- Presiding judge (HACC AC) : Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/5447/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/499/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
26 липня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
представника ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2023 року у кримінальному провадженні №52022000000000260,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманою 10.07.2023 апеляційною скаргою представника власника майна, яку подано на підставі п. 9 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчого судді від 23.06.2023, постановлену у відповідності до ч. ч. 4, 10 ст. 170, ч. ч. 4, 5 ст. 173 КПК (а. с. 100, 103-109, 114-123, 177).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді від 23.06.2023 накладено арешт шляхом встановлення заборони видаткових операцій на грошові кошти в сумі 3 605 200 грн, що знаходяться на рахунках ОСОБА_7 (ІПН НОМЕР_1 ), відкритих в АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ - 14360570), а саме № НОМЕР_2, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4, № НОМЕР_5, № НОМЕР_6 .
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) Національне антикорупційне бюро України /далі - НАБУ/ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000260 щодо обставин, котрі можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_8, який діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, заволодів грошовими коштами Державного підприємства «Дослідне господарства «Ставидлянське» /далі - ДП «ДГ «Ставидлянське»/ під час реалізації сільськогосподарської продукції для Товариства з обмеженою відповідальністю /далі - ТОВ/ «Юніка Трейд» за договорами контрактації сільськогосподарської продукції на загальну суму 28 502 328,85 грн., що є особливо великим розміром; (2) наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна; (3) грошові кошти в сумі 3 605 200 грн, що знаходяться на рахунках ОСОБА_7, відповідають ознакам, зазначеним в п. 1 ч. 1 ст. 96-2 Кримінального кодексу України /далі - КК/, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 96-1, п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК вони можуть бути предметом спеціальної конфіскації; (4) існують ризики приховування, знищення, перетворення зазначених грошових коштів; (5) застосування арешту до вказаних грошових коштів відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою
4. В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу від 23.06.2023 і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що: (1) до грошових коштів, на які накладено арешт, не може бути застосовано спеціальну конфіскацію, оскільки вони не відповідають ознаці, зазначеній у п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК, та ОСОБА_7 не знав і не міг знати про їх походження як таких, які були отримані злочинним шляхом; (2) ОСОБА_7 не має відношення до подій кримінального провадження; (3) перебування майна ОСОБА_7 під арештом порушує справедливий баланс між його приватним і суспільним інтересом.
4.2. У судовому засіданні представник ОСОБА_6 просив задовольнити апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. ОСОБА_7, будучи обізнаним про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду апеляційної скарги за його особистої участі не звертався.
5.2. Прокурор ОСОБА_12, будучи належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибула, до початку судового засідання подала заперечення, в яких зазначила прохання провести апеляційний розгляд за відсутності прокурора та відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Судове рішення має бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. У ході апеляційного перегляду рішення слідчого судді ретельній перевірці підлягають усі доводи апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19).
6.2. Виходячи зі змісту ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчим суддею у такому рішенні висновків, а також наведених на їх спростування доводів представника, враховуючи заперечення прокурора щодо них.
6.3. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційному суду належить з`ясувати чи відповідають фактичним обставинам кримінального провадження висновки слідчого судді щодо наявності підстав для накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_7 з метою забезпечення їх можливої спеціальної конфіскації.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчим суддею, та зробленим ним висновкам, апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо можливості спеціальної конфіскації майна
8. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про необхідність накладення арешту на майно (грошові кошти в сумі 3 605 200 грн) з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки наявні розумні підозри вважати, що отримані ОСОБА_7 кошти набуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
8.1. Представник ОСОБА_6 заперечував проти наведеного висновку, стверджуючи про: (1) законність отримання ОСОБА_7 грошових коштів, на які оскаржуваним рішенням накладено арешт, оскільки їх було набуто як повернення поворотної фінансової допомоги; (2) неврахування слідчим суддею необізнаності та неможливості ОСОБА_7 знати, що зазначені кошти, отримані в якості повернення поворотної фінансової допомоги, могли бути набуті ТОВ «Юніка Трейд» в результаті вчинення кримінального правопорушення; (3) невідповідність майна, на яке накладено арешт, ознакам, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК. Крім того, зазначив, що частину суми, яка була перерахована ТОВ «Юніка Трейд» на сьогодні не повернуто, проте ОСОБА_7 не вживав дій щодо стягнення такої неповернутої суми коштів. Щодо коштів, які були надані в якості безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, то представник зазначив, що в ОСОБА_7 були наявні необхідні для цього грошові кошти, що підтверджується довідкою податкової.
8.2. Прокурор у поданих до суду письмових запереченнях вказала про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, оскільки грошові кошти отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому слідчий суддя правильно наклав на них арешт з метою забезпечення подальшої спеціальної конфіскації. Крім того, надала до суду копію повідомлення про підозру, згідно з яким з 14.07.2023 ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 209КК.
8.3. За підсумками апеляційного перегляду колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на кошти в сумі 3 605 200 грн з метою забезпечення їх спеціальної конфіскації.
