- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/5387/23
Провадження 1-кс/991/5404/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представників власника/володільця майна - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, прокурорів ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання представника власника/володільця майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Персевбуд» - адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження № 42019000000000780 від 05.04.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, подане в рамках кримінального провадження № 42019000000000780 від 05.04.2019 (далі - Кримінальне провадження), в якому представник просить скасувати арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2019 року у справі № 757/39050/19-к у Кримінальному провадженні на майно, що належить ТОВ «Персевбуд», а саме: будівлі загальною площею 3760,4 кв.м., розташовані за адресою: місто Київ, Військовий проїзд,8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1628810280000):
-нежитлова будівля, група приміщень №1, 2 А;
-нежитлова будівля, група приміщень № 1-10, 2 Б;
-нежитлова будівля, група приміщень № 1-9, 2 В;
-нежитлова будівля, група приміщень № 1-8, 2 Г;
-нежитлова будівля, група приміщень № 1, 2 Д;
-житлова будівля, група приміщень № 1-2, 2 Є;
-нежитлова будівля, група приміщень № 1-4, 2 Ж;
-нежитлова будівля, група приміщень № 1, 2, 3.
Клопотання мотивовано тим, що арешт на вищевказане нерухоме майно підлягає скасуванню з тих підстав, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, оскільки арешт накладено з метою збереження речового доказу, проте, з огляду на докази, на які посилається сторона обвинувачення, обґрунтовуючи підозру ОСОБА_7, арештоване майно не використовується у Кримінальному провадженні як речові докази, при цьому, таке обмеження права власності триває вже 4 роки, що не є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження. Крім того, арешт створює надмірне та необґрунтоване обмеження ТОВ «Персевбуд» у реалізації ним своїх прав власника арештованих приміщень та перешкоджає реалізації проекту з будівництва школи.
Представники власника/володільця майна - адвокати ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судовому засіданні Клопотання підтримали з викладених у ньому підстав, просили задовольнити Клопотання в повному обсязі.
Від прокурора ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення на Клопотання, відповідно до яких прокурор вважає, що Клопотання не підлягає задоволенню з тих підстав, що у Кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення невстановленими особами, у том числі службовими особами МВС України, ДП МВС України «ІНФОРМ-РЕСУРСИ», ФДМУ у період 2016-2018 років, за попередньою змовою групою осіб, замаху на заволодіння в інтересах третіх осіб земельної ділянки площею 1.26 га із кадастровим номером 8000000000:82:244:0116, розташованої за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8, шляхом незаконного відчуження розташованого на вищевказаній земельній ділянці нерухомого майна, яке перебувало у податковій заставі, за заниженою ціною. В рамках Кримінального провадження 01.11.2021 директору ДП МВС України «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 388, ч. 1 ст. 357, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України. Предметом підозри, зокрема, є незаконність відчуження на користь ТОВ «Персевбуд» арештованих об`єктів нерухомого майна всупереч перебування цих об`єктів у податковій заставі. Таким чином, арештоване нерухоме майно та земельна ділянка, на якій воно розташовано, за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8, є предметом вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, об`єктом кримінально протиправних дій вищевказаних осіб, визнані речовими доказами у Кримінальному провадженні. Зазначив, що договір купівлі-продажу від 28.08.2018 між ДП МВС України «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» та ТОВ «Персевбуд», предметом якого є вказане арештоване нерухоме майно, на даний час оскаржується в Господарському суді м. Києва. Просив відмовити у задоволенні Клопотання.
В судовому засіданні прокурори ОСОБА_5, ОСОБА_6 заперечували проти доводів Клопотання, просили у задоволенні Клопотання відмовити.
