- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/6598/23
Провадження 1-кс/991/6614/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 липня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погодженого з прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8, про зміну запобіжного заходу стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Бар Жмеринського району Вінницької області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020
УСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просив змінити застосований до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтовується тим, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4, яка з 10.04.2017 обіймала посаду провідного менеджера відділу матеріально-технічного забезпечення комерційного управління ДП «Укрспирт», а з 01.06.2018 - посаду менеджера відділу організації та контролю постачання управління комерційної політики ДП «Укрспирт», за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, вчинила пособництво у заволодінні коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 1161 від 17.12.2018, № 931 від 19.12.2019 із ТОВ «Демі Трейд Груп», № 2911-01 від 29.11.2017 із ТОВ «Адвансен Трейд», за якими надмірно сплачено 43 740 788, 42 грн на рахунки останніх; а також за попередньою змовою із ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 вчинила пособництво у заволодінні коштами ДП «Укрспирт» на підставі договорів № 380 від 22.04.2019 та № 904 від 19.12.2019 (із додатковими угодами та специфікаціями) із ТОВ «Ап-Райт», за якими надмірно сплачено 11 747 764, 51 гривень на рахунки останнього, що відповідно до висновку експерта № 1041/63901 від 22.07.2022 за результатами судово-економічної експертизи є збитками, завданими ДП «Укрспирт».
30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
08.06.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду стосовно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави, розмір якї змінено ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, однак підозрюваною всупереч положенням ч. 6 ст. 182 КПК України, вимогу щодо сплати в 5-денний строк застави не виконано та підтверджуючих документів не надано.
Детектив зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням також встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, детектив стверджує, що наразі є необхідним змінити підозрюваній запобіжний захід зі застави на цілодобовий домашній арешт, застосування до підозрюваної інших більш м`яких запобіжних заходів, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики. Разом з цим, для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на ОСОБА_4 необхідно покласти обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити.
Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_6, з думкою яких погодилася підозрювана ОСОБА_4, проти задоволення клопотання заперечували, вважають його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Так, матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтованість підозри та не доведена наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 з моменту повідомлення про підозру належним чином виконує процесуальні обов`язки. Зазначили, що підозрювана має на утриманні двох малолітніх дітей, які постійно потребують обстеження у лікаря. Вона позитивно характеризується за місцем роботи, на спільному утриманні її та чоловіка перебувають мати та батько. Сама ж підозрювана також має проблеми зі здоров`ям. Пояснили, що застава не внесена підозрюваною, оскільки є непомірною для неї. Письмові заперечення захисника ОСОБА_5 долучені до матеріалів справи.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
30.05.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто пособництві у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.
08.06.2023 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду застосовано стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1342000 грн та покладено відповідні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
13.07.2023 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду скасовано ухвалу слідчого судді від 08.06.2023 в частині визначення розміру застави та постановлено в цій частині нову, якою застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 805200 гривень.
Станом на дату розгляду цього клопотання за ОСОБА_4 заставу не внесено та підтверджуючих документів не надано.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 200 КПК України слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання. У клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які: 1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу; 2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Стаття 186 КПК України визначає строки розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів, серед яких і клопотання про зміну запобіжного заходу.
Отже, розглядаючи клопотання детектива про зміну запобіжного заходу слідчий суддя керується як загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, так і наявністю обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.
Частиною 1 ст. 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. (ч. 1 ст. 181 КПК України)
Матеріали, додані до клопотання про зміну запобіжного заходу, свідчать про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, який їй інкримінується.
Звертаю увагу, що слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Перевіряючи доводи детектива зазначені у клопотання та прокурором у судовому засіданні на предмет наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що такі доводи є обґрунтованими. При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної у вигляді її можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження та характеру слідчих та процесуальних дій, які належить провести органу досудового розслідування.
Окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що підозрювана має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а також її досвід перетину державного кордону України, наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану підозрюваної та її родини.
Також не залишається поза увагою процесуальна поведінка ОСОБА_4 під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні. Так, ОСОБА_4 17.08.2021 не прибула на виклик до Національного бюро для допиту її як свідка, про причини неприбуття не повідомила, що стало підставою для постановлення ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.09.2021 у справі № 991/5958/21 про накладення на свідка ОСОБА_4 грошового стягнення.
