Document No. 113430508

Date of the hearing: 27/09/2023
Date of the decision: 27/09/2023
Case №: 991/7594/23
Proceeding №: 52023000000000172
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.

Справа № 991/7594/23

Провадження 1-кс/991/7633/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

07 вересня 2023 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного - ОСОБА_4,

захисників - адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023 року, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2023 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передане на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

1.Зміст поданого клопотання

У своєму клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів із одночасним визначенням йому застави у розмірі 400000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 992 400 000 грн і у випадку внесення застави, покласти на підозрюваного ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

В обгрунтування поданого клопотання, детектив зазначив, що слідчою групою детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 за ознаками вчинення злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Зокрема, детектив вказав, що усвідомлюючи високий рівень дохідності Міжнародного аеропорту Одеса (далі аеропорт), діючи умисно, з метою протиправного та незаконного заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та привласнення доходу від його діяльності, представники сфери великого бізнесу міста Одеси ОСОБА_4 і ОСОБА_8 (прізвище та ім`я змінено з ОСОБА_9 26.09.2018 ), в період з грудня 2009 року по квітень 2011 року, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено, домовились про спільне вчинення злочину, з огляду на що розпочали організацію та планування його вчинення у спосіб створення через офшорні підконтрольні іноземні компанії юридичної особи - резидента держави Україна, залучення як виконавця до вчинення злочину міського голови Одеської міської ради, який повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого створена ними юридична особа - резидент поза конкурсною процедурою буде визначена як така, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цій юридичній особі на умовах, що 75% спільно створеного підприємства буде належати їй, а 25% Одеській міській раді, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та видачу свідоцтва про право приватної власності на таке майно, обернення його на свою користь, а також подальше розпорядження ним з метою унеможливлення його повернення законному власнику.

З метою реалізації свого злочинного плану, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, використовуючи підконтрольні іноземні компанії «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited» (підприємства -резиденти республіки Кіпр), 03.12.2009 створили та зареєстрували на території Великої Британії юридичну особу «Одеса аеропорт Девелопмент Лімітед» («Odessa airport development Ltd.»), виступивши її бенефіціарними власниками.

Надалі, з метою маскування особистої ролі у вчиненні злочину, ОСОБА_4 та ОСОБА_8, залучили як виконавця підконтрольного та підзвітного їм ОСОБА_10, який, у відповідності до заздалегідь розробленого плану, 14.04.2010 очолив створене ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та в подальшому спільно створене з Одеською міською радою ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

04.11.2010 міським головою Одеської міської ради обрано ОСОБА_11 та відповідно до його розпорядження від 06.11.2010 №1394/К-01р розпочато виконання обов`язків Одеського міського голови.

Як вказує детектив, ОСОБА_11, залучили до вчинення злочину як виконавця який обіймаючи посаду міського голови Одеської міської ради повинен був забезпечити прийняття сесією Одеської міської ради рішення, відповідно до якого ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» поза конкурсною процедурою буде визначене як таке, з якою Одеська міська рада створить спільне товариство та рішення про передачу майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» цьому товариству на згаданих умовах, підписавши їх, забезпечити підписання акту приймання - передачі майна та, не пізніше грудня 2011 року, підписання та видачу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» свідоцтво про право приватної власності на таке майно.

На виконання вказаного, за сприянням ОСОБА_11 на сесії Одеської міської ради було прийнято рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса», відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.

У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення законодавства, забезпечив підготовку та підписав з іншим, аніж був проголосований текстом рішення, відповідно до якого у пункті 1-му цього рішення зазначив, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.

З метою визначення вартості майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та подальшої передачі його до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» саме в розмірі 25%, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 забезпечили проведення ПП «Бюро Маркуса» оцінки ринкової вартості основних засобів підприємства, за звітом якого загальна вартість основних засобів термінального комплексу і супроводжуючих служб (2488 позицій) складає 118 350 549 гривень.

При цьому, майно КП «Міжнародний аеропорт Одеса» не могло бути передано в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» оскільки, метою проведення оцінки було використання майна в бухгалтерському обліку і врахування при прийнятті управлінських рішень, а не розпорядження чи відчуження майна, шляхом внесення його в статутний капітал, що є порушенням абз. 2 п. 18 Методики оцінки майна, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України №1891 від 10.12.2003.

За сприяння ОСОБА_11, Одеською міською радою прийнято рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», відповідно до якого визначено статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, та частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%, та погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.

Більше того, пунктом 1 рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність» надано згоду заступнику міського голови на підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту.

Разом з цим, пунктом 9.2.9.10 Статуту Товариства передбачено, що для прийняття рішень Загальними зборами з запропонованих питань, рішення вважається прийнятим, якщо про свою позицію з приводу такого рішення повідомили учасники, які володіють більше 60 % голосів та за прийняття такого рішення проголосувала необхідна кількість учасників, що володіють більш ніж 50 % загальної кількості голосів учасників товариства.

Таким чином, Одеська міська ради позбавлялась можливості впливати на господарську діяльність ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також розпоряджатись його майном і доходом.

Пунктом 2 цього ж рішення ОМР від 08.07.2011 передбачалось затвердження договору про корпоративні принципи управління товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та надання згоди заступнику міського голови ОСОБА_12 на підписання від імені Одеської міської ради зазначеного договору. Пунктом 8 цього ж рішення передбачалось підписання акта приймання-передачі майна у статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Однак, заступники міського голови - ОСОБА_13, а у подальшому ОСОБА_14 відмовлялися підписати відповідний договір, навіть на прохання ОСОБА_11 та ОСОБА_4, у зв`язку з чим були усунуті від посад та призначено на вказану посаду ОСОБА_15, який і підписав необхідні документи.

Зокрема, за твердженнями детектива, співорганізатор вчинення злочину ОСОБА_4 у вересні 2011 року, спробував особисто переконати ОСОБА_12 у необхідності підписання протоколу про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса», його Статуту, договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та акту приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», на що ОСОБА_12 відповів відмовою.