Дослідивши Клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників Кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Пунктом 1 частини 2 статті 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Частиною 3 статті 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна(ч. 10 ст. 170 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що при розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя з урахуванням наданих доказів має з`ясувати питання обґрунтованості арешту, накладеного з тих чи інших підстав, визначених у ч. 2 ст. 170 КПК України, а також доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Отже, прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за таких умов:
- вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу минула потреба;
- вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у Кримінальному провадженні за підозрою директора ДП МВС України «ІНФОРМ-РЕСУРСИ» ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 388, ч. 1 ст. 357, ч.ч. 3, 4 ст. 358 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч.1 ст. 191, ч.2 ст.200 КК України.
Зокрема, в рамках Кримінального провадження органом досудового розслідування були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: невстановлені особи, у том числі службові особи МВС України, ДП МВС України «ІНФОРМ-РЕСУРСИ», ФДМУ у період 2016-2018 років, за попередньою змовою групою осіб, вчинили замах на заволодіння в інтересах третіх осіб земельної ділянки площею 1.26 га із кадастровим номером 8000000000:82:244:0116, розташованої за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8, шляхом незаконного відчуження за заниженою ціною на користь ТОВ «Персевбуд» розташованого на вищевказаній земельній ділянці нерухомого майна - будівлі загальною площею 3760,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1628810280000), що складається із нежитлових та житлових групи приміщень, яке перебувало у податковій заставі, та балансоутримувачем якого є ДП МВС України «ІНФОРМ-РЕСУРСИ».
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 05.08.2019 року у справі № 757/39050/19-к (далі - Ухвала) у Кримінальному провадженні накладено арешт на об`єкти нерухомого майна шляхом заборони відчуження, розпорядження, а саме: будівлі загальною площею 3760,4 кв.м., розташовані за адресою: місто Київ, Військовий проїзд,8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1628810280000):
- нежитлова будівля, група приміщень №1, 2 А;
- нежитлова будівля, група приміщень № 1-10, 2 Б;
- нежитлова будівля, група приміщень № 1-9, 2 В;
- нежитлова будівля, група приміщень № 1-8, 2 Г;
- нежитлова будівля, група приміщень № 1, 2 Д;
- житлова будівля, група приміщень № 1-2, 2 Є;
- нежитлова будівля, група приміщень № 1-4, 2 Ж;
- нежитлова будівля, група приміщень № 1, 2, 3 (далі - Об`єкти нерухомого майна).
Підставою арешту Об`єктів нерухомого майна став той факт, що постановою слідчого від 24.07.2019 Об`єкти нерухомого майна визнано речовими доказами у Кримінальному проваджені, оскільки вони містять ознаки речового доказу у відповідності до положень ст. 98 КПК України. Зокрема, є об`єктом кримінально протиправних дій, предметом кримінального правопорушення, яке розслідується у Кримінальному провадженні. При вирішенні питання про арешт слідчий суддя дійшов висновку про наявність достатніх підстав вважати щодо відповідності вказаного майна критеріям речового доказу, передбачених ст. 98 КПК України.
У відповідності до Ухвали метою арешту Об`єктів нерухомого майна відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.
Крім того, під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя врахував, що таке обмеження права власності є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, а встановлені в ході судового розгляду обставини кримінального провадження вимагають вжиття такого заходу забезпечення як арешт. При цьому, слідчим суддею не встановлено доказів завдання негативних наслідків внаслідок застосування арешту майна.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у разі необхідності забезпечення збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Виходячи із зазначеного, арешт на майно з метою його збереження як речового доказу накладається на майно будь-якої фізичної чи юридичної особи у випадку встановлення слідчим суддею наявності достатніх підстав вважати щодо відповідності такого майна критеріям речового доказу (ст. 98 КПК України) та необхідності такого арешту, та для вирішення даного питання не є обов`язковим встановлення факту перебування такої особи у певному процесуальному статусі у кримінальному провадженні.
Як встановлено слідчим суддею в ході дослідження Ухвали арешт на Об`єкти нерухомого майна накладено обґрунтовано, вказані в Ухвалі підстава, мета та необхідність такого арешту відповідає положенням чинного законодавства.
