- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/6954/23
Провадження 1-кс/991/6977/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 серпня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 про продовження строку обов`язків, покладених на
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч.4 ст.368, ч.5 ст.27 ч.4 ст.190 КК України, у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні ОСОБА_6 просить продовжити на два місяці строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво, а Національним антикорупційним бюро України - досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018, у якому 26.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368 та ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02.11.2022 (справа № 991/4972/22) до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та покладено ряд процесуальних обов`язків.
Строк дії покладених обов`язків неодноразово продовжувався ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.12.2022, 23.02.2023, 18.04.2023 та востаннє ухвалою від 13.06.2023 продовжено до 13.08.2023 включно, але у межах строку досудового розслідування, строк дії наступних обов`язків щодо підозрюваного ОСОБА_4 :
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ;
4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Київській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Водночас, прокурор заявляє, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України,а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
При цьому, існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, якою на підозрюваного покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні закінчується 26.08.2023.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання та просив задовольнити із викладених у ньому підстав.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 зазначили, що не заперечують проти продовження строку дії обов`язків, однак у межах строку досудового розслідування, тобто до 26.08.2023.
Заслухавши думки учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, з доданими до нього документами, слідчий суддя зазначає наступне.
Відповідно до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Тобто, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів.
Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У відповідності до змісту ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Тобто, при вирішенні питання про продовження строку обов`язків, покладених на підозрюваного, слідчий суддя, керуючись загальними приписам, які регулюють застосування запобіжного заходу, з урахуванням додаткових відомостей, має дослідити наступне: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу чи покладених обов`язків; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; 4) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу.
Із матеріалів клопотання вбачається, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він, діючи умисно та протиправно, з корисливих мотивів, у співучасті з ОСОБА_8 та ОСОБА_7, який в період з 26.12.2014 по 15.03.2019 обіймав посаду керівника органу державної влади - голови Полтавської обласної державної адміністрації (далі - Полтавська ОДА), тобто відповідно до ст.ст. 3, 6 Закону України «Про державну службу» (в редакції Законів № 889-VIII від 10.12.2015, № 2190-VIII від 09.11.2017) та п.п. 2, 3 примітки до ст. 368 КК України (в редакції Закону № 889-VIII від 10.12.2015) являвся службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище (у період з 26.12.2014 до 11.11.2017), а також службовою особою, яка займає відповідальне становище (у період з 11.11.2017 до 15.03.2019), порадами, вказівками, наданням засобів, усуненням перешкод та іншим чином разом з ОСОБА_8 сприяв одержанню ОСОБА_7 неправомірної вигоди для останнього, а саме у визначений ОСОБА_7 спосіб довів до відома фінансового директора Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР» ОСОБА_9 висловлене ОСОБА_7 прохання надати та одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі для ОСОБА_7 за вчинення в інтересах ОСОБА_9, як того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням наданої ОСОБА_7 влади та службового становища щодо забезпечення перемоги компаній ОСОБА_9, Консорціуму «АЛВІ РОД» та Міжнародного будівельного консорціуму «УКРБУДДОР», у процедурах державних закупівель Полтавської ОДА, укладання Полтавською ОДА з цими компаніями договорів з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та оплати наданих послуг з бюджету облдержадміністрації, зокрема:
- 08.08.2017 у період часу між 10 год. 22 хв. та 12 год. 35 хв. в офісному приміщенні на четвертому поверсі будівлі за адресою: м. Київ, вул. Ділова, 5-Б, у визначений спосіб ОСОБА_7, який являвся на той час службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи як пособник при пособництві ОСОБА_8 довів до відома ОСОБА_9 висловлене ОСОБА_7 прохання надати для нього ( ОСОБА_7 ) через ОСОБА_4 неправомірну вигоду в особливо великому розмірі в сумі 200 тис. доларів США (або еквівалент в іншій валюті), що станом на 08.08.2017 за офіційним курсом Національного банку України становило 5 156 981,4 грн та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_9, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої ОСОБА_7 влади та службового становища, шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP»;
- 10.08.2017, більш точний час та місце досудовим розслідуванням не встановлені, у визначений спосіб ОСОБА_7, який являвся на той час службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище, діючи як пособник при пособництві ОСОБА_8 одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду для ОСОБА_7 в особливо великому розмірі в сумі 176 тис. Євро, що станом на 10.08.2017 за офіційним курсом НБУ становило 5 311 224,86 грн та більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_9, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої ОСОБА_7 влади та службового становища, шляхом її перерахування з рахунку належної ОСОБА_9 компанії «ALBUVE, SIA» № НОМЕР_1, відкритого в банку ABLV BANK, AS 23 Elizabetes Street Riga, LV-1010, Latvia на рахунок компанії «PROFIT MEDIA GROUP LP» № НОМЕР_2 - EUR, відкритий в «CESKA SPORITELNA A.S.» НОМЕР_3, SWIFT CODE: GIBACZPX;
- повторно, у невстановлений органом досудового розслідування час та місці, але не пізніше 16.11.2017, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, у визначений спосіб ОСОБА_7, який являвся на той час службовою особою, яка займає відповідальне становище, діючи як пособник сприяв ОСОБА_8 в доведенні до відома ОСОБА_9, висловленого ОСОБА_7, прохання надати неправомірну вигоду для ОСОБА_7 в особливо великому розмірі в завуальований спосіб у вигляді подарунку на день народження ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та в завуальованій формі у вигляді транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63» середньою ринковою вартістю на той час понад 800 тис. грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_9, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої ОСОБА_7 влади та службового становища;
- повторно, у ніч з 14 на 15 грудня 2017 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлений, біля будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2, відповідно до раніше висунутої вимоги ОСОБА_7, який являвся на той час службовою особою, яка займає відповідальне становище, у визначений ОСОБА_7 завуальований спосіб у вигляді подарунку на день народження останнього одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду для ОСОБА_7 в особливо великому розмірі в завуальованій формі у вигляді транспортного засобу «Mercedes-Benz AMG G 63», ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_4, 2017 року випуску, чорного кольору, вартістю 7 612 878,39 грн, що більше ніж у п`ятсот разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, за вчинення в інтересах ОСОБА_9, як того, хто надає неправомірну вигоду, наведених вище дій з використанням наданої ОСОБА_7 влади та службового становища.
