Document No. 113299352

Date of the hearing: 18/10/2023
Date of the decision: 18/10/2023
Case №: 991/7505/23
Proceeding №: 52022000000000097
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.

Справа № 991/7505/23

Провадження 1-кс/991/7539/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисника - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Жовква Львівської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2, одруженого, з вищою освітою, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2023 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У поданому клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на два місяці.

В обґрунтування зазначеного клопотання детектив вказує, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.

Детектив зазначає, що у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, на підставі прийнятих нормативно-правових актів виникла необхідність у закупівлі військовими адміністраціями - за погодженням з Міністерством аграрної політики та продовольства України - продовольчих товарів, зокрема макаронних виробів, для забезпечення нагальних потреб населення в умовах воєнного стану.

Згідно з п.п. 1 п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 185 «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» військові адміністрації уповноважені виступати замовниками за тристоронніми договорами із здійснення закупівель за рахунок коштів державного бюджету для задоволення нагальних потреб функціонування держави (зокрема, на придбання продовольчих товарів).

При цьому положеннями прийнятих нормативно-правових актів визначено, що закупівля товарів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, платником виступатиме акціонерне товариство «Українська залізниця», а замовником військові адміністрації та/або центральні органи виконавчої влади.

При цьому згідно з підпунктом 3 пункту 1 Постанови № 185 переліки продукції, постачальники, обсяги, ціни, розміри та строки попередньої оплати визначаються замовниками та погоджуються відповідно Міністерством аграрної політики та продовольства - щодо продовольчих товарів, а за імпортовані продовольчі товари - з Міністерством економіки.

Відповідно до Постанов КМУ № 185, № 328 та № 169 закупівля продовольчих товарів здійснювалась військовими адміністраціями на підставі укладених тристоронніх договорів, чинні редакції яких оприлюднюються на офіціальному сайті АТ «Укрзалізниця» https://uz.gov.ua в розділі «Закупівлі» та були у вільному доступі для всіх зацікавлених осіб.

На виконання Постанови № 185 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 04.03.2022 № 147 затверджено «Перелік продовольчої продукції для здійснення публічних закупівель з метою забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», до якого включено макаронні вироби.

Відповідно до наказу Міністра аграрної політики та продовольства України «Про надання права підпису» від 25.03.2022 № 193 на Першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_7 покладено обов`язки із погодження рахунків під час здійснення закупівель продовольчих товарів для забезпечення нагальних потреб населення в умовах воєнного стану відповідно до положень Постанови № 185. У період з 26.05.2021 по теперішній час ОСОБА_7 відповідно до п. 1 примітки до ст. 364 КК України є службовою особою.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.12.2021 № 1651 на посаду заступника Міністра економіки України призначено ОСОБА_4, який на час вчинення злочину перебував на посаді заступника Міністра економіки України, і як наслідок був службовою особою, пов`язаною з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.

Детектив вказує, що у період березня - квітня 2022 року деякі службові особи Міністерства економіки України, в тому числі заступник Міністра економіки України ОСОБА_4, здійснювали організацію підшукання постачальників продуктів харчування, систематизацію отриманих відомостей для подальшої організації закупівлі продовольчих товарів військовими адміністраціями. До виконання зазначених функцій було залучено заступника керівника Служби Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України ОСОБА_8, який забезпечував збір та аналіз відомостей про комерційні пропозиції постачальників продовольчих товарів, в тому числі й макаронних виробів, погодження таких постачальників, зокрема із ОСОБА_4, а також, - після погодження - надання вказаних відомостей посадовим особам військових адміністрацій для організації закупівлі.

При цьому, за версією слідства, 26.03.2022 у період з 10.47 год до 11.11 год ОСОБА_4, усвідомлюючи наявність інших, більш вигідних, пропозицій щодо постачання макаронних виробів у мобільному додатку «Whatsapp» надіслав ОСОБА_8 номер мобільного телефону ОСОБА_9 - представника ТОВ «Вінсайд Лайт» - та комерційну пропозицію на постачання вказаним підприємством продовольчих товарів, повідомляючи, що ОСОБА_9 готовий виставляти рахунки та очікує дзвінка.

Детектив зазначає, що за даними слідства, ОСОБА_4, зважаючи на відомості, зазначені у комерційній пропозиції, усвідомлював неможливість виконання ТОВ «Вінсайд Лайт» умов договору в частині строків постачання та фактичної належності вказаного товару постачальнику на праві власності.

Надалі, того ж дня у мобільному додатку «Signal» створено груповий чат із назвою «ОП+ЦОВВ+УЗ+ГОСЗАК», до якої додано, зокрема ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, представників обласних військових адміністрацій, в тому числі директора Департаменту економічного розвитку Дніпропетровської ОВА ОСОБА_10, директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА ОСОБА_11, заступника голови Хмельницької ОВА ОСОБА_12 .

Наступними днями ОСОБА_4 продовжив спілкування із ОСОБА_8 щодо ОСОБА_9 та надіслав реквізити ТОВ «Вінсайд Лайт».

Як встановлено слідством, перелік постачальник формувався в таблиці xlsx, у яких зазначено перелік обласних військових адміністрацій, навпроти яких вказувались такі відомості: необхідний обсяг продовольства, обсяг відвантаження, назва компанії, яка здійснює відвантаження, контакти постачальника, а також інші дані, висловивши прохання вийти на зв`язок з представниками компаній для оформлення документів на відвантаження.

