- Presiding judge (HACC) : Tkachenko O.V.
Справа № 991/6413/23
Провадження № 1-кс/991/6427/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
01 серпня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_11.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 06 березня 2023 року за № 42023000000000347.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровськ, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, (інша інформація у скарзі відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Захисник ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (надалі - САП), яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений кримінальним процесуальним кодексом України строк, у кримінальному провадженні за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Скарга захисника ОСОБА_3 обґрунтована наступним.
У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
30 травня 2023 року, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
04 липня 2023 року адвокатом ОСОБА_3 на офіційну електронну адресу Офісу генерального прокурора України ([email protected]) керівнику САП було направлено клопотання з наступними проханнями:
- негайно надати невід`ємний додаток до протоколу обшуку, проведений в період часу з 14:25 годин по 19:38 годин 18.05.2023 за місцем мешкання ОСОБА_2, а саме за адресою: АДРЕСА_1 - тобто копію відеозапису проведення вказаної слідчої дії;
- відповідь на клопотання надати в триденний строк з дня його отримання, на офіційну електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідно до ст. ст. 5-8, 10 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», з метою заощадження бюджетних коштів, виділених державою на послуги поштового зв`язку.
Адвокат зазначає, що станом на момент подання даної скарги жодної відповіді на електрону поштову адресу та/або на абонентську скриньку Адвокатського бюро «Кияненко та партнери» від САП не надходило. Будь-яких даних про розгляд зазначеного клопотання по суті у визначенні строки, відповідно до приписів, а також про належне повідомлення захисників ОСОБА_2, про результати розгляду - надано не було.
З огляду на викладене, захисник вважає, що станом на 13 липня 2023 року вбачається бездіяльність керівника САП, оскільки клопотання захисника ОСОБА_3, не було розглянуто у встановлений законодавством строк та не надано відповідь у вигляді вмотивованої постанови.
Захисник ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою на бездіяльність детектива, у якій просить:
- скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність керівника САП розглядати в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon";
- задовольнити скаргу адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах ОСОБА_2, на бездіяльність керівника САП;
- зобов`язати керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4, розглянути клопотання адвоката ОСОБА_3 від 04.07.2023 стосовно надання невід`ємного додатку до протоколу обшуку, проведений в період часу з 14:25 годин по 19:38 годин 18.05.2023 за місцем мешкання ОСОБА_2, а саме за адресою: АДРЕСА_1 - тобто копію відеозапису проведення вказаної слідчої дії.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин захисник долучила до нього копії матеріалів, зокрема: клопотання адвоката ОСОБА_3 від 04 липня 2023 року з доказами його направлення керівнику САП.
У судове засідання з розгляду вказаної скарги, яке було призначене на 27 липня 2023 року скаржник не прибула, проте була належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення судового засідання. Разом з тим, 27 липня 2023 року на електронну адресу Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про проведення призначеного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» з власних технічних пристроїв.
У судовому засіданні 27 липня 2023 року слідчим суддею було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати), якою у задоволенні клопотань адвокатів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було відмовлено з підстав їх необґрунтованості та невідповідності вимогам ст. 336 КПК України. Судове засідання було відкладено у зв`язку з неприбуттям особи, яка подала скаргу, участь якої є обов`язковою відповідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України, причини неявки заявника у судове засідання постановлено з`ясувати в наступному судовому засіданні, яке було призначене на 01 серпня 2023 року.
У судове засідання 01 серпня 2023 року скаржник також не прибула, про дату, час та місце проведення якого, була належним чином повідомлена, разом з тим, направила клопотання про проведення призначеного судового засідання в режимі відеоконференції.
У цьому судовому засіданні слідчим суддею було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати), якою причини неявки адвоката ОСОБА_3 у зазначені вище судові засідання були визнані неповажними, а у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції було відмовлено з таких підстав.
Слідчим суддею встановлено, що адвокатом у її клопотанні не зазначені технічні засоби та технології, що передбачено ч. 3 ст. 336 КПК України, і не наведені підстави для проведення дистанційного судового провадження, встановлені п.п. 1-5 ч. 1 ст. 336 КПК України, які також не встановлені слідчим суддею. Слідчий суддя також звертає увагу на те, що захисник не звернулася з таким клопотанням завчасно, оскільки клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції надходили до слідчого судді в день судового засідання. Проведення судового засідання в режимі відеоконференції є правом, а не обов`язком слідчого судді, яке застосовується ним з метою забезпечення необхідної участі учасника судового провадження у судовому засіданні, а тому слідчий суддя у даному випадку не бачить підстав для задоволення вимог клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Детектив НАБУ ОСОБА_6 подав до суду заяву з проханням розглянути скаргу без його участі.
Слідчий суддя дослідив скаргу з доданими матеріалами.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України: «У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України: «Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 216 КПК України: «Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 217 КПК України: «У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами)».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 220 КПК України: «Клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 221 КПК України: «Слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язаний за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відмова у наданні для ознайомлення загальнодоступного документа, оригінал якого знаходиться в матеріалах досудового розслідування, не допускається».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Відповідно до вимог абз. 3 п. 202 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України: «У разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду».
Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 372 КК України: «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою - карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк. Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років».
З змісту наведених норм кримінального процесуального права видно, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності цього суду, з питань що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Під час розгляду цієї скарги, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22 та з урахуванням загальних засад кримінального провадження (принципів змагальності, диспозитивності та рівності), слідчий суддя також зважає на попередню оцінку фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні клопотань прокурора САП про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ухвалі слідчого судді від 01 червня 2023 року та про застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в ухвалі слідчого судді від 07 червня 2023 року, а також при вирішенні клопотання адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_2, в ухвалі слідчого судді від 27 липня 2023 року, у цьому кримінальному провадженні.
Так, слідчим суддею раніше було встановлено, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, а саме у пособництві прокурору Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_7 в притягненні завідомо невинного ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України, а саме у притягненні завідомо невинного ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Крім того, у цьому ж кримінальному провадженні ОСОБА_10 підозрюється у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище (особам керівного складу прокуратури Дніпропетровської області), за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України та організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчинене за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності (умов підсудності), які встановлені ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст. 45 КК України або/та кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. В той же час, ОСОБА_2, ОСОБА_7 та ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, яке не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду та не є корупційним злочином.
Слідчий суддя звертає увагу, що кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_10 повідомлено про підозру, також не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки прокурором у судовому засіданні не доведено наявність обов`язкових умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Так, з наявних матеріалів видно, що ОСОБА_10 не належить до кола суб`єктів вчинення корупційних кримінальних правопорушень, які належать до підслідності НАБУ і зазначені у п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, а відповідно і до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, яка визначена вимогами ст. 33-1 КПК України. Крім того, прокурором не доведено, що розмір предмета кримінального правопорушення, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, також звертає увагу на те, що досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні триває більше 4 місяців, проте органом досудового розслідування не встановлено, що вказане кримінальне правопорушення вчинено щодо службової особи, визначеної у ч. 4 ст. 18 Кримінального кодексу України або у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, що також є однією з обов`язкових умов належності кримінального правопорушення до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки слідчим суддею встановлено, що під час досудового розслідування не була встановлена будь-яка особа з керівництва прокуратури Дніпропетровської області щодо надання їй неправомірної вигоди мало місце підбурювання з боку підозрюваного ОСОБА_10 за версією органу досудового розслідування.
Узагальнюючи викладе, слідчому судді сторонами кримінального провадження не доведена належність кримінального провадження за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя також зазначає, що постанова прокурора САП про об`єднання матеріалів досудового розслідування (№ 52023000000000150 і № 42023000000000347) в одне кримінальне провадження та визначення їх підслідності від 03 квітня 2023 року, не відповідає вимогам норм кримінального процесуального права, з огляду на те, що вона не містить будь-якого мотивування на користь об`єднання кримінальних проваджень, зокрема, необхідності такого об`єднання та чим саме вона обумовлена, а також і неможливості здійснення окремих досудових розслідувань з огляду на негативний вплив на його повноту. Прокурор у резолютивній частині цієї постанові не зазначив підслідність яких саме кримінальних правопорушень він визначив за НАБУ. Слідчий суддя враховує, що прокурором не доведено, що стороною обвинувачення були виконані вимоги абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України, які є необхідними для здійснення детективами НАБУ у даному випадку досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, яке не належить до їх підслідності. Прокурор не надав слідчому судді доказів існування відповідного рішення Директора НАБУ, погодженого з прокурором САП, що свідчить про недотримання стороною обвинувачення вимог абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Слідчий суддя також зазначає, що визначення прокурором САП належності будь-якого кримінального правопорушення до підслідності НАБУ (за винятком тих, що визначені ч. 5 ст. 216 КПК України) не визначає і не змінює предметну підсудність ВАКС, а відповідно і не покладає на слідчого суддю ВАКС обов`язків зі здійснення судового контролю у кримінальних провадженнях щодо таких кримінальних правопорушень.
З огляду на викладе, з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, слідчим суддею вказана скарга захисника була призначена для розгляду, проте сторонами кримінального провадження не доведено належність цього кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а тому вирішення цієї скарги знаходиться поза межами судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 33-1 КПК України, у зв`язку з чим провадження за скаргою слід закрити.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, загальні засади кримінального провадження та керуючись положеннями ст. ст. 7, 9, 22, 26, 33-1, 303, 372, 376 КПК України, а також враховуючи, що питання неналежності цього кримінального провадження до предметної підсудності ВАКС було остаточно з`ясовано ним лише у судовому засіданні під час розгляду скарги, дійшов висновку про закриття провадження за цією скаргою захисника ОСОБА_3
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність керівника САП, яка полягає у нездійсненні процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений кримінальним процесуальним кодексом України строк, у кримінальному провадженні за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України - закрити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1