Document No. 113396448

Справа № 991/7342/23

Провадження № 1-кс/991/7371/23

У Х В А Л А

07 вересня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора - ОСОБА_3,

захисника - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 (далі - НАБУ, детектив) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 52023000000000343 від 26 липня 2023 року за підозрою:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Маріуполь Донецької області, зареєстрованого там ж по АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000343 від 26 липня 2023 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

2.Детектив у клопотанні стверджував, що у листопаді 2016 року директором філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» було призначено ОСОБА_7 . У цей час у нього виник умисел на вчинення злочину із заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» під час закупівлі природного газу у постачальників ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ». У результаті змови до вчинення злочину у листопаді 2016 року приєднались: фактичний бенефіціар ТОВ «Скела Терциум» ОСОБА_8 та підконтрольний йому директор ОСОБА_9, директор ТОВ «Юг-Газ» ОСОБА_10, орієнтовно з грудня 2017 року - посередник ОСОБА_11 .

3.Починаючи з березня 2018 року новий в.о. директора філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_6, володіючи інформацією про обставини закупівлі газу філією та злочинні дії ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_11 щодо заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця», вступив у злочинну змову з трьома останніми та вирішив самостійно вчинити вказаний злочин.

4.За версією сторони обвинувачення, суть злочину полягала у тому, що у зв`язку із не проведенням процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», придбання природного газу службовими особами філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» здійснювалась у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» відповідно до раніше укладених договорів (№ ПР/БМЕС-15638/НЮ від 12 жовтня 2015 року та № 306 від 27 травня 2004 року, відповідно) за цінами, що перевищували ринкові, шляхом підписання щомісячних додаткових угод до цих договорів на підставі цінових пропозицій від названих компаній-постачальників.

5.Водночас, для приховання злочинних дій та надання закупівельним цінам вигляду ринкових та економічно вигідних, співучасники злочину використовували ціну НАК «Нафтогаз України» (для промислових споживачів) за мінусом певної величини, яку вони називали «знижкою», а розмір цієї «знижки» та відповідно ціну природного газу, яка відображалася у цінових пропозиціях і додаткових угодах до кінця 2017 року визначав особисто керівник філії ЦЗВ АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_7 .

6.Однак, ціну НАК «Нафтогаз України» інші учасники ринку природного газу використовували як індикатор верхньої межі цін, який не був об`єктивним відображення середніх ринкових цін.

7.Детективом було встановлено, що упродовж 2017 року більшу «знижку» від ціни НАК «Нафтогаз Україна», як було узгоджено, надавала компанія ТОВ «Скела Терциум» для використання цього факту як обґрунтування придбання у неї більшого обсягу газу, а компанія ТОВ «Юг-Газ» надавала дещо меншу «знижку» та відповідно отримувала менші обсяги постачання.

8.Так, упродовж 2017 року щомісячні обсяги газу для філії «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» розподілялись таким чином, що найбільший обсяг (близько 85%) закуповувався у ТОВ «Скела Терциум», менший обсяг (близько 10%) закуповувався у ТОВ «Юг-Газ» та залишок обсягу - іншого постачальника ТОВ «Нафтогаз Альянс», службові особи якого не були залучені до злочину.

9.З метою приховання злочинних дій комунікація між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 до кінця 2017 року забезпечувалася іншими особами, а комунікація ОСОБА_7 з директором ТОВ «Юг-Газ» ОСОБА_10 у цей же час відбувалась через підлеглого ОСОБА_7 - начальника відділу складського обліку палива ОСОБА_12 .

10.Окрім того, на переконання детектива, з метою подальшого розподілу предмету заволодіння - коштів АТ «Укрзалізниця», які у результаті вчинення злочину надходили на рахунки ТОВ «Скела Терциум», ОСОБА_8 забезпечував передання їх частини ОСОБА_7, а частину коштів предмету заволодіння, які надходили на рахунки ТОВ «Юг-Газ» ОСОБА_10 передавав для ОСОБА_7, використовуючи зв`язок зі ОСОБА_12 .