Зокрема, у вищевказаний чат було надіслано документ із назвою «Обсяг макарони», який було раніше узгоджено із ОСОБА_4, в якому наведено перелік обласних військових адміністрацій, поруч із якими зазначено області-партнери, які мали здійснити закупівлю та сформувати продовольчі набори. Також навпроти обласних військових адміністрацій вказано незадоволену потребу у кілограмах, постачальника, контакти постачальника та обсяг, який забезпечує постачальник.

Так, навпроти «Донецька (Дніпропетровська)», у колонці «Незадоволена потреба, кг», зазначено «1039460»; «Луганська (Дніпропетровська)» - «477040»; «Херсонська (Хмельницька)» - «841500»; «Сумська (Полтавська)» - «774000».

Також навпроти «Донецька (Дніпропетровська)», «Луганська (Дніпропетровська)», «Чернігівська (Київська)», «Херсонська (Хмельницька)», «Сумська (Полтавська)», «Миколаївська (Одеська)» у колонці «Постачальник» вказано: «ТОВ «Вінсайт Лайт», а у колонці «Контакти постачальника» - «Гріндей Андрій 0955523555».

Таким чином, до укладення військовими адміністраціями договору на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання, до надсилання замовниками заявок на закупівлю та отримання рахунків від постачальника, а також їх погодження уповноваженими особами, заступник керівника Служби Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України ОСОБА_8 за вказівкою заступника Міністра економіки ОСОБА_4, використовуючи авторитет органу, у якому він працює, повідомив посадовим особам обласних військових адміністрацій про необхідність контактувати із представником саме ТОВ «Вінсайд Лайт» з метою оформлення документів на відвантаження товару в обсягах, які ним зазначені, що призвело до порушення процедури вибору обласними військовими адміністраціями постачальника для організації закупівлі.

У подальшому, не пізніше 30.03.2022, невстановленими особами, які діяли в інтересах ТОВ «Вінсайд Лайт», підготовлено рахунки на оплату, у яких була зазначена ціна товару у розмірі 47,5 грн за кг та створено електронний файл у форматі xlsx щодо ОВА, яким буде поставлено товар із ціною 47,5 грн за кг.

При цьому, за даними слідства, ОСОБА_4 з метою отримання неправомірної вигоди для ТОВ «Вінсайд Лайт» надіслав файл ОСОБА_7 із зведеною таблицею щодо одного із постачальників-імпортерів, оскільки вони готові постачати значні обсяги продовольства, з метою забезпечення подальшого погодження ОСОБА_7 відповідних рахунків на закупівлю. А з метою збільшення розміру неправомірної вигоди для ТОВ «Вінсайд Лайт» за рахунок додаткового штучного завищення вартості макаронних виробів ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_7 повідомлення, у якому зазначив, що у нього начебто є інший постачальник макаронних виробів - ТОВ «Вінсайд Лайт», у якого ціна дещо вища, ніж у попередніх, - 55,5 грн за 1 кг.

Наказом Міністра аграрної політики та продовольства України від 01.04.2022 № 201 внесено зміни до Переліку підприємств для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 05.03.2022 № 148, та додано до нього ТОВ «Вінсайд Лайт».

Детектив вказує, що ще до формування та надходження від обласних військових адміністрацій, зокрема Дніпропетровської та Хмельницької, заявок на закупівлю продовольчих товарів директором ТОВ «Вінсайд Лайт» ОСОБА_13 підписано рахунки на оплату товару, що свідчить про обізнаність ОСОБА_13 про те, що конкретні обласні адміністрації будуть здійснювати замовлення саме у ТОВ «Вінсайд Лайт».

У подальшому, із вказаними ОВА було укладено договори про постачання макаронних виробів та ОСОБА_7 було погоджено рахунки на оплату ТОВ «Вінсайд Лайт» при закупівлі вказаних товарних виробів.

Детектив стверджує, що ОСОБА_7 володів інформацією, що ціни, запропоновані ТОВ «Вінсайд Лайт» були значно вищими, оскільки ним погоджувалися і інші рахунки, за якими макаронні вироби поставлялися за вартістю 33,44 грн за кг.

Крім того, судовою товарознавчою експертизою встановлено, що ринкова вартість макаронних виробів з твердих сортів пшениці вітчизняного виробництва у березні - червні 2022 року становила від 30,69 грн (без ПДВ) до 33,38 грн (без ПДВ).

Як вказує детектив, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 04.03.2022 № 147 затверджено Перелік продовольчої продукції для здійснення публічних закупівель з метою забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану, відповідно до п. 5 якого передбачено закупівлю макаронних виробів із кодом за КВЕД 10.73 - виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів, однак ТОВ «Вінсайд Лайт» не мало зазначеного КВЕДу.

При цьому в ході проведення досудового розслідування встановлено, що деякими українськими виробниками за період березня - червня 2022 року реалізовано більше 14 млн кг макаронних виробів, що підтверджує відсутність дефіциту макаронних виробів на внутрішньому ринку України.

Після погодження ОСОБА_7 рахунків на оплату відповідно до умов Договору АТ «Укрзалізниця» здійснило попередню оплату у розмірі 30% шляхом переказу коштів на банківський рахунок ТОВ «Вінсайд Лайт».

