- Presiding judge (HACC): Moisak S.M.
Справа № 991/7764/23
Провадження 1-кп/991/95/23
У Х В А Л А
13 вересня 2023 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
представника потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_7,
захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,
обвинувачених ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19,
ОСОБА_20, ОСОБА_21,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у приміщенні зали суду в
м. Києві клопотання захисників ОСОБА_11, ОСОБА_15 про поверення обвинувального акта прокуророві у кримінальному провадженню, внесеному 27 травня 2021 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001175, за обвинуваченням:
ОСОБА_16, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 м. Сніжне Донецької області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_17, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Карпівці Чуднівського району Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
ОСОБА_18, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Дзержинськ Горьківської області, російської федерації, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_19, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Києва, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_20, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, громадянки України, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ОСОБА_21, який народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у м. Києва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України
В С Т А Н О В И В:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 27.05.2021 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001175, за обвинуваченням ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_21 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
До початку підготовчого судового засідання захисником ОСОБА_11 засобами електронного зв`язку подано до суду клопотання про повернення обвинувального акта прокуророві у вищезгаданому кримінальному провадженні. Захисником ОСОБА_15 також заявлено клопотання про повернення обвинувального акта прокурору.
Доводи клопотання захисника ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта
Подане клопотання захисник обґрунтував невідповідністю обвинувального акта вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, а саме: обвинувальний акт не містить чіткого викладу формулювання обвинувачення та фактичних обставин, які б описували об`єктивну та суб`єктивну сторони злочину.
Так, складовим елементом суб`єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 191 КК України, є мета його скоєння - збільшення власних майнових фондів чи фондів третіх осіб. Втім, на переконання захисника, обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин, з яких можливо було б встановити наявність у обвинувачених мети збагачення. Поряд з цим, в обвинувальному акті не конкретизовано якими мотивами та метою керувалася обвинувачена ОСОБА_19, якій відведено роль пособника у вчиненні злочину, та чи збігалися її мотив і мета з виконавцями злочину. Також захисник зазначає, що відсутність чіткості в формулюванні обвинувачення щодо предмету доказування не надає стороні захисту можливості побудувати якісну та чітку стратегію захисту. Оскільки наведені у клопотанні захисника доводи не можуть бути усунені під час судового провадження, захисник стверджує, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору.
Доводи клопотання захисника ОСОБА_15 про повернення обвинувального акта
Захисник стверджував, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000001175 від 27.05.2021 підлягає поверненню у зв`язку з порушенням приписів п. 3 ч. 2 ст. 291 КПК України. За твердженням захисника, слідчим Державного бюро розслідувань в обвинувальному акті зазначено потерпілим Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (далі - Держпродспоживслужба або Державна служба). Втім з матеріалів провадження вбачається, що досудове розслідування розпочато у зв`язку з самостійним виявленням слідчим кримінального правопорушення, а Держпродспоживслужба заяв про вчинення злочину не подавала. Під час досудового розслідування у відповідь на лист слідчого від уповноваженої особи Держпродспоживслужби не надходило ні заяв про вчинення злочину, ні згоди на залучення їх до провадження у якості потерпілого. Проте слідчим прийнято процесуальне рішення у формі постанови про визнання Державної служби потерпілим у даному кримінальному провадженні. Крім цього уповноваженими особами Держпродспоживслужби були проігноровані листи-повідомлення слідчого Державного бюро розслідувань щодо можливості ознайомитися з матеріалами провадження в порядку ст. 290 КПК України, та відповідне ознайомлення ними не здійснювалося. Тому в обвинувальному акті невірно зазначено відомості про потерпілого, та обвинувальний акт підлягає поверненню.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_11 у судовому засіданні подане клопотання підтримала, пояснення надала аналогічні тексту клопотання. Зазначила, що обвинувальний акт не відповідає приписам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не містить чіткого та ясного формулювання обвинувачення. З зазначених підстав просила клопотання задовольнити та прийняти рішення щодо його повернення прокурору для усунення наведених недоліків.
Обвинувачена ОСОБА_19 підтримала клопотання захисника та просила повернути обвинувальний акт.
Захисник ОСОБА_14 підтримала клопотання захисника ОСОБА_11 про повернення обвинувального акта. Наголосила на тому, що виклад фактичних обставин є не зрозумілим. Тому акт не відповідає приписам ст. 291 КПК України та підлягає поверненню.
