- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/6300/23
Провадження 1-кс/991/6311/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 вересня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані ухвалою від 14.07.2023 в одне провадження скарги адвоката ОСОБА_3, подані в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотань сторони захисту у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшли скарги адвоката ОСОБА_3, подані в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотань сторони захисту у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023.
14.07.2023 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду скарги адвоката адвокатського об`єднання «Кияненко та партнери» ОСОБА_3, подані в інтересах ОСОБА_4, на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотань сторони захисту у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, а саме: справа №991/6300/23, провадження №1-кс/991/6311/23 та справа №991/6301/23, провадження №1-кс/991/6312/23 - об`єднані в одне провадження за номером справи №991/6300/23, провадження № 1-кс/991/6311/23.
Розгляд об`єднаних в одне провадження скарг за номером справи № 991/6300/23 (провадження №1-кс/991/6311/23) призначався на 17.07.2023, 14.08.2023, 22.08.2023, 29.08.2023, 04.09.2023.
17.07.2023 від ст.детектива ОСОБА_6 до суду надійшла заява про відкладення розгляду, у зв`язку з тим, що ст.детективу необхідно ознайомитися із матеріалами поданих скарг та підготувати заперечення. Судовий розгляд призначено на 14.08.2023.
14.08.2023 від прокурора ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, призначеного на 14.08.2023, з огляду на зайнятість прокурора у іншому кримінальному провадженні.
14.08.2023 від захисника ОСОБА_3 до суду надійшло клопотання про закриття судового провадження №991/6300/23 за її скаргами на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, оскільки подані нею скарги не підсудні ВАКС.
До того ж, до початку судового засідання, призначеного на 14.08.2023, від захисника ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, з огляду на зайнятість захисника в іншому судовому процесі.
14.08.2023 до суду на визначений час учасники не прибули, розгляд відкладено на 22.08.2023, про що належним чином повідомлено учасників провадження.
22.08.2023 судове засідання зняте з розгляду, через зайнятість слідчого судді у розгляді іншого кримінального провадження щодо розгляду клопотання про продовження строків тримання під вартою. Розгляд справи відкладено на 29.08.2023, про що належним чином повідомлено учасників провадження.
До початку судового засідання 29.08.2023 від прокурора САП ОСОБА_7 до суду надійшли пояснення по справі, в яких він зазначив, що подані захисником ОСОБА_8 клопотання в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про ознайомлення із частиною матеріалів кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023 скеровані до детективів Національного антикорупційного бюро України, оскільки такі матеріали перебувають у розпорядження органу досудового розслідування та поряд з цим детективам доручено надати стороні захисту матеріали досудового розслідування, відповідно до прохальної частини клопотань, за виключенням, тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. За наведеного просив відмовити в задоволенні скарг захисника на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та судовий розгляд скарг просив проводити за відсутності прокурора, з огляду на його зайнятість в іншому судовому процесі. На підтвердження своїх доводів надав копію супровідного листа від 05.07.2023 №16/1/1-54573ВИХ-23.
У судовому засіданні 29.08.2023 присутні підозрювані ОСОБА_9 та ОСОБА_4 . Розгляд відкладено, у зв`язку з відсутністю захисника на 04.09.2023, про що належним чином повідомлено учасників провадження.
01.09.2023 в автоматизованій системі документообігу суду зареєстроване клопотання захисника підозрюваних ОСОБА_9 та ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_3 про проведення судового засідання 04.09.2023 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» з власних технічних пристроїв.
Ухвалою слідчого судді від 01.09.2023 відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання адвоката ОСОБА_3, з огляду на недоведеність захисником підстав, передбачених ч.1 ст.336 КПК України та інших причин, які об`єктивно унеможливлюють явку сторони захисту безпосередньо до суду, що дозволяє слідчому судді ухвалити рішення про дистанційне судове провадження та у зв`язку з неможливістю забезпечення безперебійного та якісного зв`язку, що не може гарантувати безперервну участь сторони захисту під час розгляду скарг захисника на бездіяльність керівника САП. Слідчим суддею визнано необхідним здійснення розгляду справи за безпосередньої участі учасників в залі судових засідань в приміщенні суду. Про вказане рішення повідомлено осіб, які виявили намір брати участь в режимі відеоконференції.
04.09.2023 у судове засідання учасники не з`явились, будь-яких заяв, клопотань до суду не надали.
Положеннями ч.3 ст.306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя вважає за необхідне звернутись до практики ЄСПЛ.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому, що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
ЄСПЛ наголошує, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (п. 109 рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії») (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") (Application no. 11681/85).
Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04.10.2001 у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany) наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком учасників справи.