8.4. Надаючи відповідну оцінку накладеному арешту, колегія суддів виходить із того, що арешт майна допускається з метою спеціальної конфіскації (п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК).
8.5. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу) (п. 3-1 ч. 2 ст. 173 КПК).
8.5.1. У випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК (ч. 4 ст. 170 КПК).
8.5.2. Тому, застосовуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК суд апеляційної інстанції виходить із того, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 4 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку, що майно підлягатиме спеціальній конфіскації.
8.6. Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які зокрема передбачено основне покарання у виді позбавлення волі (ч. 1 ст. 96-1 КК).
8.7. Санкція ч. 5 ст. 191 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
8.8. Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті (ч. 4 ст. 96-2 КК у редакції на час вчинення злочину, що інкримінується особі).
8.9. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна (п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК).
8.10. Застосовуючи наведений підхід до тлумачення норм кримінального процесуального закону в контексті обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких установлених слідчим суддею фактів, які в ході апеляційного перегляду не були спростовані, згідно з якими:
8.10.1. детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.191 КК та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209КК (а. с. 4-5);
8.10.2. досудове розслідування проводиться за фактом вчинення кримінального правопорушення, стосовно того, що ОСОБА_8, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, заволодів грошовими коштами ДП «ДГ «Ставидлянське», під час реалізації сільськогосподарської продукції ТОВ «Юніка Трейд» за договорами контрактації сільськогосподарської продукції від 25.05.2021 №01/04/2021 та від 01.07.2021 №01/07/2021-1, №01/07/2021-2, №01/07/2021-3 на загальну суму 28 502 328,85 грн., що є особливо великим розміром (а. с. 1-5, 36-43);
8.10.3. відповідно до довідки Головного управління Державної податкової служби України у м. Києві ОСОБА_7 як фізична особа - підприємець за період 2018 - 2021 років включно отримав дохід в сумі 2 883 365,05 грн (а. с. 164-166);
8.10.4. у період з 14.04.2021 по 04.06.2021 між ОСОБА_7 та ТОВ «Профін Трейд» укладено договори безвідсоткової поворотної фінансової допомоги та перераховано по них кошти ТОВ «Профін Трейд» на загальну суму 2 885 000,00 грн (а. с. 131-155);
8.10.5. в подальшому 01.07.2021 договорами про відступлення права вимоги ОСОБА_7 відступив ТОВ «Юніка Трейд» право вимоги до ТОВ «Профін Трейд» згідно з договорами безвідсоткової поворотної фінансової допомоги на загальну суму 2 885 000,00 грн (а. с. 156-163);
8.10.6. на підставі договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №1 від 16.06.2021 ОСОБА_7 перерахував ТОВ «Юніка Трейд» кошти в сумі 584 000,00 грн (а. с. 167-170);
8.10.7. згідно з договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №2 від 01.07.2021 ОСОБА_7 перерахував ТОВ «Юніка Трейд» кошти в сумі 136 200,00 грн (а. с. 171-173);
8.10.8. відповідно до договору безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №4 від 04.07.2021 ОСОБА_7 перерахував ТОВ «Юніка Трейд» кошти в сумі 480 000,00 грн (а. с. 174-175);
8.10.9. у період з 16.08.2021 по 18.10.2021 ТОВ «Юніка Трейд» кошти у розмірі 3 605 200 грн. перераховано на рахунок ОСОБА_7 № НОМЕР_7, відкритий у АТ «Кредобанк» (МФО 325365) в якості повернення безвiдсоткової фiнансової допомоги (а. с. 57-60);
8.10.10. у матеріалах судового провадження відсутні документи, які б вказували на звернення ОСОБА_7 до суду з приводу стягнення 479 800,00 грн не повернутої йому ТОВ «Юніка Трейд» безвiдсоткової фiнансової допомоги, в той час як термін її повернення настав у період із 14.10.2021 по 30.12.2021.
8.11. Із наведеного видно, що ОСОБА_7 у період з 14.04.2021 по 04.07.2021 було надано безвідсоткову поворотну фінансову допомогу вищевказаним юридичним особам на загальну суму 4 085 200 грн, в той час як його доходи, відомості щодо яких надані суду, за період 2018 - 2021 років включно становили лише 2 883 365,05 грн. Доказів, які б свідчили про наявність у нього інших доходів чи заощаджень, які б дозволяли надати вказані кошти в позику, суду сторонами не надано. Водночас ТОВ «Юніка Трейд» повернула ОСОБА_7 кошти у розмірі 3 605 200 грн.
8.11.1. Із зазначеного можна зробити висновки, що: (1) ОСОБА_7 на час описаних подій не мав коштів, які би міг надати у безвідсоткову позику за описаних вище обставин; (2) наявність інтересу у підприємця ОСОБА_7, метою якого є отримання прибутку, надавати безвідсотково кошти в позику третім особам, метою яких також є отримання прибутку, без майнової вигоди для себе викликає серйозні сумніви; (3) ОСОБА_7 повернуто лише частину наданих коштів, проте він не вживав заходів з примусового повернення боргу, строк сплати якого настав.
