- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/7156/23
Провадження 1-кс/991/7182/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_5, який діє в інтересах ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.190 КК України у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013, про зміну запобіжного заходу, подане в порядку ст.201 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому захисник ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід, застосований ухвалою слідчого судді від 07.11.2022 до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, шляхом зменшення розміру застави до 214 720 грн, що становить вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та спрямування коштів у розмірі 184 280 грн, які внесено 08.11.2022 на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду як заставу за ОСОБА_4, на потреби Збройних Сил України.
Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2022 у справі № 991/5218/22 частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013, та продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 21.12.2022 включно, в межах строку досудового розслідування; одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн та за умови внесення застави покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У межах виконання зазначеної ухвали слідчого судді 08.11.2022 громадянками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено 399 000 грн та 345 300 грн у якості застави за ОСОБА_4 та останнього звільнено з Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Захисник зазначає, що з часу продовження слідчим суддею ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з`явилися нові обставини, які свідчать про зміну чи зменшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Так, після звільнення з умов утримання під вартою, задля належного забезпечення виконання покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді обов`язків і їх суворого дотримання, ОСОБА_4 09.11.2022 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області здав на зберігання свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
18.11.2022 ОСОБА_4 звертався до старшого групи детективів із заявою про надання дозволу для виїзду до Київської області, на що отримав відповідний дозвіл. Також ОСОБА_4 чотири рази з`являвся до Вищого антикорупційного суду для участі у судових засіданнях у справах з розгляду клопотань, які ініційовано сторонами обвинувачення та захисту. Із часу повідомлення ОСОБА_4 про підозру минуло більше року та стороною обвинувачення не встановлено жодного факту порушення підозрюваним обов`язків.
Захисник зазначає, що оскільки строк дії ухвали слідчого судді від 07.11.2022 у справі № 991/5218/22 сплинув 21.12.2022, а стороною обвинувачення не ініційовано питання щодо продовження терміну дії запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_4, дія обов`язків, покладених на нього у статусі підозрюваного, закінчилась з тієї дати.
Крім того, 10.08.2023 на адресу процесуального керівника у кримінальному провадженні надіслано клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про ініціювання укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12013110000000270 від 14.03.2013.
Наведене, на думку сторони захисту, свідчить, що сторона обвинувачення констатує бездоганну поведінку підозрюваного ОСОБА_4, виконання останнім за час дії обраного запобіжного заходу покладених на нього процесуальних обов`язків та відповідно суттєве зменшення ризиків у кримінальному провадженні, а також бажання підозрюваного співпрацювати із органом досудового розслідування.
Водночас захисник ОСОБА_5 звертає увагу слідчого судді на те, що ОСОБА_4 не мав грошових коштів для внесення застави, його знайомі ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, вирішили допомогти йому, оскільки у свій час їм, як переселенцям з тимчасово окупованих територій України, ОСОБА_4 допоміг знайти безкоштовне житло у місті Києві та первісно облаштуватися. Проте, на цей час ОСОБА_4 не має грошових коштів для їх повернення ОСОБА_6 і ОСОБА_7, що серед іншого підтверджується інформацією з Єдиного реєстру боржників, відповідно до якого ОСОБА_4 належить до категорії боржників (ініціатором є Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України).
Враховуючи наведені обставини, захисник зазначає, що визначена слідчим суддею застава в розмірі 744 300 грн є непомірною для ОСОБА_4, у зв`язку з чим просить про її зменшення до 214 720 грн.
Поряд із цим, у зв`язку із військовим вторгненням окупаційних військ російської федерації на територію України, ОСОБА_4 добровільно прийняв рішення клопотати перед судом про спрямування внесених за нього ОСОБА_6 на депозитний рахунок суду як заставу частину грошових коштів у розмірі 184 280 грн на потреби Збройних Сил України. Вказана сума грошових коштів ОСОБА_4 була повернута ОСОБА_6, що підтверджується її заявою.
Розгляд клопотання відбувався 17.08.2023 та 23.08.2023.
У судових засіданнях захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити із наведених підстав. Крім того, захисником було долучено згоду ОСОБА_6 на добровільне спрямування грошових коштів на депозитний рахунок Збройних Сил України та клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про ініціювання укладення угоди про визнання винуватості, у якому підозрюваний зазначає, що у разі укладення з ним угоди про визнання винуватості, підозрюваним будуть виконуватися обов`язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення.
Також захисник просив врахувати, що сума, на яку просить зменшити розмір застави, за вирахуванням суми грошових коштів, які просить перерахувати на рахунок Збройних Сил України, становить 345300 грн, які були внесені у якості застави ОСОБА_7, яка планує у найближчий час виїхати закордон, через що потребує відповідних грошових коштів. Окрім того, на підтвердження законності отримання грошових коштів заставодавцем ОСОБА_7 захисник повідомив, що 11.11.2021 матір`ю ОСОБА_7 було продано квартиру, виручені з продажу грошові кошти було передано ОСОБА_7 та в подальшому ці грошові кошти були внесені нею у якості застави за ОСОБА_4 .
