- Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.
Справа № 991/6569/23
Провадження № 1-кс/991/6585/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасника кримінального провадження:
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000024 від 18.01.2023,
УСТАНОВИВ:
21.07.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000024 від 18.01.2023.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
16.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді від 09.03.2023 детективами Національного бюро проведено обшук житла ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого вилучено:
- мобільний телефон Samsung SM 00-75F/PS, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон iPhone номер на слоті НОМЕР_3 ;
- планшет Samsung Galaxy TAB 86 Lite IMEI: НОМЕР_4 .
Детективу Національного бюро було добровільно надано доступ до планшету шляхом повідомлення паролю логічного захисту, а також запропоновано скопіювати інформацію з усіх мобільних терміналів систем зв`язку, про що зазначено в зауваженнях до протоколу обшуку, але останнім дану пропозицію проігноровано та здійснено вилучення технічних пристроїв без копіювання інформації з них.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.03.2023 на майно накладено арешт, встановлено заборону розпорядження та користування ним будь-якими особами у будь-який спосіб.
На думку адвоката, накладений арешт підлягає скасуванню, оскільки із часу вилучення майна, а також накладення арешту на нього сплило 4 місяці. Такий тривалий арешт майна є неправомірним, єдине, що може викликати законний інтерес сторони обвинувачення у вилучених предметах (мобільних телефонах та планшеті) - це інформація, яка зберігається на них.
Сторона обвинувачення мала всі можливості для копіювання наявної у вилучених технічних пристроях інформації потягом 4 місяців. З огляду на викладене, вилучене майно (засоби зв`язку, планшет) підлягають поверненню його володільцю.
Таким чином, наявний у цьому провадженні тривалий арешт майна ОСОБА_4 суперечить усім розумним строкам та грубо порушує норми Кримінального процесуального кодексу України та основи європейського права, які захищають непорушність права власності та передбачені Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, тривалий арешт майна, який незаконно та безпідставно порушує конституційне право власності ОСОБА_4, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.03.2023 (справа № 991/2419/23).
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2023. Зазначив, що арешт є необґрунтованим та таким, у якому відпала потреба. Стороною обвинувачення не підтверджено факту проведення судової експертизи, об`єктом дослідження якої є вилучене у ОСОБА_4 майно.
Також, 31.07.2023 від адвоката на адресу Вищого антикорупційного суду надійшло доповнення до клопотання про скасування арешту (Вх. № 28537/23), зі змісту якого слідує, що 04.05.2023 у ході розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді про арешт майна прокурором повідомлено, що відповідне майно постановами детективів Національного бюро визнано речовими доказами та призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу. Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, строк проведення експертизи не повинен перевищувати 90 календарних днів. Відомості про стан проведення зазначеної вище експертизи відсутні, у задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_4, щодо повідомлення стадії, на якій перебуває експертиза, детектив Національного бюро відмовляє. Враховуючи викладене, просив скасувати накладений на майно ОСОБА_4 арешт.
Детектив Національного бюро ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про поважність причин неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Підтвердження належного повідомлення детектива Національного бюро ОСОБА_5 міститься в матеріалах справи (телефонограма).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши адвоката ОСОБА_3, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник судового провадження, який подав таке клопотання, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.03.2023 накладено арешт на майно, вилучене 16.03.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1, яке перебувало у володінні та користуванні ОСОБА_4, із забороною розпорядження та користування майном будь-якими особами у будь-який спосіб, а саме: мобільний телефон Samsung SM 00-75F/PS, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон iPhone номер на слоті НОМЕР_3 ; планшет Samsung Galaxy TAB 86 Lite IMEI: НОМЕР_4 .
Арешт на майно накладено з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, забезпечення його правомірного утримання, дослідження органом досудового розслідування інформації, яка на ньому міститься (збереження речових доказів).
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше, те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що арешт накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт, накладений ухвалою суду від 20.03.2023, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки його метою є збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 зазначив, що вказана ухвала слідчого судді була предметом перегляду судом апеляційної інстанції (проте, матеріали клопотання такого судового рішення не містять).
Оцінюючи вилучені під час обшуку речі на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя робить наступні висновки.
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Адвокатом ОСОБА_3 до клопотання додано копії: ухвали суду про надання дозволу на проведення обшуку; протоколу обшуку від 16.03.2023 та ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно від 20.03.2023.
Відповідно до (узагальненого) змісту ухвали слідчого судді від 20.03.2023, арешт накладено на майно представника та учасника ТОВ «Архімагір» ОСОБА_4, а саме: мобільний телефон Samsung SM 00-75F/PS, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон iPhone номер на слоті НОМЕР_3 ; планшет Samsung Galaxy TAB 86 Lite IMEI: НОМЕР_5, у зв`язку з тим, шо в них може міститись інформація, яка має суттєве значення для досудового розслідування та належить до предмету доказування у кримінальному провадженні (обставин укладення договорів із Міністерством оборони України на закупівлю послуги з організації харчування на 2022 і 2023 роки, для забезпечення харчування військовослужбовців Збройних Сил України, в тому числі з ТОВ «Архімагір»).
Підставою скасування арешту майна адвокат ОСОБА_3 зазначає його тривалість у часі, яка порушує конституційне право власності ОСОБА_4 на його майно.
Слідчий суддя зазначає, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.
Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема, до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що адвокатом ОСОБА_3 не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, які наразі досліджуються експертною установою (про що у своїх доповненнях до клопотання зазначив сам адвокат ОСОБА_3 ). Під час розгляду клопотання про скасування арешту не було встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним к статті 98 КПК України.
Крім того, згідно з листом детектива Національного бюро від 22.06.2023, доданим до доповнень адвоката, комплексна судова телекомунікаційна та комп`ютерно-технічна експертиза, для проведення якої передавалось майно вилучене в ході проведення обшуку житла ОСОБА_4, на даний час не завершена.
Жодних підстав, які могли би переконати слідчого суддю у наявності підстав, які свідчать про те, що у застосуванні цього заходу кримінального забезпечення відпала потреба, адвокатом ОСОБА_3 ні у клопотанні, ні у судовому засіданні зазначено не було.
Підсумовуючи викладене, слідчим суддею під час розгляду клопотання про скасування арешту не було встановлено підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000024 від 18.01.2023 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1