- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/5135/23
Провадження № 1-кс/991/5156/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
15 червня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_7.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 22 квітня 2020 року за № 52020000000000277.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1-4].
Підозрювана ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (за наявною в матеріалах судової справи з розгляду клопотання інформацією зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, (надалі - прокурор САП), старший детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, захисник ОСОБА_5
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про привід підозрюваної ОСОБА_2 у судове засідання для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 52020000000000277 від 22 квітня 2020 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
Питання про здійснення приводу підозрюваної вирішується з власної ініціативи слідчого судді.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
У провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 52020000000000277 від 22 квітня 2020 року, у якому 04 травня 2023 року повідомлено про підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.
13 червня 2023 року старший детектив Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 (надалі - детектив) звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) з клопотанням про обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, розгляд якого було призначено на 15 червня 2023 року. Матеріали клопотання не містять підтвердження того, що підозрюваній були надані його копії та копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність обрання запобіжного заходу.
Слідчий суддя, на виконання вимог ст. 187 КПК України, вжив наступних заходів для забезпечення прибуття підозрюваної ОСОБА_2 для розгляду цього клопотання, а саме: був здійснений виклик засобами телефонного зв`язку за наявним у матеріалах клопотання телефонним номером НОМЕР_1, але він знаходився поза межами досяжності, а також на офіційному сайті ВАКС (vaks.gov.ua) було розміщено оголошення про виклик до суду. Судовий виклик підозрюваної ОСОБА_2 шляхом розміщення повістки про її виклик до слідчого судді для розгляду зазначеного клопотання не здійснювався, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 25 січня 2006 року за № 52 «Про порядок визначення друкованого засобу масової інформації загальної сфери розповсюдження, в якому розміщуються повістки про виклик підозрюваного, обвинуваченого та інформація про процесуальні документи» наразі втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року за № 1264 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 червня 2012 року за № 552 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» і, крім того, розпорядженням Кабінету Міністрів України не визначений друкований засіб масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, в якому у 2023 році розміщуються повістки про виклик осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні та інші відомості. Судовий виклик підозрюваної шляхом направленні повістки на адресу її реєстрації або місця проживання засобами поштового зв`язку також не здійснювався з огляду на терміновість і строки розгляду клопотання, встановлені ч. 1 ст. 186 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_2 знаходиться на свободі, постановами від 12 травня 2023 року оголошена у розшук та міжнародний розшук, у судове засідання 15 червня 2023 року за судовим викликом не прибула і про причини своєї неявки не повідомила. Сторонами кримінального провадження до початку судового засідання відомості про поважність причин неприбуття у судове засідання підозрюваної ОСОБА_2, а також і про причини, які перешкоджають її своєчасному прибуттю до слідчого судді, останньому повідомлені не були, а знаходження підозрюваної у розшуку/міжнародному розшуку слідчий суддя не вважає поважною причиною неприбуття підозрюваної за судовим викликом, оскільки вона не передбачена вимогами ст. 138 КПК України. Матеріали клопотання не містять фактичних даних про здійснення стосовно підозрюваної ОСОБА_2 спеціального досудового розслідування (in absentia) у цьому кримінальному провадженні.
З огляду на наведені обставини та з метою забезпечення права підозрюваної ОСОБА_2 на участь у розгляді клопотання про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке є важливою складовою права на захист, та відповідно, і права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя з власної ініціативи запропонував учасниками справи висловитися щодо можливості здійснення приводу підозрюваної ОСОБА_2 .
Прокурор проти здійснення приводу підозрюваної заперечував, посилаючись на те, що:
- предметом судового контролю у даному випадку є розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу, яке розглядається без участі підозрюваної, що встановлено ч. 6 ст. 193 КПК України, яка є спеціальною процесуальною нормою, а не розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу;
- привід підозрюваної неможливо виконати, оскільки вона виїхала за межі кордону України, місце її знаходження стороні обвинувачення невідоме, у зв`язку з чим вона оголошена у розшук та міжнародний розшук, і на теперішній час вживаються оперативно-розшукові заходи для встановлення місця її знаходження.
Детектив підтримав думку прокурора і проти здійснення приводу підозрюваної заперечував.
Захисниця проти здійснення приводу підозрюваної теж заперечувала.
Слідчий суддя заслухав думки прокурора, детектива та захисниці, а також дослідив матеріали клопотання у необхідному для вирішення питання про привід обсязі.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний: прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: 1) виклик слідчим, дізнавачем, прокурором, судовий виклик і привід».
Відповідно до вимог ст. 138 КПК України: «Поважними причинами неприбуття особи на виклик є: затримання, тримання під вартою або відбування покарання; обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 140 КПК України: «Привід полягає у примусовому супроводженні особи, до якої він застосовується, особою, яка виконує ухвалу про здійснення приводу, до місця її виклику в зазначений в ухвалі час. Рішення про здійснення приводу приймається: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, прокурора або з власної ініціативи, а під час судового провадження - судом за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, або з власної ініціативи. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 186 КПК України: «Клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 3 ст. 187 КПК України: «Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик. У разі неприбуття підозрюваного, обвинуваченого за судовим викликом і відсутності у слідчого судді, суду на початок судового засідання відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному прибуттю, слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо він не з`явився для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана».
Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 6 ст. 193 КПК України: «Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу».
Слідчий суддя вважає за необхідне з власної ініціативи здійснити привід підозрюваної ОСОБА_2 у судове засідання для розгляду клопотання про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на таке.
Слідчий суддя при вирішенні питання про здійснення приводу виходить з того, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює поняття «обрання запобіжного заходу», яке включає як випадки обрання слідчим суддею запобіжних заходів, у тому числі і відмінних від тримання під вартою, так і випадки змін запобіжних заходів. Такий правовий висновок містить постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 28 березня 2019 року у справі за № 286/1695/18 («Виходячи із системного аналізу положень ст. 309 КПК України та враховуючи вимоги ст. 181 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід»).
Слідчий суддя, з огляду на викладену Об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі за № 991/3440/20 правову позицію, вважає що:
- поняття «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу», використовуються у нормах КПК України як поняття, тотожні за своїм правовим значенням, тобто синонімічні поняття;
- встановлена ч. 6 ст. 193 КПК України процедура, є винятковим випадком, який дозволяє слідчому судді, але не зобов`язує його, розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваної лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК України, а також у разі наявності достатніх підстав вважати, що вона виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошена у міжнародний розшук.
Таким чином, норми кримінального процесуального права не містять чіткого розмежування між поняттями «застосування запобіжного заходу» і «обрання запобіжного заходу», використовуються у нормах КПК України як тотожні за своїм правовим значенням синонімічні поняття, їх змістовне наповнення є практично однаковим, а поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює також і випадок його обрання. Норма ч. 6 ст. 193 КПК України не є спеціальною кримінальною процесуальною нормою, а є винятковим випадком, який передбачає певну процедуру та наділяє саме слідчого суддю, а не сторони кримінального провадження, певними правами щодо розгляду і вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови наявності певних встановлених у ній вимог.
За таких обставин, розгляд та вирішення питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою здійснюється слідчим суддею у відповідності до кримінальних процесуальних норм Глави 18. Запобіжні заходи, затримання особи КПК України, з урахуванням встановлених ч. 6 ст. 193 КПК України особливостей, а також і Глави 10. Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування КПК України, виконання вимог яких є обов`язковим для сторін кримінального провадження.
Слідчий суддя, з огляду на викладене відхиляє заперечення сторін кримінального провадження (прокурора, детектива, захисниці) проти здійснення приводу підозрюваної ОСОБА_2 у судове засідання для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, при вирішенні питання про застосування приводу враховує, що:
- копія клопотання (з копіями доданих матеріалів) не було надано детективом підозрюваній, що свідчить про порушення стороною обвинувачення вимог ст. 184 КПК України;
- клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має бути розглянуто невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин (ч. 1 ст. 186 КПК України);
- застосовані слідчим суддею заходи для забезпечення прибуття підозрюваної для розгляду цього клопотання, передбачені нормами кримінального процесуального права, виявилися недієвими і не призвели до її прибуття до слідчого судді;
- підозрювана знаходиться на свободі, у судове засідання 15 червня 2023 року за судовим викликом не прибула і про причини своєї неявки не повідомила. Відомості про поважність причин неприбуття підозрюваної у судове засідання та про причини, які перешкоджають її своєчасному прибуттю до слідчого судді, останньому не повідомлені;
- право на постановлення слідчим суддею ухвали про привід підозрюваної у випадку її неприбуття до нього для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначено ч. 3 ст. 187 КПК України;
- здійснення приводу підозрюваної для розгляду клопотання про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не перешкоджає його розгляду та вирішенню, зокрема, і з урахуванням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що здійснення приводу підозрюваної ОСОБА_2 дозволить посприяти можливості забезпечення її права на участь у розгляді клопотання про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке є важливою складовою її права на захист і права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також і дотриманню належної правової процедури.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за можливе здійснити привід підозрюваної ОСОБА_2 для розгляду клопотання про обрання щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 140, 187, 193, 372, 376 КПК України дійшов висновку про здійснення приводу підозрюваної ОСОБА_2
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Здійснити привід підозрюваної ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (за наявною в матеріалах судової справи з розгляду клопотання інформацією зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), в судове засідання, призначене о 10 годині 30 хвилин 26 червня 2023 року у приміщення Вищого антикорупційного суду за адресою: місто Київ, проспект Берестейський, 41 для розгляду клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання підозрюваній ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22 квітня 2020 року за № 52020000000000277.
Виконання ухвали доручити Національному антикорупційному бюро України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 20 червня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1