Document No. 113022316

Справа № 991/7244/23

Провадження 1-кс/991/7271/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2023 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, власника майна ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, погодженого з прокурором п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9, про арешт майна у межах кримінального провадження № 42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч.2 ст. 367 КК України,

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив з метою забезпечення збереження речових доказів просить накласти арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029від 13.02.2019 за фактамизаволодіння земельнимиділянками ДП«Дослідне господарство«Дмитрівка» НААНУкраїни,що перебувалиу користуванніна підставідержавного актуна правопостійного користуванняземлею серії КВ № 0002 від 13.12.1995 на території м. Фастова Київської області,земельними ділянкамиДП «Агрокомбінат«Пуща-Водиця»,що перебувалиу користуванніна підставідержавного актуна правопостійного користуванняземлею серії ІІ-КВ №003658 від 11.11.2002 в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради Київської області та перебували у користуванні на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-КВ №003662 від 15.11.2002 в адміністративних межах Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Київської області, легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК України.

Досудовим слідством установлено, що починаючи з березня 2018 року ОСОБА_4, обіймаючи посаду першого заступника директора ДП «Науково-дослідний та проєктний інститут землеустрою», визначивши об`єктом своєї злочинної діяльності земельні ділянки у м. Фастів Київської області, що перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно державного на право постійного користування землею серії КВ № 0002 від 13.12.1995 площею 1057, 3619 га, розробив злочинний план щодо заволодіння цими землями шляхом протиправного використання механізму безоплатної приватизації земель сільськогосподарського призначення державної власності наперед визначеними та підшуканими особами, які мали бути прямо чи опосередковано підконтрольні ОСОБА_4 .

Так, з березня 2018 року розпочалися активні дії підконтрольними ОСОБА_4 особами, щодо пошуку осіб, перевага серед яких надавалася учасникам бойових дій, які згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 898 «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками» мали пільговеправо набезоплатну приватизаціюземельної ділянкиу розмірахвизначених ст.118ЗК України, з метою подальшого оформлення від цих осіб на підконтрольних учасникам злочинної організації осіб довіреностей щодо представництва інтересів під час оформлення у власність земельних ділянок на території Київської області з можливістю розпорядження земельними ділянками. Усього з березня по вересень 2018 року, під керівництвом ОСОБА_4, підшукано та організовано оформлення довіреностей 462 особам у різних областях України.

У період з 26.04.2018 по 16.07.2018 службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а саме: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, реалізовано наперед розроблений злочинний план ОСОБА_4 щодо припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «ДГ «Дмитрівка» згідно держакту серії КВ № 0002 від 13.12.1995.

Згідно висновку експерта, після прийняття наказу Головного управління Держгеокадастру в Київській області від 13.07.2018 № 10-6323/15-18-сг «Про затвердження документації із землеустрою», 13 земельних ділянок, загальною площею 1014,6043 га, вилучено з користування ДП «ДГ «Дмитрівка», всупереч п. 2, 10 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.1 ст.104 ЦК України та ст. 141,149 ЗК України.

ОСОБА_4, маючи потребу у збільшенні кількості наперед визначених осіб для отримання ними у власність земельних ділянок для ОСГ, не пізніше липня 2018 року залучив до складу очолюваної ним злочинної організації ОСОБА_14, на якого поклав функції пособника у реалізації злочинного плану щодо пошуку осіб, на яких планувалося здійснити відведення земельних ділянок.

ОСОБА_14, з метою надання засобів та створення умов для заволодіння земельними ділянками та подальшої легалізації майна одержаного злочинним шляхом, у період з липня по листопад 2018 року, здійснив пошук біля 261 особи, на яких у подальшому оформлювалися земельні ділянки, та організував видачу ними довіреностей (у тому числі у порядку передоручення одних представників на інших) щодо представлення інтересів цих осіб під час укладення правочинів щодо розпорядження земельними ділянками.

