- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/7404/21
Номер провадження 1-кп/991/60/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 вересня 2023 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2,
ОСОБА_3,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4,
захисників обвинуваченого ОСОБА_5 адвокатів ОСОБА_6,
ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017000000004969 від 11 грудня 2017 року, за обвинуваченням
ОСОБА_9, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прип`ять Київської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Севастополі, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, та проживає за адресою: АДРЕСА_5,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_12, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, та проживає за адресою: АДРЕСА_7,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28, ч. 3, 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_13, який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у селі Розкошівка Лисянського району Черкаської області, та проживає за адресою: АДРЕСА_8,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369 КК України,
ОСОБА_14, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Львові, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_9,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України,
В С Т А Н О В И В :
І. Історія провадження
1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває зазначене кримінальне провадження.
1.2. 21 серпня 2023 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_7, а саме до відомостей, які містяться у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) щодо кримінального провадження, внесеного до реєстру 11 грудня 2017 року за № 42017000000004969, зокрема вкладок: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли», у тому числі з підвкладками вкладки «Кримінальні правопорушення»: «Реєстрація», «Характеристика КП», «Правопорушники», «Потерпілі», «Збитки», «Наслідки», «Рух», «Файли», «Зміни»; та вкладки «Правопорушники»: «Особисті дані», «Відомості про особу», «Запобіжні заходи», «Рух», «Результат суду», «Зміни» з копіями документів, зазначених у вкладці «Прикріплено».
Клопотання обґрунтоване сумнівами у дотриманні стороною обвинувачення вимог кримінального процесуального закону, а також Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30 червня 2020 року (надалі - Положення), та його попередньої редакції. Зазначена інформація, за твердженням адвоката, дозволить стороні захисту перевірити обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема щодо його руху та прийняття процесуальних рішень, а також зробити висновки щодо допустимості доказів сторони обвинувачення.
12 вересня 2023 року адвокат ОСОБА_6 скерував до суду доповнення до клопотання, в якому повідомив, що на стадії досудового розслідування захисник обвинуваченого ОСОБА_15 - адвокат ОСОБА_16 зверталася до детектива з клопотанням в порядку ст. 220 КПК України про надання інформації, яка міститься в ЄРДР щодо руху кримінального провадження, внесеного до реєстру 11 грудня 2017 року за № 42017000000004969, проте зазначене клопотання детективом НАБУ було розглянуто формально, про що свідчить надання у відповідь лише витягу з ЄРДР.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримав клопотання з наведених у ньому мотивів.
Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтримали клопотання з наведених у ньому мотивів та додали, що лише отримання відомостей, які містяться в ЄРДР, надасть стороні захисту можливість перевірити рух зазначеного кримінального провадження та виявити помилки, які могли бути допущені органом досудового розслідування при внесенні таких відомостей до ЄРДР.
Також адвокат ОСОБА_8 висловив незгоду з ухвалою суду від 08 серпня 2023 року, якою було відмовлено у задоволенні клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_7 і захисника обвинуваченого ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_18 аналогічного змісту, та послався на різну практику Вищого антикорупційного суду з цього питання.
2.2. Представник ІНФОРМАЦІЯ_7 у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання (ч. 4 ст. 163 КПК України).
ІІІ. Мотиви суду
3.1. Заслухавши думку осіб, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши клопотання та надані матеріали, суд дійшов наступних висновків.
3.2. Правове регулювання
Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1 ст. 130 КПК України).
Відповідно до ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ КПК України з урахуванням особливостей, обумовлених стадією кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.
Тимчасовий доступ до речей і документів є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (ч. 1 ст. 159 КПК України).
Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду (ч. 2 ст. 159 КПК України).
Частина 5 ст. 163 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
3.3. Оцінка та висновки суду
3.3.1. Кримінальний процесуальний закон обмежує коло речей і документів, до яких може бути наданий тимчасовий доступ, виключно речами і документами, які мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні. Це випливає як з обов`язку сторони, яка звертається з таким клопотанням, довести таке значення речей і документів для кримінального провадження (п. 2 ч. 5 ст. 164 КПК України), так і з обов`язку зазначити у клопотанні можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів (п. 6 ч. 2 ст. 160 КПК України).
Разом з тим, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК України). Коло таких обставин визначене ч. 1 ст. 91 КПК України, і доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення цих обставин (ч. 2 ст. 91 КПК України).
3.3.2. Відповідно до пункту 3 глави 1 розділу І Положення ЄРДР утворений та ведеться відповідно до вимог КПК України з метою забезпечення: реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі; інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів.
