- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
Справа № 991/9495/20
Провадження 1-кп/991/85/20
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі
головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі-суд),
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
обвинувачених ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції), ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції) та їх захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинуваченого ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції) та його захисника ОСОБА_11,
обвинуваченого ОСОБА_12 (в режимі відеоконференції) та його захисника ОСОБА_13,
представника потерпілого (ДП «Адміністрація морських портів України») - не прибув,
представника уповноваженого органу пробації - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про можливість продовження судового розгляду
у кримінальному провадженні №22015000000000323 від 20.10.2015 щодо обвинувачення
ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одесі, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 27/частиною 2 статті 28/частиною 2 статтею 364 Кримінального кодексу України (далі-КК),
ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Одесі, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 27/частиною 2 статті 28/частиною 2 статтею 364 КК,
ОСОБА_10 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27/частиною 2 статті 28/частиною 2 статтею 364 КК,
ОСОБА_12 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Миколаїв Миколаївської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5, проживає за адресою: АДРЕСА_6 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 366, частиною 4 статті 358, частиною 5 статті 27/ частиною 2 статті 28/частиною 2 статтею 364 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
19.11.2020 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №22015000000000323 від 20.10.2015.
Відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020 для розгляду цього кримінального провадження визначено колегію суддів ВАКС у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_14 та ОСОБА_2 .
В зв`язку із призначенням рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП) від 01.06.2023 членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) ОСОБА_14 та перебуванням такого у довгостроковому відрядженні згідно із наказом від 07.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 09.06.2023 №101ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії судді включена ОСОБА_15 . У зв`язку із перебуванням ОСОБА_15 у довгостроковій відпустці згідно з наказом від 16.06.2023, на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС від 19.06.2023 №133ав здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, у результаті якого до складу колегії суддів включена ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 20.11.2020 призначено підготовче судове засідання на 15.12.2020, з перервами до 21.01.2021, 03.02.2021.
Ухвалою суду від 03.02.2021 призначено судовий розгляд на 09.02.2021 з перервами до 17.02.2021, 11.03.2021, 23.03.2021, 08.04.2021, 13.05.2021, 27.05.2021, 24.06.2021, 08.07.2021, 15.07.2021, 02.09.2021, 16.09.2021, 21.10.2021, 11.11.2021, 25.11.2021, 09.12.2021, 23.12.2021, 13.01.2022, 03.03.2022, 17.03.2022, 05.05.2022, 02.06.2022, 21.07.2022, 08.09.2022, 20.10.2022, 27.10.2022, 24.11.2022, 15.12.2022, 19.01.2023, 02.02.2023, 16.02.2023, 02.03.2023, 16.03.2023, 06.04.2023, 20.04.2023, 11.05.2023, 08.06.2023, 18.07.2023, 02.08.2023.
2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження в засіданнях.
2.1. 18.07.2023 у зв`язку із змінами в складі колегії суддів на обговорення учасниками судового провадження було поставлено питання про можливість продовження судового розгляду у цьому кримінальному провадженні.
2.2. Прокурор ОСОБА_5 повідомив, що не наполягає на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійснені судом до заміни судді, проте через неприбуття представника потерпілого, думку якого необхідно з`ясувати, належить обов`язково викликати до суду такого або отримати на запит суду відповідну письмову думку.
Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та їх захисники ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_13 повідомили, що вони не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійснені судом до заміни судді.
Суддя ОСОБА_3, яка замінила вибулого суддю, повідомила учасників судового провадження, що ознайомилась з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згодна з прийнятими судом процесуальними рішеннями та вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді.
27.07.2023 до ВАКС надійшов лист потерпілого (державного підприємства (ДП) «Адміністрація морських портів України (АМПУ)» від 26.07.2023 №2380/10-01-01/Вих, підписаний головою ОСОБА_17, де повідомлялось про не наполягання на розгляді цієї справи з початку та новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійснені колегією суддів під час судового розгляду до заміни судді, а також висловлювалось прохання про подальше проведення судових засідань за відсутності представника потерпілого.
02.08.2023 всі учасники судового провадження повідомили про незмінність їх позицій щодо відсутності необхідності розпочинати судовий розгляд з початку.
3. Обґрунтування позиції суду.
3.1. Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, до яких зокрема належать розумні строки розгляду справи судом, що втілено у нормах частини 1 статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VІІІ, де установлено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, а також в статті 7 КПК серед численних засад кримінального провадження та в частині 1 статті 21 КПК, якою визначено, що кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Відповідно до статті 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Конкретний правовий зміст засади «розумність строків» визначає стаття 28 КПК, а в частинах 1-3 конкретизовано, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Також частинами 5, 6 статті 28 КПК визначено, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим кодексом.
Частиною 1 статті 283 КПК визначено, що особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Аналогічно, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз вищенаведеного свідчить, що поняття «розумний строк» не тотожне здійсненню кримінального провадження будь-яким чином у найшвидший термін, оскільки розкриваючи зміст такого поняття закон використовує термін «найкоротший строк», що загалом є суб`єктивно оціночним поняттям, проте процесуальне законодавство очевидно вимагає високого стандарту дотримання такої засади кримінального провадження.
Очевидною метою розумності строків є забезпечення для особи відсутності необґрунтовано тривалого обмеження її прав та свобод у зв`язку зі здійсненням кримінального провадження, й відтак з урахуванням обставин конкретного кримінального провадження суд має забезпечити баланс між принципом розумності строків та іншими принципами, зокрема такими як право на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, зміст чого визначено частинами 1, 2 статті 22 КПК, а саме, що стороною обвинувачення і стороною захисту самостійно обстоюються їх правові позиції, права, свободи і законні інтереси засобами, передбаченими цим кодексом, для чого сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим кодексом.
