Document No. 112821209

Date of the hearing: 09/08/2023
Date of the decision: 09/08/2023
Case №: 991/6876/23
Proceeding №: 42018000000001782
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Sikora K.O.

Справа № 991/6876/23

Провадження № 1-кс/991/6898/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

його захисника адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2018 року за № 42018000000001782,

В С Т А Н О В И Л А :

І. Суть клопотання

1.1. 03 серпня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 14 березня, 17 квітня та 13 червня 2023 року у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, зокрема:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора у цьому провадженні, слідчого судді та суду;

- не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні або суду;

- повідомляти детективу, прокурору у цьому провадженні про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 ;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України;

- носити електронний засіб контролю.

1.2. Клопотання обґрунтоване тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2018 року за № 42018000000001782, у межах якого ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4, обіймаючи посаду голови правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - НАК «Нафтогаз України»), ініціював розгляд Наглядовою радою компанії питання про погодження виплати працівникам премії за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів, 17 квітня 2018 року підготував зміни та доповнення до подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення, визначивши розмір премії, що підлягає виплаті безпосередньо йому, у сумі 10 млн доларів США, приховавши під час розгляду подання від членів Наглядової ради відомості про те, що пп. 3 п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 859 від 19 травня 1999 року «Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об`єднань державних підприємств» (надалі - постанова № 859) встановлено граничні розміри преміювання для керівників підприємств, заснованих на державній власності. Внаслідок цих дій Наглядова рада НАК «Нафтогаз України» погодила виплату йому премії у зазначеному розмірі. Після цього ОСОБА_4 видав наказ № 169-Кі від 29 травня 2018 року, на підставі якого йому нараховано та наступного дня виплачено премію у розмірі 260 989 430 грн, що, з урахуванням виплачених йому у січні - травні 2018 року та у червні - вересні 2018 року премій за внесок у загальні результати роботи, на 229 250 409,69 грн перевищує максимальний розмір річного преміювання, встановлений постановою № 859 для керівників підприємств, заснованих на державній власності, та в понад 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

1.3. Прокурор послалася на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які виправдовують продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, зокрема:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду;

- ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконного впливу на свідків, експерта.

1.4. На переконання прокурора, вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим, проживання членів його сім`ї за кордоном, значні майнові статки обумовлюють необхідність продовження покладених на ОСОБА_4 обов`язків.

Прокурор повідомила, що 14 квітня 2023 року стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та станом на теперішній час триває процедура надання доступу до його матеріалів.

ІІ. Позиції учасників судового засідання

2.1. Прокурор ОСОБА_3 підтримала подане клопотання з наведених у ньому мотивів, та наголосила на тому, що сторона захисту не надала жодних документів на підтвердження існування у ОСОБА_4 реальної необхідності постійного пересування територією України. Також прокурор звернула увагу, що підозрюваному неодноразово надавалися дозволи на виїзд за межі м. Києва та Київської області, у тому числі за межі України.

2.2. У судовому засіданні 09 серпня 2023 року захисник підозрюваного ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 надав слідчому судді спільні з адвокатом ОСОБА_17 письмові заперечення на клопотання прокурора, доводи якого підтримав у судовому засіданні.

Адвокати послалися на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри з таких мотивів:

- встановлення розміру преміювання членам правління НАК «Нафтогаз України» належало до виключних повноважень Наглядової ради;

- постанова № 859 на момент ухвалення Наглядовою радою рішення про виплату премії не поширювалася на наглядові ради державних підприємств, такі зміни були внесені до неї пізніше;

- чинне трудове законодавство не містить обмежень щодо максимального розміру премії;

- на засіданнях Наглядової ради були присутні щонайменше 3 особи, які були обізнані з положеннями постанови № 859;

- сторона обвинувачення не надала доказів підготовки подання на премію саме ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи відсутність наведених у клопотанні прокурора ризиків, захисники зазначили, що суворість можливого покарання сама по собі не може виправдовувати застосування запобіжного заходу. ОСОБА_4 під час досудового розслідування не допустив жодного порушення своїх процесуальних обов`язків, а його численні поїздки за кордон у 2018-2021 роках були обумовлені займаною посадою голови НАК «Нафтогаз України». Колишня дружина ОСОБА_4 разом з неповнолітніми дітьми, за твердженням адвокатів, залишила межі України виключно у зв`язку з військовою агресією, а сам ОСОБА_4 має в Україні сталі соціальні зв`язки.

Адвокати акцентували увагу, що ОСОБА_4 добровільно повернувся до України, сприяв досудовому розслідуванню, надавав запитувані документи та пояснення. З 2021 року підозрюваний не працює у НАК «Нафтогаз України», а досудове розслідування завершене, що свідчить про відсутність ризиків знищення документів чи впливу на свідків.

