Document No. 111928666

Справа № 991/5686/23

Провадження № 1-кс/991/5707/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].

Дата і місце постановлення [1-1].

28 червня 2023 року, місто Київ.

Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_18.

Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 07 лютого 2023 року за № 52023000000000062.

Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].

Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Надвірна Надвірнянського району Івано-Франківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1, перший заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації (інша інформація в клопотанні відсутня).

Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК України.

Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].

Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 (надалі - прокурор), детектив Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 (надалі - детектив); сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2 ; адвокат ОСОБА_5

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].

Вирішується питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року.

Питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 вирішується за клопотанням детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 (надалі -детектив НАБУ).

Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].

Слідчий суддя встановив таке.

Клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, відповідає вимогам ст. 184 КПК України та обґрунтоване наступним.

У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 52023000000000062 від 07 лютого 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

У клопотанні детектив НАБУ зазначає, що розпорядженням голови Тернопільської обласної ради від 12 лютого 2004 року № 17 утворене Комунальне підприємство «Тернопількомунінвест», яке є об`єктом спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області та створене для здійснення господарської діяльності з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

28 грудня 2020 року між комунальним підприємством «Тернопількомунінвест» (Замовник) в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «АВАКС ПРОФ» (Виконавець) в особі директора ОСОБА_7 укладено договір про закупівлю робіт № 112, згідно якого Виконавець зобов`язувався у строк до 31 грудня 2021 року власними силами і засобами надати послуги (виконати роботи): «Капітальний ремонт вул. Данила Галицького, м. Збараж, на ділянці км 2+434-км 4+021 (окремими ділянками) Тернопільської області» за ціною 13 875 000,00 грн, у тому числі ПДВ 2 312 500,00 грн. На підставі додаткової угоди № 1 від 07 липня 2021 року до договору № 112 про закупівлю робіт від 28 грудня 2020 року сторони дійшли згоди визначити суму договору згідно плану фінансування будівництва на 2021 рік у розмірі 4 994 800,00 грн, а також продовжили строк дії правочину до 31 грудня 2022 року. Згідно додаткової угоди № 2 від 29 квітня 2022 року до договору № 112 про закупівлю робіт від 28 грудня 2020 року сторони дійшли згоди визначити суму договору згідно плану фінансування будівництва на 2022 рік у розмірі 8 880 200,00 грн, у тому числі ПДВ 1 480 033,33 грн, а також продовжили строк дії правочину до 31 грудня 2022 року.

На кінець 2022 року ТОВ «АВАКС-ПРОФ» завершено виконання усіх робіт за цим правочином, що відображено у відповідних актах виконаних робіт форми КБ-2в та довідках про вартість виконаних робіт форми КБ-3. Водночас, Замовником залишалися не прийнятими та не оплаченими акти виконаних робіт на суму 6,123 млн. грн.

У зв`язку з цим, наприкінці грудня 2022 року засновник та кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «АВАКС ПРОФ» ОСОБА_8, директор вказаної юридичної особи ОСОБА_7 зустрілися із заступником начальника Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_9, директором КП «Тернопількомунінвест» Тернопільської обласної ради ОСОБА_6, головою Тернопільської обласної ради ОСОБА_10 у службовому кабінеті останнього за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8.

Під час цієї зустрічі ОСОБА_10 повідомив, що КП «Тернопількомунінвест» Тернопільської обласної ради не заперечує проти оплати Замовником заборгованості перед Виконавцем, однак, згідно вимог п. 4 ч. 6 ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в умовах воєнного стану розпорядником бюджетних коштів є керівник Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_11 . При цьому, ОСОБА_9 повідомив, що незважаючи на фактичне виконання ТОВ «АВАКС ПРОФ» своїх зобов`язань за договором потрібно укласти додаткову угоду та продовжити строк дії основного договору на 2023 рік, щоб Державна казначейська служба мала підстави здійснити оплату на початку року.

У зв`язку з цим, на підставі додаткової угоди № 3 від 29 грудня 2022 року до договору № 112 про закупівлю робіт від 28 грудня 2020 року сторони дійшли згоди продовжити строк дії правочину до 31 грудня 2023 року. Крім того, сума договору згідно плану фінансування будівництва на 2023 рік становила 8 880 200,00 грн, в тому числі ПДВ 1 480 033,33 грн.

