- Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
справа № 991/6393/23
провадження № 11-сс/991/563/23
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 вересня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі прокурора ОСОБА_6,
представників власників майна - адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2023 р. про часткове задоволення клопотань про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023 р.,
ВСТАНОВИЛА:
08 серпня 2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга (т. 5 а.с. 185-195), яку того ж дня призначено до розгляду (т. 5 а.с. 197).
До початку апеляційного розгляду прокурором подані зміни та доповнення до апеляційної скарги (т. 5 а.с. 210-216).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та доводи апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 04.08.2023 р. у об`єднаному слідчим суддею провадженні за клопотаннями прокурора ОСОБА_6 та детектива ОСОБА_10 про арешт майна, вилученого під час обшуків об`єктів нерухомого та рухомого майна, що перебувають у власності або користуванні ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а також огляду місцевості (території поблизу паркану, яким огороджене домоволодіння, що перебуває у користуванні ОСОБА_13 ), вказані клопотання задоволені частково - накладено арешт на грошові кошти в сумі 200 доларів США номіналом по 100 доларів США з відповідними серійними номерами, у решті його вимог - відмовлено.
Не погодившись із прийнятим рішенням, 08.08.2023 року прокурором подано апеляційну скаргу, а 11.08.2023 року - зміни та доповнення до неї, у яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової, якою призначити новий окремий судовий розгляд кожного з клопотань про арешт майна іншим складом суду. В обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на те, що ухвала слідчого судді постановлена з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону. Зокрема, слідчий суддя своєю ухвалою від 18.07.2023 р. з власної ініціативи та без виклику учасників матеріали трьох окремих проваджень за клопотаннями прокурора САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та детектива НАБУ ОСОБА_10 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000132, зокрема, провадження № 1-кс/991/6407/23, № 1-кс/991/6408/23 та 1-кс/991/6409/23 об`єднав в одне провадження - № 1-кс/991/6407/23 (справа № 991/6393/23). За твердженням прокурора, об`єднання трьох окремих клопотань про арешт майна у одне та їх подальший спільний розгляд суперечить вимогам КПК України, оскільки слідчий суддя безпідставно застосував положення ч. 1 ст. 217, ч. 1 ст. 334 КПК України, які регламентують порядок об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування прокурором та судом, однак не наділяють такими повноваженнями слідчого суддю під час здійснення ним функцій судового контролю. При цьому, критерієм можливості об`єднання матеріалів у одне провадження є вчинення одного або кількох кримінальних правопорушень кількома особами або кількох кримінальних правопорушень однією особою, а тому вказаний критерій у даному випадку є незастосовним. Відтак, слідчий суддя всупереч вимогам КПК України здійснив об`єднання різних клопотань про арешт майна, що є істотним порушенням процесуального закону та призвело до неправильних висновків слідчого судді, викладених в оскаржуваній ухвалі, по суті тих питань, що мали бути предметом судового контролю під час розгляду клопотання про арешт майна. Вказане, на думку прокурора, може бути виправлене лише шляхом скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового, окремого судового розгляду кожного з клопотань про арешт майна. Інші доводи апеляційної скарги стосуються незгоди з висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі, по суті клопотань - зокрема, щодо відсутності потреби у накладенні арешту на майно, вилучене на підставі відповідної ухвали про обшук, якою надано дозвіл на відшукання та вилучення конкретного майна, а також щодо невизнання речовими доказами електронних носіїв інформації, вилучених у ході обшуків у ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (мобільних телефонів та ноутбуків). Крім того, прокурор наголошує, що слідчим суддею проігноровано доводи сторони обвинувачення про те, що вилучені документи щодо перетину кордону відповідними особами, ініційовані директором БО «Україно-Турецький Благодійний Фонд», а також грошові кошти у вигляді 30 банкнот номіналом по 100 доларів США також відповідають критеріям, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки зберегли на собі сліди злочину. Більше того, вказані гроші набуті ОСОБА_13 і ОСОБА_12 кримінально протиправним шляхом, відповідно, до них може бути застосована спеціальна конфіскація. Як наслідок, слідчим суддею постановлено неправомірне судове рішення.
2.Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у ній. Додатково зазначив, що слідчий суддя вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки всупереч вимогам процесуального закону об`єднав у одне провадження три окремі клопотання про арешт майна стосовно трьох різних осіб, що є істотним порушенням вимог КПК України. Окремо зауважив, що положення КПК України не містять заборони накладати арешт на майно, яке вилучене на підставі ухвали слідчого судді про обшук, відтак, висновки слідчого судді є необґрунтованими. За таких обставин, наполягав на скасуванні оскаржуваної ухвали.
