- Presiding judge (CCC): Holubytskyi S.S.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 червня2023 року
м. Київ
справа № 502/1960/17
провадження № 51-2313 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду
від 17 жовтня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2023 року щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6,
встановив:
Вироком Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засуджено за ч. 4 ст. 368 Кримінального кодексу України (далі - КК)
і призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади державної служби в органах державної влади та інших державних органах, їх апараті строком три роки, з конфіскацією всього майна,
таОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27 - ч. 4 ст. 368 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права обіймати посади державної служби в органах державної влади та інших державних органах,
їх апараті строком три роки, з конфіскацією всього майна.
Місцевий суд встановив, що ОСОБА_5 обіймаючи посаду голови Кілійської районної державної адміністрації Одеської області (далі - Кілійська РДА), призначений розпорядженням Президента України від 25 серпня 2015 року № 676/2015-рп, мав владні повноваження i відповідно до ч. 3 ст. 18 KK, ч. 1 примітки до ст. 364 KK, п. 2 ч. 3 Примітки до ст. 368 KK був службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (ст. 6 Закону України «Про державну службу» посади голів місцевих державних адміністрацій належать
до категорії «А» (вищий корпус державної служби).
Як очільник районної державної адміністрації (далі - РДА) ОСОБА_5 мав, зокрема, такі повноваження: здійснювати керівництво діяльністю РДА; представляти РДА у відносинах з громадянами; розглядати i давати доручення щодо розгляду звернень; на виконання власних i делегованих повноважень одноособово видавати розпорядження, здійснювати контроль за виконанням завдань та повноважень, покладених на структурні підрозділи держадміністрації; здійснювати інші функції, передбачені законодавством (п. 1.1, 1.2, 1.10, 1.11, 1.12 розділу I розпорядження голови Кілійської РДА від 01 липня 2013 року № 252, ст. 39 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації»).
ОСОБА_6, перебуваючи з 01 липня 2017 року на посаді головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Кілійської РДА, до повноважень якої входило: впровадження заходів та рекомендацій з питань земельних відносин щодо володіння, користування та розпорядження землею державної, комунальної та колективної власності; надання методологічної, дорадчої та іншої допомоги суб`єктам, що проводять свою діяльність на землях Кілійського району; розгляду письмових звернень фізичних та юридичних осіб, які адресовані до райдержадміністрації і стосуються земельних правовідносин; вирішення порушених у зверненнях питань, надання пропозицій (зауважень) щодо їх вирішення, згідно повноважень РДА; підготовки до укладення договорів оренди земельних ділянок державної власності, додаткових угод до діючих договорів оренди; проведення роз`яснювальної роботи серед орендарів щодо вимог діючого законодавства до оренди землі (п. 1, 3, 9, 10 розділу ІІ посадової інструкції головного спеціаліста відділу агропромислового розвитку Кілійської РДА від 10 червня 2013року), на початку 2017 року (більш точний час судом
не встановлено), вступила у злочинну змову з головою Кілійської РДА
ОСОБА_5 з метою одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_7
за оформлення документів щодо суборенди (оренди) земельної ділянки, загальною площею 2 га із земель водного фонду, які перебувають у запасі
на території Вилківської міської ради Одеської області.
27 березня 2017 року в першій половині дня ОСОБА_6, діючи з прямим умислом на пособництво в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди та керуючись корисливими мотивами, повідомила представнику ОСОБА_7 за довіреністю - ОСОБА_8,
про необхідність передання коштів у розмірі 2000 доларів США голові Кілійської РДА ОСОБА_5 за вчинення останнім дій з використанням свого службового становища, а саме за погодження проектів правовстановлюючих документів (договору суборенди (оренди), розпорядження голови Кілійської РДА та інших необхідних документів), підготовлених ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку.
ОСОБА_8 усвідомлюючи, що у разі відмови виконати цю умову можуть бути створені перепони ОСОБА_7 у користуванні земельною ділянкою, погодився надати неправомірну вигоду.
