Document No. 111581293

справа №991/4832/23

провадження №1-кс/991/4852/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

«12» червня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, заявника - адвоката ОСОБА_3, детектива НАБУ ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах власника майна - ОСОБА_5, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 вересня 2022 року у справі №991/4093/22,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_5, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 вересня 2022 року у справі №991/4093/22.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022000000000676 від 07 червня 2022 року, в межах якого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 вересня 2022 року у справі №991/4093/23 накладено арешт на майно, що належить підозрюваному ОСОБА_6 і ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, зокрема на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлові приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому можливість накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_5, слідчий суддя в зазначеній ухвалі обґрунтував виключно презумпцію права спільної сумісної власності. Однак, ОСОБА_5 не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні; чотири нежитлових приміщення, на які накладено арешт, є її особистою приватною власністю через укладення нею і її колишнім чоловіком договору поділу спільної сумісної власності подружжя, визначення порядку проживання та участі у вихованні дітей від 20 листопада 2019 року (укладений до розірвання шлюбу - 25 лютого 2020 року), який не був визнаний недійним, удаваним чи фіктивним. Адвокат пояснила, що у розпорядженні слідчого судді, який здійснював розгляд клопотання про арешт майна не було рядку доказів, в тому числі і вказаного цивільно-правового договору, при цьому, ні захисник ОСОБА_6, ні представник ОСОБА_5 не брали участі в судовому засіданні з розгляду такого клопотання, у зв`язку з чим не мали можливості долучити відповідні докази. Крім того, адвокат зазначила, що укладенню вказаного контракту передувало складення 13 вересня 2019 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 нотаріально посвідченої заяви про виникнення у їх сімейних відносинах конфліктів, у разі допущення в подальшому яких вони домовилися у мировому порядку підготувати і укласти юридично правомочні документи по врегулюванню майнових та немайнових взаємовідносин у сім`ї, а 11 жовтня 2019 року ними був укладений попередній нотаріально посвідчений договір про намір такого врегулювання, що стосувався в тому числі і названих вище чотирьох нежитлових приміщень. Отже, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 дійшли згоди щодо визначення часток у праві спільної сумісної власності пропорційно отриманих доходів кожного із подружжя та свідчить про припинення правового режиму спільної сумісної власності, зокрема стосовно зазначених вище приміщень у зв`язку з переходом їх за викладених обставин в особисту приватну власність ОСОБА_5 . Адвокат також звернула увагу на необґрунтованість ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 лютого 2023 року, постановленої за результатами перегляду ухвали слідчого судді 28 вересня 2022 року та якою цю ухвалу залишено без змін, не дивлячись на те, що в розпорядженні суду апеляційної інстанції уже був договір поділу спільної сумісної власності подружжя, визначення порядку проживання та участі у вихованні дітей від 20 листопада 2019 року.

Позиція сторін у судовому засіданні.

В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Детектив НАБУ ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання про скасування арешту майна з огляду на відсутність для цього підстав. Додала, що доводи адвоката були досліджені під час апеляційного перегляду ухвали слідчого про накладення арешту на майно, за результатами чого апеляційний суд залишив таку ухвалу в силі.

Встановленні обставини, мотиви і оцінка слідчого судді.

В ході розгляду клопотання про скасування арешту майна слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №42022000000000676від 07 червня 2022 року за обставинами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5, ч. 3 ст. 209 КК України щодо можливого вчинення народним депутатом України ОСОБА_6 державної зради, отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, незаконного збагачення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вчиненої в особливо великому розмірі.

У цьому кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 вересня 2022 року (справа №991/4093/22) накладено арешт, зокрема на частину майна, що належить підозрюваному ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві спільної сумісної власності, а саме: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 та нежитлові приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_5 (приміщення 51, 52, 53 ).

У клопотанні ставиться питання про скасування арешту з названих нежитлових приміщень, оскільки, за твердженням адвоката, вони не є майном, що належить колишньому подружжю на праві спільної сумісної власності з огляду на поділ ними майна відповідно до договору від 20 листопада 2019 року, за умовами якого вказані приміщення належать ОСОБА_5 на праві особистої приватної власності, що не було враховано при накладені на них арешту у зв`язку з відсутністю на той час в розпорядженні слідчого судді відповідного договору.

Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ст. 174 КПК України).

Дослідивши та проаналізувавши доводи, викладені у клопотанні та висловлені в судовому засіданні, а також додані до нього документи, слідчим суддею встановлено наступне.

Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28 вересня 2022 року вбачається, що арешт на грошові кошти був накладений на підставі п.3 ч.2 ст. 170 КПК України, а саме - з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання. Накладаючи такий арешт, слідчий суддя не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дії ОСОБА_6, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, прийшов до висновку, що аналіз представлених доказів об`єктивно пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування та про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в межах даного кримінального провадження, у зв`язку чим вважав, що існують підстави для накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_6, визначені ч. 5 ст. 170 КПК України.