Адвокати просили задовольнити клопотання прокурора частково та продовжити дію процесуальних обов`язків, за виключенням обов`язків носити електронний засіб контролю та не відлучатися з м. Києва та Київської області без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні або суду.

Адвокат ОСОБА_5 звернув увагу, що підозрюваний ОСОБА_4 має необхідність постійно пересуватися територією України, що викликає потребу систематичного звернення до сторони обвинувачення з метою отримання дозволу на виїзд за межі Київської області, але такі клопотання задовольняються вибірково.

2.3. Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію своїх захисників та повідомив, що у зв`язку з реалізацією проектів у сфері енергетики має постійну необхідність пересуватися територією України, у зв`язку з чим продовження строку дії обов`язків, пов`язаних з обмеженням пересування, є необґрунтованим втручанням у його права.

ІІІ. Мотиви та висновки слідчого судді

3.1. Дослідивши клопотання, заперечення сторони захисту та надані ними матеріали, заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла наступних висновків.

3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя

Відповідно до ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких належать, зокрема, і запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Кримінальний процесуальний закон під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, передбачає можливість покладення на обвинуваченого одного або кількох обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Зазначені обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України, яка регулює порядок продовження строку тримання під вартою (ч. 7 ст. 194 КПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку дії обов`язків розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.

Зокрема, ч. 2 ст. 177 КПК України передбачає, що слідчий суддя має встановити: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

3.3. Обставини, встановлені слідчим суддею

Відомості про зазначене кримінальне провадження були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24 липня 2018 року за № 42018000000001782.

19 січня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 229 248 492 грн, та покладено обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора у цьому провадженні, слідчого судді та суду;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу детективів, прокурорів у цьому кримінальному провадженні та суду;

- повідомляти детективу, прокурору у цьому провадженні про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Державної міграційної служби України всі свої паспорти для виїзду за кордон та всі інші документи, що дають право на виїзд з України, у тому числі паспорт громадянина України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14 березня 2023 року покладені обов`язки було доповнено обов`язком носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2023 року строк дії покладених обов`язків було продовжено до 17 червня 2023 року за виключенням обов`язку здати на зберігання до Державної міграційної служби України паспорт громадянина України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2023 року строк дії покладених обов`язків продовжено до 14 серпня 2023 року.

3.4. Щодо обґрунтованості повідомленої підозри

3.4.1. Зміст повідомлення про підозру

Згідно з повідомленням про підозру від 19 січня 2023 року кримінальне правопорушення ОСОБА_4 було вчинене за таких обставин.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від № 262-р від 25 березня 2014 року ОСОБА_4 призначено головою правління НАК «Нафтогаз України», 07 серпня 2014 року Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з ним укладено контракт № 45-Н/14, а 13 квітня 2016 року - додаткову угоду № 1 до нього.

Розділом 3 контракту передбачений розмір посадового окладу 1 041 000 грн на місяць та розмір щомісячної премії, який має визначатися відповідно до колективного договору.

28 грудня 2017 року Трибунал при Арбітражному інституті торгової палати м. Стокгольм виніс фінальне, а 28 лютого 2018 року - остаточне рішення, яким задовольнив вимоги НАК «Нафтогаз України» про відшкодування збитків, завданих порушенням ПАТ «Газпром» зобов`язань щодо мінімальних обсягів транзиту газу в 2009-2017 роках. Трибунал присудив стягнути з ПАТ «Газпром» на користь НАК «Нафтогаз України» 4 674 млн доларів США як компенсацію за заподіяні збитки, а враховуючи залік зустрічних вимог, Трибунал призначив нетто суму, яку ПАТ «Газпром» має сплатити на користь НАК «Нафтогаз України» у розмірі 2 560 млн доларів США.

Як зазначено у повідомленні про підозру, приблизно у цей час у ОСОБА_4 виник умисел на заволодіння шляхом зловживання своїм службовим становищем грошовими коштами НАК «Нафтогаз України» шляхом виплати собі премії у розмірі, який значно перевищував максимальний річний розмір преміювання, передбачений як контрактом, так і постановою № 859.

Враховуючи, що визначення йому як голові правління розміру винагороди, до складу якої входять, зокрема, премії, належить до виключної компетенції Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», а також усвідомлюючи, що нові члени Наглядової ради не обізнані про обмеження щодо розміру преміювання керівників підприємств, заснованих на державній власності, які встановлені постановою № 859 та які були враховані під час визначення розміру винагород у минулому, ОСОБА_4 вирішив винести питання щодо преміювання його як голови правління на порядок денний засідання Наглядової ради.

06 квітня 2018 року ОСОБА_4 склав подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення, яке обґрунтував фактом прийняття Трибуналом зазначеного рішення. З метою приховання безпідставності виплати премій ОСОБА_4 у поданні зазначив про доцільність преміювання й інших членів правління - ОСОБА_18 та ОСОБА_19, зазначивши, що розміри премій іншим працівникам визначаються за рішенням голови правління, тобто ним особисто, а загальний розмір премії, яка підлягає розподілу, у поданні не зазначив.

