- Presiding judge (HACC) : Salandiak O.Ya.
Справа № 991/5399/23
Провадження 1-кп/991/74/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
09 серпня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі:
головуючої судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5
(в режимі відеоконференцзв`язку),
обвинуваченого/
цивільного відповідача ОСОБА_6
(в режимі відеоконференцзв`язку),
захисників обвинуваченого/представників
цивільного відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
представника цивільного
позивача ОСОБА_10
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого/представника цивільного відповідача ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140160000049 від 23.02.2023, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Мукачево Закарпатської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
У С Т А Н О В И Л А:
На розгляді Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження № 62023140160000049 від 23.02.2023, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
У підготовчому судовому засіданні 31.07.2023 захисник обвинуваченого/представник цивільного відповідача ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 подав клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, а в судовому засіданні 09.08.2023 підтримав вказане клопотання із уточненням з підстав, викладених у ньому (т.1 а.с. 203-231, т. 2 а.с. 60-62).
Вимоги заявленого клопотання мотивовані тим, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору, зокрема, з таких підстав: порушено порядок вручення обвинувального акта ОСОБА_6 та його захисникам, визначений ч. 1 ст. 293 КПК України; обставини, викладені в обвинувальному акті, суперечать чинним нормативно-правовим актам, що позбавляє ОСОБА_6 права на ефективний захист; обставини викладені в обвинувальному акті, суперечать фактичним обставинам справи; ОСОБА_6 не є працівником правоохоронного органу та не виконував адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій; інкриміноване ОСОБА_6 вчинення дій з транспортним засобом не відповідає фактичним обставинам; ОСОБА_6 інкриміновано вчинення дій в порушення посадової інструкції старшого державного інспектора, хоча він обіймав іншу посаду; обвинувальний акт не конкретизований, оскільки не зазначено кількість предметів, стосовно яких ОСОБА_6 нібито не здійснив митний контроль; обвинувальний акт не відповідає обов`язковим вимогам, передбачених ст. 291 КПК України з огляду на те, що не містить обов`язкового додатку, передбаченого п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України; не зазначено всіх слідчих та прокурорів, які здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво.
На думку захисника ОСОБА_9 обвинувальний акт не відповідає вимогам, встановленим кримінальним процесуальним законом, у зв`язку з чим його слід повернути прокурору.
У судовому засіданні 09.08.2023 захисник обвинуваченого/представник цивільного відповідача ОСОБА_9 підтримав вимоги клопотання про повернення прокурору обвинувального акта. Зазначив, що обвинувальний акт повинен бути вручений у строки, визначені КПК України. На переконання сторони захисту, прокурор не вірно тлумачить визначення "правоохоронні, митні та прикордонні органи". Недоліки обвинувального акту наразі є такими, що зумовлюють необхідність його повернення прокурору.
Захисник обвинуваченого/представник цивільного відповідача ОСОБА_7 підтримав доводи клопотання захисника ОСОБА_9 . Вважає, що прокурором не дотримано вимог ст. 293 КПК України, обвинувальний акт не вручено відповідно до вимог КПК України, викладені фактичні обставини в обвинувальному акті не відповідають дійсності, зазначені нормативно-правові акти на які посилається сторона захисту втратили свою чинність до моменту описаних подій в обвинувальному акті.
Захисник обвинуваченого/представник цивільного відповідача ОСОБА_8 підтримала вказане клопотання і просила задовольнити його. Зазначила, що обвинувальний акт не отримувала засобами електронного зв`язку.
Обвинувачений/цивільний відповідач ОСОБА_6 підтримав позиції своїх захисників.
Прокурор ОСОБА_5 подав заперечення на клопотання про повернення прокурору обвинувального акту, підтримав доводи, викладені у ньому (т. 2 а.с. 75-78). На питання пояснив, що вручення обвинувального акта дружині обвинуваченого ОСОБА_6 - ОСОБА_11 фіксувалось під відеозапис. По тексту обвинувального акта допущена технічна описка щодо назви інструкції, яка регламентувала діяльність ОСОБА_6, як головного державного інспектора. Вичерпний перелік предметів, які підлягали декларуванню зазначено в обвинувальному акті. Є нормативні документи, які регулюють митне оформлення. Документи на транспортний засіб не підлягали митному оформленню, лише телефони та планшети. Погодився з тим, що обвинувальний акт містить посилання на нормативні акти, що втратили чинність. При цьому, порядок митного оформлення не змінився. Вважає, що таке порушення не перешкоджає судовому розгляду, зокрема дослідженню доказів. Такі недоліки можуть бути усунуті шляхом зміни обвинувачення під час судового розгляду. Не заперечував, що обвинувальний акт, що був направлений стороні захисту поштою містить відмінності по тексту від обвинувального акту, що направлений до суду. Такі недоліки пов`язані з тим, що проект обвинувального акту готував один слідчий, а направив до суду - інший.
Представник цивільного позивача ОСОБА_10 підтримала позицію сторони обвинувачення.
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників провадження, проаналізувавши доводи клопотання про повернення обвинувального акта та заперечення на вказане клопотання, з урахуванням того, що повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вказаним вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд, дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення та повернення обвинувального акта прокурору з огляду на таке.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. Таким чином, для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні у обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити згідно з вимогами КПК України.
При цьому законодавець надає суду право, а не встановлює обов`язок повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к).
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України). Також за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається: реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.
Дослідивши поданий у межах даного кримінального провадження обвинувальний акт, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення були дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає судовому розгляду.
Колегією суддів встановлено, що поданий до суду обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки він містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України.
У підготовчому судовому засіданні 23.06.2023 колегією суддів було встановлено, що обвинувальний акт, який скерований до суду не відповідає змісту обвинувального акту, що направлений стороні захисту. Встановлені розбіжності стосувались наявності/відсутності потерпілого у кримінальному провадженні.
