Document No. 113547715

Справа № 991/4493/23

Провадження № 1-кп/991/64/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 вересня 2023 року Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_6

захисників ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

секретаря судового засідання ОСОБА_11 .

У процесі розгляду суд встановив:

1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52017000000000717, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2017 року, за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_12 .

2.11 вересня 2023 року до суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 . З клопотання та доводів прокурора ОСОБА_5, висловлених під час його розгляду, вбачається, що прокурор вважає встановленим таке.

2.1. ОСОБА_6, обіймаючи посаду Голови ДФС України, здійснював сприяння у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ у вказаних розмірах, в обмін на отримання від ОСОБА_13 неправомірної вигоди. При цьому, таке отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 здійснювалося за пособництва його радника на той час - ОСОБА_12, який з метою приховання природи отриманих коштів неправомірної вигоди залучив до таких перерахувань низку компаній-нерезидентів з ознаками фіктивності, а також надав можливість ОСОБА_6 використати підконтрольне йому товариство «Newline Leader Ltd» для зарахування частини суми неправомірної вигоди.

Прокурор зазначає, що відповідно до матеріалів досудового розслідування, таке сприяння полягало у наданні незаконних переваг переліченим платникам податків шляхом першочергового включення відомостей про них до передбачених Порядком № 39 узагальнюючих інформацій ДФС, в порівнянні з іншими платниками.

Зокрема відомості про задекларовані вказаними платниками суми бюджетного відшкодування включалися до відповідних узагальнених інформацій, натомість відповідні відомості про інших платників до таких інформацій не включалися. Така ситуація виникала в тому числі через недотримання під час процедури бюджетного відшкодування ПДВ визначених Податковим кодексом та підзаконними актами строків. Відтак неодноразово право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в інших платників виникало раніше, ніж у перелічених товариств, але відшкодування їм не здійснювалося, а отже черговість такого відшкодування порушувалася.На переконання сторони обвинувачення, кошти неправомірної вигоди, відповідно до матеріалів досудового розслідування, сплачувалися шляхом перерахування з рахунків товариств-нерезидентів «ULF Trade AG» та «Avonex Limited», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких також є також ОСОБА_13, через рахунки компаній з ознаками фіктивності «Ktonel Holdings Limited», «Ipson Holdings Limited», «Lazer Plus Limited», «Shellrock Sales Inc», «Sanda Commerce Llp» на рахунки товариств-нерезидентів, контроль над діяльністю яких здійснювали ОСОБА_6 та наближені до нього особи, а саме - «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited», «Newline Leader Ltd».

Отже прокурор прийшов до висновків, що 1) на виконання злочинних домовленостей із ОСОБА_13, протягом серпня 2015 року, ОСОБА_6 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних останньому товариств на загальну суму 546 851 131, 17 грн., за що, за пособництва ОСОБА_12 отримав неправомірну вигоду в сумі 5 597 620 доларів США, шляхом зарахування вказаних коштів на рахунок підконтрольного йому товариства «RN Group Limited». Отримана сума неправомірної вигоди в розмірі 5 597 620 доларів США склала 123 205 440, 72 грн в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів на рахунок «RN Group Limited»; 2) на виконання злочинних домовленостей із ОСОБА_13 протягом грудня 2015 - лютого 2016 року, ОСОБА_6 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних останньому товариств на загальну суму 2 697 197 669, 16 грн., за що отримав неправомірну вигоду в сумі 21 016 173,26 Євро, шляхом зарахування вказаних коштів на рахунки підконтрольного його тестю - ОСОБА_14, товариства «Lamagan Ventures Limited» та його раднику - ОСОБА_12, товариства «Newline Leader ltd». Отримана сума неправомірної вигоди в розмірі 21 016 173,26 Євро склала 599 518 210,27 грн в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів на рахунки «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd».

Таким чином, версією сторони обвинувачення протягом серпня, грудня 2015 року та січня, лютого 2016 року ОСОБА_6 забезпечив здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість на користь підконтрольних ОСОБА_13 товариств на загальну суму 3 244 048 800, 33 грн. Загальна сума неправомірної вигоди, отримана на рахунки «RN Group Limited», «Lamagan Ventures Limited» та «Newline Leader ltd» склала 5 597 620 доларів США та 21 016 173,26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн, що, в свою чергу, є особливо великим розміром в розумінні п. 1 примітки до ст. 368 КК України (в редакції від 14.10.2014). Вказані дії ОСОБА_6 кваліфіковані як прохання та одержання службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище для себе та третіх осіб неправомірної вигоди в особливо великому розмірі за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду дій з використанням наданої влади та службового становища, тобто за ч. 4 ст. 368 КК України.

2.2.Звертаючись до суду із клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 прокурор дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які виправдовують тримання ОСОБА_6 під вартою, а саме: 1) переховуватися від суду; 2) незаконно впливати на свідка у цьому кримінальному провадженні.

2.2.1.При визначенні ймовірності переховування обвинуваченого від суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прокурор просив врахувати 1) тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні злочину, який інкримінується, 2) майновий стан обвинуваченого та близьких йому осіб та 3) проживання за кордоном членів родини обвинуваченого.

В обгрунтування вказаного ризику прокурор зазначив, що у користуванні ОСОБА_6 за кордоном, зокрема у Великій Британії, тривалий час знаходились дві квартири: квартира АДРЕСА_2 .

Крім того, просив врахувати, що ОСОБА_6, як батько трьох малолітніх дітей, не має обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану.

Також, як встановлено в ході слідства, 05 травня 2021 року ОСОБА_6 звернувся до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, в якій зазначив усіх членів своєї родини - дружину та трьох малолітніх дітей, що свідчить про реальний характер намірів обвинуваченого залишити територію України у той час коли він перебував у статусі обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні.

Додатково зазначив, що неповнолітні діти обвинуваченого ОСОБА_6 19 лютого 2022 року залишили територію України і до цього часу не повернулись, що вказує на відсутність усталених соціальних зв`язків обвинуваченого за місцем його проживання в Україні.

2.2.2.Ризик незаконного впливу на свідків прокурор обґрунтовує інформацією, отриманою в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42016100000000329 від 30 березня 2016 року. За результатами проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_15 (рідного брата ОСОБА_6 ), орган досудового розслідування встановив, що після виклику свідка ОСОБА_16 до прокурора, останній зв`язувався з обвинуваченим ОСОБА_6 через його брата, а також повідомляв про питання, які були поставлені свідку прокурором.

2.3.Також, просив врахувати, що в ході досудового розслідування кримінального провадження № 52017000000000717 допитано чинних та колишніх працівників податкових органів, які працювали у підпорядкуванні ОСОБА_6, коли останній займав посаду у ДФС України.

При вирішенні питання про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою, прокурор просив врахувати: 1) вагомість наявник доказів про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, у разі визнання його винуватим; 3) ту обставину, що під час досудового розслідування та після звернення до суду з обвинувальним актом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що стан здоров`я та вік обвинуваченого ОСОБА_6 перешкоджає продовженню тримання під вартою; 4) відсутність міцних соціальних зв`язків ОСОБА_6 в місці його постійного проживання, на що вказує, те що на території України не проживають постійно троє його малолітніх дітей, які виїхали до Ізраїлю 19 лютого 2022 року, звернення до Держави Ізраїль з проханням про візу репатріанта та те, що за межами України на території в тому числі Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії проживають члени його родини; 5) наявність на праві приватної власності у ОСОБА_6 та його близьких родичів значних матеріальних активів; 6) розгляд обвинувального акту у кримінальному провадженні № 52017000000000218 згідно якого ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України; 7) розмір доходу, отриманого внаслідок вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, який складає 5 597 620 доларів США та 21 016 173,26 Євро, що в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України станом на дати зарахування таких коштів склало 722 723 650,99 грн.;

2.4.На переконання прокурора, застава в розмірі 261 582 640 грн не є завідомо непомірною з огляду на дохід, отриманий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, майнове становище обвинуваченого ОСОБА_6, членів його родини та осіб, разом з якими вчинено кримінальне правопорушення.

2.4.1.У разі внесення застави прокурор вважав необхідним та обґрунтованим покласти на обвинуваченого такі обов`язки:1) прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд; 2) не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання; 4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 ; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України; 6) носити електронний засіб контролю.

