- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/7404/21
Номер провадження 1-кп/991/60/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 вересня 2023 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6
його захисників адвокатів ОСОБА_7,
ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинуваченого ОСОБА_10
його захисників адвокатів ОСОБА_11,
ОСОБА_12,
обвинуваченого ОСОБА_13,
його захисників адвокатів ОСОБА_14,
обвинуваченого ОСОБА_15,
його захисників адвокатів ОСОБА_16,
ОСОБА_17, ОСОБА_18,
обвинуваченого ОСОБА_19,
його захисника адвоката ОСОБА_20,
захисника обвинуваченого ОСОБА_21 адвоката ОСОБА_22,
представника потерпілого -
Головного управління
Національної гвардії України ОСОБА_23,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11 грудня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_24, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`ять Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_25, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Севастополі, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_26, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, та проживає за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_27, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, та проживає за адресою: АДРЕСА_7,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_28, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Розкошівка Лисянського району Черкаської області, та проживає за адресою: АДРЕСА_8,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_29, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Львові, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_9,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 12 вересня 2023 року у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заявила відвід колегії суддів, обґрунтувавши його тим, що суд у судовому засіданні 22 серпня 2023 року долучив до матеріалів судового провадження надані та оголошені прокурором письмові докази.
На думку захисника, зазначені дії свідчать про порушення колегією суддів загальних засад кримінального провадження, порушення прав особи на справедливий суд, а тому існують обґрунтовані підстави для сумніву в неупередженості колегії суддів, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України є підставою для її відводу.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Обвинувачений ОСОБА_19, його захисник - адвокат ОСОБА_20 висловили думку, що порушення засади безпосередності дослідження доказів не є підставою для відводу суду, та не підтримали заяву про відвід.
Інші учасники кримінального провадження з боку сторони захисту висловили консолідовану позицію, якою підтримали відвід колегії суддів.
2.2. Прокурор ОСОБА_30 заперечив проти задоволення заяви про відвід та підтримав позицію, висловлену адвокатом ОСОБА_20 .
Представник потерпілого Головного управління Національної гвардії України - ОСОБА_23 поклався на розсуд суду.
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які беруть участь у судовому засіданні, суд дійшов наступних висновків.
3.2. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Правовий інститут відводу є механізмом, який забезпечує гарантію розгляду та вирішення справи незалежним і неупередженим судом, яка передбачена ч. 1 ст. 21 КПК України.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді (колегії суддів) відвід з підстав, передбачених ст. 75 КПК України, які передбачають перелік обставин, що виключають участь судді (колегії суддів) в кримінальному провадженні.
Відвід може бути ініційований особою, яка бере участь у кримінальному провадженні, та повинен бути вмотивований (ч. 2, 5 ст. 80 КПК України).
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 50 рішення у справі «Білуха проти України»). При цьому, при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії»).
3.3. Заява про відвід обґрунтована адвокатом ОСОБА_7 сумнівами в неупередженості колегії суддів, що є підставою для відводу, передбаченою п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України. Отже, суд обмежує оцінку виключно в частині наявності чи відсутності зазначеної підстави.
3.4. Аналізуючи доводи захисника щодо існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості колегії суддів, слід зазначити, що такими обставинами захисник вважає ухвалені процесуальні рішення, а також процесуальні дії щодо дослідження та долучення до матеріалів кримінального провадження у судовому засіданні 22 серпня 2023 року наданих прокурором документів з тому № 97 матеріалів досудового розслідування. Зокрема, оголошення доказів прокурором, на думку захисника, тобто сприйняття їх судом на слух, не відповідає вимозі безпосереднього дослідження доказів судом.
Таким чином, фактично доводи заяви про відвід ґрунтуються виключно на незгоді захисника із визначеною колегією суддів процедурою дослідження доказів.
Проте, невідповідність ухваленого судом рішення (чи здійснення процесуальної дії) очікуванням учасника кримінального провадження та його незгода з ними не можуть бути витлумачені як прояв упередженості колегії суддів.
Суб`єктивна оцінка учасником справи дій та рішень суду в частині їх законності, обґрунтованості та правомірності, як вже зазначала колегія суддів, не є вирішальною при оцінці факту існування об`єктивних сумнівів в його неупередженості.
Оцінка таких дій та рішень може бути здійснена у межах апеляційного чи касаційного провадження, якщо такі стадії кримінального провадження будуть ініційовані його сторонами. У протилежному випадку це становило би порушення загальноправового принципу остаточності судового рішення «res judicata», а також релевантної цьому принципу засади обов`язковості судових рішень, передбаченої ч. 2 ст. 21 КПК України.
У будь-якому разі, інститут відводу у кримінальному процесі є механізмом, який забезпечує реалізацію права особи на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України). Цей інститут не є інструментом перегляду судових рішень (процесуальних дій) чи додаткового роз`яснення мотивів їх ухвалення (здійснення). Крім того, зазначений інститут не може використовуватися стороною кримінального провадження як інструмент вибору судді, адже це буде суперечити засаді доступу до правосуддя.
Отже, незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням чи процесуальною дією не є самостійною підставою для відводу суду в розумінні ст. 75 КПК України, а відтак не містить ознак упередженості, на наявності якої наполягала адвокат ОСОБА_7 .
3.5. Не вдаючись до детальної оцінки процесуальних дій та рішень суду, пов`язаних із дослідженням та долученням тих чи інших доказів, колегія суддів має роз`яснити, що Верховний Суд неодноразово висловлював позиції щодо додержання засади безпосередності під час дослідження доказів у судовому засіданні. Згідно з його усталеною практикою оголошення документів стороною кримінального провадження, яка їх подає, не становить порушення засади безпосередності дослідження доказів, передбаченої ст. 23 КПК України, за умови забезпечення можливості ознайомлюватися із ними та, у разі необхідності, ставити запитання (постанови ВС від 10 листопада 2022 року у справі № 127/809/21, від 03 вересня 2020 року у справі № 571/215/16-к, від 03 вересня 2020 року у справі № 129/2268/18, від 09 березня 2021 року № 552/7123/17).
Як слушно зауважив адвокат ОСОБА_20, безпосередність дослідження доказів є складовою їх допустимості, тобто можливості використання доказів при прийнятті процесуальних рішень та посилатися на них судом при ухваленні рішення. Втім, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (ч.1 ст. 89 КПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 89 КПК України сторони кримінального провадження мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими. Отже, кримінальним процесуальним законом передбачений механізм висловлення думки (незгоди) щодо допустимості доказів, і сторона захисту не позбавлена можливості ним скористатися в змагальному судовому процесі.
Керуючись статтями 75, 81, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11 грудня 2017 року, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3