Існування цього ризику обумовлює необхідність покладення на підозрювану таких обов`язків: прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора, слідчого судді та суду; не відлучатися із міста Бар Жмеринського району Вінницької області без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про наявність ризику незаконного впливу на свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки, під час досудового розслідування показання свідків не були отримані та не були досліджені безпосередньо судом, тому існує певна ймовірність незаконного впливу на них зі сторони зацікавлених осіб з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
У результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, не можна повністю виключити ймовірність того, що вона може впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.
Окрім того, слідчий суддя також приймає до уваги, що іншим підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні інкримінується скоєння у співучасті з ОСОБА_4 одного й того ж правопорушення, тому існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об`єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів, формування спільної правової позиції.
Вказане обумовлює необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування із ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 .
Разом з цим, посилання детектива на наявність ризиків: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, слідчий суддя вважає недоведеними.
Щодо обставин, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_4 то слідчим суддею встановлено, що станом на 25.07.2023 до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не надано доказів на підтвердження внесення застави в розмірі 805200 грн чи частково як підозрюваною, так і заставодавцем. Не надано таких відомостей і в судовому засіданні під час розгляду вказаного клопотання.
Частина 6 ст. 182 КПК України передбачає, зокрема що підозрюваний, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.
Тобто, внесення застави самим підозрюваним або забезпечення її внесення заставодавцем є обов`язковим, а у разі її невнесення кримінальний процесуальний закон передбачає можливість застосування до підозрюваного більш тяжкого запобіжного заходу, навіть виняткового, яким є тримання під вартою.
При вирішенні питання про вид запобіжного заходу слід перевірити чи можуть більш м`які запобіжні заходи запобігти ризикам, існування яких доведено прокурором. При цьому, більш жорстоким запобіжним заходом по відношенню до застави, відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 статті 176 КПК України є домашній арешт та тримання під вартою.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора в судовому засіданні, що особисте зобов`язання є занадто простим запобіжним заходом, який не в повній мірі може запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання підозрюваною, покладених на неї обов`язків; з клопотанням про взяття ОСОБА_4 на поруки до сторони обвинувачення ніхто не звертався, а отже вказаний запобіжний захід не може бути застосований; застава вже застосована до підозрюваної, а тримання під вартою є занадто тяжким запобіжним заходом.
Тому, з огляду на існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 вищезазначеного злочину, наявність встановлених вище ризиків які наразі продовжують існувати та не зменшилися, та враховуючи те, що підозрюваною не дотримано умов застосування запобіжного заходу у виді застави - не внесено встановленої ухвалою суду суми застави на відповідний рахунок банку у строки, передбачені чинним законодавством, слідчий суддя вважає, що наявні обставини, які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, а тому доходить висновку про необхідність зміни запобіжного заходу у виді застави на більш жорсткий запобіжний захід, а саме домашній арешт.
Водночас, слідчим суддею враховується, що ОСОБА_4 після набуття статусу підозрюваної жодного разу не порушила покладені на неї обов`язки, здала на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон. Крім того, підозрювана має сталі соціальні та інші зв`язки на території України, зокрема має постійне місце реєстрації та проживання. Також, двох малолітніх дітей віком до 1 року, які за станом здоров`я потребують постійного медичного нагляду та профілактичного лікування, стан здоров`я самої підозрюваної, наявність на утриманні батьків похилого віку, застосований до її чоловіка запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, і хоча, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до малоймовірності чи до їх виключення, однак є достатнім для застосування запобіжного у вигляді домашнього арешту не цілодобового, а в певний період часу.
При визначенні строку дії запобіжного заходу та покладених обов`язків, слідчий суддя, керуючись положеннями ч. 7 ст. 194, п. 1 ч. 3 ст. 294 КПК України, враховує строк досудового розслідування, продовжений постановою прокурора від 21.07.2023, до 30.08.2023, тому вважає за необхідне визначити строк дії зміненого запобіжного заходу та обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_4, до 30.08.2023.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196, 200, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Змінити підозрюваній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2, у період доби з 20:00 години до 08:00 години, строком до 30 серпня 2023.
Покласти на підозрювану ОСОБА_4, такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою детектива, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із міста Бар Жмеринського району Вінницької області без дозволу детектива, прокурора та суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи;
- утримуватись від спілкування із підозрюваними та свідками у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 30 серпня 2023 року включно.
В іншій частині вимог клопотання відмовити.
Виконання ухвали доручити органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваної ОСОБА_4, а контроль за її виконанням покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52020000000000526 від 19.08.2020.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити підозрюваній негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п`яти днів з її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1