8.11.2. На думку колегії суддів, вже сам по собі факт надання ОСОБА_7, що є підприємцем та діяльність якого спрямована на отримання прибутку в розумінні норм Цивільного кодексу України, безвідсоткової поворотної фінансової допомоги товариствам (ТОВ «Юніка Трейд», ТОВ «Профін Трейд»), діяльність яких також направлена на отримання прибутку, вказує на те, що вказані операції з обігом коштів можуть свідчити про обізнаність ОСОБА_7 щодо можливого незаконного походження коштів, які йому надалі були частково повернуті.
8.11.3. Отже, кошти в сумі 3 605 200 грн, на які накладено арешт, відповідають ознаці, наведеній у п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК, так як ТОВ «Юніка Трейд» їх отримало у зв`язку з укладеними з ДП «ДГ «Ставидлянське» договорами щодо реалізації сільськогосподарської продукції за заниженими цінами.
8.12. Ураховуючи наведене й те, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, зокрема, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, відповідальність за яке передбачає покарання у виді позбавлення волі, то відповідно до приписів КК у даному випадку може бути застосована спеціальна конфіскація майна. Адже грошові кошти в загальній сумі 3 605 200 грн могли бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а саме як дохід від реалізації сільськогосподарської продукції за заниженими цінами.
8.13. Із огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість накладення арешту на майно, оскільки є достатні підстави для того, щоб вважати, що ОСОБА_7 знав або повинен був знати, що вищевказані грошові кошти, набуті за умов, визначених в абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК, й відповідають ознаці, передбаченій п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК.
8.14. Доводи представника власника майна стосовно наявності в ОСОБА_7 достатніх коштів для надання позики, підтверджуючи це довідкою про отримання доходів від підприємницької діяльності, не заслуговують уваги, оскільки за період 2018 - 2021 років він отримав дохід в сумі 2 883 365,05 грн, а надав безвідсоткову поворотну допомогу на суму 4 085 200,00 грн, частину з яких було повернуто, тобто наданою довідкою не підтверджується наявність у нього достатніх коштів.
8.15. Крім того, колегія суддів зауважує, що питання добросовісності набуття коштів, на які накладено арешт, вирішується на стадії судового розгляду, а те, що вказані кошти перераховувалися після реалізації зерна ТОВ «Юніка Трейд» іншим покупцям сторона захисту не оспорює.
9. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя робить висновок, що необхідно накласти арешт на майно, належне ОСОБА_7, шляхом встановлення заборони видаткових операцій на грошові кошти, з метою запобігання можливості щодо їх приховування, знищення, перетворення та необхідність забезпечення спеціальної конфіскації та зазначає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт грошових коштів відповідає принципу розумності, є співрозмірним завданням кримінального провадження у відповідності до положень ст. 2 КПК, та не створюватиме негативних наслідків для третіх осіб.
9.1. У свою чергу представник власника майна вказав, що через тривалість досудового розслідування протягом десяти місяців та накладення арешту на майно, ОСОБА_7 не має можливості вільно розпоряджатися своїм майном, чим порушено баланс між правом на мирне володіння майном та державним інтересом.
9.2. У своїх запереченнях прокурор зазначила, що завданням арешту є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а метою арешту в даному випадку є досягнення дієвості даного провадження.
9.3. У ході апеляційного перегляду колегія суддів встановила, що завдяки накладенню арешту може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням.
9.4. Наведеного висновку суд апеляційної інстанції дійшов, враховуючи, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 132 КПК).
9.5. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, зокрема, що може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням (п. 3 ч. 3 ст. 132 КПК).
9.6. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК).
9.7. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (п. п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК).
9.8. Вищенаведені положення кримінального процесуального закону узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який, проаналізувавши питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви №19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
9.9. В ході оцінки розумності та співрозмірності втручання у право ОСОБА_7 апеляційним судом ураховується, що арештом майна право власника на мирне володіння ним не позбавлено, а лише тимчасово обмежено.
9.10. Тому, оцінюючи розумність та співрозмірність обмеження прав ОСОБА_7 завданням кримінального провадження у конкретній ситуації, колегія суддів констатує, що на даній стадії кримінального провадження загальносуспільний інтерес обмежити право ОСОБА_7 щодо вищевказаних коштів у безготівковій формі, шляхом накладення на них арешту для цілей кримінального провадження, переважає право такої особи на мирне користування та розпорядження цим майном. Саме тому, з огляду на суспільну небезпечність діяння і його можливі наслідки для значної кількості жителів України, застосування арешту майна не порушує справедливого балансу між інтересами власника такого майна і завданнями кримінального провадження.
9.11. Також у ході апеляційного розгляду не встановлено інших обставин, які б вказували на наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
(§3) Висновки
10. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
10.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право зокрема залишити ухвалу без змін (ч. 3 ст. 407 КПК).
10.2. Ураховуючи, що підстав для скасування оскаржуваного рішення, передбачених КПК не встановлено, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 117, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2023 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4