31.10.2011, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в якості внеску до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень. 19.01.2012 здійснено перереєстрацію вказаного майна за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса». При цьому, 535 одиниць основних засобів з 2488 були аеродромними об`єктами, що забезпечують безпеку польотів та не могли бути відчуженими.

Більше того, 09.11.2011 між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» в особі ОСОБА_10 та КП «Міжнародний аеропорт Одеса» укладено Генеральну угоду про основні принципи співробітництва, а 20.12.2011 - договір Доручення, за яким право підписання договорів від імені Міжнародного аеропорту «Одеса» від КП «Міжнародний аеропорт Одеса» до ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Таким чином, детектив вказує, що організатори вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_8 отримали повний контроль технологічного циклу та фінансово-господарської діяльності Міжнародного аеропорту «Одеса».

Більше того, за даними слідства, ОСОБА_10, будучи директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», відкрив у належному організаторам вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_8 ПАТ «Фінбанк» розрахунковий поточний рахунок № НОМЕР_1 для забезпечення діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

З метою створення видимості формування частини статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» на вищевказаний рахунок були перераховані кошти від ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент» на суму 177 700 000 та 177 351 647 гривень.

Водночас, на підставі додаткової угоди укладеної між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Фінбанк» до депозитної угоди № 118/11/11, вказані грошові кошти стали предметом застави та були заблоковані банком за договорами застави майнових прав по кредитних зобов`язаннях підприємств, які не мали жодного відношення до діяльності ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Вказані банківські операції стали прямим порушенням умов пункту 4 першого розділу договору «Про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким передбачалось обмеження щодо використання грошових коштів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» до початку будівництва злітно - посадкової смуги в сумі, що перевищує 10 % від його статутного капіталу.

Окрім цього, 20.05.2013 було проведено загальні збори учасників ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яке учасники оформили протоколом № 1-2013 від 20.05.2013 за відсутності представників Одеської міської ради, за яким було винесено рішення про залучення кредитної лінії в розмірі 30 000 000 доларів США ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та передачу банку в заставу/іпотеку майнових прав та майна ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яке було реалізовано 16.10.2013 та укладено кредитний договір № 151413К6 від 16.10.2013.

Для виконання передбачених кредитним договором зобов`язань, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 забезпечили укладення між ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» договору застави №151413Z24, іпотечного договору №151413Z23, іпотечного договору №151414Z10, договору застави №151413Z28, договору застави №151413Z30, договору застави №151413Z29, договору застави №151414 Z11, договору застави №151413Z5, договору застави №151414Z2, договору поруки №151414Р3, відповідно до яких все майно, отримане внаслідок вчинення злочину від КП «Міжнародний аеропорт Одеса», у тому числі 75% корпоративних прав ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а також приміщення Нового терміналу і права на вказане майно передані ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в якості гарантій виконання умов договору № 151413К6 від 16.10.2013.

Разом з цим, упродовж 2013 - 2023 років ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» сплатило ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» лише частину основного боргу у сумі 410 259,17 доларів США.

Таким чином, за версією слідства, організатори вчинення злочину ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вчинили усі необхідні дії, спрямовані на унеможливлення повернення майна аеропорту його законному власнику.

При цьому, за період часу з 01.06.2012 по 31.12.2022 вказані особи привласнили дохід від аеропортової діяльності в розмірі 2 млрд 576 млн 081 тис. грн.

Отже, за вказаних обставин, ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

При цьому, на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри детектив у своєму клопотанні навів перелік доказів із зазначенням важливих для слідства обставин, які встановлені на їх підставі і які, на думку сторони обвинувачення, об`єктивно пов`язують підозрюваного зі злочином, про підозру у вчиненні якого йому повідомлено.

На переконання детектива, вказані докази є достатніми для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри і вона повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо рівня «обґрунтованості».

Також у клопотанні вказано, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою.

Так, на ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, на думку детектива, вказують, тяжкість інкримінованого підозрюваному злочину на суворість покарання. Детектив зауважує, що ОСОБА_4 є підозрюваним у декількох кримінальних провадженнях. Крім того, існує військово-лікарська довідка комісії про непридатність ОСОБА_4 до несення військової служби, що посилює ризик переховування ним від слідства та дозволяє безперешкодно покинути кордон країни. Також детектив зазначає, що підозрюваний у період дії воєнного стану 5 разів перетинав кордон. З 2017 року ОСОБА_4 80 разів виїжджав за межі України

Детектив також вказує на існування ризику незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, посилаючись на велику кількість свідків. Крім того, деякі свідки вказали, що ОСОБА_4 здійснював на них вплив, наполягав та переконував їх діяти конкретним способом. Враховуючи, що переважна більшість свідків дають викривальні показання відносно ОСОБА_4 та його співучасників цей ризик є вагомим для об`єктивності досудового розслідування. Крім того, використовуючи значний особистий фінансовий ресурс, ОСОБА_4, також може вплинути на свідків шляхом їх підкупу.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення детектив обгрунтовує тим, що під час обшуку, за місцем здійснення діяльності ОСОБА_10 відшукано документи, які вказують на направлення дій щодо зменшення частки КМ «ОМА» у статутному капіталі, також під час інших обшуків знайдено документи із помітками- вказівками. Крім того, детектив вказує, що відповідно до Меморандуму від 15.12.2020 та додаткової угоди до нього ОСОБА_4 та ОСОБА_8 здійснюють відчуження комунального майна, яке передали в заставу ПАТ «Укрексімбанк».

Таким чином, на переконання детектива, існує висока ймовірність того, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_4 буде вживати заходи, щодо знищення чи переховування документів, а також відчуження майна ТОВ «МАО» або ж розмивання частки ОМР в ТОВ «МАО».

Також детектив вважає, що існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях №52020000000000057 та №52020000000000050 встановлені обставини, щодо реалізації ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 ) майна здобутого злочинним шляхом, що може свідчити про наявність в діях ОСОБА_4 іншого особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України.