30 березня 2017 року ОСОБА_8 прибув до Кілійської РДА за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Миру, 44, де у кабінеті № 15 зустрівся із ОСОБА_6, яка передала прохання голови Кілійської РДА ОСОБА_5 про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 2000 доларів США єдиним платежем.
Проте, у зв`язку з неможливістю надання ОСОБА_8 всієї суми, ОСОБА_6 погодилась на одержання для передачі ОСОБА_5 її половини, тобто 1000 доларів США, з умовою надання у подальшому решти неправомірної вигоди та цього ж дня о 12:12 одержала від ОСОБА_8 вказану суму.
24 квітня 2017 року о 10:59, в приміщенні Кілійської РДА ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_8 про неможливість погодження головою Кілійської РДА документів на користь ОСОБА_7 щодо земельної ділянки, у зв`язку
із перебуванням ОСОБА_5 у відпустці, а також у зв`язку із тим, що відсутні відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки. Договір щодо земельної ділянки ОСОБА_5 підпише після 10 травня 2017 року за умови передачі неправомірної вигоди у повному розмірі - 2000 доларів США.
Водночас ОСОБА_6, діючи без погодження з ОСОБА_5, повідомила ОСОБА_8 про необхідність надання їй особисто додатково коштів у сумі
300 доларів США.
12 травня 2017 року о 10:43 ОСОБА_6, знаходячись в коридорі будівлі Кілійської РДА, одержала від ОСОБА_8 другу частину обумовленої неправомірної вигоди для передачі ОСОБА_5, в сумі 1000 доларів США,
а також 300 доларів США для себе.
Цього ж дня о 10:54 ОСОБА_5, знаходячись на робочому місці в службовому кабінеті № 1 Кілійської РДА, керуючись корисливими мотивами, діючи з прямим умислом та реалізуючи попередню спільну змову, одержав від ОСОБА_6, яка діяла як пособник, частину раніше обумовленої суми неправомірної вигоди
у розмірі 500 доларів США, за погодження в інтересах ОСОБА_7 правовстановлюючих документів - договору суборенди (оренди), розпорядження голови Кілійської РДА та інших необхідних можливих документів на земельну ділянку площею 2 га, розташовану на території Вилківської міської ради Одеської області (о. Білгородський).
Іншу частину неправомірної вигоди в сумі 800 доларів США ОСОБА_6 привласнила собі.
При перегляді вироку Апеляційна палата Вищого антикорупційного судуухвалою від 06 березня 2023 року залишила це рішення без змін.
У поданій касаційній скарзі захисник ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить скасувати вказані вирок та ухвалу, а кримінальне провадження закрити у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, посилаючись при цьому на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
В обґрунтування своїх доводів захисник вказує на порушення правил підслідності, оскільки досудове розслідування в кримінальному провадженні
з 28 березня по 11 травня 2017 року здійснювали органи прокуратури, яким ще до моменту внесення інформації до Єдиного реєстру досудового розслідування (далі - ЄРДР) було відомо, що досудове розслідування по відношенню до голови Кілійської РДА, посада якого відносилася на момент здійснення досудового розслідування до посад державних посадовців категорії «А», що відповідно до ч. 5 ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є виключною підслідністю органів Національного антикорупційного бюро розслідувань (далі - НАБУ).
Вважає, що судами не надано належної оцінки доводам сторони захисту щодо допустимості доказів, а саме протоколів проведення негласних слідчих дій у їх сукупності та взаємозв`язку.
Зокрема зазначає, що судами не взято до уваги невідповідність серії та номеру купюри, вилученої за наслідками обшуку в робочому кабінеті голови Кілійської РДА ОСОБА_5, крім того, вказана купюра була упакована та опечатана
в конверті, який не долучений до матеріалів справи. Також поза увагою судів була залишена розписка, яка підтверджує факт повернення ОСОБА_6 частини боргу.
