- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
Справа № 991/5895/23
Провадження № 1-кп/991/79/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
підозрюваної ОСОБА_6,
захисника ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000002016 від 30.09.2021, про звільнення підозрюваної
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Донецьк Донецької області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, народного депутата України IХ скликання,
від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX),
ВСТАНОВИВ:
03.07.2023 до Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшло вказане клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 разом з письмовою згодою ОСОБА_6 на звільнення її від кримінальної відповідальності.
Обґрунтування клопотання
Прокурор мотивувала клопотання тим, що в межах кримінального провадження № 42021000000002016 від 30.09.2021 ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-ІХ), а саме в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Водночас ОСОБА_6, з огляду на редакцію ст. 45 КК України станом на час вчинення кримінального правопорушення, а також наявність передумов та законодавчо визначених для цього підстав, підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), у зв`язку із дійовим каяттям.
Так, підозрювана ОСОБА_6 1) вперше вчинила кримінальний проступок, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, 2) визнала вину, усвідомила наслідки вчинення нею кримінального проступку, висловила жаль щодо свого діяння, направила на адресу Національного агентства з питань запобігання корупції лист щодо надання їй можливості подати виправлену декларацію за 2020 рік, у якій зазначити відомості про об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджує бажання ОСОБА_6 виправити ситуацію, що склалася, 3) ??під час проведення процесуальних дій сприяла їх проведенню, сумлінно та своєчасно виконувала законні вимоги детективів, за першою вимогою вчасно прибувала до органу досудового розслідування, надала детальні та ґрунтовні показання щодо обставин вчинення нею кримінального правопорушення. Внаслідок вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), не завдано матеріальної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам. Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного прокурор просить суд звільнити підозрювану у кримінальному провадженні № 42021000000002016 від 30.09.2021 ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), на підставі ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ), у зв`язку із дійовим каяттям.
Позиції учасників судового провадження
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала заявлене клопотання, просила суд задовольнити. Додатково пояснила, що на стадії досудового розслідування ОСОБА_6 надала детальні показання щодо обставин подачі як 02.02.2021 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, так і 28.10.2021 виправленої декларації за вказаний період. Підозрювана повідомила відомості, які не були раніше відомі органу досудового розслідування, зокрема відносно того, що під час декларування користувалась юридичною допомогою своїх помічників (адвокатів). Прокурор надала суду докази на підтвердження того, що підозрювана раніше не судима.
Захисник ОСОБА_7 та підозрювана ОСОБА_6 також просили суд задовольнити клопотання прокурора, звільнити останню від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України, а кримінальне провадження закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Надали суду документи про її спортивні досягнення та суспільно корисну діяльність.
Підозрювана ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), визнала повністю. Зазначила, що шкодує щодо вчиненого та вжила заходів для виправлення недостовірних відомостей у декларації, однак наразі не отримала такої можливості від Національного агентства з питань запобігання корупції. Під час досудового розслідування сприяла детективам у встановлені всіх обставин скоєння кримінального правопорушення. Пояснила, що нею дійсно 02.02.2021 під час подання декларації за 2020 рік помилково не було вказано об`єкт незавершеного будівництва в с.Колонщина Бучанського району Київської області, хоча відомості щодо земельної ділянки під цим об`єктом були внесені. Після проведення Національним агентством повної перевірки декларації за 2020 рік вона дала доручення своїм помічникам (адвокатам) внести до виправленої декларації достовірні відомості, зокрема щодо незадекларованого об`єкту незавершеного будівництва. Після того, як ОСОБА_6 стало відомо, що, всупереч її дорученню, до виправленої декларації не було внесено відомості щодо означеного об`єкту, підозрювана звільнила цих помічників (адвокатів) та розірвала із ними договори про надання правової допомоги, на підтвердження чого надала детективам Національного антикорупційного бюро України відповідні документи.
Мотиви та висновки суду
Судом встановлено, що в межах досудового розслідування кримінального провадження № 42021000000002016 від 30.09.2021 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-ІХ), а саме в умисному внесенні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Так, ОСОБА_6, будучи народним депутатом України IХ скликання - суб`єктом декларування відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», 02.02.2021 о 16 год 14 хв, перебуваючи у м. Києві у приміщенні Верховної Ради України, з комп`ютерного пристрою з ІР-адресою 193.19.152.85/32, використовуючи власний електронний цифровий підпис, на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції за URL-адресою: https://nazk.gov.ua/ особисто заповнила та подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік, до якої умисно внесла завідомо недостовірні відомості.
