Document No. 112404273

Справа № 991/6340/23

Провадження 1-кс/991/6352/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця смт. Межова, Межівського району, Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_3 просить продовжити на два місяці строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 20.05.2023 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 073 600,00 грн. У разі внесення застави на підозрюваного покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У зв`язку із внесенням застави у повному розмірі, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України, ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 20.05.2023.

Водночас, заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, наявність яких встановлена зазначеною ухвалою слідчого судді, не зменшилися і продовжують існувати, у зв`язку з чим прокурор ОСОБА_3 звернувся з даним клопотанням до слідчого судді.

Клопотання було призначено до розгляду на 18.07.2023 та за клопотанням захисника ОСОБА_5 відкладено на 19.07.2023.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив задовольнити. Зазначив, що у зв`язку із внесенням застави на ОСОБА_4 покладено зазначені в ухвалі від 20.05.2023 обов`язки, строк дії яких закінчується 20.07.2023. У той же час, під час дії застосованого запобіжного заходу ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру, продовжено до 19.11.2023 строк досудового розслідування та продовжують існувати встановлені слідчим суддею ризики. Відтак, вважає за необхідне продовжити строк дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків. Додатково прокурор повідомив, що при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії обов`язку носити електронний засіб контролю покладається на розсуд суду та категорично не заперечує, якщо строк дії такого обов`язку не буде продовжено.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні та письмових запереченнях проти задоволення клопотання заперечила, зазначивши, що клопотання є необґрунтованим, а підстави продовження строку обов`язків - відсутні. Крім того, захисник зауважила про відсутність заявлених стороною обвинувачення ризиків та належну процесуальну поведінку підозрюваного, який активно сприяє розкриттю кримінального правопорушення.

Крім того, захисник зазначила, що на її переконання строк дії ухвали сплив 17.07.2023, оскільки строк дії ухвали про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, а встановлення в ухвалі двох різних строків дії суперечить ч. 1 ст. 197 КПК України, тому продовжити строк, який закінчився - неможливо.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Просив не продовжувати строк дії обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки вказаний обов`язок створює значні перешкоди як в повсякденному житті, так і в професійному. Крім того, електронний засіб контролю досить тісно прилягає до тіла, провокуючи тим самим виникнення судом, з приводу вказаного виникла зокрема необхідність у зверненні до лікаря, копію медичної довідки якого підозрюваний просив долучити до матеріалів справи.

Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, з доданими до нього документами, слідчий суддя зазначає наступне.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наступне: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.

Із матеріалів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у підбурюванні директора і засновника ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» ОСОБА_6 до закінченого замаху на надання особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі неправомірної вигоди у вигляді 50% прибутку від здійснення господарської діяльності, а також включення до складу засновників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» довіреної особи ОСОБА_4 за завчасне повідомлення про реєстрацію кримінальних проваджень щодо ОСОБА_6, проведення у нього обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності.

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України. 19.05.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Крім того, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в організації притягнення ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, який ніколи не працював у ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» та інкримінованого злочину не вчиняв, про що достовірно знав ОСОБА_4, до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038 за ч. 2 ст. 204 КК України за фактом виготовлення та реалізації на території м. Підгородне та інших населених пунктів Дніпровського району Дніпропетровської області слабоалкогольних напоїв під виглядом сидру, які виготовляються з використанням неякісних інгредієнтів, що становить загрозу для життя та здоров`я людей. Вказане поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення, а саме: показань свідків щодо причетності ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення, створення фіктивних документів щодо працевлаштування ОСОБА_7 до ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» в якості технолога з 01.02.2022.

За наслідком чого, 17.05.2023 у кримінальному провадженні № 42022042150000038 за ч. 2 ст. 204 КК України судом було затверджено угоду за участі захисника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України. 30.05.2023 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 2 ч. 2 ст. 372 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.

Наведене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» від 28.11.2017, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

При цьому, як стверджує прокурор, з часу, коли до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням обов`язків, зазначених в ухвалі слідчого судді від 20.05.2023, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування запобіжного заходу до підозрюваного та продовження дії відповідних обов`язків.

Слідчий суддя, перевіряючи наявність передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, про які стверджує прокурор, приходить до наступних висновків.

Перевіряючи продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється, у тому числі у вчиненні злочину, який відноситься до категорії тяжких та за вчинення якого, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Крім того, в силу ст. 45 КК України до останнього, оскільки злочин, передбачений ст. 369 КК України є корупційним, у разі визнання його винуватим, не можуть бути застосовані положення ст. ст. 69, 75 КК України.

Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».