Крім того, прокурор зазначає, що досудовим розслідуванням встановлено обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 умисно, шляхом зловживання довірою, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 та ОСОБА_8, порадами, вказівками, наданням засобів та приміщення, усуненням перешкод та іншим чином сприяв шахрайському заволодінню ОСОБА_7 майном ОСОБА_9, а саме 22.01.2018, у період з 15 до 16 год., більш точний час не встановлений, в службовому кабінеті голови Полтавської ОДА за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, буд. 45, діючи відповідно до розподілених ролей разом з ОСОБА_8, як пособники, сприяли ОСОБА_7 у висловленні ОСОБА_9 прохання надати ОСОБА_7 позику в сумі 100 тисяч доларів США. При цьому, ОСОБА_7, зловживаючи довірою ОСОБА_9, запевнив останнього про те, що нібито поверне кошти через тиждень, а з Консорціумом «АЛВІ РОД» будуть укладені договори з обслуговування наземних видів транспорту (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Полтавської області) та у подальшому здійснюватиметься їх фінансування з бюджету облдержадміністрації.
24.01.2018, у період з 14 год. до 14 год. 30 хв., більш точний час не встановлений, діючи відповідно до заздалегідь узгодженого злочинного плану, ОСОБА_4, як пособник, надав своє офісне приміщення на четвертому поверсі за адресою: АДРЕСА_3, де ОСОБА_8 в якості позики отримав від ОСОБА_9 для ОСОБА_7 кошти в сумі 85 тис. Євро, що станом на той час за офіційним курсом НБУ становило 3 005 304,37 гривень, з яких 22.04.2018, у період з 12 год. до 12 год. 40 хв., через ОСОБА_8 повернув ОСОБА_9 лише 50 тис. доларів США, що станом на той час за офіційним курсом НБУ становило 1 311 298,15 гривень.
Рештою коштів в сумі 1 694 006,22 грн (3 005 304,37-1 316 478,4=1 694 006,22), що в шістсот і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян, ОСОБА_7 при пособництві ОСОБА_4 та ОСОБА_8, не маючи наміру їх повернення, шахрайським шляхом заволодів, внаслідок чого спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.
26.10.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 190 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши доводи учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування та долученими до матеріалів клопотання доказами.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування.
Наведене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» від 28.11.2017, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Крім того, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень була предметом перевірки слідчими суддями та колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, зокрема під час розгляду клопотання щодо застосування запобіжного заходу (ухвала слідчого судді від 02.11.2022, справа № 991/4972/22, ухвала Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.11.2022, справа № 991/4972/22) та під час розгляду клопотань про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку із застосуванням щодо нього запобіжного заходу у виді застави (ухвали слідчого судді від 28.12.2022, справа № 991/6586/22; від 23.02.2023, справа № 991/1607/23; від 18.04.2023, справа № 991/3269/23; від 13.06.2023, справа № 991/5075/23).
При цьому, як стверджує прокурор, з часу, коли до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням обов`язків, ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування запобіжного заходу до підозрюваного та продовження дії відповідних обов`язків.
Слідчий суддя перевіряючи наявність, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, про які стверджує прокурор, приходить до наступних висновків.
Перевіряючи продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється, у тому числі в пособництві у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Крім того, у разі визнання його винуватим, до ОСОБА_4 не можуть бути застосовані положення ст. ст. 69, 75 КК України.
Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування, а також з п. 36 рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України».
