- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/6415/23
провадження № 11-сс/991/676/23
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
27 вересня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі прокурора ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_10 - захисника ОСОБА_12, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від розгляду апеляційної скарги прокурора САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2023 р., -
в с т а н о в и л а:
11.09.2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга прокурора у кримінальному провадженні - прокурора шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_13 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2023 р. (т. 9 а.с. 86-90). 15.09.2023 року до початку апеляційного розгляду прокурором подано доповнення до апеляційної скарги (т. 9 а.с. 92-103).
Для розгляду апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_2, судді ОСОБА_3, ОСОБА_4 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.09.2023 р.) (т. 9 а.с. 91). 18.09.2023 року вказану апеляційну скаргу передано для розгляду судді - доповідачу та цього ж дня призначено її до розгляду (т. 9 а.с. 104).
У судовому засіданні до початку розгляду апеляційної скарги по суті захисником ОСОБА_10 заявлено відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - суддям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від розгляду справи № 991/6415/23 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.09.2023 р., якою відмовлено у задоволенні клопотання про обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., а також від усього кримінального провадження № 52017000000000361.
Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75, п. 3 ст. 76 КПК України як підставу для відводу, захисник зазначив, що іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та, відповідно, виключають її участь у провадженні, є наявність вже сформованої позиції у цьому провадженні, у зв`язку з чим судді раніше вже заявляли про самовідвід.
Так, ч. 3 ст. 76 КПК України визначено, що суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участь у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції. У даному провадженні постановою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 10.08.2022 р. ухвалу цієї ж колегії від 08.12.2021 р. у справі № 991/2461/20 про закриття апеляційного провадження скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Отже, наявна умова для відводу за ч. 3 ст. 76 КПК України, а саме - скасування ухвали суду апеляційної інстанції, яка виключає можливість цієї колегії суддів брати участь у будь-якому новому провадженні. З вищенаведених підстав 15.09.2022 року дана колегія суддів заявила про самовідвід від розгляду справи № 991/2461/20 за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_14 на ухвалу слідчого судді від 12.10.2020 р. про обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захист вважає, що у наведеному випадку обставини фактично ідентичні, оскільки стосуються того самого кримінального провадження, тієї самої підозрюваної особи, того самого виду запобіжного заходу, тієї самої правової позиції обвинувачення, а також тих самих доказів обвинувачення. Більше того, у вищевказаній ухвалі про самовідвід колегія суддів зазначила, що після призначення апеляційної скарги до розгляду нею розпочато апеляційний розгляд фактичних обставин по суті, а також надано оцінку правильності застосовування слідчим суддею норм матеріального права з окремих питань. Зокрема, колегія суддів вже дійшла висновків щодо перебування ОСОБА_12 у міжнародному розшуку в розумінні ч. 6 ст. 193 КПК України, а також щодо вручення їй повідомлення про підозру у належний спосіб, передбачений ч. 2 ст. 135 КПК України. Колегія суддів при цьому врахувала, що новий розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_14 по суті після скасування ухвали про закриття апеляційного провадження є повторним розглядом після скасування судом касаційної інстанції та, відповідно, може тлумачитися як порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, а також ч. 3 ст. 76 КПК України, тому заявила про самовідвід.
У цьому провадженні наявність сформованої позиції колегії суддів підтверджується не лише ухвалою про самовідвід від 15.09.2022 р. у справі № 991/2461/20, але й іншими її рішеннями. Так, 17.06.2020 року ця ж колегія закрила провадження за клопотанням прокурора про застосування до ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа № 991/2461/20), 18.06.2020 року постановила ухвалу про залишення без задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_14 на ухвалу слідчого судді від 23.01.2020 р. про арешт майна ОСОБА_12 (справа № 991/643/20), та 16.05.2022 року постановила ухвалу про задоволення апеляційної скарги прокурора та надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000361 стосовно ОСОБА_12 (справа № 991/7486/21). Отже, дана колегія суддів вже як мінімум тричі сформувала позицію щодо ОСОБА_12, відтак, її безсторонність може бути поставлена від сумнів.
