- Presiding judge (HACC) : Strohyi I.L.
Справа № 991/6393/23
Провадження № 1-кс/991/8031/23
УХВАЛА
14 вересня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_5 про арешт майна у кримінальному провадженні №52023000000000132 (далі кп №52023000000000132),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі слідчий суддя, ВАКС) надійшли матеріали кримінального провадження за єдиним унікальним номером №991/6393/23 (провадження №1-кс/991/6407/23) за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора САП ОСОБА_6, після закінчення апеляційного провадження.
2.Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 12 вересня 2023 року справу про арешт майна передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_1 .
3.Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07вересня 2023року (далі АП ВАКС) скасовано ухвалу слідчого судді ВАКС від 04 серпня 2023 року про арешт майна, а також постановлено нову ухвалу, якою призначено новий розгляд клопотань прокурора САП та клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України (далі НАБУ) ОСОБА_3, погодженого Генеральним прокурором про арешт майна у кп №52023000000000132 у ВАКС. Згідно з ухвалою АПВАКС, під час нового судового розгляду кожне із клопотань про арешт майна, об`єднаних ухвалою слідчого судді ВАКС від 18 липня 2023 року, слід розглядати окремо та надавати належну оцінку доводам, викладеним у клопотаннях, із подальшим ухваленням рішення відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.
4.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 12 вересня 2023 року виділено в окреме провадження клопотання про арешт майна з об`єднаних матеріалів судової справи №991/6393/23 (кп №52022000000000057), а саме: (1) клопотання прокурора САП ОСОБА_6 (вхідний №26002/23-Вх від 17 липня 2023 року) про арешт майна, вилученого під час обшуку у ОСОБА_7 за за адресою: АДРЕСА_1 ; (2) клопотання прокурора САП ОСОБА_6 (вхідний №26002/23-Вх від 17 липня 2023 року) про арешт майна, вилученого під час обшуку у ОСОБА_8 ; (3) клопотання старшого детектива НАБУ ОСОБА_3, погоджене Генеральним прокурором ОСОБА_9 (вхідний № 26005/23-Вх/ від 17 липня 2023 року) про арешт майна підозрюваної ОСОБА_10 .
5.Предметом розглядуу цьомупровадженні єклопотання прокурора САП ОСОБА_6 (вхідний№ 26002/23-Вхвід 17липня 2023року)про арештмайна,вилученого підчас обшукууОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, а саме: (1)мобільного телефона «Apple iPhone» 14 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ; (2)ноутбука «Lenovo MIIX 520-121 KB», s/n YD0723EC із зарядним пристроєм.
6.Клопотання обґрунтоване тим, що НАБУ здійснюється досудове розслідування, кп №52023000000000132 від 23 березня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 27 ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК).
7.Прокурор у клопотанні стверджував, що досудовим розслідуванням установлено, що народний депутат України ІХ скликання ОСОБА_10, використовуючи надану їй владу та службове становище, за попередньою змовою зі своєю помічницею ОСОБА_8 та іншими службовими особами органів державної влади, налагодили протиправну схему отримання неправомірної вигоди від громадян за вирішення різного роду питань, зокрема, за включення в інформаційну систему «Шлях» відомостей про відповідних осіб, винесення про це розпоряджень відповідних обласних військових адміністрацій та подальшого безперешкодного перетину державного кордону.
8.Прокурор зазначав, що 24 лютого 2022 року Указом Президента України введено в Україні воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, що призвело до застосування особливостей правил перетину державного кордону у разі введення в Україні воєнного стану, передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27 січня 1995 року «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України».
