- Presiding judge (HACC AC) : Kaluhina I.O.
Справа № 991/4672/23
Провадження № 11-сс/991/431/23
Слідчий суддя ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2023 року м. Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.06.2023 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Львів, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного в межах кримінального провадження № 52020000000000526 від 19.08.2020 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України,
за участю:
підозрюваного - ОСОБА_6,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_7,
прокурора - ОСОБА_8,
В С Т А Н О В И Л А:
Зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Національне антикорупційне бюро України (далі - НАБУ) здійснює досудове розслідування, а Спеціалізована антикорупційна прокуратура Офісу Генерального прокурора (далі - САП) - процесуальне керівництво, у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_6 діючи умисно, за попередньою змовою із: ОСОБА_9, ОСОБА_10 ОСОБА_11 та ОСОБА_12, заволодів коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) укладених із ТОВ «Демі Трейд Груп», за якими надмірно сплачено 32 010 460,52 грн на рахунки останнього; ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 заволодів коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) укладених із ТОВ «Ап-Райт», за якими надмірно сплачено 11 747 764,51 грн на рахунки останнього.
Усього умисними діями ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 завдано збитків у сумі 43 758 225,03 грн, що є особливо великим розміром. Відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи зазначене є збитками, завданими ДП «Укрспирт».
30.05.2023 ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), та в цей же день, йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.
Наступного дня, детектив НАБУ, за погодженням із прокурором САП, звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 10 000 000 грн з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
За результатами розгляду, слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 01.06.2023 частково задовольнив клопотання та застосував до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів із дня його фактичного затримання. Одночасно слідчий суддя визначив підозрюваному альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 10 000 000 грн, з покладенням обов`язків, передбачені п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У своєму рішенні слідчий суддя дійшов висновків, що: підозра є обґрунтованою та підтверджується доданими до клопотання доказами; стороною обвинувачення доведено існування ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою разом із заставою в сумі 10 000 000 грн здатні запобігти ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків; визначений розмір застави не є явно непомірним для підозрюваного.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді від 01.06.2023, захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_7 подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу. За змістом вимог просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ.
Сторона захисту посилається на те, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, якими обґрунтовувалося клопотання, а при його ухвалені слідчий суддя істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону, що в сукупності перешкодило йому ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Так, сторона захисту вважає повідомлення ОСОБА_6 про підозру необґрунтованим, непідтвердженим доказами, а також таким, що ґрунтується лише на припущеннях сторони обвинувачення. Узагальнені доводи в цій частині зводяться до оспорювання результатів експертиз. Спростовуючи наявність хоча б одного ризику, захист посилається на належну процесуальну поведінку ОСОБА_6, який з`являється на всі виклики, виїжджаючи за кордон постійно повертався в Україну, ніяких дій, передбачених п. 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не вчиняв. До того ж, ОСОБА_6 позитивно характеризується, має постійне місце проживання, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, активно допомагає Збройним Силам України. Щодо визначеного розміру застави, сторона захисту зазначає, що він є завідомо непомірним для його підзахисного.
Позиції учасників судового провадження
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу в повному обсязі з наведених в ній підстав, просили її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши доводи та заперечення учасників судового провадження, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст. 131 КПК України, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження при розслідуванні злочинів.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
За вимогами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст. 178 КПК України).
Колегією суддів уважає, що слідчий суддя правильно вирішив всі питання, що підлягали з`ясуванню під час розгляду клопотання.
У межах доводів апеляційної скарги з метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити: чи є обґрунтованою підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкриміноване; чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України; чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; чи не є розмір застави непомірним для ОСОБА_6 .
Щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 .
Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Такого висновку слідчий суддя дійшов на підставі досліджених матеріалів, наданих сторонами обвинувачення і захисту, належно обґрунтував його, про що відображено в оскаржуваній ухвалі.
Вирішуючи питання щодо встановлення наявності обґрунтованої підозри слідчим суддею під час перевірки дотримано стандарту доказування «обґрунтована підозра» у вчиненні кримінального правопорушення, зважаючи при цьому на рівень обмеження прав, свобод та інтересів особи внаслідок повідомлення її про підозру та строк здійснення досудового розслідування.
При цьому, поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (ч. 5 ст. 9 КПК України). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, у рішенні в справі Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86, § 32; у рішенні в справі Нечипорук і Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року, заява № 42310/04, § 175) термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Отже, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Виходячи з наявних матеріалів, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».
