- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/6136/22
Провадження 1-кп/991/76/22
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
25 липня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши заяви захисників ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 про відвід головуючого та колегії суддів в підготовчому судовому засіданні за обвинувальним актом у кримінальному провадженні за № 42015000000002833 від 25 грудня 2015 року за обвинуваченням ОСОБА_11, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, та ОСОБА_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду з Офісу Генерального прокурора (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) надійшов для розгляду обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015000000002833 від 25.12.2015 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 5 ст. 368 КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України (далі - Обвинувальний акт).
В судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокатом ОСОБА_7 заявлено відвід головуючому судді - судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 з підстав його упередженості, тобто порушення головуючим права на захист та змагальність сторін.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокатом ОСОБА_6 з підстав упередженості заявлено відвід колегії суддів.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокатом ОСОБА_9 заявлено відвід колегії суддів з підстав упередженості та заздалегідь сформованої позиції щодо питань, які вирішуються у судовому засіданні, порушення прав сторони захисту.
Адвокати ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9 підтримали заявлені відводи.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокат ОСОБА_8 не заперечувала проти заявлених відводів.
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 заперечував проти заявлених відводів, зазначив, що незгода з процесуальними рішенням не є підставою для відводу.
Вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для відводу, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу судді.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Відвід, заявлений захисником ОСОБА_9, не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, що виключають участь колегії суддів (головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ) у розгляді судової справи № 991/6136/22 (провадження № 1- кп/991/76/22).
Мотивуючи заявлений відвід, захисник ОСОБА_9 вказує на упередженість суду, посилаючись на те, що: 1) захисник не ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, зокрема із клопотаннями сторони обвинувачення та захисту, оскільки йому відмовлено у відкладенні судового засідання для такого ознайомлення; 2) суд має заздалегідь сформовану позицію щодо вирішення питань підготовчого провадження саме в цьому судовому засіданні.
Так, захисник ОСОБА_9, який здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_12 за Договором про надання правової допомоги від 24.08.2023, заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 42015000000002833 від 25.12.2015.
Суд, враховуючи, що в судовому засіданні приймають участь крім захисника ОСОБА_9, ще два інші захисники, які здійснюють захист особи, в інтересах якої заявлено клопотання, з огляду на розумність строків проведення підготовчого судового засідання, яке відбувається вже більше шести місяців, також з огляду на те, що інший захисник належним чином ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, подав близько ста заяв та клопотань, 27 скарг (адвокат ОСОБА_7 ) в цьому підготовчому судовому провадженні, вважає, що право на захист ОСОБА_12 не буде порушено. Тому, колегія суддів протокольною ухвалою постановила заявлене клопотання задовольнити частково, відмовити у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання, надати захиснику можливість ознайомитись з усіма матеріалами справи, що маються у суді, а також зобов`язати прокурора надати можливість захиснику ОСОБА_9 ознайомитись із іншими матеріалами кримінального провадження, які є у розпорядженні сторони обвинувачення і які вона буде використовувати у якості доказів при здійсненні цього судового провадження.
Згідно з положеннями частин 1 та 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень (ч. 3 ст. 28 КПК України).
Більше того, будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням Кримінального процесуального кодексу України (ч. 2 ст. 113 КПК України).
Оскільки проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд, законодавець у ч. 1 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку уповноважив суд встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, установлених під час відповідного кримінального провадження.
Отже, відповідно до зазначених вище норм встановлення судом процесуальних строків, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії, належить до дискреційних повноважень суду.
06.12.2022 колегії суддів передано для розгляду Обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні.
З моменту надходження провадження до суду, призначалось 14 судових засідань, в 10 з яких не було повної явки учасників (сторони захисту).
Захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в інтересах обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 загалом подано близько 130 клопотань, заяв, скарг та заперечень, протягом більш ніж шести місяців підготовчого провадження, подальше затягування із вирішенням питань підготовчого судового провадження може призвести до надмірного зволікання у кримінальному провадженні на стадії підготовчого судового засідання.
Завданням кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Відповідно до п. 35 рішення ЄСПЛ у справі Union Alimentaria Sanders SA v. Spain (Заява № 11681/85, рішення від 07 липня 1989 року) заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосереднє відношення до нього, утримуватися від використання прийомів, що затягують процес, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури судового розгляду.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення досягнення зазначеної мети кримінального провадження та здійснення судового розгляду Обвинувального акта у розумний строк, доводи заявленого захисником ОСОБА_9 відводу щодо заздалегідь сформованої позиції та упередженості суду відхиляються. При цьому, з урахуванням висновків, викладених у протокольній ухвалі, суд вважає, що відмова у відкладенні даного судового засідання жодним чином не порушує права ОСОБА_12, захист якого здійснюється ще двома захисниками, які мали достатньо часу для підготовки до участі в підготовчому провадженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що обставини, якими захисник ОСОБА_9 мотивує заявлений відвід, зводяться до незгоди з правовою позицією суду та прийнятими судом процесуальними рішеннями, що не є підставою для відводу згідно приписів статей 75-76 КПК України, а тому у задоволенні заяви захисника ОСОБА_9 про відвід колегії суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 слід відмовити.
Захисником ОСОБА_7 заявлено відвід головуючому судді ОСОБА_1 з підстав порушення головуючим права на захист та змагальність сторін, захисником ОСОБА_6 заявлено відвід колегії суддів з підстав їх іупередженості.
Разом з тим, захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вже ініціювалось питання щодо відводу головуючого/колегії суддів у даному судовому провадженні.
Так, ухвалою Вищого антикорупційного суду від 28.04.2023 у задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід судді ОСОБА_1 та заяви захисника ОСОБА_6 про відвід суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовлено.
Відповідно ч. 4 ст. 81 КПК України, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.
Кримінальний процесуальний кодекс України не містить окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, від 03.04.2023 у справі № 991/111/23).
У постанові Вищого спеціалізованого суду України від 17.10.2014 № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначається, що оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.
Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок - позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.
За ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід за відсутності інших підстав або нових обставин чи доказів щодо упередженості судді (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).
Попередні заяви про відвід, які подавалися захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_7, були обґрунтовані упередженістю суду (головуючого судді та суддів колегії), їх доводи зводилися до незгоди із правовою позицією суду та прийнятими судом процесуальними рішеннями при розгляді судової справи № 991/6136/22.
На переконання суду, підставами повторно заявлених відводів також є незгода сторони захисту (адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 ) із правовою позицією суду та процесуальними рішеннями щодо тих чи інших питань.
Враховуючи вищевикладене, повторно заявлені захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_6 відводи не містить інших обставин, які б вказували на існування підстав для відводу головуючого - судді ОСОБА_1 або колегії суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2, а отже мають ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження.
За такого, заяви про відвід, заявлені захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_6, слід залишити без розгляду.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 75, 81, 369-372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Залишити без розгляду заяву захисника ОСОБА_7 про відвід головуючого - судді ОСОБА_1 .
Залишити без розгляду заяву захисника ОСОБА_6 про відвід колегії суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 .
В задоволені заяви захисника ОСОБА_9 про відвід колегії суддів ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3