9.Пунктом 2-8 правил визначено, що у разі введення на території України воєнного стану пропуск водіїв, що здійснюють перевезення медичних вантажів, вантажів гуманітарної допомоги автомобільними транспортними засобами для потреб Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також населення України, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за наявності відповідних рішень про виїзд за межі України, виконання правил перетину державного кордону України та за наявності інформації про особу у відповідній інформаційній системі, адміністратором якої є Укртрансбезпека. Рішення про виїзд за межі України водіїв, що здійснюють перевезення зазначених вантажів (гуманітарної допомоги) приймається Мінінфрастрктури або обласними, Київською міською військовими адміністраціями за наявності відповідного обґрунтування щодо обсягів вантажів та кількості транспортних засобів, необхідних для їх перевезення, у листах від будь-якого з таких органів, підприємств, установ, організацій, закладів: військових, правоохоронних органів; військових адміністрацій; медичних закладів; відправників чи отримувачів гуманітарної допомоги.
10.Прокурор зазначав, що в березні 2023 року ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10 та службовими особами Київської обласної військової адміністрацій, Державної прикордонної служби України, зокрема з числа осіб, що відносяться до військовослужбовців вищого офіцерського складу, попрохала у ОСОБА_11 неправомірну вигоду у сумі 6000 доларів США, двома частинами по 3000 доларів США, які отримали 03 та 13 березня 2023 року, за включення в інформаційну систему «Шлях» відомостей про ОСОБА_12, винесення відповідного розпорядження Київської обласної військової адміністрації та подальшого безперешкодного перетину останнім державного кордону.
11.З огляду на це, прокурор переконаний, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК, а саме прохання надати та одержання неправомірної вигоди, вчинене групою осіб з числа фізичних та службових осіб, окремі з яких займають особливо відповідальне становище, для себе та третіх осіб за вчинення такими службовими особами в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їм влади та службового становища.
12.Окрім цього, досудовим розслідуванням установлено, що впродовж травня-липня 2023 року ОСОБА_8, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_10, службовими особами однієї з обласних військових адміністрацій, Державної прикордонної служби України, зокрема з числа осіб, що відносяться до військовослужбовців вищого офіцерського складу, висловили прохання ОСОБА_11 надати неправомірну вигоди в сумі 5300 доларів США за включення в інформаційну систему «Шлях» відомостей про нього, винесення відповідного розпорядження обласної військової адміністрації, що дає підставу для перетину державного кордону.
13.Прокурор зазначав, що 02 червня 2023 року була отримана перша частина неправомірної вигоди в сумі 2500 доларів США як аванс.
14.05 липня 2023 року ОСОБА_8 та ОСОБА_10 одержали від ОСОБА_11 решту неправомірної вигоди в розмірі 2800 доларів США за включення в інформаційну систему «Шлях» відомостей про нього, винесення відповідного розпорядження обласної військової адміністрації, що дає підставу для перетину державного кордону.
15.З огляду на це, прокурор вважав, що вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 368 КК, а саме прохання надати та одержання неправомірної вигоди, вчинене групою осіб з числа фізичних та службових осіб, окремі з яких займають особливо відповідальне становище, для себе та третіх осіб за вчинення такими службовими особами в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їм влади та службового становища.
16.Санкція ч. 4 ст. 368 КК передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, у зв`язку з чим таке кримінальне правопорушення, відповідно до ч. 6 ст. 12 КК, є особливо тяжким.
17.Прокурор зазначав, що 05 липня 2023 року неправомірна вигода була передана від ОСОБА_11 ОСОБА_8, яка, у свою чергу, того ж дня передала гроші в сумі 2800 доларів США ОСОБА_10 .
18.05 липня 2023 року проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, під час якого виявлено та вилучено: (1)мобільний телефон «Apple iPhone» 14 Pro Max, IMEI1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ; (2)ноутбук «Lenovo MIIX 520-121 KB», s/n YD0723EC із зарядним пристроєм.
19.Постановою детектива від 06липня 2023року зазначені об`єкти визнані речовими доказами у кп №52023000000000132.