Слідчим суддею встановлено, що постановою слідчого ДБР ОСОБА_8 від 24.07.2019 Об`єкти нерухомого майна визнано речовим доказом у Кримінальному провадженні, оскільки є матеріальним об`єктом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій (предмет злочину) та річчю, набутою кримінально протиправним шляхом.
Постановою детектива НАБУ ОСОБА_9 від 12.02.2020 майно у вигляді земельної ділянки площею 1.26 га із кадастровим номером 8000000000:82:244:0116, розташованої за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, буд. 8, де знаходяться Об`єкти нерухомого майна, визнано речовим доказом у Кримінальному провадженні, оскільки є матеріальним об`єктом, який може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, була об`єктом кримінально протиправних дій (предмет злочину) та річчю, набутою кримінально протиправним шляхом.
Так, у Кримінальному провадженні органом досудового розслідування наразі встановлюються обставини незаконного відчуження за заниженою ціною на користь ТОВ «Персевбуд» будівель загальною площею 3760,4 кв.м., розташовані за адресою: місто Київ, Військовий проїзд, 8, про скасування арешту яких просить захисник.
З огляду на встановлені в ході судового розгляду обставини слідчий суддя дійшов висновку що Майно, на яке накладено арешт, є об`єктом кримінально протиправних дій, тобто, відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України є речовим доказом.
Оцінюючи доцільність подальшого застосування такого заходу забезпечення як арешт Об`єктів нерухомого майна, слідчий суддя враховує, що на теперішній час досудове розслідування у Кримінальному провадженні не завершено, арешт Об`єктів нерухомого майна у вигляді заборони відчуження та розпорядження необхідний для забезпечення збереження речового доказу у Кримінальному провадженні, а отже скасування арешту на даній стадії досудового розслідування не забезпечить належної схоронності вказаного майна, може призвести до пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження Об`єктів нерухомого майна, інших негативних наслідків, що зі свого боку зашкодить подальшому проведенню досудового розслідування, скасування арешту вказаного майна на даному етапі досудового розслідування не сприятиме досягненню дієвості Кримінального провадження.
Представник ТОВ «Персевбуд» зазначив, що арешт створює надмірне та необґрунтоване обмеження ТОВ «Персевбуд» у реалізації ним своїх прав власника арештованих приміщень та перешкоджає реалізації проекту з будівництва школи.
Таким чином, у разі скасування арешту вищевказаного майна наявні достатні підстави вважати, що відповідні будівлі будуть знесені задля початку будівництва школи, що зашкодить досудовому розслідуванню, унеможливіть всебічне, повне встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення.
Зі свого боку, в судовому засіданні представник ТОВ «Персевбуд» повідомив, що володілець арештованих об`єктів нерухомого майна не має бажання зносити такі будівлі до вирішення цієї справи по суті.
З огляду на те, що реалізації проекту з будівництва школи, задля чого є необхідним скасування арешту згідно пояснень представника володільця майна, можлива лише після знесення вищевказаних нежитлових/житлового приміщень, які є арештованими, а як зазначив представник, проекту знесення наразі немає, та знесення відповідних будівель не планується до прийняття рішення у Кримінальному провадженні по суті, з урахуванням того, що Об`єкти нерухомого майна є об`єктом кримінально протиправних дій, є доказами, які можуть бути використані для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, що є завданням кримінального провадження, то наразі відсутні підстави вважати, що подальше застосування арешту вказаного майна не є співрозмірним завданням кримінального провадження, є непропорційним вручанням у права та інтереси власника такого майна.
Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у подальшому застосуванні арешту наразі не відпала, а з огляду на обґрунтованість накладеного арешту, підстави для скасування арешту, накладеного на Об`єкти нерухомого майна, наразі відсутні.
Інші доводи представника не спростовують висновку про обґрунтованість накладеного арешту, та що потреба у застосуванні арешту на даний час не відпала, а арештоване майно має доказове значення у Кримінальному провадженні.
За таких обставин, підстави для задоволення Клопотання відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.174 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_1