- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/7232/23
Провадження 1-кс/991/7259/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянину України, уродженцю Республіки Молдова, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, в якому він просив продовжити підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на два місяці строк дії застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв. та продовжити на два місяці строк дії обов`язків, а саме: 1)прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; 2)не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурору або суду; 3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4)утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні 42023000000000347 від 06.03.2023; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Захист підозрюваного ОСОБА_5 здійснюють захисники: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 ..
Розгляд клопотання, призначений на 17.08.2023, було відкладено, оскільки сторона захисту не прибула у судове засідання.
Окрім того 17.08.203 захисником ОСОБА_7 заявлено відвід слідчому судді від розгляду справи №991/7232/23, який був розглянутий та ухвалою судді Вищого антикорупційного суду від 17.08.2023 відмовлено у задоволенні заяви про відвід.
Таким чином розгляд клопотання продовжено. Судове засідання призначене на 18.08.2023, про що належним чином повідомлено учасників.
18.08.2023 на судовий розгляд прибули: прокурор ОСОБА_3, захисник ОСОБА_4, підозрюваний ОСОБА_5 ..
Захисником ОСОБА_4 заявлене клопотання про приєднання до розгляду дистанційно його колег - захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
Слідчий суддя довів до відома сторін, що у даному провадженні від захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 та від підозрюваного ОСОБА_5 надходили неодноразові клопотання про участь у розгляді справи дистанційно, у задоволенні таких клопотань судом відмовлено ухвалами від 16.08.2023, від 17.08.2023, від 18.07.2023, оскільки аргументи сторони захисту, а саме введення на території України воєнного стану та територіальна віддаленість суду - не вказують на наявність достатніх підстав, визначених ч.1 ст.336 КПК України, для проведення відеоконференції. Слідчим суддею не було встановлено обставин непереборної сили, які об`єктивно б унеможливлювали з`явлення захисників до приміщення Вищого антикорупційного суду в м.Києві.
Тож рішення щодо дистанційної участі зазначених захисників у даному провадженні прийняте, про що відомо захисникам, незважаючи на це вони до суду не з`явились.
До того ж варте уваги те, що підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_8, які теж проживають в м. Дніпро (як і захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ) присутні в судовому засіданні, незважаючи на безпекові ризики та територіальну віддаленість суду. При цьому підозрюваним ОСОБА_5 зазначено, що він є інвалідом 3 групи, з огляду на діагностоване у нього онкологічне захворювання, що відповідно є поважною причиною неявки на виклики. Однак він з`являється, оскільки зацікавлений у швидкому розгляді справи.
Отже аналогічна безпекова ситуація діє і для сторони обвинувачення, зокрема для прокурора, який присутній в залі судових засідань та відповідно аналогічні безпекові ризики діють і для суду та для захисника ОСОБА_8 та підозрюваного ОСОБА_5, які присутні в залі судових засідань.
Тож за наведених обставин не вбачається підстав для визнання поважними причинами неприбуття у судове засідання захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з огляду на військові події в Україні, оскільки це порушить принцип рівності учасників перед законом, закріплений в ст.24 Конституції України, так як за однакових умов частина учасників приймає участь безпосередньо в судовому розгляді, а інша частина учасників не бажає прибувати до суду, посилаючись на безпекові ризики як на поважну причину неприбуття до суду.
Поряд з цим не може залишатися поза увагою те, що дистанційна участь сторони захисту не надасть змоги здійснювати належний захист підозрюваного, враховуючи великий обсяг матеріалів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні. Водночас неможливо передбачити наявність безперебійного та якісного зв`язку, що не може гарантувати безперервну участь сторони захисту під час розгляду клопотання.
За наведених обставин слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд клопотання прокурора за відсутності захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_6, які на судовий розгляд не з`явились, незважаючи на те, що були повідомлені про розгляд належним чином, оскільки сторона захисту в судовому засіданні представлена підозрюваним ОСОБА_5 та його захисником - адвокатом ОСОБА_4 .
У судовому засіданні слідчим суддею оголошено, що 16.08.2023 від захисника ОСОБА_7 до суду надійшло клопотання про закриття судового провадження № 991/7232/23 за клопотанням прокурора ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №42023000000000347 від 06.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст.368, ч.2 ст.372, ч.4 ст.27, ч.2 ст.28, ч.2 ст.384, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч. 2 ст.15, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України - через відсутність предметної підсудності Вищому антикорупційному суду.
Підозрюваний ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримали клопотання, подане захисником ОСОБА_7 про закриття судового провадження, з огляду на непідсудність Вищому антикорупційному суду, вважали інакше клопотання прокурора буде розглянуте неповноваженим судом.
Прокурор ОСОБА_3 заперечував, наголосив, що ним подане клопотання до належного суду, тому відсутні підстави для задоволення клопотання сторони захисту про закриття судового провадження.
Слідчий суддя довів до відома сторін, що розгляд клопотання сторони захисту про закриття судового провадження через відсутність предметної підсудності Вищому антикорупційному суду підлягає вирішенню в нарадчій кімнаті, після дослідження всіх наданих сторонами матеріалів, оскільки вимагає оцінки слідчим суддею наведених у клопотанні аргументів у сукупності із наданими учасниками доказами.