А саме підозрювана, у порушення вимог п. 2-1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у поданій декларації в розділі 4 «Об`єкти незавершеного будівництва» не зазначила відомості про об`єкт незавершеного будівництва - житлову будівлю загальною площею 162,7 квадратних метра, ринковою вартістю 1 796 454 грн (станом на 31.12.2020), розташовану на земельній ділянці загальною площею 780 квадратних метрів за адресою: АДРЕСА_3, кадастровий номер 3222782600:05:036:0374 (котеджне містечко «Лелечий Хутір»). Вказану земельну ділянку підозрювана набула у власність на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2020.
Таким чином внесені ОСОБА_6 відомості до щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік відрізняються від достовірних на суму 1 796 454 грн, що більш ніж у 500 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 02.02.2021, тобто на день вчинення кримінального правопорушення.
Частинами 2, 3 ст. 4 КК України передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
Частиною 2 ст. 5 КК України визначено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
На час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення санкція ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX) передбачала покарання у виді штрафу від двох тисяч п`ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п`ятдесяти до двохсот сорока годин, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
За таких обставин кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, визначеною ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
Відповідно до ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Таке звільнення здійснюється виключно судом у порядку, встановленому законом.
Кримінальним кодексом України визначено, що дійове каяття є однією із підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Так, ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ - станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення) передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Примітка до ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ) містить перелік кримінальних правопорушень, які є корупційними, а саме: кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу.
Положення чинної редакції ст. 45 КК України та примітки до неї (у редакції Закону України від 29.06.2021 № 1576-IX), які забороняють звільняти від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане із корупцією, передбачене зокрема ст. 366-2 КК України, набули чинності 21.07.2021, тобто після подання ОСОБА_6 02.02.2021 щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік.
З огляду на те, що 1) відповідно до ст. 4, 5 КК України кримінально-правові наслідки вчиненого особою діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення такого діяння, 2) закон про кримінальну відповідальність, що погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, 3) станом на 02.02.2021 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), не відносилось до корупційних кримінальних правопорушень, суд дійшов висновку про можливість звільнення особи, яка вчинила таке кримінальне правопорушення, від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, за умови встановлення підстав, передбачених ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ).
Порядок звільнення від кримінальної відповідальності унормовано § 2 глави 24 КПК України.
Частинами 1, 2 ст. 286 КПК України передбачено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду.
Суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність (ч. 3 ст. 288 КПК України).
Аналогічна норма міститься у п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України та передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених п. 5-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу.
Разом з тим ч. 8 ст. 284 КПК України визначено, що закриття кримінального провадження або ухвалення вироку з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі кримінальне провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Тобто, у разі встановлення обставин, передбачених ст. 45 КК України, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із дійовим каяттям є обов`язком суду за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого на таке звільнення. Водночас звільнення особи від кримінальної відповідальності є безумовною підставою для закриття кримінального провадження.
Зважаючи на викладене суд звільняє особу від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриває кримінальне проводження щодо неї за сукупності таких умов: 1) особа вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин; 2) вчинене кримінальне правопорушення не входить до переліку правопорушень, який міститься у примітці до ст. 45 КК України, у разі вчинення яких встановлена заборона на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям; 3) наявний факт дійового каяття, яке полягає у щирому розкаянні особи у вчиненому кримінальному правопорушенні, активному сприянні нею у розкритті цього правопорушення та повному відшкодуванні завданих збитків або усунення заподіяної шкоди; 4) особа надала згоду на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Факт дійового каяття особи повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження. Відсутність хоча би однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України. Виняток можуть становити лише випадки вчинення кримінального правопорушення чи замаху на нього, внаслідок яких не заподіяно шкоду або не завдано збитки.
Щире каяття характеризує ставлення особи до вчиненого кримінального правопорушення та проявляється в тому, що вона визнає свою вину, щиро жалкує про вчинене, бажає виправити ситуацію, що склалася, дає правдиві показання, негативно оцінює кримінальне правопорушення та засуджує свою поведінку. Водночас щире каяття - це не формальна вказівка на визнання своєї вини, а відповідне ставлення до скоєного та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Однак саме по собі щире каяття є лише пом`якшуючою покарання обставиною, а не підставою, яка обов`язково зумовлює звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Активним сприянням розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання добровільної допомоги органам досудового розслідування будь-яким чином, зокрема таким, як повідомлення правоохоронним органам невідомих їм обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному проваджені, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття співучасників, надання допомоги в їх затриманні, добровільна видача знарядь та засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом або ж допомога в розшуку цього майна. Мінімальні вимоги, яким має відповідати позитивна посткримінальна поведінка у виді активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, полягають у добровільній дачі правдивих і повних свідчень про всі відомі особі обставини злочинного діяння.