За твердженням захисника, наведені обставини свідчать про наявність об`єктивного критерію упередженості колегії суддів, які наразі не усунуті, а тому її має бути відведено не тільки від розгляду справи № 991/6415/23, а й від усього кримінального провадження № 52017000000000361, оскільки КПК України не передбачає можливості відведення слідчого судді, суду від розгляду конкретного клопотання або скарги на стадії досудового розслідування, натомість, визначає можливість заявити відвід у кримінальному провадженні (ст. 75 КПК України). З врахуванням цих обставин, практики ЄСПЛ та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів має бути відведена від всього кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 р. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75, п. 3 ст. 76 КПК України.
У судовому засіданні захисники ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_8 підтримали завлений відвід та зазначили, що у даному провадженні колегія суддів вже заявляла самовідвід, а тому послідовність таких дій має бути дотримана. У даному провадженні всі докази, які надані стороною обвинувачення, вже оцінені цією колегією суддів, та висловлено позицію з багатьох процесуальних питань.
Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти заявленого відводу, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначила, що колегія суддів заявила самовідвід від розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_14 на ухвалу слідчого судді від 12.10.2020 р., оскільки у тій ситуації дійсно були наявні обставини, передбачені ч. 3 ст. 76 КПК України, у зв`язку із скасуванням судом касаційної інстанції попереднього рішення цієї ж колегії суддів. На даний час ОСОБА_12 повідомлено про нову підозру. Відтак, підстав для відводу, передбачених п. 3 ст. 76 КПК України, не існує, а обставин, які б свідчили про упередженість колегії суддів, захисниками не наведено.
Захисник ОСОБА_14, належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду (т. 9 а.с. 115, 125), у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення судового розгляду не звертався.
Підозрювана ОСОБА_12 повідомлена про дату, час та місце апеляційного розгляду за останнім відомим місцем реєстрації у м. Києві (т. 9 а.с. 133), а також, на виконання вимог ст. ст. 193, 297-5 КПК України, шляхом публікації у виданні газети «Урядовий кур`єр» повідомлення про судове засідання та розміщення на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора повістки про виклик у судове засідання (т. 9 а.с. 134, 139-141).
Враховуючи, що неявка підозрюваної ОСОБА_12 та її захисника ОСОБА_14, яким не підтверджено поважність причин своєї неявки у судове засідання, не перешкоджає вирішенню процесуального питання щодо відводу колегії суддів, заяву адвоката ОСОБА_10 про відвід колегії суддів розглянуто за їх відсутності.
Заслухавши доводи сторони захисту, думку прокурора, дослідивши матеріали провадження в частині, що стосується заяви про відвід, колегія суддів приходить до висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).
Положення ст. ст. 75, 76 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.
Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
При цьому, згідно з ч. 3 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді апеляційної інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду апеляційної інстанції.
Саме на ці підстави посилається захисник ОСОБА_10, заявляючи відвід колегії суддів.
Надаючи оцінку вищевказаним доводам, колегія суддів виходить з такого.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.10.2020 р. у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р. щодо ОСОБА_12, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено, що після затримання останньої не пізніше як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід підлягає розгляду слідчим суддею, судом за її участю у встановленому законом порядку. На вказану ухвалу слідчого судді адвокат ОСОБА_14 в інтересах ОСОБА_12 подав апеляційну скаргу, яку ухвалою судді - доповідача від 21.10.2020 р. призначено до апеляційного розгляду. Призначаючи апеляційну скаргу до розгляду, суд апеляційної інстанції керувався приписами ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України, однією з яких є забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК України), та правовою позицією, викладеною у постанові ККС ВС від 13.12.2018 р. у справі № 483/1186/16-к, щодо можливості оскарження ухвал слідчих суддів про обрання запобіжного заходу, постановлених в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, через тотожність термінів «застосування запобіжного заходу» та «обрання запобіжного заходу».
За результатами апеляційного розгляду, ухвалою колегії суддів від 08.12.2021 р. провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_14 закрито. Підставою для постановлення такого рішення стала виключно зміна правової позиції ККС ВС, яка викладена в ухвалі від 20.09.2021 р. у справі № 991/5913/21, щодо неможливості оскарження в апеляційному порядку ухвал слідчих суддів про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, якого оголошено в міжнародний розшук, постановлених в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України, оскільки за своєю правовою природою таке рішення є лише дозволом на затримання особи з метою приводу.