Накладаючи арешт на житлові приміщення, про скасування арешту з яких ставиться питання у цьому клопотанні, слідчий суддя встановив, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 був зареєстрований 19 серпня 1994 року, за час якого ОСОБА_5 набула у власність вказані вище нежитлові приміщення, а отже вони є спільною сумісною власністю подружжя, у зв`язку з чим дійшов висновку про накладення арешту на цих приміщень. При цьому у своїй ухвалі слідчий суддя звернув увагу на пояснення детектива стосовно тієї обставини, що, незважаючи на розірвання шлюбу, між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 зберіглися сімейні відносини, що підтверджується в тому числі довіреностями, виписаними ОСОБА_5 та її батьком на помічників ОСОБА_6 ; переоформленням транспортних засобів з ОСОБА_6 на батька ОСОБА_5 та з ОСОБА_5 на ОСОБА_7 ; спільними перельотами на відпочинок. Крім того, вказав на те, що під час обшуку за місцем реєстрації та проживання ОСОБА_5 встановлено спільне проживання з ОСОБА_6 . Зазначене дало змогу слідчому судді прийти до висновку, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтримують сімейні зв`язки, не дивлячись на розірвання шлюбу, яке, на думку сторони обвинувачення, може бути пов`язане із запровадженням Сполученими Штатами Америки санкцій відносно ОСОБА_6, які передбачають блокування всієї власності та частки у власності останнього, а також заборону фізичними і юридичним особам США здійснювати буд-які транзакції за участю ОСОБА_6 .

Адвокат, вважаючи накладення арешту безпідставним посилається на те, що слідчий суддя, ухвалюючи таке рішення, не володів інформацією стосовно існування договору поділу спільної сумісної власності подружжя, визначення порядку проживання та участі у вихованні дітей від 20 листопада 2019 року, відповідно до якого вказані вище приміщення є особистою приватною власністю ОСОБА_5 . Втім, як вбачається з викладеного вище, слідчий суддя, накладаючи такий арешт, крім дії режиму спільної сумісної власності майна подружжя, врахував також наведені обставини стосовно сумнівів щодо істиних причин розлучення, яке може носити лише формальний характер.

Крім того, зі змісту ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 28 лютого 2023 року, постановленої за результатами перегляду ухвали слідчого судді від 28 вересня 2022 року про накладення арешту на нежитлові приміщення, суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін зазначену ухвалу слідчого судді, дослідив обставини укладення вказаного вище договору між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, дійшовши висновку, що він був укладений з метою виведення майна з-під можливих (у майбутньому) негативних наслідків через дії ОСОБА_6 з проведення інформаційних заходів, які слідство кваліфікувало як державна зрада. При цьому, суд апеляційної інстанції, так само як і слідчий суддя при накладенні арешту на майно, вказав на факт продовження сімейних відносин ОСОБА_6 і ОСОБА_5 після розірвання шлюбу, про можуть свідчити такі обставини: під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 були виявлені речі та документи, належні ОСОБА_6, а в належній їй на праві власності іншій квартирі - фотознімки ОСОБА_6 із ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими проросійськими політиками і митрополитом ОСОБА_12, а також чоловічі футболки з зображеннями ОСОБА_10 та ОСОБА_11 перекреслених червоною лінією із дискредитуючими їх фразами; після розірвання шлюбу ОСОБА_6 та ОСОБА_5 разом чи одночасно (в один день) виїжджали до рф, а також спільно з дітьми здійснювали перельоти за кордон; свідок, який з 2018 року був водієм-охоронцем ОСОБА_6, зазначив, що до лютого 2022 року, коли він в останнє бачив ОСОБА_6, останній та ОСОБА_5 проживали в одній квартирі.

Оцінюючи доводи адвоката ОСОБА_3 при вирішенні питання про скасування арешту майна в межах поданого нею клопотання, слідчий суддя зазначає, що кожний захід забезпечення повинен бути дієвим, у тому числі накладений арешт на майно, який, в свою чергу, забезпечує можливу конфіскацію нежитлових приміщень, у разі визнання ОСОБА_6 винним за вироком суду.

Аналізуючи надані захисником матеріали, не вирішуючи цивільний спір про право та не оцінюючи зміст договору про поділ майна подружжя, існування якого адвокат представляє підставою вважати накладення арешту на нежитлові приміщення необґрунтованим, слідчий суддя стверджує, що з урахуванням встановлених обставин під час накладення арешту на це майно, так і апеляційною інстанцією під час розгляду скарги щодо пов`язаності спільним побутом ОСОБА_6 та ОСОБА_5 після розірвання ними шлюбу, які не були спростовані адвокатом ОСОБА_3 в судовому засіданні, про наявність достатньо обґрунтованих сумнівах в дійсних намірах сторін під час поділу майна та виправданість накладеного арешту на цьому етапі розслідування.

В той же час, з урахуванням достатньо чітких положень ст. 59 КК України, з метою недопущення безпідставного тривалого обмеження права власності, органу досудового розслідування до моменту прийняття у цьому кримінальному провадженні одного з рішень, визначених ст. 283 КПК України необхідно забезпечити реальну дієвість накладеного арешту.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах власника майна - ОСОБА_5 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1