Представники власника майна ОСОБА_13 - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 проти апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її безпідставність. Зазначили, що КПК України не забороняє слідчому судді об`єднувати судові справи за клопотаннями про арешт майна. Наголосили, що наразі предметом апеляційного розгляду є ухвала слідчого судді про часткове задоволення клопотань про арешт майна, а не про об`єднання справ, яка, у свою чергу, не підлягає апеляційному оскарженню. Вважають, що апеляційна скарга не містить належних доводів, які б були підставою для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
Представник власника майна ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_7 проти апеляційної скарги заперечив. Зазначив, що об`єднання клопотань про арешт майна в одне провадження не суперечить процесуальному закону та має на меті економію часу. Підтримав також висновок слідчого судді про те, що електронні носії не є речовими доказами, а відтак, наполягав на відмові у задоволенні апеляційної скарги.
Власники майна ОСОБА_13, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, з клопотаннями про відкладення судового розгляду не звертались. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вищевказаних учасників.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.
До Вищого антикорупційного суду надійшли три окремі клопотання прокурора САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та детектива НАБУ ОСОБА_10 (погоджене з Генеральним прокурором ОСОБА_14 ) про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000132 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 КК України, вилученого під час обшуків об`єктів нерухомого та рухомого майна, що перебувають у власності або користуванні ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, а також в ході огляду місцевості (території поблизу паркану, яким огороджене домоволодіння, що перебуває у користуванні ОСОБА_13 ).
За змістом клопотань, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у вказаному провадженні, у ході якого встановлено, що ОСОБА_13 - народна депутатка України ІХ скликання, використовуючи надану їй владу та службове становище, за попередньою змовою зі своєю помічницею ОСОБА_12 та іншими службовими особами органів державної влади, налагодили протиправну схему отримання неправомірної вигоди від громадян за вирішення різного роду питань, зокрема за включення в інформаційну систему «Шлях» відомостей про відповідних осіб, винесення про це розпоряджень відповідних обласних військових адміністрацій та подальшого безперешкодного перетину такими особами державного кордону.
У березні 2023 року ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою із народною депутаткою України ОСОБА_13 та службовими особами Київської обласної військової адміністрації, Державної прикордонної служби України, зокрема з числа осіб, які відносяться до військовослужбовців вищого офіцерського складу, попрохали у ОСОБА_15 неправомірну вигоду в сумі 6 000 доларів США, двома частинами по 3 000 доларів США, які отримали 03.03.2023 року та 13.03.2023 року, відповідно, за включення в інформаційну систему «Шлях» відомостей про ОСОБА_16, винесення відповідного розпорядження Київської обласної військової адміністрації та подальшого безперешкодного перетину останнім державного кордону.
Крім того, впродовж травня-липня 2023 року ОСОБА_12, діючи за попередньою змовою із народною депутаткою України ОСОБА_13, службовими особами однієї з обласних військових адміністрацій, Державної прикордонної служби України, зокрема з числа осіб, які відносяться до військовослужбовців вищого офіцерського складу, запропонували ОСОБА_15 надати неправомірну вигоди в сумі 5 300 доларів США за включення в інформаційну систему «Шлях» відомостей про нього та винесення розпорядження обласної військової адміністрації, що дає підставу для перетину державного кордону. 02.06.2023 року була одержана перша частина неправомірної вигоди в сумі 2 500 доларів США в якості авансу, а 05.07.2023 року неправомірна вигода у розмірі 2 800 доларів США від ОСОБА_15 була передана до ОСОБА_12, яка того ж дня передала грошові кошти у вказаній сумі народній депутатці України ОСОБА_13 .
Детективами НАБУ в межах даного провадження проведено ряд обшуків, зокрема: у квартирі за місцем проживання ОСОБА_11, у квартирі, автомобілі та в офісному приміщенні № НОМЕР_1 БО «Україно-Турецький Благодійний Фонд», які перебувають у користуванні ОСОБА_12, у домоволодінні, а також земельній ділянці, які перебувають у користуванні ОСОБА_13, та земельній ділянці, яка належить на праві власності ОСОБА_17 та є суміжною із земельною ділянкою ОСОБА_18 .
У ході вказаних обшуків виявлено і вилучено електронні носії інформації, які самі по собі або в сукупності з іншими матеріалами можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються в рамках даного провадження, документи щодо перетину кордону відповідними особами, ініційовані директором БО «Україно-Турецький Благодійний Фонд» та реєстр волонтерів вказаного фонду, а також предмет неправомірної вигоди.