Також стверджує, що стороною обвинувачення не доведено наявності
у ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повноважень щодо розпорядження вказаною земельною ділянкою, а це свідчить про відсутність об`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК. Вважає,
що стороною обвинувачення не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував факт вимагання та отримання неправомірної вигоди засудженими ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Перевіривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої
та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати
та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до ст. 438 цього Кодексу підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За правилами ст. 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним та обґрунтованим є рішення, ухвалене компетентним судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин,
які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду
та оціненими судом відповідно до ст. 94 вказаного Кодексу, тобто кожен доказ оцінюється з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Під істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону,
що можуть тягнути за собою зміну або скасування судового рішення ст. 412 КПК розуміє не будь які порушення, а лише ті, що перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Частиною 2 ст. 419 КПК передбачено, що при залишенні апеляційної скарги
без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Як убачається з копій судових рішень, висновки суду першої інстанції
про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, ґрунтуються на всебічному, повному й неупередженому дослідженні усіх доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності та є правильними.
Свій висновок про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні вказаного злочину суд першої інстанції зробив на підставі: протоколу огляду від 11 та 15 серпня 2017 року мобільного телефону Samsung GT-S7562 вилученого
у ОСОБА_6, та мобільного телефону НОМЕР_1 вилученого
у ОСОБА_5, в яких міститься листуванняза період з 24 по 25 квітня
2017 року між останніми, що підтверджує розмови між ОСОБА_8
та ОСОБА_6, під час яких остання повідомляла, що ОСОБА_5 зможе підписати документи щодо земельної ділянки для ОСОБА_7 лише після
10 числа та про необхідність надати ОСОБА_5 неправомірну вигоду
за вчинення ним таких дій у розмірі 2000 доларів США; протоколу добровільної видачі, огляду та вручення грошових коштів від 29 березня 2017 року; протоколу добровільної видачі грошових коштів від 11 травня 2017 року; протоколу про ідентифікацію засобів, що використовуються під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та протоколу огляду та вручення грошових коштів
від 11 травня 2017 року, складених старшим оперуповноваженим УЗЕ в Одеській області про те, що ОСОБА_8 добровільно видав співробітникам УЗЕ в Одеській області кошти на загальну суму 2300 доларів США (1000+1300) із відображенням у протоколах серійних номерів цих банкнот, які були оглянуті, скопійовані
та ідентифіковані шляхом відображення серійних номерів купюр, на 13 купюр були нанесені позначення («В») спеціальним барвником, а після проведення цих дій кошти були вручені ОСОБА_8 з метою проведення подальших слідчих дій; протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 12 травня 2017 року та додатку до нього, зокрема у вигляді відеозапису вказаної процесуальної дії. Під час затримання та особистого обшуку ОСОБА_6
у останньої, серед іншого, були вилучені кошти на загальну суму 1300 доларів США, банкнотами номіналом по 100 доларів США у кількості 13 одиниць,
які мали серійні номери, ідентичні з тими, які містились на банкнотах попередньо вручених ОСОБА_8 за виключенням однієї купюри, на семи з яких були виявлені спеціальні ідентифікуючі позначення («В») ідентичні з тими, які були нанесені під час ідентифікації коштів вручених ОСОБА_8 ; протоколу обшуку від 12 травня 2017 року та додатку до нього у вигляді відеозапису проведення обшуку в кабінеті № 1 Кілійської РДА, який є робочим місцем ОСОБА_5, під час якого під останньою третьою шухлядою стола праворуч було виявлено та вилучено кошти на суму 500 доларів США, банкнотами номіналом по 100 доларів США у кількості 5 одиниць, які мали серійні номери та спеціальні ідентифікуючі позначення («В») ідентичні з тими, які містились на банкнотах попередньо вручених ОСОБА_8 ; а також документів, які стосуються земельної ділянки площею 2 га розташованої на території Вилківської міської ради Одеської області (о. Білгородський), оформлення яких здійснювалося