Щодо клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що на даний час наявна необхідність у продовженні строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_5, оскільки встановлені у ході досудового розслідування ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились і продовжують існувати. Так, зокрема на даний час продовжують існувати обставини, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, спотворити, приховати будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. За наведеного прокурор просив продовжити підозрюваному строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Додав, що ним подане клопотання до належного суду, оскільки кримінальне провадження здійснюється в тому числі за ч.4 ст.368 КК України. Згідно протоколу обшуку, проведеного у квартирі ОСОБА_9 20.02.2023, були виявлені та вилучені кошти, в гривні, доларах США, Євро. Такі кошти наразі розглядаються слідством як такі, що були передані в якості неправомірної вигоди. Розмір таких коштів відповідає розміру, встановленому п.2 ч.5 ст.216 КПК України, оскільки тільки в доларах США було вилучено грошових коштів на суму 137 тис доларів США, тож сума вказує на підслідність кримінального провадження саме детективам НАБУ та відповідно здійсненню нагляду саме слідчими суддями ВАКС. Прокурор зазначив, що у кримінальному провадженні ще не повідомлено жодній особі про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, однак в той же час повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.372 КК України. Проте ці статті розслідуються в межах одного кримінального провадження, що виключає можливість звернення до різних судів за різними статтями в рамках одного кримінального провадження. Додав, що про причетність ОСОБА_5 до отримання вищевказаних грошових коштів свідчать, в тому числі відомості із протоколів НСРД.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечували, просили відмовити у задоволенні клопотання. Зазначили, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, що йому інкримінується, а зазначені прокурором у клопотанні ризики, передбачені ст.177 КПК України, є надуманими. Стороною захисту наголошено на тому, що зібрані у кримінальному провадженні матеріали, долучені на підтвердження обґрунтованості повідомленої підозри, не пов`язують ОСОБА_5 із інкримінованим йому злочином. Додали, що ухвалою АПВАКС від 22.06.2023 застосовано до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із покладенням на підозрюваного обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України. На той час строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні закінчувався 18.07.2023. Тож на думку сторони захисту, з огляду на те, що на момент постановлення ухвали АПВАКС строк досудового розслідування був визначений до 18.07.2023, тому строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, теж міг бути встановлений лише по 18.07.2023, а тому на даний час строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на підозрюваного обов`язків сплив та не може бути продовжений ОСОБА_5 . За наведених обставин сторона захисту просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 . Окрім того, захисником наголошено на відсутності підстав здійснення розгляду клопотання прокурора Вищим антикорупційним судом, з огляду на те, що кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_5, не підсудне ВАКС, не є корупційним, а посада ОСОБА_5 не належить до посад категорії «А». Додав, що жодному суб`єкту, підслідному НАБУ, про підозру не повідомлено, натомість підслідність визначена за детективами саме прокурором. Зауважив, що сторона захисту звернулась із скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_5 до Солом`янського районного суду м. Києва, який вважає належним судом, та за поданою скаргою відкрито судове провадження, однак власне скарга ще не розглянута.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання прокурора, з доданими до нього документами, слідчий суддя зазначає наступне.
Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про закриття судового провадження №991/7232/23 через відсутність предметної підсудності Вищому антикорупційному суду, слідчий суддя зазначає наступне.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст. 369, ч.2 ст.372, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.384 КК України. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_5 повідомлено про підозру.
Слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 2 статті 33-1 КПК України встановлено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Як вбачається з матеріалів, відповідно до постанови прокурора САП ОСОБА_3 від 01.03.2023 проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 доручене детективам Національного антикорупційного юро України.
Сторона захисту зауважила, що постановою прокурора САП від 03.04.2023 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №52023000000000150 та №42023000000000347 в одне провадження, було безпідставно визначено підслідність об`єднаного провадження за детективами НАБУ в порушення вимог кримінального процесуального закону.
Нормами КПК України передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на досудовому провадженні. Однак оскарження до слідчого судді постанови прокурора про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень та визначення підслідності - нормами КПК України не передбачене та відповідно законність та наявність підстав для такого процесуального рішення, його відповідність вимогам КПК України перевіряються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті. Законність процесуальних рішень, дій (бездіяльності) прокурора, вчинених в порядку нагляду за досудовим розслідуванням, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю. Тож на даний час відсутні підстави для оцінки слідчим суддею вказаного процесуального рішення.
В той же час слід зазначити, що законодавцем передбачено можливість оспорення підслідності, такий порядок встановлений ч.5 ст.218 КПК України.
Так, зокрема наведеними положеннями встановлено, що спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.
Натомість стороною захисту не надано доказів на підтвердження звернення до Генерального прокурора чи його заступника щодо оспорення визначення підслідності кримінального провадження №42023000000000347 за детективам НАБУ та прийняття рішення Генеральним прокурором чи його заступником про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 іншому органу досудового розслідування.
Сторона захисту наголошувала на тому, що дане кримінальне провадження не підслідне детективам НАБУ, а тому і відповідно до ст.33-1 КПК не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. Додала, що захист звернувся із скаргою на повідомлення про підозру ОСОБА_5 до належного суду, тобто до Солом`янського районного суду м.Києва та за вказаною скаргою відкрито судове провадження.
Належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності, встановлених ч. 1 ст. 33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст.45 КК України та/або кримінальних правопорушень, передбачених 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п. п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Дійсно, склад злочину за ст. 372 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, не є корупційним кримінальним правопорушенням, однак ОСОБА_5 повідомлено про підозру в межах кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023, в рамках якого здійснюється досудове розслідування, в тому числі за ознаками корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України.
В той же час іншому підозрюваному в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_11 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України, а саме у підбурюванні до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, та організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
До того ж, як вбачається із заяви про злочин ОСОБА_9 від 06.03.2023, заявником повідомлено про факт вимагання неправовірної вигоди працівниками СБУ та прокуратури в Дніпропетровській області. У вказаній заяві серед іншого, заявник зазначив, що вилучені в ході обшуку у заявника грошові кошти в еквіваленті приблизно 160 тисяч доларів США не були повернуті заявнику, а натомість зі слів адвоката ОСОБА_11 передані на вимогу працівників прокуратури та СБУ за невтручання в господарську діяльність заявника. Окрім того адвокатом ОСОБА_11 було повідомлено заявника, що працівники УСБУ в Дніпропетровській області та заступник прокурора Дніпропетровської області вимагають подарувати частку в статутному капіталі товариства, директором та засновником якого є заявник.
Окрім наведеного із матеріалів, в тому числі протоколів, складених за результатами проведення НСРД, вбачається причетність ОСОБА_5 до подій, досліджуваних в рамках даного кримінального провадження.
Поряд з цим не може залишатися поза увагою те, що в рамках проведення НСРД адвокатом ОСОБА_11 було неодноразово повідомлено заявнику ОСОБА_9 про необхідність передачі грошових коштів для працівників обласної прокуратури.
Тож вказані обставини підлягають з`ясуванню в ході здійснення досудового розслідування в рамках даного кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023.
Водночас розмір коштів, які були вилучені у заявника ОСОБА_9 (553 300 грн, 137 720 доларів США та 2360 євро) та зі слів його адвоката ОСОБА_11 передані як неправомірна вигода (у тому числі для працівників прокуратури), відповідає положенням п.2 ч.5 ст.216 КПК України, що свідчить про підслідність кримінального провадження саме детективам Національного антикорупційного бюро України.
Окрім того, в ході досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України, щодо вимагання у суб`єкта господарської діяльності неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за непритягнення останнього до кримінальної відповідальності та за не перешкоджання в здійсненні ним законної господарської діяльності, детективами НАБУ було встановлено, що службові особи правоохоронного органу, діючи за попередньою змовою з адвокатом, вчиняють готування до притягнення завідомо невинної особи до кримінальної відповідальності, що поєднане зі штучним створенням доказів та інших фальсифікацій. Відповідно, за вказаним фактом 31.03.2023 детективами НАБУ внесено відомості до ЄРДР за №52023000000000150 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.372 КК України. В подальшому, з огляду на те, що окреме розслідування вказаних кримінальних правопорушень може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, з метою їх об`єднання в одне провадження прокурором 03.04.2023 винесено відповідну постанову.
При цьому, відповідно до ст.216 КПК України розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 372 КК України, не віднесено до підслідності НАБУ, відтак прокурором САП з посиланням на ч.10 ст.216 КПК України визначено підслідність кримінальних правопорушень, які розслідуються в об`єднаному провадженні №42023000000000347, за детективами НАБУ.
Поряд з цим слід зазначити, що абз.3 ч.5 ст.216 КПК України визначено, що детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора НАБУ та за погодженням із прокурором САП можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів. Тобто, вказані положення стосуються випадків самостійного розслідування детективами НАБУ кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших слідчих органів. Натомість, у даному випадку таке розслідування здійснюється детективами НАБУ в межах об`єднаного кримінального провадження, підслідність якого визначена за НАБУ.
За наведених обставин, на час розгляду клопотання прокурора слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про непідсудність клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених на ОСОБА_5, у кримінальному провадженні №42023000000000347 Вищому антикорупційному суду.
Посилання сторони захисту на неможливість здійснення розгляду слідчим суддею клопотання, з огляду на відсутність предметної підсудності Вищому антикорупційному суду, оскільки згідно тверджень захисника належним судом є Солом`янський районний суд м.Києва, не заслуговують на увагу, оскільки на даний час відсутні підстави для висновку про непідсудність даного клопотання саме Вищому антикорупційному суду.
Доказів на спростування наведеного не надано.
Щодо доводів сторони захисту стосовно необґрунтованості клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, слідчий суддя зазначає наступне.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст. 369, ч.2 ст.372, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.384 КК України.
З наданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_5 серед інших в рамках даного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України.
Згідно доводів сторони обвинувачення, установлено, що 14.06.2022 прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 на підставі листа УСБУ в Дніпропетровській області від 13.06.2022, до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 204 КК України, за фактом виготовлення та реалізації на території м. Підгородне та інших населених пунктів Дніпровського району Дніпропетровської області слабоалкогольних напоїв під виглядом сидру, які виготовляються з використанням неякісних інгредієнтів, що становить загрозу для життя та здоров`я людей. Згідно матеріалів вказаного кримінального провадження вчинення вказаного правопорушення відбулося за участі керівника та працівників ТОВ «Фрутберрі-Дніпро».