Детектив також зазначає, що на рахунок ТОВ «АВАКС ПРОФ» надійшло від Департаменту капітального будівництва Тернопільської обласної військової адміністрації у загальній сумі 24 882 170,41 грн за виконані у 2022 році роботи.

У зв`язку з цим, а також зважаючи на існуючу заборгованість КП «Тернопількомунінвест» за договором № 112 від 28 грудня 2020 року, у першого заступника начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_2 виник злочинний умисел, спрямований на висловлення прохання про надання та подальшого одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_8, з яким він тривалий час був знайомий в силу виконання службових повноважень першого заступника начальника Тернопільської ОВА, за здійснення оплати з державного бюджету вищевказаних договорів перед ТОВ «АВАКС ПРОФ».

Так, 11 січня 2023 року ОСОБА_2 створив у месенджері «WhatsApp» та відправив ОСОБА_8 повідомлення про те, що час «подякувати» за 2022 рік, висловивши таким чином прохання надати неправомірну вигоду для себе та третьої особи за вчинення ним як службовою особою Тернопільської ОВА в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій щодо оплати заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ», з використанням наданого йому службового становища.

Упродовж грудня 2022 року начальник Тернопільської ОВА ОСОБА_11 під час зустрічей і телефонних розмов з ОСОБА_8 повідомив останньому про необхідність підтримувати спілкування з ОСОБА_2 у питаннях розрахунків з державного бюджету за виконані роботи.

31 січня 2023 року, ОСОБА_2, перебуваючи у приміщенні свого службового кабінету Тернопільської обласної військовій адміністрації за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, зустрівся з ОСОБА_8 та висловив останньому прохання надати неправомірну вигоду в загальній сумі 1 349 974 грн для себе та третьої особи за вчинення ним як службовою особою Тернопільської ОВА в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій щодо оплати заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ», з використанням наданого службового становища, а саме:

- 162 785 грн, тобто 10 % від суми 1 627 857,37 грн за оплату робіт по договору № 262 від 27 вересня 2015 року;

- 85 660 грн, тобто 7 % від суми 1 223 726,04 грн за оплату робіт по договору № 261 від 21 вересня 2021 року;

- 1 101 529 грн, тобто 5 % від суми 22 030 587 грн за оплату робіт по договору № 4 від січня 2022 року. Після цього, ОСОБА_2 запевнив ОСОБА_8, що у випадку одержання ним зазначеної суми неправомірної вигоди, у 2023 році він зможе отримати виплати для ТОВ «АВАКС ПРОФ» за виконані роботи і надані послуги за діючими договорами. Під час завершення розмови до них підійшов заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_9, який у присутності ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_8, що за умови погодження начальником Тернопільської ОВА ОСОБА_11, він зможе вирішити питання про оплату КП «Тернопількомунінвест» 8 800 200 грн згідно додаткової угоди №2 від 29 квітня 2022 року до договору №112 про закупівлю робіт від 28 грудня 2020 року.

У подальшому, 23 лютого 2023 року, у період часу з 15 год 54 хв до 16 год 59 хв, ОСОБА_2 та ОСОБА_9, перебуваючи у коридорі сьомого поверху будівлі Тернопільської обласної військовій адміністрації за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, зустрілися з ОСОБА_8 та висловили останньому прохання надати для них і ОСОБА_11 упродовж двох тижнів попередньо обумовлену суму неправомірної вигоди. При цьому, ОСОБА_9 у присутності ОСОБА_12 уточнив попереднє прохання про надання неправомірної вигоди останнього, вказавши, що її сума повинна становити не 1 349 974 грн, а 1 790 559 грн, мотивуючи це тим, що відсоток за експлуатаційне утримання доріг складатиме не 5 %, а 7 % від розрахунків Департаментом капітального будівництва Тернопільської обласної військової адміністрації з ТОВ «АВАКС ПРОФ».