Повне відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди полягає в добровільному задоволенні винним або іншими особами, зокрема батьками чи близькими родичами, обґрунтованих претензій потерпілого щодо відшкодування заподіяної злочином матеріальної та моральної шкоди, загладжуванні її в інший спосіб, наприклад, шляхом прилюдного вибачення за завдану образу.
Зазначене вище узгоджується із позиціями Верховного Суду, викладеними в постановах від 16.12.2021 у справі № 346/4094/20 та від 06.09.2022 у справі № 497/374/2021, а також з постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» від 23.12.2005 № 12.
Під час розгляду клопотання прокурора суд переконався, що ОСОБА_6 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), а саме умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 4000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
До цього висновку суд дійшов з огляду на підтвердження ОСОБА_6 фактичних обставин вчинення кримінально протиправного діяння, яке містить склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), та визнання підозрюваною своєї вини в його вчиненні.
Такою, яка вчинила кримінальне правопорушення вперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла кримінальних правопорушень або раніше вчинила кримінальне правопорушення, що вже втратило правове значення.
Відповідно до витягу № ВР-001181881 з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» станом на 30.06.2023 ОСОБА_6 на території України до кримінальної відповідальності не притягується, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Тобто підозрювана є особою, яка вчинила кримінальний проступок вперше.
Судом встановлено, що після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 щиро покаялась та активно сприяла розкриттю такого правопорушення. Так, під час надання суду пояснень ОСОБА_6 визнала свою вину, зазначила, що звернулась до Національного агентства з питань запобігання корупції, аби їй надали можливість подати виправлену декларацію за 2020 рік, у якій зазначити відомості про об`єкт незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_3, оскільки бажає виправити ситуацію, яка склалась. Однак наразі не отримала відповіді від Національного агентства, а функціонал реєстру декларацій не дозволяє подати таку декларацію самостійно. Жалкує про вчинене. Вказані обставини підтверджуються наданими суду роздруківками скриншотів із особистого кабінету суб`єкта декларування.
Під час досудового розслідування ОСОБА_6 надала детальні та ґрунтовні показання щодо обставин вчинення нею кримінального правопорушення, а також сприяла органу досудового розслідування у проведенні процесуальних дій та встановленні нових обставин, що підтверджується наданими учасниками процесу поясненнями в підготовчому судовому засіданні.
Оскільки вчиненим ОСОБА_6 кримінальним правопорушенням не завдано збитки та не заподіяно шкоди, обставини їх відшкодування та усунення суд не досліджує.
Враховуючи, що 1) ОСОБА_6 вперше вчинила кримінальний проступок, 2) вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), з огляду на положення ст. 45 КК України в редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ, не є корупційним кримінальним правопорушенням, у разі вчинення якого встановлена заборона на звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з дійовим каяттям, 3) після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_6 щиро покаялася, активно сприяла розкриттю цього проступку, 4) вчиненим кримінальним правопорушенням не завдано збитки та не заподіяно шкоди, 5) ОСОБА_6 надала згоду на звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України та закриття кримінального провадження, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для звільнення підозрюваної ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), на підставі ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ), у зв`язку із дійовим каяттям, та закриття кримінального провадження № 42021000000002016 від 30.09.2021на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Отже, клопотання прокурора ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Інші процесуальні питання
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`являвся.
Речові докази у матеріалах кримінального провадження відсутні.
Документи, які надані суду сторонами кримінального провадження, підлягають залишенню в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання (ч. 9 ст. 100 КПК України).
Спеціальна конфіскація у кримінальному провадженні не застосовується.
Прокурор не заявляла клопотання про розподіл процесуальних витрат та не надала суду доказів на їх підтвердження.
Питання щодо застосування, зміни або скасування заходів забезпечення кримінального провадження, які б підлягали вирішенню при постановленні ухвали про закриття кримінального провадження, відсутні.
Керуючись ст. 100, 124, 126, 284-286, 288, п. 2 ч. 3 ст. 314, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про звільнення підозрюваної ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), на підставі ст. 45 КК України (у редакції Закону України від 22.11.2018 № 2617-VIIІ), у зв`язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000002016 від 30.09.2021, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 КК України (у редакції Закону України від 04.12.2020 № 1074-IX), закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Документи, які надані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3