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, на підтвердження повноважень участі в судовому засіданні надав копію постанови про зміну групи прокурорів від 12.05.2023, заперечив проти клопотання захисника, зазначивши про відсутність суттєвих змін, які би слугували достатніми підставами для зміни запобіжного заходу. Так, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 744300 грн є достатнім та дієвим запобіжним заходом.
Окрім того, зазначив, що саме лише виконання процесуальних обов`язків з моменту внесення застави не може слугувати підставою для зміни запобіжного заходу, адже у разі їх невиконання внесену заставу може бути звернено в дохід держави.
Водночас зауважив, що дійсно підозрюваним ініційовано питання укладання угоди, однак, наразі така угода не укладена, тому зміна запобіжного заходу та зменшення розміру застави є передчасними.
Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, і положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Як вбачається з поданих матеріалів, Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013110000000270 від 14.03.2013 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України. В рамках даного кримінального провадження 21.06.2022 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. 04.08.2022 ОСОБА_9 вручене повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України. 12.10.2022 ОСОБА_4 вручено повідомлення про зміну підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 190 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.07.2022 щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з альтернативою внесення застави у розмірі 1500 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 3 721 500 грн, та у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
У подальшому застосований до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» неодноразово продовжувався, зокрема ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.08.2022 та постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 від 14.10.2022.
Одночасно підозрюваному з урахуванням обставин кримінального правопорушення, його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, визначався альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої зі спливом певного проміжку часу досудового розслідування зменшувався.
Востаннє ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2022 продовжено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» строком до 21.12.2022 включно, в межах строку досудового розслідування. Одночасно визначено ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн.
Як вбачається зі змісту зазначених ухвал, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні;
-встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України;
-зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою та застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300 грн, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам, передбаченим п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
08.11.2022 громадянками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду внесено 399 000 грн та 345 300 грн відповідно, у якості застави за ОСОБА_4 та останнього звільнено з Державної установи «Київський слідчий ізолятор». Внесення відповідних сум застави підтверджується квитанціями від 08.11.2022 (т. 1, а. с. 19) та довідкою Вищого антикорупційного суду щодо підтвердження надходження коштів (т. 1, а. с. 20).
Доводи сторони захисту щодо необхідності зменшення розміру визначеної
ОСОБА_4 застави зводяться до незгоди зі зміненою ОСОБА_4 підозрою, сумлінною процесуальною поведінкою підозрюваного, зменшенням та взагалі відсутністю деяких ризиків, закінченням строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного, та не ініціювання стороною обвинувачення продовження строку дії покладених обов`язків; ініціювання підозрюваним укладення угоди про визнання винуватості; скрутного матеріального становища підозрюваного; погіршенням стану здоров`я ОСОБА_4 .
За ч. 4 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути клопотання підозрюваного, обвинуваченого протягом трьох днів з дня його одержання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Таким чином, враховуючи доводи клопотання, беручи до уваги положення ч. 4 ст. 201 та ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчим суддею при розгляді поданого клопотання, на підставі наданих доказів, встановлюється наявність/відсутність ризиків, які були встановлені при продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; помірність/непомірність застави у визначеному розмірі та можливість зменшення застави до розміру 80 прожиткових мінімумів громадян.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування. Такий висновок опосередковано ґрунтується і на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.
Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час його продовження, у тому числі й шляхом перегляду колегією суддів судових рішень в апеляційній інстанції.
Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя визнав такий ризик існуючим і зазначив, що діючий на території України режим обмеження права військовозобов`язаних чоловіків у виїзді за кордон жодним чином не свідчить про відсутність вказаного ризику, оскільки стосується обмеження виїзду за кордон у законний спосіб та не виключає можливості здійснення спроб перетнути кордон незаконно, з огляду на те, що наразі частина державного кордону України не контролюється, а тому такий спосіб не може виключатися, як неможливий.
Слідчий суддя погоджується з імовірністю існування такого ризику на даний час.
Також продовжує існувати і ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Слідчий суддя в ухвалі від 07.11.2022 зазначав, що вказаний ризик хоч і мінімальний, проте продовжує існувати, оскільки як вбачається з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування наразі проводиться комплекс слідчих (розшукових) дій для зібрання достатньої кількості доказів у кримінальному провадженні на підтвердження або спростування обставин, що мають значення для кримінального провадження, а загроза знищення та приховування яких наразі залишається реальною. Водночас у ході досудового розслідування підлягають дослідженню всі документи стосовно походження фандоматів, в тому числі документи, які були створені за кордоном на території Сполучених Штатів Америки, Республіки Польщі, Литовської Республіки.
До того ж слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризику незаконного впливу на свідків. Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні предикатного злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, внаслідок якого виникли доходи, що можуть стати предметом злочину, зазначеного в статті 6 «Конвенції про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію доходів», зокрема і легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.