Постановами детектива від 06.07.2023 р. вилучене майно визнано речовими доказами.
Як на правові підстави для застосування арешту майна, сторона обвинувачення у клопотаннях посилається на п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України (арешт майна з метою збереження речових доказів, а також спеціальна конфіскація).
3.2. Мотиви слідчого судді.
До Вищого антикорупційного суду надійшли три клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000132, зокрема майна, вилученого у ході обшуку: 1) квартири за місцем проживання ОСОБА_11, а саме: мобільного телефону iPhone, ноутбуку Lenovo (справа № 991/6393/23, провадження № 1-кс/991/6407/23); 2) квартири, автомобіля та офісного приміщення № 44 БО «Україно-Турецький Благодійний Фонд», які перебувають у користуванні ОСОБА_12, а саме: трьох флешнакопичувачів, мобільного телефону iPhone, ноутбуку Lenovo, документів щодо перетину кордону відповідними особами, ініційовані директором БО «Україно-Турецький Благодійний Фонд» та реєстру волонтерів фонду в загальній кількості 492 арк. (справа № 991/6394/23, провадження № 1-кс/991/6408/23); 3) домоволодіння та земельної ділянки, які перебувають у користуванні ОСОБА_13, а також земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_17 та є суміжною із земельною ділянкою ОСОБА_18, а саме: грошових коштів у вигляді 30 банкнот номіналом по 100 доларів США з відповідними серійними номерами, мобільного телефону iPhone та відеореєстратору (справа № 991/6395/23, провадження № 1-кс/991/6409/23).
Ухвалою слідчого судді від 18.07.2023 р., постановленою без виклику учасників, матеріали проваджень за цими клопотаннями об`єднані в одне, з посиланням на те, що майже усе майно відноситься до однієї категорії - електронні носії інформації, а тому таке об`єднання не порушить права зацікавлених осіб, не ускладнить процес та сприятиме забезпеченню правової визначеності щодо подальшої долі арештованого майна у розумні строки. При цьому, на думку слідчого судді, можливість об`єднання вказаних клопотань передбачена процесуальним законом та не суперечить практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, дозвіл на відшукання та вилучення якого надано слідчим суддею в ухвалах про обшук. Крім того, зазначив, що вилучені електронні носії інформації не можуть бути речовими доказами, оскільки стороною обвинувачення не надано переконливих доказів, що вони були знаряддям злочину або на них встановлено шкідливе програмне забезпечення, за допомогою якого вчинено злочин. На обґрунтування своїх висновків слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі також висловлено ряд теоретичних суджень та міркувань з приводу того, що «…за логікою детективів доцільно арештовувати обладнання мобільних операторів, на якому також зберігається інформація, однак сторона обвинувачення обмежуються лише інформацією, отриманою за допомогою тимчасового доступу. У постанові про визнання речовими доказами вказано про достатність підстав вважати електронні носії інформації доказом, втім детективи не приділяють увагу тому факту, що ці носії складаються не тільки з жорстокого диску, на якому міститься інформація, яка їх цікавить, а і з прийомопередавача, спеціалізованого контролера управління тощо, відтак, зазначені носії є складними пристроями, а з урахуванням рівня розвитку людства в цілому, є засобами зберігання великої за обсягом особистої та професійної інформації та швидкого спілкування осіб між собою і обміном інформацією, яка є досить «чутливою» та потребує захисту...». При цьому, замість категоричних висновків, у тексті ухвали неодноразово використано такі словосполучення, як «для мене не зрозуміло», «слідчий суддя не вважає», «не виглядає достатньо переконливою позиція», «слідчий суддя вважає за потрібне запропонувати органу досудового розслідування», «слідчий суддя не вбачає необхідності та не вважає за потрібне», «слідчий суддя не розділяє твердження детектива ОСОБА_10 », та подібні мовні конструкції.
Відмовляючи у накладенні арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти, що були предметом неправомірної вигоди, слідчий суддя зазначив, що оскільки ухвалою слідчого судді було надано дозвіл на відшукання та вилучення банкнот з відповідними серійними номерами, то це майно не вважається тимчасово вилученим, а тому утримання його детективами є виправданим на даному етапі розслідування та не потребує арешту.
