Document No. 112874617

Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/5121/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/477/23

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

УХВАЛА

І м е н е м У к р а ї н и

14 серпня 2023 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6,

прокурора ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6, подану на ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2023 року про обрання

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Стаханів Луганської області, який зареєстрований за адресою проживання: АДРЕСА_1, останнє відоме фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2,

підозрюваному за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, запобіжного заходу у кримінальному провадженні №52020000000000277,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Процедура

1. Судове провадження у цій справі було розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманою 29.06.2023, направленою поштовим зв`язком 27.06.2023, апеляційною скаргою захисника, поданою відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчої судді від 22.06.2023 (т. 12 а. с. 67, 69-82, 89-111, 115).

ІІ. Зміст оскаржуваного рішення

2. Ухвалою слідчої судді клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора /далі - САП/, задоволено - обрано підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із зазначенням, що після його затримання й не пізніш ніж через 48 годин з часу доставки до місця кримінального провадження слід розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

3. Наведена ухвала мотивована тим, що (1) наявна інформація, яка може переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України /далі - КК/, (2) він згідно з вимогами КПК набув статус підозрюваного, (3) існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, (4) відсутній ризик,передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК, (5) менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти установленим ризикам, (6) ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук.

ІІI. Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_8 .

4.1. Апеляційна скарга мотивована тим, що (1) клопотання про обрання запобіжного заходу безпідставно розглянуте за відсутності ОСОБА_8, (2) який не набув статусу підозрюваного, (3) підозра у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень необґрунтована, (4) відсутні будь-які ризики, (5) стороною обвинувачення не доведено недостатності застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 .

4.2. У судовому засіданні захисник підтримала свою апеляційну скаргу з мотивів, наведених у ній, вказавши на відсутність події злочину з огляду на існування договірних відносин.

IV. Узагальнені позиції інших учасників

5. Прокурор ОСОБА_7 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що (1) повідомлення про підозру вручалося у спосіб, визначений КПК, (2) наявна обґрунтована підозра, (3) існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, (4) ОСОБА_8 перебуває у міжнародному розшуку, через що клопотання про обрання йому запобіжного заходу розглянуто відповідно до норм КПК, (5) на цій стадії більш м`який запобіжний захід застосувати до підозрюваного неможливо.

V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали

6. Рішення суду має бути законне, обґрунтоване та вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).

6.1. У ході апеляційного перегляду рішення слідчого судді ретельній перевірці підлягають усі доводи апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19).

6.2. Виходячи зі змісту ст. 2, ч. 6 ст. 9, ч. ч. 1, 3 ст. 21, ч. 1 ст. 22, ст. 24, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів переглядає оскаржувану ухвалу в межах зроблених слідчою суддею в такому рішенні висновків, а також наведених на їх спростування доводів захисника та заперечень прокурора.

6.3. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційному суду належить перевірити чи: (1) набула особа статусу підозрюваного; (2) наявна обґрунтована підозра вчинення кримінального правопорушення; (3) існують ризики; (4) мала право слідча суддя розглядати питання обрання запобіжного заходу щодо особи за її відсутності; (5) здатен більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів

7. Надаючи оцінку обставинам, установленим слідчою суддею, та зробленим нею висновкам, апеляційний суд виходить із такого.

(§1) Щодо набуття статусу підозрюваного у кримінальному провадженні

8. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52020000000000277, ураховуючи, що орган досудового розслідування належним чином виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК, вживши усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.

8.1. Сторона захисту оспорювала наведений висновок, зазначавши, що ОСОБА_8 не набув статусу підозрюваного, оскільки на день складання письмового повідомлення про підозру відносно ОСОБА_8 орган досудового розслідування не вжив жодних заходів, направлених на встановлення його місцезнаходження і вручення письмового повідомлення про підозру.

8.2. Прокурор, заперечуючи проти наведених доводів, зазначив про направлення повідомлення про підозру ОСОБА_8, який перебуває за кордоном, за місцем його реєстрації та останнім відомим місцем проживання на території України, а також передачу представнику органу місцевого самоврядування.

8.3. За підсумками перевірки зазначеного доводу колегія суддів вважає, що ОСОБА_8 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52020000000000277.