У подальшому, 09 березня 2023 року, у період часу з 15 год 11 хв до 15 год 32 хв, ОСОБА_2, перебуваючи в одному з кабінетів на сьомому поверсі будівлі Тернопільської обласної військової адміністрації за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, одержав від ОСОБА_8 300 000 грн як частину неправомірної вигоди від загальної суми 1 790 559 грн, при цьому, ОСОБА_12 висловив прохання ОСОБА_13 надати іншу частину неправомірної вигоди протягом наступних десяти днів.

Під час цієї зустрічі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_8, що переконав начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_11 оплатити ТОВ «АВАКС ПРОФ» заборгованість за договором із КП «Тернопількомунінвест» за умови одержання ним неправомірної вигоди у розмірі 10 % від суми заборгованості за договором №112 від 28 грудня 2020 року, що становить 6,123 млн. грн. Крім того, ОСОБА_12 висловив прохання надати для нього, начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_11, голови Тернопільської обласної ради ОСОБА_10 неправомірну вигоду, та уточнив, що 5 % з цієї суми, тобто 306 150 грн потрібно надати для нього і ОСОБА_11, а інші 5 % у сумі 306 150 грн - для голови Тернопільської обласної ради ОСОБА_10 за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій щодо підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в та, як наслідок, оплати КП «Тернопількомунінвест» заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ» за вказаним правочином.

17 березня 2023 року у період з 12 год 07 хв до 12 год 58 хв, ОСОБА_2, використовуючи програмний застосунок для обміну швидкими повідомленнями «WhatsApp», зателефонував ОСОБА_8 та повідомив про необхідність прибути в приміщення Тернопільської обласної військової адміністрації та передати директору Департаменту капітального будівництва Тернопільської обласної військової адміністрації ОСОБА_14 іншу частину неправомірної вигоди.

Того ж дня ОСОБА_8, діючи на виконання вказівки ОСОБА_2, передав для останнього 300 000 грн ОСОБА_14 у службовому кабінеті начальника ДКБ Тернопільської ОВА, який знаходиться на сьомому поверсі будівлі адміністрації за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8. У такий спосіб ОСОБА_2 одержав для себе та третіх осіб від ОСОБА_8 другу частину неправомірної вигоди в розмірі 300 000 грн, а в цілому - 600 000 грн, від загальної суми 1 790 559 грн, за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій щодо підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в та, як наслідок, оплати заборгованості ДКБ Тернопільської ОВА перед ТОВ «АВАКС ПРОФ» за договорами № 262 від 27 вересня 2015 року, № 261 від 21 вересня 2021 року, № 4 від 10 січня 2022 року.

Того ж дня, у період часу з 12 год 21 хв до 12 год 50 хв, ОСОБА_8 зустрівся з начальником Тернопільської ОВА ОСОБА_11 та повідомив останнього про домовленості з ОСОБА_2 та ОСОБА_9 . При цьому, ОСОБА_11 заперечив свою обізнаність стосовно вказаних обставин та повідомив, що заборонив після початку збройної агресії російської федерації одержувати неправомірну вигоду, а оплата за виконані роботи ТОВ «АВАКС ПРОФ» буде проведена у загальному порядку Державною казначейською службою за наявності підстав. При цьому, ОСОБА_11 запропонував ОСОБА_8 витратити грошові кошти, які ОСОБА_2 мав одержати як неправомірну вигоду, на потреби оборони.

При цьому, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_8 про можливість зменшення загальної суми неправомірної вигоди на 200 000 грн та запропонував придбати за ці гроші броньований метал для потреб Збройних Сил України, а також висловив прохання надати решту неправомірної вигоди в сумі 990 559 грн упродовж наступних двох тижнів.

Після чого, у період часу з 16 год 32 хв по 16 год 35 хв, ОСОБА_8 з відома ОСОБА_2 зустрівся з головою Тернопільської обласної ради ОСОБА_10 у службовому кабінеті останнього за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, повідомивши про вказівку ОСОБА_11 здійснити оплату заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ» за договором № 112 від 28 грудня 2020 року. При цьому, ОСОБА_10 відразу зателефонував ОСОБА_11, на що останній повідомив про можливість оплати заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ» у випадку відсутності зауважень зі сторони Державної казначейської служби.