в інтересах ОСОБА_7, а саме: звернення ОСОБА_8 від 24 квітня 2017 року
на ім`я голови Кілійської РДА ОСОБА_5 щодо укладення додаткової угоди до договору суборенди земельної ділянки із зазначенням орендаря ФОП
« ОСОБА_7 »; довіреність від 28 березня 2017 року № 377, якою ОСОБА_7 уповноважила ОСОБА_8 представляти її інтереси; документація землеустрою, що включена до Державного фонду документації із землеустрою з позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки ОСОБА_7 для сінокосіння від 28 квітня 2017 року № 149/168-17; копія договору довгострокової оренди землі № 167 від 02 липня 2007 року, укладеного між Кілійською РДА та ОСОБА_9 щодо земельної ділянки для сінокосіння та культурно-оздоровчих цілей площею 2 га; копія договору купівлі-продажу житлового будинку від 23 серпня 2007 року укладеного між ОСОБА_10, ОСОБА_9 з однієї сторони та ОСОБА_7 з іншої сторони, щодо житлового будинку з надвірними спорудами, які розташовані на земельній ділянці розміром 2 га; копія витягу про реєстрацію в Державному реєстру правочинів № 4501751 від 23 серпня 2007 року щодо реєстрації договору купівлі-продажу житлового будинку; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17567066 від 31 січня 2008 року; копія договору суборенди земельної ділянки від 14 серпня 2007 року укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 стосовно суборенди земельної ділянки загальною площею 2 га; копія акта приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 14 серпня 2007 року укладеного між ОСОБА_9 та ОСОБА_7 щодо передачі у суборенду земельної ділянки загальною площею 2 га розташованої на території Вилківської міської ради; копія листа в.о. голови Кілійської РДА від 01 серпня 2007 року № Г-1008 до ОСОБА_9, про погодження передачі земельної ділянки в суборенду площею 2 га, яка надана в довгострокову оренду згідно з договором від 02 липня 2000 року № 167; копія акта встановлення в натурі меж земельної ділянки від 24 квітня 2007 року; копія додатку до акту встановлення в натурі меж земельної ділянки від 24 квітня 2007 року; кадастровий план земельної ділянки
з кадастровим номером 5122310300:02:002:0060, який є додатком до витягу
з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5104456002017 від 12 травня 2017 року; копія паспорта ОСОБА_9 серії НОМЕР_2 виданого 15 січня 2002 року Кілійським РВ УМВС України в Одеській області; оптичні диски CD-R «Vіde» та CD-RW «Respect» з написом на конверті «топографічні матеріали»; технічна документація ТОВ «ВЕКТОР» із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_7 для сінокосіння та культурно-оздоровчих цілей на території Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області за 2017 рік; лист начальника відділу у Кілійському районі ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 11 квітня 2017 року № 34-15-23.1515-90/168-17 до ОСОБА_7 щодо розгляду заяви від 04 квітня 2017 № 34-1294/0/93-17; копія каталогу поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_7 розташованої за адресою: Вилківська міська рада (о. Білгородський); копія плану земельної ділянки; копія каталогу поворотних точок зовнішніх меж земельної ділянки гр. ОСОБА_7 розташованої за адресою: Вилківська міська рада (о. Білгородський).
Також, на доведеність винуватості засуджених суд послався у вироку
на фактичні дані, які містяться в протоколі огляду речей від 11 серпня 2017 року, згідно з яким детективом НАБУ було проведено огляд інформації на ноутбуку «HP ProBook», вилученому 12 травня 2017 року під час обшуку робочого кабінету ОСОБА_6 та виявлені файли з документами, серед яких проект договору суборенди, укладеного між Кілійською РДА в особі голови ОСОБА_5
та ОСОБА_7, стосовно суборенди земельної ділянки загальною площею 2 га
та проект акта приймання-передачі земельної ділянки в суборенду, складеного Кілійською РДА в особі голови ОСОБА_5 та ОСОБА_7 .
На підставі зазначених документів та протоколу огляду речей від 11 серпня
2017 року судом було встановлено, що ОСОБА_8 представляючи інтереси
ОСОБА_7 звернувся до Кілійської РДА з проханням укласти договір суборенди земельної ділянки, а ОСОБА_6 за дорученням ОСОБА_5 займалася оформленням документів на цю земельну ділянку та здійснювала підготовку договору суборенди.