При цьому, детектив зазначає, встановлені під час досудового розслідування та викладені в цьому клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення дають обґрунтовані підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

На думку детектива, ураховуючи тяжкість, специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 дані про особу підозрюваного, необхідно визначити останньому заставу в розмірі 400000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 992 400 000 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків.

Доцільність визначення розміру застави саме у такому розмірі, на переконання детектива, обґрунтовується високими статками самого підозрюваного, а також тим, що діюче кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює обов`язку розкривати джерело походження коштів для застави, а отже, заставу може бути внесено у тому числі іншою особою, яка має фінансову таку можливість.

У разі внесення застави відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, на думку детектива, є необхідним та обґрунтованим покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1.Прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172, прокурора, суду.

2.Не відлучатися із населеного пункту (місто Одеса), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду.

3.Повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Особисто та через інших осіб утримуватися від спілкування з підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_10 ОСОБА_15, ОСОБА_11, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 .

4.Носити електронний засіб контролю.

5.Здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

2.Позиція учасників у судовому засіданні

Прокурор ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні та просив його задовільнити. Також долучив додаткові матеріали на обґрунтування обставин викладених в клопотанні.

Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_6 заперечуючи проти задоволення клопотання, посилався на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, оскільки:

- обов`язковою ознакою об`єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, є заволодіння майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також наявність спеціального суб`єкта - службової особи. Водночас, рішення про внесення до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» майна, яке належало КП «Міжнародний аеропорт «Одеса», було прийнято Одеською міською радою, колегіальним органом до виключної компетенції якого входило прийняття такого рішення, а не конкретно визначеною службовою особою, що вказує на відсутність складу злочину та взагалі самої події кримінального правопорушення в описаних стороною обвинувачення подіях;

- внесення майна до статутного капіталу юридичної особи не можна ототожнювати з поняттям заволодіння, оскільки в Одеської міської ради, яка учасник товариства, могла прийняти рішення про вихід з нього з поверненням внесеного в статут майна;

- отриманий підприємством дохід не може бути предметом заволодіння або привласнення, оскільки дохід, як і збиток, є економічним розрахунком діяльності підприємства за певний період часу, яким не можливо заволодіти, оскільки він не має матеріального виразу, а відображається лише в обліку. Більше того, власником будь-якого доходу підприємства є виключно саме підприємство, яке і приймає рішення про розпорядження ним;

- посилаючись на Постанову Верховного суду України № 5-48кс13 від 23.01.2014, захисник зазначив, що в результаті розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем для власника цього майна виникають наслідки у вигляді тільки реальної майнової шкоди, прямих майнових збитків, які носять характер нестачі і можуть приховуватись вчиненням службового підроблення;

- існує нескасована постанова слідчого, якою було прийнято рішення про закриття кримінального провадження в межах якого здійснювалось досудове розслідування щодо обставин, які є аналогічними тим які досліджуються у кримінальному провадженні № 52023000000000172;

Також, на переконання захисника, стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, оскільки:

- ОСОБА_4 двічі, з дозволу слідчого судді отриманого в межах іншого кримінального провадження, виїжджав за кордон і повертався в Україну, особисто з`являвся на всі виклики детектива, в тому числі для отримання повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу, що свідчить про належну процесуальну поведінку та відсутність умислу спрямованого на переховування від органу досудового розслідування чи суду;

- ризик знищення, спотворення чи приховування речей та документів, які мають значення для кримінального провадження відсутній, оскільки слідством досліджуються обставини, які мали місце у 2011 році, тому треба враховувати, що частина із документів могла бути втрачена у зв`язку із давністю розслідуваних подій;

- клопотання про обрання запобіжного заходу не містить жодного підтвердження наявності спроб ОСОБА_4 здійснювати вплив на свідків;

- ризик того, що обвинувачений може перешкодити належному проведенню судового розгляду, не повинні прийматися абстрактно, а повинні бути підкріплені фактичними доказами.

Захисниця підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 просила відмовити в задоволенні клопотання з огляду на неврахування стороною обвинувачення наявності у підозрюваного значних проблем зі здоров`ям, які, на її переконання, унеможливлюють застосування до ОСОБА_32 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, адже підозрюваний має до кінця 2023 року продовжити лікування у м. Відень, Австрія з метою недопущення рецидиву наявної в нього хвороби, а відтак застосування арешту або обмеження права пересування за кордон загрожує життю та здоров`ю останнього.

Також, посилаючись на положення ч. 4 ст.182 КПК України, зазначила, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути явно непомірним для нього.

При цьому вважає, що застава про яку просить детектив, у розмірі 992 400 000 грн., є абсурдною, оскільки клопотання не містить обґрунтування вирахуваної суми. Зокрема, посилання детектива на наявність у ОСОБА_4 низки рухомого та нерухомого майна, корпоративних прав, не є таким, що підтверджує можливість останнього володіти ними у повній мірі, оскільки на таке майно накладено арешт з забороною розпоряджатися таким майном, також накладено арешт на корпоративні права ОСОБА_4, які прямо або опосередковано йому належать.

Також акцентувала увагу на тому, що баланс ТОВ «Тедіс Україна» хоча і становить 4,249 млрд гривень, але цей показник не можна вважати вартістю майна, що належить ОСОБА_33, через те, що сума балансу складається із зобов`язань підприємства, до яких додається вартість статутного капіталу, та ОСОБА_4 не єдиний учасник вказаного товариства.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи своїх захисників та просив відмовити в задоволенні клопотання.

3. Мотиви та оцінка слідчого судді

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення. До них, згідно з п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, віднесені також запобіжні заходи.

Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою.

Частина третя ст. 176 КПК України встановлює, що слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч.1 ст. 178 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

При цьому, ч. 3 ст. 183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених ч. 4 вказаної статті. В ухвалі слідчого судді зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому ч. 4 вказаної статті..

Згідно з положеннями ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать (1) про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З аналізу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчому судді необхідно перевірити:

1) чи набула особа статусу підозрюваного?

2) чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні такою особою кримінального правопорушення?

3) чи наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України?

4) чи наявні інші обставини, які враховуються при обранні запобіжного заходу, передбачені ст. 178 КПК України?