Того ж дня заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 за вказаним фактом в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстроване кримінальне провадження № 42022042150000038.
20.02.2023 прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за участі співробітників УСБУ в Дніпропетровській області, на підставі ухвал слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 08.02.2023 у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2022 за ч. 3 ст. 204 КК України, проведено обшуки, у тому числі за місцем знаходження виробничого приміщення ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» за адресою: м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, буд. 23, та за місцем проживання директора і засновника ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 .
У ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 останній скористався правовою допомогою адвоката ОСОБА_11, який надає з 2017 року юридичні послуги йому та його родині. Під час обшуку виявлено та вилучено грошові кошти, а саме: 553 300 грн, 137 720 доларів США та 2360 євро.
Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 23.02.2023 клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42022042150000038 від 14.06.2023 задоволено частково, а в частині накладення арешту на грошові кошти загальною сумою 137 720 доларів США, 2360 євро та 553 300 грн відмовлено.
Одразу після засідання суду з розгляду клопотання прокурора про арешт вищевказаних грошових коштів, адвокат ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 про те, що судом відмовлено в накладенні арешту на них. У той же час, ОСОБА_11 зазначив, що дані грошові кошти не будуть повернуті ОСОБА_9, оскільки вони будуть передані працівникам прокуратури та СБУ за не притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038.
У подальшому, ОСОБА_11 04.04.2023 приблизно об 11 годині під час зустрічі із ОСОБА_9 повідомив останньому про те, що у разі виникнення обставин реєстрації кримінальних проваджень щодо останнього, проведення обшуків чи інших слідчих дій, а також створення перешкод для ведення його господарської діяльності з боку правоохоронних органів, вирішити вказані питання може його знайомий з Дніпропетровської обласної прокуратури шляхом використання свого службового становища. Однак, для цього необхідно систематично надавати йому неправомірну вигоду у вигляді 50% прибутку від здійснення господарської діяльності та включити до складу засновників ТОВ «ФРУТБЕРРІ-ДНІПРО» його довірену особу
Одразу після чого адвокатом ОСОБА_11 з ОСОБА_9 пораховано орієнтовну суму річного прибутку за 2022 рік від здійснення господарської діяльності ОСОБА_9, яка склала 8 млн. грн., а 50% від якої дорівнює 4 млн. грн. на рік.
Таким чином, з урахуванням пропозиції ОСОБА_11, ОСОБА_9 мав передавати його знайомому прокурору, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у сумі близько 4 млн. грн.
У подальшому, під час зустрічі ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_11, яка відбулася 19.04.2023 близько 13 год. на автомобільному паркувальному майданчику торгівельного центру «Вавілон», розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, останній, продовжуючи схиляти ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди, повідомив про необхідність передачі 50% прибутку від здійснення господарської діяльності його знайомому, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, за завчасне повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності.
Під час наступної зустрічі ОСОБА_9 та адвоката ОСОБА_11, яка відбулась 11.05.2023 близько 12 год. в ресторані «Конфеті» торгівельного центру «Вавілон» за адресою: м. Дніпро, вул.Маршала Малиновського, 2, ОСОБА_11, діючи з прямим умислом на підбурення ОСОБА_9 до надання неправомірної вигоди особі, які займає відповідальне становище, повідомив останньому про необхідність передачі 50% прибутку від здійснення господарської діяльності його знайомому, який займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, за завчасне повідомлення про проведення обшуків чи інших слідчих дій, забезпечення неможливості його кримінального переслідування з боку правоохоронних органів та можливості безперешкодного ведення господарської діяльності. При цьому, з урахуванням того, що прибуток ОСОБА_9 за останній місяць склав 2 млн грн, ОСОБА_11 запропонував останньому надати 1 млн. грн в якості неправомірної вигоди. Однак після зауважень ОСОБА_9 ОСОБА_11 погодився на суму у розмірі 20 000 доларів США.
18.05.2023 приблизно о 14 год, ОСОБА_11, перебуваючи в салоні власного автомобіля марки «BMW X5», державний номерний знак НОМЕР_1, який знаходився поблизу ТЦ «Вавілон» у м.Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 2, діючи з прямим умислом, направленим на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, одержав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду в сумі 20 000 доларів США (що згідно з курсом Національного банку України на 18.05.2023 становить 731 372 гривень) для передачі службовій особі, яка займає керівну посаду в Дніпропетровській обласній прокуратурі, однак його злочинні дії не були доведені до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Окрім цього, як зазначено в клопотанні, у ході досудового розслідування встановлено наступне.
У період з 20.02.2023 до 09.03.2023 (точної дати у ході досудового розслідування не встановлено) у адвоката ОСОБА_11, під приводом виконання своїх зобов`язань з надання правничої допомоги, виник злочинний умисел на організацію притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038, поєднану зі штучним створенням доказів обвинувачення.
Розуміючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не зможе, оскільки процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42022042150000038 здійснюється прокурорами Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, а також те, що процесуальний прокурор у кримінальному провадженні відповідно до ст. 36 КПК України наділений повноваженнями особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії, тобто лише він зможе здійснити штучне створення доказів обвинувачення, а також у подальшому притягнути завідомо невинну особу до кримінальної відповідальності, ОСОБА_11 у період з 20.02.2023 до 13.03.2023 (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено), з метою організації вчинення вказаного кримінального правопорушення, за невідомих досудовим розслідуванням обставин, залучив як пособника до його реалізації заступника керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10 .