8.4. Надаючи саме таку оцінку, суд апеляційної інстанції ураховує, що правила, які визначають кого у кримінальному провадженні вважати підозрюваним, зазначені у ст. 42 КПК.

8.4.1. Так, підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, чи (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

8.4.2. Тобто кримінальний процесуальний закон визначає три рівнозначні випадки за відповідності ситуації особи хоча б одному з яких вона вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

8.4.3. За змістом оскаржуваного рішення вбачається, що у ситуації з ОСОБА_8 йдеться про третій випадок, передбачений ч. 1 ст. 42 КПК (підозрюваним є особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень).

8.5. Вимоги, відповідність ситуації конкретної особи яким у третьому, зазначеному в ч. 1 ст. 42 КПК, випадку може вказувати на наявність у неї статусу підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, включають три обов`язкові складові, відсутність хоча б однієї з яких свідчить про ненабуття такою особою відповідного процесуального статусу.

8.6. Елементами, наявність яких слугує критеріями за якими перевіряється чи набула особа статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, є наявність таких фактичних обставин (фактів): (1) складення щодо особи повідомлення про підозру; (2) невручення повідомлення про підозру внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, відносно якої його складено; (3) вжиття заходів для вручення зазначеного повідомлення у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42, ч. 1 ст. 278 КПК).

8.7. Так, якщо для першого випадку, закріпленого у ч. 1 ст. 42 КПК (коли місцезнаходження особи відоме і в день складення повідомлення про підозру їй можливо вручити таке повідомлення про підозру), передбачено вимогу про його вручення саме у день складення (ч. 1 ст. 278 КПК), то для третього випадку (коли повідомлення про підозру в день складення вручити неможливо) встановлено правило, за яким вручення відповідного повідомлення має здійснюватися у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень. Про це прямо зазначено у ч. 1 ст. 42 і ч. 1 ст. 278 КПК.

8.8. Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК).

8.9. За загальним правилом повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).

8.9.1. Так, зазвичай особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).

8.9.2. Але у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК). Фізична особа може мати кілька місць проживання (ч. 6 ст. 29 Цивільного кодексу України /далі - ЦК/).

8.9.3. Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч. 1 ст. 136 КПК).

8.9.4. Таким чином, під «вжиттям заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень» слід вважати вчинення стороною обвинувачення таких документально підтверджених дій, за наслідками яких особа об`єктивно мала можливість дізнатися про початок її кримінального переслідування.

8.10. Застосовуючи наведений підхід до оцінки «набуття особою статусу підозрюваної у кримінальному провадженні», колегія суддів ураховує нижченаведене.

8.10.1. 02.03.2021 о 08:41 год ОСОБА_8, використовуючи паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії та номеру НОМЕР_1, перетнув державний кордон у пункті перетину «Бориспіль» для вильоту за межі України та з того часу до України не повертався (т. 11 а. с. 64-73; т. 12 а. с. 37-42).

8.10.2. 04.05.2023 у кримінальному провадженні №52020000000000277 стосовно ОСОБА_8 детектив НАБУ склав повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, яке погодив прокурор САП (т. 1 а. с. 40-56).

8.10.3. у протоколі допиту ОСОБА_8 від 17.02.2021 адресою його місця проживання вказано АДРЕСА_2 (т. 1 а. с. 195).

8.10.4. 04.05.2023 повідомлення про підозру надіслано поштою за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується описом цінного листа із вкладенням, накладною АТ «Укрпошта» (т. 1 а. с. 59).

8.10.5. 04.05.2023 для вручення повідомлення про підозру детективи прибули (1) за адресою місця проживання ОСОБА_8, за якою зареєстровані його дружина та діти, однак двері ніхто не відчинив, (2) за місцем проживання батька ОСОБА_8 - ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3, проте двері ніхто не відчинив, у зв`язку з чим вручити письмове повідомлення дорослому члену сім`ї не виявилося за можливе. Додатково примірник повідомлення про підозру ОСОБА_8 залишено у поштовій скриньці за місцем проживання батька ОСОБА_8 (т. 11 а. с. 9-10, 20-30; т. 12 а. с. 60-62).

8.10.6. 04.05.2023 письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 для передачі останньому вручене начальнику відділу Козинської селищної ради ОСОБА_10 (т. 12 а. с. 60-62).