Після складання зазначеного документу ОСОБА_4 підписав його, та разом із запитом щодо прийняття Наглядовою радою рішення щодо виплати премії, який підготувала за його вказівкою Директор з управління персоналом та соціальної політики «Групи Нафтогаз» ОСОБА_11, подання було направлене на розгляд Наглядової ради.

17 квітня 2018 року ОСОБА_4, перебуваючи у Великій Британії, особисто підготував зміни та доповнення до подання щодо виплати премії, до п. 2.1 якого вніс відомості про те, що сума, яка підлягає розподілу у вигляді премій, визначена як 1% від загальної суми компенсації збитків, що була присуджена НАК «Нафтогаз України» у арбітражі, та дорівнює 46 300 000 доларів США, а до п. 2.2.1 - про те, що розмір премії, який має бути виплачений безпосередньо йому, повинен скласти 10 000 000 доларів США. Також у п. 2.2.2 ОСОБА_4 зазначив, що голова правління має право, на власний розсуд, перерозподілити належну йому частку премії між будь-якими працівниками НАК «Нафтогаз України».

За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_20 ввів членів Наглядової ради компанії в оману щодо відсутності перешкод для виплати йому премії у зазначеному розмірі, зокрема, про відсутність обмежень, передбачених постановою № 859.

17 квітня 2018 року на засіданні Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», у якому взяли участь члени комітету з призначень та винагород Наглядової ради НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_21, ОСОБА_16, ОСОБА_6, корпоративний секретар ОСОБА_7, а також запрошені особи - ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, було прийнято рішення про погодження виплати премії працівникам за переліком, у строки та у порядку, який додається до протоколу № 2/2018 засідання Комітету з призначень та винагород. Погоджено індивідуальний розмір премій членам правління та загальний розмір премій іншим працівникам, який підлягає розподілу між відповідними працівниками за рішенням голови правління. Водночас, ОСОБА_4 не поінформував членів вказаних органів про остаточний перелік працівників та розмір премій, які їм будуть виплачені.

29 травня 2018 року ОСОБА_4 підписав та видав наказ «Про преміювання працівників Компанії у травні 2018 року» № 169-Кі, на підставі якого йому нараховано премію за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів в розмірі 260 989 430 грн. При цьому, ОСОБА_4 розумів, що відповідно до рішення Наглядової ради він наділений повноваженням розподілити свою премію між іншими працівниками НАК «Нафтогаз України» та таким чином уникнути допущення зазначеного порушення вимог постанови № 859, проте відповідне повноваження не реалізував.

30 травня 2018 року після утримання податків та інших обов`язкових платежів на розрахунковий рахунок ОСОБА_4 в АТ «Ощадбанк» зараховано 207 486 600 грн, якими він у подальшому розпорядився на власний розсуд.

Загальний розмір премій, нарахованих та виплачених голові правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_4 упродовж 2018 року становить 266 726 409,69 грн, що на 229 250 409,69 грн перевищує максимальний розмір річного преміювання, встановлений пп. 3 п. 1 постанови №859 для керівників підприємств, заснованих на державній власності.

Таким чином, орган досудового розслідування вважає, що ОСОБА_4, будучи службовою особою, діючи з прямим умислом, корисливим мотивом та метою особистого незаконного збагачення, зловживаючи своїм службовим становищем голови правління НАК «Нафтогаз України», упродовж 2018 року заволодів грошовими коштами НАК «Нафтогаз України» у сумі 229 250 409,69 грн, що в понад 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у зв`язку з чим його дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України.

3.4.2. Оцінка обґрунтованості повідомленої підозри

Оцінюючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення за наведених у повідомленні про підозру обставин, слідчий суддя керується стандартом доказування «обґрунтована підозра». Цей стандарт є менш суворим у порівнянні зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується під час розгляду висунутого особі обвинувачення по суті, та не передбачає оцінку доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину.

Як зазначав Європейський Суд з прав людини у рішеннях «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», під обґрунтованою підозрою слід розуміти існуючі факти або інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити кримінальне правопорушення. Отже, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення особі, але вони мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

На підставі оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив надав наступні матеріали:

1) копію контракту № 45-н/14 від 07 серпня 2014 року з головою правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_4, відповідно до п. 1.2 якого Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, які регулюють трудові правовідносини, поширюються на взаємовідносини сторін за цим контрактом (т. 1, а.с. 88-98);

2) копію додаткової угоди № 1 від 13 квітня 2016 року до вказаного контракту, згідно з якою ОСОБА_4 встановлено посадовий оклад в розмірі 1 041 000 грн. на місяць (т. 1, а.с. 99-108);