На виконання свого злочинного умислу, направленого на організацію притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, 09.03.2023 близько 18 год. 00 хв. ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_9 за адресою АДРЕСА_3, та повідомив йому про те, що для уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_9 необхідно знайти особу, яка дасть неправдиві показання, що кримінальне правопорушення вчинено такою особою і в подальшому ця особа буде притягнута до кримінальної відповідальності. Таким чином ОСОБА_11 взяв на себе зобов`язання з організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності.
Після цього, ОСОБА_11, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на організацію притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, для гарантування ОСОБА_9 не притягнення його до кримінальної відповідальності, а також підтвердження обізнаності та участі у злочинному плані посадових осіб органів прокуратури Дніпропетровської області, організував йому зустріч з заступником керівника Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_10, який на той час також був наділений повноваженнями прокурора у кримінальному провадженні № 42022042150000038.
Так, 13.03.2023, близько 12 год. 00 хв. ОСОБА_11 зустрівся з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 поблизу адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 7.
У ході вказаної зустрічі ОСОБА_10, у позапроцесуальний спосіб, виконуючи роль пособника у вчиненні даного кримінального правопорушення, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на пособництво в притягненні завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, порадив ОСОБА_9 знайти завідомо невинну особу, яку в подальшому буде притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 204 КК України у кримінальному провадженні № 42022042150000038. При цьому, ОСОБА_10 роз`яснив ОСОБА_9 порядок укладення з такою особою угоди про визнання винуватості, можливість застосування до неї положень ст. 75 КК України, порядок розгляду угоди про визнання винуватості в суді, та таким чином сприяв вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками.
Надалі, ОСОБА_11, діючи умисно, з метою організації притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42022042150000038, у не встановлені досудовим розслідуванням дати та час, але не пізніше 14.03.2023 самостійно підшукав таку особу та о 19 год. 42 хв. 14.03.2023 надіслав на мобільний телефон ОСОБА_9 за допомогою месенджеру «WhatsApp» її анкетні дані, а саме: фото паспорта ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У подальшому, з метою реалізації злочинного умислу, спрямованого на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, ОСОБА_13 та ОСОБА_10, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, дати та часу, але не пізніше 15.03.2023, залучено як виконавця до вчинення вказаного кримінального правопорушення прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5, при цьому доведено до відома останньому про необхідність притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності у вказаному кримінальному провадження, поєднаному зі створення штучних доказів обвинувачення ОСОБА_12, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 204 КК України.
15.03.2023 близько 15 год. 00 хв. за вказівкою ОСОБА_11 ОСОБА_9 прибув до Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області для проведення допиту.
Цього ж дня, ОСОБА_5, будучи ознайомленим зі спільним злочинним планом, діючи з відома ОСОБА_10, достовірно знаючи, що ОСОБА_12 будь-якого кримінального правопорушення не вчиняв, з метою створення штучних доказів обвинувачення надав вказівки ОСОБА_9 щодо змісту трудового договору, наказу на прийняття на роботу та посадової інструкції на ОСОБА_12, а також роздрукував заздалегідь підготовлений ОСОБА_11 та надав на підпис ОСОБА_9 протокол його допиту як свідка із викладеними у ньому завідомо неправдивими показаннями причетності ОСОБА_12 до вчинення злочину, який він підписав за вказівкою ОСОБА_5 у присутності свого адвоката ОСОБА_11 . Таким чином, ОСОБА_5 без встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, штучно створив доказ обвинувачення у вигляді показань свідка, який зафіксував у відповідному протоколі допиту.
20.03.2023, близько 11 годин ОСОБА_5, керуючись спільним із ОСОБА_11 та ОСОБА_10 злочинним умислом, перебуваючи в приміщенні Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Теплична, буд. 7, надав для підпису ОСОБА_14 та ОСОБА_15 протоколи їх допиту із заздалегідь викладеними у них показаннями щодо підтвердження причетності ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення, достовірно знаючи про те, що ОСОБА_12 ніколи не працював у ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» та злочину не вчиняв, які вони підписали за вказівкою ОСОБА_5 в присутності адвоката ОСОБА_11 . Таким чином, ОСОБА_5, без встановлення фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження, штучно створив докази обвинувачення у вигляді показань свідків, які зафіксував у відповідних протоколах допиту.
Крім цього, одразу після завершення допитів як свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_9 про необхідність підготовки та надання фіктивних документів щодо працевлаштування ОСОБА_12 до ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» в якості технолога з 01.02.2022, про зміст яких вони 15.03.2023 обговорювали з ОСОБА_5
ОСОБА_9, діючи за вказівками ОСОБА_11 та ОСОБА_5, 20.03.2023 виготовив документи із завідомо недостовірними даними щодо працевлаштування ОСОБА_12 технологом на ТОВ «Фрутберрі-Дніпро» з 01.02.2022, а саме: трудовий договір, функціональну інструкцію головного технолога харчового виробництва та наказ про прийом на роботу, які були передані адвокату ОСОБА_11 21.03.2023 близько 9 години під час зустрічі, яка відбулася на автомобільній парковці біля ТЦ «Вавілон» за адресою м. Дніпро, вул. Малиновського, 2.