2.5.На переконання прокурора, викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Крім того, встановлені в ході досудового розслідування та відображені у клопотанні обставини вчинення кримінального правопорушення дають обґрунтовані підстави вважати, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 необхідним є продовження строку тримання під вартою із врахуванням заявлених ризиків, які не зменшилися.

3.Поряд з клопотанням прокурора, 06 вересня 2023 року до суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу. У своєму клопотанні адвокат просить змінити ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із визначенням застави у розмірі 10 000 000, 00 грн. та/або домашній арешт, з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання про зміну запобіжного заходу та заперечуючи проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, захисники ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та обвинувачений ОСОБА_6 зазначили таке.

3.1.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 неодноразово продовжувався виключно за одних із тих самих підстав та обставин, що істотно зменшує встановлені під час докудового розслідування ризики, передбачені ст. 177 КПК України, та свідчить про їх неактуальність.

3.2.Ризик переховування ОСОБА_6 від суду прокурор обгрунтовує виключно з огляду на покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у випадку постановлення щодо нього обвинувального вироку. Станом на дату розгляду клопотання, ОСОБА_6 вважається невинуватим, а тому врахування суворості покарання не може бути визначальним при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3.3.Наявність трьох малолітніх дітей не може бути підставою для істування намірів або ризику переховування від суду, а неможливість перетину ОСОБА_6 державного кордону нівелюються здачею на зберігання до відповідних державних органів паспорту громадянина України для виїзду за кордон, у випадку покладення на обвинуваченого відповідного обов`язку. Крім того, ОСОБА_6 є державним службовцем внаслідок скасування розпорядження яким його було звільнено з посади, віддак йому заборонено перетинати дерджавний кордон.

3.4.Надана стороною обвинувачення анкета щодо звернення ОСОБА_6 до Держави Ізраїль з проханням про отримання візи репатріанта також не свідчить про мету переховування останнього. Не погоджуючить із висновками прокурора, сторона захисту просила розмежовувати виїзд за кордон, навіть під час перебування у процесуальному статусі обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні, з переховуванням від суду та намірами залишити територію України безповоротно.

3.5.В контексті ризику незаконного впливу обвинуваченого на свідків, сторона захисту зазначила про його зменшення до такого стану, що не потребує тримання ОСОБА_6 під вартою. З моменту вчинення інкримінованих подій минуло 7 років і протягом вказаного часу ОСОБА_6 не вживались заходи, спрямовані на незаконний вплив на свідків. Крім того, сторона захисту заперечувала щодо впливу ОСОБА_6 на ОСОБА_16 як свідка у іншому кримінальному провадженні. Доводи про те, що ОСОБА_6 спілкувався з ОСОБА_16 чи був зацікавлений у такому спілкуванні надумані. Окремо сторона захисту провить врахувати, що у кримінальному провадженні № 42016100000000329, у якому було допитано свідка ОСОБА_16, ОСОБА_6 не має ніякого процесуального статусу.

Сторона захисту вважає ймовірною версію, що на зі сторони НАБ України відбувався вплив та тиск ОСОБА_16 з метою подальшого документування впливу ОСОБА_6 на свідка.

3.6.У контексті можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів, сторона захисту наголошувала, що перебування ОСОБА_6 під домашнім арештом із покладенням додаткових обов`язків унеможливить ризик переховування від суду. Крім того, вважала за можливе визначити ОСОБА_6 заставу в ромірі 10 000 000 грн. з покладенням на цього відповідних обов`язків, які унеможливлять вчинення дій, передбачених ст. 177 КПК України.

3.7.Крім того, у ОСОБА_6 виявлено низку захворювань, відомості про назви та перебіг яких містяться в матеріалах судової справи, у запереченнях до клопотання про продовження строку тримання під вартою та у клопотанні про зміну запобіжного заходу. Сторона захисту зазначає, що відсутність належного індивідуального лікування та ненадання ОСОБА_6 кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги загрожують тяжкими наслідками для останнього.

3.8.Станом на дату розгляду клопотання щодо ОСОБА_6 діє запобіжний захід у іншому кримінальному провадженні, а з боку обвинуваченого за більше ніж п`ятирічний розгляд обвинувального акту жодного разу не порушувались процесуальні обов`язки, покладені КПК України.

3.9.На переконання сторони захисту, міцними соціальними зв`язками ОСОБА_6 є депутатство його дружини ОСОБА_19, її перебування в Україні та виконання обов`язків представника територіальної громади м. Києва. Крім того, ОСОБА_6 рішенням суду поновлений на посаді Голови ДФС, є керівником політичної партії та громадської спілки. Вказане та наявність у обвинуваченого майна в Україні свідчить, що центри життєвих інтересів ОСОБА_6 знаходяться в Україні.

3.10.Сторона захисту вказувала, що перебування неповнолітніх дітей ОСОБА_6 за кордоном вимушене, пов`язане з обставинами військового стану та необхідністю забезпечення їх безпеки. Разом із тим, діти ОСОБА_6 продовжують навчання в українській школі, продовжують бути громадянами України

3.11.Крім цього сторона захисту наголошує, що на утриманні ОСОБА_6 перебувають батьки похилого віку.

3.12.В контексті майнового стану обвинуваченого та розміру застави сторона захисту наголошує, що все майно ОСОБА_6 арештовано в рамках заходів забезпечення у іншому кримінальному провадженні, а знаходячись під вартою останній не має можливості працювати та отримувати дохід. З відомостей про доходи ОСОБА_6 та ОСОБА_19, майновий стан його подружжя не дозволяє внести заставу за нього. Наявне на праві власності у дружини ОСОБА_6 майно, у тому числі належне їй на праві часткової власності, не є таким реалізувавши яке можна було б акумулювати кошти для внесення застави за ОСОБА_6 . Доводи прокурора про те, що матеріальне становище тестя ОСОБА_6 . ОСОБА_14 дозволяє внести заставу не підтверджуються доказами, крім того, останній не є близьким родичем чи членом сім`ї ОСОБА_6 виходячи зі змісту ст. 3 КПК України.

3.13.Сторона захисту просила суд критично поставитись до посилань сторони обвинувачення на угоду від 06 липня 2021 року про нібито купівлю ОСОБА_6 акцій компанії, яка володіє корпоративними правами, оскільки зміст угоди не спрямований на купівлі-продаж будь-яких активів. Захист повідомив, що безпосередньо ОСОБА_6 намірів на викуп частини компанії не мав, однак, у зв`язку з тим, що брав участь під час перемовин з приводу викупу її частки, то з ним було підписано угоду про нерозголошення конфіденційної інформації. На обґрунтування цих доводів захист надав пояснення ОСОБА_20 від 18 липня 2023 року.

3.14.Також сторона захисту вказувала, що визначений судом розмір застави є непомірним для ОСОБА_6 . Застава повинна бути обрана з урахуванням реального майнового стану останнього в такому розмірі, аби забезпечити попередження його можливої протиправної поведінки або перешкодити її виникненню та запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України, під загрозою її стягнення

3.15.Сторона захисту наголошувала на тому, що ОСОБА_6, перебуваючи в слідчому ізоляторі, не має можливості ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження. В умовах тримання під вартою, обвинувачений не має доступу до мережі Інтернет та комп`ютерної техніки, а матеріали кримінального провадження містять технічні носії, відтак у обвинуваченого немає можливості готуватись до судових засідань та захищати себе.

3.16.Сторона захисту просила суд врахувати листи та позитивні характеристики ОСОБА_6, які надали Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, НУ «Чернігівська політехніка», AT «Державна продовольча-зернова корпорація України», ГО «Федерація дзюдо України». Сторона захисту звертала увагу суду, що ОСОБА_6 був народним депутатом України 8-го скликання, про що надано лист Апарату Верховної Ради України.

3.17.У задоволенні клопотання прокурора сторона захисту просила відмовити та звільнити ОСОБА_6 з-під варти у залі суду.

4.Судом встановлено, що 31 жовтня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17 грудня 2022 року з альтернативою застави у розмірі 523 205 685 грн.

4.1.08 грудня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52017000000000717 до чотирьох місяців, тобто до 17 лютого 2023 року.

4.2.16 грудня 2022 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 13 лютого 2023 року, без зміни раніше визначеного розміру застави.

4.3.09 лютого 2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 09 квітня 2023 року, без зміни раніше визначеного розміру застави.

4.4.07 квітня 2023 року ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_6 на 60 днів, тобто до 05 червня 2023 року, без зміни раніше визначеного розміру застави.