За наведених обставин, слідчий суддя враховує тривалість розгляду скарг захисника, чергові відкладення розгляду скарг, ініційовані в тому числі стороною захисту, неодноразове неприбуття в судові засідання, а також строки розгляду, встановлені ст. 306 КПК України, та з метою забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки, приходить до висновку про необхідність розгляду скарги за відсутності учасників, які в судове засідання не прибули, про розгляд були повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали скарг, а також матеріали подані прокурором, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно зі ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України (ст. 24 КПК України).
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора визначений главою 26 КПК України - параграф 1, статті 303-308.
Пунктами 1-11 ч.1 ст.303 КПК України встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема п.1 ч.1 ст.303 КПК України, серед іншого, передбачено можливість захисника підозрюваного оскаржити на досудовому провадженні бездіяльність прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк. Така скарга відповідно до вимог ч.1 ст.304 КПК України може бути подана особою протягом десяти днів з моменту вчинення бездіяльності.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.2 ст.372, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.384 КК України. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
Слідчий суддя наділений повноваженнями здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Частиною 2 статті 33-1 КПК України встановлено, що слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Як вбачається з матеріалів, адвокат ОСОБА_3 звернулась до Вищого антикорупційного суду зі скаргами, поданими в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотань сторони захисту, у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023.
У подальшому, адвокатом ОСОБА_3 подане клопотання про закриття судового провадження №991/6300/23 за її скаргами на бездіяльність керівника САП, оскільки подані нею скарги не підсудні ВАКС.
Свою позицію адвокат обґрунтувала тим, що проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 доручене детективам Національного антикорупційного юро України незаконно, на підставі постанови прокурора САП ОСОБА_7 про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень №52023000000000150 та №42023000000000347 в одне провадження та визначення підслідності саме за детективами НАБУ.
Нормами КПК України передбачена можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на досудовому провадженні. Однак оскарження до слідчого судді постанови прокурора про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень та визначення підслідності - нормами КПК України не передбачене та відповідно законність та наявність підстав для такого процесуального рішення, його відповідність вимогам КПК України перевіряються судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті. Законність процесуальних рішень, дій (бездіяльності) прокурора, вчинених в порядку нагляду за досудовим розслідуванням, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю. Тож на даний час відсутні підстави для оцінки слідчим суддею вказаного процесуального рішення.
В той же час слід зазначити, що законодавцем передбачено можливість оспорення підслідності, такий порядок встановлений ч.5 ст.218 КПК України.
Так, зокрема наведеними положеннями встановлено, що спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, вирішує Генеральний прокурор або його заступник.
Натомість стороною захисту не надано доказів на підтвердження звернення до Генерального прокурора чи його заступника щодо оспорення визначення підслідності кримінального провадження №42023000000000347 за детективам НАБУ та прийняття рішення Генеральним прокурором чи його заступником про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 іншому органу досудового розслідування.
Тож наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 здійснюється детективами Національного антикорупційного бюро України. Доказів на спростування наведеного стороною захисту не надано.
Сторона захисту наголошувала на тому, що дане кримінальне провадження не підслідне детективам НАБУ, а тому і відповідно до ст.33-1 КПК не відноситься до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Належність кримінального правопорушення до підсудності Вищого антикорупційного суду визначається сукупністю вимог до його предметної підсудності, встановлених ч.1 ст.33-1 КПК України, а саме: належністю кримінального правопорушення до переліку корупційних злочинів, зазначених у примітці до ст.45 КК України та/або кримінальних правопорушень, передбачених 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, та обов`язковою наявністю хоча б однієї з умов, передбачених п.п.1-3 ч.5 ст.216 КПК України.
Дійсно, склад злочину за ст.372 КК України, у вчиненні якого підозрюються ОСОБА_9 та ОСОБА_4, в інтересах яких діє адвокат ОСОБА_3, не є корупційним кримінальним правопорушенням, однак ОСОБА_9 та ОСОБА_4 повідомлено про підозру в межах кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023, в рамках якого здійснюється досудове розслідування, в тому числі за ознаками корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.368 КК України. В той же час іншому підозрюваному в рамках даного кримінального провадження, як про це зазначено адвокатом у поданому до суду клопотанні, ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України.
Як вбачається з наданих матеріалів, відповідно до ст.216 КПК України розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.372 КК України - не віднесено до підслідності НАБУ, однак з огляду на те, що окреме розслідування вищевказаних кримінальних правопорушень може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, прокурором САП, з посиланням на ч.10 ст.216 КПК України, постановою визначено підслідність кримінальних правопорушень, які розслідуються в об`єднаному провадженні №42023000000000347, саме за детективами НАБУ.
