Document No. 113008969

Date of the hearing: 16/08/2023
Date of the decision: 16/08/2023
Case №: 991/6817/23
Proceeding №: 52019000000000856
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.

Справа № 991/6817/23

Провадження 1-кс/991/6838/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_4, подані в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про скасування арештів майна у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_5, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20 у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019, у якому він просить скасувати арешт, накладений на наступне майно:

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5281, площею 2 га, власник - ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1 (п. 30 резолютивної частини ухвали);

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5280, площею 2 га, власник - ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1 (п. 33 резолютивної частини ухвали);

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5536, площею 1,9999 га, власник - ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2 (п. 59 резолютивної частини ухвали).

Крім того, у клопотанні адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.04.2021 у справі № 991/2192/21 у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019, на наступне майно:

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5698, площею 1,9999 га, власник - ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2 (п. 16 резолютивної частини ухвали);

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5694, площею 1,9999 га, власник - ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2 (п. 18 резолютивної частини ухвали).

03.08.2023 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20 у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019, у якому він просить скасувати арешт, накладений на наступне майно:

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5283, площею 2 га, власник - ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_3 (п. 164 резолютивної частини ухвали);

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5286, площею 2 га, власник - ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_3 (п. 166 резолютивної частини ухвали);

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5563, площею 2 га, власник - ОСОБА_7, РНОКПП НОМЕР_3 (п. 167 резолютивної частини ухвали);

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5287, площею 2 га, власник - ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1 (п. 28 резолютивної частини ухвали).

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5648, площею 1,9999 га, власник - ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2 (п. 20 резолютивної частини ухвали).

Оскільки наведені клопотання адвоката ОСОБА_4 подані в інтересах власників земельних ділянок, на які накладено арешт одними й тими ж ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20 та від 05.04.2021 у справі № 991/2192/21 в рамках одного кримінального провадження №52019000000000856 від 01.10.2019, обґрунтування поданих клопотань є ідентичними за змістом, слідчий суддя постановив ухвалу про об`єднання вказаних клопотань в одне судове провадження за номером справи № 991/6817/23, провадження № 1-кс/991/6838/23.

Розгляд об`єднаних в одне провадження клопотань відбувався 09.08.2023 та 16.08.2023.

Адвокат ОСОБА_4 у судових засіданнях підтримав подані ним клопотання, просив скасувати арешт із земельних ділянок, належних ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Додатково подав до суду пояснення до клопотань, в яких зауважив про правомірність надання земельних ділянок у приватну власність, у тому числі заявникам, що підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2023 у справі № 640/14353/19, однак, зазначив, що вказане рішення не набрало законної сили. Таким чином, особи, в інтересах яких подані клопотання, є добросовісними набувачами, а тому накладений арешт є порушенням їх права власності та значно погіршує їх матеріальний стан. Додав, що арешт на земельні ділянки накладений вже протягом тривалого часу та наразі невизначений період перебування майна під арештом. За наведеного, просив задовольнити клопотання та скасувати арешт на земельні ділянки, які належать ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 .

Від прокурора ОСОБА_3 08.08.2023 на електронну скриньку суду надійшли письмові заперечення на клопотання та в судовому засіданні 16.08.2023 прокурор пояснив, що у кримінальному провадженні 15.08.2023 було повідомлено про підозру п`ятьом особам у заволодінні земельними ділянками, у тому числі й землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, таким чином, досудове розслідування триває, здійснюються слідчі та процесуальні дії. Крім того, в письмових запереченнях прокурор зазначає, що оскільки в кримінальному провадженні досліджуються обставини відчуження з державної власності земель, що на даний час перебувають у володінні фізичних осіб, предметом кримінального правопорушення є саме зазначені земельні ділянки і їх вартість є обставиною, що підлягає доказуванню відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України. Оскільки вказані земельні ділянки визнані постановою детектива речовим доказом у кримінальному провадженні, у подальшому, у тому числі з метою забезпечення проведення експертизи, існує необхідність у проведенні огляду вказаних речових доказів. Таким чином, будь-яка зміна конфігурації земельної ділянки (поділ, об`єднання), кадастрового номера, цільового призначення, відчуження земельної ділянки, що може відбутися у випадку скасування арешту на земельну ділянку унеможливить проведення експертизи та встановлення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

За такого, прокурор вважає, що відсутні підстави для скасування арешту із зазначених земельних ділянок, тому просить відмовити в задоволенні клопотання.