При цьому, за даними слідства, закупівля у ТОВ «Вінсайд Лайт» здійснювалася всупереч вимогам Договору, оскільки на момент приєднання до договору отримання заявок та надсилання рахунків на попередню оплату, макаронні вироби не належали ТОВ «Вінсайд Лайт» на праві власності, про що було відомо ОСОБА_4 .

Також детектив зазначає, що з метою приховання значної різниці між фактичною вартістю товару від виробника та його вартістю під час постачання для потреб військових адміністрацій, особи, які діяли в інтересах ТОВ «Вінсайд Лайт», прийняли рішення про необхідність включення до ланцюга постачання товару компанії «SC PROLISOK» SRL шляхом укладання договорів купівлі-продажу макаронних виробів між вказаною компанією і товаровиробниками та подальшого їх продажу ТОВ «Вінсайд Лайт» вже за штучно завищеною вартістю.

Так, 05.04.2022 між ТОВ «Вінсайд Лайт» та компанією «SC PROLISOK» SRL укладено контракт № 362, про постачання продовольчих товарів - «макаронні вироби Macaroni/Pasta». Відповідно до переліку товарів (специфікації) його вартість становить 1,59 долара США за 1 кг. У подальшому, 07.04.2022, між компаніями «SC PROLISOK» SRL та «VЭ-ZA STAR TURЭZM DENЭZCЭLЭK TЭC. VE SAN.LTD.ЮTЭ.» укладено контракт № VZ20220407-2, предметом якого є постачання макаронних виробів («Macaroni/Pasta») вартістю 0,75 долара США за 1 кг.

Також 07.04.2022 між «SC PROLISOK» SRL та «OBA FOOD GIDA SANAYI TICARET A.S.» укладено контракт №OBASCPRO001, предметом якого є постачання макаронних виробів («Spaghetti 1.7mm 500GR in carton») вартістю 0,83 долара США за 1 кг, («Penne Regate 500GR in transparent PE bags») вартістю 0,81 долара США за 1 кг та («Big fussili 500GR in transparent PE bags») вартістю 0,81 долара США за 1 кг.

Крім того, 19.05.2022 між «SC PROLISOK» SRL та «SOLIN KRB INS.GIDA TARIM HAYV. SAN.» укладено контракт № 001, предметом якого є постачання макаронних виробів «Spaghetti OLi Makarna 500GR in carton (100% durum wheat)». Відповідно до переліку товарів (специфікації) вартість макаронних виробів становить 0,85 долара США за 1 кг.

Отже, через контрольованого посередника відбулось штучне збільшення вартості макаронних виробів на шляху до кінцевого замовника у 2 рази.

Також детектив вказує, що ТОВ «Вінсайд Лайт» було допущено порушення Договору, у частині пропущення строку доставки. У зв`язку з цим було зменшено обсяги поставки товарної продукції за договорами, ОСОБА_7, шляхом накладення електронного цифрового підпису було погоджено нові рахунки, які стали підставою для оплати товару АТ «Укрзалізниця».

Загалом, детектив зазначає, що у вказаний період на виконання умов Договорів АТ «Укрзалізниця» зі свого банківського рахунку загалом сплатило на рахунок ТОВ «Вінсайд Лайт» кошти в розмірі 80 717 535 грн.

Різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Вінсайд Лайт» від АТ «Укрзалізниця» на підставі договорів на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування та ринковою вартістю макаронних виробів з твердих сортів пшениці вітчизняного виробництва становить 35 077 082,28 грн та є матеріальною шкодою (збитками), завданою АТ «Укрзалізниця».

Таким чином, сторона обвинувачення вважає, що всупереч вимогам законодавства України, принципів максимальної економії, ефективності здійснення публічних закупівель, визначених Законом України «Про публічні закупівлі», достовірно володіючи відомостями про вартість макаронних виробів на внутрішньому ринку України, ОСОБА_4, перебуваючи на посаді заступника Міністра економіки України, діючи умисно та протиправно, всупереч інтересам служби, здійснив пособництво першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_7 у зловживанні службовим становищем шляхом неправомірного надання переваги ТОВ «Вінсайд Лайт» в укладенні договорів на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування за завищеною вартістю, що спричинило АТ «Укрзалізниця» матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 35 077 082,28 грн, що відповідно п. 4 примітки до ст. 364 КК України у двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.

24.08.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені злочину, відповідальність за який передбачено ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Як зазначає детектив, у ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому для їх запобігання, виникла необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Так, детектив стверджує, що існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки на це вказує, зокрема характер інкримінованого ОСОБА_4 злочину і тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним; займані підозрюваним посади заступника Міністра економіки України та займана станом на зараз радника Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України, можуть сприяти безперешкодному залишенню території України; отримані в ході досудового розслідування відомості про те, що незважаючи на введений в Україні воєнний стан, підозрюваний упродовж 2022 - 2023 років більше 43 разів перетинав Державний кордон України; матеріальний стан підозрюваного, який, на думку сторони обвинувачення, може дозволити йому тривалий час перебувати за кордоном та жити в умовах розшуку.

Також, на думку детектива, актуальним на цей час є ризик знищення, приховування або спотворення будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки за результатом здійснення досудового розслідування отримані відомості про наявність у підозрюваного дружніх стосунків з керівниками та службовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, АТ «Укрзалізниця» та суб`єктів господарювання приватного сектору економіки, користуючись якими, він потенційно може вступати з такими особами в злочинну змову та підбурювати їх до підроблення документів та речових доказів, які перебувають у власності вказаних органів.