3) копію колективного договору НАК «Нафтогаз України» на 2017-2020 роки, ухваленого конференцією трудового колективу працівників НАК «Нафтогаз України» 15 червня 2017 року, згідно з п. 1.1 розділу 1 якого встановлено, що колективний договір укладається на основі чинного законодавства України і прийнятих Сторонами зобов`язань з метою регулювання виробничих і трудових відносин та узгодження інтересів працівників НАК «Нафтогаз України» та роботодавця. Згідно з п. 4.6 Розділу IV Колективного договору «Оплата праці», за основу розрахунку посадового окладу голови правління Компанії береться мінімальний посадовий оклад працівників основної професії Компанії, а саме провідного фахівця, та відповідний коефіцієнт, зазначений у постанові № 859. Відповідно до п. 3.6 Додатку 5 до Колективного договору - Положення про преміювання працівників НАК «Нафтогаз України», остаточне рішення про преміювання приймає голова правління Компанії (т. 1, а.с. 110-121);

4) копію протоколу № 318-КІ від 26 липня 2017 року засідання правління НАК «Нафтогаз України», на якому був присутній і ОСОБА_4, під час якого ініційоване питання про преміювання окремих працівників НАК «Нафтогаз України» за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих проектів, а саме в якості винагороди за досягнення позитивного для товариства рішення трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольм від 31 травня 2017 року у справі щодо Контракту № КП від 19 січня 2019 року купівлі-продажу природного газу у 2009-2019 роках між ПАТ «Газпром» та НАК «Нафтогаз України». На обґрунтування прийняття рішення про погодження виплати премій працівникам товариства здійснено посилання на п. 3.7 додатка 5 до Колективного договору, згідно з яким в окремих випадках, за рішенням голови правління або правління компанії, або Наглядової ради працівникам компанії може виплачуватися додаткова премія за досягнення вагомих цілей у розмірах, відмінних від вказаних у пп. 2.1, 2.2. При цьому, доповідачем зверталась увага членів правління на наявність обмежень, встановлених пп. 3 п. 1 постанови № 859 щодо максимального розміру преміювання голів правлінь та членів правлінь публічних акціонерних товариств - до 36 місячних посадових окладів керівника (т. 1, а.с. 122-127);

5) копію вимоги № 17-41/177Кі-253Кі від 02 серпня 2017 року про скликання позачергового засідання Наглядової ради, причиною якого була необхідність погодження виплати премій працівникам компанії за досягнення вагомих цілей, реалізацію важливих, стратегічних проектів. В обґрунтування необхідності виплати таких премій також здійснено посилання на обмеження, передбачені постановою № 859 (т. 1, а.с. 128-132);

6) копію протоколу № 6/2017 від 07 серпня 2017 року засідання Комітету з призначень та винагород Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», згідно з яким у засіданні взяли участь члени комітету, зокрема і ОСОБА_4, який виступив з питанням преміювання працівників НАК «Нафтогаз України», за результатом розгляду якого члени Комітету погодились, що запропоновані суми премій є прийнятними та зауважили, що розмір премії голові правління має бути на рівні премій Директора з юридичних питань та Головного комерційного директора Групи Нафтогаз. Члени комітету окремо обговорили доцільність виплати премій до отримання остаточного рішення трибуналу та визнали його за можливе. Відтак, Комітет рекомендував Наглядовій раді погодити виплату премій восьми працівникам компанії, наведеним в додатку від 26 липня 2017 року (т. 1, а.с. 133-137);

7) копію протоколу засідання Наглядової ради № 18/2017 від 07 серпня 2017 року, згідно з яким Наглядовою радою одноголосно погоджено виплату премії за досягнення вагомих цілей та реалізацію стратегічних проектів, зокрема і ОСОБА_4 в розмірі 100 % річного посадового окладу, на підставі якого в.о. голови правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_18 видано наказ № 263-Кі про преміювання у серпні 2017 року. Враховуючи визначений п. 3.1.1 Контракту розмір посадового окладу ОСОБА_4 (1 041 000 грн на місяць), загальний розмір його премії склав 12 492 000 грн., що не перевищувало максимально допустимі розміри, визначені пп. 3 п. 1 постанови № 859, та відповідало вимогам законодавства (т. 1, а.с. 138-153);

8) копію запиту № 17-41/66-Кі-91Кі від 06 квітня 2018 року за підписом ОСОБА_4 щодо прийняття Наглядовою радою рішення про виплати премії за досягнення вагомих цілей працівникам НАК «Нафтогаз України», включаючи членів правління, який направлений для розгляду Наглядовій раді разом з Поданням від 06 квітня 2018 року щодо виплати премії, у якому були відсутні відомості про суму премії, яка підлягає сплаті, та розмір премії членам правління (т. 1, а.с. 154-162);