Слідством встановлено,що злочиннимидіями групиосіб доскладу якоївходили середінших службовіособи Головногоуправління Держгеокадаструу Київськійобласті,здійснено заволодінняземлями державноївласності сільськогосподарськогопризначення,які перебувалиу землекористуванніДП «ДГ«Дмитрівка» натериторії м.Фастова Київськоїобласті,площею 919,34га,вартістю 714769489,25гривень, та укладено правочини щодо земельних ділянок, одержаних внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Також досудовим слідством установлено, що у період з січня по червень 2019 року організованою групою під керівництвом ОСОБА_4 у складі начальника Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_10, начальника юридичного управління Головного управління ОСОБА_12, начальника управління державного земельного кадастру Головного управління ОСОБА_11, а також начальника міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління ОСОБА_15, реалізовано наперед розроблений ОСОБА_4 злочинний механізм припинення права постійного користування земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, з метою створення передумов для заволодіння земельними ділянками.

Так,достовірно знаючивідомості щодоземлекористування ДП«Агрокомбінат «Пуща-Водиця»та будучиобізнаним із положеннями Закону України «Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації», згідно яких ДП «Агрокомбінат Пуща-Водиця» входить до переліку права державної власності, що не підлягають приватизації, ОСОБА_4, продовжуючи свою злочинну діяльність, у січні 2019 року, визначив об`єктом злочинного посягання земельні ділянки, що перебували у землекористуванні вказаного підприємства орієнтовною площею 300 га, а також механізм скасування прийнятих рішень про вчинені реєстраційні дії щодо права постійного користування на земельні ділянки, який складався із таких етапів:

на першому етапі за результатами узгоджених дій створювались умови для оскарження рішень Головного управління Держгеокадастру у Київській області щодо відмови скасування державних актів на право постійного користування землею в судовому порядку;

на другому етапі до Київського окружного адміністративного суду подано відповідні позовні заяви щодо скасування державних актів на право постійного користування землею у зв`язку із втратою ними чинності, з підстав внесення записів про реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки у 2016 році згідно положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та подальшою передачею державних актів на право постійного користування землею до архіву органів Держгеокадастру;

на третьому етапі службовими особами Головного управлінням Держгеокадастру у Київській області складено скарги до Міністерства юстиції України щодо скасування рішень державних реєстраторів про державну реєстрацію прав та їх обтяжень про реєстрацію права постійного користування на земельні ділянки за ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» у 2016 та 2019 роках.

На кожному із етапів члени організованої групи виконували визначені ОСОБА_4 ролі та завдання згідно розробленого ним плану злочинної діяльності.

Детектив зазначає, що такий механізм надав можливість учасникам організованої групи із числа службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_11 та ОСОБА_15 за керівництва ОСОБА_4 шляхом зловживання своїм службовим становищем, без припинення права постійного користування землею у порядку ст. 141, 149 ЗК України, забезпечувати прийняття Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області протиправних рішень про надання дозволу на виготовлення проєктів землеустрою про надання у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, затверджувати ці проєкти землеустрою та надавати у приватну власність земельні ділянки для особистого селянського господарства, площею не більше 2 гектарів заздалегідь визначеним та підконтрольним ОСОБА_4 особам.

Так, у період з січня по червень 2019 року вчинено активні дії, пов`язані з пошуком підконтрольних осіб, на яких планувалося оформлення земельних ділянок та створення умов для вчинення злочину й досягнення злочинної мети, спрямованої на заволодіння земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», до вчинення яких залучено, зокрема, ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .

Слідством встановлено, що учасники організованої групи у складі службових осіб Головного управління ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_15, а також ОСОБА_19, ОСОБА_14 та ОСОБА_20, під керівництвом ОСОБА_4, заволоділи земельними ділянками державної власності площею 284,34 га, що перебували у землекористуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Київської області, вартістю 1 123 331 337 гривень.

Також досудовим розслідуванням встановлено, що під загальним керівництвом ОСОБА_4 вчинено правочини із земельними ділянками, здобутими внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, окрім земельних ділянок з кадастровими номерами: 3222485900:03:006:5230, 3222486200:03:003:5442, 3222486200:03:003:5480.