4.5.Далі 16 травня 2023 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_21 та змінено застосований до ОСОБА_6 запобіжний захід в частині раніше визначеного розміру застави, яку зменшено із 523 205 685 грн до 107 360 000 грн.

4.6.08 червня 2023 року ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2023 року скасована.

4.7.01 червня 2023 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду частково задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 30 липня 2023 року з альтернативою застави у розмірі 261 582 640 грн.

4.8.26 липня 2023 року колегією суддів Вищого антикорупційного суду задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 днів, тобто до 23 вересня 2023 року з альтернативою застави у розмірі 261 582 640 грн.

5.Оцінивши клопотання захисника та прокурора, доводи сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу та про часткове задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою з огляду на таке.

Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу

6.Обґрунтовуючи своє клопотання захисник ОСОБА_4 зазначив про появу додаткових обставини, які не розглядались судом під час постановлення попередньої ухвали від 26 липня 2023 року. Зокрема щодо 1) градаційного погіршення стану здоров`я ОСОБА_6 в умовах тривалого перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор» (далі - СІЗО) у зв`язку з чим останній потребує негайного медичного обстеження в умовах ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова» НАМН України (далі - Інститут ім. О.О. Шалімова); 2) щодо готовності Інституту ім. Шалімова О.О. прийняти ОСОБА_6 для проведення необхідного медичного обстеження та надання відповідної консультативної допомоги; 3) щодо усвідомлення адміністрацією Київської міської медичної частини (далі - КММЧ) та Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області (далі - Філія ДУ ЦОЗ) нагальності та необхідності доставлення ОСОБА_6 для обстеження та лікування; 4) щодо направлення начальником КММЧ Філії ДУ ЦОЗ доповідної записки до адміністрації СІЗО щодо необхідності доставки ОСОБА_6 до Інституту ім. О.О. Шалімова; 4) щодо безпідставної відмови та зволікання СІЗО у конвоюванні ОСОБА_6 до Інституту ім. О.О. Шалімова для проведення нагального та необхідного медичного обстеження з огляду на його поточний стан здоров`я, а також для отримання консультативної допомоги у зв`язку з цим станом.

6.1.В обґрунтування своєї позиції, сторона захисту надала суду: (1) лист заступника директора Інституту О.О . Шалімова про готовність за медичними показами забезпечити необхідне обстеження та, за необхідності, лікування ОСОБА_6 у вказаній установі; (2) лист Філії ДУ ЦОЗ зі змісту якого вбачється, що вказана установа не має заперечень щодо конвоювання ОСОБА_6 до Інституту О.О . Шалімова для обстеження та лікування, разом із тим, перед вжиттям вказаних заходів за 3-5 потрібно повідомити адміністрацію СІЗО та КММЧ. Оскільки конвоювання ув`язнених не входить до компетенції Філії ДУ ЦОЗ та КММЧ, тому до адміністрації СІЗО була направлена (3) доповідна записка щодо необхідності доставлення ОСОБА_6 до Інституту О.О. Шалімова .

Відмови та зволікання СІЗО у конвоюванні ОСОБА_6 до Інституту ім. О.О. Шалімова сторона захисту обгрунтовувала (4) відповіддю в.о. начальника СІЗО з якої вбачаєтся, що доставка ОСОБА_6 до Інституту О.О . Шалімова у найближчий час не є можливою у зв`язку з відсутністю працівників установи, які можуть бути залучені до здійснення його охорони.

Разом із тим, з відповіді Філії ДУ ЦОЗ 25 серпня 2023 року ОСОБА_6 був доставлений до Інституту О.О. Шалімова, де у стаціонарних умовах був обстежений та консультований лікарями-фахівцями, та йому були встановлені відповідні діагнози.

7.Оцінивши доводи клопотання та надані документи, суд приходить до висновку про неможливість його задоволення з огляду на таке.

7.1.Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1,2 ст. 331 КПК України).

7.2.Частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

7.3.Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).

7.4.Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.

7.5.На переконання колегії суддів, зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому в контексті розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не переглядає рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу. Такий висновок опосередковано ґрунтується на приписах ч. 5 ст. 201 КПК України, які унеможливлюють подання обвинуваченим чи його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

7.6.Таким чином, суд констатує, що підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу.

7.7.З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу, необхідно в межах доводів відповідних клопотань розкрити питання існування обставин, про які не було відомо сторонам, та які не були предметом оцінки під час прийняття рішення про продовження запобіжного заходу, та чи виникли після постановлення такого рішення нові обставини, що свідчать про зменшення встановлених ризиків.

8.Факт направлення листа заступником директора Інституту ім. Шалімова О.О. адвокату ОСОБА_8 про готовність прийняти ОСОБА_6 для проведення необхідного медичного обстеження та, за необхідності, його лікування та подальша комунікація щодо реалізації вказаного ні самі по собі, ні у сукупності із будь-якими іншими аргументами не свідчать про зменшення чи відсутність ризиків, наяність яких встановлена ухвалою про продовження строку тримання під вартою та про наявність підстав для зміни запобіжного заходу. Крім того, матеріали справа містять аналогічний лист від 19 червня 2023 року № 04-34/1953, отже викладені у ньому обставини не є новими у розумінні статті 201 КПК України.

8.1.Комунікація захисників із СІЗО, Філією ДУ ЦОЗ, КММУ та вказаними установами між собою та зміст цього листування підтверджує, що право ОСОБА_6 на вільний вибір лікаря та консультацію лікарів реалізовано в повній мірі. В п. 16 ухвали від 26 липня 2023 року про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою суд вже прийшов до аналогічного висновку та пересвідчився у відсутності обмежень у доступі до медичної допомоги.

8.2.Крім того, доводи клопотання про зміну запобіжного заходу у своїй більшості зводяться до незгоди з висновками суду, які покладені в основу ухвали про продовження строку тримання ОСОБА_6 під вартою.

9.Отже, серед наведених захистом доводів колегія суддів встановила такі, які вже були предметом оцінки під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою та не є новими у розумінні ст. 201 КПК України. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.

Щодо клопотання про продовження строку тримання під вартою

10.Згідно із частинами 1, 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

10.1.При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

10.2.Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

10.3.Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

10.4.Згідно приписів ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

10.4.1.При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

10.4.2.У разі внесення застави згідно з ухвалою суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення (ч. 3 ст. 182 КПК України).

10.4.3.Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України). У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).

10.5.Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення, 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

10.6.З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення клопотання про продовження строку тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити питання: 1) кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 ; 2) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 3) наявності чи відсутності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 4) наявності чи відсутності інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 5) визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України; 6) обов`язків з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави.

Щодо кримінального правопорушення у вчиненні у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 .

11. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яке можливе призначення покарання у виді позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, що відповідає законодавчо передбаченим підставам (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України) для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Щодо обґрунтованості підозри

12.Кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу

13.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

13.1.Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

13.2.Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Щодо ризику переховування від суду

14.При визначенні імовірності переховування ОСОБА_6 від суду, колегія суддів враховує 1) тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке класифікується, як особливо тяжкий злочини та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми статтей 69 та 75 КК України; 2) майновий стан як самого обвинуваченого, так і його близьких осіб, наявність нерухомого та рухомого майна, значних грошових заощаджень, які на переконання суду, є достатніми для фінансового забезпечення обвинуваченого під час можливого його переховування; 3) перебування та проживання членів сім`ї закордоном, що свідчить про можливість проживання закордоном.

14.1.Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

14.2.З відомостей про перетин державного кордону дітей обвинуваченого ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, останні 19 лютого 2022 року виїхали з України, що свідчить про відсутність стійких сімейних зв`язків обвинуваченого із місцем проживання та про їх наявність за межами України.

14.3.Про реальність намірів ОСОБА_6 залишити територію України свідчить звернення останнього 05 травня 2021 року до Держави Ізраїль з проханням отримання візи репатріанта, в якій він зазначив усіх членів своєї родини - дружину та трьох дітей. Таким чином, судом встановлено, що будучи обвинуваченим у іншому кримінальному провадженні, у якому остаточне рішення судом не прийнято, таке звернення може свідчити про реальний характер намірів обвинуваченого залишити територію України не зважаючи на можливі наслідки у вигляді звернення застави в дохід держави. Для формування у суду висновку про наявність вказаного ризику сам факт заповнення анкети для звернення про отримання візи ОСОБА_6 та членами його сім`ї та її зберігання за місцем їх проживання є достатнім. Направлення цього звернення суб`єкту його розгляду чи/та наявність рішення за результатом такого є похідним та не має значення при оцінці вказаного ризику.

