- Presiding judge (HACC) : Shyroka K.Yu.
Справа № 991/3953/23
Провадження 1-кп/991/55/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
20 червня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
представника потерпілого Державного агентства резерву України ОСОБА_12,
представника потерпілого і цивільного позивача Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» ОСОБА_13 (в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням:
- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого у смт. Гуйва, Житомирського району, Житомирської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України);
- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, народженого у м. Житомир, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
04 травня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування та цивільним позовом у кримінальному провадженні № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В підготовчому судовому засіданні у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) на обговорення учасників судового провадження поставлені питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта (ч. 2 ст. 314 КПК України) та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду (ч. 2 ст. 315 КПК України).
Дослідивши обвинувальний акт та заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, зокрема прокурора та представників потерпілих, які вважали за можливе призначити судовий розгляд в цьому кримінальному провадженні, сторони захисту, яка заявила ряд скарг і заперечень, колегія суддів дійшла таких висновків.
2. Оцінка суду щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта та вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду
За змістом ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення: 1) затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 468-475 КПК України; 2) закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України; 3) повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України; 4) направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження; 5) призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта; 6) доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь.
За наслідками підготовчого судового засідання колегією суддів встановлено, що угода про визнання винуватості до суду не надходила, про її укладення суд не повідомляли і сторони кримінального провадження.
Підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено, та відповідне клопотання стороною захисту не заявлялось.
Питання відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України досліджувалося судом під час розгляду клопотання захисника ОСОБА_14 про повернення прокурору обвинувального акта. За наслідками розгляду такого клопотання постановлена ухвала від 18 травня 2023 року, якою встановлено, що підстав для прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору у відповідності до ст. 314 КПК України, судом не виявлено.
Кримінальне провадження у відповідності до ст. 33-1 КПК України підсудне Вищому антикорупційному суду.
Таким чином, відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Обвинувальний акт містить відомості, передбачені пунктами 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, підписаний детективом та прокурором, який його затвердив, до нього надано додатки, передбачені ч. 4 ст. 291 КПК України (реєстр матеріалів досудового розслідування, розписка про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, та цивільний позов).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 314-1 КПК України досудова доповідь не складається, оскільки нижня межа санкції інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України перевищує п`ять років позбавлення волі.
За відсутності обставин, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до судового розгляду, колегія суддів відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 314 КПК України вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42016060360000008 від 12.01.2016, та перейти до вирішення питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.
Перелік питань, вирішення яких необхідне для призначення судового розгляду, закріплений у ч. 2 ст. 315 КПК України. За змістом вказаної норми суд, з метою підготовки до судового розгляду, визначає дату та місце проведення судового розгляду; з`ясовує, у відкритому чи закритому судовому засіданні необхідно здійснювати судовий розгляд; з`ясовує питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді; розглядає клопотання учасників судового провадження про: здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту; витребування певних речей чи документів; здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні.
2.1. Щодо порядку розгляду кримінального провадження та складу його учасників
Кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється відкрито. Колегією суддів не встановлено обов`язкових підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК, України для ухвалення рішення про здійснення всього судового провадження у закритому судовому засіданні. Таким чином, судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Вирішуючи питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд враховує, що за змістом ч. 2 ст. 318 КПК України судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні з обов`язковою участю сторін кримінального провадження, крім випадків, передбачених КПК України.
З огляду на наявність потерпілого - Державного агентства резерву України (далі - Держрезерв) та потерпілого, який є цивільним позивачем - Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» (далі - ДП «ЖБТЗ»), судовий розгляд необхідно здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів за участі прокурора, обвинувачених (цивільних відповідачів), їх захисників, а також представників потерпілих та цивільного позивача.
В підготовчому судовому засіданні сторонами подано клопотання про виклик та допит в якості свідків ряду осіб.
Суд зазначає, що визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження встановлено в ст. 349 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Показання свідків є одним із процесуальних джерел доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України).
Таким чином, питання про виклик конкретних свідків зі сторони обвинувачення або зі сторони захисту буде вирішено на відповідній стадії кримінального провадження при його розгляді по суті.
2.2. Щодо вирішення скарг і заперечень сторони захисту
Щодо скарги на перекваліфікацію кримінального правопорушення
До початку підготовчого судового засідання на адресу суду захисником ОСОБА_14 направлена скарга в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на постанову прокурора про перекваліфікацію кримінального правопорушення. В обґрунтування скарги захисник вказує, що стороною обвинувачення безпідставно змінено кваліфікацію у кримінальному провадженні з ч. 2 ст. 367 КК України на ч. 5 ст. 191 КК України, внаслідок чого погіршено становище обвинувачених, порушено вимоги підслідності. Тож просить суд визнати протиправними дії прокурора Житомирської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону, що полягали у винесенні постанови про перекваліфікацію кримінального правопорушення від 11.08.2022, а постанову скасувати.