8.10.7. 05.05.2023 повістка про виклик ОСОБА_8 до НАБУ з метою здійснення його допиту в якості підозрюваного надіслано поштою за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2, що підтверджується описом цінного листа із вкладенням, накладною АТ «Укрпошта» (т. 11 а. с. 155-157).

8.10.8. 05.05.2023 на офіційному веб-сайті НАБУ розміщено повістку про виклик підозрюваного, відповідно до якої ОСОБА_8 викликався на 12.05.2023 о 09:00 до НАБУ для допиту як підозрюваного у кримінальному провадженні №52020000000000277 (т. 11 а. с. 159-160).

8.10.9. 05.05.2023 НАБУ звернулося з листом до редакції газети «Урядовий кур`єр» про необхідність надрукувати у номері газети повістку про виклик підозрюваного ОСОБА_8 12.05.2023 в 09.00 год до НАБУ для допиту в якості підозрюваного у кримінальному провадженні №52020000000000277, що було 09.05.2023 виконано редакцією даної газети (т. 11 а. с. 161-164).

8.11. Отже, зважаючи на неможливість з об`єктивних причин вручити ОСОБА_8 повідомлення про підозру особисто у сторони обвинувачення виникла необхідність вжиття заходів для вручення його у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним законом для вручення повідомлень.

8.12. Як вважає колегія суддів, сторона обвинувачення вжила достатньо необхідних заходів, направлених на інформування ОСОБА_8 про початок його переслідування у кримінальному провадженні №52020000000000277, оскільки повідомлення про підозру, пам`ятку про процесуальні права та обов`язки підозрюваного 04.05.2023 (1) направлені НАБУ за адресою його останнього відомого місця проживання, (2) вручені начальнику відділу Козинської селищної ради, (3) детективи намагалися їх вручити ОСОБА_8 або дорослим членам сім`ї за його останнім відомим місцем проживання та за місцем проживання його батька. Крім того, повістка про виклик ОСОБА_8 як підозрюваного була направлена 05.05.2023 за останнім відомим місцем його проживання, розміщена на офіційному веб-сайті НАБУ, а також 09.05.2023 опублікована в газеті «Урядовий кур`єр».

8.13. Ураховуючи вищенаведене, апеляційний суд погоджується з висновками слідчої судді стосовно набуття ОСОБА_8 із дотриманням вимог КПК статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52020000000000277.

(§2) Щодо існування обґрунтованої підозри

9. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри у тій мірі, що виправдовує обрання щодо ОСОБА_8 заходу забезпечення кримінального провадження.

9.1. На спростування цього висновку захисник зазначила, що матеріали, додані до клопотання детектива, не містять жодних відомостей, які б доводили факти та обставини, що вказують на вчинення ОСОБА_8 протиправних дій, які йому інкримінуються.

9.2. Прокурор заперечив проти доводів сторони захисту, зазначивши, що слідча суддя дійшла правильного висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

9.3. За наслідками перевірки доводів сторони захисту суд апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчої судді щодо наявності обґрунтованої підозри.

9.4. Так, у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.

9.5. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

9.6. При цьому стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).

9.7. Так, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зокрема, вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК).

9.8. Отже, під час перевірки чи слідча суддя не безпідставно дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, про які йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальне правопорушення.

9.9. У ході застосування наведеного підходу судом апеляційної інстанції береться до уваги здійснення детективами НАБУ досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000277, у якому, зокрема, ОСОБА_8 підозрюється за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК (т. 1 а. с. 40-56) в тому, що він, перебуваючи на посаді члена Дирекції (Директора) ПАТ Центренерго», зловживаючи своїм службовим становищем за пособництва ОСОБА_11, ОСОБА_12 та інших невстановлених осіб, всупереч інтересам ПАТ, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Юнайтед Енерджі» та невстановлених фізичних осіб у вигляді не застосування до ТОВ штрафу у розмірі 20% від невідібраного обсягу електричної енергії заподіяв ПАТ матеріальних збитків на загальну суму 176 828 508 грн, шляхом підроблення офіційних документів.