14.4.При цьому з огляду на положення пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 57 та ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» те, що ОСОБА_6 має трьох малолітніх дітей гарантує відсутність обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану.

14.5.Поряд з цим суд враховує наявні у матеріалах клопотання відомості щодо майнового стану обвинуваченого та його родини, який дає можливість проживати за межами території України.

14.6.Враховуючи наведене, суд обґрунтовано приходить до висновку, що ОСОБА_6 може переховуватись від суду. Крім того, доведеним є те, що на теперішній час, ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду не зменшивсь, не втратив свою актуальність та продовжує існувати.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків

15.В ході досудового розслідування, а саме проведення негласних слідчих розшукових дій відносно ОСОБА_15 (рідного брата ОСОБА_6 ), встановлено, що після виклику до прокурора свідка у кримінальному провадженні № 42016100000000329 від 30 березня 2016 року ОСОБА_16, останній зв`язувався з обвинуваченим ОСОБА_6 через його брата, а також повідомляв про питання, які були поставлені свідку прокурором. Безвідносно до цього кримінального провадження, вказана обставина свідчить про контроль обвинуваченого щодо змісту і обсягу показань свідка.

15.1.Колегія суддів вважає помилковим намагання сторони захисту пов`язати свідка ОСОБА_16 із даним кримінальним провадженням та зазначає, що існування ризику впливу на свідків носить ймовірний, а не категоричний характер безвідносно до конкретного кримінального провадження.

Зі змісту листування ОСОБА_15 із ОСОБА_16, отриманого за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, останній 13 жовтня 2017 року повідомив брату обвинуваченого про обставини його виклику на 17 жовтня 2017 року для допиту у кримінальному провадженні № 42016100000000329.

Після чого 16 жовтня 2017 року ОСОБА_15 декілька разів телефонував ОСОБА_16, та між ними відбулась розмова тривалістю 5 хвилин 57 секунд. Пізніше ОСОБА_16 надіслав брату обвинуваченого повістку про його виклик.

В день проведення допиту, ОСОБА_16 надіслав ОСОБА_15 повідомлення наступного змісту: «я на месте».

Згодом, після допиту, між ОСОБА_15 та ОСОБА_16 відбулась телефонна розмова, а у своїх повідомленнях останній розповів про деталі допиту та питання, які йому задавали.

З повідомлення від 19 жовтня 2017 року, вже через 2 дні після проведеного допиту, ОСОБА_16 надіслав повідомлення такого змісту: «ОСОБА_32, я договаривался встретиться с братом сегодня в 20:00…». На переконання колегії суддів, вказане свідчить, що між ОСОБА_6 і ОСОБА_16 були домовленості про особисту зустріч, в ході якої, враховуючи контекст попередніх повідомлень, спілкування мало стосуватись показань ОСОБА_16 . Крім того, суд враховує, що в подальшому ОСОБА_16 міг бути повторно допитаний слідчим, прокурором, у подальшому у суді, а за наслідками спілкування зі свідком, ОСОБА_6, безвідносно до свого статусу в кримінальному провадженні № 42016100000000329, міг вплинути та зміст та обсяг його показань.

Подальше листування дійсно свідчить про тривалі спроби ОСОБА_16 зв`язатись або зустрітись із ОСОБА_6 та свідчить про те, що ОСОБА_15 сприяв ОСОБА_16 в зустрічах з ОСОБА_6, які у дійсності відбулись або мали відбуватись з огляду на повідомлення ОСОБА_16 від 15 січня 2018 року такого змісту: «мы с братом договорились сегодня встретиться…напомни, плс, ему».

Листування ОСОБА_16 із ОСОБА_15 18 січня 2018 року свідчить про те, що останній виконував роль посередника у спілкуванні ОСОБА_16 із ОСОБА_6, на що вказують повідомлення такого змісту, де ОСОБА_16 - Ш, а

ОСОБА_33 Н. Ш - Привет, попроси его набрать меня.

Н - Утром говорил с ним, он сказал свяжется с тобой…

від 14 лютого 2018 року:

Ш - ОСОБА_32, будешь его видеть, договорись о встрече со мной.

від 17 лютого 2018 року:

Н - Привет, он приболел. Говорит в понедельник свяжется встретится с тобой.

від 27 лютого 2018 року:

Ш - привет, можешь уточнить мой вопрос?

Н - привет, конечно уточню…

від 07 травня 2018 року:

Ш - …спроси у брата когда встретиться может

Н - он говорил свяжется, я напомню

15.2.Захист заперечував, що вказані повідомлення свідчать про вплив ОСОБА_6 на свідка чи спробу такого впливу. Суд же зазначає, що кожне із надісланих повідомлень може мати множину властивостей та закладеного сенсу, але їх зміст та смислове навантаження розкривається через зв`язок із усіма повідомленнями у сукупності. Враховуючи передумову початку спілкування ОСОБА_16 з ОСОБА_15 та наведене листування, суд приходить до висновку, що вплив на зміст та обсяг показань свідка міг відбутись як безпосередньо ОСОБА_6, так і за посередництва його брата.

15.3.Оцінивши неведене, колегія суддів переконується у існуванні ризику впливу на свідка, враховуючи, що ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

15.4.Оцінюючи можливість впливу на свідків колегія суддів враховує те, що згідно з передбаченою КПК України процедурою отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України), суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

15.5.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

15.6.Водночас, суд враховує, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_6 може впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

15.7.Таким чином, є підстави вважати про обґрунтовану наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливості ОСОБА_6 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, який жодним чином також не зменшився і вказане виправдовує тримання особи під вартою.

Щодо наявності інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України

16.Враховуючи викладені ризики та той факт, що обвинувачений з огляду на матеріальне становище його та родини, має реальну можливість вільної зміни свого місця перебування, у тому числі за кордоном, та враховуючи інші ризики, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме особистого зобов`язання, особистої поруки, застави чи домашнього арешту, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

16.1.У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

16.2.Зважаючи на встановлення судом ризику незаконного впливу на свідків та переховування від суду, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу вигляді домашнього арешту не зменшить до прийнятного рівня зазначеного ризику, оскільки не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою та потенційними спробами впливати на свідків чи уникати правосуддя.

Застава як основний запобіжний захід, особиста порука чи особисте зобов`язання тим більше не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу. Адже, у випадку їх застосування, з огляду на встановлені ризики, відсутні будь-які стримуючі фактори від неналежного виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а так само відсутній належний контроль за їх дотриманням.

Щодо визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України

17.Задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, колегія суддів, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, вважає за необхідне визначити обвинуваченому ОСОБА_6 розмір застави.

17.1.Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, яка обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

17.2.У рішенні «Мангурас проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

17.3.Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти», «Істоміна проти України»).

17.4.Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, предмет кримінального правопорушення та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і фінансових можливостей особи. Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Пунцельт проти Чехії» констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу, ні в подальшому встановлена застава у 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.

17.5.Отже, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки та не була завідомо непомірною для нього, що призведе до неможливості внесення застави.

17.6.Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_6, який є особливо тяжким корупційним злочином, розмір ймовірно одержаної неправомірної вигоди, а також вагомість встановлених ризиків, суд при визначенні розміру застави ОСОБА_6 дійшов висновку, що має місце виключний випадок, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому наявні підстави вийти за межі максимально встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України розміру застави.

17.7.Суд також враховує, що на праві приватної власності у ОСОБА_6 та його близьких родичів є значні матеріальні активи.

Так, матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_6 на праві власності належать:

- автомобіль Toyota Camry, р.н. НОМЕР_1, 2008 року випуску;

- земельна ділянка загальною площею 395 м. кв. в м. Чернігів;

- три земельні ділянки площею 5900, 10750 та 33300 м. кв. в Чернігівській області, с. Количівка.