Крім того, під час цієї зустрічі ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_10, висунуті ОСОБА_2 умови проведення оплати КП «Тернопількомунінвест» за вказаним правочином лише у вигляді одержання неправомірної вигоди в розмірі 10 % від суми оплати, яка мала бути розподілена таким чином: 5 % - для ОСОБА_2 та ОСОБА_11, а інші 5% - для голови Тернопільської обласної ради ОСОБА_10 . При цьому, останній відповів, що погодить це питання з ОСОБА_11, продовжуючи таким чином реалізовувати злочинний намір ОСОБА_2 та створюючи умови для одержання ним у подальшому неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій щодо підписання актів виконаних робіт форми КБ-2в та, як наслідок, оплати КП «Тернопількомунінвест» заборгованості перед ТОВ «АВАКС ПРОФ» за договором №112 від 28.12.2020.

Далі, 24 квітня 2023 року у період часу з 10 год 20 хв по 10 год 30 хв ОСОБА_15 під час зустрічі із ОСОБА_8 у своєму службовому кабінеті, що знаходиться на шостому поверсі у приміщенні Тернопільської обласної ради за адресою: м. Тернопіль, вул. Грушевського, 8, повідомив останньому, що раніше обумовлену суму неправомірної вигоди, потрібно передати йому, а він розбиратиметься із ОСОБА_11 сам.

Таким чином, перший заступник начальника Тернопільської ОВА ОСОБА_2 висловив прохання ОСОБА_8 надати неправомірну вигоду в сумі 1 790 559 грн, що згідно з ч. 1 примітки до ст. 368 КК України становить особливо великий розмір, оскільки у п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а також одержав неправомірну вигоду у великому розмірі, в загальній сумі 600 000 (шістсот тисяч) гривень, що згідно з ч. 1 Примітки до ст. 368 КК України становить великий розмір, оскільки у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У зв`язку з чим, 26 червня 2023 року детективами Національного бюро ОСОБА_2 затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, та в цей же день йому вручене повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України..

З огляду на викладене, детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням, у якому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, із можливістю внесення застави у розмірі 10 000 000, 00 грн, а також у разі внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його місце фактичного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування з будь-якими особами (крім своїх захисників, слідчих (детективів) Національного антикорупційного бюро України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора України, слідчого судді (суду) з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_2, зокрема із підозрюваними ОСОБА_10, ОСОБА_9 та свідками у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_6, та іншими свідками, яким відомі або можуть бути відомі обставини вчинення кримінального правопорушення; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_2 виняткового запобіжного заходу детектив НАБУ обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.

Вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України, передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує детектив, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стосовно встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення слідчий суддя зазначає таке.

Положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).

Слідчий суддя, з метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і матеріали, надані стороною обвинувачення на його підтвердження, дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_2 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, є обґрунтованою.

Стосовно ризиків, зазначених у клопотанні детективом НАБУ, слідчий суддя зазначає таке.

Під час судового розгляду цього клопотання прокурором САП доведена наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, можливість того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя погоджується з доводами детектива НАБУ, викладеними у клопотанні, про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді першого заступника Тернопільської обласної військової адміністрації та маючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_1, має можливість посприяти внесенню відомостей до інформаційної системи «Шлях» та безперешкодно перетнути державний кордон. Слідчий суддя також зазначає, що ризик переховування також підтверджується тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю з конфіскацією майна. Такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду». У зв`язку з чим, у разі доведення винуватості підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, останньому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі у межах зазначеного вище строку, що разом з його значним матеріальним станом може бути мотивом та передумовою для переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначений ризик підтверджується тим, що детективами Національного бюро до теперішнього часу не відшукані грошові кошти, які передані ОСОБА_2 для подальшого розподілу між учасниками злочинної схеми. Крім того, до теперішнього часу не відшукані та не вилучені договори за № 112 від 28.12.2020, № 4 від 10.01.2022, № 262 від 27.09.2021, № 261 від 21.09.2021, додаткові угоди до них, акти виконаних робіт, платіжні доручення та інші первинні бухгалтерські документи, а тому, з урахуванням того, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину в останнього буде можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, які на даний час органом досудового розслідування не встановлені та не виявлені.