9.10. В ході оцінки вагомості доказів, які можуть вказувати на наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, враховуються наступні факти:

(1) метою діяльності ПАТ «Центренерго» є одержання прибутку на основі здійснення виробничої, комерційної та іншої діяльності. Основними видами діяльності ПАТ є виробництво, передача, розподілення електроенергії (п. 3.1, 3.2). Дирекція є виконавчим органом товариства, члени Дирекції є посадовими особами ПАТ (п.п. 15.1., 15.2., 15.4.) (т. 9 а. с. 36-63);

(2) 28.05.2020 ОСОБА_8 відповідно до наказів ПАТ «Центренерго» №83-к від 01.07.2019 та №63-к від 28.05.2020 прийнято на посаду члена Дирекції (Директора) ПАТ (т. 9 а. с. 67, 92);

(3) ОСОБА_8 відповідно до контрактів від 02.07.2019 та від 29.05.2020 зобов`язаний: здійснювати поточне управління (керівництво) діяльністю ПАТ, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання і збереження майна (п. 1.1.); виконувати свої функції для забезпечення прибуткової діяльності, виконання фінансового плану, ефективної реалізації (збуту) товарів, робіт та послуг (п. 3.2.2.2.), збереження і ефективного використання майна та прибутку ПАТ (п. 3.2.2.6.) (т. 9 а. с. 68-76, 93-99);

(4) на ОСОБА_8 згідно з розподілом повноважень та відповідальності між членами Дирекції ПАТ та тимчасовим розподілом повноважень між членами Дирекції ПАТ, покладено: спрямування, координація та контроль діяльності Департаменту по роботі з ринками електричної енергії (з 28.05.2020 - Департаменту з виробництва, енерготрейдінгу та фінансів в частині відділу по забезпеченню роботи на ринках електричної енергії); персональну, у тому числі повну матеріальну, відповідальність за свої дії та рішення, вчинені ним як посадовою особою та наслідки таких рішень або дій, у тому числі пов`язані із вчиненням членом Дирекції від імені ПАТ правочинів (п. 60 Розділу 2 Розподілу 2019 року) (т. 9 а. с. 81-90, 104-106);

(5) 23.12.2019 відповідно до довіреності ПАТ «Центренерго» №445 ОСОБА_8 уповноважено на строк до 31.12.2020 укладати та підписувати договори, у тому числі двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії, вчиняти усі необхідні дії для виконання вищезазначених договорів. У свою чергу представник за довіреністю зобов`язаний добросовісно представляти інтереси ПАТ, вчиняти дії за довіреністю на максимально можливо вигідних для ПАТ умовах та діяти максимально ефективно для представництва інтересів ПАТ, не допускаючи спричинення своїми діями ПАТ шкоди або будь-яких інших негативних наслідків (т. 9 а. с. 108);

(6) 08.04.2020, 06.05.2020, 27.05.2020 між ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» були укладені договори №№20/63-РДД, 20/68-РДД, 20/77-РДД купівлі-продажу електричної енергії на ринку двосторонніх договорів з додатками, актами та додатковими угодами до договорів (т. 2 а. с. 4-20, 26-41, 47-67);

(7) п. 4.4. Примірного договору передбачено, що у випадку повної або часткової відмови Покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності Покупця) на відповідний період, Покупець зобов`язаний сплатити Продавцю штраф у розмірі 20% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився Покупець (п. 4.4) (т. 4 а. с. 72-78);

(8) 01.06.2020, 05.06.2020, 26.06.2020 Директор ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_11 звернувся з листами до Члена Дирекції (Директора) ПАТ ОСОБА_8 щодо розгляду пропозиції узгодити зміну обсягів відпуску/відбору електричної енергії, визначеної у додатках до договорів у частині зменшення обсягів, у зв`язку із запровадженням карантину (т. 2 а. с. 68-70), хоча відповідно до листа НЕК «Укренерго» від 25.04.2023 №01/20531 за період з 01.04.2020 по 31.07.2020 включно, інформація про настання обставин форс-мажору в цілому на ринку та у окремих учасників ринку не була підтверджена відповідними документами Торгівельної Промислової палати України (т. 4 а. с. 1);