Дослідивши матеріали клопотань про скасування арешту майна, заслухавши учасників процесу, з урахуванням наданих ними додаткових пояснень та заперечень, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

У поданих адвокатом клопотаннях порушуються питання про скасування накладеного ухвалою слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20 арешту на земельні ділянки, які розташовані на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, в тому числі із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об`єднання, забудови, зміни категорії та цільового призначення, а також із забороною службовим та посадовим особам Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДРПОУ - 39817550) та його структурним підрозділам, у тому числі державним кадастровим реєстраторам, вчиняти будь-які дії з поділу, об`єднання, зміни власника, категорії, цільового призначення та конфігурації вищезазначених земельних ділянок; із забороною службовим та посадовим особам Державної архітектурно-будівельної інспекції України, її структурних та територіальних підрозділів вчиняти дії по реєстрації дозвільних документів на забудову вищезазначених ділянок; та із забороною службовим та посадовим особам сектору містобудування та архітектури Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області вчиняти дії по видачі містобудівних умов та обмежень забудови цих земельних ділянок, у тому числі на наступні земельні ділянки:

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5536, площею 1,9999 га, власник - ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2 (п. 59 резолютивної частини ухвали);

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5283, площею 2 га, власник - ТОВ «Лабія», ЄДРПОУ 43213713 (п. 164 резолютивної частини ухвали). На підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2020 відчужена ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_3 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5286, площею 2 га, власник - ТОВ «Лабія», ЄДРПОУ 43213713 (п. 166 резолютивної частини ухвали). На підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2020 відчужена ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_3 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5563, площею 2 га, власник - ТОВ «Лабія», ЄДРПОУ 43213713 (п. 167 резолютивної частини ухвали). На підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2020 відчужена ОСОБА_7 РНОКПП НОМЕР_3 ;

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5287, площею 2 га, власник - ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_1 (п. 28 резолютивної частини ухвали),

а також питання про скасування накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.04.2023 у справі № 991/2192/23 арешту із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об`єднання, забудови, зміни категорії та цільового призначення 21 земельних ділянок, які розташовані на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, у тому числі на наступні земельні ділянки:

-земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5694, площею 1,9999 га, власник - ОСОБА_6, РНОКПП НОМЕР_2 (п. 18 резолютивної частини ухвали);

В обґрунтування поданих клопотань зазначено, що у кримінальному провадженні №52019000000000856, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2019, накладено арешт із забороною відчуження, зміни, реєстрації (перереєстрації), застави або іншого виду зміни власника майна, поділу, об`єднання, забудови, зміни категорії та цільового призначення на земельні ділянки, серед яких, зокрема, є вищенаведені земельні ділянки, власниками яких є ОСОБА_6, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 . Як вбачається зі змісту клопотань, підставами звернення адвоката до слідчого судді із вказаними клопотаннями стало те, що, на думку сторони захисту, ухвали, якими накладено арешти на вказані земельні ділянки, прийняті з порушенням законних прав та інтересів власників, погіршують їх матеріальний стан, арешт необґрунтований, правомірність надання у приватну власність земельних ділянок підтверджується рішенням Господарського суду м. Києва від 27.04.2023, арешт накладений вже протягом тривалого часу, а тому потреба у застосуванні такого заходу на даний час відсутня.

Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000856 від 01.10.2019 щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

В ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» перебували земельні ділянки загальною площею 1448,5994 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Софїївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» перебували земельні ділянки загальною площею 421,4907 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області.

ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» розробило документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації та складання правовстановлюючих документів на земельні ділянки на території Софїївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, які перебували у його постійному користуванні. У ході розроблення документації із землеустрою земельним ділянкам присвоєно кадастрові номери та внесено відомості до них до Національної кадастрової системи.

Підставами для виникнення права постійного користування на земельні ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно зазначено державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 та державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002, якими підтверджено право постійного користування землею ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця».