Також детектив стверджує, що під час обшуків за місцем проживання ОСОБА_4, він намагався здійснити спротив детективам Національного антикорупційного бюро України, а саме не відчиняв довгий час двері та шляхом систематичного ведення неправильного паролю на технічних пристроях спричинив їх заблокування.

Крім того, детектив вказує на наявність ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, оскільки, підозрюваний використовуючи займану ним посаду, може впливати на свідків, які є його колегами або підлеглими, та схиляти їх до надання неправдивих показань, відмови від дачі показань або перекручуванні змісту їх показань. Крім того, зафіксовані у ході слідства відомості свідчать, що ним були здійснені дії по впливу на осіб, зокрема надання вказівок щодо зміни даних, які мають значення для цього кримінального провадження.

За твердженням детектива, підставою застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії направленні на перешкоджання кримінальному провадженню.

Крім того, на переконання детектива, більш м`які запобіжні заходи в повній мірі не забезпечать запобігання існуючим ризикам та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Зважаючи на майновий стан підозрюваного і його дружини, відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою детектив просить визначити підозрюваному заставу у розмірі 3725 (три тисячі сімсот двадцять п`ять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб. На думку детектива, такий розмір застави забезпечить та гарантуватиме виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігатиме реалізації встановлених ризиків, передбачених п. 1 - 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та співвідноситься з розміром тяжких наслідків спричинених ОСОБА_4 інтересам держави внаслідок скоєння інкримінованого йому злочину.

При цьому, детектив вказує, що для забезпечення інтересів ефективного досудового розслідування на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, на випадок внесення ним застави у вказаному розмірі, а саме:

1)прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, слідчого судді, суду на першу вимогу, що зумовлено необхідністю досягнення дієвості цього кримінального провадження, всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, надання їм належної правової оцінки та забезпечення прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень;

2)не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, що зумовлено необхідністю запобігання можливості переховуватися підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та місця роботи, що також зумовлено необхідністю запобігання можливості переховуватися підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду;

4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_8, ОСОБА_24 та ОСОБА_13, що зумовлено необхідністю запобігання можливості підозрюваним незаконно впливати на свідків у даному кримінального провадженні;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, що зумовлено необхідністю запобігання можливості переховуватися підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду;

6)носити електронний засіб контролю, що зумовлено необхідністю запобігання можливості переховуватися підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду.

2.Позиції сторін у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні, просив його задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, зазначаючи про необгрунтованість підозри та відсутність ризиків.

Зокрема, у контексті необгрунтованості підозри доводи адвоката полягали у такому:

- прийняття рішення про обрання постачальників відбувалося ОВА та не відносилося до компетенції Міністерства економіки України та повноважень ОСОБА_4 ;

- відсутні безпосередні докази, які би стверджували про зловживання і порушення при укладенні договорів, зокрема не надано протоколів допитів представників ОВА та постачальників.

Щодо відсутності та недоведення ризиків, адвокат зазначив, що доводи детектива про можливість переховуватися закордоном є неспроможними, враховуючи, що про наявність цього кримінального провадження ОСОБА_4 обізнаний ще з минулого року, однак залишався в Україні. Кількість зазначених виїздів закордон відповідає дійсності, однак не може бути використана на підтвердження ризику, враховуючи, що ОСОБА_4 завжди повертався. Так само адвокат вважає безпідставним твердження детектива про можливість вчинення ОСОБА_4 дій по знищенню чи спотворенню доказів, беручи до уваги, тривалий час обізнаності із здійсненням досудового розслідування. Аналогічні доводи захисник вказав щодо ризику можливого впливу на свідків.

Адвокат вважає маніпулятивними та перекрученими обставини проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4, оскільки вони не відповідають дійсності.

На переконання адвоката, зазначені детективом ризики можуть бути нівельовані застосуванням більш м`якого запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту з покладенням відповідних процесуальних обов`язків. Розмір застави, запропонований детективом як альтернативний запобіжний захід, вважає непомірним та таким, що не враховує наявність на утриманні ОСОБА_4 дітей та дружини, які знаходяться закордоном без засобів існування.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи свого захисника та просив відмовити в задоволенні клопотання. Зазначив, що в умовах вказаної закупівлі, яка відбувалася у березні-травні 2022 року під час гострої фази повномасштабного вторгнення рф до України, намагався бути корисним та вчинити всі можливі дії для допомоги державі. Вказав, що до його повноважень не входило аналіз цін постачальників, а тому він не був обізнаним з ринковими цінами. Зазначив, що усі ризики є необгрунтованими та такими, що не можуть бути реалізованими.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті.

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя має перш за все перевірити чи має така особа статус підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру та особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчим суддею, 24.08.2023 року письмове повідомлення про підозру було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити саме інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється, зокрема за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Зокрема, у межах вказаного кримінального провадження розслідуються обставини зловживання службовим становищем посадовими особами під час проведення закупівлі продовольчих товарів обласними військовими адміністраціями з метою отримання неправомірної вигоди для постачальників таких товарів. Зокрема, за версією слідства, було створено умови для включення товариств до списку постачальників, а саме ТОВ «Вінсайд Лайт», та поставлення ним продовольчих товарів (макаронних виробів) для ОВА за завищеними цінами, що спричинило державі шкоди в особливо великому розмірі.

