- Presiding judge (HACC AC) : Bodnar S.B.
Справа № 991/4073/21
Провадження №11-кп/991/87/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 червня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги захисників ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_10 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року, якою виправлено описку у вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, ухваленого в межах кримінального провадження № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року виправлено описку, допущену у вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у справі № 991/4073/21, провадження 1-кп/991/29/21, а саме: після державного символу «Герб України» та слів «Вищий антикорупційний суд» зазначено слова «вирок іменем України».
Не погодившись з указаним рішенням, захисники ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_6 звернулись до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами, у яких просять скасувати ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року. Захисники ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 також просять поновити їм строк на апеляційне оскарження ухвали суду, оскільки повний текст указаної ухвали було проголошено лише 29 травня 2023 року, у зв`язку з чим вони не мали можливості подати апеляційні скарги раніше, так як не були обізнані з мотивами її постановлення.
В обґрунтування своєї позиції сторона захисту зазначає, що вказана ухвала Вищого антикорупційного суду є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою у зв`язку з чим її слід скасувати з підстав неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.
На їхню думку, відсутність у рішенні суду першої інстанції від 01 березня 2023 року слів «вирок іменем України» є істотним процесуальним порушенням, а не опискою. Відтак, виправити вказане порушення має повноваження лише суд апеляційної інстанції у порядку апеляційного розгляду. Суд першої інстанції не міг встановити наявність або відсутність описки в зазначеному рішенні, оскільки на момент розгляду заяви прокурора про виправлення описки оригінал судового рішення, журнал судового засідання та його технічний запис перебували в матеріалах провадження, які знаходились в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.
Судом першої інстанції встановлено, що під час проголошення рішення від 01 березня 2023 року головуючим у справі, серед іншого, оголошено «вирок іменем України». З огляду на викладене суд дійшов висновку про дотримання вимоги щодо ухвалення вироку іменем України. Відсутність у вступній частині рішення слів «вирок іменем України» є лише технічною помилкою, допущеною під час завантаження документу до Єдиного державного реєстру судових рішень. При цьому судом не враховано, що оригінал судового рішення виготовляється у нарадчій кімнаті, після чого суд його публічно проголошує повністю зачитуючи текст такого рішення без змін та доповнень. А тому, відсутність у рішенні від 01 березня 2023 року слів «вирок іменем України» не може вважатися технічною помилкою допущеною під час завантаження документу до Єдиного державного реєстру судових рішень, оскільки зазначене рішення ухвалювалось в нарадчій кімнаті до його проголошення. Проголошення рішення, яке не відповідає його точному змісту, є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону. Водночас проголошення судового рішення іменем України не є тотожним його ухваленню іменем України.
Сторона захисту також переконана, що оскаржуване судове рішення ухвалено незаконним складом суду. Під час судового розгляду колегії суддів було заявлено відвід, у задоволенні якого судом безпідставно відмовлено. Правовою підставою для такого відводу став п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України (наявність інших обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості). Зокрема, розглядаючи заяву про виправлення описки колегія суддів мала встановити чи є відсутність у рішенні від 01 березня 2023 року слів «вирок іменем України» опискою або ж істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Однак суд не може зберегти об`єктивність та неупередженість надаючи правову оцінку наявності чи відсутності власного порушення вимог кримінального процесуального закону.
Крім того, судом першої інстанції не взято до уваги, що заяву про виправлення описки подано неуповноваженою особою. Під час судового розгляду прокурор ОСОБА_11 на підтвердження своїх повноважень надав постанову про зміну групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні від 05 липня 2019 року. З указаної постанови вбачається, що ОСОБА_11 є прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України. Однак заяву про виправлення описки подав прокурор шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора. Зміна посади прокурора відбулася 02 січня 2020 року на підставі Наказу Генерального прокурора від 18 грудня 2019 року № 2269-ц та п. 8 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Таким чином, повноваження прокурора ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні були припинені 02 січня 2020 року з дня його переведення до Офісу Генерального прокурора.
У судове засідання з`явились захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Інші учасники справи будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційних скарг, у судове засідання не з`явились, у зв`язку з чим, колегією суддів прийнято рішення розглянути справу за наявного складу учасників.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на інші ухвали суду першої інстанції може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення.
Якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України).
Згідно матеріалів провадження, оскаржувану ухвалу Вищого антикорупційного суду постановлено 19 травня 2023 року за участі, у тому числі, обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10, а також їх захисників ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . З апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду захисник ОСОБА_6 звернувся 30 травня 2023 року, а захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_9 05 червня 2023 року, тобто після закінчення семиденного строку на оскарження ухвали суду.
У випадку коли суд постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. У разі необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення, зазначене за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Таким чином, оскільки повний текст ухвали суду від 19 травня 2023 рокуоголошено лише 29 травня 2023 року колегія суддів доходить висновку про поважність причин пропуску захисниками строку на апеляційне оскарження указаної ухвали суду.
