- Presiding judge (HACC) : Khamzin T.R.
Справа № 991/1785/23
Провадження 1-кп/991/30/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження № 52022000000000041 від 08.02.2022
за обвинуваченням ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Суми, є громадянином України, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимий, депутат Сумської обласної ради, заступник голови Сумської обласної ради,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України,
ВСТАНОВИВ:
27 лютого 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52022000000000041 від 08.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.02.2023 для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.02.2023 призначено судовий розгляд кримінального провадження.
30 червня 2023 року обвинувачений ОСОБА_6 подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності та закриття кримінального провадження № 52022000000000041 від 08.02.2022.
1. Обґрунтування клопотання
Обвинувачений ОСОБА_6 зазначив, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України. На момент вчинення інкримінованого йому діяння (30.03.2021), санкція означеної статті передбачала покарання у виді штрафу або громадських робіт.
Тобто санкція статті, за якою йому пред`явлено обвинувачення, передбачала покарання менш суворе, ніж обмеження волі. Таким чином строк притягнення до кримінальної відповідальності за інкриміноване йому діяння становить два роки.
Оскільки з моменту вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення минуло два роки, обвинувачений вважає, що його належить звільнити від кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження щодо нього закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
2. Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Зазначив, що не визнає себе винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та має беззаперечні докази на підтвердження своєї невинуватості. Проте протягом судового розгляду у нього сформувалося переконання у тому, що суд має обвинувальний ухил, та у зв`язку із цим наявні сумніви у можливості ухвалення судом законного та справедливого рішення у цьому кримінальному провадженні.
Зауважив, що наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі, але через наведені ним обставини продовжувати судовий розгляд у загальному порядку він не бажає.
Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання обвинуваченого.
Прокурор ОСОБА_5 не заперечувала проти задоволення клопотання обвинуваченого. Зазначила, що ОСОБА_6 ухилявся від органу досудового розслідування, у зв`язку із чим був оголошений у розшук. Тому протягом 26.01.2023-10.02.2023 перебіг строків давності зупинявся. Проте навіть з урахуванням зупинення перебігу строків давності, вони закінчилися 15.04.2023.
3. Оцінка та мотиви суду
Згідно з ч. 1 ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Однією із підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності є закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Умови звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності визначені у ст. 49 КК України.
Стаття 49 КК України визначає матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані у ч. 1 ст. 49 КК України залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину певного ступеня тяжкості (ч. 3 ст. 49 КК України); особа не ухилялася від досудового розслідування або суду (ч. 2 ст.49 КК України); законом не встановлено обмеження чи заборони щодо застосування давності до вчиненого особою кримінального правопорушення (ч. 4 і ч. 5 ст. 49 КК України).
Згідно з правовими висновками Верховного суду, наведеними у постановах від 09.02.2021 у справі № 753/5553/18, від 11.11.2020 у справі № 455/229/17, від 31.05.2018 у справі № 520/6591/15-к, застосування кримінально-правових норм повинно здійснюватися у межах кримінальних процесуальних відносин. Тобто застосування норм матеріального кримінального права можливе лише одночасно із застосуванням норм кримінального процесуального закону.
Процесуальні аспекти звільнення особи від кримінальної відповідальності визначені у статтях 285-288 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз`яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, судове провадження проводиться в повному обсязі в загальному порядку.
Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Отже, під час вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд має встановити існування матеріально-правових та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності.
3.1. Щодо існування матеріально-правових підстав для звільнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_6, будучи суб`єктом декларування, 30.03.2021 умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», які відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 КК України часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 2 ст. 4 КК України).
Часом (днем) вчинення інкримінованого ОСОБА_6 діяння є 30.03.2021 (дата подачі декларації).
На дату подачі декларації санкція ч. 1 ст. 366-2 КК України передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366- 2 КК України, є кримінальним проступком. Покарання, передбачене за вчинення цього кримінального проступку, є менш суворим, ніж обмеження волі, а тому строк давності у цьому випадку згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України складає два роки.
З огляду на положення частин 2, 3 ст. 49 КК України у контексті існування матеріально-правових підстав для звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності суду також належить з`ясувати питання щодо наявності обставин зупинення чи переривання перебігу строків давності у цьому кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
Під ухиленням від слідства або суду з точки зору застосування ст. 49 КК України згідно з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 30.05.2019 у справі № 639/793/17, слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, що посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація смерті тощо).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що продовження строку дізнання у кримінальному провадженні № 52022000000000041 від 08.02.2022 викликано, у тому числі, необхідністю встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 та встановлення поважності його неприбуття за повістками.
Постановою детектива Третього відділу детективів Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 від 26.01.2023 ОСОБА_6 оголошено у розшук. За змістом постанови підставою для оголошення ОСОБА_6 у розшук стали неявки без поважних причин на виклик детектива протягом 16.01.2023-26.01.2023 (16.01.2023, 19.01.2023, 20.01.2023, 23.01.2023, 24.01.2023, 25.01.2023, 26.01.2023), а також відсутність відомостей про його місцезнаходження.
На підтвердження виконання вимог щодо здійснення виклику, відсутності поважних причин неявки та відсутності відомостей про місцезнаходження стороною обвинувачення надано копії повісток про виклик ОСОБА_6 на вказані дати, відомості про направлення (вручення) повісток за місцем роботи ОСОБА_6, на його електронну пошту та мобільний телефон, протоколи огляду, рапорти щодо результатів здійснення викликів та результатів виходу за місцем реєстрації ОСОБА_6 .