Такий висновок також узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року, де Суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
На переконання колегії суддів стороною обвинувачення були наведені достатні відомості про обставини вчинення дій, кваліфікованих за вказаною вище статтею КК України, які в сукупності з дослідженими матеріалами у судовому засіданні та наданими сторонами поясненнями дають підстави для висновку, що мали місце події, про які зазначається у цьому клопотанні, тобто кримінальне правопорушення могло бути вчинене за описаних у клопотанні обставин. На підтвердження цього сторона обвинувачення надала достатні матеріали, на які слідчий суддя послався при ухваленні оскаржуваного рішення.
Матеріали справи відображають характер дій ОСОБА_6, який, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заволодів коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019, укладених із ТОВ «Демі Трейд Груп», № 2911-01 від 29.11.2017 із ТОВ «Адвансен Трейд», за якими надмірно сплачено 43 740 788,42 грн на рахунки останніх; діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14 заволодів коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) із ТОВ «Ап-Райт», за якими надмірно сплачено 11 747 764,51 грн на рахунки останнього, що відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи є збитками, завданими ДП «Укрспирт».
Отже, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині обґрунтованості підозри ОСОБА_6, оскільки надані стороною обвинувачення докази на обґрунтування підозри є переконливими, узгоджуються між собою є достатніми для висновку, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, тобто про те, що підозра є обґрунтованою. Доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеного.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України
Перевіряючи обґрунтування слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціліста у цьому ж кримінальному провадженні, колегія суддів встановила належне та детальне обґрунтування слідчим суддею наявності кожного із зазначених ризиків в оскаржуваній ухвалі, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його сімейний, майновий стан та стан здоров`я, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Слідчим суддею враховано, що ризики вчинення підозрюваною особою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона схильна і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, при оцінці існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, слідчим суддею правомірно враховано тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини (ч. 5 ст. 191 КК України) та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки тяжкість можливого покарання може спонукати її переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26.07.2001, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Отже, сама по собі тяжкість злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.
При цьому, оскільки ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є актуальним безвідносно до стадії кримінального провадження та обумовлений, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями), зокрема і суворістю передбаченого покарання, слідчий суддя обґрунтовано допустив наявність даного ризику.
Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_6, слідчим суддею взято до уваги наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон (із введенням правового режиму воєнного стану 24.02.2022 підозрюваний десять разів перетинав державний кордон України на підставі рішень Львівської, Волинської обласних військових адміністрацій та внесення відомостей про нього до інформаційної системи «Шлях»), майновий стан ОСОБА_6 та його родини, міцність соціальних зав`язків, його стан здоров`я та члена родини, що дало йому дійти обґрунтованого висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Також колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.
Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, необхідно враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також слідчим суддею обґрунтовано прийнято до уваги, що у цьому кримінальному провадженні була проведена низка експертиз, на висновки за результатами яких сторона обвинувачення може покликатись під час судового розгляду в обґрунтування обвинувачення та які оспорювала сторона захисту у процесі розгляду цього клопотання. Оскільки експерт може бути викликаний для допиту під час судового розгляду для доповнення чи роз`яснення свого висновку, тому слідчий суддя правомірно вважав, що за наведених обставин існує й ризик незаконного впливу на експертів у цьому кримінальному провадженні. Такого ж висновку слідчий суддя дійшов щодо можливого впливу на спеціалістів.
Також колегія суддів уважає вмотивованим висновок слідчого судді щодо наявності ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Так, слідчим суддею правомірно прийнято до уваги, що характер розслідуваного кримінального правопорушення вказує на високий рівень підготовки та конспіративності ймовірних співучасників вчинення злочину, у т.ч. підозрюваного ОСОБА_6 .
Зокрема, для забезпечення виграшу у тендері компанії із заздалегідь узгодженою комерційною пропозицією учасники злочинної змови використовували підконтрольні їм підприємства. Поряд з цим, ОСОБА_6, ймовірно з метою невикриття, не допускав перемоги у тендері ризикових підприємств. Також, зі зменшенням ринкової ціни на паливо котельне коксохімічне учасники злочинної змови вживали заходів для приведення закупівельної ціни за договорами поставки до рівня ринкових, при цьому зберігаючи завищення ціни у майже незмінному розмірі, зокрема, укладаючи відповідні додаткові угоди.