Так, встановлено, що на момент розслідуваних подій ОСОБА_4 обіймав посаду заступника Міністра економіки України, будучи призначеним Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13.12.2021 № 1651.

Із долучених до клопотання матеріалів вбачається, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для задоволення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» № 185 передбачалося закупівля продовольчих товарів і пакувальних товарів для задоволення нагальних потреб функціонування держави забезпечення населення територіальних громад в регіонах, на території яких тривають активні бойові дії.

За положеннями вказаної Постанови було встановлено такий алгоритм закупівлі: військові адміністрації уповноважені виступати замовниками за тристоронніми договорами, акціонерне товариство «Українська залізниця» уповноважено виступати платником за такими договорами.

При цьому, згідно з підпунктом 3 пункту 1 Постанови № 185 переліки продукції, постачальники, обсяги, ціни, розміри та строки попередньої оплати визначаються замовниками та погоджуються відповідно Міністерством аграрної політики та продовольства - щодо продовольчих товарів, а за імпортовані продовольчі товари - з Міністерством економіки.

У той же час, проведення закупівель на виконання зазначеної Постанови має відбуватися із дотриманням принципів визначених в Законі України «Про публічні закупівлі», а саме принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, запобігання корупційним діям і зловживанням.

На виконання Постанови № 185 наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 04.03.2022 № 147 було затверджено «Перелік продовольчої продукції для здійснення публічних закупівель з метою забезпечення нагальних потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», до якого було включено макаронні вироби.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, організація підшукання постачальників продуктів харчування, систематизація отриманих відомостей для подальшої організації закупівлі продовольчих товарів військовими адміністраціями здійснювалося службовими особами Міністерства економіки України. Погодження таких постачальників, відбувалося посадовими особами Мінекономіки, а після погодження постачальників, відомості про них передавалися посадовим особам військових адміністрацій для організації закупівлі.

Забезпеченням збору та аналізу відомостей про комерційні пропозиції постачальників продовольчих товарів, зокрема макаронних виробів, погодження таких постачальників здійснювалося у т.ч. заступником керівника Служби Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України ОСОБА_8 та ОСОБА_4 .

Після такого погодження постачальників та обсягу продукції відповідні відомості передавалися посадовим особам військових адміністрацій для організації закупівлі.

Як вбачається із матеріалів, доданих до клопотання, обговорення та обрання таких постачальників відбувалося у мобільних додатках, зокрема «Whatsapp», у якому 26.03.2022 ОСОБА_4 надіслав ОСОБА_8 номер мобільного телефону ОСОБА_9 - представника ТОВ «Вінсайд Лайт» та комерційну пропозицію на постачання вказаним підприємством продовольчих товарів. Надалі, ОСОБА_4 неодноразово наголошував ОСОБА_8 про готовність ТОВ «Вінсайд Лайт» поставити продовольчі товари та їх очікування для визначення ОВА, з якими буде укладено договори.

Таким чином, вказані відомості можуть свідчити, що включення ТОВ «Вінсайд Лайт» до постачальників товарної продукції відбулося саме за вказівкою ОСОБА_4, який здійснював лобіювання інтересів товариства, зокрема і перед ОСОБА_7 .

Надалі, вказане товариство було включено до переліку постачальників та між ТОВ «Вінсайд Лайт» та деякими ОВА були укладені договори про постачання макаронних виробів. При цьому, із зібраних матеріалів вбачається, що директором товариства були підписані рахунки на оплату ще до формування та надходження від обласних військових адміністрацій заявок на закупівлю.

Надалі, службовими особами ОВА, з якими укладено такі договори здійснено погодження рахунків на оплату на закупівлю у ТОВ «Вінсайд Лайт» макаронних виробів за завищеними цінами.

Зокрема, судовою товарознавчою експертизою встановлено, що ринкова вартість макаронних виробів з твердих сортів пшениці вітчизняного виробництва у березні - червні 2022 року становила від 30,69 грн (без ПДВ) до 33,38 грн (без ПДВ), а ТОВ «Вінсайд Лайт» поставило макаронні вироби вартістю за 55,50 грн.

Однак, незважаючи на обізнаність про ринкові ціни на макаронні вироби, за умов, що ціни на макаронні вироби, запропоновані ТОВ «Вінсайд Лайт» є значно вищими порівняно з іншими товаровиробниками та постачальниками, ОСОБА_7 здійснив погодження рахунків, що стало підставою для здійснення перерахування коштів на рахунок товариства.

Крім того, до постачальників висувалися певні вимоги, яким вони мали відповідати, зокрема вид їх діяльності за КВЕД мав бути «виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів», товар у постачальників мав перебувати на праві власності, а також товариство мало бути спроможним поставити товар у визначений строк (2 календарні дні).

Вказаним вимогам ТОВ «Вінсайд Лайт» не відповідало та за укладеними договорами не поставило макаронні вироби у строк, а закупівлю товарів товариство здійснило уже після перерахування коштів від АТ «Укрзалізниця».

Більше того, надані стороною обвинувачення відомості вказують на те, що ланцюг постачання макаронних виробів від виробника до ТОВ «Вінсайт Лайт» передбачав завищення на кожному з етапів, що свідчить про імовірне штучне збільшення вартості макаронних виробів на шляху до кінцевого замовника.

Після непоставлення товару у встановлені строки та неспроможності ТОВ «Вінсайд Лайт» поставити товар в обумовлених обсягах, було зменшено обсяги замовлення макаронних виробів, а ОСОБА_7 було погоджено нові рахунки на оплату.