На праві повної та часткової власності дружина ОСОБА_6 . ОСОБА_19 володіє такою нерухомістю:

1/2 земельної ділянки площею 0,1 га та житлового будинку загальною площею 909,4 кв.м. за адресою АДРЕСА_3 ;

1/2 земельної ділянки площею 0,1 га за адресою АДРЕСА_3 ;

1/3 земельної ділянки 0,045 га за адресою АДРЕСА_4 ;

земельною ділянкою 0,045 га за адресою АДРЕСА_4 ;

1/3 земельної ділянки 0,225 га за адресою АДРЕСА_4 ;

1/3 житлового будинку загальною площею 753,6 кв.м. за адресою АДРЕСА_4 ;

1/4 земельної ділянки 0,045 га за адресою

АДРЕСА_5 загальною площею 157,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_6 ;

квартира площею 66 м. кв. за адресою АДРЕСА_7 (розмір частки 1/15);

квартира площею 86,9 м. кв. за адресою АДРЕСА_8 (розмір частки 1/40);

квартира площею 79,1 м. кв. за адресою АДРЕСА_9 (розмір частки 1/40);

садовий будинок загальною площею 199,7 м. кв. за адресою АДРЕСА_10 (розмір частки 1/40).

ОСОБА_19 також є власником автомобіля Toyota Land Cruiser, р.н. НОМЕР_2, мотоциклу Harley-Davidson FLSTFB, р.н. НОМЕР_3 та автомобіль Land Rover Range Rover, р.н НОМЕР_4 .

На праві власності тесть ОСОБА_6 . ОСОБА_14 володіє:

двома земельними ділянками площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_10 ;

земельною ділянкою № 5 площею 0,25 га за адресою АДРЕСА_10 ;

трьома земельними ділянками земельними ділянками площею 0,0666, 0,0617, 0,0714 га за адресою АДРЕСА_11.

Крім того, згідно електронної декларації ОСОБА_6 за 2020 рік, у власності обвинуваченого та його родини перебували дорогоцінні годинники, ювелірні вироби, твори мистецтва, антикварні вироби та інші коштовності. Згідно вказаної декларації ОСОБА_6 задекларував наявність у нього готівкових коштів: 40 000 доларів США, 450 000 грн, а також на банківському рахунку 297 730 доларів США, 110 157 грн, 20 584 грн, а у власності його дружини ОСОБА_19 готівкових коштів - 90 000 доларів США, 3 350 000 грн, а також на банківському рахунку 1 457 450 грн.

17.8.Оцінюючи майновий стан обвинуваченого, суд враховує інформацію яку містить угода від 06 липня 2021 року стосовно намірів купівлі ОСОБА_6 50% акцій компанії Hamachi Limited. Згідно угоди, Hamachi Limited володіє на території України корпоративними правами в тому числі 60% акцій ТОВ «Краматорськтеплоенерго» (розмір статутного капіталу 1 000 000 грн.), 51% акцій ПрАТ «Мега Ресурс» (розмір статутного капіталу 28 000 000 грн.) та 99,99% акцій ТОВ «Хамачі Україна» (розмір статутного капіталу 505 000 грн).

17.9.Крім того, з протоколу допиту свідка ОСОБА_14, який є тестем ОСОБА_6 та власником будівельного бізнесу, що не оспорювалось стороною захисту, вбачається таке. Під час допиту свідок показав, що працював над великими об`єктами будівництва, а саме Львівського аеропорту, ЦУМу, Поштової площі із подальшою наявністю залишків на «десятки мільйонів доларів»

17.10.Крім того, колегія суддів враховує, опосередковану пов`язаність ОСОБА_6 із юридичними особами, які ймовірно заволоділи майном внаслідок злочину, який йому інкримінується, а також те, що в ході обшуку домоволодіння за адресою проживання ОСОБА_6 вилучені проекти угод, укладених його тестем, щодо будівництва об`єктів нерухомості в місті Києві, які вказують на значні матеріальні активи останнього.

18.Тривалість застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою складає понад 10 місяців, альтернативним запобіжним заходом є можливість внесення застави. Протягом дії основного запобіжного заходу, який діяв із 31 жовтня 2022 року, розмір застави вже було зменшено (ухвалою колегії суддів від 01 червня 2023 року з 523 205 685 грн. до 261 582 640 грн.), тобто 3,5 місяці тому. На переконання колегії суддів, встановлене, а також те, що стадія підготовчого судового розгляду завершена, свідчить про необхідність перегляду розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу.

18.1.У рішенні «Макаренко проти України» ЄСПЛ зазначає, що заявник тримався під вартою один рік та дванадцять днів. Обираючи та продовжуючи такий запобіжний захід, українські суди здебільшого ґрунтувались на таких міркуваннях: серйозність висунутих проти нього обвинувачень та існування небезпеки його переховування від слідства або перешкоджання слідству шляхом, зокрема, фальсифікації доказів або тиску на свідків.

18.2.Європейський суд з прав людини приділяє увагу питанню визначення розміру застави, яка за своїм характером не буде надмірною та зможе забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Так, зокрема у рішенні «Гафа проти Мальти» Європейського суду з прав людини зазначає що в цій справі заявникові було надане звільнення під заставу, зокрема, після виконання фінансових вимог 22 серпня 2012 року. Він подав чотири заяви з проханням про зменшення суми внеску, які були відхилені до його п`ятої заяви - майже через рік - коли рішенням від 2 серпня 2013 року національний суд задовольнив його клопотання стосовно того, щоб його мати була поручителем.

Суд зазначає, що тривалість утримання під вартою, про яке йде мова, після надання звільнення під заставу, може викликати питання відповідно до Конвенції. Дійсно, той факт, що заявник залишався під вартою протягом майже дванадцяти місяців після ухвалення рішення звільнення під заставу, свідчить про те, що національні суди не вжили необхідних заходів для визначення належного розміру застави.

Крім того, Суд зазначив, що, незважаючи на те, що тривале утримання під вартою після надання дозволу про звільнення під заставу було обумовлено оскарженими фінансовими умовами внаслідок його неплатоспроможності, на жодному етапі, протягом періоду майже в один рік, під час якого заявник подав декілька клопотань, суди не вважали за потрібне зменшити розмір застави та тим самим надати йому дійсну можливість отримати користь від звільнення під заставу. Під час розгляду справи національними судами не було подано жодних доречних або достатніх підстав, пов`язаних з майновим становищем заявника.

18.3.Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за доцільне визначити заставу у розмірі 48 730 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 130 791 320 гривень. Саме такий розмір застави, на думку суду, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та слугуватиме достатнім стимулюючим фактором для цього, зможе запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для обвинуваченого.

18.4.Сторона захисту стверджувала, що розмір застави, який просить визначити прокурор, є непомірним для ОСОБА_6 . Натомість при визначенні розміру застави, сторона захисту зазначила про можливість внесення застави в розмірі 10 000 000 грн.

Визначаючи розмір застави, колегія суддів враховує майновий стан дружини обвинуваченого, його тестя та інші обставини зазначені в п. 17.7. - 17.10. цієї ухвали. Крім того зазначає, що чинне законодавство України не покладає можливість внесення застави виключно на обвинуваченого, але вимагає забезпечення дієвості провадження, тобто співмірності застави не лише матеріальному стану особи, а й забезпеченню виконання покладених на особу процесуальних обов`язків.

Саме такий розмір застави, на думку суду, зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та слугуватиме достатнім стимулюючим фактором для цього, зможе запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для обвинуваченого.

Щодо обов`язків з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави

19.З метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці обвинуваченого у разі внесення застави, наявні підстави покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України;

6) носити електронний засіб контролю.

Доводи сторін, які колегія суддів не враховує або відхиляє та мотиви такого неврахування/відхилення

20.На підтвердження доводів сторони захисту щодо стану здоров`я обвинуваченого, який унеможливлює подальше тримання його під вартою додано копії медичної документації, зокрема результати клінічних досліджень, виписки від 02 червня 2017 року та 10 квітня 2017 року, рекомендації Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин від 22 травня 2017 року, медичної карти амбулаторного хворого, наданої Київською міською медичною частиною філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області, лист Київської міської медичної частини філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 05 січня 2023 року № 28, висновок фахівців у галузі медицини стосовно стану здоров`я ОСОБА_6 від 08 лютого 2023 року, лист заступника директора Інституту О.О . Шалімова про готовність за медичними показами забезпечити необхідне обстеження та, за необхідності, лікування ОСОБА_6 у вказаній установі, лист Філії ДУ ЦОЗ зі змісту якого вбачється, що вказана установа не має заперечень щодо конвоювання ОСОБА_6 до Інституту О.О . Шалімова для обстеження та лікування, доповідну записку щодо необхідності доставлення ОСОБА_6 до Інституту О.О . Шалімова, висновок фахівців з питань, що потребують спеціальних знань від 13 вересня 2023 року.