Надалі, у невстановлений слідством період часу, але не пізніше 21.03.2023, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_11, на виконання організованого останнім планом, спрямованим на притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності, поєднаному зі штучним створенням доказів обвинувачення, надали старшому групи прокурорів у кримінальному провадженні № 42022042150000038 ОСОБА_16 штучно створені докази обвинувачення ОСОБА_12 для їх оцінки та повідомлення остатнього про підозру за ч. 2 ст. 204 КК України.
21.03.2023, посилаючись на докази, штучно створені ОСОБА_11, ОСОБА_10 та ОСОБА_5, прокурор Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_16 підготував та вручив у присутності ОСОБА_11 письмове повідомлення про підозру ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України.
Надалі, 30.03.2023 ОСОБА_5, будучи обізнаним про невинуватість ОСОБА_12, склав та затвердив обвинувальний акт відносно нього про обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 204 КК України, а ОСОБА_10, з метою досягнення спільного злочинного умислу спрямував його до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.
17.05.2023 угоду у вказаному кримінальному провадженні затверджено судом за участі захисника ОСОБА_12 ОСОБА_11 .
За наведених обставин ОСОБА_5 органом досудового розслідування підозрюється у притягненні завідомо невинного до кримінально відповідальності прокурором, поєднаного зі штучним створенням доказів обвинувачення, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України.
Згідно з ч.1 ст.42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
01.06.2023 заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України. Вказане повідомлення про підозру та пам`ятка про процесуальні права та обов`язки оголошені та вручені ОСОБА_5 прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 01.06.2023 о 17год. 51хв., про що свідчить розписка, копія якої долучена до матеріалів клопотання.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_5 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.
Слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість та недостатність наданих стороною обвинувачення на обґрунтування повідомлення про підозру доказів, оскільки сторона захисту насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України. Поряд з цим слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Таким чином за вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_5 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми, а тому відхиляє доводи сторони захисту стосовно необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_5 підозри. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваного, так само як і наявність чи відсутність в його діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 22.06.2023(справа №991/4813/23) на підставі доведеності обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України, застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв та покладено на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом; не відлучатись із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в України.
Оскільки строк дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_5 та покладених на підозрюваного обов`язків, згідно ухвали колегії суддів від 22.06.2023 закінчується, вказане стало підставою для звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з клопотанням про продовження такого строку.
Прокурор у клопотанні зазначає, що наразі в кримінальному провадженні наявні обставини, які перешкоджають спрямуванню обвинувального акту до суду до закінчення строку дії вказаного запобіжного заходу та обов`язків, а тому встановлена необхідність у вчиненні ряду слідчих та процесуальних дій для об`єктивного, повного завершення досудового розслідування. Так у кримінальному провадженні необхідно допитати як свідків: співробітників УСБУ в Дніпропетровській області, працівників Слобожанської окружної прокуратури та інших осіб, які можуть володіти інформацією щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, анкетні дані яких необхідно ще встановити. Згідно тверджень прокурора наразі проводяться огляди мобільних телефонів за участі спеціалістів та вживаються заходи, спрямовані на подолання логічного захисту вилучених мобільних телефонів, окрім того продовжуються огляди комп`ютерної техніки та носіїв інформації. Сторона обвинувачення додала, що на цей час потрібно прийняти рішення про розсекречення та здійснити розсекречення клопотань і ухвал про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, оскільки проведення розсекречування матеріальних носіїв інформації необхідне для підтвердження законності та допустимості негласних слідчих (розшукових) дій, які проведені стосовно ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 . Також необхідно закінчити проведення комп`ютерно-технічної експертизи для подолання логічного захисту мобільних телефонів та видобутку з них інформації. У той же час відповідно до листа директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру (вих.№19/971-22568-2026 від 19.06.2023) проведення такої експертизи можливо розпочати лише у листопаді 2023 року. Окрім цього, необхідно здійснити тимчасовий доступ до інформації, що знаходиться у операторів мобільного зв`язку, про зв`язок абонентів за телефонними номерами, які становлять інтерес для досудового розслідування, а саме щодо надання телекомунікаційних послуг. Поряд з цим прокурором наголошено, що після отримання результатів експертизи, проведення оглядів телефонів, з урахуванням результатів зазначених слідчих (розшукових) та процесуальних, може виникнути необхідність у проведенні одночасних допитів раніше допитаних осіб, проведенні додаткових судових експертиз та інших необхідних слідчих (розшукових) дій, застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.
Як зауважив прокурор у судовому засіданні, результати проведення вищевказаних процесуальних і слідчих дій мають важливе значення для обґрунтованої кваліфікації вчинених кримінальних правопорушень, матимуть доказове значення для з`ясування і підтвердження обставин скоєння кримінальних правопорушень, встановлення винуватості осіб і можуть бути використані як докази під час судового розгляду цього провадження, а також дозволять повністю дослідити обставини вчинення кримінальних правопорушень, що досліджуються в рамках даного кримінального провадження.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2023 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 до шести місяців, тобто 19.11.2023.