Щодо скарги на постанову про доручення проведення розслідування слідчій групі
Також захисник ОСОБА_14 подав скаргу на відсутність повноважень на винесення постанов про доручення проведення розслідування слідчій групі у керівника та заступника керівника відділу детективів, оскільки лише 18.10.2019 законодавцем внесено зміни до п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України та наділено керівника відділу детективів повноваженнями, які притаманні керівнику органу досудового розслідування. Таким чином, керівник та заступник керівника відділу детективів при винесені цих постанов діяли поза межами наданих повноважень. За таких умов, постанови про доручення проведення слідчій групі від 29.01.2018 та від 05.07.2019 є незаконними та такими, що винесені неуповноваженими на те особами.
Щодо скарги на постанову про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу
Захисник ОСОБА_11 подав скаргу на постанову про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, де зазначив, що 11.08.2022 керівник САП своєю постановою доручив здійснення досудового розслідування детективам НАБУ. При цьому, на думку захисника, вказана постанова має формальний характер, не законна та винесена безпідставно. Захисник просить визнати протиправними дії керівника САП, що полягали у винесенні постанови про доручення здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування від 11.08.2022, а постанову скасувати.
Щодо заперечень на ухвали слідчих суддів
Захисник ОСОБА_14 подав заперечення на ухвали слідчих суддів Корольовського районного суду м. Житомира, якими надано дозвіл на проведення ряду процесуальних дій як таких, що винесені в порушення правил підсудності. Вказує, що слідчими суддями замість повернення клопотань слідчому вони були розглянуті, за результатами чого винесені, на думку захисту, незаконні ухвали. Враховуючи той факт, що підслідність кримінального провадження № 42016060360000008 від 12.01.2016 на момент винесення ухвал була за НАБУ, повноважним судом був Солом`янський районний суд м. Києва. Захисник просить врахувати дані заперечення в процесі подальшого судового розгляду та визнати ухвали такими, що не відповідають положенням КПК України, а отже є незаконними, наслідком чого є недопустимість отриманих доказів.
2.3. Мотиви суду при вирішенні скарг і заперечень сторони захисту
Проаналізувавши доводи скарг і заперечень сторони захисту, заслухавши думки учасників справи в судовому засіданні, колегія суддів дійшла таких висновків.
Частина 2 статті 303 КПК України закріпила право сторони захисту на стадії підготовчого провадження подавати скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не могли бути предметом оскарження під час досудового розслідування. Також згідно з ч. 3 ст. 309 КПК України заперечення на інші ухвали слідчого судді, що не підлягають оскарженню, можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Оцінюючи доводи, викладені у скаргах і запереченнях сторони захисту, колегією суддів не встановлено в них жодних питань, не вирішення яких під час підготовчого засідання перешкоджало б призначенню кримінального провадження до судового розгляду.
За своєю суттю зазначені у скаргах і запереченнях аргументи впливають на допустимість доказів, які мають відношення до доведення остаточної винуватості або невинуватості обвинувачених. Їх вирішення в обов`язковому порядку тягне за собою необхідність дослідження матеріалів кримінального провадження, що на стадії підготовчого судового засідання не допускається, оскільки відповідно до статей 314, 315 КПК України на стадії підготовчого судового засідання суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку доказів. Крім того, положеннями ч. 4 ст. 291 КПК України заборонено надання суду до початку судового розгляду інших документів ніж обвинувальний акт та додатки до нього.
За таких обставин, під час підготовчого судового засідання суд вважає за необхідним долучити до матеріалів судової справи скарги та заперечення, однак оцінка викладеним в них доводам буде надана судом під час судового розгляду по суті у порядку, встановленому статтями 89, 94 КПК України.
2.4. Щодо вирішення питання про повернення цивільного позову
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_8 подала клопотання про повернення позовної заяви (цивільного позову) Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» як такої, що подана особою, якій не завдано шкоди кримінальним правопорушенням та яка підписана неуповноваженою особою.
В обґрунтування клопотання зазначає, що в обвинувальному акті міститься пряма вказівка на особу, якій завдано шкоду від вчинення кримінального правопорушення (Державне агентство резерву України), та в якому розмірі вона була завдана (шкода складає 4 532 500 грн).
Натомість цивільний позов про відшкодування шкоди завданої вказаним кримінальним правопорушенням заявлено ДП «ЖБТЗ» і вже в значно більшому розмірі - 15 122 490,36 грн, хоча жодної згадки про таку шкоду обвинувальний акт не містить, як і не містить жодної іншої інформації про будь-яких інших осіб, яким могло бути завдано шкоду у кримінальному провадженні № 42016060360000008.