Крім того, згідно з отриманими органом досудового розслідування відомостями ОСОБА_6 міг видалити зі свого телефону листування, пов?язане з реалізацією злочинної змови щодо заволодіння коштами ДП «Укрспирт». Адже, у серпні 2022 року ОСОБА_13 зателефонував ОСОБА_6 та повідомив про проведення обшуків, зокрема у нього та у приміщенні ТОВ «Ап-Райт», та попросив видалити відповідне листування з ним, на що ОСОБА_6 погодився.
Поряд з цим, контекст наявного спілкування ОСОБА_13 з іншими особами вказує, що таке могло безумовно мати значення для досудового розслідування. Зокрема, у одній з розмов ОСОБА_13 зазначив, що видалив зі свого телефону все листування з ОСОБА_6, натомість, переймався щодо віднайденого детективами про те, що ОСОБА_6 скинув «комерційні» та написав щодо необхідності «двох альтернатив від цієї ж дати», а також щодо надісланої ОСОБА_13 «цифри у доларах із розрахунку тон» та зазначив: «Це ми віддавали йому, там, або 100 грн на тоні… Щось таке було». Ймовірно йдеться про викладені у підозрі обставини надання ОСОБА_6 вказівки підготувати комерційну пропозицію за завищеною ціною та залучення двох інших підприємств із ще вищими пропозиціями, а також узгодження частини коштів ОСОБА_6 від участі у реалізації злочинної змови заволодіння коштами ДП «Укрспирт».
Отже, з метою приховання своєї ймовірної причетності до вчинення злочину, ОСОБА_6 міг видалити відповідне листування та таким знищити вагому для досудового розслідування інформацію, а також володіючи інформацією про кримінальне провадження відносно нього, обставини, які є предметом доказування у кримінальному провадженні, може у майбутньому безперешкодно знищити, сховати, спотворити будь-які речі і документи, які мають значення для кримінального провадження.
Водночас слідча суддя обґрунтовано відхилила доводи сторони обвинувачення про наявність такого ризику у зв?язку із відсутністю у володінні ДП «Укрспирт» посадової інструкції його підлеглих працівників ОСОБА_9 та ОСОБА_15 на посадах, які вони займали станом на 2017 рік. Адже відсутні будь-які фактичні дані про причетність до цього ОСОБА_6, а отже, про приховування або знищення ним таких документів з метою протидії органу досудового розслідування.
Неспроможними є й покликання прокурора на вчинення дій з приховування та знищення речей, документів, а також інформації щодо вчинення злочину іншими, ймовірно причетними до нього особами. Позаяк ним не доведено, що ОСОБА_6 був обізнаний про такі їх дії, координував їх чи іншим чином впливав. За відсутності доказів протилежного, діяння інших осіб не можуть обґрунтовувати ймовірність реалізації такого ризику підозрюваним.
Крім того, колегія суддів зауважує, що належна процесуальна поведінка підозрюваного під час досудового розслідування, виконання всіх процесуальних обов`язків з моменту повідомлення про підозру, не спростовують встановлені під час розгляду клопотання ризики.
Щодо обґрунтованості застосованого запобіжного заходу
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та існування трьох ризиків, дійшов висновку про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки вказаний запобіжний захід є виправданим та пропорційним у даному провадженні.
Сторона захисту заперечила щодо необхідності застосування до обвинуваченого такого запобіжного заходу, оскільки вважала його непомірним.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: а) особисте зобов`язання; б) особиста порука; в) застава; г) домашній арешт.
При визначенні запобіжного заходу, який підлягає застосуванню, слідчий суддя обґрунтовано врахував вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому правомірно дійшов висновку, що застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам кримінального провадження, у тому числі належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. Доводи апеляційної скарги сторони захисту не спростовують вказаних висновків.
Щодо розміру застави
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
Виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
У контексті справи «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Положення КПК України та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які необхідно врахувати при визначені розміру застави: обставини кримінального правопорушення; особливий характер справи; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; масштаб його фінансових операцій; даних про особу підозрюваного; встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК України; «професійне середовище» підозрюваного; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням тощо.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя, врахувавши обставини вчинення кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, визначив підозрюваному ОСОБА_6 заставу в розмірі 6 000 000 грн.