Поряд з цим прокурор у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 тривалий час працював в органах прокуратури та адвокатурі, тому добре обізнаний щодо діяльності правоохоронних органів, у тому числі щодо розшуку осіб, які переховуються від органів досудового розслідування та суду, має широке коло знайомих серед працівників органів прокуратури, та зможе використовувати такі зв`язки з метою інформування його щодо стану розшуку.

Окрім того, відповідно до матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 одержав під розписку 553 300 грн., 137 720 доларів США та 2360 євро. Вказані кошти не вилучені та можуть бути використані підозрюваним для переховування від органу досудового розслідування та суду. Також слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного та його дружини, у власності яких перебувають об`єкти нерухомого (квартира за адресою: АДРЕСА_2, земельні ділянки № 139а та 234 загальною площею 0,10 га за адресою: м. Дніпро, «Кримське урочище», садівниче товариство) та рухомого майна (автомобілі BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1, BMW 520I, д.н.з. НОМЕР_2 ).

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії вірогідними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів у сукупності з іншими обставинами, якими в цьому випадку є законодавчі приписи щодо неможливості застосування пільгових інститутів у відповідній категорії справ. При чому, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон, достатній майновий стан, можуть активізувати цей ризик в будь-який момент досудового розслідування.

Водночас, після застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу останньому 30.05.2023 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України, що додатково може спонукати підозрюваного до переховування від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, не може залишатися поза увагою той факт, що внаслідок збройної агресії російської федерації проти України з 24.02.2022 Україною не контролюється частина власної території, що створює додаткові можливості для залишення території України, в тому числі поза офіційними пунктами пропуску, у місцях ведення активних бойових дій.

За наведеного, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду визнається таким, що продовжує існувати з високим ступенем ймовірності.

Стосовно ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення зазначає, що ОСОБА_4 заволодів 553 300 грн., 137 720 доларів США та 2360 євро, які наразі не виявлено. Відповідно до матеріалів НСРД у ОСОБА_4 є сховище, в якому він може переховувати вказані кошти, а тому, за версією сторони обвинувачення, підозрюваний може для уникнення відповідальності їх знищити чи конвертувати у іншу валюту з тим, щоб їх не було виявлено під час досудового розслідування.

Слідчий суддя зауважує, що фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо підозрюваного, є реальна можливість у ОСОБА_4 вживати активні дії, спрямовані на знищення або приховання документів, які мають доказове значення у кримінальному провадженні. Крім того, ОСОБА_4 на даний час також повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372 КК України, а саме в організації притягнення завідомо невинного ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 204 КК України у кримінальному провадженні № 42022042150000038. Таким чином, ОСОБА_4, будучи захисником ОСОБА_7, має доступ до вказаного кримінального провадження, матеріали якого на даний час знаходяться в Бабушкінському районному суді м. Дніпропетровська, та має можливість знищити чи спотворити документи, речові докази у ньому з метою спотворення результату досудового розслідування на свою користь.

При здійсненні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись, в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином, у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу, вмовляння або іншим чином впливати на свідків з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того, слідчим суддею враховується, що підозрюваний, використовуючи свій авторитет, репутацію може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою примушування вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від надання показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Вказаний ризик є обґрунтованим з огляду на обставини схиляння ОСОБА_7 до надання неправдивих свідчень у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, з метою притягнення його до кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя вважає, що наведені вище обставини дають підстави для висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків з боку підозрюваного ОСОБА_4 .

Слушними є доводи сторони обвинувачення про наявність ризику перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином. Як зазначає прокурор, та як вбачається з матеріалів кримінального провадження на теперішній час органом досудового розслідування продовжуються дії, спрямовані на отримання доказів, які б підтверджували або спростовували версію обвинувачення.

Варто враховувати і те, що із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 під час спілкування із ОСОБА_6 переконував останнього, що діє спільно з одним зі службових осіб, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі. Тому ризик перешкоджати кримінальному провадженню, в тому числі використовуючи вплив такої особи, не є вочевидь необґрунтованим. Крім того, ОСОБА_4 тривалий час працював в органах прокуратури, наразі займається адвокатською діяльністю, тож має широке коло ділових та дружніх контактів серед працівників правоохоронних органів, знайомство з якими зможе використати для уникнення від кримінальної відповідальності.

В той же час варте уваги те, що спрямованість умислу ОСОБА_4 на підшукання особи для надання нею неправдивих свідчень у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022 вказує на те, що підозрюваним можуть вживатися заходи з метою перешкодити досудовому розслідуванню та як наслідок уникненню кримінальної відповідальності. Тож такий ризик приймається до уваги слідчим суддею.