5) чи можливо застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою та чи наявні відомості на переконання того, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам кримінального провадження?

6) який розмір застави необхідно визначити як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід та які обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідно покласти на підозрюваного, у випадку внесення застави?

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.

3.1. Щодо набуття статусу підозрюваного

Відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства запобіжні заходи можуть застосовуватися, зокрема, до підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.

Як встановлено слідчим суддею, письмове повідомлення про підозру 29.08.2023 було вручено особисто ОСОБА_4, про що в матеріалах, долучених до клопотання, міститься письмова розписка останнього про її отримання.

Отже, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.

Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Вказана норма передбачає відповідальність, зокрема за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.

Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів та пояснень детектива вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння майном та доходом Одеського міжнародного аеропорту, шляхом позаконкурентного обрання інвестора ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» з яким було створено спільне з «Міжнародний аеропорт Одеса» товариство, з розподілом часток 75% і 25% відповідно, що спричинило вибуття із власності КП та подальшу приватизацію майнового комплексу аеропорту вартістю близько 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр. у розмірі понад 2,5 млрд грн.

При цьому, за версією слідства, вказана схема заволодіння майном КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» була організована представниками бізнесу ОСОБА_4 та ОСОБА_8, які є бенефіціарними власниками товариства ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» та передбачала залучення міського голову міста Одеси ОСОБА_34 та підконтрольного вищевказаним особам директора вказаного товариства ОСОБА_10 для реалізації плану.

Так, 04.11.2010 міським головою Одеської міської ради обрано ОСОБА_11 та відповідно до його розпорядження від 06.11.2010 №1394/К-01р розпочато виконання обов`язків Одеського міського голови.

У цей же період часу здійснювалися дії, на виконання рішення ОМР з вибору стратегічного партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса», яким визначено порядок підготовки та проведення конкурсу з вибору низки потенційних стратегічних партнерів з метою реконструкції та модернізації МАО.

На реалізацію злочинного плану ОСОБА_11, подав на розгляд сесії Одеської міської ради проект рішення Одеської міської ради «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» та забезпечив позитивне голосування депутатами Одеської міської ради за рішення «Про заходи щодо реконструкції та розвитку «Міжнародного аеропорту «Одеса» відповідно до п. 1 якого Одеська міська рада повинна була виступити співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та п. 2 якого передбачалось надання згоди КП «Міжнародний аеропорт Одеса» на укладення договору про спільну діяльність з таким Товариством.

У подальшому, з метою передачі майна у приватну власність саме ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», а фактично ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», ОСОБА_11, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам служби, в порушення законодавства, забезпечив підготовку та підписав тест, відмінний від проголосованого рішення, відповідно до якого у пункті 1 зазначено, що Одеська міська рада виступала співзасновником ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» спільно саме з ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент», чим фактично вніс у таке рішення завідомо неправдиві відомості.

Таким чином, зазначеним рішенням передбачалося конкретне підприємство, підконтрольне ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з яким КП «МАО» мало створити спільне товариство.

Підконтрольність ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» (зареєстрована на території Великої Британії «Odessa airport development Ltd.»), підтверджується реєстраційними документами компанії, відповідно до яких засновниками товариства є компанії-нерезиденти «Velafichita Holdings LTD» та «Letnon Limited», а бенефіціарними власником ТОВ зазначений, в т.ч. ОСОБА_4 .

Крім того, у подальшому депутатами ОМР винесено рішення №835-VI від 08.07.2011 «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «МАО» у спільну діяльність», визначивши статутний капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» у розмірі 473 402 196 гривень, а частку Одеської міської ради у ньому в розмірі 118 350 549 гривень, що складатиме 25%. Крім того, зазначеним рішенням ОМР було затверджено висновок ПП «Бюро Маркуса» про ринкову вартість основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса», який імовірно був винесений з порушенням порядку проведення Методики оцінки майна, а також погоджено, що в якості вкладу до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеська міська рада вносить майно загальною вартістю 118 350 549 гривень в кількості 2 488 одиниць.

При цьому, внесення у статутний капітал новоствореного товариства основних засобів КП «Міжнародний аеропорт Одеса», враховуючи його особливості та статус, суперечить ряду нормативно-правових норм українського законодавства. Більше того, заборона зміни права власності на майно, належне КП, було також визначено у вищевказаному рішенні ОМР.

Зокрема, ч. 4 ст. 3 та ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизації не підлягають об`єкти, що мають загальнодержавне значення, до яких відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення, а також майно органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Також вказана заборона передбачена ч. 1,2 ст. 75 «Повітряного кодексу України» аеродроми та аеродромні об`єкти, що забезпечують безпеку польотів та перебувають у державній чи комунальній власності, не підлягають відчуженню, продажу, приватизації, обміну, передачі в заставу, однак можуть передаватися в концесію, оренду в установленому законодавством порядку, за умови, що не змінюється цільове призначення таких об`єктів.

Створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса» та його Статуту передбачала необхідність згоди заступником міського голови на підписання протоколу про таке створення, однак заступники ОСОБА_11 відмовлялися від таких дій. Після цього заступником було призначено ОСОБА_15, який підписав протокол про створення товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний аеропорт Одеса», його Статуту, договору про корпоративні принципи управління ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» та акту приймання-передачі майна КП «Міжнародний аеропорт Одеса» в статутний капітал ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

У подальшому, 31.10.2011, ОСОБА_15 та ОСОБА_10 підписали акт приймання-передачі майна, що передається у власність Одеською міською радою в якості внеску до статутного капіталу ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», яким ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» як внесок учасника до статутного капіталу прийняло у власність 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень. 19.01.2012 здійснено перереєстрацію вказаного майна за ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса».

Таким чином, ТОВ « МАО» набуло право власності на 2488 одиниці основних засобів Міжнародного аеропорту «Одеса» на суму 118 350 549 гривень.

Також, під час проведення загальних зборів ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса», було визначено статутний капітал Товариства у розмірі 473 402 196 гривень та розподілено вклади учасників, за яким Одеська міська рада -25%, ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» - 75%, директором ТОВ «Міжнародний аеропорт Одеса» призначено ОСОБА_10 .

