- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/7969/23
Провадження № 1-кс/991/8008/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
18 вересня 2023 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_9.
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 06 березня 2023 року за № 42023000000000347.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_2 (інша інформація у клопотанні відсутня).
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_2 ; захисник ОСОБА_3
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2023 року, у кримінальному провадженні за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 372 КК України.
Питання про скасування арешту майна вирішується за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання захисника ОСОБА_3 обґрунтоване наступним.
У провадженні детективів Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 372, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 384, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2023 року у справі № 991/4470/23 (провадження № 1-кс/991/4490/23) задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, про арешт майна, шляхом позбавлення власника (володільця) права користування, розпорядження та відчуження грошовими коштами у сумі 28000 доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркушами паперу формату А4 з рукописним текстом, виявлені та вилучені у сейфі кабінету ОСОБА_2 18 травня 2023 року під час обшуку адміністративної будівлі Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області за адресою: Дніпропетровська область, смт. Слобожанське, вул. Героїв України, 7, з метою збереження речових доказів.
Захисник вважає, що зазначений арешт підлягає скасуванню судом як такий, що порушує права власника вказаного майна через його необґрунтованість, оскільки: судове рішення про накладення арешту не містить жодного обґрунтування наявності ризиків, передбачених аб. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, правової підстави для арешту майна, можливості використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Крім того, на думку захисника, слідчим суддею не надано належної оцінки наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, а також не врахована, не оцінена та необґрунтована розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, та наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Захисник також вважає, що на теперішній час, в подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна відпала потреба, а безпідставне утримання вищезазначеного майна порушує гарантовані Конституцією України права власників такого майна.
З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням, у якому просить:
- арешт, шляхом позбавлення власника (володільця) права користування, розпорядження та відчуження грошовими коштами у сумі 28000 доларів США з двома конвертами коричневого кольору та пакетом чорного кольору, аркушами формату А4, в яких вони упаковані, 2 аркушами паперу формату А4 з рукописним текстом, виявлені та вилучені у сейфі кабінету ОСОБА_2 18 травня 2023 року, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від 07 червня 2023 року у справі № 991/4470/23 (провадження № 1-кс/991/4490/23) - скасувати.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин захисник долучив до нього копії матеріалів, зокрема: ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07 червня 2023 року у справі № 991/4470/23 (провадження № 1-кс/991/4490/23); повідомлення про підозру ОСОБА_2 ; ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 30 серпня 2023 року у справі № 991/7529/23 (провадження № 1-кс/991/7562/23).
Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримали та просили його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Слідчий суддя дослідив клопотання з доданими матеріалами та заслухав думку учасників судового провадження.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 КПК України: «Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження».
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 КПК України: «У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 33-1 КПК України: «Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 46 КПК України: «Захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України: «Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, умовою підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду є вчинення злочину особою, яка обіймає будь-яку з посад, визначених п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відповідно до вимог п. п. 2 та 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-2, 366-3, 368, 368-5, 369, 369-2, 410 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з таких умов: 2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків); 3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини».
Відповідно до вимог абз. 3 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України: «Детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 216 КПК України: «Якщо під час досудового розслідування буде встановлено інші кримінальні правопорушення, вчинені особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, або іншою особою, якщо вони пов`язані із кримінальними правопорушеннями, вчиненими особою, щодо якої ведеться досудове розслідування, і які не підслідні тому органу, який здійснює у кримінальному провадженні досудове розслідування, прокурор, який здійснює нагляд за досудовим розслідуванням, у разі неможливості виділення цих матеріалів в окреме провадження своєю постановою визначає підслідність всіх цих кримінальних правопорушень».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 217 КПК України: «У разі необхідності в одному провадженні можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, а також матеріали досудових розслідувань, по яких не встановлено підозрюваних, проте є достатні підстави вважати, що кримінальні правопорушення, щодо яких здійснюються ці розслідування, вчинені однією особою (особами)».
Відповідно до вимог абз. 3 п. 202 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України: «У разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду».
Відповідно до вимог примітки ст. 45 КК України: «Корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 372 КК України: «Притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності слідчим, прокурором чи іншою уповноваженою на те законом особою - карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк. Те саме діяння, поєднане з обвинуваченням у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, а також поєднане зі штучним створенням доказів обвинувачення або іншою фальсифікацією, - карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років».
З змісту наведених норм кримінального процесуального права видно, що слідчий суддя Вищого антикорупційного суду здійснює судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності цього суду, з питань що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Під час розгляду цієї скарги, з огляду на п. 9 листа Верховного Суду «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану» від 03 березня 2022 року за № 1/0/2-22 та з урахуванням загальних засад кримінального провадження (принципів змагальності, диспозитивності та рівності), слідчий суддя також зважає на попередню оцінку фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні клопотань прокурора САП про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в ухвалі слідчого судді від 01 червня 2023 року та про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, в ухвалі слідчого судді від 07 червня 2023 року, а також при вирішенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_2, в ухвалі слідчого судді від 27 липня 2023 року та низки скарг на бездіяльність детектива та/або прокурора, адвоката ОСОБА_7 в ухвалах від 01 серпня 2023 року, скарг адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру в ухвалах від 24 серпня 2023 року, а також клопотання прокурора САП про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 в ухвалі від 30 серпня2023 року у цьому кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує те, що під час розгляду клопотання прокурора САП про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 991/4684/23), клопотання прокурора САП про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту (справа № 991/4813/23), клопотання адвоката ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу застосованого до підозрюваного ОСОБА_2 (справа № 991/6491/23), та при вирішенні низки скарг на бездіяльність детектива та/або прокурора, адвоката ОСОБА_7 (справи № 991/6405/23, № 991/6406/23, № 991/6407/23, № 991/6408/23, № 991/6410/23, № 991/6411/23, № 991/6412/23, № 991/6413/23, № 991/6453/23, № 991/6456/23, № 991/6457/23, № 991/6464/23) та адвоката ОСОБА_3 та підозрюваного ОСОБА_6 про скасування повідомлення про підозру (справи № 991/7404/23 та № 991/7414/23), а також клопотання прокурора САП про зміну запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_8 (справа № 991/7529/23) у цьому кримінальному провадженні ним неодноразово було встановлено, що вказане кримінальне провадження не належить до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, а нових обставин, з моменту розгляду вищевказаних клопотань та скарг стороною захисту у клопотанні не наведено.
З огляду на викладе, слідчий суддя вважає, що адвокату ОСОБА_3 достеменно відомо, що вирішення цієї скарги знаходиться поза межами судового контролю слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, що передбачено вимогами ч. 2 ст. 33-1 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що це кримінальне правопорушення не належить до предметної підсудності ВАКС, що унеможливлює здійснення ним судового контролю у цьому кримінальному провадженні. Крім того, слідчий суддя враховує, що до вимог п. 6 ч. 2 ст. 412 КПК України судове рішення підлягає скасуванню, якщо порушено правила підсудності.
Слідчий суддя, з огляду на наведене, керуючись загальними засадами кримінального провадження, а також положеннями ст. ст. 7, 8, 9, 22, 26, 170, 174, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про існування підстав для закриття провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
Провадження за клопотанням захисника підозрюваного ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні за № 42023000000000347 від 06 березня 2023 року - закрити.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 22 вересня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1