У зв`язку з встановленими обставинами, прокурор у підготовчому судовому засіданні 23.06.2023 надав обвинуваченому та його захисникам копії обвинувального акта, які відповідали тому, що скерований до суду. У судовому засіданні було оголошено тривалу перерву з метою дотримання права на ефективний захист обвинуваченого.
Процедура вручення обвинуваченому копії обвинувального акта під час підготовчого судового засідання не передбачена КПК України, а вручення обвинувального акта, який за текстом відрізняється від того, що надійшов до суду може вважатись порушенням права на захист. При цьому, з урахуванням наявності у захисту достатнього часу для вивчення обвинувального акту, колегія суддів в даному, конкретному випадку, не вважає вказані обставини такими, які істотно порушують право обвинуваченого на ефективний захист висунутого обвинувачення.
Обвинувальний акт підписаний слідчим Шостого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального Управління Державного Бюро Розслідувань розташованого у м. Львові ОСОБА_12 та заступником начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Закарпатської обласної прокуратури прокурором ОСОБА_13, який його затвердив, що відповідає вимогам, передбаченими ч. 3 ст. 291 КПК України.
Колегія суддів не враховує доводи сторони захисту про те, що обвинувальний акт не містить відомостей про всіх слідчих та прокурорів, які здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво, оскільки така позиція не узгоджується з вимогами до обвинувального акту, передбаченими п. 4 ч. 2, ч. 3 ст. 291 КПК України.
Щодо доводів сторони захисту про те, що стороною обвинувачення в обвинувальному акті зазначено нормативно-правові акти, які втратили чинність до подій, зазначених в обвинувальному акті, та допущено неточності щодо назви інструкції, яка регламентує діяльність посади обвинуваченого, колегія суддів зазначає таке.
У судовому засіданні прокурор погодився з тим, що Порядок застосування автоматизованої системи аналізу та управління ризиками під час митного контролю та митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затверджений наказом Державної митної служби України від 13.12.2010 № 1467 та Інструкція із здійснення митного контролю та митного оформлення в пунктах пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення, затверджена наказом Держмитслужби від 14.12.2010 № 1473, втратили чинність до подій інкримінованого правопорушення ОСОБА_6 . Разом з тим ствердив, що натомість є чинними інші документи, які регулюють такі правовідносини.
Ураховуючи встановлені обставини, колегія суддів вважає, що недоліки допущені в обвинувальному акті, не є такими, що можуть бути перешкодою повноцінному судовому розгляду, можуть бути з`ясовані та усунені під час дослідження доказів, які також можуть свідчити і про відсутність протиправного та караного інкримінованого кримінального правопорушення.
Доводи клопотання про те що: ОСОБА_6 не є працівником правоохоронного органу; не виконував адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій; інкриміноване ОСОБА_6 вчинення дій з транспортним засобом не відповідає фактичним обставинам; вчинення дій в порушення посадової інструкції; обставини недекларування тощо, мають бути предметом дослідження доказів у ході судового розгляду. Оскільки, виходячи з мети підготовчого судового засідання, на стадії підготовчого провадження, колегія суддів не уповноважена здійснювати дослідження та оцінку будь-яких доказів, які містяться у матеріалах досудового розслідування. Більше того, кримінальний процесуальний закон містить пряму заборону щодо надання суду інших документів, окрім обвинувального акта та визначених ч. 4 ст. 291 КПК України додатків до нього, до початку судового розгляду. За таких обставин, на цій стадії кримінального провадження, заявлені доводи стороною захисту вимагають ретельної перевірки матеріалів досудового розслідування, а отже, є передчасними.
Твердження сторони захисту про те, що викладені факти в обвинувальному акті суперечать фактичним обставинам, не можуть бути прийняті колегією суддів до уваги, оскільки в обвинувальному акті викладаються саме ті фактичні обставини вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, які вважає встановленими прокурор. Визначення обсягу та способу викладення фактичних обставин кримінального правопорушення у тексті обвинувального акта належить до повноважень прокурора, а тому ані суд, ані інші учасники судового провадження не можуть вимагати від нього змінити їх виклад.
Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.07.2019 (справа № 273/1053/17, провадження № 51-8914км18).
За таких обставин, наведені у клопотанні захисника обвинуваченого/представника цивільного відповідача ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 доводи щодо необхідності повернення обвинувального акта є необґрунтованими.
Ураховуючи специфіку завдань та цілей підготовчого судового засідання, а також те, що в межах цієї стадії процесу колегія суддів позбавлена можливості досліджувати докази, надавати їм оцінку з точки зору їх допустимості та/або достовірності, законності чи незаконності дій, бездіяльності чи рішень, прийнятих на досудовому розслідуванні, то дотримання належної правової процедури у цьому кримінальному провадженні може бути предметом перевірки й оцінки під час розгляду кримінального провадження по суті з прийняттям судом відповідного процесуального рішення за результатами такого розгляду.
За наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 62023140160000049 від 23.02.2023 колегія суддів дійшла до переконання, що він у достатній мірі інформує обвинуваченого як про причину обвинувачення, так і про його характер. Встановлення ж судом відсутності в діянні обвинуваченого об`єктивних та/або суб`єктивних ознак кримінального правопорушення може стати підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).
Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту з приводу невідповідності обвинувального акта вимогам законодавства, які б слугували беззаперечною підставою для його повернення прокурору чи перешкодою для призначення судового розгляду. За таких обставин у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого/представника цивільного відповідача ОСОБА_9 слід відмовити.
Керуючись ст. 291, 293, 314-315, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого/представника цивільного відповідача ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта прокурору у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140160000049 від 23.02.2023, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуюча суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3