Зазначений розподіл часток, а також призначення підконтрольного ОСОБА_4 директора дало можливості укладення необхідних договорів від імені ТОВ, зокрема банківських договорів з банківською установою ПАТ «Фінбанк», підконтрольною та належною ОСОБА_4 . Так, частина грошових коштів, внесених товариством-співзасновником як внесок у статутний капітал стали предметом застави та були заблоковані банком, належному ОСОБА_4, що не дозволяло їх використання на реконструкцію та модернізацію аеропорту.

Саме вказані дії щодо укладення договору про створення товариства, умов його Статуту, визначення розподілу часток у вказаних розмірах, на переконання слідства, призвели до заволодіння майном КП «МАО» у сумі 118 млн грн. та привласнення доходу від діяльності аеропорту протягом 2012-2022 рр.

Описані вище дії зазначених осіб, структура власності зазначених товариств, зв`язки між особами та характер взаємовідносин, послідовність виконаних дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння майном аеропорту, а з огляду на статус на підконтрольність ОСОБА_4 товариства, яке фактично стало власником майна та вирішальний впливу у діяльності Одеського аеропорту, слідчий суддя вважає, що підозрюваний міг бути організатором у вчиненні злочину.

Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, які за версією обвинувачення, настали для комунального підприємства, у виді вибуття із власності майна. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_35 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:

- матеріалів щодо порядку проведення конкурсу з вибору стратегічного партнера з метою реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса» та скасування його результатів (Т.2, а/с. 1-26);

- документів щодо призначення на посади ОСОБА_10 та його обов`язків, контракту та ОСОБА_11 (Т.2, а/с. 27-36, Т. 3 а/с. 7-12);

- документів щодо підготовки переговорів щодо проекту модернізації та реконструкції аеропорту ( Т.2, а/с. 38-46);

- регламенту Одеької міської ради 7 скликання (Т.2, а/с. 49-86);

- протоколів сесії Одеської міської ради 29.04.2011 (Т.2, а/с. 89-139);

- проекту рішення Одеської міської ради від « Про заходи щодо реконструкції та модернізації Міжнародного аеропорту «Одеса» з поправкою та рішення від 29.04.2011 (Т.2, а/с. 87-88);

- проектів та рішення Одеської міської ради від 08.07.2011 про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність (Т.2, а/с. 153-155, 189-207);

- звіту про оцінку ринкової вартості основних засобів КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 23.05.2011 (Т.2, а/с. 165-170);

- протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Одеса Девелопмент» (Т.2, а/с. 183-186, 208-210);

- розпорядження Одеського міського голови про призначення та звільнення заступників (Т.2, а/с. 187-188);

- акту приймання-передачі майна від 31.10.2011 та наказу про списання майна (Т.2, а/с. 250-305, 307-308);

- свідоцтва на житлові будівлі та споруди від 29.12.2011(Т.2, а/с. 326);;

- Генеральної угоди про основні принципи співробітництва від 09.11.2011 між КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» ( Т.2, а/с. 309-315);

- матеріалів щодо діяльності роботи тимчасової контрольної комісії з перевірки виконання обов`язків відповідно до Договору про корпоративні принципи управління Товариством між Одеською міською радою та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» ( Т.3, а/с. 132-149);

- проектів, договору про корпоративні принципи управління Товариством між Одеською міською радою та ТОВ «Одеса Аеропорт Девелопмент» ( Т.2, а/с. 309-315);;

- рішення Одеської міської ради від 19.10.2011 про внесення змін у рішення «Про визначення частки Одеської міської ради у статутному капіталі ТОВ «Міжнародний аеропорт «Одеса» та внеску КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» у спільну діяльність;

- матеріалів діяльності та фінансової звітності ТОВ «МАО» за 2012 р. ( Т.3, а/с. 20-53, 56-72);

- матеріалів щодо укладення кредитних договорів та документів про передачу під заставу майна ТОВ «МАО» ( Т.3, а/с. 73-79, 96-97, 84, 96-127);

- судових рішень щодо визнання недійсним Статут ТОВ «МАО», мирових угод ( Т.3, а/с. 151-194);

- матеріалів аудиторських висновків фінансової звітності ТОВ «МАО» (Т.3, а/с. 204-227);

- висновку судово-економічними експертизами від 13.12.2016 №1-13/12/2016-се, від 22.12.2018 №16798/18-72/29769/18-72/29770/18-71 (Т.4, а/с. 138-161);

-висновків будівельно-технічної та судово-економічної експертизи №65/06/17 від 09.06.2017 та комплексної оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи №6483/18-42/6484/6485/18-42/6848/18-41/9164-9246/20-42 від 14.04.2020 (Т.4, а/с. 211-220);

- листів державної авіаційної служби України від 24.020.2017, від 09.06.2017;

- довідки про результати перевірки питання відчуження з комунальної у приватну власність основних засобів, балансоутримувачем яких було КП «Міжнародний аеропорт «Одеса» від 24.08.2017;

- протоколів огляду від 05.05.2017, 18.05.2017 (Т. 5 а/с. 5-8, 44-48);

- висновків судово-почеркознавчої експертизи від 11.12.2018 №20540:20543/18-32 та від 11.12.2018 №27875:27878/18-32 (Т.3, а/с. 178-210);

- листів від Державної аудиторської служби (Т.4, а/с. 1-15);

- генеральної депозитної угоди №118/11/11 від 16.11.2011 з додатками (Т.5, а/с. 70-75, 101, 111);

- протоколів засідання Наглядової ради та кредитного комітету ПАТ «Фінбанк» від 27.12.2012, від 03.12.2012, 02.11.2012 (Т.5, а/с. 86-94, 112-115);

- розпоряджень сектору супроводу кредитних та депозитних операцій ПАТ «Фінбанк» у 20212 році (Т.5, а/с. 94-100, 106);

- рішень АМКУ №543, № 544 (Т.5, а/с. 117-120);

- протоколів огляду від 05.05.2017, від 15.08.2018, від 23.08.2023, від 25.08.2023,

- договору застави «18-5/11/11 від 18.11.2011;

- матеріалів міжнародної правової допомоги (Т.5, а/с. 300-303);

- протоколів допитів від 26.03.2023, 12.04.2017, 23.054.2017, 26.07.2018, 27.09.2018, 06.06.2018, 30.11.2017, 07.12.2017, 27.12.2017, 02.06.2018, від 18.09.2018, 14.09.2018, 06.11.2017. 31.07.2018, 26.06.2018, 17.10.2017, 18.11.2017, 21.09.2018, 22.09.2018, 02.06.2018 (Т.6, а/с. 1-193, Т. 7, а/с. 1-194);

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.