20.1.Колегія суддів критично оцінює такі доводи сторони захисту, з огляду на таке.

20.1.1.Відповідно до Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, у разі необхідності в додаткових лабораторних обстеженнях, які не можуть бути проведені в медичних частинах СІЗО (наявним обладнанням, лабораторіями та обсягом медико-санітарної допомоги не передбачено проведення цих обстежень), вони проводяться на базі закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку закладів охорони здоров`я для надання медичної допомоги особам, узятим під варту, які дозволяють забезпечити ізоляцію осіб, узятих під варту (п. 2.7 Розділу II Порядку).

20.1.2.Невідкладна медична допомога особам, узятим під варту, надається лікарем СІЗО, а у разі неможливості надання такої допомоги у повному обсязі - бригадою швидкої медичної допомоги. Керівництво СІЗО забезпечує своєчасний виклик бригади швидкої медичної допомоги. У разі прийняття бригадою швидкої медичної допомоги рішення про необхідність госпіталізації особи, узятої під варту, перевезення її до закладів охорони здоров`я з орієнтовного переліку, де така допомога може бути надана, здійснюється цією бригадою. Керівництво СІЗО забезпечує охорону особи, узятої під варту (п. 2.10 Розділу II Порядку).

20.1.3.Крім того, особа, узята під варту, має право на вільний вибір лікаря. У разі звернення особи, узятої під варту, до лікаря медичної частини СІЗО з проханням про допуск обраного лікаря-фахівця лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан її здоров`я та запит до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує допуск обраного особою лікаря-фахівця (п. 2.6 Розділу II Порядку).

20.1.4.Згідно Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, ув`язнені в СІЗО мають право за висновком лікуючого лікаря отримувати від родичів або інших осіб (у фабричній закритій непошкодженій упаковці) лікарські засоби або їх аналоги, призначені для проходження курсу лікування, та медичні вироби, а також купувати їх за безготівковим розрахунком (п. 4.1. розділу 1 Правил).

20.2.Так, зі змісту висновку фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, стосовно стану здоров`я ОСОБА_6 від 08 лютого 2023 року, на підставі скарг пацієнта, даних анамнезу, наданих даних медичної документації пацієнту ОСОБА_6 встановлено попередній діагноз. Отримання даних додаткових обстежень та аналізів дозволить уточнити діагноз й оптимізувати лікування. Надано відповіді на поставлені питання, зокрема, що пацієнт ОСОБА_6 невідкладно потребує спеціалізованої медичної допомоги в умовах багатопрофільної клінічної лікарні вищого рівня акредитації з наявністю відповідного інструментального обладнання та лабораторної бази. На питання, чи може подальше утримання під вартою ОСОБА_6 в ДУ «Київський слідчий ізолятор» негативно вплинути на стан його здоров`я та перебіг діагностованих захворювань вказано, що подальше його тримання під вартою може призвести до розвитку серйозних ускладнень артеріальної гіпертензії, що можуть спричинити інвалідизацію пацієнта або його передчасну смерть. Разом із тим, згідно вказаного висновку, на момент огляду ОСОБА_6 перебував у задовільному стані.

20.3.Зі змісту висновку фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, стосовно стану здоров`я ОСОБА_6 від 13 вересня 2023 року, подальше тримання під вартою та не надання йому рекомендованої медичної допомоги може призвести до розвитку серйозних ускладнень симптоматичної артеріальної гіпертензії, що може спричинити інвалідизацію пацієнта або його передчасну смерть. Разом із тим, зі змісту цього документу (відповідь № 3 висновку) вбачається неможливість встановлення ОСОБА_6 правильного діагнозу, що ставить під сумнів достовірність та доцільність подальших рекомендацій і висновків фахівців з питань, що потребують спеціальних знань.

20.4.Більше того, якщо висновок 08 лютого 2023 року було зроблено за результатами безпосереднього обстеження ОСОБА_6, то висновок від 13 вересня 2023 року за його відсутності, що може свідчити про його неповноту та високу частку необгрунтованних припущень у ньому.

20.4.1.З висновку фахівців від 08 лютого 2023 року, подальше тримання під вартою ОСОБА_6 могло призвести до розвитку серйозних ускладнень артеріальної гіпертензії (інсульт, інфаркт, хронічна хвороба нирок), що можуть спричинити інвалідизацію пацієнта та його передчасну смерть. Аналогічні висновки містить і висновок фахівців від 13 вересня 2023 року. Враховуючи те, що зазначені наслідки не настали, вказане дає змогу пересвідчитись у тому, стан здоров`я ОСОБА_6 стабільний, відповідає звичному перебігу його захворювань, а його лікування є ефективним, у тому числі в умовах тримання під вартою.

20.4.2. Крім того, імовірність настання негативних наслідків для здоров`я ОСОБА_6 фахівці пов`язують із не наданням медичної допомоги, що не підтвердилось під час розгляду клопотань.

20.5.Зі змісту листа Київської міської медичної частини Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 05 січня 2023 року встановлено, що за час перебування в установі ОСОБА_6 консультований лікарем-невропатологом та лікарем-терапевтом. Стан здоров`я ОСОБА_6 оцінено як стабільний, задовільний та такий, що відповідає перебігу наявних хронічних захворювань.

20.6.Зі змісту листа цієї ж установи від 17 березня 2023 року, крім вказаних спеціалістів, ОСОБА_6 був консультований самостійно обраними лікарями та лікарем терапевтом-ендокринологом. У той же час, стан здоров`я ОСОБА_6 оцінено як стабільний, задовільний та такий, що відповідає перебігу наявних хронічних захворювань, останньому роз`яснено його право як на вільний вибір обраного лікаря, так і лікарняного закладу МОЗ України для проведення планових обстежень та консультацій з лікарями фахівцями за власний рахунок.

20.7.Стороною захисту було надано відповідь ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова», з якого вбачається, що ОСОБА_6 був консультований у вказаній установі. Останньому рекомендовано консервативне лікування під наглядом лікуючого лікаря, контроль артеріального тиску та частоти сердечних скорочень, консультації низки лікарів у спеціалізованому медичному закладі та повторна консультація за показами. Категоричних висновків про те, що ОСОБА_6 потребує невідкладної госпіталізації та стаціонарного лікування не надано.

20.8.Крім того, з відповіді Філії Державної установи «Центр охорони здоров`я державної кримінально-виконавчої служби України» в м. Києві та Київській області від 28 серпня 2023 року вбачається таке.

22 та 28 листопада 2022 року ОСОБА_6 був консультований лікарем-невропатологом, яким були встановлені відповідні діагнози та рекомендовано симптоматичне лікування.

03 січня 2023 року був консультований лікарем-терапевтом, яким були встановлені відповідні діагнози та рекомендовано симптоматичне лікування.

10 січня 2023 року ОСОБА_6 було проведене біохімічне дослідження крові. Результат у межах норми.

11 січня 2023 року ОСОБА_6 був консультований лікарем-терапевтом, яким були встановлені відповідні діагнози та рекомендовано симптоматичне лікування. Зі слів приймає власні лікарські засоби.

06 лютого 2023 року був консультований обраними лікарями-фахівцями, які надали ОСОБА_6 свої рекомендації. Враховуючи рекомендації обраних лікарів-фахівців, медичними працівниками Київської міської медичної частини ОСОБА_6 надані роз`яснення щодо можливості проведення дообстеження в умовах обраного лікарняного закладу за власний рахунок.

09 лютого 2023 року ОСОБА_6 було проведено УЗД нирок та щитоподібної залози, консультовано лікарем-ендокринологом, який рекомендував симптоматичне лікування.

За результатами біохімічного обстеження крові ОСОБА_6 13 лютого 2023 року встановлено, що відповідні показники у межах норми.

14 лютого 2023 року за результати показників загального аналізу крові та сечі ОСОБА_6 - в межах норми.

За результатами біохімічного обстеження 02 березня 2023 року встановлено, що відповідні показники у межах норми.

03 березня 2023 року ОСОБА_6 консультований лікарем терапевтом-ендокринологом, рекомендовано лікування.

06 березня 2023 року ОСОБА_6 був обстежений за допомогою мобільного діагностичного комплексу.

03 квітня 2023 року ОСОБА_6 був консультований лікарем-терапевтом, яким було рекомендовано симптоматичне лікування.

