- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/5260/23
Провадження №11-сс/991/467/23
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 липня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
підозрюваного ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
прокурора ОСОБА_10,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Мостиськ Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України,
у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26 вересня 2022 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2023:
1. клопотання детектива, погоджене прокурором, про зміну запобіжного заходу задоволено частково;
2. клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу задоволено частково;
3. змінено застосований ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі №991/2290/23 від 20.04.2023 запобіжний захід щодо ОСОБА_6 у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.08.2023 включно;
4. визначено підозрюваному заставу у розмірі 5 000 000 грн;
5. у випадку внесення застави постановлено покласти на ОСОБА_6 обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду; не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; здати на зберігання до відповідних органів Державної міграційної служби усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України та в`їзд до України; носити електронний засіб контролю, протягом двох місяців із моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, однак у межах строку досудового розслідування.
6. у іншій частині клопотань відмовлено.
Вказане рішення оскаржили захисники підозрюваного ОСОБА_6 - адвокати ОСОБА_8 і ОСОБА_9 .
Захисник ОСОБА_33 у апеляційній скарзі з доповненнями зазначає, що ухвала не відповідає вимогам ст.370 КПК України.
Посилається на такі обставини:
1. слідча суддя застосувала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не зважаючи на те, що більш м`які запобіжні заходи забезпечували належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 ;
2. прокурор не довів фактів настання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та порушень обов`язків підозрюваним за час застосування до нього інших запобіжних заходів;
3. несплата ОСОБА_6 застави протягом п`яти днів, за передбаченою законодавцем можливістю її сплати пізніше п`ятиденного строку, не є новою обставиною та не може сприйматися, як підстава для зміни запобіжного заходу, оскільки такий обов`язок є діючим, а сплата повинна відбутися у розумний строк;
4. слідча суддя не взяла до уваги, що ОСОБА_34 повідомив Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (далі - САП) про готовність внести заставу за ОСОБА_6 у розмірі 805 200 грн. При цьому сам підозрюваний не має матеріальної можливості для внесення застави у розмірі, встановленому апеляційним судом, оскільки накладено арешт на все його майно;
5. в ухвалі вказано на факт вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ст.366-2 КК України, хоча такий може бути доведений виключно обвинувальним вироком суду, якого не існує;
6. ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2023 вже відмовлено у задоволенні клопотань прокурора і захисника щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_6 ;
7. застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою недоцільне та надмірне.
Просить:
1. ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19.06.2023 скасувати;
2. постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання детектива НАБУ відмовити, а клопотання адвоката ОСОБА_7 - задовольнити;
3. змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.04.2023 у вигляді застави у розмірі 3700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 930 800 грн, на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн;
4. змінити покладений на ОСОБА_6 ухвалою апеляційного суду обов`язок «не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора та суду» на «не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора та суду», а також обов`язок «утримуватися від спілкування з: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_35 ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду» на «утримуватися від спілкування з: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_35 ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 ».
У апеляційній скарзі з доповненнями захисник ОСОБА_9 зазначає, що ухвала постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Посилається на такі обставини:
1. висновок слідчої судді про те, що невнесення застави є підставою для сторони обвинувачення у будь-який момент клопотати про зміну запобіжного заходу, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки такої підстави у ст.200 КПК України не передбачено;
2. посилання на ч.2 ст.113 КПК України - помилкове, адже внесення застави не є процесуальною дією та не залежало від волі ОСОБА_6 через відсутність грошових коштів і арешт всього належного йому майна;
3. абстрактна можливість внесення застави у сумі понад 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підозрюваним не підтверджена жодним доказом;
4. в ухвалі не обґрунтовано наявності ризиків та їхнього можливого негативного впливу на хід кримінального провадження;
5. безпідставне застосування виключного запобіжного заходу до ОСОБА_6 суперечить вимогами КПК України, є порушенням ст.5 Конвенції з прав людини та основоположних свобод;
6. встановлення завідомо непомірного розміру застави носить каральний характер для підозрюваного, оскільки фактично унеможливлює існування «альтернативи», яка закладена в правовому інституті застави.
Просить:
1. ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.06.2023 скасувати;
2. постановити нову ухвалу, якою відмовити в повному обсязі в задоволенні клопотання детектива НАБУ, а клопотання захисника ОСОБА_7 задовольнити;
3. обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
4. у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурору, слідчого судді та суду; не відлучатися з м. Львова та Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_35, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 ; здати на зберігання свої паспорти та інші документи, що дають право виїзду за кордон; носити електронний засіб контролю.
Захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_36, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з`явилася, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомила.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі захисника ОСОБА_37 .
Підозрюваний ОСОБА_6, його захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційних скарг, посилаючись на доводи, наведені у них.
Прокурор САП ОСОБА_10 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційних скарг захисників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_6, його захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, прокурора САП ОСОБА_10, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
23.09.2022 розпочате кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52022000000000280.
22.01.2023 ОСОБА_38 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, - проханні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, надати неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої їй влади та службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду та в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
24.01.2023 слідчий суддя у справі №991/508/23 застосував щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1, із забороною без дозволу слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді або суду залишати зазначене житло цілодобово на строк до 22.03.2023 включно, в межах строку досудового розслідування із покладенням обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду, не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду, повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи, утримуватись від спілкування з особами згідно з переліком та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52022000000000280, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду, здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.
17.02.2023 колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасувала ухвалу слідчого судді, та постановила застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 22.03.2023 із можливістю внесення застави у сумі 50 000 236 грн та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
17.03.2023 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду у справі №991/2290/23 змінив підозрюваному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1, цілодобово на строк до 16.05.2023 включно, в межах строку досудового розслідування із покладенням обов`язків, передбачених п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
20.04.2023 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі №991/2290/23 постановлено застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 3 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 930 800 грн, та покладенням обов`язків, передбачених п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
26.05.2023 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду в справі №991/4477/23 відмовив у задоволенні клопотань детектива, погодженого прокурором, про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 на запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 9 930 800 грн та захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу підозрюваному в частині зменшення розміру застави до 805 200 грн.
15.06.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива НАБУ, погоджене прокурором САП, про зміну запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_6, у вигляді застави на тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 3 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 930 800 грн з покладенням обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України.
16.06.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну застосованого щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави, з проханням зменшити таку до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805 200 грн, змінивши покладений обов`язок «не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора та суду» на «не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора та суду», та обов`язок «утримуватися від спілкування з: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду» на «утримуватися від спілкування з: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 ».
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідча суддя прийшла до таких висновків:
1. дані, що містяться матеріалах, можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.368 КК України, та виправдовують подальше розслідування;
2. невнесення застави підозрюваним, навіть після постановлення ухвали слідчим суддею від 26.05.2023, є новою обставиною, яка підлягає перевірці;
3. не встановлено обставин, які б вказували на наявність у ОСОБА_6 об`єктивних причин для невиконання рішення апеляційного суду, чи обставин, які б суттєво погіршили його майнове становище після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави;
4. процесуальна поведінка підозрюваного щодо невиконання рішення суду про застосування запобіжного заходу є недобросовісною та підвищує ймовірність настання ризиків, встановлених судом при вирішенні питання застосування запобіжного заходу, що є підставою для зміни запобіжного заходу на більш суворий;
5. домашній арешт не буде дієвим запобіжним заходом, адже не тягне для підозрюваного будь-яких негативних наслідків, окрім як ініціювання питання застосування до нього більш суворого запобіжного заходу. Натомість тримання під вартою зможе запобігти ризикам без прив`язки до бажання підозрюваного виконувати чи не виконувати процесуальні обов`язки;
6. застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків. Натомість застава у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 5 000 000 грн не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками, забезпечуватиме належну процесуальну поведінку і запобігатиме існуючим ризикам;
7. на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Вказані висновки слідчої судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційних скарг захисників.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно з висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2019 у справі №286/1695/18, провадження №51-7345км18, поняття «застосування запобіжного заходу» охоплює не тільки його обрання, але й випадки зміни запобіжного заходу, коли суд обирає інший захід.
Із матеріалів провадження вбачається, що до ОСОБА_6 20.04.2023 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у справі №991/2290/23 постановлено застосувати запобіжний захід у вигляді застави у сумі 3700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 930 800 грн, із покладенням обов`язків, передбачених п.1-4, 8, 9 ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до положень ч.1, 2, 6 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
Вказаною процесуальною нормою, як правильно зазначає слідча суддя, встановлено беззаперечний обов`язок внесення застави підозрюваним чи забезпечення його внесення заставодавцем у розмірі визначеному судом.
Однак, протягом п`яти днів після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави до ОСОБА_6, який перебував під цілодобовим домашнім арештом, тобто не тримався під вартою, а також до постановлення ухвали про зміну щодо нього запобіжного заходу, він чи інша фізична або юридична особа не внесли застави, визначеної ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.04.2023. Відтак, обов`язку, передбаченого ст.200 КПК України, виконано не було.
Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу ОСОБА_6 детектив, як обставину, що виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, зазначив не внесення підозрюваним застави, визначеної ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 20.04.2023.
На думку колегії суддів, вказане у сукупності із обставинами, передбаченими ст.184 КПК України, може слугувати підставою для звернення сторони обвинувачення з клопотанням про зміну запобіжного заходу у порядку ст.200 КПК України, так як ОСОБА_6 чи іншою фізичною або юридичною особою не виконано обов`язку щодо внесення застави та приписів вищенаведеного рішення суду апеляційної інстанції.
Твердження апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 щодо необґрунтованості висновку слідчого судді про те, що невнесення застави є підставою для сторони обвинувачення у будь-який момент клопотати про зміну запобіжного заходу, не ґрунтується на вимогах закону, оскільки такої підстави у ст.200 КПК України не передбачено, є помилковими, адже зазначена процесуальна норма не містить виключного переліку підстав для звернення сторони обвинувачення із клопотанням про зміну запобіжного заходу. Натомість положення ч.6 ст.182 КПК України про те, що дії по внесенню застави можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу, вказують на те, що невнесення застави у вказаний строк може бути підставою для зміни запобіжного заходу.
Положеннями ст.113 КПК України визначено поняття процесуальних строків. Відповідно до ч.1 цієї статті процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Частиною 2 передбачено, що будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
Визначення терміну процесуальної дії в КПК України немає. Проте за загальним значенням поняття юридична дія може трактуватися як активна поведінка особи, що зумовлює правові наслідки. Аналіз норм процесуального закону, де згадуються словосполучення «процесуальна дія» дозволяє зробити висновок, що однією з ознак, які відносять дії у кримінальному провадженні до процесуальних, є їх передбачення в КПК України. Також вони спрямовані на виконання завдань кримінального провадження і виникнення юридичних наслідків.
А тому, оскільки приписами ст.182 КПК України врегульовано підстави для внесення застави, порядок, суб`єктів, строки його здійснення, а також юридично значущі наслідки виконання чи невиконання такої дії, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_9, що внесення застави не є процесуальною дією, та, що помилковим є посилання слідчої судді на ч.2 ст.113 КПК України.
При цьому покликання апеляційної скарги захисника ОСОБА_39 на те, що несплата ОСОБА_6 застави протягом п`яти днів, за передбаченою законодавцем можливістю її сплати пізніше п`ятиденного строку, не є новою обставиною та не може сприйматися, як підстава для зміни запобіжного заходу, оскільки цей обов`язок є діючим, колегія суддів вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Так, зі ст.182 КПК України вбачається, що дії щодо внесення заставодавцем застави можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, тільки якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. Водночас, матеріалами провадження стверджується, що оскаржуваним рішення підозрюваному було змінено запобіжний захід у вигляді застави, а дії щодо внесення такої на момент його постановлення вчинені не були. Тому положення зазначеної процесуальної норми не є застосовними і застава повинна бути внесена протягом п`яти днів після постановлення ухвали про застосування такого запобіжного заходу.
Не можуть братися до уваги й доводи апеляційних скарг захисників про те, що підозрюваний не має матеріальної можливості для внесення застави у розмірі, встановленому апеляційним судом, у зв`язку з накладенням арешту на все його майно, адже достатність майнових ресурсів для внесення чи забезпечення внесення заставодавцем відповідного розміру застави встановлено Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду станом на 20.04.2023 із огляду на розмір вірогідної неправомірної вигоди - 400 000 доларів США, наявність у власності підозрюваного станом на 23.01.2023 тільки місця для зберігання автомобіля, а у власності його дружини об`єктів нерухомості та трьох автомобілів, майновий стан підозрюваного: сукупний дохід за 2022 рік - 752 029 грн та вартість майна його родини - 8 757 621,25 грн. Водночас, колегія суддів звернула увагу на те, що факт перебування у власності підозрюваного лише місця для зберігання автомобіля не може не свідчити про наявність необлікованих доходів.
Тому колегія суддів погоджується з висновком слідчої судді про те, що не встановлено обставин, які б вказували на наявність у підозрюваного об`єктивних причин для невиконання рішення суду апеляційної інстанції, чи обставин, які б суттєво погіршили його майнове становище після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, адже вартість майна, набутого підозрюваним та його дружиною, їхні задекларовані заощадження, вказують на те, що реальний майновий стан сім`ї є суттєво вищим за офіційно відображені доходи.