Згідно ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
За викладених обставин колегія суддів вважає за можливе поновити захисникам ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 строк на апеляційне оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року, вважаючи його пропущеним з поважних причин.
Заслухавши суддю-доповідача, думки захисників, які підтримали подані апеляційні скарги та просили задовольнити їх у повному обсязі,перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Виправлення описки є правом, а не обов`язком суду і необхідність її виправлення виникає тоді, коли допущена описка має істотний характер, спотворює текст судового рішення, що може призвести до труднощів або унеможливить його виконання.
На переконання колегії суддів, відсутність у рішенні Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року слів «вирок іменем України» не може розцінюватись як істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а є лише опискою. Правова природа рішення суду не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст такого рішення. Так, у ході розгляду заяви прокурора про виправлення описки судом першої інстанції встановлено, що структура процесуального документа, яким завершено розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_10, відповідає вимогам ст. 374 КПК України «Зміст вироку», обвинувачених визнано винуватими у вчиненні злочину із призначенням покарання, що можливо лише вироком суду. Також у тексті цього документу більше тридцяти разів зауважено, що це вирок.За викладених обставин колегія суддів погоджується, що саме вирок є формою судового рішення, яким завершено судовий розгляд кримінального провадження № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .
При цьому колегія суддів також бере до уваги, що відповідне судове рішення було оскаржене стороною захисту до Апеляційної палати вищого антикорупційного суду у порядку встановленому для оскарження вироку, а апеляційні скарги подані протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Захисниками у поданих апеляційних скаргах неодноразово зазначається про оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, який вони просили скасувати. Тобто, вже на момент подання апеляційних скарг стороні захисту було достовірно відомо, що ухвалене судове рішення є саме вироком.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 371 КПК України, якою встановлено, що суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.
Частиною 1 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» також передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.
Під час проголошення вироку від 01 березня 2023 року головуючим у справі, серед іншого, оголошено «вирок іменем України». З огляду на викладене колегія суддів погоджується, що судом першої інстанції дотримано вимогу стосовно ухвалення вироку іменем України, про що було прилюдно проголошено та стороною захисту не спростовано.
Згідно ч. 6 ст. 371 КПК України усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах.
Безпідставними є й твердження захисту про неможливість вирішення судом першої інстанції питання щодо наявності описки у рішенні від 01 березня 2023 року у зв`язку з відсутністю у розпорядженні суду оригіналу такого рішення, журналу судового засідання та технічного запису. Відповідне судове рішення доступне для загального перегляду в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а у матеріалах провадження наявні копії вироку суду та журналу судового засідання, а також архівна копія технічного запису від 01 березня 2023 року, виготовлені секретарем судового засідання на підставі службової записки від 05 травня 2023 року (том 1 а.с. 44-114), що повністю спростовує відповідні доводи сторони захисту.
Окремо слід звернути увагу на твердження захисту щодо ухвалення оскаржуваного судового рішення незаконним складом суду.
Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок чи ухвалу суду і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які очевидно викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою.
Згідно матеріалів провадження, судом першої інстанції відмовлено у задоволенні заяви сторони захисту про відвід, оскільки ними не наведено будь-яких переконливих доводів на підтвердження наявності обставин, які б виключали участь колегії суддів у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року. При цьому суд дійшов висновку, що положення ст. 379 КПК України закріплюють виключне право розгляду питання про виправлення описки лише за тим складом суду, який ухвалював таке рішення, а отже доводи про неможливість розгляду питання про виправлення описки колегією судів, яка ухвалювала рішення, не ґрунтується на положеннях закону.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. Захисниками не наведено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості колегії суддів під час розгляду заяви прокурора про виправлення описки.
Крім того, сторона захисту також стверджує, що заяву про виправлення описки подано неуповноваженою особою. Такі доводи захисту є абсолютно безпідставними, оскільки у матеріалах провадження міститься копія постанови про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 05 липня 2019 року, якою прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 визначено старшим групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні (том 2 а.с. 91). Відповідно до наказу Генерального прокурора № 351 від 23 грудня 2019 року, з 02 січня 2020 року розпочав роботу Офіс Генерального прокурора, який є правонаступником Генеральної прокуратури України. З огляду на те, що Офіс Генерального прокурора є правонаступником Генеральної прокуратури України,колегія суддів не вбачає підстав для сумнівів у наявності в прокурора повноважень на звернення до суду з заявою про виправлення описки.
Інші підстави для відмови у задоволенні заяви прокурора про виправлення описки, зазначені захистом у поданих до суду апеляційних скаргах, також не спростовують висновків суду першої інстанції.
Неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали суду, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 379, 405, 407, 419, 426, 532 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання захисників ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_9 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року задовольнити. Строк поновити.
Ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року, якою виправлено описку у вироку Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року у кримінальному провадженні № 52019000000000504 від 18 червня 2019 року, залишити без змін, а апеляційні скарги захисників - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3