При цьому, слідчий суддя відхиляє доводи захисників щодо необґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри.

Зокрема, твердження захисту зводиться до неправильності кваліфікації, що є передчасним, враховуючи стадію кримінального провадження та здійснення остаточної кваліфікації дій особи лише в ході судового розгляду. Зокрема, питання суб`єктного складу виконавців злочину має вирішуватися на підставі дослідження участі та умислу кожного із членів колегіального органу. При цьому, слідчий суддя відзначає, що у цьому кримінальному провадженні прослідковується зв`язок із підозрюваними та службовою особою, наділеною повноваженнями затверджувати рішення щодо розпорядження майна міської ради.

При цьому, слідчий суддя погоджується із твердженнями сторони захисту щодо неконкретності способу та методу обрахунку завданої шкоди, яка виразилася в недоотриманні КП «Міжнародний аеропорт Одеса» доходів за 2012-2022, зокрема слідчий суддя вважає, що надані прокурором документи, а саме відомості від Департаменту економічного розвитку Одеської міської ради щодо діяльності КП «Міжнародний аеропорт Одеса» та протокол огляду від 23.08.2023, не є належними доказами для підтвердження шкоди, оскільки розрахунки є суб`єктивними. Слідчий суддя вважає, що визначення документальної обґрунтованості розрахунків втраченої вигоди має грунтуватися на висновках експерта, а не самостійного підрахунку представника органу досудового розслідування. При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що досудове розслідування досі триває, а наявні на даному етапі відомості щодо імовірно завданої шкоди комунальному підприємству є достатніми для констатації можливого завдання їм шкоди в розмірі не меншому, ніж встановлений диспозицією статті, яка передбачає відповідальність за інкримінований підозрюваному злочин.

Щодо доводів захисника про існування нескасованої постанови слідчого, якою було прийнято рішення про закриття кримінального провадження в межах якого здійснювалось досудове розслідування щодо обставин, які є аналогічними тим які досліджуються у кримінальному провадженні № 52023000000000172, то слідчий суддя критично їх оцінює, оскільки з наданих сторонами документів неможливо дійти наведеного захисником висновку. Зокрема, слідчий суддя зауважує, що положення, якими регулюється питання закриття кримінального провадження містять умови, наявність яких у даному кримінальному провадженні не встановлено.

За таких обставин, доводи сторони захисту не спростовують висновку слідчого судді про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри.

3.3. Щодо наявності ризиків

Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні детектив вказує на ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, (3) незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, (4) вчинити інше кримінальне правопорушення.

3.3.1. Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду

Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним, враховуючи:

1)відсутність обмежень для виїзду закордон навіть в умовах воєнного стану, враховуючи визнання його непридатним до служби;

2)історію перебування закордоном в т.ч. і в період воєнного стану, зокрема у період із 03.04.2022 по 16.08.2023 підозрюваним здійснено 7 перетинів закордон;

3)високий майновий стан підозрюваного ОСОБА_4, та його близьких осіб, враховуючи, що підозрюваний є кінцевим бенефіціарним власником ряду товариств, а також акціонером товариств, які мають значні прибутки, наявність великої кількості нерухомого та рухомого майна, перебування у власності дружини елітних автомобілів. Вказані відомості, на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення підозрюваного під час можливого його переховування;

4)пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з можливою конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

Наведені вище обставини є передумовами та можливістю для втечі підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі за особливо тяжкий корупційний злочин у найближчій перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Таким чином, наведені вище обставини в сукупності дають слідчому судді підстави дійти висновку щодо наявності високого ступеню ризику переховування від органу досудового розслідування та суду.

3.3.2. Щодо наявності ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Слідчий суддя вважає обґрунтованим доводи детектива про існування вказаного ризику, враховуючи, що:

-за версією слідства, підозрюваний є організатором розслідуваного злочину та керував діями інших співучасників, узгоджував дії з іншими залученими особами, що дає підстави вважати про наявність можливостей для зміни чи знищення наявних у таких осіб документів;

-специфіку обставин розслідуваного злочинного механізму, який передбачав внесення неправдивих відомостей посадовою особою ОМР у офіційні документи, що стало підставою для спільної діяльності саме із підконтрольним підозрюваному ТОВ «Одеса аеропорт Девелопмент»;

-у ході проведення досудового розслідування виявлено документи, зі змісту яких вбачається спроби зменшити частку ОМР у статутному капіталі ТОВ «ОАД», що може свідчити про існування можливостей розмивання частки;

-укладений Меморандум від 15.12.2020 та додаткові угоди до нього свідчать про можливість та спроможність, а також наміри підозрюваного здійснити відчуження майна ОМР, яке передано в заставу ПАТ «Укрексімбанк», тобто фактично відчужити предмет злочину.