9) копію Змін та доповнень від 17 квітня 2018 року за підписом ОСОБА_4 до Подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення, якими внесені зміни до п. 2.1 про те, що сума, яка підлягає розподілу у вигляді премій, визначена як 1 % від загальної суми компенсації збитків, що була присуджена НАК «Нафтогаз України» у арбітражі стосовно контракту на транзит природного газу та дорівнює 46 300 000 доларів США, а також внесені зміни до п. 2.2.1 про те, що розмір премії, який має бути виплачений безпосередньо ОСОБА_4, складає 10 млн. доларів США. При цьому, до п. 2.2.2 також внесені зміни та визначено, що голова правління на власний розсуд може перерозподілити належну йому частку премії між працівниками НАК «Нафтогаз України» (т. 1, а.с. 163-170);

10) копію протоколу № 2/2018 від 17 квітня 2018 року засідання Комітету з призначень та винагород Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», з якого вбачається, що участь у засіданні Комітету приймав, зокрема, і ОСОБА_4 як запрошена особа. Питанням 5 порядку денного засідання визначено попередній розгляд вимоги про погодження виплати премії працівникам компанії за досягнення вагомих цілей (позитивні рішення трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольма) з метою надання рекомендацій Наглядовій раді. Як зазначено у протоколі, голова правління ОСОБА_4 надав членам Комітету додатковий документ щодо вимоги про погодження виплати премій працівникам компанії - Зміни та доповнення до Подання щодо виплати премії за екстраординарні досягнення. Під час обговорення членів Комітету не було повідомлено про наявність нормативних обмежень щодо розміру премій керівникам підприємств, заснованих на державній власності, відтак, останні відзначили, що запропоновані розміри преміювання відповідають міжнародним практикам великих нафтогазових компаній, а тому поділяють загальний підхід, запропонований головою правління, та рекомендували Наглядовій раді затвердити розміри та порядок виплати відповідних премій (т. 1, а.с. 171-179);

11) копію протоколу № 5/2018 від 16-18 квітня 2018 року засідання Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», згідно з яким прийнято рішення про погодження виплати премії працівникам Компанії за переліком, у строки та у порядку, який додається до Протоколу № 2/2018 від 17 квітня 2018 року, у тому числі членам правління. При цьому, до відома Наглядової ради на наступному засіданні має бути доведений перелік працівників та розмір їх премій, що розподілятиметься за рішенням голови правління (т. 1, а.с. 180-207);

12) копію протоколу № 6/2018 від 21-22 травня 2018 року засідання Наглядової ради НАК «Нафтогаз України», з якого вбачається, що члени Наглядової ради не були проінформовані про остаточний перелік працівників та розмір премій, які їм будуть виплачені згідно з протоколом № 5/2018 від 16-18 квітня 2018 року (т. 1, а.с. 208-231);

13) копію наказу № 169-Кі від 29 травня 2018 року голови правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_4 «Про преміювання працівників компанії у травні 2018 року», на підставі якого йому особисто нараховано премію за досягнення вагомих цілей, реалізацію стратегічних проектів в розмірі 260 989 430 грн (т. 1, а.с. 232-236);

14) копію зведеної відомості від 30 травня 2018 року сум для зарахування на рахунок голови правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_4 (т. 1, а.с. 237);

15) копію протоколу огляду документів від 22 грудня 2022 року, вилучених в НАК «Нафтогаз України», які стосувалися ініціювання та виплати премій працівникам НАК «Нафтогаз України» у зв`язку з позитивними рішеннями Стокгольмського арбітражу, а також щодо трудової функції працівників, яким виплачувались такі премії (т. 2, а.с. 1-21);

16) копію постанови № 291 від 26 квітня 2017 року про обрання на новий строк членів Наглядової ради (т. 2, а.с. 25);

17) копію постанови № 892-р від 13 грудня 2017 року про оновлений персональний склад Наглядової ради (т. 2, а.с. 26);

18) копію витягу з акту Державної аудиторської служби України № 05-21/6 від 27 грудня 2018 року планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності НАК «Нафтогаз України», проведеної за період з 01 квітня 2017 року по 30 вересня 2018 року, якою встановлено, що на користь голови правління ОСОБА_4 у 2018 році виплачено премії на загальну суму 266 309 209,69 грн., в тому числі 10 000 000 доларів США за перемогу над ПАТ «Газпром». Відтак, службовими особами НАК «Нафтогаз України» порушено вимоги постанови № 859, оскільки ОСОБА_4 виплачено премії на 228 833 209,69 грн більше, ніж 36 місячних посадових окладів, внаслідок чого компанії завдано матеріальну шкоду на вказану суму (т. 2, а.с. 31-61);

19) копію вимоги Державної аудиторської служби України № 05-14/92-2019 від 20 лютого 2019 року «Щодо усунення порушення законодавства» (т. 2, а.с. 65-66);

20) копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі № 640/3186/19, якою відмовлено у задоволенні апеляційної скарги НАК «Нафтогаз України» та, зокрема, підтверджено висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог законодавства при преміюванні голови правління у 2018 році. Суд також дійшов висновку, що постановою № 859 у редакції, чинній зокрема у 2018 році, встановлено граничні розміри премії, а її п. 2 прямо передбачено, що її приписи поширюються в тому числі і на голів правлінь публічних акціонерних товариств, відтак, доводи апелянта про те, що до спірних правовідносин постанова № 859 не застосовується, є безпідставними. А тому, при вирішенні питання щодо преміювання голови правління НАК «Нафтогаз» зобов`язаний був враховувати обмеження граничних розмірів премії, визначені постановою № 859 (т. 2, а.с. 72-76);

21) копію листа НАК «Нафтогаз України» від 19 грудня 2018 року «Щодо проєкту фінансового плану НАК «Нафтогаз України» як окремої юридичної особи на 2018 рік», з якого вбачається, що станом на момент виплати премії ОСОБА_4 фінансовий план затверджений Кабінетом Міністрів України не був (т. 2, а.с. 86);

22) бухгалтерські довідки № 721 від 31 грудня 2017 року та № 831 від 28 лютого 2018 року щодо відображення в обліку НАК «Нафтогаз України» рішень Трибуналу при Арбітражному інституті Торгової палати м. Стокгольма по ПАТ «Газпром», якими підтверджена відсутність фактичного надходження коштів від ПАТ «Газпром» (т. 2, а.с. 113-115);

23) копію протоколу огляду документів від 16 січня 2023 року, відповідно до якого із січня по грудень 2018 року голові правління НАК «Нафтогаз України» ОСОБА_4 нараховано премії на загальну суму 266 726 409 грн (т. 2, а.с. 116-164);

24) копію протоколу допиту свідка ОСОБА_22 від 26 грудня 2018 року (начальника департаменту НАК «Нафтогаз України»), яка повідомила, що ПАТ «Газпром» на момент виплати премії працівникам НАК «Нафтогаз України» не сплатило кошти на виконання рішення Арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма від 28 лютого 2018 року (т. 2, а.с. 87-94);

25) копію протоколу допиту свідка ОСОБА_23 від 13 липня 2020 року (виконавчого директора НАК «Нафтогаз України» на той момент), згідно з яким останній повідомив, що роль ОСОБА_4 в арбітражних спорах з ПАТ «Газпром» є неоднозначною, оскільки вказані процеси він не ініціював та безпосередньо ними не керував (т. 2, а.с. 95-101);

26) копію акту службового розслідування від 20 вересня 2022 року Комісії з проведення службового розслідування НАК «Нафтогаз України», проведеного на виконання вимоги Держаудитслужби від 20 лютого 2019 року № 05-14/92/2019, яким встановлено обставини ініціювання та подальшої виплати премії голові правління ОСОБА_4, які збігаються за змістом з повідомленням про підозру, та визнано доцільним здійснення ґрунтовного юридичного аналізу перспектив повернення надмірно сплачених у вигляді премії коштів в контексті можливої недобросовісної поведінки отримувача - ОСОБА_4, а також звернення із заявою про наявність ознак кримінального правопорушення в діях колишніх посадових осіб компанії (т. 3, а.с. 37-47), та інші матеріали кримінального провадження.

Відомості, які містяться у наведених матеріалах, узгоджуються з обставинами, зазначеними у повідомленні про підозру, підтверджують їх та у своїй сукупності дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах.

Слід наголосити, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» обмежує міру, до якої слідчий суддя може оцінювати обставини, відомості про які надані сторонами. В межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не констатує та не має права констатувати винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення.

3.4.3. Оцінка доводів сторони захисту

Сторона захисту стверджувала про неможливість застосування до обставин отримання ОСОБА_4 премій положень п. 1 постанови № 859, оскільки редакція цієї норми, чинна на час отримання премії, не поширювалася на наглядові ради суб`єкта господарювання державного сектору економіки. Зазначена норма була доповнена цією категорією суб`єктів лише подальшими змінами, яких зазнала постанова № 859 у 2020 році.

Водночас, п. 2 постанови № 859 у чинній на той час редакції передбачав поширення умов оплати праці, передбачених п. 1, на голів правлінь та членів правлінь публічних акціонерних товариств, до яких належить і НАК «Нафтогаз України».

Про обізнаність ОСОБА_4 щодо обов`язковості застосування положень постанови № 859 до умов оплати його праці свідчать також:

- положення п. 4.6 Колективного договору, який, згідно з розділом 3 додаткової угоди до контракту № 45-Н/14 від 07 серпня 2014 року, підписаної ОСОБА_4, застосовується і до преміювання голови правління;

- розмір премії, отриманої ОСОБА_4 у 2017 році, не перевищував граничні межі, визначені постановою № 859, а під час розгляду питання щодо його преміювання на засіданні правління компанії (протокол № 318-КІ від 26 липня 2017 року), на якому був присутній і сам ОСОБА_4, окремо наголошувалося на обмеженнях розміру преміювання, передбачених постановою № 859.

