- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/6566/23
Провадження № 1-кс/991/6582/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасника кримінального провадження:
представника власника майна - адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Київ клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000024 від 18.01.2023,
установив:
21.07.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000024 від 18.01.2023.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБ України) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000024 від 18.01.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
16.03.2023 на підставі ухвали слідчого судді від 07.03.2023 детективами Національного бюро проведено обшук житла ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, в ході якого вилучено:
- мобільний телефон Samsung Galaxy A5 SM-A510F, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A72 SM-A72F/DS, серійний номер НОМЕР_3, ІМЕІ 1: НОМЕР_4, ІМЕІ 2: НОМЕР_5 ;
- мобільний телефон Samsung Galaxy A04, серійний номер НОМЕР_6, ІМЕІ 1: НОМЕР_7, ІМЕІ 2: НОМЕР_8 ;
- ноутбук Acer E-5-511, серійний номер NXMQWEN0195120RD A93400.
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.04.2023 на вилучені технічні пристрої накладено арешт, встановлено заборону розпорядження та користування ним будь-якими особами у будь-який спосіб.
На думку адвоката, накладений арешт підлягає скасуванню, оскільки із часу вилучення майна, а також накладення арешту на нього, минуло 4 місяці. Такий тривалий арешт майна є неправомірним, єдине, що може викликати законний інтерес сторони обвинувачення у вилучених предметах (мобільних телефонах та комп`ютері) - це інформація, яка зберігається на них.
Сторона обвинувачення мала всі можливості для копіювання наявної у вилучених технічних пристроях інформації потягом 4 місяців. З огляду на викладене, вилучене майно (засоби зв`язку) підлягають поверненню його володільцю.
Таким чином, наявний у цьому провадженні тривалий арешт майна ОСОБА_4 суперечить усім розумним строкам, грубо порушує норми Кримінального процесуального кодексу України та основи європейського права, які захищають непорушність права власності та передбачені Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, тривалий арешт майна, який незаконно та безпідставно порушує конституційне право власності ОСОБА_5, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт майна, накладений ухвалою Вищого антикорупційного суду від 11.04.2023 (справа № 991/2503/23).
ІІ. Позиції учасників провадження
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримав подане ним клопотання про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2023. Зазначив, що накладений арешт є тривалим у часі, призначена детективом Національного бюро експертиза, відповідно до Інструкції, мала бути вже завершена, оскільки строк її виконання не має перевищувати 90 днів. Вважає, що у накладеному арешті відпала потреба. Чи завершено, станом на дату розгляду клопотання, призначену детективом Національного бюро судову експертизу йому не відомо.
Також, 31.07.2023 від адвоката на адресу Вищого антикорупційного суду надійшло доповнення до клопотання про скасування арешту (Вх. № 28534/23), зі змісту якого слідує, що постановою детектива Національного бюро від 20.03.2023 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу вилучених у ході обшуку мобільних телефонів, флеш-накопичувачів та ноутбука. Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, строк проведення експертизи не повинен перевищувати 90 календарних днів. Відомості про стан проведення зазначеної вище експертизи відсутні, у задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_3, який представляє інтереси ОСОБА_4, щодо повідомлення стадії, на якій перебуває експертиза, детектив Національного бюро відмовляє. Враховуючи викладене, просив скасувати накладений на майно ОСОБА_4 арешт.
Детектив Національного бюро ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про поважність причин неприбуття не повідомив.
Відповідно до ч. 2 ст. 174 КПК України клопотання про скасування арешту майна розглядає слідчий суддя, суд не пізніше трьох днів після його надходження до суду. Про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно. Підтвердження належного повідомлення детектива Національного бюро ОСОБА_6 міститься в матеріалах справи (телефонограма).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши адвоката ОСОБА_3, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про скасування арешту майна не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
За змістом ч. 1 ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження, серед іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку (ч. 1 ст. 170 КПК України).
Частина перша статті 174 КПК України передбачає, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Отже, учасник судового провадження, який подав таке клопотання, має довести, що в подальшому застосуванні арешту відпала потреба або, що арешт на майно накладено необґрунтовано.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2023 накладено арешт на майно, вилучене 16.03.2023 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, встановивши заборону відчуження, розпорядження та користування майном будь-якими особами у будь-який спосіб, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy A5 SM-A510F, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ; блокнот фіолетового кольору; мобільний телефон Samsung Galaxy A72 SM-A72F/DS, серійний номер НОМЕР_3, ІМЕІ 1: НОМЕР_4, ІМЕІ 2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A04, серійний номер НОМЕР_6, ІМЕІ 1: НОМЕР_7, ІМЕІ 2: НОМЕР_8 ; ноутбук Acer E-5-511, серійний номер NXMQWEN0195120RD A93400.
