- Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
справа № 991/8073/23
провадження № 11-сс/991/718/23
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
03 жовтня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
представників власника майна - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.09.2023 р., -
ВСТАНОВИЛА:
27.09.2023 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.09.2023 р. (т. 4 а.с. 45-67).
З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуваною ухвалою частково задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9, погоджене з Генеральним прокурором України ОСОБА_10, та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) з метою забезпечення речових доказів на грошові кошти у вигляді 30 банкнот номіналом по 100 доларів США з відповідними серіями та номерами, мобільний телефон iPhone, належний ОСОБА_8, а також з метою спеціальної конфіскації - на дві грошові купюри номіналом по 100 доларів США з відповідними серіями та номерами.
В апеляційній скарзі також ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали з огляду на те, що 20.09.2023 року у судовому засіданні було оголошено її вступну та резолютивну частини. При цьому, повний текст ухвали захисник отримав 26.09.2023 року. За відсутності повного тексту ухвали сторона захисту була позбавлена можливості вирішити питання щодо необхідності подання апеляційної скарги у випадку незгоди з процесуальною позицією слідчого судді (т. 4 а.с. 65-66).
Враховуючи, що в апеляційній скарзі порушується питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначене клопотання підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвалою судді-доповідача від 27.09.2023 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 4 а.с. 69).
В судовому засіданні адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити, враховуючи, що повний текст оскаржуваної ухвали отримано захисником 26.09.2023 року та вже наступного дня подано апеляційну скаргу.
Власник майна ОСОБА_8 та прокурор, належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, з клопотаннями про відкладення розгляду не звертались. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку за відсутності вищевказаних учасників.
При вирішенні клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча статтею 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право (повноваження) в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення.
В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання сторони обвинувачення розглянуто слідчим суддею 20.09.2023 року у судовому засіданні за участі представників власника майна - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7 . При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 376 КПК України, 20.09.2023 року було оголошено лише резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст проголошено 25.09.2023 року (т. 4 а.с. 30, 32-37).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. При цьому, головуючий у судовому засіданні роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.
Тобто, за змістом ст. 376 КПК України дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Отже, у даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження обчислюється відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України - протягом п`яти днів з дня її оголошення.
За викладених обставин, у даному випадку 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 21.09.2023 року та сплинув 25.09.2023 року. Відтак, звернення адвоката ОСОБА_6 з апеляційною скаргою на вказану ухвалу 27.09.2023 року відбулося поза межами встановленого строку.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).
При вирішенні клопотання колегія суддів також враховує рішення ЄСПЛ у справах «Мушта проти України», «Рябих проти Росії», «Устименко проти України», «Безруков проти Росії», «Брумареску проти Румунії», з яких вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, зазвичай, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції; 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру; 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).
Обґрунтовуючи заявлене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_6 зазначив, що за відсутності повного тексту ухвали він був позбавлений можливості визначитися з необхідністю подання апеляційної скарги.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у висновку, який міститься в постанові від 27.05.2019 р. (справа № 461/1434/18), зазначила, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Однак у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Крім вищенаведеного висновку, колегія суддів також враховує, що адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу наступного дня після отримання повного тексту ухвали. Така процесуальна поведінка свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні. Крім того, необізнаність з мотивами оскаржуваного судового рішення свідчить про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, що є підставою для його поновлення.
Керуючись ст. ст. 24, 117, 369-372, 395, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_6 - задовольнити.
Поновити адвокату ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження зазначеної ухвали.
Розгляд апеляційної скарги призначити на 10 год. 00 хв. 11 жовтня 2023 року у приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 4).
Повідомити учасників апеляційного провадження про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4