Такі відомості, на переконання слідчого судді, свідчать про можливість вчинення підозрюваним дій, спрямованих на зміну, спотворення чи знищення документів з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

3.3.3. Щодо ризику незаконного впливу на учасників у цьому кримінальному провадженні

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги:

- інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений ним у співучасті, в якому він був організатором і виконував активні дії, у зв`язку з чим він може координувати дії та показання інших співучасників або вчиняти вплив на інших осіб щодо змісту, характеру та обсягу їх показань та процесуальної поведінки;

- у ході досудового розслідування декількома свідками, зокрема депутатами ОМР та інших посадових осіб ОМР, надано показання щодо впливу на них з боку ОСОБА_36 для виконання ними дій та прийняття рішень, необхідних для реалізації злочинного плану, шляхом неодноразових переконань;

- з огляду на статус, фінансові можливості, а також вагомий вплив у місті Одеса, з огляду на показання свідків, підозрюваний має можливості впливати на свідків з метою підбурювання їх до дачі неправдивих показань, або відмови від таких, з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- в ході розгляду даного клопотання підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допиту свідків, які дали викривальні показання, а також містять особисті дані, що уможливлює вплив на останніх.

Вказані обставини формують у слідчого судді переконання щодо наявності ризику впливу на учасників цього кримінального провадження.

3.3.4. Щодо ризику вчинення іншого кримінального правопорушення

Детектив зазначає, що відносно підозрюваного здійснюються інші кримінальні провадження, у межах яких розслідуються обставини легалізації майна, здобутого злочинним шляхом, зокрема у межах проваджень №52020000000000057 та №52020000000000050.

Слідчий суддя констатує, що в ході розгляду клопотання сторона захисту не заперечувала факту наявності іншого кримінального провадження стосовно нього та інших осіб, а також факт наявності діючого запобіжного заходу в одному з кримінальних проваджень.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК України, а саме - ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, ризику знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення .

Отже, на даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

3.4. Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності також існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні у співучасті особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;

-наявність хронічних хвороб ендокринної системи, проблеми з нервовою системою, які потребують лікування, зокрема і закордоном;

- станом на день розгляду клопотання ОСОБА_4 виповнилося 49 років;

- достатньо забезпечений майновий стан, описаний у п. 3.6. цієї ухвали;

-міцність соціальних зв`язків підозрюваного, який одружений, має трьох дітей (один з яких неповнолітній), має на утриманні батьків похилого віку, є бенефіціарним власником ряду юридичних осіб;

-підозрюваний раніше не судимий, наразі відносно нього діє запобіжний захід у виді застави у кримінальному провадженні №52020000000000057.

Оцінивши вказані обставини у їх сукупності із встановленими ризиками і обставинами розслідуваного злочину та відомостями про ймовірну участь у ньому підозрюваного, слідчий суддя вважає, що такі відомості про особу підозрюваного не спростовують висновків слідчого судді про високу ймовірність перешкоджання кримінальному провадженню і необхідність застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

3.5. Щодо можливості застосування запобіжного заходу більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою

На переконання слідчого судді, досліджені під час судового засідання та описані у п. 3.3 цієї ухвали ризики свідчать, що менш суворий запобіжний захід, не пов`язаний з тимчасовою ізоляцією підозрюваного, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваного, зазначених у п. 3.4. цієї ухвали, застосування застави як основного запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків і створить можливості для вчинення ним позапроцесуальних дій з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних пристроїв та можливістю спілкування з іншими особами (в т.ч. учасниками кримінального провадження), що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному етапі.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання встановленим ризикам, буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Таким чином, зважаючи на високу інтенсивність встановлених при розгляді клопотання ризиків, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя приходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати винятковий запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Крім того, слідчим суддею не встановлено законодавчих обмежень щодо застосування до ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, оскільки п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України передбачено, що запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. Як вказувалось вище, за інкримінований підозрюваному злочин передбачене максимально можливе покарання у виді позбавлення волі на строк в до 12 років.

При цьому, вирішуючи питання про строк дії такого запобіжного заходу, слідчий суддя враховує інтенсивність встановлених ризиків, обсяг обставин, що підлягають доказуванню, з огляду на правову кваліфікацію, кількість ймовірних співучасників, а також введений на всій території України воєнний стан, який поза залежністю від волі сторони обвинувачення може ускладнити проведення слідчих та процесуальних дій, а тому вважає за доцільне визначити максимальний строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, а саме - до 29 жовтня 2023 року включно.

3.6. Щодо розміру застави та обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які необхідно покласти на підозрюваного

При вирішенні питання про розмір застави, який необхідно визначити підозрюваному, слідчий суддя має враховувати тяжкість злочину, в якому підозрюється особа, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, інші дані про його особу та ризики, передбачені статтею 177 КПК України.

Як встановлено вище, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, тобто особливо тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо нього, за загальним правилом, має визначатися у межах від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, відповідно до абз. 2 ч. 5 вказаної статті, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні, зокрема, особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_4, роль останнього як організатора його вчинення, обставини кримінального правопорушення та індивідуальні особливості підозрюваного, слідчий суддя доходить висновку, що застава у сумі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та буде недостатнім стримуючим фактором для запобігання існуючим ризикам кримінального провадження. Тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити заставу у розмірі вище встановленого п. 3 ч. 1 ст. 182 КПК України, оскільки прокурором наведено достатньо обставин, які свідчать про неможливість забезпечити дотримання підозрюваним, покладених на нього обов`язків вказаним розміром застави.

При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, слідчий суддя виходить із наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного та його близьких:

- наявність на праві власності ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_37 : громадського будинку для розміщення соціально-реабілітаційного центру для дітей (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 807611351101), загальною площею 736,6 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; домоволодіння реєстраційний номер майна 35501187, за адресою: АДРЕСА_3; земельних ділянок у м. Одесі з кадастровими номерами 5110136900:27:004:0423, площа 0,08 га,, 5110136900:27:004:0422, площа 0,06 га, 5110136900:27:004:0387, площа 0,09 га, 5110136900:27:004:0400, площа 0,0237 га; частки житлового будинку загальною площею 1686,5 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2339320051101), який розташований за адресою: АДРЕСА_1, дата реєстрації права власності - 16.04.2021,

- наявність на праві власності у дружини елітного автомобіля BENTLEY BENTAYGA, 2017 року випуску;

- рівень статків ОСОБА_4 (220 млн доларів США за версією Інтернет ресурсу forbes.ua у 2021 році);

- володіння прямо та опосередковано корпоративними правами у 100% статутного капіталу таких товариств: ТОВ «Нова Інвестиційна компанія «АЛЬЯНС», ТОВ «Вертекс Юнайтед», АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СЕЙФОРТ», ТОВ «Л.А.Р.К», ТОВ «Фонд підтримки футболу»; володіння 49.9 % частки статутного капіталу ТОВ «Тедіс Україна», а також 9% ТОВ «Будівельна компанія «Квадр», 11% ТОВ «ВЕЛЛ БИЛД».