Арешт на майно накладено з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, забезпечення його правомірного утримання, дослідження органом досудового розслідування інформації, яка на ньому міститься (збереження речових доказів).
Про обґрунтованість накладеного на майно арешту за п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України буде свідчити, по-перше, те, що такий захід забезпечення кримінального провадження передбачений кримінальним процесуальним законом. По-друге, мають існувати факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт, накладений ухвалою суду від 11.04.2023, є таким, що передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України, оскільки його метою є збереження речових доказів та запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 зазначив, що вказана ухвала слідчого судді була предметом перегляду судом апеляційної інстанції (проте, матеріали клопотання такого судового рішення не містять).
Оцінюючи вилучені під час обшуку речі на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя робить наступні висновки.
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Адвокатом ОСОБА_3 до клопотання додано копії: ухвали суду про надання дозволу на проведення обшуку; протоколу обшуку від 16.03.2023 та ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно від 11.04.2023.
Відповідно до (узагальненого) змісту ухвали слідчого судді від 11.04.2023, арешт накладено на майно директора, засновника, кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «Архімагір» ОСОБА_5, а саме: мобільний телефон Samsung Galaxy A5 SM-A510F, IMEI 1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A72 SM-A72F/DS, серійний номер НОМЕР_3, ІМЕІ 1: НОМЕР_4, ІМЕІ 2: НОМЕР_5 ; мобільний телефон Samsung Galaxy A04, серійний номер НОМЕР_6, ІМЕІ 1: НОМЕР_7, ІМЕІ 2: НОМЕР_8 ; ноутбук Acer E-5-511, серійний номер НОМЕР_9, у зв`язку з тим, шо інформація, яка на них може знаходитись, може мати значення для досудового розслідування в контексті розслідуваних обставин укладення договорів із Міністерством оборони України на закупівлю послуги з організації харчування на 2022 і 2023 роки, для забезпечення харчування військовослужбовців Збройних Сил України, в тому числі з ТОВ «Архімагір», в рамках кримінального провадження № 52023000000000024.
Підставою скасування арешту майна адвокат ОСОБА_3 зазначає його тривалість у часі, яка порушує конституційне право власності ОСОБА_5 на її майно.
Слідчий суддя зазначає, що будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними.
Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Вирішуючи подане клопотання, слідчий суддя враховує практику ЄСПЛ щодо можливості втручання за рішенням суду в права особи на мирне володіння майном, гарантованого ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Так, в рішенні у справі «Узан та інші проти Туреччини» ЄСПЛ, оцінюючи виправданість втручання відповідно до ст. 1 Протоколу №1 до Конвенції, зробив висновок про те, щоб бути сумісним із положеннями Конвенції, втручання повинно відповідати трьом умовам, а саме: (1) бути передбачене національним законом, який в державі вважається необхідним для регулювання використання майна, (2) повинне відповідати загальним інтересам суспільства, (3) має забезпечуватися справедливий баланс між правами власника та загальносуспільними інтересами (п.195). Крім того, в п. 203 рішення у наведеній справі ЄСПЛ, аналізуючи питання пропорційності втручання в право на мирне володіння майном, дійшов висновку, що стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби. Тобто, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли наявний значний суспільний інтерес на здійснення такого втручання в право людини, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Таким чином, накладення арешту не має на меті позбавити особу належного їй на праві власності майна, а лише тимчасово обмежити її право користуватись та/або розпоряджатись ним, зокрема, до завершення проведення експертного дослідження, завершення кримінального провадження тощо.
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що адвокатом ОСОБА_3 не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час триває, арешт було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, які наразі досліджуються експертною установою (про що у своїх доповненнях до клопотання зазначив сам адвокат ОСОБА_3 ). Під час розгляду клопотання про скасування арешту не було встановлено, що майно, на яке ухвалою слідчого судді було накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним к статті 98 КПК України.
Будь-яких інших підстав, які могли би переконати слідчого суддю, об`єктивного стороннього спостерігача у наявності підстав, які свідчать про те, що у застосуванні цього заходу кримінального забезпечення відпала потреба, адвокатом ОСОБА_3 ні у клопотанні, ні у судовому засіданні зазначено не було.
Підсумовуючи викладене, слідчим суддею під час розгляду клопотання про скасування арешту не було встановлено підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст. 132, 174, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000024 від 18.01.2023 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1