Крім того, відмовляючи у накладенні арешту на вилучені електронні носії з метою застосування до них спеціальної конфіскації, слідчий суддя зазначив, що з огляду на складність доведення обставин, передбачених ст. 96-2 КК України, та у зв`язку з діджиталізацією людства та з причин постійної втрати їх вартості, з урахуванням середніх строків розгляду кримінальних проваджень у ВАКС та АП ВАКС, витрати з можливої реалізації цих носіїв перевищуватимуть їх вартість. Стосовно ж двох неідентифікованих купюр номіналом по 100 доларів США, віднайдених та вилучених в ході обшуку земельної ділянки, яка є суміжною із земельною ділянкою ОСОБА_18, слідчий суддя вважав за можливе накласти на них арешт з метою ймовірної спеціальної конфіскації.
Підсумовуючи свої висновки, слідчий суддя зазначив, що «запропонована позиція для органу досудового розслідування ґрунтується на власному розмінні норм КПК України, викликана у тому числі необхідністю ефективного використання процесуального часу усіма задіяними особами, з дотриманням, контролем і повагою до права власності».
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторони обвинувачення та захисту, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.07.2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, вилученого у ході обшуку квартири, в якій проживає ОСОБА_11, зокрема: мобільного телефону iPhone, ноутбука Lenovo із зарядним пристроєм (справа № 991/6393/23) (т. 1 а.с. 1-7).
Цього ж дня до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_6 про арешт майна, вилученого у ході обшуку квартири, автомобіля та офісного приміщення № НОМЕР_1 БО «Україно-Турецький Благодійний Фонд», які перебувають у користуванні ОСОБА_12, зокрема: трьох флешнакопичувачів, мобільного телефона Iphone, ноутбуку Lenovo, документів щодо перетину кордону відповідними особами, ініційовані директором БО «Україно-Турецький Благодійний Фонд» та реєстру волонтерів фонду в загальній кількості 492 арк. (справа № 991/6394/23) (т. 2 а.с. 1-7).
Також, в цей же день до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10, погоджене з Генеральним прокурором ОСОБА_14, про арешт майна, вилученого у ході обшуку домоволодіння та земельної ділянки, які перебувають у користуванні ОСОБА_13, а також земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_17 та є суміжною із земельною ділянкою ОСОБА_18, зокрема грошових коштів у вигляді 30 банкнот номіналом по 100 доларів США з відповідними серійними номерами, мобільного телефону iPhone та відеореєстратору HIKVISION (справа № 991/6395/23) (т. 3 а.с. 1-7).
Ухвалою від 18.07.2023 р. слідчим суддею об`єднано матеріали проваджень № 1-кс/991/6407/23, № 1-кс/991/6408/23 та 1-кс/991/6409/23 в одне - за № 1-кс/991/6407/23 (справа № 991/6393/23). Так, посилаючись на положення ч. 1 ст. 217, ч. 1 ст. 334 КПК України, реалізуючи передбачену законодавцем дискрецію у вирішенні питання про можливість об`єднання матеріалів кримінальних проваджень (судових справ), враховуючи, що вищевказані матеріали клопотань прокурора і детектива про арешти майна подані в межах одного кримінального провадження № 52023000000000132 від 23.03.2023 р., за результатами санкціонованих одним слідчим суддею обшуків, а також те, що майно, на яке просять накласти арешт, стосується осіб підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення та особи, причетність якої до вчинення кримінальних правопорушень перевіряється органом досудового розслідування в межах даного провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що для забезпечення повного та ефективного судового розгляду, а також з метою досягнення розумності строків розгляду та процесуальної економії часу, доцільним буде об`єднати провадження за клопотаннями прокурора та детектива про арешти майна, належного трьом різним особам, в одне провадження. Слідчий суддя також зазначив, що на його переконання, з урахуванням того, що майже усе майно, яке, на думку прокурора та детектива, підлягає арешту, належить до однієї категорії майна - електронні носії інформації, таке об`єднання не порушить права зацікавлених осіб, не ускладнить процес та сприятиме забезпеченню правової визначеності щодо подальшої долі арештованого майна у розумні строки. При цьому, наголосив, що можливість об`єднання вказаних клопотань передбачена діючим процесуальним законодавством та не суперечить судовій практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, викладеній в ухвалах від 16.02.2023 р. (справа № 991/6450/22) та від 17.05.2023 р. (справа № 991/3231/23) (т. 1 а.с. 235).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги прокурора в частині відсутності правових підстав для об`єднання клопотань про арешт майна та їх подальшого спільного розгляду, колегія суддів погоджується з тим, що об`єднання трьох окремих клопотань про арешт майна у одне провадження, здійснене слідчим суддею на власний розсуд, суперечить вимогам кримінального процесуального закону та є грубим порушенням його вимог.
