 від 16.03.2021, директора ТОВ «Прогрес Пауер», який надав показання, що не підписував комерційні пропозиції в адресу ДП «Укрспирт», виготовлені від імені ТОВ «Прогрес Пауер», які використовувались під час проведення моніторингу ОСОБА_9, ОСОБА_4 ринку сировини;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_17 від 26.03.2021, колишнього директора ТОВ «Демі Трейд Груп», який не зміг пояснити обставини заключення договорів та додаткових угод із ДП «Укрспирт» та повідомив, що він працював комірником на нафтобазі на вулиці Північній в м. Новомосковськ, Дніпропетровської області;

- протоколу допиту свідка ОСОБА_18 від 22.02.2023, директора ТОВ «Адвансен Трейд», який надав показання про те, що він не підписував жодних документів по взаємовідносинам із ДП «Укрспирт», зареєструвати підприємство його попросила юрист на ім`я «Гаяне» (згідно даних досудового розслідування - ОСОБА_19 «кума» ОСОБА_11 та ОСОБА_10, виконує роботу із юридичного супроводження діяльності групи підконтрольних підприємств);

- аудиторського звіту від 12.12.2019 № 5202-3/6 за результатами проведення позапланового внутрішнього аудиту діяльності, зокрема, державного підприємства спиртової та лікеро - горілчаної промисловості «Укрспирт», згідно якого внаслідок здійснення ДП «Укрспирт» закупівлі палива коксохімічного змішаного, у тому числі на підставі договору із ТОВ «Адвансен - Трейд» № 2911-01 від 29.11.2017, підприємством понесені зайві витрати на суму 26 708, 86 тис. грн;

- висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 04.02.2022 № 15256/21-53, згідно якого встановлено ринкову вартість (з урахуванням ПДВ) палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за 1 тону станом на квітень, червень, грудень 2019 року, березень, квітень, червень 2020 року, та яка менша ніж вартість придбання ДП «Укрспирт», станом на дати підписання договорів та специфікацій, якими ціна змінювалась;

- висновку експерта № 1041/63901 за результатами судово-економічної експертизи від 22.07.2022, згідно якого документально підтверджуються збитки ДП «Укрспирт» в результаті придбання за ціною вище ринкової палива котельного коксохімічного сумішного альтернативного за договором № 2911-01 від 29.11.2017 із ТОВ «Адвансен Трейд» на суму 11 730 327, 90 грн, з урахуванням ПДВ, та договорами № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 із ТОВ «Демі Трейд Груп» (із додатковими угодами та специфікаціями) у розмірі 9 32 010 460, 52 грн з урахуванням ПДВ, та інші матеріали.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи із сукупності досліджених матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваною інкримінованого їй кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин. Тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 могла сприяти вчиненню кримінального правопорушення, що призвело до розтрати коштів ДП «Укрспирт» .

Доводи сторони захисту про те, що у діях ОСОБА_4 відсутній склад інкримінованого їй кримінального правопорушення, слідчий суддя не враховує при прийнятті рішення, оскільки на цій стадії досудового розслідування встановлено нижчі критерії до стандарту доказування, які зобов`язують слідчого суддю з`ясувати лише наявність достатніх доказів, які виправдовують необхідність здійснення досудового розслідування та не передбачають обов`язку детальної перевірки та аналізу кваліфікації інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, встановлення вини конкретної особи.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів. Однак, сторона захисту навела свою оцінку матеріалам, доданим до клопотання, та жодного доказу на спростування обґрунтованості підозри не надала.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_4, детектив послався на існування ризиків того, що вона може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.

Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.

Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрювана має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також її досвід перетину державного кордону України, наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваної та її родини.

Також не залишається поза увагою процесуальна поведінка ОСОБА_4 під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_4 17.08.2021 не прибула на виклик до Національного бюро для допиту її як свідка, про причини неприбуття не повідомила, що стало підставою для постановлення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.09.2021 у справі № 991/5958/21 про накладення на свідка ОСОБА_4 грошового стягнення.

Сторона захисту у судовому засіданні наголошувала на тому, що ОСОБА_4 не прибула на виклик до Національного бюро, діючи за рекомендацією юристів ДП «Укрспирт».

На уточнююче запитання слідчого судді підозрювана пояснила, що накладений на неї ухвалою слідчого судді штраф вона оплатила, ухвалу не оскаржувала, що може свідчити про її погодження із судовим рішенням та встановленими у ньому обставинами.