(9) згідно з доповідною запискою начальника відділу операційного контролю ПАТ «Центренерго» ТОВ «Юнайтед Енерджі» на виконання п. 5.3. договорів, укладених з ПАТ «Центренерго», не надало сертифікат щодо форс-мажорних обставин, пов`язаних із поширенням на території України гострої распіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Co-2». Так як зменшення графіку відпуску/відбору електричної енергії відбулося більше ніж на 5%, то необхідно було застосовувати п. 4.4 Договору. Укладення та погодження додатків до договорів на зменшення постачання об`єму електроенергії здійснено необґрунтовано та неправомірно, посадовими особами ПАТ «Центренерго» нанесено збитків Товариству у розмірі 212 194 209,60 грн з ПДВ, через що ПАТ недоотримало прибуток від невиконання договірних зобов`язань вищевказаними контрагентами в частині об`єму електроенергії у розмірі 1 060 971 048 грн (т. 4 а. с. 57-58);

(10) відповідно до листа ТОВ «Українська енергетична біржа» від 19.04.2023 №19/04-472 внесення змін до проекту двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії з моменту підписання ініціатором позиції (продавцем) на продаж не передбачено Порядком №499 та Регламентом біржі, та не застосовується в програмному продукті «Біржова електронна торгова система» у версії «Electric Power», тобто зміни до проектів договорів з часу опублікування останніх на сайті перед проведенням аукціонів до часу укладення договорів за результатами проведених аукціонів не вносилися (т. 4 а. с. 3-6);

(11) Фондом державного майна України надано аудиторський звіт за результатами діяльності ПАТ «Центренерго», згідно з яким у зв`язку з незастосуванням штрафних санкцій за договорами №№20/77-РДД, 20/63-РДД, 20/68-РДД ПАТ «Центренерго» завдано збитків (т. 2 а. с. 74-96);

(12) згідно з протоколами оглядів від 23.04.2023, 24.04.2023 оптичних носіїв інформації за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій /далі - НС(Р)Д/ відносно ОСОБА_11, ОСОБА_13 зафіксовано розмови останніх в липні 2020 року щодо обставин укладення додаткових угод, узгодження графіку відпуску/відбору електричної енергії по договорах, що є предметом досудового розслідування (т. 3 а. с. 20-36);

(13) протоколом за результатами проведення НС(Р)Д від 19.04.2021 зафіксовано спілкування ОСОБА_14 з працівником ТОВ «Юнайтед Енерджі» ОСОБА_15 щодо виконання договорів №20/63-РДД, №20/68-РДД, №20/77-РДД, під час якого було вказано, що рішення про зменшення обсягів приймає ОСОБА_11 та коли «закриється» договір по поставці, то зміни будуть підготовлені по факту (т. 3 а. с. 44-67);

(14) під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_14 виготовлено файли-образи з ноутбуків, огляд яких проведено 08.02.2023 та в ході якого виявлено: (а) електронне повідомлення від 16.07.2020 абонента « ОСОБА_16 » ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), адресоване ОСОБА_14 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_3 ), котре у вкладенні містило файл «Додаткова угода снижение.doc» із проєктом додаткових угод №4 до договорів №20/63-РДД від 08.04.2020, №20/68-РДД від 06.05.2020, №20/77-РДД від 27.05.2020; (б) надсилання ОСОБА_14 25.08.2020 на електронну пошту ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) із вкладенням «Лист Центренерго зменшення обсягів ЮЕ з 01072020 по 31072020.pdf», який є сканкопією листа ТОВ від 26.06.2020 №26/06-3 щодо зменшення обсягу відпуску електричної енергії по договору №20/77-РДД від 27.05.2020 на період з 01.07.2020 по 31.07.2020 в пікові та позапікові години до 1000 МВт/г (т. 3 а. с. 68-89);

(15) відповідно до протоколу за результатами проведення НС(Р)Д від 24.10.2022 встановлено, що 16.07.2020 абонентом ОСОБА_16 з електронної пошти ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) надіслано повідомлення ОСОБА_13, яке у вкладенні містило один файл, у якому виявлено проєкти додаткових угод до Договору №20/63-РДД від 08.04.2020, Договору №20/68-РДД від 06.05.2020 та Договору №20/77-РДД від 27.05.2020 відповідно, яким присвоєно №4. Згідно з наведеними додатковими угодами пункт 2.1 Договорів викладено у новій редакції (т. 6 а. с. 1-59);