Перевіривши відомості щодо майнового стану підозрюваного ОСОБА_6, колегією суддів установлено, що дохід, нарахований ОСОБА_6 податковими агентами з 2000 по 2022 роки становить 8 240 137 грн, а задекларований у 2015 році - 480 000 грн. Дохід його дружини ОСОБА_16, нарахований податковими агентами з 2002 по 2022 роки склав 3 031 332 грн, задекларований від підприємницької діяльності у 2021 році - 8 000 грн. Поряд з цим, підозрюваний пояснив, що заробляє у місяць близько 20 000 грн, а його дружина близько 30 000 грн. Також, дохід батька підозрюваного, нарахований податковими агентами у період з 1998 по 2022 роки склав 458 848 грн, при цьому у 2020, 2022 роках такий був відсутній, а в 2021 році склав 89 грн, а дохід матері підозрюваного у такий же період склав 1 371 437 грн.
Також, матеріалами провадження встановлено, що підозрюваному та членам його родини належать на праві власності:
- транспортні засоби RЕNАULТ КАNGОО, 2003 р.в., BMW X3, 2013 р.в. (власник ОСОБА_16 - дружина),
- квартира, площею 120,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1, набута 28.02.2008 (власник ОСОБА_17 - підозрюваний),
- квартира, площею 60 кв. м. за адресою: АДРЕСА_2, набута у власність 27.04.2018 (власник ОСОБА_16 - дружина),
- 3/5 квартири, площею 68,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3, набута у власність18.12.2008 (власник ОСОБА_16 дружина),
- дві земельні ділянки, площею 0,0289 га та 0,027 га за адресою: АДРЕСА_4, а також житловий будинок за цією ж адресою загальною площею 147 кв. м. (власник ОСОБА_18 - батько),
- дві земельні ділянки, площею 0,0597 га кожна за адресою: Київська область, Васильківський район, с/рада Крушицька, (власник ОСОБА_19 - теща),
- автомобіль марки Toyota RAV-4 Hybrid, 2020 р.в., (власник ОСОБА_19 - теща),
- автомобіль Lexus GS 350, 2017 р.в., (власник ОСОБА_20 - тесть).
Указане вище в сукупності свідчить про високий рівень доходів та значні статки як особисто підозрюваного ОСОБА_6, так і його родини.
При цьому колегія суддів зауважує, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною та/або юридичною особою (заставодавцем), що передбачено ч. 2 ст. 182 КПК України.
Колегія суддів уважає, що під час визначення розміру застави слідчий суддя правильно оцінив тяжкість злочину, у якому підозрюється ОСОБА_6, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, майновий стан підозрюваного та його родини, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також врахував розмір майнової шкоди і розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 .
Отже, наведене дозволило як слідчому судді, так і колегії суддів дійти висновку, що застава у сумі до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо визначення відносно ОСОБА_6 застави саме у розмірі 6 000 000 грн. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного, та колегія суддів не вбачає підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_6 .
Щодо інших доводів сторін
Також, в апеляційній скарзі містяться інші аргументи сторони захисту, які не потребують детального аналізу та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому колегія суддів виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча § 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна трактувати як необхідність давати детальну відповідь на кожен аргумент. Ступінь застосування цього обов`язку обґрунтовувати рішення можна змінювати залежно від характеру рішення та потрібно визначати з урахуванням обставин конкретної справи (див. рішення у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), від 09.12.1994, § 29, Серія A. 303-A, «Хіро Балані проти Іспанії» (Hiro Balani v. Spain), 09.12.1994, § 27, Серія A, № 303-B та Гарсіа Руїс (Garcia Ruiz), згадане вище, § 26). Тому, відхиляючи апеляцію, апеляційний суд може, в принципі, просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчої інстанції (див. рішення у справах «Хелле проти Фінляндії» (Helle v. Finland), від 19.12.1997, §§ 59-60, Звіти про судові рішення та ухвали 1997-VIII, «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, § 30, від 27.09.2001, «Степанян проти Вірменії» (Stepanyan v. Armenia), № 45081/04, § 35, від 27.10.2009 та «Емель Бойраз» (Emel Boyraz), згадане вище, § 74) (рішення «Їлдиз проти Туреччини» (Yildiz v. Turkey), заява № 47124/10, від 27.04.2021, § 31).
У цьому провадженні колегією суддів надані відповіді на всі вагомі аргументи.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильних висновків про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення; наявність ризиків, передбачених п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України; наявність підстав для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Розмір застави в сумі 6 000 000 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Із урахування викладеного, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим, таким що ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими слідчим суддею, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 309, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.06.2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4