Стосовно ризику вчинити інше кримінальне правопорушення прокурором зауважено, що на даний час в межах досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні досліджується ймовірна причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень. Так, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 під розписку одержав (у зв`язку з відмовою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 в накладенні арешту на грошові кошти), 553 300 грн., 137 720 доларів США та 2360 євро. При цьому повідомив ОСОБА_6, що такі кошти не будуть повернуті останньому, оскільки вони будуть передані працівникам прокуратури та СБУ за непритягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038. Вказані грошові кошти не виявлено. Також, ОСОБА_4 вказував на необхідність надання неправдивих свідчень ОСОБА_6, а також іншими особами з числа працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро». При цьому вказав на необхідність ОСОБА_6 підготувати документи про те, що ОСОБА_7 працює в ТОВ «Фрутберрі-Дніпро». Таким чином, на даний час перевіряється причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 384 КК України.

Вказані обставини мають бути перевірені в ході здійснення досудового розслідування, тож ймовірність такого ризику не виключається.

Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Поряд з цим, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Ухвалою слідчого судді від 18.07.2023 у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 за підозрою ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9 строк досудового розслідування було продовжено до шести місяців, тобто до 19.11.2023.

Виконання всіх необхідних слідчих та процесуальних дій спрямоване на забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.

Так, стороні обвинувачення з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання його загальних засад та виконання вимог ст.ст. 91, 92 КПК України необхідно провести або ж завершити проведення ряду слідчих та процесуальних дій, у тому числі провести допити свідків: співробітників УСБУ в Дніпропетровській області, працівників Слобожанської окружної прокуратури та інших осіб, які можуть володіти інформацією щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, анкетні дані яких необхідно ще встановити; прийняти рішення про розсекречування та здійснити розсекречення клопотань і ухвал про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; закінчити проведення комп`ютерно-технічної експертизи для подолання логічного захисту мобільних телефонів та видобутку з них інформації; здійснити тимчасовий доступ до інформації, що знаходиться у операторів мобільного зв`язку, про зв`язок абонентів за телефонними номерами, які становлять інтерес для досудового розслідування, а саме щодо надання телекомунікаційних послуг; після отримання результатів експертиз, проведення оглядів телефонів необхідно провести одночасні допити декількох раніше допитаних осіб та провести інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії.

Разом з тим, прокурор зазначає, що допити зазначених свідків не було здійснено у зв`язку з необхідністю проаналізувати у сукупності та взаємозв`язку фактичні дані, отримані під час проведення негласних (слідчих) розшукових дій, а також оглядів телефонів та інших речей і документів, які вилучено під час проведення обшуків, якісне проведення таких оглядів потребувало значних часових затрат і залучення відповідних спеціалістів.

Водночас, прокурором до клопотання долучено лист директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, у якому повідомлено орієнтовний строк початку виконання експертизи, призначеної у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 06.03.2023, - листопад 2023 року (т. 1, а. с. 163).

Прокурор зазначає, що з урахуванням результатів зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних дій у органу досудового розслідування в подальшому виникне необхідність у проведенні їх перевірки шляхом проведення допитів, додаткових судових експертиз та інших необхідних слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

Отже, слідчим суддею встановлено необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з чим досудове розслідування неможливо закінчити до спливу строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою від 20.05.2023.

Ухвалою від 20.05.2023 визначено строк дії обов`язків до 20.07.2023, тобто такий строк визначено саме в частині дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, за умови внесення застави, що не суперечить приписам ч. 7 ст. 194 КК України.

З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 . Їх продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Водночас, слідчий суддя враховує доводи підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, які просили не продовжувати строк дії обов`язку носити електронний засіб контролю, який був застосований до підозрюваного на підставі ухвали від 20.05.2023. Підозрюваний пояснив, що застосований електронний засіб контролю досить тісно прилягає до тіла, провокуючи тим самим виникнення судом, з приводу чого останній змушений звертатися до медичної установи. На підставі наведеного, слідчий суддя дійшов висновку, що обов`язок носити електронний засіб контролю має негативний вплив на процес життєдіяльності підозрюваного ОСОБА_4 та є фактором, що погіршує здоров`я останнього, а тому вказаний обов`язок здійснює надмірний вплив на права і свободи підозрюваного, у зв`язку з чим не підлягає продовженню. Вартим уваги є й те, що прокурор в судовому засіданні повідомив, що не наполягає на продовженні даного обов`язку.

Таким чином, із урахуванням приписів ч. 7 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та покладених на нього ухвалою слідчого судді від 20.05.2023, за винятком обов`язку носити електронний засіб контролю, строком на два місяці, тобто до 19.09.2023 включно.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити частково.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-178, 182, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 задовольнити частково.

Продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до детектива (слідчого), в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу детектива (слідчого), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52023000000000347 від 06.03.2023;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, до 19.09.2023 включно.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 62022000000000144 від 13.03.2022.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1