Зокрема, матеріалами провадження стверджується, що загалом дохід ОСОБА_6 із грудня 2011 року по вересень 2022 склав близько 4 млн грн (т.1 а.п.166-168), дохід його дружини у 2020 році - понад 2 млн грн (т.1 а.п.155, 156), у 2022, 2023 роках - близько 6 млн грн (т.6 а.п.186-190). Проте станом на 31.12.2020 ОСОБА_6 задекларував грошові активи у розмірі 167 028 грн, 23 000 доларів США, активи його дружини склали 1 263 710 грн, 14 990 доларів США, 14 500 євро (т.1 а.п.157-159).
Також на праві власності підозрюваному належать:
1. земельна ділянка загальною площею 0,1 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2, за покликанням сторони захисту ринкова вартість становить 82 804 грн, набута у власність 01.09.2008 (т.1 а.п.147, т.6 а.п.27);
2. місце для зберігання автомобіля у м. Львів, загальною площею 13,7 кв.м., набуте у власність 27.11.2021, за покликанням сторони захисту ринкова вартість становить 298 049 грн (т.1 а.п.171, т.6 а.п.27).
У власності дружини ОСОБА_6 наявні:
1. трикімнатна квартира, загальною площею 95,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, набута у власність 10.10.2014, за покликанням сторони захисту ринкова вартість становить 4 449 794 грн (т.1 а.п.148, т.6 а.п.27);
2. місце для зберігання автомобіля у м. Львів, загальною площею 13,7 кв.м., за покликанням сторони захисту ринкова вартість становить 292 518 грн, набуте у власність 10.10.2014 (т.1 а.п.149, т.6 а.п.27);
3. автомобіль Audi Q5, 2017 р.в., набутий у власність 23.11.2020, за покликанням сторони захисту ринкова вартість становить 1 204 029 грн (т.1 а.п.154, т.6 а.п.27);
4. автомобіль Honda Accord, 2008 р.в., набутий у власність 05.05.2011 (т.1 а.п.154, 173);
5. автомобіль Audi Q7, 2017 р.в., набутий у власність 30.11.2022, за покликанням сторони захисту ринкова вартість становить 1 815 429 грн (т.1 а.п.174, т.6 а.п.27).
Із огляду на це помилковим є посилання апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 на те, що твердження слідчої судді про абстрактну можливість внесення застави у сумі понад 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підозрюваним не обґрунтовані жодним доказом.
Згідно із ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Оскільки захисники у своїх апеляційних скаргах не порушують питання щодо перевірки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, колегія суддів бере до уваги висновок слідчого судді, що докази, які містяться матеріалах, можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.368 КК України, та виправдовують подальше розслідування.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.
При цьому безпідставним є покликання апеляційної скарги захисника ОСОБА_39 про те, що прокурор не довів фактів настання ризиків, передбачених ст.177 КПК України, адже КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідча суддя погодилась із існуванням ризиків, встановлених в ухвалі слідчого судді від 17.03.2023 та перевірених колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, а саме, що підозрюваний може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Водночас, слідча суддя взяла до уваги, що з плином досудового розслідування, яке після повідомлення про підозру ОСОБА_6 та іншим підозрюваним здійснюється близько п?яти місяців, ризик знищення, спотворення чи приховання речей і документів, що мають значення для досудового розслідування дещо зменшився. Адже детективами було здійснено велику кількість слідчих, процесуальних дій, під час яких здобуто речі і документи, що мають значення для встановлення обставин кримінального провадження. Із огляду на перебування таких у володінні органу досудового розслідування, підозрюваний не має реальних способів знищити, спотворити чи приховати такі. Поряд з цим, підозрюваний, володіючи інформацією про кримінальне провадження щодо нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може безперешкодно знищити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, однак наразі не виявлені органом досудового розслідування. Також продовжують встановлюватись у кримінальному провадженні обставини кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, ч.3 ст.28, ч.2 ст.364 (два епізоди), ч.5 ст.191, ч.3 ст.209КК України, щодо яких про підозру наразі нікому не повідомлено.
Наведене, на думку колегії суддів, дає підстави вважати, що досі є актуальними встановлені ризики.
Відтак, помилковим є покликання апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 на те, що в ухвалі не обґрунтовано наявності ризиків та їхнього можливого негативного впливу на хід кримінального провадження.