Окрім цього, за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_9, зафіксовано розмову, під час якої ОСОБА_4 повідомила співрозмовниці «У нас нарисовался отпуск потому что по нас. Там ми є свідками, ми як свідки ідемо, по кримінальній справі. Нам надо було уйти в отпуск на місяць бистренько. Пока там это все сейчас суды и это все. Мы тут трубку не берем. Там нам повестки приходят. Да. Поэтому мы смылись».

Встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

У результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні існує ймовірність, що вона може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того, слідчий суддя також приймає до уваги, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_4 одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.

За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження детектива у клопотанні щодо існування цього ризику.

Разом з цим, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, на які детектив посилається в обґрунтування наявності ризиків: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, не знайшли свого підтвердження під час розгляду клопотання, у зв`язку із чим ці ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи характер та тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування підозрюваній іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні сторона захисту посилалася на те, що ОСОБА_4 має позитивну характерству за місцем роботи, нагороджена дипломом та почесною грамотою, на спільному утриманні ОСОБА_4 та ОСОБА_9 перебувають мати та батько ОСОБА_4, двоє малолітніх дітей. Однак, зазначені відомості, з урахуванням характеру та тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та зможе запобігти доведеним ризикам.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки.

Водночас, ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання обвинуваченому розміру застави, який перевищував його наявні активи та поточні доходи, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує такі відомості щодо майнового стану підозрюваної.

Відповідно до наявних відомостей з Державного реєстру фізичних осіб, платників податків за період з 2019 до 2022 роки ОСОБА_4 податковими агентами нараховано доходи на загальну суму 2 145 925, а її чоловіку ОСОБА_9 - 2 296 608 грн.

Згідно довідки ДП «Укрспирт» протягом січня - квітня 2023 року ОСОБА_4 нараховано дохід у сумі 267 695, 24 грн.

У власності родини ОСОБА_4 та ОСОБА_9 перебуває таке майно:

квартира площею 59 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 (частка власності, власник ОСОБА_4 );

земельна ділянкою 0520210100:01:141:0046 площею 0,0998 га за адресою: АДРЕСА_4 (частка власності, власник ОСОБА_4 );

житловий будинок площею 87,5 кв.м за адресою: АДРЕСА_5 (частка власності, власник ОСОБА_4 );

земельна ділянка 3221888800:34:049:0293 площею 0,24 га за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, с/т «Глядин» (власник ОСОБА_4 ; на ділянці подружжям збудовано будинок, який ще не введено в експлуатацію);

гаражний бокс площею 34,7 кв.м, за адресою: м. Київ, «Автолюбитель-5» автогаражний кооператив» обслуговуючий кооператив (Шевченківський район), гараж НОМЕР_1, адреса ГК: АДРЕСА_6 (власник ОСОБА_4 );

транспортний засіб Nissan Rogue, 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 (власник ОСОБА_9 );

транспортний засіб ЗАЗ-Daewoo T13110, 2004 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 (власник ОСОБА_9 );

транспортний засіб Toyota Yaris, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 (власник ОСОБА_4 ).

У судовому засіданні підозрювана підтвердила, що на земельній ділянці 3221888800:34:049:0293, яка придбана нею 12.12.2019, збудовано будинок, який ще не введено в експлуатацію, зазначити відсоток побудованого не змогла, зазначила, що збудовано стіни та дах.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави слідчий суддя вважає, що доводи детектива, викладені у клопотанні, та пояснення прокурора, надані у судовому засіданні, про спроможність підозрюваної ОСОБА_4 внести заставу у розмірі 10 000 000,00 грн, є неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами.

Водночас внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 342 000 грн, на думку слідчого судді, з урахуванням майнового стану підозрюваної та обставин вчинення кримінального правопорушення, не порушує принцип пропорційності, не є явно непомірною для неї. Проте вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної та виконанням покладених на неї процесуальних обов`язків.

Водночас, слідчий суддя також враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної, у разі внесення застави наявні підстави покладення на підозрювану ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення, а саме: прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Бар Барського району Вінницької області без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити частково.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею до 08.08.2023.

Керуючись ст. 2, 7, 9, 177, 178, 182, 193-196, 372, 376КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 342 000 (один мільйон триста сорок дві тисячі) гривень.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора, слідчого судді та суду;

- не відлучатися із міста Бар Барського району Вінницької області без дозволу детектива, прокурора та суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;

- утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_18 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5 .

Строк дії обов`язків, покладених на підозрювану, у разі внесення застави, визначити до 08 серпня 2023 року.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020.

Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя ОСОБА_1