У подальшому за результатами розгляду скарг Головного управління Держгеокадастру у Київській області, поданих до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства Юстиції України щодо державної реєстрації права постійного користування земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень наказом Мін`юсту було скасоване. Після цього упродовж липня та серпня 2019 року службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області передали у приватну власність 164 земельні ділянки. У подальшому деякі земельні ділянки були поділені, в результаті утворено 185 земельних ділянок.

За твердженнями прокурора, службові особи Головного управління Держгеокадастру у Київській області протиправно припинили право постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на земельні ділянки загальною площею 284,3200 га та передали їх у приватну власність фізичних та юридичних осіб, коло яких було ймовірно визначено заздалегідь.

Постановою детектива НАБУ від 02.11.2020 земельні ділянки визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Ухвалами слідчих суддів від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20 та від 05.04.2021 у справі № 991/2192/23 задоволено клопотання прокурора ОСОБА_3 у провадженні №52019000000000856, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.10.2019, та накладено арешт на зазначені земельні ділянки.

Крім того, прокурор зазначає, що упродовж 2020 року і до часу накладення арешту на земельні ділянки кінцевими набувачами земельних ділянок вчиняються дії щодо поділу, зміни конфігурації та цільового призначення земельних ділянок, а також зміни їх власників.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).

Слідчий суддя зауважує, що інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

Підставами для накладення арешту на майно, згідно ухвал слідчих суддів від 12.11.2020 та від 05.04.2021, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.

Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 131 КПК України).

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ухвал слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20 та від 05.04.2023 у справі № 991/2192/23 основним ризиком, для запобігання якого необхідно накладення арешту, є можливість відчуження цього майна власником (третьою особою), а також поділу, перетворення, зміни цільового призначення земельних ділянок. З накладенням арешту втрачається можливість особи вчинити зазначені дії. Таким чином, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання його відчуження.

Крім того, прокурор зауважує, що будь-яка зміна конфігурації земельної ділянки (поділ, об`єднання), кадастрового номера, цільового призначення, відчуження земельної ділянки, що може відбутися у випадку скасування арешту на земельну ділянку унеможливить проведення експертизи та встановлення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.

Як слідує з поданих матеріалів, одним із доводів адвоката щодо неправомірності накладення арешту на майно є посилання на те, що земельні ділянки не можуть бути речовими доказами у розумінні положень КПК України, так як відсутні докази, що земельні ділянки є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, в той же час вони не зберегли на собі сліди вчинення такого кримінального правопорушення та відповідно не містять інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку із тим, що перехід речових прав на земельні ділянки відбувається на підставі правочинів або рішень компетентних органів.

Крім того, за твердженнями адвокатів, враховуючи кваліфікацію ч. 2 ст. 364 КК України, основним безпосереднім об`єктом злочину є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних чи комунальних підприємств, установ, організацій, а також їх службових осіб, а додатковим безпосереднім охоронювані законом права, свободи та інтереси окремих громадян, або державні чи громадські інтереси, або інтереси юридичних осіб. Поряд із цим, земельна ділянка - це частина земельної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами суб`єктів власності. Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, на водні об`єкти, ліси і багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки (ст.79 Земельного Кодексу України). З огляду на що у доводах прокурора та в ухвалах слідчих суддів Вищого антикорупційного суду відсутнє обґрунтування того, що земельні ділянки зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, кваліфікованого за ч. 2 ст. 364 КК України.

Отже, сторона захисту наголошує, що наявність арешту, накладеного на вказані земельні ділянки, порушує право власності ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які є добросовісними набувачами та жодного відношення до кримінального провадження не мають.

Не погоджуючись із доводами сторони захисту, прокурор у судовому засіданні заперечив та зауважив, що в рамках кримінального провадження досліджуються обставини незаконної передачі вказаних земельних ділянок у приватну власність, в тому числі і названим вище особам. Крім того, зазначив, що у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019 15.08.2023 п`ятьом особам повідомлено про підозру у заволодінні земельними ділянками, у тому числі й землями ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Таким чином, твердження захисника про те, що досудове розслідування не здійснюється в розумні строки, а відтак земельні ділянки необґрунтовано перебувають під арештом уже тривалий час, що свідчить про певну форму позбавлення права власності ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, не є слушним.