Постановляючи ухвалу про об`єднання вказаних проваджень, слідчий суддя безпідставно застосував положення ч. 1 ст. 217 КПК України, при цьому не врахувавши, що дана норма регламентує порядок об`єднання чи виділення матеріалів досудового розслідування прокурором і не наділяє такими повноваженнями слідчого суддю під час здійснення ним функції судового контролю.
Виходячи зі змісту положень ст. 217 та ст. 334 КПК України, колегія суддів констатує, що чинний кримінальний процесуальний закон не допускає прийняття слідчим суддею рішень про об`єднання чи виділення матеріалів клопотань, як в одному, так і у різних кримінальних провадженнях, при цьому, вказані норми КПК України не підлягають розширеному тлумаченню.
Крім того, колегія суддів зазначає про невідповідність фактичним обставинам провадження твердження слідчого судді про те, що майже усе майно, про арешт якого ставиться питання у відповідних клопотаннях прокурора та детектива, належить до однієї категорії - електронних носіїв інформації, чим обґрунтовувалась необхідність їх об`єднання та подальшого спільного розгляду. Натомість, зі змісту клопотань вбачається, що майно, про арешт якого йдеться у клопотаннях, не належить до однієї категорії, оскільки, крім мобільних телефонів, флешнакопичувачів, ноутбуків, йшлося також про арешт документів щодо перетинів кордону відповідними особами, ініційованих директором БО «Україно-Турецький Благодійний Фонд», реєстру волонтерів вказаного фонду в загальній кількості 492 аркуші, а також грошових коштів у вигляді 30 банкнот номіналом по 100 доларів США.
Безпідставним є і посилання слідчого судді на те, що об`єднання трьох клопотань в одне провадження не порушить прав зацікавлених осіб та не ускладнить процес. Навпаки, за результатами розгляду об`єднаного провадження за клопотаннями про арешт майна слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі вдався до узагальнених висновків відносно майна всіх трьох власників, підкріпивши їх здебільшого філософськими міркуваннями замість правових висновків, не надавши оцінку окремо доводам кожного з трьох клопотань та обставинам, що підлягають врахуванню у відповідності до положень ст.ст. 170, 173 КПК України.
Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя вийшов за межі наданих йому процесуальних повноважень та здійснив об`єднання трьох окремих клопотань про арешт майна, власниками якого є три різні особи з різним процесуальним статусом, які розглянув спільно в об`єднаному провадженні, допустивши при цьому істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, які позбавляють суд апеляційної інстанції можливості самостійно надати оцінку доводам апеляційної скарги прокурора по суті тих питань, які мають бути предметом судового контролю під час розгляду клопотання про арешт майна.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 3 ст. 407 КПК України, відповідно до яких обмеження повноважень суду апеляційної інстанції в частині рішень, які можуть бути постановлені за наслідком апеляційного розгляду, застосовуються у разі здійснення апеляційного перегляду ухвал слідчого судді чи суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті.
У випадку здійснення апеляційного перегляду за наслідком розгляду апеляційної скарги на інші рішення слідчих суддів, суду апеляційної інстанції слід керуватись загальними положеннями ч. 1 ст. 407 КПК України, згідно з якими за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін, змінити ухвалу, скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу, скасувати ухвалу і закрити кримінальне провадження, скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального законодавства перешкодили слідчому судді ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, а тому вказане, на переконання колегії суддів, може бути виправлене лише шляхом скасування оскаржуваної ухвали та призначення нового судового розгляду клопотань про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023 р.
Під час нового судового розгляду кожне із клопотань про арешт майна, об`єднаних ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.07.2023 р., слід здійснити окремо та надати належну оцінку доводам, викладеним у клопотаннях, із подальшим прийняттям рішення згідно з вимогами кримінального процесуального законодавства.
Враховуючи вищевикладене, за наявності безумовних підстав для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, підстави для надання оцінки іншим доводам апеляційної скарги прокурора відсутні.
5. Висновки суду.
Відповідно до ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд.
Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (п. 3 ч. 1 ст. 409 КПК України).
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).
Оскільки слідчим суддею проігноровано норми кримінального процесуального закону, що призвело до істотного порушення його вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги прокурора.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2023 р. - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд клопотань прокурора у кримінальному провадженні - прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 та старшого детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10, погодженого з Генеральним прокурором України ОСОБА_14, про арешт майна у кримінальному провадженні № 52023000000000132 від 23.03.2023 р., у Вищому антикорупційному суді.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4