Слідчим суддею встановлено, що у кримінальному провадженні для неухильного виконання вимог ст.2 КПК України необхідно провести всі слідчі та процесуальні дії, які мають значення для судового розгляду, виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування. Виконання всіх необхідних слідчих та процесуальних дій необхідне для забезпечення прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, а також для отримання додаткових доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду кримінального провадження. У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Частиною 2 ст.177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 6 ст.181 КПК України у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Тобто вирішуючи питання про продовження строку дії запобіжного заходу та обов`язків, покладених на підозрюваного слідчий суддя керується загальними правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Отже, слідчим суддею встановлено, що необхідність продовження строку дії запобіжного засобу та обов`язків, покладених на підозрюваного, викликана існуванням ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також проведенням ряду слідчих та процесуальних дій, а тому досудове розслідування неможливо закінчити до спливу строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 колегією суддів в ухвалі від 22.06.2023.
При цьому, як стверджує прокурор, з часу застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, встановлені колегією суддів в ухвалі від 22.06.2023 ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, тим самим виправдовуючи застосування запобіжного заходу до підозрюваного та покладення відповідних обов`язків.
Слідчий суддя, перевіряючи наявність ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України, про які стверджує прокурор, приходить до наступних висновків.
Отже, про ризик переховування від органів досудового розслідування та суду свідчить тяжкість покарання за інкримінований злочин, а саме, позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Разом з тим, самої лише тяжкості інкримінованого злочину недостатньо для висновку про можливі спроби підозрюваного переховуватися, тому вона оцінюється у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).
У клопотанні прокурор наголошував, що протягом професійної кар`єри ОСОБА_5 тривалий час працював у правоохоронних органах, а тому безумовно має широке коло знайомих, в тому числі і серед службових осіб різних правоохоронних органів, зокрема Дніпропетровської області. Вказані знайомства ОСОБА_5 може використати як з метою вжиття заходів для переховування від органів досудового розслідування та суду, так і з метою його інформування щодо вжиття заходів правоохоронними органами щодо розшуку підозрюваного. Вартими уваги є і наявність у ОСОБА_5 паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 від 18.09.2015, виданий відділом оформлення документів №2 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.
Надаючи оцінку доводам клопотання сторони обвинувачення з наведеним обґрунтуванням про існування ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, слідчий суддя дійшов висновку про його наявність, з огляду на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років, а тому усвідомлення тяжкості та невідворотності покарання у разі доведення вини може слугувати мотивом переховуватися від слідства та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Дійсно, ОСОБА_5 певний час працював та працює на даний час у правоохоронних органах, у зв`язку з чим безумовно має коло знайомих, що може бути використано з метою переховування від правоохоронних органів. Відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що усвідомлюючи невідворотність відповідальності та тяжкість покарання у разі доведення його вини, підозрюваний може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі шляхом залишення території України. Поряд з цим вартим уваги є наявність у підозрюваного паспорту для виїзду за кордон. При цьому заслуговує на увагу той, факт, що згідно наданих підозрюваним матеріалів вбачається, що він є інвалідом 3 групи. Відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ №57 від 27.01.1995, під час дії правового режиму воєнного стану на території України перетинати державний кордон мають право, зокрема особи з інвалідністю за наявності відповідних документів, що це підтверджують. Особам з інвалідністю дозволяється виїзд за межі України і згідно з положеннями ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Тож такий ризик є обґрунтованим.
Оцінюючи наявність ризику знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує те, що орган досудового розслідування продовжує здійснювати збір доказів у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023. Водночас, ОСОБА_5 продовжує працювати прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, має доступ до матеріалів кримінального провадження №42022042150000038 від 14.06.2022, відтак, має можливість знищити чи спотворити документи, речові докази у ньому з метою спотворення результатів досудового розслідування на свою користь, або з метою незаконного притягнення до кримінальної відповідальності осіб, пов`язаних із ТОВ «Фрутберрі-Дніпро». Крім того, ОСОБА_5, враховуючи займану посаду та соціальний статус, може вживати заходів для знищення чи спотворення інших документів, які можуть бути доказами вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023. За наведених обставин даний ризик є обґрунтованим.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у даному провадженні слідчий суддя враховує встановлений КПК України порядок отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та доходить висновку про те, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Визнаючи наявність вказаного ризику, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 працює прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, тож має можливість встановити будь-які персональні дані учасників даного провадження, що надає йому додаткові можливості схилити їх не давати правдиві показання у ході досудового розслідування або ж змінити показання у подальшому в суді, з метою уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності. Крім того, слідчий суддя погоджується з доводами клопотання сторони обвинувачення про те, що наявність вказаного ризику обґрунтовується характером та обставинами інкримінованого ОСОБА_5 злочину, а саме наміром та можливістю тиснути на свідків у кримінальному провадженні, інших підозрюваних, що негативним чином впливатиме на їх намір та можливість давати правдиві і послідовні показання.
З урахуванням сукупності вищенаведених обставин, слідчий суддя вважає підтвердженою наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин.
Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вона має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_5 - має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, стан здоров`я підозрюваного, наявність інвалідності 3 групи, проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
До того ж в ході судового розгляду сторона захисту не навела жодних інших обставин, які б дозволяли інакше оцінити наявність або ж відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора, слідчий суддя приходить до висновку про доведеність обставин, передбачених п.п. 1,2,3 ч.1 ст.194 КПК України, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.372 КК України, а також існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення.