Однак, у подальшому постановою ККС ВС від 10.08.2022 р. ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.12.2021 р. скасовано та призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Єдиною підставою для прийняття такого рішення стала чергова зміна позиції Верховного Суду щодо можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, постановленої в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України (висновок ОП ККС ВС, викладений у постанові від 14.02.2022 р. (справа № 991/3440/20).
Після надходження матеріалів кримінального провадження з Верховного Суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, ухвалою судді-доповідача від 06.09.2022 р. апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_14 на ухвалу слідчого судді від 12.10.2020 р. прийнято до провадження та призначено до апеляційного розгляду.
15.09.2022 року, до початку апеляційного розгляду по суті, колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 заявили про самовідвід. Вказана заява була мотивована тим, що у даному кримінальному провадженні колегією суддів у даному складі вже двічі здійснювався апеляційний розгляд по суті за апеляційними скаргами учасників провадження на ухвали слідчого судді, постановлені за результатом розгляду клопотання сторони обвинувачення про обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, ухвалою колегії суддів від 17.06.2020 р. за результатами апеляційного розгляду скасовано ухвалу слідчого судді про закриття провадження за клопотанням детектива про обрання ОСОБА_12 запобіжного заходу, та призначено новий розгляд в суді першої інстанції. У подальшому, ухвалою від 08.12.2021 р. провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_14 на ухвалу слідчого судді про обрання підозрюваній ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою закрито. Відтак, на переконання колегії суддів, у даному провадженні вже відбувся розгляд фактичних обставин провадження, а тому новий розгляд апеляційної скарги адвоката ОСОБА_14 по суті після скасування ухвали про закриття апеляційного провадження є повторним розглядом апеляційної скарги після скасування судом касаційної інстанції та, відповідно, може тлумачитися як порушення ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.
Відтак, виходячи із особливостей процесуального руху цієї справи у суді апеляційної інстанції та враховуючи позицію Верховного Суду щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні, а також для забезпечення умов, за яких у учасників розгляду кримінального провадження не виникло б будь-яких сумнівів щодо розгляду справи безстороннім та неупередженим судом, 15.09.2022 року колегія суддів дійшла висновку про необхідність заявити самовідвід у цьому судовому провадженні.
Натомість, наразі щодо ОСОБА_12 триває спеціальне досудове розслідування та 10.07.2023 року керівником САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_15 складено, а прокурором САП ОСОБА_6 за його дорученням того ж дня здійснено письмове повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлення про нову підозру ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, у спосіб передбачений КПК України (т. 1 а.с. 72-91).
Нова підозра, на підтвердження якої стороною обвинувачення надано докази, перелік та копії яких додані до клопотання у 3-х томах, жодного разу не була предметом розгляду даної колегії суддів, як і правильність застосовування слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі від 06.09.2023 р. норм матеріального та процесуального права.
Згідно з рішенням ЄСПЛ «Олександр Волков проти України» від 09.04.2023 р., безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: 1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав він особисту упередженість або чи був об`єктивним у справі, та 2) об`єктивним критерієм, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.
Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ «Феррантеллі та Сантангело проти Італії», «Кіпріану проти Кіпру»).
Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.
Оцінюючи мотиви відводу, колегія суддів зазначає, що висловлення позиції з правового питання під час здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб є професійним обов`язком судді. Водночас, під час розгляду апеляційної скарги суд не пов`язаний із правовими висновками, висловленими ним раніше у цьому чи в іншому провадженні, і зобов`язаний знову оцінити подані стороною докази згідно з вимогами ст. 94 КПК України, оскільки жоден доказ не має наперед встановленої сили. Натомість, захисники, обстоюючи свою правову позицію, зобов`язані надати належні, допустимі і достовірні докази, достатні для ухвалення рішення на користь сторони захисту. При цьому, ухвалення судом рішення не на користь захисту, не свідчить про його упередженість, а є наслідком розгляду у змагальному процесі доводів сторін і оцінки їх доказів.
Жодних доказів упередженого ставлення колегії суддів захисниками не надано та при розгляді даної заяви про відвід не встановлено. Заявлений адвокатом ОСОБА_10 відвід не містить наявних, належних та підтверджених даних, які б викликали сумнів у неупередженості та свідчили б про наявність підстав для відводу колегії суддів.
