- Presiding judge (HACC) : Halabala M.V.
Справа № 991/4379/23
Провадження № 1-кп/991/60/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
31 липня 2023 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянула у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звільнення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12014000000000496, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2014 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_9, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Брест, Республіка Білорусь, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, проживає за адресою АДРЕСА_2, громадянка України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_10, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Київ, зареєстрована за адресою АДРЕСА_3, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4, громадянки України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_7, яка народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Корсунь- Шевченківськ, Черкаської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6, громадянин України, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Каленське, Коростенського р-ну Житомирської обл., який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7, громадянин України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_12, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у смт. Поліське Київської обл., зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_8, громадянки України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_13, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Київ, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_9, громадянка України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Ківіилі, Естонська Республіка, зареєстрований за адресою АДРЕСА_10, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_11, громадянин України, щодо якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК України;
ОСОБА_15, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_8 у м. Буськ, Львівської області, зареєстрована за адресою АДРЕСА_12, проживає за адресою АДРЕСА_13, громадянка України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_16, який народився ІНФОРМАЦІЯ_9 у м. Запоріжжя, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_14, громадянин України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_17, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 у м. Калуш, Івано- Франківської області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_15, проживає за адресою: АДРЕСА_16, громадянка України, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_18, який народився ІНФОРМАЦІЯ_11 у м. Миколаїв, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_17, проживає за адресою АДРЕСА_18, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;
ОСОБА_19, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_11 у м. Кишинів, Республіка Молдова, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_19, яка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_20, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_8, який народився ІНФОРМАЦІЯ_12 у м. Тетіїв, Київської обл., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_21, проживає за адресою: АДРЕСА_22, громадянина України, у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України;
ОСОБА_20, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_13 у м. Носівка, Чернігівської . області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_23, проживає за адресою: АДРЕСА_24, громадянка України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ОСОБА_21, який народився ІНФОРМАЦІЯ_14 у м. Київ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_25, проживає за адресою: АДРЕСА_26, громадянин України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст.191 КК України.
Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора: ОСОБА_4,
захисників: ОСОБА_6, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_5, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32,
обвинувачених: ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_33, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_21,
представників потерпілих: ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36,
секретаря судового засідання: ОСОБА_37 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.До Вищого антикорупційного суду вказаний обвинувальний акт надійшов 18 травня 2023 року.
1.1.Після отримання обвинувального акта ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2023 року було призначене підготовче судове засідання.
1.2.Відповідно до повторного протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 червня 2023 року для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
1.3.18 травня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання прокурора ОСОБА_4 про звільнення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 12014000000000496, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2014 року.
1.4.31 липня 2023 року матеріали вказаних клопотань були об`єднані з даним кримінальним провадженням.
2.Вказані клопотання колегія суддів вважала за можливе розглянути у судовому засіданні 31 липня 2023 року в порядку вирішення питання, передбаченого п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, не зважаючи на неприбуття обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_19 враховуючи те, що 1) вони не прибули в судове засідання без поважних причин; 2) заявлені у клопотанні вимоги не стосуються обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_19 ; 3) думка вказаних учасників при розгляді клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності не підлягає з`ясуванню; 4) в судовому засіданні були представлені захисником.
2.1.Також в судове засідання не прибули ряд захисників. Враховуючи, що останні були викликані в судове засідання належним чином та те, що всі обвинувачені, крім ОСОБА_16 який користується правом на самозахист, були забезпечені обраними ними захисниками, суд вважає за можливе вирішити вказане питання за їх відсутності.
2.2.Крім того, в судове засідання не прибув потерпілий ОСОБА_38 . Приписи ст. 325 КПК України не забороняють проводити судовий розгляд за відсутності викликаного потерпілого. Суд вважав за можливе розглянути клопотання прокурора та захисників не з`ясувавши думку потерпілого ОСОБА_39 враховуючи таке. По-перше, на переконання колегії суддів, якщо мова йде про звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, думка потерпілого щодо цього, окрім факту її з`ясування, юридичного значення для саме змісту рішення про звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України - не має, оскільки ця підстава є імперативною. Це, відповідно, вказує на відсутність впливу потерпілого на звільнення від кримінальної відповідальності за цією підставою та ставить під сумнів мету з`ясування думки потерпілого при імперативних підставах звільнення від кримінальної відповідальності. По-друге, для потерпілого участь у судовому засіданні є правом, а не обов`язком. Більше того, якщо тлумачити з`ясування думки потерпілого буквально, то у ситуаціях його неявки у засідання ніколи не буде можливо звільнити підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності навіть за імперативних підстав, що вочевидь не корелюється з характером таких підстав звільнення від кримінальної відповідальності (на які, до речі, незгода потерпілого впливу не має) та розумністю строків судового розгляду.