Слідчий суддя також дійшов висновку про наявність ризику незаконного впливу підозрюваного на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки, відповідно до норм кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише тими свідченнями, які він сприйняв безпосередньо під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею, та не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому та/або прокурору, а також і посилатися на такі показання, а тому ризик впливу на свідків існує не лише на стадії досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та їх дослідження.

За таких обставин слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків, визначених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні детектив НАБУ також зазначає про наявність підстав для обрання до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу виключно у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 10 000 000, 00 грн, оскільки інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, визначеної ст. 177 КПК України. Визначення застави в розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб детектив НАБУ обґрунтовує майновим станом підозрюваного.

Наведені у клопотанні обставини підтверджуються та обґрунтовуються доданими до нього і наданими під час судового розгляду копіями матеріалів, у тому числі: витягом з ЄРДР; протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07 лютого 2023 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 08 лютого 2023 року; протоколом огляду від 07 лютого 2023 року; протоколом огляду від 09 лютого 2023 року; договорами за № 112 від 28 грудня 2020 року, № 4 від 10 січня 2022 року, № 262 від 27 вересня 2021 року; протоколом огляду від 03 квітня 2023 року; протоколом огляду від 04 квітня 2023 року; витягами із Єдиного державного реєстру декларацій; протоколом допиту ОСОБА_8 від 26 лютого 2023 року; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтроль особи) від 28 лютого 2023 року; протоколом допиту ОСОБА_8 від 10 березня 2023 року; протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтроль особи) від 13 березня 2023 року; протоколом огляду та вручення грошових коштів від 16 березня 2023 року; протоколом допиту ОСОБА_8 від 26 березня 2023 року; протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіо-, відеоконтроль особи) від 30 та 31 березня, 04 травня, 07 червня 2023 року; особовою карткою ДМС України, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

У судовому засіданні прокурор САП вимоги клопотання підтримав та просив їх задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання та застосування до підозрюваного вказаного запобіжного заходу заперечували, оскільки вважали, що повідомлена ОСОБА_2 підозра є необґрунтованою, а зазначені у клопотанні детектива НАБУ ризики є недоведеними.

Крім того, у судовому засіданні стороною захисту слідчому судді була надана заява від командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_16 про особисту поруку щодо підозрюваного ОСОБА_2 .

Слідчий суддя дослідив подане клопотання з додатками, надані сторонами матеріали, а також заслухав думки учасників кримінального провадження.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].

Слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи».

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України: «Запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою».

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України: «Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 КПК України: «Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу».

Відповідно до вимог п. 3 та абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України: «Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України: «Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.».

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 194 КПК України: «Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 233 КПК України: «Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу».

Детектив НАБУ звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_2 .

При розгляді цього клопотання слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також наявність ризиків того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідка та/або іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні.

Слідчий суддя не приймає до уваги наданий стороною обвинувачення на підтвердження обґрунтованості підозри протокол обшуку від 26 червня 2023 року (том 1 а. с. 233-245) з огляду на таке.

З вказаного вище протоколу видно, що 26 червня 2023 року було проведено невідкладний обшук автомобіля VOLKSWAGEN ATLAS, державний номер НОМЕР_3, під час якого були вилучені грошові кошти у сумі 612 000,00 грн. В той же час, матеріали клопотання не містять доказів на підтвердження того, що сторона обвинувачення невідкладно після здійснення такої слідчої дії зверталась до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку, а слідчий суддя таке клопотання розглянув та задовольнив, що встановлено вимогами ч. 3 ст. 233 КПК України.