Вважає, що здійснення розгляду цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди на користь особи, якій не завдано шкоди в розмірі, що втричі перевищує розмір завданої шкоди, зазначений в обвинувальному акті, матиме наслідком вихід за межі висунутого обвинувачення та суперечитиме КПК України.
Іншим аргументом захисника є те, що ДП «ЖБТЗ» відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 11.10.2021 перебуває в стані припинення. Відтак, особою, уповноваженою на вчинення дій від імені підприємства є голова комісії з припинення. Однак позовна заява підписана не головою комісії з припинення, а директором підприємства, тобто неповноваженою особою, якою не додано і жодного документа на підтвердження своїх повноважень.
Щодо останнього аргументу суд зазначає про встановлення факту того, що позовна заява підписана директором ДП «ЖБТЗ» ОСОБА_15 . Одночасно з цим, представник потерпілого направив до суду копію наказу Державного концерну «Укроборонпром» від 13.06.2022 № 245, де вказано, що головою комісії з реорганізації Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» у ТОВ «Житомирський бронетанковий завод» призначено ОСОБА_15 .
Це підтверджується також копію випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, якою вказано, що ОСОБА_15 є керівником юридичної особи, а також головою комісії з припинення.
Таким чином встановлено повноваження ОСОБА_15, який одночасно є директором підприємства та головою комісії з припинення, на підписання відповідного цивільного позову від імені ДП «ЖБТЗ», наявного в матеріалах кримінального провадження.
Стосовно аргументу про те, що цивільний позов ДП «ЖБТЗ» повинен бути повернутий, оскільки підприємство не є потерпілим у кримінальному провадженні, а заявлений розмір шкоди встановлений некоректно, суд зазначає таке.
Із матеріалів, доданих до цивільного позову вбачається, що Державним агентством резерву України був пред`явлений позов до ДП «ЖБТЗ» через протиправне вилучення двигунів, які належали Держрезерву і знаходились на зберіганні ДП «ЖБТЗ». За результатами розгляду господарської справи такий позов був частково задоволений, а ДП «ЖБТЗ» на виконання судових рішень на користь Держрезерву:
-сплачено штраф в розмірі 6 800 000,00 грн за не збереження матеріальних цінностей мобрезерву (20 двигунів УТД-20) у розмірі 100 % вартості цих матеріальних цінностей;
-сплачено пеню - 795 320,55 грн;
-сплачено судовий збір в розмірі 47 169,81 грн;
-закладено двигуни до мобілізаційного резерву, загальна вартість яких складає 6 800 000,00 грн;
-сплачено виконавчий збір по виконавчому провадженню 680 000,00 грн.
Загальна сума матеріальної шкоди (збитків), понесена ДП «ЖБТЗ» у зв`язку із вчиненням обвинуваченими інкримінованого кримінального правопорушення становить 15 122 490,36 грн.
На даному етапі судового розгляду вбачається, що вказані збитки ДП «ЖБТЗ» могли бути понесені у зв`язку із вчиненням обвинуваченими інкримінованого їм кримінального правопорушення, які були на той час службовими особами цього підприємства. Однак на цьому етапі суд не в змозі визначити дійсний розмір завданих збитків, що повинно бути зроблено за результатами судового розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КПК України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Виходячи зі змісту даної норми ДП «ЖБТЗ» може бути потерпілим в кримінальному провадженні та має право заявити цивільний позов, незалежно від того, чи вказана ця юридична особа прокурором в тексті обвинувального акта при викладені фактичних обставин кримінального правопорушення. Тому суд вважає, що аргументи захисника в цій частині є необґрунтованими.
Інших клопотань, передбачених п. 4, п. 5 ч. 2 ст. 315 КПК України від учасників судового провадження не надійшло. 3 огляду на наведене суд вважає за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні № 42016060360000008 від 12.01.2016.
Керуючись статтями 314-316, 350, 371, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження № 42016060360000008 від 12.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, вул. Хрещатик, 42 -А) на 20 червня 2023 року о 16 годині 20 хвилин.
Судовий розгляд здійснювати колегією суддів у складі: головуючої судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю уповноваженого прокурора, обвинувачених, їх захисників, представників потерпілих. Щодо виклику свідків питання буде вирішено в порядку ст. 349 КПК України.
Клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення позовної заяви (цивільного позову) Державного підприємства «Житомирський бронетанковий завод» залишити без задоволення.
Скарги сторони захисту, подані в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України та заперечення - долучити до матеріалів кримінального провадження та надати оцінку висловленим у них доводам у ході судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя: ОСОБА_1 Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3