Захисник ОСОБА_13 зазначив про спільну позицію з захисником ОСОБА_14 та просив повернути обвинувальний акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_16 підтримав позицію захисників.
Захисник ОСОБА_15 також підтримав доводи захисника ОСОБА_11 з приводу повернення обвинувального акта та додатково надав пояснення стосовно поданого ним клопотання. Зазначив, що в обвинувальному акті невірно зазначено особу потерпілого, оскільки уповноваженою особою Держпродспоживслужби не надавалася згода на залучення Державної служби у якості потерпілого до провадження. Просив клопотання задовольнити та повернути акт прокурору.
Обвинувачений ОСОБА_17 підтримав захисника щодо поверення обвинувального акта.
Захисники ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не заперечували проти призначення судового розгляду кримінального провадження на підставі обвинувального акта.
Обвинувачені ОСОБА_21 та ОСОБА_20 підтримали позицію захисників та не заперечували проти призначення судового розгляду.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти поверення обвинувального акта. Зазначив, що акт складений з дотриманням приписів кримінального процесуального законодавства. Слідчим дійсно було прийнято процесуальне рішення щодо визнання Держпродспоживслужби потерпілим у даному кримінальному провадженні. На теперішній час дана постанова не оскаржувалася і скасована не була. Відтак відомості про потерпілого вказані вірно. Просив відмовити у задоволенні клопотань захисників.
Представник потерпілого ОСОБА_22 пояснила, що Держпродспоживслужба дійно не подавала до правоохоронних органів заяв про вчинення кримінального правопорушення та про визнання їх потерпілими. Отримували повідомлення про ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, проте не вважали необхідним реалізовувати це право. Вирішення питання про повернення обвинувального акта прокурору залишила на розсуд суду.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотань
Колегія суддів, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотань про повернення обвинувального акта та надані суду інші документи дійшла таких висновків.
Пунктом 3 частини 3 статті 314 КПК України передбачено право суду у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України. При цьому необхідно звернути увагу, що законодавець встановлює не обов`язок суду, а саме право повернути обвинувальний акт (постанова Верховного Суду від 26 червня 2018 року у справі № 520/8135/15-к, провадження № 51-203 км 17).
За змістом вищевказаної норми для ухвалення рішення про повернення обвинувального акта суд має встановити невідповідність відомостей, що фактично наявні в обвинувальному акті, тим відомостям, які він має містити, згідно з вимогами КПК України. При цьому повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акта вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплено у ч. 2 ст. 291 КПК України. До них належать: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно (ч. 3 ст. 291 КПК України).
Крім цього, за змістом ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування; цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього Кодексу); розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації.
Дослідивши поданий у даному кримінальному провадженні обвинувальний акт, колегія суддів дійшла висновку, що вищевказані вимоги до обвинувального акта стороною обвинувачення дотримані в тій мірі, яка не перешкоджає суду призначити судовий розгляд. Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42021000000001175 від 27.05.2021 містить відомості, які передбачені ч. 2 ст. 291 КПК України, він підписаний слідчим та прокурором, який його затвердив, і до нього додано передбачені кримінальним процесуальним законом додатки.
Оцінюючи доводи захисника ОСОБА_11 в частині аргументів про те, що в обвинувальному акті не розкриті об`єктивна та суб`єктивна сторони злочину, який інкримінується ОСОБА_19, та сам зміст пред`явленого обвинувачення є незрозумілим, колегія суддів вважає за потрібне звернути увагу на таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. В обвинувальному акті, зокрема, зазначається виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими (п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України). Сформульованим обвинуваченням визначаються межі судового розгляду (ч. 1 ст. 337 КПК України).
З наведеного слідує, що визначення способу та обсягу викладу фактичних обставин кримінального правопорушення в обвинувальному акті належить до дискреційних повноважень прокурора. Адже виключно прокурор уповноважений підтримувати публічне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому КПК України. При цьому кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, кваліфікації дій особи, зобов`язувати його змінювати цей обсяг та/або статтю Закону України про кримінальну відповідальність.
Вказана позиція відповідає правовій позиції Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, яка висловлена у постанові від 03 липня 2019 року по справі № 273/1053/17 (провадження № 51-8914км18). Відповідно до названої позиції кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
Як попередньо зазначалося, визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину в обвинувальному акті належить до повноважень прокурора, разом з тим, зміст та спосіб викладення вказаних обставин повинні давати можливість обвинуваченому в достатній мірі розуміти суть висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки позиції сторони захисту.