Положення не передбачає використання відомостей, які містяться у ЄРДР, з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Такі відомості вносяться за наслідком та на підставі відповідних процесуальних рішень і є похідними від них. Вони не є доказами або їх джерелом та за своєю природою не можуть містити обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні у розумінні ч. 1 ст. 91 КПК України.
Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України). Отже, Положення не є джерелом кримінального процесуального законодавства України.
Кримінальний процесуальний закон визначає лише один випадок, коли відомості, які містяться у ЄРДР, безпосередньо впливають на законність здійснення слідчих і процесуальних дій та, відповідно, можуть мати значення в контексті оцінки допустимості доказів, - це положення ст. 214 КПК України, які передбачають можливість здійснення досудового розслідування виключно після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Втім, стороною обвинувачення надано відповідні витяги з ЄРДР. До того ж, обов`язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає (ч. 2 ст. 92 КПК України). Оцінка повноти виконання цього обов`язку та допустимості доказів здійснюється судом за результатами дослідження доказів у змагальному судовому процесі.
Стороною захисту не наведено конкретних доводів про існування порушень вимог кримінального процесуального закону, які обумовили б потребу у дослідженні відомостей, які містяться у ЄРДР, а повідомлення стороною захисту про існування певних сумнівів та бажання їх перевірити не свідчить про виконання обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України. Адже цей обов`язок передбачає саме доведення, що речі і документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, тобто повідомлення конкретних обставин та наведення аргументованих доводів, які у своєму взаємозв`язку дозволяють зробити відповідний висновок.
3.3.3. Крім того, ч. 2 ст. 333 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування. Сторона захисту не навела відомостей про існування перешкод в отриманні такого доступу під час досудового розслідування.
Доводи адвоката ОСОБА_6 про те, що він не здійснював захист обвинуваченого ОСОБА_5 на стадії досудового розслідування, не свідчать про існування таких перешкод, адже обвинувачений був забезпечений професійною правовою допомогою під час досудового розслідування. Факт звернення захисника обвинуваченого ОСОБА_15 - адвоката ОСОБА_16 до детектива в порядку ст. 220 КПК України з клопотанням про надання інформації, яка міститься в ЄРДР щодо руху кримінального провадження, додатково свідчать про намагання сторони захисту отримати зазначені відомості на цій стадії кримінального провадження та, відповідно, відсутність перешкод реалізувати своє право звернення з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
Таким чином, враховуючи, що сторона захисту не довела, що наведені у клопотанні відомості мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, не обґрунтувала причин, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування, у задоволенні клопотання слід відмовити.
Колегія суддів не вважає за необхідне аналізувати доводи адвоката ОСОБА_8 щодо його незгоди з ухвалою суду від 08 серпня 2023 року, адже мотиви прийнятого рішення наведені у зазначеній ухвалі, а кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості її перегляду, повторної оцінки мотивів суду чи додаткового роз`яснення у межах розгляду іншого клопотання. У протилежному випадку це становило би порушення загальноправового принципу остаточності судового рішення «res judicata», а також релевантної цьому принципу засади обов`язковості судових рішень, передбаченої ч. 2 ст. 21 КПК України.
Не вдаючись до аналізу попередньої ухвали, в контексті додатково наведених доводів адвоката ОСОБА_8 колегія суддів зазначає, що коло обставин, визначених ч. 1 ст. 91 КПК України, окреслює межі здійснення кримінального провадження. Хоча кримінальний процесуальний закон покладає обов`язок їх доведення виключно на сторону обвинувачення, проте, саме у процесі такого доведення, з одного боку, та спростування їх стороною захисту, з іншого, реалізується засада змагальності кримінального провадження. Змагання конкуруючих позицій сторін щодо кола саме цих обставин є змістом цієї засади кримінального провадження. Отже, враховуючи, що сторона захисту не обґрунтувала, на доведеність яких саме обставин, передбачених ст. 91 КПК України, можуть вплинути відомості, доступу до яких стосується клопотання, відсутні підстави розглядати ці відомості як такі, що мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні у контексті п. 2 ч. 5 ст. 163 КПК України.
Також колегія суддів відхиляє доводи захисника про існування інших позицій з цього питання у суддів Вищого антикорупційного суду, адже суд ухвалює рішення згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених кримінальним процесуальним законом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими у порядку ст. 94 КПК України (ст. 370 КПК України).
Кримінальний процесуальний закон передбачає обмежене коло рішень, які можуть мати преюдиціальне значення для суду (ст. 90 КПК України), і наведені захисником рішення Вищого антикорупційного суду до таких не належать.
Керуючись ст. 132, 159, 160, 369, 372 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей і документів - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3