Зазначеними умисними діями, вчиненими з метою приховання фактів набуття земельних ділянок державного підприємства та незаконного походження такого майна, одержаного внаслідок вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, у період з 09 по 31.08.2019 укладено договори купівлі-продажу, предметом яких є 162 земельні ділянки, вартістю 1 099 292 240 грн.

15.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст.366 КК України.

За результатами проведеного 15.08.2023 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2023 у справі № 991/7024/23 обшуку помешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 ) виявлено мобільні телефони iPhone A2160 IMEI НОМЕР_1, iPhone A2482 IMEI НОМЕР_2, на яких встановлена система логічного захисту.

Детектив зазначає,що услідства наявніпідстави вважати,що відомості, які містяться у вказаних технічних пристроях, а саме документи в електронному вигляді та листування з використанням програмних продуктів миттєвого обміну повідомленнями можуть бути використані у якості доказів у зазначеному кримінальному провадженні. Зважаючи на те, що доступ до програмної частини мобільних телефонів пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, їх вилучено для подальшого дослідження в лабораторних умовах з метою виявлення та відновлення видалених та пошкоджених файлів та подолання систем логічного захисту інформації.

Постановою детектива Національного бюро від 15.08.2023 мобільні телефониiPhoneA2160IMEI НОМЕР_1,iPhoneA2482IMEI НОМЕР_2 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019.

Детектив зазначає, що для досягнення завдання кримінального провадження із встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, з метою унеможливлення знищення доказів, тобто з метою забезпечення збереження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені під час обшуку мобільні телефони.

Детектив ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, просив задовольнити. Пояснив, що наразі сім`я ОСОБА_4 проживає за кордоном, тому у органу досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що вилучені за його місцем проживання телефони належать саме ОСОБА_4 .

Захисник ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що будинок, де проживає ОСОБА_4, має іншу поштову адресу ніж та, що зазначена в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук. Також земельні ділянки, на яких розташований будинок ОСОБА_4, мають інші кадастрові номери ніж ті, що зазначені в ухвалі про обшук. Вважає, що обшук проведено не законно і підстав для вилучення майна не було.

Захисник ОСОБА_6 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що орган досудового розслідування не звертався до ОСОБА_4 з проханням надати паролі доступу до вилучених телефонів. Рішення детектива про визнання телефонів речовими доказами передчасне, оскільки наразі не відомо чи міститься у вилучених телефонах інформація, яка має доказове значення у кримінальному провадженні. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник ОСОБА_7 зазначив, що органом досудового розслідування не встановлено власників вилучених телефонів, а тому накладення арешту є недоцільним. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Власник майна ОСОБА_4 пояснив, що телефон iPhone 11 належить йому, інший телефон iPhone був у загальному користуванні сім`ї ОСОБА_4, в тому числі і його дружини.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе за таких умов: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для їх застосування; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (ч. 3 ст. 132 КПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 частини 2 та частиною 3 цієї статті визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається у випадках, зокрема, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний із подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; можливість використаннямайна якдоказу у кримінальному провадженні,якщо арештмайна накладаєтьсяу випадку,передбаченому п.1ч.2ст.170цього Кодексу;розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно із частиною 1 цієї статті визначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала не доведене необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного бюро здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч.2 ст. 367 КК України.

