Document No. 111704497

Справа № 991/1126/23

Провадження № 1-кп/991/21/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

16 червня 2023 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001007 від 05.05.2021, за обвинуваченням

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Решетилівка Полтавської обл., який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 17.05.2023 призначено судовий розгляд.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 подав клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001007 від 05.05.2021

Обґрунтування клопотання

Захисник мотивував клопотання тим, що прокурором невірно кваліфіковано інкриміноване ОСОБА_6 діяння за ч. 2 ст. 366-2 КК України, оскільки для цілей кваліфікації використано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 01.01.2020, а не на день вчинення кримінального правопорушення - 07.04.2021.

Відповідно до тексту обвинувального акта загальна вартість незадекларованих активів становить 8 811 238,71 грн. Враховуючи, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 (зокрема й станом на 07.04.2021) становив 2 270 грн, то начебто недостовірні відомості в декларації відрізняються від достовірних у 3 881,6 разів, що відповідає кваліфікації кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції станом на 07.04.2021).

Внаслідок неправильної кваліфікації порушено право обвинуваченого бути звільненим від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Зауважує, що ОСОБА_6 не визнає вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, але надав письмову згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.

За таких обставин, з огляду на те, що строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366-2 КК України закінчився, захисник просить суд: 1) змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 366-2 КК України в порядку ст. 337 КПК України; 2) звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України; 3) закрити кримінальне провадження № 42021000000001007 від 05.05.2021 на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Позиції учасників судового провадження

Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали заявлене клопотання з наведених у ньому підстав.

Прокурор ОСОБА_5 заперечила щодо задоволення клопотання захисника. Зазначила, що ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за яким не закінчився, тому підстави для задоволення клопотання відсутні. Вважає, що питання правильності кваліфікації підлягає вирішенню судом в нарадчій кімнаті за результатами судового розгляду, який наразі не завершено.

Мотиви та висновки суду

Відповідно до обвинувального акту зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні № 42021000000001007 від 05.05.2021 ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), а саме в умисному внесенні 07.04.2021 суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», за 2020 рік, коли такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Частинами 2, 3 ст. 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.

На час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення санкція ч. 2 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX) передбачала покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеження волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

За таких обставин кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), згідно з класифікацією, визначеною ст. 12 КК України, є нетяжким злочином.

Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Таке звільнення здійснюється виключно судом у порядку, встановленому законом.

Кримінальним кодексом України визначено, що закінчення строків давності є однією із підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Так, п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності унормовано § 2 глави 24 КПК України.

Частинами 1, 4 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).

Аналогічна норма міститься у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим ч. 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.

Тобто, у разі настання обставин, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язком суду за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на таке звільнення. Водночас звільнення особи від кримінальної відповідальності є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.

Згідно з обвинуваченням днем вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), є 07.04.2021.

З огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за висунутим обвинуваченням, за умови, що такий строк не зупинявся та не переривався, закінчується 07.04.2024.

Захисник у поданому клопотанні просить суд змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ч. 1 ст. 366-2 КК України (строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за якою відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України становить два роки) в порядку ст. 337 КПК України.

Положеннями ч. 3 ст. 337 КПК України передбачено, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Водночас юридична оцінка діяння в межах висунутого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку. Так, п. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України визначено, що ухвалюючи вирок суд повинен, серед іншого, вирішити питання, чи містить діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.

За результатами судового розгляду в нарадчій кімнаті суд відповідно до вимог ст. 284, 369, 371-374 КПК України ухвалює вирок або постановляє ухвалу, якими кримінальне провадження закінчується.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 371 КПК України суд ухвалює вирок іменем України в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд, безпосередньо після закінчення такого розгляду. Частиною 3 цієї статті визначено, що у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

Аналізуючи вказані норми Кримінального процесуального кодексу України суд дійшов висновку про неможливість до виходу до нарадчої кімнати після закінчення судового розгляду вирішувати питання правильності здійсненої прокурором кваліфікації діяння та наявності підстав для її зміни.

Оскільки 1) обвинувачення ОСОБА_6 висунуте за ч. 2 ст. 366-2 КК України, 2) до закінчення стадії судового розгляду суд не може надати юридичну оцінку діянню в межах висунутого обвинувачення та, відповідно, здійснити перекваліфікацію, 3) строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366-2 КК України наразі не закінчився, - правові підстави для задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 відсутні.

Керуючись статтями 284, 337, 368, 371, 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001007 від 05.05.2021.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3