У контексті встановлених обставин, слідчий суддя вважає, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків та не зможе запобігти існуючим ризикам.
Водночас, беручи до уваги процесуальну поведінку підозрюваного з моменту застосування запобіжного заходу, тривалість застосування такого запобіжного заходу, як домашній арешт в нічний час доби, майновий стан та стан здоров`я підозрюваного, присвоєння йому 3 групи інвалідності, що істотно ускладнює його пересування, у тому числі під час оголошення повітряних тривог в умовах воєнного стану, запровадженого в Україні, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовжити на два місяці строк дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв., із продовженням строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, на підставі ч.5 ст.194 КПК України, згідно ухвали від 22.06.2023, при цьому дозволивши підозрюваному у разі небезпеки для життя та здоров`я, зумовленої обстрілами м. Дніпро, пройти в найближче до його місця проживання укриття.
Поряд з цим, покладений на підозрюваного згідно ухвали колегії суддів від 22.0.2023 обов`язок, передбачений п.2 ч.5 ст.194 КПК України, на переконання слідчого судді, з огляду на необхідність виконання підозрюваним, який є прокурором Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області, своїх службових обов`язків, можливо викласти саме в такій редакції: «не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, та населених пунктів, віднесених до територіальної юрисдикції Слобожанської окружної прокуратури».
Слід додати, що стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність продовження строку дії покладених на підозрюваного обов`язків.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладені на підозрюваного обов`язки, передбачені п.п.1,2,3,4,8 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, суттєво не перешкоджають та не обмежують звичний спосіб життя підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
Окрім того на спростування доводів захисника щодо того, що строк дії запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ухвалою від 22.06.2023 та покладених на підозрюваного обов`язків сплив 18.07.2023, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
22.06.2023 ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (справа №991/4813/23) щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту та покладено обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України. Термін дії обов`язків, покладених судом, визначений на строк два місяці, але в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023.
18.07.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 до шести місяців, тобто 19.11.2023.
Згідно доводів захисника, оскільки станом на час постановлення ухвали від 22.06.2023 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні ще не був продовжений та спливав 19.07.2023, отже і запобіжний захід та обов`язки, визначені ч.5 ст. 194 КПК України, були покладені на підозрюваного саме до 19.07.2023.
Проте такі аргументи сторони захисту спростовуються наступним.
Відповідно до ч.6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Положення ч.7 ст.194 КПК України передбачають покладення обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, на підозрюваного на строк не більше двох місяців.
Положення ч.4 ст.132 та ст.203 КПК України передбачають, що ухвала про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема запобіжних заходів припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
При обчисленні строків місяцями строк закінчується у відповідне число останнього місяця. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу (ч.ч.4,5 ст.115 КПК України).
Варто зазначити, що запобіжний захід, як і обов`язки, як обмежувальні заходи, пов`язані з обраним запобіжним заходом, не можуть існувати поза межами кримінального провадження. Про що і було зазначено в резолютивній частині даної ухвали у справі №991/4813/23.
Таким чином з урахуванням положень ч.ч.4,5 ст.115, ч.7 ст.194 КПК України колегією суддів було застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці та покладено на підозрюваного ОСОБА_5 обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України на строк два місяці, тобто до 22.08.2023 включно, в межах строку досудового розслідування, незважаючи на те, що строк досудового розслідування, станом на час постановлення колегією суддів ухвали від 22.06.2023, спливав 19.07.2023.
Така позиція не суперечить вищенаведеним положенням КПК України, оскільки колегією суддів було враховано те, що обмежувальні заходи, пов`язані з обраним запобіжним заходом, не можуть існувати поза межами кримінального провадження.
Таким чином, у разі ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження, в тому числі у зв`язку з закінченням (непродовженням) строку досудового розслідування, тобто після 19.07.2023, запобіжний захід та обов`язки, покладені на підозрюваного ухвалою колегії суддів від 22.06.2023, припинили б свою дію. Однак строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні було продовжено, а тому строк дії запобіжного заходу та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5, не сплив 19.07.2023, як про це зазначає захисник та триває до 22.08.2023 (відповідно до ухвали від 22.06.2023).
За наведених обставин, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_5 на підставі ч.5 ст.194 КПК України ще на два місяці, тобто до 18.10.2023 включно, в межах строку досудового розслідування.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 176-178, 181, 194, 199, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити на два місяці, тобто до 18.10.2023 включно, строк дії запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, у період доби з 22 год 00 хв до 06 год 00 хв., дозволивши підозрюваному у разі небезпеки для життя та здоров`я, зумовленої обстрілами м. Дніпро, пройти в найближче до його місця проживання укриття.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 на два місяці строк дії наступних обов`язків, покладених на нього, а саме:
1)прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2)не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, де знаходиться його зареєстроване місце проживання, та населених пунктів, віднесених до територіальної юрисдикції Слобожанської окружної прокуратури;
3)повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4)утримуватися від спілкування зі свідками з приводу обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Визначити термін дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного ОСОБА_5 до 18.10.2023 включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42023000000000347 від 06.03.2023.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1