Отже, доводи захисту в цій частині не переконують слідчого суддю у безпідставності тверджень прокурора про невідповідність розміру премії ОСОБА_4 вимогам постанови № 859 та про усвідомлення ОСОБА_4 невідповідності своїх дій вимогам чинного законодавства.

Процедура отримання премії передбачала комплекс дій, вчинених ОСОБА_4 та охоплених єдиною кінцевою метою - отримання на свій рахунок грошових коштів, які починалися з ініціювання цього питання перед наглядовою радою (підготовка та направлення відповідного подання, подальше підписання змін до нього) та завершилися підписанням ним наказу № 169-Кі, на підставі якого 30 травня 2018 року на банківський рахунок були перераховані грошові кошти у сумі 207 486 600 грн (після утримання податків). Використання під час вчинення кримінального правопорушення можливих та в певній мірі передбачуваних дій інших осіб, як способу досягнення кінцевої мети, не виключає наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями ОСОБА_4 та отриманням ним премії.

Можлива обізнаність членів наглядової ради про невідповідність розміру премії вимогам постанови № 859, про яку зазначає захисник, має бути предметом окремої правової оцінки з боку органу досудового розслідування та також не виключає правової кваліфікації дій ОСОБА_4, наведеній у повідомлені про підозру.

Твердження захисника ОСОБА_5 щодо невиконання стороною обвинувачення свого обов`язку з доведення прогресу підозри, на переконання слідчого судді, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні клопотання, позаяк, як вже зазначалось, наразі триває процедура ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування, а сторона обвинувачення в свою чергу об`єктивно не може вплинути на строки виконання експертного дослідження та запитів про надання міжнародної правової допомоги.

3.5. Щодо наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор послалася на існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому слідчому судді належить оцінити наявність кожного з них.

3.6. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя дійшла висновку про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, який передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років. При цьому, у разі вчинення корупційного злочину застосування кримінально-правових інститутів звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, прямо заборонено КК України.

На переконання слідчого судді, очікування можливого суворого покарання саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який зазначав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (п. 80 рішення у справі «Ілійков проти Болгарії»).

Разом з тим, сама лише тяжкість кримінального правопорушення та суворість можливого покарання без врахування інших факторів не є достатньою підставою для висновку про наявність такого ризику.

У контексті цього твердження слідчий суддя вважає за необхідне оцінити доводи слідчого і прокурора про відсутність сталих зв`язків з Україною та перебування центру життєвих інтересів підозрюваного поза її межами, що актуалізує ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Так, у період з січня 2019 року по січень 2023 року ОСОБА_4 більше 85 разів перетинав державний кордон (т. 3, а.с. 124-146), зокрема і на тривалий період. Останній раз, полишивши територію України 12 лютого 2022 року, він повернувся лише 12 січня 2023 року. Крім того, з огляду на наявність трьох неповнолітніх дітей, обмеження у перетині державного кордону України у період воєнного стану до підозрюваного не застосовуються. На додаток, колишня дружина підозрюваного ОСОБА_24 та троє їх неповнолітніх дітей (2007, 2009 та 2011 року народження) на територію України з кінця 2019 року не повертались (т. 3, а.с. 154-157).

03 березня 2023 року підозрюваний уклав шлюб з ОСОБА_25, яка також має тривалу історію перетину державного кордону (т. 3, а.с. 147-152).

Той факт, що дружина підозрюваного наразі перебуває на території України не переконує слідчого суддю у сталості зв`язків ОСОБА_4 з територією держави Україна, позаяк остання не має перешкод та законодавчих обмежень на виїзд за кордон.

Таким чином, відсутність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків на території України вказує на можливість його тривалого перебування за межами України, навіть в умовах воєнного стану. Відтак, усвідомлюючи тяжкість потенційного покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у разі ухвалення обвинувального вироку, підозрюваний може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, зокрема, шляхом залишення території України.

3.7. Щодо ризику знищення, ховання або спотворення документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя погоджується з прокурором в частині наявності цього ризику, враховуючи характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, зокрема, з огляду на документальний характер правовідносин з призначення та виплати премії, які вочевидь супроводжувались оформленням значної кількості документів, наявністю офіційного листування.

Прокурор повідомила, що стороною обвинувачення до теперішнього часу не вилучено оригінали документів щодо ініціювання та виплати премії працівникам компанії у 2017 та 2018 роках, проте необхідність їх дослідження може виникнути під час судового розгляду. Слідчий суддя враховує зазначені доводи, адже вони узгоджуються з позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 18 травня 2023 року у справі № 464/5215/17, відповідно до якої кримінальний процесуальний закон не забороняє відкривати та надавати суду докази під час судового розгляду.

З огляду на викладене існує вірогідність того, що підозрюваний може знищити або сховати документи, які містять відомості про кримінальне правопорушення, у вчинені якого він підозрюється.