11.У такий спосіб співучасники злочину здійснювали заволодіння коштами до початку 2018 року.

12.Орієнтовно у листопаді - грудні 2017 року, з ОСОБА_7 почали контактувати ОСОБА_11 та інші посередники, що діяли від імені невстановлених слідством осіб, які мали неформальний вплив на прийняття рішень вищим керівництвом АТ «Укрзалізниця». ОСОБА_7 почав виконувати їх вказівки, зокрема, щодо організації закупівлі природного газу для потреб АТ «Укрзалізниця».

13.Паралельно з впливом на ОСОБА_7, ОСОБА_11 почав комунікувати з представниками постачальників ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» та перебрав на себе роль узгоджувати ціну постачання природного газу, яка й надалі формувалась виходячи із ціни НАК «Нафтогаз Україна» за мінусом певної «знижки». Проте відтоді розмір «знижки» визначався ОСОБА_11 в однаковому розмірі для ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ», оскільки обсяги постачання цих компаній починаючи з січня 2018 року службові особи філії «ЦЗВ» ПАТ «Укрзалізниця», під впливом ОСОБА_11, замовляли у рівних частинах. Так само відповідно у рівних частинах визначався розмір предмету заволодіння, який ОСОБА_8 та ОСОБА_13 мали передавати для ОСОБА_11 .

14.У березні 2018 року ОСОБА_7 було звільнено, а на його місце призначено ОСОБА_6, який вирішив приєднатися до співучасників та продовжити вчинення злочину із заволодіння коштами під час придбання газу у описаний спосіб до січня 2020 року, з тією лише відмінністю, що починаючи з січня 2019 року він не підписував додаткові угоди, а забезпечував придбання і оплату природного газу на підставі комерційних пропозицій постачальників ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ».

15.Підсумовуючи вищевикладене, детектив стверджував, що ОСОБА_6, за попередньою змовою із ОСОБА_11, фактичним кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Скела Терциум» ОСОБА_8 та директором ТОВ «Юг-Газ» ОСОБА_10, впродовж березня 2018 - січня 2020 року, будучи в.о. директора філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» під час здійснення придбання природного газу для потреб АТ «Укрзалізниця» здійснював його придбання у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» без проведення процедур, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» за цінами, вище ринкових, чим вчинив заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» та у такий спосіб у період часу з березня 2018 по січень 2020 року ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, своїми умисними діями, спільно із ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_8, вчинив заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» у сумі 141 946 663,64 грн (без ПДВ).

16.09 червня 2023 року у порядку, визначеному статтями 135, 276-278 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) ОСОБА_6 повідомили про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, тобто у заволодінні коштами АТ «Укрзалізниця» під час здійснення закупівель природного газу для потреб АТ «Укрзалізниця» в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі», за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах у період з березня 2018 року по січень 2020 року, вчинивши заволодіння коштами АТ «Укрзалізниця» на суму 141 946 663, 64 грн (без ПДВ), у числі яких кошти, якими заволоділи співучасники злочину шляхом спрямування на рахунки ТОВ «Юг-Газ» - 68 158 088,08 грн без ПДВ.

17.04 липня 2023 року постановою детектива було оголошено розшук та міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_6, у зв`язку з тим, що місцезнаходження підозрюваного не відоме, він вибув за межі України та переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

18.26 липня 2023 року матеріали досудового розслідування щодо ОСОБА_6 виділено в окреме провадження №52023000000000343, яке зупинене на підставі п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК у зв`язку з розшуком підозрюваного.

19.Покликаючись на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, таких як переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконний вплив на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, детектив просив обрати підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Позиція учасників у судовому засіданні

20.У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити. Свою позицію обґрунтовував обставинами, зазначеними у клопотанні.