Також судом першої інстанції у вироку вказано, що кримінальне провадження було розпочато прокурором 28 березня 2017 року на підставі заяви ОСОБА_8, в якій зазначалося, що посадові особи Кілійської РДА вимагають у нього неправомірну вигоду за виконання своїх службових обов`язків. Ці відомості підлягали негайному внесенню до ЄРДР.
Поміж іншого, сторона захисту в суді першої інстанції посилалась на те,
що ОСОБА_5, як голова Кілійської РДА, станом на 2017 рік не мав повноважень щодо передачі ОСОБА_7 в оренду земельної ділянки загальною площею 2 га із земель водного фонду, яка перебуває у запасі на території Вилківської міської ради Одеської області, оскільки такі повноваження належали Одеській обласній державній адміністрації. Вказувала, що ОСОБА_5 як службова особа не міг одержати неправомірну вигоду за дії, які
не перебувають у його компетенції і які він не вправі вчиняти, а тому, в його діях відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК.
Надаючи оцінку таким доводам сторони захисту суд зазначив, що враховуючи мету вчинення кримінального правопорушення, яка випливає з диспозиції вказаної норми, службова особа, користуючись своїм загальним службовим становищем та маючи намір одержати неправомірну вигоду, також може вчинити діяння з виходом за межі власних повноважень, що, в свою чергу, перебуває поза межами об`єктивної сторони кримінального правопорушення.
А тому погодження ОСОБА_5, як головою Кілійської РДА, розпорядження на укладення договору суборенди земельної ділянки із запасу водного фонду, навіть за умови, що це виходить за межі його повноважень, не може свідчити про помилковість кваліфікації його діяння за ч. 4 ст. 368 КК.
Разом із цим, судом у вироку зазначено, що відповідно до п. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» голова місцевої державної адміністрації очолює та несе відповідальність за виконання покладених
на місцеві державні адміністрації завдань і за здійснення ними своїх повноважень, ОСОБА_5, як голова Кілійської РДА мав повноваження
на розпорядження земельними ділянками, що перебували у віданні цієї адміністрації. Судом було доведено про обізнаність ОСОБА_5 щодо категорії земельної ділянки із запасу водного фонду, яка перебувала на території Вилківської міської ради Одеської області. Також встановлено, що станом
на 25 квітня 2017 року ОСОБА_5 був переконаний, що укладення договору суборенди щодо земельної ділянки, яка належить до земель водного фонду, відноситься до його повноважень.
Що стосується доводів захисника з приводу невідповідності серії та номеру однієї купюри, вилученої за наслідками обшуку в робочому кабінеті голови Кілійської РДА ОСОБА_5, то суд не взяв до уваги відповідну банкноту
як речовий доказ, а також не послався на фактичні дані, які стосуються зазначеної банкноти і містяться у похідних доказах (протоколі огляду, висновках експертів). Водночас вказав, що це не створює об`єктивних сумнівів щодо достовірності решти фактичних даних, зафіксованих у вже згаданому протоколі обшуку та у протоколі огляду і висновках експертів.
У зв`язку з цим, доводи сторони захисту суд визнав помилковими та відхилив їх.
При перегляді вироку за апеляційними скаргами сторони захисту, доводи яких
є аналогічними тим, що зазначені в касаційній скарзі захисника, апеляційний суд дійшов умотивованого висновку про безпідставність наведених у них доводів
та відсутність порушень вимог кримінального процесуального закону під час судового розгляду і навів у своїй ухвалі конкретні мотиви, з яких
ці доводи відхилив.
Спростовуючи доводи апеляційних скарг сторони захисту, як убачається з копії ухвали апеляційного суду, цей суд вказав таке.
Кримінальне провадження було розпочато прокурором 28 березня 2017 року, підставою для реєстрації цього провадження (внесення відомостей до ЄРДР
за № 42017160000000412) стала заява ОСОБА_8 у якій він вказував на те,
що посадові особи Кілійської РДА вчиняють кримінальне правопорушення шляхом вимагання у останнього неправомірної вигоди.