Про обізнаність обвинуваченого із суттю обвинувачення повинні свідчити не лише наявність у тексті обвинувального акта правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа, а й фактичні обставини вчинення злочину та інші обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Вказане є важливою передумовою забезпечення права на справедливий судовий розгляд.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що здатність розуміти суть обвинувачення залежить від індивідуальних особливостей сприйняття інформації певної особи. Саме тому одні й ті самі фактичні обставини та/або формулювання обвинувачення, викладені прокурором в обвинувальному акті, різними людьми можуть сприйматися та осмислюватися по-різному, але це не може свідчити про факт неконкретності обвинувачення або його незрозумілості.
За наслідками ознайомлення з обвинувальним актом у кримінальному провадженні № 42021000000001175 від 27.05.2021 колегія суддів дійшла до переконання, що він у достатній мірі інформує обвинувачену як про причину обвинувачення, так і про його характер. Встановлення ж судом відсутності в діянні обвинуваченої об`єктивних та/або суб`єктивних ознак кримінального правопорушення є підставою для винесення виправдувального вироку, а не повернення обвинувального акта прокурору (ч. 1 ст. 373 КПК України).
Доводи захисника про відсутність в обвинувальному акті відомостей про конкретні мотиви і мету, якими керувалася обвинувачена ОСОБА_19 у ході вчинення кримінального правопорушення та їх співставлення з мотивами і метою інших співучасників злочину не є підставою для повернення обвинувального акта. Вказані обставини також впливають на рішення суду щодо доведеності обсягу пред`явленого обвинувачення. Водночас такі питання не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні з огляду на мету цієї стадії та вичерпний перелік повноважень суду під час її проведення, а тому має вирішуватись виключно за результатами судового розгляду на підставі досліджених і оцінених наданих суду доказів.
З приводу позиції захисника ОСОБА_15 про помилковість наділення Держпродспоживслужби статусом потерпілого у даному кримінальному провадженні, а отже, і помилковість зазначення даних юридичної особи в обвинувальному акті, що є окремою підставою для повернення обвинувального акта прокуророві, колегія суддів зазначає наступне. На вказаній стадії кримінального провадження, суд не може передчасно, без дослідження будь-яких доказів, надавати оцінку обґрунтованості обставинам, за яких органом досудового розслідування Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів було визнано потерпілим у даному кримінальному провадженні, а отже, і ставити під сумнім даний статус. На момент прийняття відповідного процесуального рішення слідчий Державного бюро розслідувань керувався наявними у нього матеріалами провадження та приписами кримінального процесуального законодавства, які наділяють його самостійністю у процесуальній діяльності, в т.ч. прийнятті процесуального рішення про визнання потерпілим. Таким чином, вирішення питання про правомірність залучення Держпродспоживслужби до провадження як потерпілого стосуються питання дослідження доказів, що суперечить стадії підготовчого судового засідання.
Разом з цим, що стосується доводів захисника ОСОБА_15 в частині неознайомлення представника Держпродспоживслужби з матеріалами досудового розслідування до яких їм було надано доступ, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 7 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням повідомляє, зокрема, потерпілого про відкриття сторонами матеріалів кримінального провадження. Після цього останній має право ознайомитися з ними.
Враховуючи право потерпілого, а не обов`язок на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, суд вважає, що потерпілий або його представник вільні у реалізації цього права. У будь-якому випадку, використання чи невикористання потерпілим наданого йому права на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження жодним чином не впливає та не обмежує права та інтереси обвинувачених у кримінальному провадженні, як і не впливає на можливість використання сторонами відповідних матеріалів на стадії судового розгляду. Крім цього у підготовчому судовому засіданні представник потерпілого підтвердила, що надавалася можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, проте цим правом не скористалися.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту з приводу невідповідності обвинувального акта вимогам законодавства, які б слугували беззаперечною підставою для його повернення прокурору. За таких обставин у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_11 та ОСОБА_15 слід відмовити.
Керуючись статтями 290, 291, 314, 369-372 КПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Відмовити у задоволенні клопотання захисників ОСОБА_11, ОСОБА_15 про поверення обвинувального акта прокуророві у кримінальному провадженні, внесеному 27 травня 2021 року до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 42021000000001175.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3