21.Захисник ОСОБА_4, заперечував щодо задоволення клопотання. Зазначав, що наразі не підтримує зв`язку з ОСОБА_15 та їх позиція щодо клопотання детектива про обрання останньому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не узгоджена.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя

22.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

23.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК).

24.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: (1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

25.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК).

26.Статтею 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

27.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

28.Згідно з частинами 1, 6 ст. 193 КПК розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

29.Відповідно до частин 1, 2 ст. 281 КПК якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного. До оголошення підозрюваного у розшук слідчий, прокурор зобов`язаний вжити заходів щодо встановлення його місцезнаходження. Про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується у постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

30.Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

31.Підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК).

32.Статтею 278 КПК передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК).

33.Відповідно до частин 1, 3 ст. 111 КПК повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

34.Згідно з частинами 1, 2 ст. 135 КПК (Глава 11), особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою. У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

35.Відповідно до ч. 1 ст. 136 КПК належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, у тому числі, на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістку про виклик або ознайомлення з її змістом.

36.Отже, з огляду на наведені положення закону, стаття 278 КПК покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК) - у тому числі, шляхом надіслання підозрюваному повідомлення про підозру поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

37.Згідно з ч. 1 ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

38.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК).

39.Згідно з ч. 5 ст. 183 КПК при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

40.Під час розгляду клопотання слідчий суддя встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

(1)Щодо вручення повідомлення про підозру та оголошення підозрюваного у міжнародний розшук

41.09 червня 2023 року детектив НАБУ за погодженням з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) склала письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК. 09 червня 2023 року повідомлення про підозру ОСОБА_6 було направлено засобами поштового зв?язку за місцем його реєстрації (Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лінника, 127) та на електронну пошту підозрюваного, що підтверджується супровідним листом НАБУ № 0432-188/17605 від 09 червня 2023 року, та того ж дня, на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора України було опубліковано оголошення про повідомлення про підозру ОСОБА_6 (т. 1 а.п. 211, 212, 213, 232, 233).

42.Відповідно до інформації Державної прикордонної служби з витягу з Бази даних інформації щодо перетинання державного кордону України, встановлено, що ОСОБА_6 15 грудня 2022 року залишив територію України через пункт пропуску Маяки-Удобне. Станом на день огляду на територію України він не повертався (т. 1 а.п. 214).

43.Відповідно до постанови детектива НАБУ від 04 липня 2023 року ОСОБА_6 оголошено у міжнародний розшук.

44.Отже, слідчий суддя доходить висновку, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного, позаяк детективом було вжито заходів для вручення повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень, що відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК дозволяє розглядати клопотання про обрання запобіжного заходу за відсутності підозрюваної.

(2)Щодо обґрунтованості підозри

45.Частина 5 ст. 191 КК встановлює відповідальність за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

46.Згідно з усталеною судовою практикою, яка обґрунтовується рішеннями Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року та у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

47.Саме з огляду на таке розуміння обґрунтованості підозри слідчий суддя вирішував це клопотання, та дійшов висновку про те, що описана у клопотанні фабула, в сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, яке полягало у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі.

48.Слід, однак, зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішував тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначив, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо неї запобіжного заходу.

49.Для визначення причетності ОСОБА_6 до подій кримінального правопорушення слідчим суддею досліджені та оцінені фактичні дані, які містяться у:

1)підписаних ОСОБА_6 додаткових угодах до договорів постачання природного газу № ПР/БМЕС-15638/НЮ від 12 жовтня 2015 року з ТОВ «Скела Терциум» та № 306 від 27 травня 2004 року (ОД/Т-04-874НЮ) з ТОВ «Юг-Газ», в яких визначалися ціни та обсяги закупівлі природного газу (т. 1 а.п. 12-54);

2)меморандумі № 33 аудиту процесів закупівель природного газу філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» від 12 лютого 2020 року, яким встановлено відсутність проведення тендерних торгів щодо закупівлі природного газу Укрзалізницею та його придбання у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» за нечинними договорами (т. 1 а.п. 55-71);