До того ж, як підтверджується долученими до клопотання матеріалами, цей ризик носить реальний, а не абстрактний характер.

Зокрема, на неодноразові запити детективів НАБУ до НАК «Нафтогаз України» щодо витребування документів, які стосуються виплати премій працівникам товариства, НАК «Нафтогаз України» надало відповідь, що всі запитувані документи направлені на адресу Wikborg, Rein & CO Advokatfirma DA для вивчення питання щодо звернення з позовом до ПАТ «Газпром» про стягнення судових витрат, та зазначені документи не повернуті. Надалі НАБУ звернулось із запитами про міжнародну правову допомогу до компетентних органів Королівства Норвегія з метою витребування відповідних документів та проведення допиту одного з партнерів вказаної компанії, який безпосередньо брав участь в слуханнях в арбітражному суді. Втім, на зазначені запити документи також не було надано. Комісією з проведення службового розслідування НАК «Нафтогаз України» підтверджено факт відсутності документів Компанії (оригіналів та копій) на 1220 арк (акт службового розслідування від 20 вересня 2022 року).

Твердження сторони захисту про те, що орган досудового розслідування мав можливість отримати тимчасовий доступ до корпоративної пошти НАК «Нафтогаз України» і безперешкодно отримати всі необхідні документи, по-перше, не переконує слідчого суддю у відсутності ризику знищення, ховання або спотворення документів, а по-друге, не є предметом дослідження і оцінки у межах розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків.

Отже, враховуючи, що підозрюваний має тісні стосунки з чинними та колишніми працівниками НАК «Нафтогаз України», які за його дорученням можуть вчиняти дії, спрямовані на знищення та спотворення документів чи доказів, які мають істотне значення у даному провадженні, доводи прокурора про наявність зазначеного ризику є обґрунтованими.

3.8. Щодо ризику незаконного впливу на свідків та експерта

Встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Прокурор повідомила, що дотепер не допитано всіх членів Наглядової ради та присутніх на її засіданні 16-18 квітня 2018 року запрошених осіб. Також не завершено проведення економічної експертизи. І хоча кримінальне провадження перебуває на стадії виконання вимог ст. 290 КПК України, на чому акцентувала увагу сторона захисту, ця обставина не виключає можливість використання таких доказів під час судового розгляду.

Тож слідчий суддя не виключає можливості незаконного впливу на свідків і експерта з боку підозрюваного з використанням свого авторитету та кола зв`язків з метою схилити їх до надання неправдивих показань у ході досудового розслідування або ж зміни показань у подальшому під час допиту в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, ризик впливу на свідків та експерта у цьому кримінальному провадженні обґрунтованим, оскільки їх показання та висновки, відповідно, є процесуальними джерелами доказів (ч. 2 ст. 84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування.

3.9. Висновки слідчого судді

Обов`язки, покладені на підозрюваного ОСОБА_4, строк дії яких просила продовжити прокурор, релевантні встановленим ризикам та здатні їм запобігти. Слідчому судді не надано відомостей про існування фактів порушення ОСОБА_4 своїх процесуальних обов`язків, що свідчить про їх ефективність, достатність та здатність забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного у майбутньому.

Також зазначені обов`язки не є надто обтяжливими для підозрюваного та становлять співмірне завданням кримінального провадження втручання у права підозрюваного.

Слідчий суддя враховує, що 14 квітня 2023 року стороною обвинувачення в порядку ст. 290 КПК України було повідомлено сторону захисту про завершення досудового розслідування і надано доступ до матеріалів досудового розслідування, втім тривалість ознайомлення з матеріалами може становити значний час, а тому є обґрунтованими доводи прокурора про необхідність продовження строку дії покладених обов`язків на 2 місяці, проте його тривалість не може виходити за межі строку досудового розслідування.

Слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту щодо необхідності пересуватися територією України, втім не вважає їх достатньо переконливими для зміни покладених на ОСОБА_4 обов`язків. По-перше, сторона захисту не надала матеріалів на підтвердження існування реальної необхідності такого пересування, обумовленої колом службових обов`язків підозрюваного. По-друге, сторона захисту не позбавлена права звертатися до сторони обвинувачення з проханням надати дозвіл на виїзд за межі м. Києва та Київської області, і як повідомили сторони, такі звернення неодноразово вирішувалися позитивно.

Викладене свідчить, що використання такого процесуального механізму у повній мірі забезпечить дотримання балансу між правами підозрюваного та необхідністю досягнення завдань кримінального провадження.

За таких обставин клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора - задовольнити.

2. Продовжити до 10 жовтня 2023 року включно, але в межах строку досудового розслідування, строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалами Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 березня 2023 року, слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 14 березня, 17 квітня та 13 червня 2023 року, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора у цьому провадженні, слідчого судді та суду;

- повідомляти детективу, прокурору у цьому провадженні про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

3. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 112821209