2.3.Крім того, відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України та за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови Верховного Суду від 10 червня 2021 року, справа № 640/11750/17, провадження № 51-6089км20; від 25 лютого 2021 року, справа № 192/3301/16-к; провадження № 51-3094км20).
Приписи ч. 1 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК і положення ст. 49 КК є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов`язок розглянути відповідне питання (постанови Верховного Суду від 30 червня 2021 року, справа № 362/2406/17, провадження № 51-6287км20; від 02лютого 2021 року, справа № 175/2118/13-к, провадження № 51-3872км20).
Крім того, системний аналіз норм процесуального законодавства вказує на те, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна зі сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням, а отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із закриттям провадження у справі як під час підготовчого судового засідання, так і під час розгляду справи по суті в загальному порядку, керуючись статтями 12, 49 КК (постанови Верховного Суду від 19 листопада 2019 року, справа № 345/2618/16-к, провадження № 51-1491км19; від 24 травня 2018 року, справа № 200/4664/14-к, провадження № 51-3302км18).
Отже, суд бере до уваги практику Верховного Суду щодо розгляду судами клопотань про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, яка вказує на те, що їх розгляд є обов`язком суду, який має відбутися невідкладно, зокрема і в підготовчому судовому засіданні, і за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст. 49 КК та відсутності обставин, визначених, зокрема у частинах 2-5 цієї статті, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження щодо неї (постанова Верховного Суду від 29 вересня 2021 року, справа № 409/1465/16-к, провадження № 51-7157км18).
3.В судовому засіданні 31 липня 2023 року захисники обвинувачених ОСОБА_40 та ОСОБА_8 звернулись до суду з аналогічними клопотаннями. Просили суд звільнити обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України у кримінальному провадженні № 12014000000000496, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 листопада 2014 року.
4.Прокурор ОСОБА_4, з підстав викладених у клопотаннях, просив їх задовольнити.
4.1.Захисники ОСОБА_41 та ОСОБА_6 просили задовольнити свої клопотання. У задоволенні клопотання прокурора адвокат ОСОБА_41 просив відмовити.
4.2.Обвинувачені ОСОБА_42 та ОСОБА_8 підтримали клопотання у повному обсязі. Повідомили, що суть обвинувачення кожному з них зрозуміла. Підстава звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави кожному з них відомі. Продовжувати судовий розгляд в межах інкримінованих кримінальних правопорушень, про які йдеться в клопотаннях, в загальному порядку жоден з них не бажав. Наслідки закриття кримінального провадження ОСОБА_43 та ОСОБА_8 також зрозумілі.
5.Сторони повідомили, що перебіг давності у кримінальному провадженні не зупинявся та не переривався.
6.Дослідивши клопотання прокурора та захисників, суд прийшов до висновку про необхідність звільнення обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності та закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України з огляду на таке.
6.1.Згідно з положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
6.2.Звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання (ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК).
6.3.Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
7.Частиною 2 та 3 статті 4 КК України, передбачено, що кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
7.1.Положення ст. 49 КК України передбачають звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
Згідно вказаної норми, в редакції станом на 2023 рік, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Згідно редакції кримінального закону від 11 липня 2014 року, яка діяла на час вчинення злочину, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.