3)аудиторському звіті Державної аудиторської служби України від 30 червня 2021 року, згідно з яким встановлено відсутність правових підстав для закупівлі природного газу у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ», а також неринкове ціноутворення при придбанні цього газу і як наслідок завдання збитків державному підприємству (т. 1 а.п. 72-77);

4)протоколі допиту підозрюваного, згідно з яким підозрюваний ОСОБА_12 підтвердив обставини вчинення злочину ОСОБА_6, вплив на нього посередників з бек-офісу, зокрема ОСОБА_11, його контакти з представниками ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ», усвідомлення завищеної ціни на газ у цих постачальників та інші обставини вчинення злочину (т. 1 а.п. 161-187);

5)висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №СЕ-1237-5-1304.22 від 26.08.2022 (з листом - роз`ясненням від 30 травня 2023 року), відповідно до якого завищення ціни придбання природного газу Філією «ЦЗВ» АТ «Укрзалізниця» у ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» становить 203 837 387,99 грн без ПДВ, в числі яких 141 946 663,64 грн (без ПДВ), заподіяних у зв`язку з злочинними діями ОСОБА_6 в період виконання ним повноважень керівника філії ЦЗВ АТ «Укрзалізниця» (т. 1 а.п. 78-103);

6)протоколах оглядів ноутбука та телефона, вилучених 21 грудня 2020 року під час обшуку житла ОСОБА_10, згідно з якими встановлено, що ТОВ «Юг-Газ» щомісяця здійснювало виплати у вигляді неправомірної вигоди службовим особам Укрзалізниці та посередникам за поставлений газ (т. 1 а.п. 104-137, 138-142);

7)протоколі допиту свідка ОСОБА_16, згідно з яким свідок засвідчила факти передавання директором ТОВ «Юг-Газ» ОСОБА_10 коштів за поставки газу АТ «Укрзалізниця» та надала електронний файл з розрахунками ОСОБА_10 (т. 1 а.п. 143-160);

8)протоколі огляду від 16 липня 2021 року телефона ОСОБА_17, згідно з яким підтверджено систематичні виплати грошей в якості неправомірної вигоди (частини предмету заволодіння) компанією ТОВ «Скела Терциум» службовим особам Укрзалізниці та посередникам за постачання природного газу (т. 1 а.п. 203-205);

9)показаннях свідка ОСОБА_18, наданими 26 грудня 2022 року під час досудового розслідуванням у судовому засіданні в порядку ст. 225 КПК, згідно з якими підтверджено злочинні дії ОСОБА_6, вплив на нього ОСОБА_19, придбання газу для потреб Укрзалізниці за цінами, які не відповідали ринку, дії ОСОБА_6 на користь ТОВ «Скела Терциум» та ТОВ «Юг-Газ» (т. 1 а.п. 188-202).

50.Отже, оцінивши наведені вище докази в їх сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що досліджених матеріалів достатньо для того, щоб в межах судового контролю, який наразі здійснюється, дійти висновку про наявність обґрунтованої підозри.

51.Такого висновку слідчий суддя дійшов з огляду на те, що на підставі наданих доказів встановлено, що ОСОБА_6, зловживаючи своїм службовим становищем, своїми умисними діями спільно із ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_8, ймовірно заволодів коштами АТ «Укрзалізниця» у сумі 141 946 663,64 гривень.

Щодо існування ризиків

52.Прокурор, наполягаючи на обранні підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, окрім обґрунтованості підозри останнього у вчиненні кримінального правопорушення, покликався також на існування ризиків, які дають йому підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного та експерта у кримінальному провадженні, в якому підозрюється.

53.На переконання слідчого судді, ризики, що дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

54.Перевіряючи існування зазначених прокурором ризиків, слідчий суддя виходить із такого.