Враховуючи, що на момент розгляду цього клопотання стороною обвинувачення не надано ухвалу слідчого судді, якою надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля VOLKSWAGEN ATLAS, тобто фактично було б легалізовано вже проведений обшук 26 червня 2023 року, слідчий суддя вважає, що вказаний протокол обшуку на даний момент має ознаки недопустимого доказу з огляду на доктрину «плодів отруйного дерева», яка підлягає використанню у даному випадку. Сформована у судовій практиці США доктрина «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonoustree) знайшла своє втілення у рішеннях Європейського суду з прав людини (справи «Gafgen v. Germany», «Teixeira de Castro v. Portugal», «Шабельник проти України», «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України»). Критерієм визнання недопустимими доказів за доктриною «плодів отруйного дерева» є наявність достатніх підстав вважати, що відповідні фактичні дані не були б отримані за відсутності інформації, одержаної незаконним шляхом, тобто якщо джерело доказів є недопустимим, всі інші фактичні дані, одержані з його допомогою, також будуть недопустимими.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчим суддею, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, також було надано оцінку наступним обставинам: вагомості наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення та тяжкості покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим; віку та стану здоров`я підозрюваного (інформація щодо стану здоров`я підозрюваного несумісного з триманням під варто - відсутня); наявності міцних соціальних зв`язків та постійного місця роботи (перший заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації), репутацію та розміру майнової шкоди. Будь-яких відомостей на підтвердження ризику продовження чи повторення протиправної поведінки сторонами кримінального провадження не надано.

У зв`язку з чим, слідчий суддя дійшов до висновку про можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, під час розгляду вказано клопотання, слідчому судді була надана заява командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_16 про особисту поруку щодо підозрюваного ОСОБА_2, проте ОСОБА_17 у судове засідання не з`явились та не підтримав свої наміри, а тому слідчий суддя не бачить підстав для задоволення його заяви. В той же час, з огляду на обставини, встановлені у судовому засіданні під час розгляду клопотання, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистої поруки не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за девіантною поведінкою підозрюваного, а також не зменшить до прийнятного рівня встановлені ризики.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива НАБУ про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 обґрунтоване та підлягає задоволенню, а застосування інших більш м`яких запобіжних заходів (особистого зобов`язання; особистої поруки; застави; домашнього арешту) не зможе запобігти ризику можливої позапроцесуальної поведінки підозрюваного.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, а також покласти обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

У рішенні ЄСПЛ (справа Мангурас проти Іспанії» від 20 листопада 2010 року) зазначено, що гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції (звільнення особи обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання) покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи в суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого. Тобто, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Зі змісту ч. 5 ст.182 КПК України видно, що до особи підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину може бути визначена застава у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Разом з тим, у виключних випадках такій особі може бути призначена застава у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, щодо наявності у родини підозрюваного значної кількості активів (рухомого та нерухомого майна), а також погоджується і з тим, що застава у розмірі 10 000 000,00 грн не буде явно непомірною для підозрюваного. Разом з тим, такий розмір застави більше ніж у 12 разів перевищує максимальний розмір, який може бути визначений особі, підозрюваній у вчиненні особливо тяжкого злочину, натомість прокурором не доведена наявність виключного випадку, а також і наявність обставин, які б свідчили, що застава у зазначених межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_2 покладених на нього обов`язків.

З огляду на рішення ЄСПЛ (справа «Істоміна проти України» від 13 січня 2022 року), слідчий суддя приходить до висновку, що даний випадок не є виключним, а тому розмір застави у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього обов`язків. За таких обставин, вимоги клопотання щодо призначення застави у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є необґрунтованими.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Тернополя та Тернопільської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_6 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

В той же час, слідчий суддя не вважає за необхідне покладати на підозрюваного обов`язок утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_9, оскільки вказаний обов`язок може порушити його право на захист.

Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 177, 178, 182, 183, 193, 194, 197, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива НАБУ про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].

Висновки слідчого судді [3-1].

Слідчий суддя постановив.

Клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, з можливістю внесення застави.

Підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, взяти під варту в залі суду.

Строк дії ухвали щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 60 (шістдесят) днів, тобто до 26 серпня 2023 року включно.

Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, заставу у сумі 300 (трьохсот) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, грошовий еквівалент якої становить 805 200,00 (вісімсот п`ять тисяч двісті) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Вищого антикорупційного суду (код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN - НОМЕР_4 ). У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

- не відлучатися із міста Тернополя та Тернопільської області, без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_6 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених слідчим суддею обов`язків, починаючи з дня внесення застави.

В решті клопотання відмовити.

У разі внесення застави, контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_2 обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Копію ухвали направити до Ради адвокатів Івано-Франківської області.

Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 03 липня 2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1