Таке корелюється й з аналізом практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV визнається джерелом національного права, та згідно із якою громадяни України найчастіше (близько 40% усіх звернень) звертаються до ЄСПЛ зі скаргами щодо надмірної тривалості розгляду цивільних та кримінальних справ, за результатами розгляду яких ЄСПЛ ухвалена ціла низка рішень проти України, де констатовано порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року саме в контексті недотримання розумності строків.
Також ЄСПЛ зокрема зазначав, що використання засобів, доступних за національним законодавством, з метою захисту своїх інтересів не можна розглядати як обставину, що виправдовує довготривалий розгляд справи (наприклад, рішення в справах «Колесніков проти України» від 20.10.2011 (заява №697/07), «Федорова проти України» від 12.05.2011 (заява №1853/08), «Силін проти України» від 13.07.2006 (заява №23926/02), «Єфименко проти України» від 18.07.2006 (заява №55870/00), та на думку ЄСПЛ, таке є свідченням істотних недоліків системи кримінального обвинувачення. Водночас наприклад, у рішенні в справі «Вергельський проти України» від 12.03.2009 (заява №19312/06), ЄСПЛ позитивно відзначив заходи, вжиті судом першої інстанції щодо пришвидшення перебігу провадження, зокрема за допомогою забезпечення щільного графіка слухань і направлення нагадувань прокуратурі та експертам стосовно їхніх процесуальних стосовно їхніх процесуальних обов`язків.
Таким чином, згідно із усталеною практикою ЄСПЛ надмірна тривалість розгляду справи судом здатна призвести до моральних страждань особи, що може включати в себе: тривалу невизначеність спірних правовідносин, необхідність відвідування безлічі судових засідань, що відбуваються у конфліктній обстановці, та їх багаторазові відкладення, неможливість здійснювати звичайну щоденну діяльність, підрив репутації особи в тій чи іншій сфері і т. п.
3.2. Частиною 1 статті 318 КПК визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.
Частинами 1, 2 стаття 319 КПК визначено, що судовий розгляд у кримінальному провадженні повинен бути проведений в одному складі суддів. У разі якщо суддя позбавлений можливості брати участь у судовому засіданні, він має бути замінений іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. Після заміни судді судовий розгляд розпочинається спочатку, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті та статтею 320 цього Кодексу. Суд вмотивованою ухвалою може прийняти рішення про відсутність необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, якщо таке рішення не може негативно вплинути на судовий розгляд та за умови дотримання таких вимог: 1) сторони кримінального провадження, потерпілий не наполягають на новому проведенні процесуальних дій, які вже були здійсненні судом до заміни судді; 2) суддя, що замінив суддю, який вибув, ознайомився з ходом судового провадження та матеріалами кримінального провадження, наявними в розпорядженні суду, згоден з прийнятими судом процесуальними рішеннями і вважає недоцільним нове проведення процесуальних дій, що вже були проведені до заміни судді. У випадку, передбаченому цією частиною, докази, що були дослідженні під час судового розгляду до заміни судді, зберігають доказове значення та можуть бути використані для обґрунтування судових рішень.
Аналіз вищенаведених норм КПК свідчить, що рішення про можливість продовження судового розгляду шляхом визнання відсутності необхідності розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, належить до дискреційних повноважень суду, тобто охоплюється суддівським розсудом, заснованим на суб`єктивній оцінці об`єктивних обставин справи.
3.3. В цьому кримінальному провадженні №22015000000000323 від 20.10.2015 обвинувальний акт з додатками надійшов до ВАКС 19.11.2020, загалом під час судового розгляду призначено 39 судових засідань, проте фактично відбулись не всі засідання як через неприбуття учасників судового провадження з поважних причин, початок у лютому 2022 року та продовження наразі повномасштабної агресії росії проти України, оголошення повітряних тривог тощо, так й через особливості колегіального розгляду у ВАКС усіх без винятку справ, що обумовлює неможливість частого призначення судових засідань з огляду на достатньо велику кількість учасників судового провадження, зайнятість суддів-членів колегії у різних справах із різними складами колегій, здійснення судового контролю як слідчими суддями (що є пріоритетним), відпустки суддів та їх хвороби тощо. Судовий розгляд розпочався 09.02.2021 та з того часу триває вже майже 2,5 роки, під час чого досліджено більша частина письмових доказів сторони обвинувачення, проте ще не допитувались будь-які свідки.
3.4. З огляду на вищенаведене та за наявних обставин, які склалися під час судового розгляду у даному кримінальному провадженні, суд вважає, що рішення про відсутність необхідності у кримінальному провадженні №22015000000000323 від 20.10.2015 розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, повністю відповідатиме конституційним вимогам до правосуддя в Україні, вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, сприятиме досягненню завдань кримінального провадження, визначених статтею 2 КПК, будь-яким чином не зможе негативно вплинути на судовий розгляд, а також не буде істотним порушенням норм КПК чи будь-яких прав чи свобод обвинувачених.
Керуючись статтями 2, 28, 31, 35, 319, 369-372, 532 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
Визнати відсутньою необхідність розпочинати судовий розгляд з початку та здійснювати повторно всі або частину процесуальних дій, які вже здійснювалися під час судового розгляду до заміни судді, у кримінальному провадженні №22015000000000323 від 20.10.2015 щодо обвинувачення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_12 .
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 04.08.2023.
Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ______________________________________________________________________