(16) 09.02.2023 судовим експертом надано висновок №25/1-2/23 за результатами проведення судової економічної експертизи, згідно з яким встановлено, що: (а) внаслідок незастосування штрафу, передбаченого п. 4.4. Договору №20/63-РДД від 08.04.2020, без урахування положень Додаткової угоди №1 від 08.04.2020 до Договору №20/63-РДД від 08.04.2020, заподіяння матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» по Договору №20/63-РДД від 08.04.2020 у вигляді недоотриманих доходів, підтверджується наданими на дослідження документами в розмірі 111 130 698 грн (без ПДВ); (б) внаслідок незастосування штрафу, передбаченого п. 4.4. Договору №20/68-РДД від 06.05.2020, без урахування положень Додаткової угоди №1 від 06.05.2020 до Договору №20/68-РДД від 06.05.2020, заподіяння матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» по Договору №20/68-РДД від 06.05.2020 у вигляді недоотриманих доходів, підтверджується наданими на дослідження документами в розмірі 17 480 760 грн (без ПДВ); (в) внаслідок незастосування штрафу, передбаченого п. 4.4. Договору №20/77-РДД від 27.05.2020, без урахування положень Додаткової угоди №2 від 27.05.2020 до Договору №20/77-РДД від 27.05.2020, заподіяння матеріальної шкоди (збитків) ПАТ «Центренерго» по Договору №20/77-РДД від 27.05.2020 у вигляді недоотриманих доходів, підтверджується наданими на дослідження документами в розмірі 48 217 050 грн (т. 6 а. с. 60-82). Тобто загальна сума шкоди становить 176 828 508 грн (без ПДВ);

(17) згідно з висновками експертів №СЕ-19-21/35137-ПЧ від 13.12.2021, №СЕ-19-22/40187-ПЧ від 19.07.2022 підписи від імені ОСОБА_8 у договорах купівлі-продажу електричної енергії №20/63-РДД від 08.04.2020, №20/68-РДД від 06.05.2020, №20/77-РДД від 27.05.2020, додатках до вказаних договорів, актах купівлі-продажу електричної енергії за вказаними договорами - виконані ОСОБА_8 (т. 10 а. с. 94-130);

(18) під час допиту начальник відділу договірно-правової роботи ПАТ «Центренерго» ОСОБА_17 повідомив, що зміст додаткових угод з ним не погоджувався, а коли йому їх приносили, то вони вже були підписані сторонами (т. 8 а. с. 14-21);

(19) свідок ОСОБА_18, що працював начальником Департаменту з виробництва ПАТ «Центренерго» під час допиту повідомив про порядок візування і підписання договорів та зазначив, що договір №20/63-РДД від 08.04.2020 та додаткова угода до нього візувалися не одночасно, додаткова угода до договору №20/68-РДД від 06.05.2020 ним завізована 15.09.2020, щодо обставин підготовки та візування додаткової угоди до договору №20/77-РДД від 27.05.2020, то такі обставини йому невідомі (т. 8 а. с. 50-60);

(20) відповідно до показань свідка ОСОБА_19, яка працює заступником начальника відділу з трейдінгових операцій Департаменту з трейдінгу на ринках електричної енергії та аналітичних розрахунків ПАТ «Центренерго», слідує, що вона могла підписувати документи пізніше, ніж вони були датовані, через карантин (т. 8 а. с. 61-76);

9.11. Із огляду на вищевказане, колегія суддів вважає, що наведена вище інформація може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, які йому інкримінуються.

9.12. Разом із тим, наведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях ОСОБА_8 вини у вчиненні злочину, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.

9.13. Таким чином, підозра, повідомлена ОСОБА_8 у кримінальному провадженні №52020000000000277, обґрунтована, а доводи сторони захисту про її необґрунтованість не знайшли свого підтвердження.

(§3) Щодо наявності ризиків

10. В оскаржуваному рішенні слідча суддя дійшла висновку про наявність ризиків переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, а також ризику незаконного впливу на свідків та інших учасників процесу у цьому ж кримінальному провадженні.