У подальшому ОСОБА_6 викликався до детектива на 27.01.2023, 28.01.2023, 29.01.2023, 30.01.2023, 31.01.2023, 01.02.2023, 02.02.2023, 03.02.2023.
Проте на жоден із викликів ОСОБА_6 не з`явився.
Обвинувачений ОСОБА_6 стверджує, що не з`являвся на виклики детектива із поважних причин (виконання завдань, пов`язаних із перебуванням у добровольчому формуванні № 3 Сумської міської територіальної громади Сумської області, службові відрядження, перебування на стаціонарному лікуванні), про що відповідним чином повідомляв детектива, а тому його розшук є незаконним.
Проте із наявних у суду матеріалів кримінального провадження вбачається, що про неявку на виклик детектива на деякі дати, зокрема 19.01.2023, 20.01.2023, 28.01.2023, 29.01.2023, 30.01.2023, ОСОБА_6 або не попередив взагалі або ж не навів жодної причини, через яку не міг з`явитися. При цьому останній викликався у порядку, передбаченому ст. 135 КПК України.
За результатами здійснення детективом виходів за місцем реєстрації та місця роботи ОСОБА_6 встановити його місцезнаходження не виявилося за можливе.
Докази на підтвердження перебування на стаціонарному лікуванні з 30.01.2023 надав не ОСОБА_6 . Ці відомості надано закладом охорони здоров`я на запит органу досудового розслідування у ході вжиття заходів із встановлення місцезнаходження ОСОБА_6 . Після отримання цієї інформації детектив припинила розшук ОСОБА_6 та 10.02.2023 винесла постанову про відновлення досудового розслідування.
Крім того, як вбачається із протоколу огляду від 20.02.2023 мобільного телефону директора Харківського територіального управління Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, ОСОБА_6 у позапроцесуальний спосіб намагався уникнути обов`язку з`явитися на виклик детектив. Так, ОСОБА_6 у повідомленнях ОСОБА_9 обурювався діями детектива ОСОБА_10 щодо способів його виклику та наголошував на тому, що його неявки пов`язані із організацією роботи групи швидкого реагування і що неналежна організація роботи ГШР може призвести до того, що до Києва долетять «шахіди».
Наведене дає підстави вважати, що ОСОБА_6 ухилявся від явки на виклик під час досудового розслідування, а отже перебіг строків давності, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, у цьому кримінальному провадженні зупинявся.
Тому строк давності за кримінальним правопорушенням, інкримінованим ОСОБА_6, має бути продовжений на період ухилення ОСОБА_6 від органу досудового розслідування (з 26.01.2023 по 09.02.2023), що узгоджується із правовою позицією ВП ВС, наведеною у постанові від 02.02.2023 у справі № 735/1121/20. За змістом цієї постанови особа, котра ухилялася від досудового розслідування або суду, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованих строків, передбачених частиною першою статті 49 КК, продовжених на час ухилення.
З огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку, що строки давності, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, з урахуванням періоду зупинення їх перебігу на підставі постанови детектива від 26.01.2023, закінчилися 15.04.2023.
Суду не надано відомостей вчинення ОСОБА_6 після 30.03.2021 іншого кримінального правопорушення, що мало б наслідком переривання перебігу давності.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України, не належить до злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру та безпеки людства, перелік яких визначено у ч. 5 ст. 49 КК України. Тобто законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності на це кримінальне провадження не поширюється.
Наведене у сукупності свідчить про існування матеріально-правових підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
3.2. Щодо існування процесуально-правових підстав для звільнення від кримінальної відповідальності
Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є її згода на таке звільнення.
При цьому суд не надає оцінку діям обвинуваченого, не встановлює його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення.
Невизнання обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності згоди на звільнення від кримінальної відповідальності та за умови роз`яснення суті обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови у задоволенні клопотання про таке звільнення. Такий правовий висновок наведено у постанові ВС від 26.03.2020 у справі № 730/67/16-к.
У судовому засіданні суд роз`яснив обвинуваченому ОСОБА_6 суть пред`явленого обвинуваченням, підстави та наслідки закриття кримінального провадження, переконався у добровільності позиції обвинуваченого щодо його звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366-2 КК України.
Сукупність наведених обставин свідчить про існування процесуально-правових підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
3.3. Щодо підстав для закриття кримінального провадження
З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 1 ст. 288 КПК України у випадку встановлення підстав для звільнення від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Суд встановив наявність матеріально-правових та процесуальних правових підстав для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366-2 КК України у зв`язку із закінченням строків.
За таких умов клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 належить задовольнити, а кримінальне провадження № 52022000000000041 від 08.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
3.4. Інші питання, які мають бути вирішені за наслідками закриття кримінального провадження
Надані сторонами кримінального провадження документи належить залишити у матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
Документально підтверджених відомостей про понесені процесуальні витрати стороною обвинувачення чи стороною захисту суду не надано.
Питання щодо застосування, зміну або скасування заходів забезпечення кримінального провадження, які могли б бути вирішені при постановленні ухвали про закриття кримінального провадження, відсутні.
Керуючись статтями 12, 49 КК України, статтями 284-286, 288, 372, 392 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 .
2. Звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України.3. Кримінальне провадження № 52022000000000041 від 08.02.2022 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
4. Копію ухвали надіслати учасникам кримінального провадження.
5.Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3