- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/6771/23
Провадження 1-кс/991/6791/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві клопотання прокурора про закриття провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 від 30.06.2023 про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42019000000000673 від 26.03.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5, на постанову прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) ОСОБА_6 від 30.06.2023 про зупинення досудового розслідування (далі - Скарга) у кримінальному провадженні № 42019000000000673 від 26.03.2019 за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України (далі Кримінальне провадження), в якій захисник просить:
- скасувати постанову прокурора САП ОСОБА_6 від 30.06.2023 про зупинення досудового розслідування у Кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01.08.2023 провадження за Скаргою відкрито.
Від прокурора САП ОСОБА_6 до Вищого антикорупційного суду надійшли клопотання про закриття провадження за Скаргою (Вх. № 29002/23-Вх від 03.08.2023 та Вх. № 34873/23-Вх від 22.09.2023), в яких прокурор, посилаючись на непідсудність Скарги Вищому антикорупційному суду у зв`язку із відсутністю ознак, передбачених ч. 5 ст. 216 КПК України, та зміною підслідності Кримінального провадження (постанови заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 25.07.2023 та від 21.09.2023, якими підслідність у Кримінальному провадженні визначено за слідчими Головного слідчого управління Національної поліції України (далі - ГСУ НП України)), просить закрити провадження за Скаргою (далі - Клопотання).
Захисники підозрюваного ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заперечували проти задоволення Клопотань. Посилаючись на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.06.2021 у справі № 757/39375/19-к, якою встановлено наявність умов, що відносять дане Кримінальне провадження до підсудності Вищого антикорупційного суду, вказали про підсудність Скарги слідчому судді Вищого антикорупційного суду, оскільки зміна підслідності Кримінального провадження не є підставою для зміни підсудності.
Вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для закриття провадження за Скаргою, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У кримінальному процесуальному праві підсудність характеризується як розмежування повноважень судів щодо розгляду справ. Визначити підсудність означає вказати, який суд буде розглядати дану справу.
У сучасному кримінальному судочинстві застосовується підсудність у трьох розрізах: територіальна, інстанційна, предметна.
Виходячи з положень абз. 2 ч. 1 ст. 32 КПК України, Вищий антикорупційний суд здійснює кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, що вчинені на території України і віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
Статтею 33-1 КПК України визначена предметна підсудність Вищого антикорупційного суду.
За ч. 2, ч. 3 ст. 33-1 КПК України, слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
Частиною 6 ст. 9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КПК України, на суддів, слідчих суддів, прокурорів керівників органів досудового розслідування, слідчих, інших службових осіб органів державної влади покладається обов`язок неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Таким чином, системне тлумачення вищевказаних норм Кримінального процесуального кодексу України дає підстави зробити висновок про неприпустимість виходу за межі тієї підсудності, яка є безсумнівною, з огляду на загальні засади кримінального провадження, зокрема законність та верховенство права, однією зі складових якого є принцип юридичної визначеності.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у кримінально-процесуальному аспекті, «суд, котрий, відповідно до чинних положень національного права, не має повноважень судити підсудного, «не встановлений законом» у розумінні статті 6 § 1». Відповідну позицію зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ «Richert v Poland» (п. 41).
З огляду на зазначене, розгляд іншим судом справ, які належать до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абз. 7 ч. 1 ст. 34 КПК України), є порушенням правил підсудності, що суперечить припису щодо розгляду справи судом, встановленим законом.
Згідно положень статті 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.
У примітці до ст. 45 КК України зазначено, корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються:
1) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем;
2) кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369- 2 КК України.
Пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачені умови, хоча б одна з яких повинна мати місце при вирішенні питання про підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду щодо кримінальних правопорушень, передбачених вищезазначеними статтями Кримінального кодексу України, а саме:
1) кримінальне правопорушення вчинено:
- Президентом України, повноваження якого припинено, народним депутатом України, Прем`єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його заступником, членом Ради Національного банку України, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем`єр-міністра України;
- державним службовцем, посада якого належить до категорії «А»;
- депутатом Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатом обласної ради, міської ради міст Києва та Севастополя, посадовою особою місцевого самоврядування, посаду якої віднесено до першої та другої категорій посад;
- суддею (крім суддів Вищого антикорупційного суду), суддею Конституційного Суду України, присяжним (під час виконання ним обов`язків у суді), Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої ради правосуддя, Головою, заступником Голови, членом, інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
- прокурорами органів прокуратури, зазначеними у пунктах 1-4, 5-11 частини першої статті 15 Закону України «Про прокуратуру»;
- особою вищого начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, вищого складу Національної поліції, посадовою особою митної служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника митної служби III рангу і вище, посадовою особою органів державної податкової служби, якій присвоєно спеціальне звання державного радника податкової служби III рангу і вище;
- військовослужбовцем вищого офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Національної гвардії України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України;
- керівником суб`єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків;
2) розмір предмета кримінального правопорушення, передбаченого статтями 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 368, 369, 369-2 Кримінального кодексу України, у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення, а також предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків);
3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.
У рамках кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 ОСОБА_7 25.02.2019 повідомлено про підозру у вчиненні фінансових операцій з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, джерела їх походження, переміщення, використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів в особливо великому розмірі, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України (далі - Повідомлення про підозру).