Відповідно до положень ч.4 ст.217 КПК України матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Окрім того, абз.3 ч.5 ст.216 КПК України визначено, що детективи НАБУ з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора НАБУ та за погодженням із прокурором САП можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів. Тобто, вказані положення стосуються випадків самостійного розслідування детективами НАБУ кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших слідчих органів. Натомість, у даному випадку таке розслідування здійснюється детективами НАБУ в межах об`єднаного кримінального провадження, підсудність якого визначена за НАБУ.
За наведених обставин, на час розгляду скарг адвоката ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотань сторони захисту, у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, слідчим суддею не встановлено обставин, які б свідчили про непідсудність таких скарг Вищому антикорупційному суду.
Доказів зворотного захисником не надано.
Щодо доводів скарг сторони захисту на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5, яка полягає у нерозгляді клопотань сторони захисту у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.
Слідчим суддею встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.368, ч.2 ст.15 ч.4 ст.27 ч.3 ст.369, ч.2 ст.372, ч.2 ст.28 ч.1 ст.366, ч.4 ст.27 ч.2 ст.28 ч.2 ст.384 КК України. В рамках даного кримінального провадження ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_4 повідомлено про підозру.
У рамках даного кримінального провадження захисником ОСОБА_8 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 подані клопотання 30.06.2023 в порядку ст.ст.220, 221 КПК України про надання на ознайомлення стороні захисту матеріалів кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023 відносно підозрюваного ОСОБА_4, а саме матеріалів, що стали підставою для звернення до суду з клопотаннями про надання дозволу на проведення обшуків та матеріалів кримінального провадження, що дають підстави вважати, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.28 ч.2 ст.372 КК України.
Положеннями ст.220 КПК України встановлено, що сторона захисту може звернутися з клопотанням про виконання будь-яких процесуальних дій, яке слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання та задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.
Разом з тим, заявник скарг - адвокат ОСОБА_3 посилається на те, що подані 30.06.2023 клопотання в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 не розглянуті, що й стало підставою для звернення адвоката ОСОБА_3 до слідчого судді з відповідними скаргами.
Натомість із наданих прокурором САП ОСОБА_7 пояснень 29.08.2023 вбачається, що подані захисником ОСОБА_8 клопотання в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про ознайомлення із частиною матеріалів кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023 скеровані детективам Національного антикорупційного бюро України, оскільки такі матеріали перебувають у розпорядження органу досудового розслідування та в той же час детективам доручено надати стороні захисту матеріали досудового розслідування, відповідно до прохальної частини клопотань, за виключенням, тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
На підтвердження своїх доводів прокурор надав копію супровідного листа від 05.07.2023 №16/1/1-54573ВИХ-23, яким скеровані клопотання захисника ОСОБА_8 із Офісу Генерального прокурора до Національного антикорупційного бюро України, про що повідомлено захисника.
Відповідно до положень п.4 ч.2 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.
За таких обставин, з огляду на те, що положення ст.220 КПК України передбачають можливість і слідчого, і прокурора розглянути клопотання та, враховуючи повноваження прокурора доручати органу досудового розслідування проводити процесуальні дії, слідчий суддя приходить до висновку, що прокурор в даному випадку здійснив належне процесуальне реагування на клопотання захисника від 30.06.2023 в порядку ст.ст. 220, 221 КПК України.
Слідчий суддя зауважує, що ст.220 КПК України не забороняє детективу здійснювати розгляд відповідного клопотання, а відтак в діях прокурора не вбачається противоправних дій стосовно передачі клопотання на розгляд детективам НАБ України.
Згідно положень п.1 ч.1 ст. 303 КПК України бездіяльність, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим кодексом строк, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Проте, клопотання ОСОБА_8 від 30.06.2023 про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №42023000000000347 від 06.03.2023, що стосуються підозрюваного ОСОБА_4, спрямовані до Національного антикорупційного бюро України та в той же час прокурором доручено детективам у кримінальному провадження надати стороні захисту матеріали досудового розслідування, відповідно до прохальної частини клопотань, за виключенням, тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Вказане узгоджується із положеннями ст.ст.220, 221 КПК України та положеннями ст.222 КПК України, оскільки саме слідчий та/або прокурор встановлюють обсяг відомостей досудового розслідування, які становлять таємницю досудового розслідування та ознайомлення з якими може зашкодити досудовому розслідуванню.
З огляду на вказані обставини суд зауважує, що в даному випадку відсутня бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №42023000000000347 від 06.03.2023.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
З урахуванням вищенаведеного, відсутні правові підстави для задоволення скарг на бездіяльність керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 і як наслідок відсутні підстави для зобов`язання винити певні дії.
За таких обставин у задоволенні скарг адвоката ОСОБА_3, яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 слід відмовити у повному обсязі.
Керуючись статтями 7, 9, 220, 221, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
У задоволенні скарг, об`єднаних в одне провадження ухвалою від 14.07.2023, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1