За наведених обставин, посилання сторони захисту у заяві про відвід на п. 4 ч. 1 ст. 75, ч. 3 ст. 76 КПК України не є доречними та відхиляються колегією суддів.
Разом з тим, дослідивши порядок визначення складу суду для розгляду цього провадження, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її відведення, з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. При цьому, інституціональною складовою права на справедливий суд є право на «суд, встановлений законом». Отже, вимога щодо законності суду (суд, створений на підставі закону) поширюється не лише на правову основу існування самого суду, а також і на склад суду у кожній справі.
Таким чином, визначення складу суду для розгляду конкретної справи має відбуватися у належний спосіб та з дотриманням відповідної процедури, що в широкому розумінні впливає на дотримання вимоги щодо «суду, визначеного законом».
Так, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні і відводиться, зокрема, у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення судді для розгляду справи.
Частиною 3 ст. 35 КПК України передбачено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання, перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді справ.
При цьому, згідно з п. 1.6. Розділу ХХ «Прикінцеві положення» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 17 від 02.03.2018 р. (далі - Положення про АСДС), автоматизований розподіл судових справ в судах загальної юрисдикції до їх підключення до модулю автоматизованого розподілу та інших підсистем здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, зазначеними в редакції цього Положення від 15.09.2016 р. з урахуванням положень процесуального закону та з використанням програмного забезпечення, розробленого адміністратором.
Відповідно до п. 1.3.1. Положення, АСДС та інші підсистеми мають забезпечувати, в тому числі, об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).
У відповідності до п. 2.3.44. Положення, раніше визначеному в судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються також апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли в межах одного кримінального провадження.
При цьому, пунктом 4.1. Глави 4 «Розподіл кримінальних справ шляхом передачі справи раніше визначеному складу суду» Засад використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, затверджених рішенням зборів суддів № 5 від 03.09.2019 р. (зі змінами та доповненнями) визначено, що раніше визначеному в кримінальній справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у межах одного кримінального провадження, в тому числі за номером кримінальних проваджень іноземних держав (за номером ЄРДР та з урахуванням виділених в окреме провадження та/або об`єднаних в одне кримінальне провадження) або відносно однієї і тієї ж особи (підозрюваного).
Водночас, згідно з пунктом 4.3. вищевказаних Засад, якщо апеляційні скарги передавалися декільком складам суду, з урахуванням п. 2.5. Глави 2 Розділу ІІ Засад, раніше визначеним складом суду є склад суду, який був визначений автоматизованою системою у цьому кримінальному провадженні першим, крім випадків відведення головуючого судді та членів колегії в порядку ч. 3 ст. 82 КПК України, в такому випадку раніше визначеним складом суду є склад суду визначений без відведених суддів.
Матеріалами провадження підтверджено, що 15.09.2022 року колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 заявила самовідвід від розгляду апеляційної скарги адвоката ОСОБА_14 - захисника ОСОБА_12, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.10.2020 р. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовій справі № 991/2461/20.
Відповідно, апеляційну скаргу було передано для здійснення повторного авторозподілу та визначення складу суду для її розгляду.
Відтак, з урахуванням чинної редакції п. 4.3. Засад використання автоматизованої системи документообігу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду, раніше визначеним складом суду є склад суду, визначений без відведених суддів. Отже, наразі колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р. відносно підозрюваної ОСОБА_12 не є раніше визначеним складом суду, відповідно, передача їй судової справи № 991/6415/23 здійснена з порушенням встановленого порядку визначення складу суду, що є обставиною, яка виключає участь судді в кримінальному провадженні.
Враховуючи, що колегія суддів не погодилась з мотивами заяви про відвід та визнала їх необґрунтованими, однак дійшла висновку про її відведення від розгляду справи з інших підстав, заява захисника ОСОБА_10 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Заяву адвоката ОСОБА_10 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - задовольнити частково.
Відвести суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., у якому ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.
Матеріали судової справи № 991/6415/23 (провадження № 11-сс/991/676/23) передати для здійснення повторного розподілу для визначення складу суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4