15.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому організованою групою, в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, в організації вчинення правочину з майном, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження такого майна, джерела їх походження, а так само набуття та використання коштів та майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених організованою групою, в особливо великому розмірі; ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому повторно організованою групою, в особливо великих розмірах; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК України, в організації вчинення правочину з майном, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження такого майна, джерела їх походження, а так само набуття та використання коштів та майна, одержаних внаслідок вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених повторно, за попередньою змовою, в особливо великому розмірі; ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, в організації складання, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Дослідженні у судовому засіданні матеріали клопотання, зокрема копії: матеріалів, які стали підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань; витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 10.06.2022 № 4460/21-41/14507?14817/22-41; висновку експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.20122 № СЕ-19-22/24023-ДЗ; протоколу негласних слідчих (розшукових) дій від 10.07.2023; інших матеріалів, долучених до клопотання, з урахуванням викладеної у клопотанні фабули кримінального провадження, формує у слідчого судді внутрішнє переконання того, що могли мати місце обставини кримінального правопорушення, у зв`язку з яким подається клопотання, тому слідчий суддя вважає доведеним, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2023 у справі № 991/7024/23 надано дозвіл на проведення обшуку житлових будівель та інших володінь, які розташовані на земельних ділянках з кадастровими номерами 3222457401:02:002:5567, 3222457401:02:002:5568, 3222457401:02:002:5569, 3222457400:04:005:5570, 3222457401:02:002:5571, 3222457401:02:002:5572 за адресою: АДРЕСА_2 та у розташованих на них житлових будинках за адресою: АДРЕСА_3, що належать на праві власності ОСОБА_21 та знаходяться у фактичному володінні ОСОБА_4 з метою відшукання речей і документів, серед яких магнітні, оптичні та електронні носіїв інформації, комп`ютерна техніка (у тому числі персональні комп`ютери, ноутбуки, нетбуки, SD-карти, оптичні диски, флеш-накопичувачі, диски та інші електронні носії інформації, жорсткі диски, переносні носії інформації), засоби зв`язку (мобільні телефони, планшети), які містять відомості про осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину та обставини досягнення злочинної змови на вчинення злочину із службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області, ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», розміру фактично проведеної оплати за набуття у приватну власність земельних ділянок з розрахунку вартості за 1 га, даних про обставини набуття у власність ПСП «Агрофірма «Світанок» земельних ділянок на території м. Фастів Київської області, які були сформовані із земель ДП «ДГ «Дмитрівка», проведених розрахунків між співучасниками злочину, списки заздалегідь визначених 462 громадян, на яких були оформлені земельні ділянки для їх подальшого відчуження на користь ПСП «Агрофірма «Світанок», а також які містять листування та дзвінки з вищезазначеними даними.

Згідно із протоколом обшуку від 15.08.2023 під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії виявлено: мобільні телефони iPhone A2160 IMEI НОМЕР_1 та iPhone A2482 IMEI НОМЕР_2, які захищені системою логічного захисту, у зв`язку з цим, детективами прийнято рішення про їх вилучення.

Вилучення органом досудового розслідування вказаних носіїв інформації, з урахуванням надання слідчим суддею дозволу на їх відшукання, відповідає вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 168 КПК України, у якому передбачено дозвіл на вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, у тому числі якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Доводи захисників щодо невідповідності адреси місця проживання ОСОБА_4 тій, яка зазначена в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Так, на підтвердження цих обставин стороною захисту надано: фотосвітлини із зображенням поштової скриньки, із надписом «Янтарна 17, 17а, 17в»; копії технічних паспортів на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2, виготовленого 10.11.2017; за адресою: АДРЕСА_2, виготовленого 30.08.2017; за адресою: АДРЕСА_2, виготовленого 10.11.2017; витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: від 05.12.2017 щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3222457401:02:002:5524; від 02.03.2017 щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3222457401:02:002:5520; від 28.02.2017 щодо об`єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 3222457401:02:002:5521; квитанції від 20.10.2020, 08.03.2023 про оплату комунальних послуг за адресами: АДРЕСА_2, АДРЕСА_4, АДРЕСА_5 .