(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

55.Слідчий суддя переконаний, що ймовірна можливість переховування підозрюваного ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується перш за все тим, що санкція кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є особливо тяжким злочином. Тому, на переконання слідчого судді, тяжкість покарання, саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

56.Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 є володільцем паспорту громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1, що свідчить про можливість підозрюваного, з метою уникнення кримінальної відповідальності, покинути територію України, адже детективами встановлено, що 15 грудня 2022 року ОСОБА_6 виїхав з території України в напрямку Молдови (лист Державної прикордонної служби України від 29 червня 2023 року) та наразі не повертався, його місцезнаходження невідоме.

57.Окрім цього, ОСОБА_6 двічі викликався на допит у цьому кримінальному провадженні і 12 жовтня 2021 року під час проведення допиту надати будь-які показання відмовився, що свідчить про те, що підозрюваному відомо про суть розслідуваного кримінального провадження.

58.Слідчим суддею встановлено, що у зв`язку з відсутністю відомостей про місцезнаходження ОСОБА_6 повідомлення про підозру, виклик до слідчого (повістка) були опубліковані на сайті Офісу Генерального прокурора, та ці документи направлено на електронну адресу ОСОБА_6, яку він використовував при реєстрації на порталі Дія.

59.Також слідчий суддя враховує, що оглядом відомостей, наданих ДП «Дія» встановлено, що ІР адреси, з яких ОСОБА_6 приєднувався до мережі інтернет знаходяться в Ізраїлі та у зв`язку з відсутністю відомостей про фактичне місцезнаходження ОСОБА_6 04 липня 2023 року органом досудового розслідування оголошено його розшук.

60.Вищевикладені обставини, а також фактичне перебування ОСОБА_6 за межами України та відсутність на території України протягом тривалого часу свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування за кордоном з метою уникнення кримінальної відповідальності.

61.Ураховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику переховування ОСОБА_6 від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

(2) Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

62.Перевіряючи наявність ризику впливу підозрюваного, зокрема на свідків, суд ураховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Водночас, суд зможе обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто, якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

63.Цей незаконний виплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, причетну до вчинення кримінального правопорушення, так і свідків, які можуть надати показання щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою.

64.Слідчим суддею встановлено, що оскільки підозрюваний ОСОБА_6 перебуває за кордоном, то за умови обізнаності про притягнення його до кримінальної відповідальності, очевидно має можливість комунікувати з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні, погоджувати лінію поведінки або вибудовувати спільну позицію протидії органу досудового розслідування або іншим чином впливати на них.

65.Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 може впливати на свідків, багато яких є поміж працівників філії ЦЗВ, його колишніх підлеглих працівників.

66.За таких умов, слідчий суддя доходить висновку про достатню ймовірність ризику впливу ОСОБА_6 на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Щодо наявності підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу

67.Аналіз положень ч. 6 ст. 193 КПК дає підстави дійти висновку, що у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук, слідчий суддя, за відсутності підозрюваного, може обрати лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

68.Отже, встановлена цією нормою процедура обрання запобіжного заходу не передбачає можливості вирішувати питання про наявність чи відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. Можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу передбачена лише під час розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який і обирається з тією метою, аби затримати особу (підозрюваного), яка, зокрема, переховується від органу досудового розслідування та суду та оголошена у міжнародний розшук, та доставити її до місця кримінального провадження для вирішення питання щодо застосування відносно неї обмежувальних заходів (тримання під вартою/домашній арешт/застава/особиста порука/особисте зобов`язання).

Мотиви слідчого судді щодо доводів захисту

69.Під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою захисник ОСОБА_4, заперечуючи щодо клопотання, покликався на відсутність зв`язку з підозрюваним ОСОБА_6 та неможливість узгодження спільної позиції.

70.Слідчий суддя не оцінює такий довід сторони захисту, оскільки захисником не було конкретизовано підстави для заперечення задоволення цього клопотання та ця обставина не може бути підставою для не обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 .

З огляду на це, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Маріуполь Донецької області, зареєстрованого там ж по АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У разі затримання ОСОБА_6, не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за його участю має розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляється ухвала.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1