20.Зважаючи на це, прокурор просив накласти арешт на: (1)мобільний телефон «Apple iPhone» 14 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ; (2)ноутбук «Lenovo MIIX 520-121 KB», s/n YD0723EC із зарядним пристроєм, з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
Позиція учасників у судовому засіданні
21.Детектив у судовому засіданні підтримав клопотання прокурора та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у ньому.
22.Представник особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про арешт майна з огляду на те, що відсутні підстави для накладення арешту, оскільки: (1)спеціальна конфіскація не може бути застосована до майна ОСОБА_7, оскільки вона не є підозрюваною; (2)арешт не може бути накладений на згадане майно, позаяк воно не є речовим доказом. На переконання адвоката, речовим доказом, власне, є інформація, яка міститься в електронних носіях мобільному телефоні та ноутбуці.
Установлені слідчим суддею обставини, і положення закону, якими він керувався. Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
Факти та обставини, встановлені слідчим суддею, що мають значення для кримінального провадження
23.Вирішуючи заявлене клопотання, слідчий суддя на підставі витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань установив, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кп № 52023000000000132. У межах цього кримінального провадження розслідуються, серед іншого, наступні факти:
(1)особа підбурює до надання неправомірної вигоди групі службових осіб, окремі учасники якої займають особливо відповідальне становище, за вчинення такими службовими особами в інтересах того, хто надає таку вигоду, та в інтересах третьої особи, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
(2)Група осіб з числа службових осіб органів виконавчої влади, військовослужбовців, які займають відповідальне становище, та фізичних осіб, діючи за попередньою змовою, прохали та отримали неправомірну вигоду для себе та третіх осіб за вчинення такими службовими особами в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища.
(3)Група осіб з числа службових осіб органів виконавчої влади та інших фізичних осіб, у тому числі службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, діючи за попередньою змовою, прохають надати та отримали частину неправомірної вигоди від фізичної особи за вчинення такими службовими особами дій з використанням наданої їй влади та службового становища.
(4)Група осіб з числа службових осіб органів виконавчої влади, військовослужбовців, які займають відповідальне становище та інших фізичних осіб, у тому числі, службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, діючи за попередньою змовою, прохали та отримали неправомірну вигоду від фізичної особи за вчинення такими службовими особами дій з використанням наданої їм влади та службового становища.
(5)Група осіб з числа службових осіб органів виконавчої влади, військовослужбовців та інших фізичних осіб, у тому числі службових осіб, які займають особливо відповідальне становище, діючи за попередньою змовою, прохають надати неправомірну вигоду за вчинення такими службовими особами дій з використанням наданої їм влади та службового становища.
24.05-06 липня 2023 року детективами НАБУ був проведений обшук, за результатами якого складений відповідний протокол (далі протокол обшуку від 05-06 липня 2023 року).
25.Згідно зпротоколом обшукувід 05-06липня 2023року,у ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, було виявлено і вилучено: (1)мобільний телефон «Apple iPhone» 14 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1 IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ; (2)ноутбук «Lenovo MIIX 520-121 KB», s/n YD0723EC із зарядним пристроєм.
26.Постановою детектива від 06липня 2023року мобільний телефонта ноутбукіз заряднимпристроєм визнані речовими доказами
Положення закону, якими керувався слідчий суддя
27.З огляду на встановлені обставини, далі будуть наведені норми КПК, якими керувався слідчий суддя, вирішуючи це клопотання.
28.Позбавлення абообмеження прававласності підчас кримінальногопровадження здійснюєтьсялише напідставі вмотивованогосудового рішення,ухваленого впорядку,передбаченому цимКодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення (ст. 16 КПК).
29.Згідно зч.1та п.7ч.2ст.131КПК заходизабезпечення кримінальногопровадження застосовуютьсяз метоюдосягнення дієвостіцього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
30.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:(1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; (2)потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; (3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
31.Згідно з ч.1ст.170КПК арештоммайна єтимчасове,до скасуванняу встановленомуКПК порядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомкримінального правопорушення,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
32.Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК арешт майна допускається з метою забезпечення: (1)збереження речових доказів; (2) спеціальної конфіскації; (3) конфіскації майна як виду покарання; (4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
33.Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК.