10.1. Захисник ОСОБА_6 не погодилася із висновками слідчої судді, зазначивши, що відсутність ризиків, оскільки: (1) тяжкість покарання сама по собі не може бути підставою для обрання запобіжного заходу та не може виключати можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу; (2) до моменту виїзду ОСОБА_8 за кордон щодо нього жодне кримінальне провадження в Україні не розслідувалося, будь-яких обмежень у виїзді він не мав, а відомості щодо епізодів, які йому інкримінують у даному кримінальному провадженні, внесено 10.12.2021, тобто через пів року після того як він виїхав за межі України; (3) підставою для виїзду закордон стало запрошення на роботу; (4) постанови про оголошення ОСОБА_8 у розшук та у міжнародний розшук самі по собі не встановлюють юридично значущого факту його ухилення від органу досудового розслідування в Україні; (5) органом досудового розслідування не вживалося жодних заходів, направлених на встановлення місцезнаходження ОСОБА_8 ; (6) твердження щодо можливості особи переховуватися на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей є безпідставними; (7) ОСОБА_8 зовсім не контактує з колишніми підлеглими ПАТ «Центренерго»; (8) спілкування ОСОБА_11 з будь-якими особами щодо будь-яких обставин не можуть обґрунтовувати будь-який із ризиків щодо ОСОБА_8 .

10.2. Прокурор, заперечуючи проти наведених доводів, вказав, що: (1) ОСОБА_8 02.03.2021, виїхавши за межі України, з того часу не повертався та не з`являвся до органу досудового розслідування на виклики для участі в слідчих діях з неповідомленням про причини неприбуття; (2) існує висока ймовірність притягнення його до кримінальної відповідальності з призначенням покарання у виді реального позбавлення волі; (3) підозрюваний та його батьки зареєстровані на тимчасово окупованій території Луганської області у м. Стаханов; (4) ОСОБА_8 має право власності на три об`єкти нерухомого майна, що знаходяться на тимчасово окупованій території України; (5) інші підозрювані у даному кримінальному провадженні вживали заходи з метою приховування кримінально протиправної діяльності усіх співучасників вчинення злочину та уникнення кримінальної відповідальності.

10.3. За наслідками апеляційного перегляду зроблено висновок про доведеність існування ризиків, які правильно встановила слідча суддя.

10.4. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів враховує, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.

10.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).

10.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).

10.7. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).

10.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави», який є нижчим за стандарти доведення «обґрунтована підозра» і «поза розумним сумнівом» (п. 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №11-132сап21).

10.9. Так, існування кожного вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику має підтверджуватися фактами, наявність яких повинно бути переконливо продемонстровано (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).

10.10 У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.

10.10.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується (1) тяжкістю кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 34-38, 40-56), (2) наявністю у нього паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 (т. 11 а. с. 1), (3) перебуванням ОСОБА_8 з 02.03.2021 поза межами території України (т. 11 а. с. 64-73; т. 12 а. с. 37-42), (4) оголошенням його у розшук та в міжнародний розшук (т. 11 а. с. 165-168), (5) реєстрацією ОСОБА_8 та його батьків на тимчасово окупованій території Луганської області у м. Стаханов (т. 11 а. с. 1, 11-12), (6) наявністю у підозрюваного трьох об`єктів нерухомого майна, що знаходяться на тимчасово окупованій території України (т. 11 а. с. 15-17).

10.10.2. Ризик незаконного впливу на свідків чи інших учасників процесу у кримінальному провадженні, в тому числі інших підозрюваних та експертів, підтверджується: (1) причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень у співучасті з іншими підозрюваними у цьому ж кримінальному провадженні, у тому числі з ОСОБА_11 (т. 1 а. с. 40-56); (2) змістом листування ОСОБА_11, виявленим в ході огляду інформації «Apple_iPhone_11_2022-08-25_Report.ufdr», зокрема, під час якого переслано файл із переліком питань, поставлених стороною обвинувачення на вирішення перед експертами Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності у постанові від 18.07.2022 про призначення судово-економічної експертизи, а також інформацією з детальним аналізом матеріалів кримінального провадження, які були передані для дослідження експертам (т. 10 а. с. 31-64), що стало підставою для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування за фактом розголошення без письмового дозволу прокурора, слідчого даних досудового розслідування особою, попередженою в установленому законом порядку про обов`язок не розголошувати такі дані за ч. 1 ст. 387 КК (кримінальне провадження №52022000000000248) (т. 10 а. с. 131); (3) наявністю в телефоні ОСОБА_11 листування щодо обговорення з іншими підозрюваними намірів вжиття заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності (т. 10 а. с. 1-30).

10.11. Тому, ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідча суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначила достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими нею доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.