З матеріалів, долучених до клопотання вбачається, що на виконання умов Договорів АТ «Укрзалізниця» сплатило на рахунок ТОВ «Вінсайд Лайт» кошти в розмірі 80 717 535 грн. Різниця між сумою коштів, отриманих ТОВ «Вінсайд Лайт» від АТ «Укрзалізниця» на підставі договорів на постачання продовольчих товарів та ринковою вартістю макаронних виробів з твердих сортів пшениці вітчизняного виробництва становить 35 077 082,28 гр., що може бути матеріальною шкодою.

Беручи до уваги умови вибору та залучення постачальника, які передбачали суб`єктивний та позаконкурентний відбір, послідовність та сукупність дій підозрюваного, зокрема лобіювання інтересів ТОВ «Вінсайд Лайт» перед службовими особами, у своїй сукупності може свідчити про пособництво ОСОБА_4 першому заступнику Міністра аграрної політики та продовольства України ОСОБА_7 у зловживанні службовим становищем шляхом неправомірного надання переваги ТОВ «Вінсайд Лайт» в укладенні договорів на постачання продовольчих товарів за завищеною вартістю, що спричинило АТ «Укрзалізниця» матеріальну шкоду (збитки) на загальну суму 35 077 082,28 грн.

Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що могло мати місце вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч.2 ст. 364 КК України та виконання ОСОБА_4 ролі пособника.

Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковується зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, настали у вигляді завищених витрат держави на закупівлю макаронних виробів. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:

- протоколами допитів свідків ОСОБА_25 від 20.07.23, ОСОБА_26 від 21.07.23, ОСОБА_27 від 21.07.2023, ОСОБА_28 від 20.07.2023,;

- листами директора ТОВ «Київська макаронна фабрика» від 19.07.2023, директора ПП «Віліс» № 97/07 від 27.07.2023, голови СФГ «Буштрук» № 53 від 19.07.2023,;

-протоколом огляду речей і документів від 21.08.2023, відповідно до якого здійснено огляд електронної копії (образу) мобільного телефону ОСОБА_7, яким установлено, що ОСОБА_4, діючи в інтересах ТОВ «Вінсайд Лайт», достовірно усвідомлюючи неможливість виконання ТОВ «Вінсайд Лайт» умов договору в частині строків постачання та належності товару компанії на праві приватної власності, здійснив пособництво ОСОБА_7 у вчиненні зловживання владою та службовим становищем шляхом закупівлі макаронних виробів у ТОВ «Вінсайд Лайт» за завищеними цінами;

Цим же протоколом огляду також встановлено:

-у період березня - квітня 2022 року посадовими особами Міністерства економіки України із залученням ОСОБА_8 здійснювалась організація підшукання постачальників макаронних виробів, відбір таких постачальників та передача обласним військовим адміністраціям, а також подальший супровід такий закупівель до моменту підписання акту приймання-передачі;

-у посадових осіб Міністерства економіки України станом на 20.03.2022 була наявна пропозиція щодо постачання макаронних виробів із твердих сортів пшениці від компанії «Сільпо» вартістю 0.88 долара (25.74 грн) за 1 кг продукції;

-станом на 21.03.2022 встановлено наявність пропозицій у Міністерства економіки України щодо постачання макаронних виробів (без врахування ТОВ «Вінсайд Лайт»), які могли перевищувати потребу ОВА та становили 183% від загальної потреби;

-27.03.2022 ОСОБА_8 повідомив ОСОБА_29 про те, що він додав до зведеної таблиці постачальників продовольства інформацію про обсяги, які можуть постачати компанії ОСОБА_4 та повідомив, що вони ще будуть обирати серед постачальників-імпортерів;

-протоколом про результати здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 03.02.2023 щодо виявлення на поштовій скриньці особи, яка діяла в інтересах ТОВ «Вінсайд Лайт» - ОСОБА_30 - електронного листа від 30.03.2022, у якому містяться скановані копії рахунків на оплату від 29.03.2022. Систематизовані відомості по ідентичним товарам та обласним військовим адміністраціям надсилав ОСОБА_4 . ОСОБА_7 ;

-протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_30 від 09.11.2022, відповідно до якого у мобільному додатку «Signal» виявлено групу (груповий чат) із назвою «Імпорт Продовольства» із трьома учасниками - ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_31 ;

-висновком судово-товарознавчої експертизи № 03/23 від 14.03.2023, якою встановлено, що вартість макаронних виробів із твердих сортів пшениці станом на 01.04.2022 становила 31,38 грн;

-висновком судово-економічної експертизи № 86/23 від 10.07.2023, відповідно до якої встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків) нанесеної АТ «Укрзалізниця» по договорах на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, відповідно до виставлених ТОВ «Вінсайд Лайт» рахунків на оплату становить 35 077 082,28 грн.;

-висновком судово-економічної експертизи № 85/23 від 10.07.2023, відповідно до якої встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків) нанесеної АТ «Укрзалізниця» по договорах на постачання продовольчих товарів тривалого зберігання та/або пакувальних товарів для їх фасування, відповідно до виставлених ТОВ «Олімп» рахунків на оплату становить 28 824 564,792 грн.;

- заявками, рахунками на оплату, актами приймання передачі макаронних виробів, укладеними між ТОВ «Вінсайд Лайт» та Хмельницькою, Полтавською, Дніпропетровською обласними військовими адміністраціями, а також між ТОВ «Олімп» та Київською, Донецькою, Запорізькою, Сумською, Херсонською обласними військовими адміністраціями і Київською міською військовою адміністрацією;

-іншими матеріалами досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні в їх сукупності.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя вважає, що твердження захисника про нездійснення підозрюваним дій щодо вибору постачальника та їх залучення не відповідають матеріалам клопотання, зокрема листуванню у мобільному додатку Whatsapp, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 узгоджують між собою товарну продукцію та конкретних постачальників такої продукції.

