Document No. 112361460

Справа № 991/576/22

Провадження 1-кп/991/3/22

УХВАЛА

17 липня 2023 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,

представника потерпілого та цивільного позивача ПАТ «Родовід Банк» ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну заходів безпеки, застосованих до ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2023 року до Вищого антикорупційного суду захисником ОСОБА_8 було подане клопотання про заміну застосованих заходів безпеки.

1. Обґрунтування заяви

Клопотання обґрунтоване тим, що відносно ОСОБА_6 набув законної сили вирок Деснянського районного суду міста Києва від 07.08.2020 у справі №754/1100/17, яким його визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 393 КК України, та призначене покарання зокрема й у виді позбавлення волі. У зв`язку з цим ОСОБА_6 набув статусу засудженого.

Також вироком Оболонського районного суду м. Києва від 03.08.2022 у справі №756/847/17 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, йому призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі із конфіскацією майна, окрім житла.

У зв`язку із обранням до ОСОБА_6 заходів безпеки, останній тримається в Ізоляторі тимчасового тримання Головного управління Національної поліції у місті Києві (надалі - ІТТ ГУНП у м. Києві).

Перебування в цій установі порушує права ОСОБА_6 як засудженого. Він не може реалізувати свої права, надані законодавством, зокрема Кримінально-виконавчим кодексом України. Крім того, застосовані до ОСОБА_6 заходи безпеки фактично не виконуються, внаслідок чого в лютому 2023 року останньому спричинені тілесні ушкодження.

Тривале перебування обвинуваченого в ІТТ ГУНП м. Києва порушує вимоги низки нормативних актів України.

Також, на думку захисника, продовження тримання обвинувачення у цій установі суперечить змісту постанов прокурора про обрання заходів безпеки, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні до ОСОБА_6 не застосований.

2. Розгляд заяви

В судових засіданнях 14.06.2023 та 17.07.2023 захисник ОСОБА_8 підтримав зазначене клопотання, просив його задовольнити. Зазначив про чисельні порушення прав обвинуваченого під час перебування в ІТТ ГУНП у м. Києві.

Захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_6 підтримали клопотання, просили його задовольнити.

Обвинувачений зазначив, що застосування до нього заходів безпеки є незаконним, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні щодо нього не обраний.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Наполягав на необхідності залишення без змін застосованих до ОСОБА_6 заходів безпеки та тримання його саме в ІТТ ГУНП у м. Києві. В обґрунтування своєї позиції послався на існування інтересу російських спецслужб до ОСОБА_6 .

3. Історія питання

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної вйськової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 04.05.2018 у кримінальному провадженні №1213000000000507 від 28.08.2013 до ОСОБА_6 було застосовано такі заходи безпеки:

-утримувати затриманого підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 у Відділі забезпечення досудового слідства СБ України (м. Київ, Аскольдів провулок, 3-а), до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, протягом усього терміну дії вказаного запобіжного заходу;

-допускати до підозрюваного ОСОБА_6 громадян, в тому числі захисників, виключно за наявності письмового дозволу прокурора Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України, який входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №12013000000000507.

Застосування заходів безпеки обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 здійснював втечу з-під варти за попередньою змовою групою осіб та переховувався від органу досудового розслідування. Також у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що життю та здоров`ю ОСОБА_6 загрожує небезпека з боку ФСБ РФ з метою нерозкриття ОСОБА_6 агентурної мережі та кураторів ФСБ РФ та осіб, які причетні до вчинення злочинів разом з ОСОБА_6, що може негативно вплинути на об`єктивність і повноту досудового розслідування.

Постановою прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 від 21.12.2018 у кримінальному провадженні №12013000000000507 від 28.08.2013 до ОСОБА_6 було застосовано такі заходи безпеки:

-утримувати слідчо-арештованого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у Ізоляторі тимчасового тримання ГУНП у м. Києві (м. Київ, пров. Косогірний, 7), до якого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, протягом усього терміну дії вказаного запобіжного заходу;

-етапування слідчо-арештованого ОСОБА_6, у тому числі до приміщень судів, які розглядають кримінальні провадження за його обвинуваченням, у складі посиленого конвою Батальйону конвойної служби ГУНП у м. Києві.