8.Зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_42 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у підбуренні до службового підроблення, зокрема, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
9.Зі змісту обвинувального акта вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, тобто у службовому підроблені, зокрема, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
10.Враховуючи що санкція ч. 1 ст. 366 КК України на момент вчинення кримінального правопорушення в редакції Закону № 3207-VI від 07 квітня 2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом № 1261-VII від 13 травня 2014 року) передбачала покарання у виді штрафу до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, тоді як санкція ч. 1 ст. 366 КК України (в редакції Закону № 3207 VI від 07 квітня 2014 року із змінами, внесеними згідно із Законом № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, яка є актуальною на теперішній час) передбачає штраф від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, застосуванню підлягає закон про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення протиправного діяння (у редакції закону № 1533-VII від 11 липня 2014 року) оскільки актуальна редакція закону (норми) жодним чином не пом`якшує кримінальну відповідальність та не поліпшує становище особи.
10.1.З урахуванням положень ч. 1 ст. 5 КК України, та розміру визначеного покарання за ч. 1 ст. 366 КК України станом на 2014 рік дії ОСОБА_7 та ОСОБА_44 необхідно кваліфікувати як кримінальний проступок за положенням діючої ст. 12 КК України, однак, при такій кваліфікації жодного поліпшення їх кримінально-правового становища також не відбувається, оскільки строк після спливу якого особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності залишився незмінним та дорівнює трьом рокам (враховуючи редакцію п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України станом на 2014 рік станом на 2023 рік). Відповідно до вимог частин 1 та 2 статті 12 КК України (у редакції станом на час вчинення злочину), залежно від ступеня тяжкості злочини поділялись на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м`яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
10.2.Отже, інкриміноване обвинуваченим кримінальне правопорушення є злочином невеликої тяжкості.
11.За твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_42, як засновник ТОВ «Бізнес-Центр «Експертиза» не пізніше 08 жовтня 2014 року, забезпечив виготовлення завідомо підроблених звітів про оцінку майна, необхідних для отримання стабілізаційного кредиту.
12.За твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_8 не пізніше 08 жовтня 2014 року виготовив підроблені звіти про незалежну оцінку майна, внісши до них завідомо недостовірні відомості про ринкову вартість об`єктів оцінки. За версією сторони обвинувачення, у подальшому, не пізніше 08 жовтня 2014 року, ОСОБА_8, з метою уникнення в подальшому юридичної відповідальності попросив невстановлених осіб підписати вказані завідомо недостовірні звіти від імені працівника товариства за сумісництвом, оцінювача ОСОБА_45, яка виконала вказані звіти, та від імені його самого. ОСОБА_8, як директор ТОВ «Бізнес-центр «Експертиза», володіючи печаткою вказаного товариства, проставив на них відтиски печатки вказаного товариства, надавши звітам про оцінку майна видимість достовірних.
13.Зі змісту ч. 1 ст. 366 КК України вбачається, що злочин вважається закінченим з моменту підроблення або складання завідомо неправдивого документа, незалежно від подальшого його використання, отже злочин вважається закінченим 08 жовтня 2014 року. Строк давності притягнення обвинувачених ОСОБА_40 та ОСОБА_8 до кримінальної відповідальності минув 09 жовтня 2017 року.
13.1.Водночас, жодних відомостей про те, чи зупинявся або переривався перебіг давності у кримінальному провадженні суду не надано.
14.Таким чином, інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_43 та ОСОБА_8 є злочинами невеликої тяжкості, з моменту їх вчинення минуло майже 9 років, цей строк не зупинявся та не переривався, отож вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності, а провадження в частині обвинувачення за ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України та ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України підлягає закриттю.
15.Таким чином, судом встановлені всі необхідні правові підстави звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності, а саме наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, згода обвинувачених на закриття провадження в частині. Крім того, поставивши на обговорення клопотання прокурора та захисників суд з`ясував думку сторін, у тому числі й представників потерпілих, як того і вимагають приписи ч. 2 ст. 288 КПК України.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 12, 49 КК України, 284-286, 288, 372, 375, 532 КПК України суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання прокурора ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 задовольнити.
2.Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.
3.Кримінальне провадження № 12014000000000496 в частині обвинувачення ОСОБА_7 за ч. 4 ст. 27, ч. 1 ст. 366 КК України закрити у зв`язку з звільненням його від кримінальної відповідальності.
4.Звільнити ОСОБА_8 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку з закінченням строків давності.
5.Кримінальне провадження № 12014000000000496 в частині обвинувачення ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 366 КК України закрити у зв`язку з звільненням його від кримінальної відповідальності.
6.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3