34.Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК у випадку, передбаченому пунктом 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК.
35.Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
36.Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
37.Відповідно до ч. 1 ст. 171 КПК із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися, зокрема, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.
38.Згідно з ч. 2 ст. 171 КПК у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: (1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; (2) перелік і види майна, що належить арештувати; (3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; (4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
39.Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
40.Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: (1) правову підставу для арешту майна; (2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); (4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); (5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; (6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
41.Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна.
42.Згідно з ч. 4 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
43.Відповідно до ч. 5 ст. 173 КПК у разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: (1)перелік майна, на яке накладено арешт; (2)підстави застосування арешту майна; (3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; (4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; (5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
44.Оскільки у клопотанні прокурор просив накласти арешт на речі та кошти з двох окремих правових підстав, а саме: (1) збереження речових доказів та (2) спеціальної конфіскації, то далі слідчий суддя, вирішуватиме чи є підстави для арешту вилучених під час обшуку речей та коштів за кожною із цих підстав.
Щодо арешту з метою забезпечення збереження речових доказів
45.Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
46.Обґрунтовуючи цю підставу для арешту, прокурор у клопотанні та детектив у судовому засіданні покликались на те, що у мобільному телефоні, належному ОСОБА_7, міститься листування про обставини вчинення кримінального правопорушення. Водночас, під час огляду ноутбука виявлено проєкти документів, які в майбутньому стали підставою для перетину державного кордону особами за допомогою системи «Шлях». До того ж, детектив зазначав, що щодо мобільного телефона та ноутбука призначена комп?ютерно-технічна експертиза. З огляду на це, прокурор та детектив вважали, що у мобільному телефоні та ноутбуці зафіксовані відомості, які мають значення для встановлення обставин цього кримінального провадження, зокрема, можуть бути використані як докази.
47.Слідчий суддя погоджується з такою позицією, позаяк кримінальне правопорушення, за версією органу досудового розслідування, імовірно було вчинено Народним депутатом України, за пособництва її помічників. У мобільному телефоні та ноутбуці ОСОБА_7, яка є помічником Народного депутата України ОСОБА_10 детектив виявив листування щодо обставин імовірного вчинення кримінального правопорушення, а на ноутбуці проєкти документів, які в майбутньому стали підставою для виїзду осіб за кордон. З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що мобільний телефон та ноутбук могли зберегти на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Отже, вони є речовими доказами у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 98 КПК.
48.До того ж, 19 липня 2023 року у кримінальному провадженні призначено судову комп?ютерно-технічну експертизу щодо наявності, у тому числі, на ноутбуці «Lenovo MIIX 520-121 KB», s/n YD0723EC документів та текстових файлів, які мають значення для цього кримінального провадження.
49.З огляду на те, що мобільний телефон та ноутбук відповідають ознакам, передбаченим ст. 98 КПК, тобто є достатні підстави вважати, що вони могли зберегти на собі сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження,то зметою збереженняречових доказівна нихможе бутинакладений арешт.
50.Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що на мобільний телефон Iphone 14 Pro Max та ноутбук Lenovo, вилучені під час обшуку 05-06 липня 2023 року в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, слід накласти арешт, з метою забезпечення збереження речового доказу.
Щодо арешту з метою спеціальної конфіскації
51.Згідно зч.1ст.96-1КК спеціальнаконфіскація полягаєу примусовомубезоплатному вилученніза рішеннямсуду увласність державигрошей,цінностей таіншого майнау випадках,визначених КК,за умовивчинення умисногокримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого Особливою частиною КК, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого ч. 1 ст. 150, ст. 154, частинами 2, 3 ст. 159-1, ч. 1 ст. 190, ст. 192, ч. 1 ст. 204, 209-1, 210, частинами 1, 2 ст. 212, 212-1, ч. 1 ст. 222, 229, 239-1, 239-2, ч.2 ст. 244, ч. 1 ст. 248, 249, частинами 1, 2 ст. 300, ч. 1 ст. 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, ст. 363, ч. 1 ст. 363-1, 364-1, 365-2 КК.