10 травня 2023 року ОСОБА_6 був консультований лікарем-терапевтом, яким були встановлені відповідні діагнози та рекомендовано симптоматичне лікування.

22 червня 2023 року ОСОБА_6 був консультований лікарем-терапевтом, яким було рекомендовано симптоматичне лікування.

30 червня 2023 року ОСОБА_6 консультований в умовах ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України». Разом із тим, висновки щодо проведеної консультації з відповідними рекомендаціями щодо подальшого лікування на нагляду до КММЧ не надані.

11 липня 2023 року, ОСОБА_6 був оглянутий лікарем-терапевтом, приймає свої препарати та постійно звертається до фельдшера з проханням виміряти рівень артеріального тиску, показники якого вносяться до карти амбулаторного хворого.

14 серпня 2023 року був консультований лікарем-терапевтом. Від запропонованого переводу до стаціонару КММЧ ОСОБА_6 відмовився. Від медичних препаратів, які є в наявності в КММЧ відмовився, пояснивши, що приймає власні ліки.

16 серпня 2023 року від запропонованого загального аналізу крові відмовився.

З наданої відповіді вбачається, що станом на 28 серпня 2023 року стан здоров`я ОСОБА_6 відповідає перебігу наявних хронічних захворювань. Потребує постійного прийому гіпотензивних препаратів. Разом із тим, ОСОБА_6 постійно приймає свої ліки та використовує власний аппарат для вимірювання артеріального тиску.

25 серпня 2023 року ОСОБА_6 був доставлений до Інституту О.О . Шалімова, де у стаціонарних умовах був обстежений та консультований лікарями-фахівцями, та йому були встановлені відповідні діагнози.

Разом із тим, будь-які рекомендації щодо призначеного лікування у висновку відсутні, тому ОСОБА_6 рекомендовано продовжувати амбулаторне лікування.

20.9.Крім того, з відповіді Філії ДУ ЦОЗ від 18 серпня 2023 року вбачається, що будь-які висновки, за результатом консультації в ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова» НАМН України, щодо проведеної консультації з відповідними рекомендаціями щодо подальшого лікування та нагляду до КММЧ ні від ОСОБА_6, ні від його представників не надані.

20.10.Оскільки додаткові обстеження відбувались поза приміщенням ДУ «Київський слідчий ізолятор» та супроводжувались конвоюванням ОСОБА_6 до ДУ «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова» та ДУ «Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова», вказане свідчить про реальне вжиття комплексу заходів, пов`язаних із наданням ув`язненому можливості скористатись правом на 1) вільний вибір лікаря (що передбачено п. 2.6 Розділу II Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту) та 2) консультацію лікарів.

20.11.Дослідивши надані стороною захисту документи, суд переконався у тому, що обсяг наданих обвинуваченому медичних послуг свідчить про відсутність обмежень у доступі до медичної допомоги.

Крім того, колегія суддів констатує, що для підвищення емоційно-смислової значущості своїх доводів, сторона захисту необґрунтовано робила категоричні висновки про те, що стан здоров`я ОСОБА_6 є критичним, а динаміка захворювань останнього свідчить про суттєве погіршення стану його здоров`я. Вказане не підтверджується ні медичними документами, ні листами лікарняних установ, які є у розпорядженні суду.

21.Посилання сторони захисту на сумлінне та добросовісне виконання ОСОБА_6 покладених обов`язків у межах іншого кримінального провадження, яке перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді, не спростовує доводів сторони обвинувачення щодо необхідності застосування запобіжного заходу, який достатньою мірою буде гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та забезпечить його належну процесуальну поведінку саме у цьому кримінальному провадженні.

22.Доводи сторони захисту, що депутатство дружини ОСОБА_6 ОСОБА_19, її перебування в Україні та виконання обов`язків представника територіальної громади м. Києва є обставиною, яка підтверджує міцність соціальних зв`язків ОСОБА_6, суд відхиляє. На переконання колегії суддів, рід діяльності, соціальний статус, громадська робота подружжя особи, щодо якої вирішується питання про застосування чи продовження строку дії запобіжного заходу, не може свідчити про те, що вказана зайнятість буде стримуючим фактором для підозрюваного чи обвинуваченого, який здатен запобігати ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.

23.Інформації про доходи ОСОБА_6 за період з 2016 року по 2023 рік, які відображені у відповіді ГУ ДПС України у м. Києві; залишки грошових коштів на рахунках ОСОБА_6 та ОСОБА_19 ; задекларовані ОСОБА_19 доходи за 2022 рік внаслідок здійснення підприємницької діяльності не спростовує висновків про наявність на праві приватної власності у ОСОБА_6 та його родичів значних матеріальних активів.

24.Також суд критично оцінює надані стороною захисту відомості про вартість та перелік майна, яке перебуває у власності ОСОБА_6 та його дружини, оскільки більша частина вартості майна розрахована по курсу іноземної валюти до національної валюти України станом на дату придбання майна або реєстрації права власності на нього, що мало місце протягом 2008-2013 років, а не на час розгляду клопотання.

25.Суд також відхиляє всі доводи сторони захисту, які пов`язані з тим, що ОСОБА_6 є батьком трьох дітей, а необхідність виконання обвинуваченим батьківських обов`язків та наявність у дітей ОСОБА_6 потреб у батьку виключає його перебування під вартою. З урахуванням висловлених обвинуваченим пояснень та досліджених матеріалів, суд констатує, що діти ОСОБА_6 не позбавлені батьківського піклування, навчаються. В обґрунтування клопотання сторона захисту надавала суду довідки від 16 червня 2023 року про навчання дітей ОСОБА_6 в ТОВ «ЦЕНТР ОСВІТИ «ОПТІМА»». Вказані відомості не спростовують ризик переховування ОСОБА_6 від суду, а свідчать про здобуття дітьми обвинуваченого освіти, реалізуючи право, передбачене ст. 53 Конституції України. На переконання колегії суддів, безвідносно до даного кримінального провадження, навчання дітей осіб, щодо яких обрано запобіжний захід, пов`язаний із позбавленням волі, не констатує наявність міцних соціальних та сімейних зв`язків та не свідчить про нівелювання ризику переховування від суду.

26.Окрім того, сторона захисту наголошувала на тому, що на утриманні ОСОБА_6 перебувають батьки похилого віку, які є пенсіонерами, а саме ОСОБА_28 - 1954 р.н. та ОСОБА_29 - 1954 р.н. Вказані доводи суд оцінює критично, оскільки доказів на підтвердження утримання ОСОБА_6 своїх батьків не надано.

27.Щодо доводів сторони захисту про існування реальної загрози життю і здоров`ю ОСОБА_6 під час його перебування у СІЗО, залишаючись у якому він знаходиться під постійною загрозою ракетного удару. Матеріали судового провадження містять відповідь начальника ДУ «Київській слідчий ізолятор» від 10 травня 2023 року з якої можна зробити висновок, що у вказаній установі, у випадку оголошення сигналу «повітряна тривога», діє План реагування при надзвичайних ситуаціях.

28.Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6, перебуваючи в слідчому ізоляторі, не має можливості ознайомлюватись із матеріалами кримінального провадження, не має доступу до мережі Інтернет та комп`ютерної техніки, а матеріали кримінального провадження містять технічні носії, відтак у обвинуваченого немає можливості готуватись до судових засідань та захищати себе. Вказані обставини не спростовують наявність ризиків, у яких суд переконався за результатом розгляду цього клопотання. Обвинувачений не позбавлений можливості ознайомлюватись із матеріалами судового провадження в суді, висловлюватись щодо них протягом всього судового розгляду та подавати письмові заперечення.