Згідно частини 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом.
Тобто предметом злочину є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у заволодінні грошовими коштами у сумі 13 689 999, 98 грн, місцезнаходження яких органом досудового розслідування на даний час не встановлено, не виключається існування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 .
Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів.
Варто додати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
В обґрунтування зміни запобіжного заходу захисник посилається на належне виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не ініціювання стороною обвинувачення клопотання про продовження таких обов`язків. Однак слідчий суддя зауважує, що посилання захисника на добросовісне виконання підозрюваним таких обов`язків саме по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться в ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.11.2022. Виконання покладених обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного.
Приписи ч. 5 ст. 194 КПК України обумовлюють покладення обов`язків із застосуванням запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою. Отже, покладення обов`язків є наслідком застосування запобіжного заходу, вони мають похідний характер і залежать від застосованого запобіжного заходу (його суворості), а не навпаки.
Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилась внести заставу за підозрюваного (заставодавця). Так, застава забезпечує виконання підозрюваним обов`язків, покладених на підозрюваного як процесуальним законом, так і обов`язків, покладених слідчим суддею, що передбачені п.п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
Слід зауважити, що слідчий суддя, визначаючи розмір застави, виходив із обставин інкримінованих злочинів, наявності обґрунтованої підозри та ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначена підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового розслідування доказах.
Матеріали клопотання свідчать про те, що зазначений розмір застави, з однієї сторони, є цілком помірним для підозрюваного (застава вже в будь-якому випадку внесена), з іншої - залишається необхідно високим для забезпечення ризику втрати цих грошових коштів у разі неналежної процесуальної поведінки підозрюваного. Тому належна поведінка підозрюваного не є новою обставиною, яка перебуває у безпосередньому взаємному зв`язку із застосованим щодо ОСОБА_4 запобіжним заходом. Тож посилання на цю обставину не може зумовлювати зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави в контексті зменшення його розміру. Крім того, слідчий суддя не вбачає кореляції між погіршенням стану здоров`я ОСОБА_4 і необхідністю зменшення розміру застави, адже грошові кошти в рахунок застави вносились не ним особисто, а іншими особами - заставодавцями.
Посилання в клопотанні на життєві обставини, пов`язані із переїздом за кордон, які потребують від заставодавця ОСОБА_7 фінансових затрат, не може бути підставою для зміни запобіжного заходу підозрюваному, оскільки зазначені обставини не стосуються персонально особи, до якої застосовано запобіжний захід, який є індивідуальним заходом процесуального примусу та не пов`язується з особою заставодавця, а відтак не може бути підставою для повернення коштів заставодавцю до моменту припинення дії запобіжного заходу.
Крім того, захисник зауважив про ініціювання ОСОБА_4 клопотання про укладання угоди про визнання винуватості, у якому підозрюваний зазначає, що у разі укладення з ним угоди про визнання винуватості, підозрюваним будуть виконуватися обов`язки щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення. Водночас, на переконання слідчого судді, вказане не може бути достатньою підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки наразі питання укладення угоди перебуває на першочерговому етапі - її ініціювання перед стороною обвинувачення, що не може переконати слідчого суддю в тому, що така угода дійсно буде укладена, оскільки ч. 4 ст. 469 КПК України пов`язує можливість укладення угоди про визнання винуватості з умовою викриття підозрюваним іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, та підтвердження цього відповідними доказами.
Застава як вид запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків з умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК). При цьому, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Застава у кримінальному провадженні вважається процесуальним примусом, який застосовується до підозрюваного та накладає відповідні зобов`язання не тільки на підозрюваного, а також на іншу особу, яка погодилася внести заставу за підозрюваного (заставодавця).
Таким чином, застава забезпечує дієвість кримінального провадження, що обумовлюється забезпеченням виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Варто зауважити, що при внесенні коштів в якості застави заставодавець має усвідомлювати пов`язані з цим ризики, у тому числі і можливість звернення внесених коштів у дохід держави, адже відповідно до приписів ч. 3 ст. 182 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.
На думку слідчого судді, наразі розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді від 07.11.2022, здатен і надалі забезпечити належне виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.
Підсумовуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність нових підстав для зміни вже застосованого відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу, а відтак, слід залишити запобіжний захід у виді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 744 300,00 грн, оскільки саме такий запобіжний захід на цьому етапі досудового розслідування є достатньо дієвим. Розмір застави визначався слідчим суддею, виходячи з даних про особу підозрюваного, його майнового та сімейного стану, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, тобто з урахуванням приписів ч. 4 ст. 182 КПК України. Варто взяти до уваги, що розмір застави вже було неодноразово істотно зменшено порівняно із первинно визначеним розміром у 1500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становив 3 721 500 грн.
Таким чином, слідчий суддя не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу на даному етапі кримінального провадження.
Керуючись статтями 179, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 від 13.08.2023 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1