Доводи захисника щодо непроведення конкретних слідчих дій, зокрема допитів представників товариств та представників ОВА, не можуть самі по собі свідчити про необгрунтованість підозри, оскільки зібраних на даному етапі доказів достатньо, щоб пов`язати підозрюваного із інкримінованим злочином та бути перевіреними у ході подальшого досудового розслідування.

За таких обставин, доводи сторони захисту не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 .

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, приховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, (3) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.

3.3.1. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:

1)достатність матеріального стану підозрюваного ОСОБА_4 та наявність рухомого та нерухомого майна в його близьких осіб та самого підозрюваного;

2)можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на можливості, обумовленої посади та факти виїзду закордон під час воєнного стану;

3)існування фінансових можливостей для перебування закордоном, а також проживання сім`ї закордоном;

4)тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 та суворість можливого покарання та пов`язані із цим негативні наслідки.

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.1. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

-інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений у співучасті, що дозволяє координувати свої дії та показання з іншими співучасниками;

-імовірне вчинення злочину з використанням службового становища, що зумовило можливість впливу на осіб, та наявність робочих стосунків із деякими свідками у цьому кримінальному провадженні;

-підозрюваний ОСОБА_4 на даний час обіймає посаду радника Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки України, що уможливлює його вплив на працівників відповідного міністерства, а також використання посади для впливу на працівників інших органів державної влади;

-на цій стадії досудового розслідування не допитані всі особи, яким можуть бути відомі обставини розслідуваного злочину;

-в ході розгляду цього клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, з яких він дізнався зміст їх показань та особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

Водночас, слідчий суддя критично ставиться до інформації, нібито отриманої в ході допиту одного із свідків, про надання ОСОБА_4 одному із підлеглих вказівки щодо редагування змісту відповіді на запит від НАБУ, щодо надання інформації про перелік постачальників, з якими Міністерство економіки України вело перемовини для забезпечення населення продовольчими товарами, зокрема щодо необхідності заміни контакту «Винсайд Лайт Станислав», абонентський номер телефона НОМЕР_1, на контакт - « ОСОБА_32 », абонентський номер телефона НОМЕР_2, оскільки в матеріалах клопотання відсутній протокол допиту цього свідка, у зв`язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості безпосередньо дослідити вказані відомості і встановити їх відповідність фактичним обставинам справи.

3.3.1. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає, що вказаний ризик має певний ступінь вірогідності, враховуючи, інкримінування підозрюваному вчинення кримінального правопорушення у співучасті.

Крім того, переконливими є доводи прокурора про можливість використання дружніх та довірительних стосунків із керівниками та службовими особами обласних військових адміністрацій, інших органів державної влади, АТ «Укрзалізниця» та суб`єктів господарювання приватного сектору економіки, задля підроблення документів та речових доказів, які перебувають у власності вказаних осіб.

Також, слідчий суддя бере до уваги поведінку ОСОБА_4 під час проведення обшуку за місцем його проживання, зокрема його дії з великою долею вірогідності можуть свідчити про намагання останнього навмисно заблокувати телефон та ноутбук, шляхом багаторазового введення неправильного паролю з метою унеможливлення подальшої перевірки інформації, яка на них міститься та перешкоджанню кримінальному провадженню.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень.

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

-вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України;

-пред`явлення йому підозри у вчиненні тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-достатній майновий стан, який буде описаний у 3.6. цієї ухвали;

-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, наявність постійного місця роботи та перебування на його утриманні трьох малолітніх дітей;

-проживання сім`ї закордоном та відвідування їх;

-станом на день розгляду ОСОБА_4 досягнув 42 роки;

-відомостей про наявність захворювань, які б унеможливлювали застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні.

3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_33 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.

З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявність обов`язків щодо утримання близьких осіб, міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання, а також, беручи до уваги позицію прокурора, який в судовому засіданні обмежився виключно твердженням про неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу без будь-якого обґрунтування, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного, беручи до увагу в т.ч. те, що інкриміновані підозрюваному події мали місце у березі-серпні 2022 року, а підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки і стримуючі від втечі фактори. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та знищення важливих для цього кримінального провадження речей і документів можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов`язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.

Застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту, на думку слідчого судді, як запобіжний захід, який передбачає обмеження перебування та пересування особи також є надмірним заходом у світлі обставин, які характеризують особу. Зокрема, слідчий суддя зауважує, що на утриманні підозрюваного перебувають малолітні діти, що потребує виконання особою своїх професійних обов`язків та отримання доходів.

Застава як запобіжний захід має середній рівень суворості і є адекватним забезпечувальним заходом в цьому кримінальному провадженні. Водночас, слідчий суддя вважає, що досліджені під час судового засідання ризики та індивідуальні особливості кримінального провадження і підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід, ніж застава може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні тяжкого корупційного, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у виді застави буде необхідним та достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти встановленим слідчим суддею ризикам і при цьому буде пропорційним, співмірним та таким, що не становитиме надмірний тягар для підозрюваного та інших осіб.