29.Сторона захисту просила суд критично поставитись до угоди про нерозголошення конфіденційної інформації від 06 липня 2021 року. Захист повідомив, що безпосередньо ОСОБА_6 намірів на викуп частини компанії не мав, однак, у зв`язку з тим, що брав участь при перемовинах з приводу викупу її частки іншою особою, то угоду з ним було підписано, як і з іншими учасниками перемовин. На обґрунтування цих доводів захист надав пояснення ОСОБА_20 від 18 липня 2023 року. Суд критично відноситься до вказаних доводів сторони захисту. Зі змісту угоди, ОСОБА_30 та ОСОБА_31 - Сторона 1 та ОСОБА_20 - Сторона 2 домовились обговорити питання реалізації проекту, який передбачає купівлю Стороною 1 50 % акцій юридичної особи-нерезидента, якій належать корпоративні права низки юридичних осіб. Вказана угода була укладена 06 липня 2021 року, а вилучена 17 жовтня 2022 року під час обшуку за адресою фактичного проживання ОСОБА_6 . Підпункт «ж» пункту 4 вказаної угоди містить застереження, що після прийняття однією із Сторін рішення щодо доцільності реалізації проекту, але не пізніше одного року з дня укладання угоди, приймаюча сторона зобов`язується повернути відкриваючій стороні або знищити отриману нею конфіденційну інформацію. Враховуючи, що між датами укладання угоди та її вилученням минуло більше 15 місяців, продовження її зберігання ОСОБА_6 змушує суд критично віднестись до доводів сторони захисту щодо відсутності зацікавленості обвинуваченого у реалізації проекту. Крім того, під час розгляду справи в суді, ОСОБА_6 повідомляв, що «підписував такі документи сотнями», проте під час обшуку, серед «сотень» таких угод, виявлено саме цю.

30.Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що заставу за ОСОБА_6 може внести тільки його дружина, або інші особи, визначені кримінальним-процесуальним законом як близькі родичі та члени сім`ї. Приписами частини 2 статті 182 КПК України передбачено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою особою (заставодавцем). Дійсно, КПК України обмежує коло осіб, які можуть бути заставодавцями. Наведеною раніше нормою передбачено, що заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності. Відтак, заставодавцем може бути підозрюваний, обвинувачений та будь-яка інша фізична чи юридична особа, крім зазначених в другому реченні ч. 2 ст. 182 КПК України.

31.Суд відхиляє доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_6 не може перетнути державний кордон як багатодітний батько враховуючи те, що він є державним службовцем, а згідно указу Президента України, вказаній категорії громадян України у разі введення воєнного стану заборонено перетинати державний кордон.

Дійсно, указом Президента України введено у дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 23 січня 2023 року «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». В результаті чого Кабінет Міністрів Україні постановою № 69 від 27 січня 2023 року вніс зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України. Враховуючи зміни, у разі введення в Україні воєнного стану члени Кабінету Міністрів України, перші заступники та заступники міністрів, керівники центральних органів виконавчої влади, їх перші заступники та заступники, Державний секретар Кабінету Міністрів України, його перший заступник та заступники, Керівник Апарату Верховної Ради України, його перший заступник та заступники, державні секретарі міністерств, Керівник Офісу Президента України та його заступники, керівники інших допоміжних органів і служб, утворених Президентом України, та їх заступники, Голова Служби безпеки, його перший заступник та заступники, Голова та члени Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Голова та члени Рахункової палати, Голова та члени Центральної виборчої комісії, голови та члени інших державних колегіальних органів, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, його перший заступник та заступники, народні депутати України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини та його представники, Голова Національного банку України, його перший заступник та заступники, Постійний Представник Президента України в Автономній Республіці Крим та його заступники, голови місцевих держадміністрацій, їх перші заступники та заступники, судді Конституційного Суду України, судді, прокурори, керівники інших державних органів та їх заступники, депутати місцевих рад, а також керівники структурних підрозділів державних органів та органів місцевого самоврядування і працівники, які заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, керівники державних унітарних підприємств та їх заступники, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать державі, голова та члени виконавчих органів господарських товариств, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, у тому числі дочірніх підприємств, мають право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження. Разом із тим, стороною захисту не надано підтвердження того, ОСОБА_6 обіймає відповідну посаду та відноситься до категорій публічних службовців, яким заборонено виїзд за кордон.

32.При вирішенні клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу, сторона захисту надала суду та просила врахувати листи на підтвердження репутації та характеристики ОСОБА_6 .

З відповіді Київського національного економічного університеу ім. В. Гетьмана, ОСОБА_6 навчався у вказаному навчальному закладі на заочній формі навчання до 2001 року, а враховуючи дату завершення навчання не є можливим надати детальну характеристику ОСОБА_6 .

З характеристики НУ «Чернігівська політехніка», у вказаному навчальному закладі ОСОБА_6 навчався з 1995 по 2000 рік, тобто 23 роки тому, що ставить під сумнів актуальність відомостей які міг надати університет щодо особи ОСОБА_6 .

З характеристики AT «Державна продовольча-зернова корпорація України», ОСОБА_6 - досвідчений керівник з високими фаховими знаннями. Позитивно характеризує ОСОБА_6 й ГО «Федерація дзюдо України».

Разом із тим, надані навчальними закладами характеристики колегія суддів не враховує, оскільки вони стосуються обставин більш ніж двадцятирічної давності, тому не є актуальними. Характеристику ОСОБА_6, як досвідченого керівника та особи з високими фаховими знаннями, колегія суддів до уваги не бере, враховуючи, що йому інкриміновано вчинення службового злочину. Крім того, широке коло соціальних зв`язків ОСОБА_6 з іноземними громадянами та їх посадовими особами у результаті здійснення ним депутатської діяльності в групах з міжпарламентських зв`язків, зокрема, з Азербайджанською Республікою, Федеративною Республікою Бразилія, Республікою Казахстан, Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, Китайською Народною Республікою, Сполученими Штатами Америки та Державою Ізраїль. Наявність таких зв`язків може бути використано обвинуваченим у цілях переховування від суду за межами України. Більше того, вказані відомості не свідчать про нівелювання встановлених судом ризиків.

33.У своїх запереченням сторона захисту наголошувала на тому, що ризик переховування ОСОБА_6 від суду прокурор обґрунтовує виключно з огляду на покарання, яке може бути призначене обвинуваченому у випадку постановлення щодо нього обвинувального вироку. Крім того, станом на дату розгляду клопотання, ОСОБА_6 вважається невинуватим, а тому врахування суворості покарання не може бути визначальним при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд відхиляє ці доводи, та констатує, що крім вказаного, зазначений ризик прокурор обґрунтовує майновим станом як самого обвинуваченого, так і його близьких осіб, наявністю нерухомого та рухомого майна, значних грошових заощаджень, які є достатніми для фінансового забезпечення обвинуваченого під час можливого його переховування та перебуванням і проживанням членів сім`ї закордоном, що свідчить про можливість проживання закордоном.

34.1. Дійсно, сама по собі тяжкість можливого покарання не є вирішальною при оцінці ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, однак, на переконання колегії суддів, даний факт у сукупності з відомостями, що характеризують особу обвинуваченого, може слугувати підставою для переховування від суду.

34.На переконання сторони захисту, надана стороною обвинувачення анкета щодо звернення ОСОБА_6 до Держави Ізраїль з проханням про отримання візи репатріанта також не свідчить про мету переховування останнього. При оцінці вказаного факту, захист просив врахувати, що ОСОБА_6 систематично з короткими інтервалами у часі здійснював виїзди за межі України, крім того п`ять разів під час дії воєнного стану в Україні, що не оспорюється та підтверджується матеріалами справи. Відхиляючи цей довод та надаючи оцінку відшуканій під час обшуку у ОСОБА_6 анкеті, суд вважає за необхідне розмежувати та не ототожнювати реалізацію конституційної гарантії свободи пересування та репатріацію, як комплекс заходів спрямований із поверненням на батьківщину з поновленням громадянських прав та виникнення особливого правового зв`язку з приймаючою державою.

35.Таким чином, встановлення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які не зменшилися та відсутність інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть їм запобігти, виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою, а тому стосовно нього необхідним і обґрунтованим є продовження тримання під вартою з визначенням застави.

постановив:

1.У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

2.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 задовольнити частково.

3.Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 12 листопада 2023 року.

4.Визначити обвинуваченому ОСОБА_6 заставу у розмірі 48 730 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 130 791 320 (сто тридцять мільйонів сімсот дев`яносто одну тисячу триста двадцять) гривень, після внесення якої він звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

5.Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_5 .

6.У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за викликом до суду, а в разі неможливості прибуття за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну місця свого проживання;

4) утримуватись від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 щодо обставин, викладених в обвинувальному акті відносно ОСОБА_6 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, службовий паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, окрім паспорта громадянина України;

6) носити електронний засіб контролю.

7.Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначити до 12 листопада 2023 року.

8.Роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

9.Роз`яснити обвинуваченому та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

10.Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора з групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року.

11.Копію ухвали вручити обвинуваченому, захисникам, прокурору негайно після її оголошення та направити в ДУ «Київський слідчий ізолятор» для виконання.

12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

13.Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

14.Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3