При цьому, слідчий суддя при встановленні даного ризику враховує існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_4 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду, зокрема, підозрюваний має паспорти громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5 та НОМЕР_6, що підтверджується долученим до матеріалів клопотання протоколом огляду від 24.10.2022; досвід підозрюваного щодо перетину кордону. Так, відповідно до відомостей, що містяться в системі «Аркан ЦП», ОСОБА_4 протягом 2019 - 2022 років 33 рази виїжджав за кордон. Крім того, як вбачається із відомостей щодо перетину кордону, ОСОБА_4 має можливість виїзду за межі території України в умовах дії воєнного стану та заборони на виїзд чоловікам призовного віку (під час дії правового режиму воєнного стану в Україні виїздив за кордон 2 рази - з 13.08.2022 по 21.08.2022 та з 20.09.2022 по 24.09.2022).
Водночас не може залишатися поза увагою слідчого судді наявність у підозрюваного ОСОБА_4 достатніх майнових активів для тривалого проживання за межами території України, що зможе забезпечити останньому можливість перебувати поза юрисдикцією правоохоронних органів України в умовах налагодженого побуту.
За наведеного, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду визнається таким, що продовжує існувати.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що існує взаємообумовленість дій між підозрюваним ОСОБА_4 та іншими особами, які можуть бути причетні до вчинення вказаних кримінальних правопорушень, зважаючи на наявність у підозрюваного широкого кола зв`язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які напрацьовані ОСОБА_4 за час роботи радником голови Полтавської ОДА (поза штатом), існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може опосередковано впливати на свідків/інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для дачі ними неправдивих показів та уникнення ОСОБА_4 можливої кримінальної відповідальності. При цьому, важливим є те, що значна частина свідків у даному кримінальному провадженні є діючими або колишніми працівниками Полтавської обласної державної адміністрації, які перебували у службовій залежності від ОСОБА_7, у співучасті з яким ОСОБА_4, за версією органу досудового розслідування, вчинив інкриміновані йому кримінальні правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що наведені вище обставини дають підстави для висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків з боку підозрюваного ОСОБА_4 .
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Поряд з цим, слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст. 2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Ухвалою слідчого судді від 21.07.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52018000000000499 від 25.05.2018 було продовжено до 10 місяців, тобто до 26.08.2023. Разом з цим, прокурор зауважив, що в кримінальному провадженні вбачається необхідність вирішення питання про звернення до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до 12 місяців, тобто до 26.10.2023. Вказане, на переконання сторони обвинувачення, обумовлено, зокрема необхідністю дослідження всього ланцюга руху коштів - предмету неправомірної вигоди, після її отримання; допитати заявника у кримінальному провадженні; здійснити аналіз тендерних процедур із закупівлі послуг на утримання доріг в Полтавській області, що проводилися Укравтодором до 2018 року, порівняти вказані суми грошових коштів з вартістю тендеру, що проводився Полтавською ОДА; отриманням висновків комп`ютерно-технічних експертиз та відповідей на запити про міжнародну правову допомогу тощо.
Виконання всіх необхідних слідчих та процесуальних дій спрямоване на забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження.
Отже, слідчим суддею встановлено необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, у зв`язку з чим досудове розслідування неможливо закінчити до спливу строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 ухвалою від 02.11.2022 та востаннє продовжених ухвалою від 13.06.2023.
З огляду на доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри та продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, неможливість закінчити досудове розслідування до спливу строку дії обов`язків слідчий суддя, з урахуванням характеру та обставин справи, особи підозрюваного, дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 . Їх продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, а такі обов`язки на цій стадії кримінального провадження є необхідними і достатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Отже, вказане втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.
За наведеного, вирішуючи питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що на даний момент ризики переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні продовжують існувати та не зменшились, а тому саме такі мінімальні обов`язки, які покладені на підозрюваного, можуть запобігти цим ризикам.
Щодо посилання захисника на необхідність продовження обов`язків виключно до закінчення строку досудового розслідування, продовженого ухвалою слідчого судді від 21.07.2023 до 10 місяців, тобто до 26.08.2023, слідчий суддя зазначає наступне.
Обов`язки, як обмежувальні заходи, пов`язані з обраним запобіжним заходом, не можуть існувати поза межами кримінального провадження.
Положення ч. 4 ст. 132 та ст. 203 КПК України передбачають, що ухвала про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, у разі ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження, у тому числі у зв`язку з закінченням (непродовженням) строку досудового розслідування, тобто після 26.08.2023, продовжені цією ухвалою обов`язки, припиняють свою дію.
Водночас, завершення чи закінчення досудового розслідування в інших формах, крім закриття кримінального провадження, не є підставою для припинення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу, в тому числі і в частині покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою статті 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу (ч. 7 ст. 194 КПК України).
Таким чином, із урахуванням приписів ч. 7 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_4 строком на два місяці, тобто до 09.10.2023 включно, однак в межах строку досудового розслідування,обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Київській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 9, 176-179, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 ;
4) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Київській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_4, до 09.10.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52018000000000499 від 25.05.2018.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1