Згідно з матеріалів, сформованих детективом на підставі аналізу відомостей ІС «Податковий блок» баланс вказаних підприємств станом на 31.12.2022 становив ТОВ «Тедіс Україна» -4 млрд 249 млн 690 тис. грн, ТОВ «Нова Інвестиційна компанія «АЛЬЯНС»- 119 млн 432 тис грн., ТОВ «Вертекс Юнайтед» - 43 млн 918 тис грн, ТОВ «Фонд підтримки футболу» - 34 млн грн, АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «СЕЙФОРТ» -7 млн 259 тис грн., ТОВ «Л.А.Р.К» - 170 млн 804 тис. грн, ТОВ «Будівельна компанія «Квадр» - 606 млн 368 тис грн, ТОВ «ВЕЛЛ БИЛД»- 190 млн 149 тис. грн.

Загальна сума балансу вказаних підприємств становить 5 млрд 421 млн 620 тис грн, за підрахунками детектива.

Відомості, надані стороною захисту щодо невідповідності зазначених сум слідчий суддя сприймає критично, враховуючи підконтрольність таких товариств безпосередньо ОСОБА_4 та відсутність належних підтверджень.

- предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні є обставини заволодіння майном комунального підприємства, вартість якого станом на 2012 рік становила 118 350 549 гривень, а також розслідуються обставини імовірного заволодіння доходів аеропорту, сума якого за вказані роки складає близько 2,5 млрд.

При цьому, слідчий суддя відхиляє відомості щодо майна сина підозрюваного та доходів самого підозрюваного, оскільки у матеріалах клопотання відсутні відповідні відомості.

При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що вказане кримінальне провадження стосується заволодіння та виведення з-під власності комунального підприємства важливого об`єкта інфраструктури великого міста, що призвело до вибуття із власності міста аеродромних об`єктів та основних засобів діяльності аеропорту.

Вказане, на переконання слідчого судді, свідчить про виключність обставин справи, а тому розмір застави може перевищувати межі, встановлені законодавцем.

Таким чином, враховуючи обставини розслідуваного злочину, який інкримінується підозрюваному, імовірну завдану шкоду, спосіб вчинення вказаного злочину, який передбачав нехтування представниками місцевих органів інтересами громади, з огляду на високий рівень встановлених ризиків, слідчий суддя вважає, що розмір застави слід визначити у розмірі 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 268 400 000 (двісті шістдесят вісім мільйонів чотириста тисяч) гривень. Такий розмір з урахуванням майнового стану підозрюваного та його індивідуальних обставин зможе забезпечити його належну поведінку, запобігти ризикам кримінального провадження та не являється непомірним для нього. Визначений розмір застави є співмірним з офіційно підтвердженими доходами та вартістю належного йому майна, фактичних активів, якими володіє підозрюваний, а також відповідним з огляду на імовірно завдану шкоду.

Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, буде тим стимулюючим фактором, який стримуватиме підозрюваного від реалізації наявних ризиків і такий розмір підозрюваний або інша особа (заставодавець) боятиметься втратити внаслідок невиконання процесуальних обов`язків. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження та не є завідомо непомірним для підозрюваного.

При цьому, слідчий суддя зауважує, що розмір застави, про який просить сторона обвинувачення є безпідставним та не виправданим, ані матеріалами кримінального провадження, ані відомостями про матеріальний стан підозрюваного.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1)прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000172, прокурора, суду;

2)не відлучатися із м. Одеси та м. Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3)повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4)утримуватися від спілкування особисто або через інших осіб з підозрюваними: ОСОБА_8, ОСОБА_10 ОСОБА_15, ОСОБА_11, а також зі свідками: ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_14, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_12, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_38 ;

5)здати на зберігання детективам Національного бюро свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених вище слідчим суддею ризиків.

При цьому слідчий суддя не вбачає підстав для застосування такого обов`язку як носіння електронного браслету, з огляду на надані стороною захисту відомості про шкірні захворювання та негативні наслідки, які можуть настати від його носіння.

У випадку внесення застави, строк дії таких обов`язків слід визначити в межах строку досудового розслідування, і не більше визначеного строку дії основного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, тобто до 29 жовтня 2023 року включно.

За наведених вище обставин подане клопотання слід задовольнити частково.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 131-132, 176-179, 182-184, 193-197, 205, 309, 372, 376, 481-482 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

2.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000172 від 13.04.2023 року - задовольнити частково.

3.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».

4.Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування визначити до 29 жовтня 2023 року включно.

5.Взяти підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту у залі суду.

6.Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 100 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 268 400 000 (двісті шістдесят вісім мільйонів чотириста тисяч ) гривень.

7.Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у розмірі, визначеному в цій ухвалі, у національній грошовій одиниці України, на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами:

Вищий антикорупційний суд, ЄДРПОУ 42836259;

номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 ;

призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави,

згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).

8.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали. У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі підозрюваний звільняється з-під варти і вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

9.Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

10.Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

11.У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покласти на нього такі обов`язки:

2)не відлучатися із м. Одеси та м.Києва без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

12.Термін дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити строком з моменту звільнення з-під варти, внаслідок внесення застави - до 29 жовтня 2023 року включно.

13.В іншій частині вимог клопотання - відмовити.

14.Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

15.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

16.Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, його захисникам та направити для виконання керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

17.Виконання ухвали в частині взяття під варту в залі суду, доставлення до місця ув`язнення та тримання під вартою доручити батальйону конвойної служби ГУНП в м. Києві та керівнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

18.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52023000000000172 від 13.04.2023 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.

19.Строк дії ухвали - до 29 жовтня 2023 року включно.

20.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1