Захисник ОСОБА_4 в обґрунтування вимог клопотання посилається на рішення Господарського суду м. Києва від 27.04.2023 у справі № 640/14353/19, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1803/5, яким скасовано 39 рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинено право постійного користування ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» земельними ділянками загальною площею 638,1122 га, які знаходяться в межах Софїївсько-Борщагівської сільської ради та Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області. Однак, варто зазначити, що вказане рішення, за твердженням самого заявника, не набрало законної сили. Водночас, надання оцінки висновкам, викладеним в зазначеному рішенні, в контексті обставин вчинення кримінальних правопорушень, які розслідуються в межах кримінального провадження №52019000000000856 від 01.10.2019, під час розгляду клопотань про скасування арешту майна не може здійснюватися слідчим суддею, враховуючи, що арешт було накладено з підстави збереження речових доказів, яка не вимагає наявності підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та такий арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Як вже зазначалось, ст. 98 КПК України наведено дефініцію речового доказу та визначено критерії, за якими матеріальні об`єкти є речовими доказами.

Земельні ділянки, на які на даний час накладено арешт, є предметом (об`єктом кримінально протиправних дій) кримінального правопорушення, які у кримінальному провадженні визнано речовими доказами.

З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність тверджень сторони захисту щодо невідповідності вказаних земельних ділянок критеріям речових доказів, оскільки як свідчать матеріали, вказані земельні ділянки є предметом (об`єктом) кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення такого кримінального правопорушення та відповідно містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим, в рамках даного кримінального провадження підлягає ґрунтовному дослідженню питання щодо наявності правових підстав для переходу речових прав на такі земельні ділянки.

Поряд з цим, слідчий суддя зауважує, що при постановленні ухвал про накладення арешту на майно слідчими суддями враховано правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешт майна, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Оскільки в даному кримінальному провадженні досліджуються обставини відчуження та заволодіння землями державної власності, що на даний час перебувають у володінні фізичних та юридичних осіб, предметом кримінального правопорушення є саме зазначені земельні ділянки і їх вартість є обставиною, що підлягає доказуванню відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.

У той же час слідчий суддя бере до уваги доводи прокурора, що наразі у кримінальному провадженні проведено ряд експертиз, проте у ході досудового розслідування існує ймовірність необхідності з`ясування інших питань, призначення повторних, додаткових експертиз, у тому числі за ініціативою сторони захисту після повідомлення особам про підозру, а у разі скасування арешту майна та перепродажу земельних ділянок фактично буде втрачено речовий доказ та унеможливлено будь-які подальші дослідження, що негативно вплине на повноту здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні.

В ході розгляду клопотань заявника не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, крім того заявником не доведено необґрунтованості накладення такого арешту.

Поряд з цим варто враховувати, що арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та являється самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, на відміну від інших правових підстав.

Тож на даному етапі скасування арешту, накладеного на вказані земельні ділянки, є передчасним.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз.2 ч. 1 ст. 170 КПК України. На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Посилання ж сторони захисту на розгляд клопотань про арешт майна без повідомлення та без участі власників майна, як на одну з підстав можливого скасування арешту майна, не заслуговують на увагу, оскільки ч. 2 ст. 172 КПК України визначає таку можливість, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна. В той же час варто враховувати, що в даному кримінальному провадженні досліджуються обставини відчуження земель державної власності, що на даний час перебувають у володінні фізичних та юридичних осіб, предметом кримінального правопорушення є саме зазначені земельні ділянки, за такого слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про здійснення розгляду клопотання в закритому судовому засіданні та без виклику власників майна, з метою забезпечення мети арешту.

Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що накладений арешт на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження та, з урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні, потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Враховуючи наведене, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі № 991/9133/20 та від 05.04.2021 у справі № 991/2192/23, тому клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, про скасування арешту майна задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_4 про скасування арештів майна, накладених ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 12.11.2020 у справі №991/9133/20 та від 05.04.2021 у справі №991/2192/21 у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1