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочинів, в яких підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, тобто тяжкого злочину, а тому враховуючи положення п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість та характер злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4, роль останнього у їх вчиненні, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, суму імовірно завданої державі збитків, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не буде достатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі, який перевищує встановлений п. 2 ч. 1 ст. 182 КПК України. Адже в даному випадку кримінальне провадження здійснюється не у зв`язку із вчиненням загально-кримінального злочину, мова йде в т.ч. про тяжкий корупційний злочин, вчинений, за версією обвинувачення у співучасті.

Визначаючи необхідність застосування запобіжного заходу у виді застави в більшому розмірі, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких осіб.

Так, відповідно до долучених до клопотання відомостей, підозрюваний ОСОБА_4 має на праві власності житловий будинок у Київській області загальною площею 738,8 кв.м та житловою площею 74,9 кв.м, дві квартири, розташовані у місті Києві загальною площею 74,6 кв.м та 174,5 кв.м, два паркомісця у Києві площею 10 і 9,7 кв.м, два автомобілі BMW X5, 2013 року виробництва та Mercedes-Benz Actros 1840, 2007 року виробництва, напівпричіп Schwazmuller SPA-3E, 2007 року виробництва.

Згідно останньої декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої ОСОБА_4 12.12.2021, ним задекларовано два годинники Rolex (1 належний підозрюваному і 1 його дружині), один годинник Zenith, два годинники Jaeger-LeCoultre (1 належний підозрюваному і 1 його дружині), ювелірні вироби дружини виробництва «Tiffany & CO».

Підозрюваному належать такі корпоративні права: 50 % власності у статутному капіталі ТОВ «Грін Бей Інвестментс» (код ЄДРПОУ 43661337), 50 % власності у статутному капіталі ТОВ «Аура Менеджмент» (код ЄДРПОУ 39517382), 14,75 % власності у статутному капіталі ТОВ «С`Юстер» (код ЄДРПОУ 37333236), 10 % власності у статутному капіталі ТОВ «Аврора Сіті» (код ЄДРПОУ 39261551), 10,11 % власності у статутному капіталі ТОВ Командитне товариство «Аврора Риал Естейт» (Республіка Польща), 20 % власності у статутному капіталі ТОВ «Комершіал Проперті Інвестмент» (код ЄДРПОУ 35175328), 1 % власності у статутному капіталі ТОВ «Комершіал Проперті Девелопмент» (код ЄДРПОУ 35175307). Також він є кінцевим (бенефіціарним) власником 6 юридичних осіб.

У власності дружини ОСОБА_4 перебуває автомобіль BMW X3, 2012 року виробництва.

У власності підозрюваного та його дружини перебувають грошові активів на загальну суму понад 700 000 грн., 80 000 євро, 220 000 доларів США.

Крім того, дохід отриманий ОСОБА_4 за 2023 рік становить - 273 701 грн., за 2022 рік - 1 078 770 грн., за 2021 рік - 258 008 грн, а дохід отриманий дружиною ОСОБА_4 за 2023 рік становить - 7 552 грн., за 2022 рік - 163 792 грн., за 2021 рік - 86 532 грн.

При дослідженні майнового стану підозрюваного, сторона захисту стверджувала, що житловий будинок, розташований у смт. Козин Київської області загальною площею 738,8 кв.м не перебуває у власності ОСОБА_4, оскільки був проданий останнім у 2016, на підтвердження чого надали нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку від 21.01.2016. Водночас, слідчий суддя відзначає невідповідність адреси проданого житлового будинку до тієї, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема в назві вулиці та номеру будинку, а стороною захисту не надано доказів на підтвердження офіційного перейменування такої вулиці.

З урахуванням всіх досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного та його сім`ї, врахувавши обставини цього кримінального провадження та дані про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до нього запобіжний захід у виді застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400 (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним із офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому та його близьким особам майна та розумним з огляду на обставини кримінального правопорушення.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

2)не відлучатися за межі м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 ;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

Водночас, слідчий суддя вважає невиправданим покладення на підозрюваного обов`язку носити електронний засіб контролю, оскільки в умовах воєнного стану існує постійний ризик необхідності евакуації цивільного населення через загрозу активних бойових дій чи ракетних ударів, в т.ч. і на території міста Києва та Київської області.

Строк дії таких обов`язків слід визначити тривалістю два місяці та в межах строку досудового розслідування, тобто до 24 жовтня 2023 року включно.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити частково.

2.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 939 400 (дев`ятсот тридцять дев`ять тисяч чотириста) гривень.

3.У зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави на підозрюваного ОСОБА_4, покласти на нього такі обов`язки:

2)не відлучатися за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування з ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_13 та ОСОБА_9 ;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

4.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити у межах строку досудового розслідування - до 24 жовтня 2023 року включно.

5.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

6.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти

застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва

суду).

7.Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу, прокурору, суду. З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

8.Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, передбаченого ч. 5 ст.27 ч. 2 ст. 364 КК України, який карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також заставодавцю роз`яснюється, що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

9.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

10.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52022000000000097 від 11.05.2022 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

11.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам.

12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

13.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Search

Document No. 113299352