Застосування саме таких заходів безпеки обґрунтовано порушенням ВЗДС СБ України вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», не інформуванням слідчого, прокурора про вжиті заходи безпеки та їх результати, допуском до підозрюваного громадян без письмового дозволу прокурора, систематичним порушенням порядку конвоювання, а саме конвоювання ОСОБА_6 без наручників та у кількості осіб менше трьох.

Питання щодо застосованих до ОСОБА_6 заходів безпеки неодноразово виникало під час розгляду цього кримінального провадження, зокрема у підготовчому судовому засіданні.

Так 02.06.2022 судом розглянуто повідомлення Департаменту контррозвідки Служби безпеки України про загрозу безпеки особи ОСОБА_6 . За наслідком розгляду повідомлення застосовані до обвинуваченого заходи безпеки були залишені без змін.

08.06.2022 судом розглянуто клопотання ОСОБА_6 про загрозу його життю та безпеці у ІТТ ГУНП у м. Києві та переведення до Відділу забезпечення досудового слідства Служби безпеки України. Судом було відмовлено у задоволенні клопотання про зміну застосованих до ОСОБА_6 заходів безпеки.

27.07.2022 судом розглянуто заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про скасування постанов про застосування до нього заходів безпеки у кримінальному провадженні №12013000000000507 від 28.08.2013. Судом відмовлено у скасуванні постанов про застосування до ОСОБА_6 заходів безпеки.

4. Оцінка та висновки суду

Питання застосування заходів безпеки до учасника кримінального процесу вирішується відповідно до вимог Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» (далі - Закон).

Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в тому числі у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров`я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя (ст. 1 Закону).

За наявності відповідних підстав право на забезпечення безпеки шляхом застосування заходів, зазначених у статтях 1 і 7 цього Закону, має, серед інших, обвинувачений у кримінальному провадженні (п. «в» ч. 1 ст. 2 Закону).

Рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону, а також органом (підрозділом), що здійснює оперативно-розшукову діяльність, щодо осіб, які брали участь або сприяли виявленню, попередженню, припиненню кримінальних правопорушень (ч. 2 ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону підставою для вжиття заходів забезпечення безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, є дані, що свідчать про наявність реальної загрози їх життю, здоров`ю, житлу і майну.

Згідно з ч. 1 ст. 19 цього Закону додатково до осіб, які перебувають в установах виконання покарань чи слідчих ізоляторах або місцях із спеціальним режимом тримання, можуть застосовуватися також такі заходи:

а) переведення до іншої установи виконання покарань чи слідчого ізолятора або в інше місце зі спеціальним режимом тримання;

б) окреме тримання.

За ч. 2 ст. 7 цього Закону з урахуванням характеру і ступеня небезпеки для життя, здоров`я, житла та майна осіб, взятих під захист, можуть здійснюватися заходи безпеки, не передбачені цим Законом.

Як вбачається з постанов прокурора від 04.05.2018 та від 21.12.2018, до ОСОБА_6 застосований захід безпеки у виді переведення та утримання в ІТТ ГУНП у м. Києві, а також інші заходи безпеки.

В цілому застосування заходів безпеки відносно ОСОБА_6 не суперечить наведеним нормам законодавства.

Обставини, наведені прокурорами в обґрунтування заходів безпеки, виправдовують їх застосування.

Установами для тримання осіб, щодо яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою або до яких застосовано тимчасовий чи екстрадиційний арешт, є слідчі ізолятори Державної кримінально-виконавчої служби України, гауптвахти Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. В окремих випадках, що визначаються потребою в проведенні слідчих дій, ці особи можуть перебувати в ізоляторах тимчасового тримання (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про попереднє ув`язнення»).

Порядок і термін тримання осіб, взятих під варту, в ізоляторі тимчасового тримання, на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України визначаються законодавством України (ч. 2 ст. 4 цього ж Закону).