Разом з тим, у судовому засіданні була досліджена ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2023 у справі № 991/7024/23 про надання дозволу на проведення обшуку у якій, при перевірці слідчим суддею адреси житла, у якому планується провести обшук, встановлені такі факти: згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, на земельнійділянці зкадастровим номером3222457401:02:002:5520,розташований житловийбудинок АДРЕСА_2 ; на земельнійділянці зкадастровим номером3222457401:02:002:5524розташований житловийбудинок АДРЕСА_2 ; на земельній ділянці з кадастровим номером 3222457401:02:002:5521, розташований житловий будинок АДРЕСА_2, власником яких є ОСОБА_21 . У результаті поділу земельних ділянок з кадастровим номером 3222457401:02:002:5520 сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3222457401:02:002:5571 та 3222457401:02:002:5572; з кадастровим номером 3222457401:02:002:5521 сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3222457401:02:002:5569 та 3222457400:04:005:5570; з кадастровим номером 3222457401:02:002:5524 сформовано земельні ділянки з кадастровими номерами 3222457401:02:002:5567 та 3222457401:02:002:5568, та змінено адресу цих земельних ділянок на АДРЕСА_2 . Відомості у Державному реєстрі речових прав щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3222457401:02:002:5567, 3222457401:02:002:5568, 3222457401:02:002:5569, 3222457400:04:005:5570, 3222457401:02:002:5571 та 3222457401:02:002:5572 відсутні.

Дослідивши зазначені вище докази у сукупності, слідчий суддя вважає, що надані стороною захисту матеріали містять застарілу інформацію, тому не можуть бути враховані при ухваленні рішення.

Звертаю увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 235 КПК України ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості, зокрема, про житло, яке має бути піддане обшуку, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться.

Встановлено, що постановою детектива Національного бюро П`ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 від 15.08.2023 вилучені мобільні телефони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42019110350000029 від 13.02.2019, що підтверджується копією постанови.

Доводи захисників про те, що вилучені під час обшуку мобільні телефони не відповідають критеріям речового доказу, зазначеним у ст. 98 КПК України, слідчий суддя оцінює критично.

Дійсно, відсутність доступу до мобільних телефонів є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення його огляду для встановлення наявності достатніх підстав вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, але враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, а також не повідомлення власником мобільних телефонів паролів доступу до них, дають обґрунтовані підстави вважати існування ймовірності того, що у мобільних телефонах можуть бути відомості, які мають суттєве значення для кримінального провадження.

Також, слідчий суддя враховує, що істотне значення для кримінального провадження має саме інформація, яка міститься на пристроях, а не сам матеріальний носій інформації. Відсутність доступу до мобільного телефону є перешкодою для органу досудового розслідування для проведення його огляду на предмет наявності на ньому відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та обумовлює подальше його утримання з метою проведення експертних досліджень. Саме шляхом залучення осіб (спеціалістів, експертів), які володіють спеціальними технічними знаннями можливе подальше подолання системи логічного захисту.

Слідчий суддя звертає увагу, що власник майна не позбавлений можливості самостійно повідомити детективам пароль доступу до телефону, що прискорить його огляд.

З огляду на викладене, враховуючи положення абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України, яким передбачено можливість арешту комп`ютерних систем чи їх частин у разі, якщо доступ до них пов`язаний з подоланням системи логічного захисту, слідчий суддя дійшов висновку, що детектив довів необхідність арешту мобільних телефонів, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя враховує, що вказані критерії є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді.

Відповідно до статті 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Водночас, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя враховує, що арешт мобільних телефонів є необхідною умовою проведення експертного дослідження, подолання системи логічного захисту та подальшого огляду на предмет наявності на них відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, сприятиме досягненню мети щодо всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування та забезпечення збереження речових доказів.

Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, тому відповідні обмеження є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження.

Слідчий суддя дійшов висновку про достатність підстав вважати, що в разі не застосування запобіжного заходу у виді арешту майна, існують ризики приховування, знищення, втрати або спотворення інформації, яка має значення для досудового розслідування.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна слідчий суддя не встановив.

Отже, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, оскільки, завдяки цьому заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого детектив звернувся із клопотанням.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання належить задовольнити.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 170-173, 175, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити клопотання.

Накласти арешт на майно, вилучене 15.08.2023 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.08.2023 справа № 991/7024/23, а саме на: мобільні телефони iPhone A2160 IMEI НОМЕР_1 та iPhone A2482 IMEI НОМЕР_2 .

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1