Як вбачається із Повідомлення про підозру, ОСОБА_7 був задіяний у злочинній організації створеній Президентом України ОСОБА_9, до складу якої входили члени його родини та особи з його найближчого оточення, діяльність якої поширювалася на територію Донецької та Луганської областей та на місто Київ. Внаслідок діяльності такої організації відбулося незаконне заволодіння чужим майном, а саме: ПАТ «Укргазвидобування» і ПАТ «Укрнафта» (на суму 2 196 176 418,64 грн), ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (на суму 449 963 820,00 грн), Національний банк України (на суму 787 396 148,99 грн), АТ «Брокбізнесбанк» (на суму 836 933 624,60 грн), АТ «Брокбізнесбанк» (на суму 1 436 723 153,00 грн), АБ «Укргазбанк» (на суму 499 842 647,79 грн), ПАТ «Аграрний фонд» (на суму 2 069 194 000,00 грн). Тобто, ОСОБА_7 в період з червня 2010 року по жовтень 2012 року, діючи за попередньою змовою та спільно з учасниками злочинної організації, легалізував (відмив) кошти, одержані злочинним шляхом, на загальну суму 99 098 536 доларів США, шляхом їх перерахування на власні рахунки, маскуючи їх під виглядом оплати за легальну господарську діяльність
Постановою прокурора Генеральної прокуратури України ОСОБА_10 від 26.03.2019 з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 12013220540000400 від 31.01.2013 в оригіналах та копіях виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України.
Згідно витягу із ЄРДР щодо кримінального провадження за № 42019000000000673 від 26.03.2019,у рамках зазначеного провадження встановлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України (особа, якій повідомлено про підозру, ОСОБА_7 ), а саме: слідчим відділом управління особливо важливих справ Департаменту міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12013220540000400 від 31.01.2013 за ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 212 та іншими статтями КК України. Досудове розслідування здійснюється стосовно створення злочинної організації ОСОБА_9 та її структурного підрозділу під керівництвом ОСОБА_11, а також вчинення у її складі тяжких, особливо тяжких та інших злочинів у паливно-енергетичному та банківському секторі економіки, сфері оподаткування та інших сферах життєдіяльності. Спричинені учасниками злочинної організації збитки встановлено на суму понад 110 млрд. грн. Згідно матеріалів кримінального провадження до вчинення предикатних злочинів причеті колишні високопосадовці та пов?язані із ними особи, зокрема: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_8 ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_7 та окремий структурний підрозділ під керуванням ОСОБА_11, пов?язані з ними особами та інші. За участі, з відома та під контролем цих же осіб за даними слідства після вчинення суспільно небезпечних протиправних діянь, що передували легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, проведено фінансові операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення зазначених злочинів, і також забезпечено вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження таких коштів, джерел їх походження, переміщення, використання коштів, одержаних внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів у складі злочинної організації в особливо великих розмірах.
Так, ОСОБА_27 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України, що згідно вимог 33-1 КПК України предметно підсудне Вищому антикорупційному суду.
Також наявна вимога, передбачена абз. 2 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, щодо вчинення ОСОБА_7 інкримінованого кримінального правопорушення за попередньою змовою та спільно з учасниками злочинної організації, у тому числі у змові з колишнім Президентом України ОСОБА_9 .
Крім того, згідно вимог п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, предмет кримінального правопорушення і завдана ним шкода становить розмір, який у дві тисячі і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення кримінального правопорушення (понад 110 млрд грн, з яких ОСОБА_7 інкримінується причетність до відмивання коштів у сумі 99 098 536 доларів США), і у складі злочинної організації кримінальні правопорушення були вчинені службовими особами державного органу ( ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_19 ), правоохоронного органу ( ОСОБА_16 ).
Таким чином, Скарга, подана у рамках Кримінального провадження, досудове розслідування в якому здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209КК України та наявні умови, визначені у абз. 2 п. 1 і п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, тобто, згідно вимог ст. 33-1 КПК України, підсудна Вищому антикорупційному суду.
Так, постановою прокурора САП ОСОБА_6 від 30.06.2023 досудове розслідування у Кримінальному провадженні зупинено.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 25.07.2023 визначено підслідність у Кримінальному провадженні за слідчими ГСУ НП України.
Слідчий ОСОБА_28 в судовому засіданні 12.09.2023 зазначив, що у Кримінальному провадженні залишилось три дні строку досудового розслідування.
В подальшому, постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_29 від 14.09.2023 підслідність у Кримінальному провадженні визначено за детективами НАБУ.
Постановою заступника Генерального прокурора - керівника САП ОСОБА_8 від 21.09.2023 визначено підслідність у Кримінальному провадженні за слідчими ГСУ НП України.
Таким чином, з моменту відкриття провадження за Скаргою (01.08.2023), підслідність Кримінального провадження змінювалася вже тричі.
При цьому, досудове розслідування у Кримінальному провадженні здійснювалося НАБУ, а Скаргу подано саме на процесуальне рішення прокурора САП.
За ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Частиною 1 ст. 304 КПК України встановлено десятиденний строк на подання до суду відповідної скарги.
Як вбачається із матеріалів Скарги (а.с. 7-11), таку Скаргу подано в межах десятиденного строку на її оскарження.
Станом на дату розгляду слідчим суддею Клопотань прокурора, встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України строк закінчився, що може призвести до порушення права ОСОБА_5 на справедливий суд та розгляд його Скарги у розумні строки.
Крім того, ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.06.2021 (справа № 757/39375/19-к провадження11-п/991/12/21) визначено підсудність Кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.
Беручи до уваги вищевикладене, у задоволенні Клопотань прокурора слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 33-1, 369-372 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_30