Враховуючи, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення є особливо тяжким злочином та у разі визнання підозрюваного винуватим йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення, розмір неправомірної вигоди, дані про особу підозрюваного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, має міцні соціальні зв`язки, його вік, репутацію, стан здоров`я, майновий стан, а також невиконання ним чи іншою особою беззаперечного обов`язку щодо сплати визначеного розміру застави, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не здатен забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігти існуючим ризикам.
За таких обставин неспроможними є посилання апеляційних скарг на те, що застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою недоцільне, надмірне, та суперечить вимогами КПК України і є порушенням ст.5 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Також помилковим є довід апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 про те, що слідча суддя застосувала запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не зважаючи на те, що більш м`які запобіжні заходи забезпечували належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 протягом досудового розслідування, оскільки слідча суддя врахувала, змінюючи запобіжний захід, не лише процесуальну поведінку ОСОБА_6 щодо дотримання покладених на нього обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, а й ризики, які продовжують існувати, та не виконання обов`язку щодо внесення застави.
Безпідставним є твердження апеляційної скарги захисника ОСОБА_39 про те, що в ухвалі вказано на факт вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ст.366-2 КК України, адже текст оскаржуваного рішення не містить такого висновку слідчої судді.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судами повинні враховуватись лише висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, із чого слідує, що висновки інших судів правового значення не мають. Тому посилання в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_8 на те, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.05.2023 вже відмовлено у задоволенні клопотань прокурора і захисника щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_6, є таким, що не ґрунтується на положеннях закону.
Згідно із ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Частиною 5 ст.182 КПК України визначено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
При визначенні розміру застави слідча суддя врахувала, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, а саме, у тому, що будучи службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище одержав неправомірну вигоду в загальній сумі 400 000 доларів США, що згідно з офіційно встановленим Національним банком України курсом гривні до долара США на 21.01.2023 становило 14 627 440 грн, за сприяння в укладення договорів закупівлі устаткування ДІ «УкрНДІводоканалпроект» у підконтрольних ОСОБА_15 та іншим членам організованої злочинної групи суб`єктів господарювання за завищеними цінами, цей злочин, за умови його доведеності, має особливу суспільну небезпеку в умовах війни, що ведеться російською федерацією проти України, адже кошти для здійснення відповідних закупівель були виділені з резервного фонду державного бюджету з метою придбання резервного запасу обладнання та матеріалів для об`єктів тепло-, водопостачання та водовідведення з метою безперебійного надання комунальних послуг під час проходження опалювального сезону 2022/23 року, а також уникнення епідеміологічної та гуманітарної катастрофи під час воєнного стану, майновий стан підозрюваного, який з часу постановлення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду від 20.04.2023 суттєво не зменшився, те, що застава може бути внесена, як підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), та прийшла до обґрунтованого висновку, що застава у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначених ч.5 ст.182 КПК України, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, а тому заставу належить призначити у розмірі, який перевищує 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 5 000 000 грн.
Такий розмір застави не є завідомо непомірним для ОСОБА_6 та разом з покладеними на підозрюваного обов`язками, забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку та запобігатиме існуючим ризикам. Тому помилковим є твердження апеляційної скарги захисника ОСОБА_9 про те, що встановлення завідомо непомірного розміру застави носить каральний характер для підозрюваного та фактично унеможливлює існування «альтернативи», яка закладена в правовому інституті застави.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.183 КПК України в ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Оскаржуваною ухвалою на ОСОБА_6 у разі внесення застави, окрім іншого, покладено обов`язок не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду.
Захисник ОСОБА_8 просить змінити його на обов`язок не відлучатися з Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора та суду, а захисник ОСОБА_9 - не відлучатися з м. Львова та Львівської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора.
Однак, колегія суддів погоджується із висновком слідчої судді про те, що визначення відповідного обов`язку межами Львівської області, яка межує з Республікою Польщею, не буде запобігати встановленим ризикам.
Також підозрюваному визначено обов`язок утримуватися від спілкування з: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 та іншими особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 52022000000000280 від 26.09.2022, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
Захисник ОСОБА_8 просить змінити його на утримуватися від спілкування з: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_35 ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, а захисник ОСОБА_9 - утримуватися від спілкування з ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_35, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_6 .
Однак, враховуючи, що досудове слідство у кримінальному провадженні триває, здійснюється розслідування інших епізодів, встановлюється коло причетних осіб та свідків, обґрунтованим є обмеження спілкування за виключенням захисників підозрюваного, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
Згідно із ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційні скарги захисників підозрюваного ОСОБА_6 - адвокатів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 червня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: ОСОБА_2
Судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4