10.11.1. Однак вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом, крім ризику переховування, що ОСОБА_8 здійснюватиме інші відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, стороною захисту в ході апеляційного перегляду не було спростовано.

10.11.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановила слідча суддя.

(§4) Щодо наявності у слідчої судді права на розгляд питання обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 за його відсутності

11. Крім наведених доводів стороною захисту зазначається, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу відбувся за відсутності ОСОБА_8, хоча для цього відповідних підстав не було.

11.1. Прокурор, заперечуючи проти наведених доводів, зазначив, що слідчою суддею все було зроблено згідно з вимогами КПК.

11.2. За наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд дійшов висновку, що ураховуючи нижченаведене розгляд клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу було здійснено відповідно до норм КПК.

11.3. Так, слідчий суддя після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик (ч. 1 ст. 187 КПК).

11.3.1. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті (ч. 1 ст. 193 КПК).

11.3.2. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук (ч. 6 ст. 193 КПК).

11.3.3. Отже, у ч. 6 ст. 193 КПК закріплено виключний вичерпний перелік випадків, за наявності яких розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за відсутності підозрюваного.

11.3.4. Оскільки ч. 6 ст. 193 КПК уможливлює проведення судового розгляду клопотання про тримання під вартою за відсутності підозрюваного.

11.3.5. У той же час у ході апеляційного розгляду судом апеляційної інстанції установлено, що розгляд клопотання детектива про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу відбувся за відсутності підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук та якого слідча суддя повідомляла у доступний їй спосіб про дату, час та місце судового розгляду, направляючи повідомлення за адресою останнього відомого місця проживання підозрюваного в Україні, проте у судовому засіданні була присутня його захисник - ОСОБА_6 (т. 11 а. с. 165-168, 171-176, 195, 206-207; т. 12 а. с. 64-66, 84).

11.3.6. Ураховуючи наведене, на думку колегії суддів, слідчою суддею було дотримано вимоги КПК щодо розгляду клопотання детектива про обрання запобіжного заходу ОСОБА_8, який оголошений у міжнародний розшук, а також було забезпечено йому право на захист та на обізнаність про дату, час і місце проведення слідчою суддею розгляду даного клопотання, оскільки його було викликано до суду за останнім відомим місцем проживання в Україні та в розгляді клопотання брала участь захисниця, яка здійснювала захист інтересів підозрюваного.

(§5) Щодо можливості/неможливості застосувати більш м`який запобіжний захід

12. Слідча суддя, розглядаючи клопотання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вказала, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК позбавлена можливості застосувати щодо підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки таке питання буде розглядатися судом після затримання підозрюваного у встановленому законом порядку.

12.1. Захисник ОСОБА_6 зазначила, що стороною обвинувачення не доведено нездатність більш м`якого запобіжного заходу запобігти заявленим ризикам.

12.2. Прокурор заперечив проти доводів захисника, вказавши на правильність висновку слідчої судді.

12.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК слідча суддя на даній стадії не має права обрати більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.

12.4 Так, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбачених цією статтею (ч. 1 ст. 177 КПК).

12.5. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (ч. 1 ст. 183 КПК).

12.6. Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

12.7. Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

12.8. З огляду на встановлені обставини переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування, його неповернення на територію України, оголошення підозрюваного у розшук та у міжнародний розшук, існування ризиків впливу на свідків та інших учасників процесу, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним тяжкого та нетяжкого кримінальних правопорушень, відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК колегія суддів вважає, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою дозволить забезпечити (1) доставлення ОСОБА_8 для участі у розгляді клопотання про застосування обраного чи обрання іншого запобіжного заходу та (2) належну процесуальну поведінку з його сторони.

12.9. Тому, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновками щодо відсутності на даній стадії у слідчої судді можливості застосувати щодо ОСОБА_8 більш м`який запобіжний захід, аніж тримання під вартою.

(§6) Висновки

13. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

13.1. Так, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді колегія суддів має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).

13.2. Із огляду на те, що підстави для скасування оскаржуваного рішення, передбачені КПК, відсутні, апеляційна скарга захисника не підлягають до задоволення.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 33-1, 132, 176-178, 183, 193-196, 309, 370, 376, 393, 395, 404-407, 418-422, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 22 червня 2023 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4