- Presiding judge (HACC AC): Panaid I.V.
Справа № 991/5669/23
Провадження №11-сс/991/501/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника власника майна ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.07.2023 про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000007 від 05.01.2023,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.07.2023 задоволено клопотання прокурора САП ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні. Накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 21.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1, а саме:
-мобільний телефон iPhone, imei - НОМЕР_1 ;
-ноутбук Dell s/n 27KFYN2.
Арешт накладено з метою збереження речових доказів. Приймаючи дане рішення слідчий суддя виходив з того, що вищезазначене майно може містити відомості та інформацію, які матимуть значення для кримінального провадження, а відтак його вилучення та утримання органом досудового розслідування є правомірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження на даному етапі розслідування.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, вважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить:
-оскаржувану ухвалу скасувати;
-постановити нову ухвалу, якою у задоволені клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000007 від 05.01.2023, вилученого в ході обшуку 21.06.2023 за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.
В доводах апеляційної скарги представник зазначає, що клопотання про арешт майна не містить доказів того, що вилучене майно здобуте злочинним шляхом чи є доходом від вчинення злочину. На його думку, визнання стороною обвинувачення майна речовим доказом не може бути єдиною підставою для накладення арешту на нього. Звертає увагу, що матеріали провадження не містять протоколу огляду речей, вилучених під час обшуку, оскільки такий не складався, що прокурор не заперечує. Приймаючи дане рішення, слідчий суддя всупереч законодавства не врахував наслідки від арешту майна та в порушення ст. 173 КПК України заборонив розпорядження і користування вилученими технічними пристроями.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу і просив задовольнити її повністю, прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити оскаржувану ухвалу без змін, вивчивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 52023000000000007 від 05 січня 2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме - за фактом протиправного відчуження службовими особами Винниківської міської ради на користь третіх осіб земельної ділянки площею 15,9958 га, в т.ч. земель водного фонду.
За версією органу досудового розслідування службовими особами Винниківської міської ради (зокрема, головою ОСОБА_8 ), в порушення положень ст. ст. 59, 92, 120, 134 Земельного кодексу України передано у власність та надано в постійне користування за заниженою ціною на користь суб`єкта господарювання землі водного фонду загальною площею близько 25,7 га.
На підставі ухвали слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 15 червня 2023 року у кримінальному провадженні № 52023000000000007 проведено обшук за адресою прижиттєвого проживання міського голови Винниківської міської ради ОСОБА_8 (помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), яким від імені зазначеного органу місцевого самоврядування вчинялись правочини, направлені на відчуження вищевказаної земельної ділянки.
В ході проведеного 21 червня 2023 року обшуку за адресою АДРЕСА_1 виявлено мобільний телефон IPhone IMEI НОМЕР_1 та ноутбук Dell s/n 27KFYN2, що прижиттєво використовувались ОСОБА_8 . З огляду на те, що доступ до зазначених пристроїв обмежений системами логічного захисту інформації, який не можливо подолати без проведення експертного дослідження, телефон IPhone IMEI НОМЕР_1 та ноутбук Dell s/n 27KFYN2 було тимчасово вилучено для проведення експертизи з метою подолання системи логічного захисту та відновлення видалених файлів.
Постановою детектива Національного антикорупційного бюро України від 22.06.2023 вищеперераховані пристрої визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000007 від 05 січня 2023 року.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
За ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно приписам ч.7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Нормами статті 167 КПК України встановлено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання, зокрема, про арешт майна або його повернення (ч. 1).
Відповідно до п. 3 ч.2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (абз.1 ч.1). Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження (абз. 2 ч. 1). Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п.1 ч. 2). У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (абз. 1 ч. 3). Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3).
Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання детектива про накладення арешту на майно дотримався вказаних вимог закону.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи та встановлено слідчим суддею, в межах даного кримінального провадження 15.06.2023 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду надав органу досудового розслідування дозвіл на обшук житла ОСОБА_7 (де при житті проживав ОСОБА_8 ), дійшовши висновку, що у ньому ймовірно знаходяться речі та документи, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються у даному кримінальному провадженні (т. 1 а.с.29-33). 21.06.2023 детективами НАБУ проведено обшук за місцем прижиттєвого проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якого виявлено та вилучено, серед інших, мобільний телефон iPhone, imei - НОМЕР_1 та ноутбук Dell s/n 27KFYN2, які можуть містити відомості, що мають доказове значення для досудового розслідування та потребують проведення їх експертного дослідження. Приналежність даних пристроїв своєму покійному чоловіку ОСОБА_7 не заперечувала. Згідно протоколу обшуку від 21.06.2023 вбачається, що оглянути вміст вилучених пристроїв не вдавалось за можливе, оскільки доступ до них було обмежено системами логічного захисту (паролями), які ОСОБА_7 надати не змогла. З огляду на це, вилучення майна відбулося з метою проведення експертизи для подолання системи логічного захисту та виявлення наявності/відсутності в ньому необхідної для розслідування інформації, у тому числі щодо спілкування осіб, причетних до вчинення злочину. Таким чином, з урахуванням вимог абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, слідчим суддею вірно встановлено, що вилучення та арешт технічних пристроїв відповідає вимогам КПК України та виправдовує його тимчасове утримання, з чим погоджується й колегія суддів.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
Слідчий суддя мотивував накладення арешту вилучених пристроїв визнанням їх речовими доказами, а також необхідністю у забезпеченні їх схоронності для проведення експертного дослідження, з чим погоджується і колегія суддів. Наразі триває досудове розслідування у даному кримінальному провадженні та встановлюються особи, причетні до вчиненого злочину, у тому числі, перевіряється можлива причетність/обізнаність ОСОБА_8, як колишнього міського голови Вінниківської міської ради, до питань, пов`язаних з розпорядженням земельними ділянками водного фонду в межах м. Вінники загальною площею близько 25,7 га. З огляду на зазначене, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов вірного висновку про можливу наявність у вилучених пристроях відомостей про обставини кримінального правопорушення, що встановлюються та можуть в подальшому бути використані як доказ. Доводи апеляційної скарги в цій частині вищевикладеного не спростовують, тому колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді та вважає вилучення та арешт технічних пристроїв таким, що відповідає вимогам КПК України. Враховуючи обставини справи та завдання кримінального провадження таке втручання в право володіння майном на даній стадії розслідування є співрозмірним та виправданим, сприятиме досягненню мети щодо повного, швидкого та неупередженого досудового розслідування, а також забезпеченню збереження цього майна. Разом з цим, колегія суддів зазначає, що у разі встановлення інших фактів, їх доведеності чи спростування, у зв`язку з чим відпаде необхідність у застосуванні заходів забезпечення збереження майна, його можна буде повернути власникам в порядку ст. 174 КПК України.
В апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_6 містяться також інші доводи, які не мають істотного значення, адже не спростовують обґрунтованого висновку слідчого судді щодо арешту вилученого майна. Отже, вони не потребують детального аналізу з точки зору викладення мотивів рішення суду апеляційної інстанції виходячи з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею належним чином перевірено та оцінено доводи клопотання прокурора, які дають підстави вважати, що вилучені під час обшуку речі відповідають критеріям, визначеним у ст.ст.98, 168, 170 КПК України. Доказовість відомостей, отриманих за результатами проведення експертного дослідження ноутбука та мобільного телефона, може бути встановлена лише за результатами такого дослідження, отже висновок слідчого судді про арешт майна є правильним, а рішення - обґрунтованим.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 98, 168, 170, 173, 309, 401, 404, 405, 407, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 липня 2023 року про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000007 від 05.01.2023 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3