Згідно з Правилами внутрішнього розпорядку в ізоляторах тимчасового тримання органів внутрішніх справ України, затвердженими Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.12.2008 №638, ІТТ є спеціальними установами міліції для роздільного тримання:

осіб, затриманих за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення;

осіб, затриманих на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу;

осіб, стосовно яких застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 3 діб (якщо доставляння ув`язнених до слідчого ізолятора (далі - СІЗО) у цей період неможливе через віддаленість або відсутність належних шляхів сполучення, вони можуть утримуватись в ІТТ не більше 10 діб);

засуджених, які прибули із СІЗО та установ виконання покарань у зв`язку з розглядом справи в суді або проведенням з ними слідчих (розшукових) дій;

адміністративно арештованих - за відсутності спеціального приймальника для утримання осіб, підданих адміністративному арешту.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КВК України слідчі ізолятори у випадках, передбачених цим кодексом, є установами виконання покарань.

У порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора (ст. 90 КВК України).

Наведене свідчить про те, що утримання відповідних осіб в ІТТ має короткостроковий характер.

Слідчі ізолятори пристосовані для більш тривалого перебування осіб, відносно яких обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, або осіб, які відбувають покарання.

Тобто ОСОБА_6 з кінця 2018 року перебуває у ІТТ ГУНП у м. Києві, яка є установою, не призначеною для тривалого утримання осіб.

Застосування до ОСОБА_6 заходу безпеки у виді утримання саме в ІТТ ГУНП у місті Києві, неможливість та небезпека перебування ОСОБА_6 у слідчому ізоляторі насьогодні не обґрунтовані жодним доказом.

Вироком Оболонського районного суду від 16.09.2022 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, призначено покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла. Запобіжний захід у виді тримання під вартою залишено без змін до набрання вироком законної сили з урахуванням заходів безпеки відповідно до постанови від 21.12.2018.

Вироком Деснянського районного суду м. Києва від 07.08.2020 ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 369, ч. 2 ст. 393 КК України, призначено йому покарання, у тому числі у виді позбавлення волі на 7 років. Ухвалою Київського апеляційного суду від 29.12.2022 цей вирок залишений без змін.

Згідно з ч. 2 ст. 43 КПК України засудженим у кримінальному провадженні є обвинувачений, обвинувальний вирок суду щодо якого набрав законної сили.

Тобто насьогодні ОСОБА_6 дійсно є засудженим у кримінальному провадженні, має певний обсяг прав та обов`язків відповідно до положень КВК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» рішення про застосування заходів безпеки приймається слідчим, дізнавачем, прокурором, судом, у провадженні яких знаходяться кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, у розслідуванні чи судовому розгляді яких брали або беруть участь особи, зазначені у статті 2 цього Закону (зокрема й обвинувачений).

За ч. 5 ст. 22 цього ж Закону за наявності підстав для скасування заходів забезпечення безпеки органом, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею, судом виноситься мотивована постанова чи ухвала про їх скасування, яка письмово доводиться до відома особи, зазначеної у статі 2 цього Закону.

Враховуючи наявність у суду повноважень щодо прийняття рішення про застосування заходів безпеки та про їх скасування, на думку суду, до його повноважень входить й прийняття рішень про зміну зазначених заходів.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 тривалий час перебуває в установі, не призначеній для тривалого перебування осіб, які перебувають під вартою, зокрема й засуджених, відсутність даних про небезпеку перебування обвинуваченого у слідчому ізоляторі, клопотання про зміну заходів безпеки підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 1, 3, 7, 19, 20, 22 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», статтями 43, 369, 372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну заходів безпеки, застосованих до ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12013000000000507 від 28.08.2013.

Змінити заходи безпеки, застосовані постановами від 04.05.2018 та від 21.12.2018 прокурора першого відділу процесуального керівництва управління з розслідування злочинів проти основ національної безпеки України, миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_11 у кримінальному провадженні №12013000000000507 від 28.08.2013.

Перевести ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, із місця зі спеціальним режимом тримання Ізолятор тимчасового тримання ГУНП у м. Києві (м. Київ, пров. Косогірний, 7) до ДУ «Київський слідчий ізолятор». (м. Київ, вул. Дегтярівська, 13).

Інші заходи безпеки залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючи суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3