Того ж дня заступником прокурора області прийнято постанову про призначення групи прокурорів, а начальником відділу прокуратури області доручено слідчому управлінню ГУНП Одеської області здійснювати досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні, що на той час,
з урахуванням обмеженої інформації щодо осіб, причетних до можливого вчинення злочину, відповідало вимогам ч. 1 ст. 216 КПК щодо підслідності цього кримінального провадження слідчим органам Національної поліції.
30 березня 2017 року ОСОБА_8 передав ОСОБА_6 першу частину неправомірної вигоди, тобто прийняття процесуальних рішень та здійснення невідкладних слідчих дій відбувалося за короткий термін в період часу з 28 по 30 березня 2017 року. В повідомленні ОСОБА_8 містилася інформація про те, що вказане кримінальне правопорушення вчиняли кілька службових осіб Кілійської РДА. Факт причетності голови Кілійської РДА до вчинення цього кримінального правопорушення, а саме вимагання неправомірної вигоди, підлягав перевірці, зокрема через відсутність прямих контактів останнього
із заявником, та вимагав продовження здійснення негласних слідчих (розшукових) дій слідчим управлінням ГУНП Одеської області. Водночас, припинення аудіо- та відеоконтролю за ОСОБА_6, а також контролю
за вчиненням злочину, за допомогою яких, зокрема, була зафіксована передача частини неправомірної вигоди 30 березня 2017 року, поставило б під загрозу встановлення інформації про конкретну подію кримінального правопорушення та осіб, які його вчиняють.
На перших етапах досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні підслідність за НАБУ не могла бути достовірно встановлена
з повідомлення ОСОБА_8, оскільки потребувала виявлення доказів,
які б достовірно вказували на причетність до вчинення кримінального правопорушення особи, яка обіймає посаду голови Кілійської РДА.
Після проведення слідчими СУ ГУНП Одеської області затримання осіб, причетних до кримінального правопорушення в рамках цього кримінального провадження та складення протоколів за результатами проведення НСРД (протоколу про результати проведення аудіо та відеоконтролю за особою, протоколу контролю за вчиненням злочину), прокурору прокуратури Одеської області стало достеменно відомо про причетність до вчинення цього кримінального правопорушення голови районної державної адміністрації ОСОБА_5, посада якого згідно зі ст.6 ЗУ «Про державну службу» належить
до категорії «А» посад державної служби. У зв`язку з чим, постановою
від 13 травня 2017 року була змінена кваліфікація вказаного кримінального правопорушення на ч. 4 ст. 368 КК та 25 травня 2017 року прокурором прокуратури Одеської області була винесена постанова про визначення підслідності у цьому кримінальному провадженні за НАБУ. Разом із тим, оскільки постанова від 25 травня 2017 року не відповідала вимогам закону, вона була скасована постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП від 29 червня 2017 року, якою водночас була визначена підслідність цього кримінального провадження за НАБУ.
Спростовуючи доводи апеляційних скарг суд апеляційної інстанції в своєму рішенні вірно вказав, що слідчими СУ ГУНП Одеської області правильно здійснювалося досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні до визначення заступником Генерального прокурора - керівником САП підслідності за НАБУ, що узгоджується з положеннями ст. 218 КПК.
Таким чином, за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції
дав оцінку всім доводам апеляційної скарги сторони захисту, та дійшов вірного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, за викладених у вироку обставин згідно з критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» за наслідком безпосереднього дослідження судом таких доказів у провадженні.
Переконливих аргументів, які би ставили під сумнів законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій і вмотивованість їх висновків з питань істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень захисник
у касаційній скарзі не навів і таких даних зі змісту судових рішень не вбачається.
Оскаржувані вирок та ухвала є належним чином обґрунтованими
та вмотивованими і за змістом відповідають вимогам статей 370, 374, 419 КПК.
З огляду на викладене, подана касаційна скарга та додані до неї матеріали
не дають підстав для її задоволення, а тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК.
Керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд
постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 17 жовтня 2022 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 06 березня 2023 року щодо
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3