52.Відповідно до ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: (1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; (2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; (3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; (4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
53.Кримінальні правопорушення,які розслідуютьсядетективами,можутьбути вчинені лише з прямим умислом, а за вчинення цих кримінальних правопорушень передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
54.Отже, таке кримінальні правопорушення охоплюються випадками, передбаченими у ч. 1 ст.96-1 КК, за яких може бути застосована спеціальна конфіскація.
55.Водночас, слідчий суддя переконаний, що вилучений мобільний телефон та ноутбук не відповідають критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 96-2 КК, позаяк, прокурор та детектив не довели, що вони: (1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; (2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; (3) були предметом кримінального правопорушення; (4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення.
56.З огляду на це, слідчий суддя не знайшов підстав для накладення на мобільний телефон та ноутбук арешту з метою спеціальної конфіскації.
Щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження та виправданості потреб досудового розслідування у втручанні у права і свободи особи
57.Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
58.На переконання слідчого судді, на цьому етапі досудового розслідування, накладення арешту на речі з метою, забезпечення речових доказів, є необхідним для виконання вищенаведеного завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.
59.Такий арешт пов`язаний з втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Водночас, на переконання слідчого судді, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням.
60.Слідчий суддя дійшов висновку, що цей суспільний інтерес при врівноважуванні повинен отримати більшу вагу, тоді як інтерес осіб, що полягає у можливості володіти своїм майном, має порівняно меншу вагу.
61.Окрім того, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна мобільного телефону та ноутбуку, щодо яких існують достатні підстави вважати, що вони є речовими доказом, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Щодо доводів представника ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_4 .
62.Адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про арешт майна з огляду на те, що відсутні підстави для накладення арешту, оскільки арешт не може бути накладений на згадане майно, позаяк воно не є речовим доказом. На переконання адвоката, речовим доказом, власне, є інформація, яка міститься в електронних носіях мобільному телефоні та ноутбуці.
63.Щодо твердження адвоката ОСОБА_4 про невідповідність мобільного телефона та ноутбука критеріям речових доказів, слідчий суддя зазначає, що це питання досліджено у пунктах 45-50 цієї ухвали. Варто лише зазначити, що слідчий суддя не погоджується з твердженням захисника, що речовим доказом слід визначати інформацію, яка міститься в мобільному телефоні та ноутбуці, позаяк ч. 1 ст. 98 КПК визначає, що речовими доказами є «матеріальні об?єкти». Однак, на переконання слідчого судді, інформація, яка міститься у мобільному телефоні та ноутбуці не є матеріальним об?єктом. Тому, слідчий суддя дійшов висновку, що слід арештувати пристрої (у цьому випадку мобільний телефон та ноутбук), які, власне, є матеріальними об?єктами та зберегли на собі інформацію, яка має значення для встановлення обставин кримінального провадження. Тому, ноутбук та мобільний телефон відповідають критеріям речових доказів.
64.З огляду на це, твердження адвоката ОСОБА_4 слідчий суддя визнає неспроможними, а клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню.
З цих підстав, керуючись статтями 170 173, 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) з метою забезпечення збереження речових доказів на вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 у ОСОБА_7 речі, а саме:
(1)мобільний телефон «Apple iPhone» 14 Pro Max, IMEI 1: НОМЕР_1 ; IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою НОМЕР_3 ;
(2)ноутбук «Lenovo MIIX 520-121 KB», s/n YD0723EC із зарядним пристроєм.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ігор СТРОГИЙ