- Presiding judge (HACC) : Kruk Ye.V.
Справа № 991/2930/19
Провадження 1-кп/991/202/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
03 жовтня 2023 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого: ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
за участю:
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14,
захисників ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,
ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20,
ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23,
ОСОБА_24, ОСОБА_25,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Києві заяву захисника - адвоката ОСОБА_18 про відвід судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000669 за обвинуваченням:
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5. 191 КК України;
ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_10, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України;
ВСТАНОВИВ:
03 жовтня 2023 року в судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_18 заявив відвід судді ОСОБА_1 відповідно до пункту 4 частини 1 статті 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), обґрунтовуючи це тим, що, суддя ОСОБА_1, як головуючий судової колегії, веде себе упереджено, а саме: 04.07.2023 змінив порядок дослідження доказів, допустив порушення права на захист, на змагальність сторін та на безпосереднє дослідження доказів. Так, 04.07.2023 колегія суддів постановила протокольну ухвалу, якою змінила порядок дослідження доказів, запропонувавши прокурору до 25.07.2023 надати усі матеріали кримінального провадження. Посилався на те, що головуючим порушена ст. 23 КПК України, оскільки безпосереднього дослідження документів не відбувалося у зв`язку з діями головуючого і подвійної нумерації кримінального провадження, тобто порушена конституційна засада змагальності сторін. Також у судовому засіданні 26.09.2023 захисник ОСОБА_18 попросив суд оголосити документи у т. 5, 13 та 67, пославшись відповідні аркуші провадження. Проте суддя ОСОБА_1 повідомив йому, що таких документів у цих томах немає, та зробив захиснику декілька зауважень з приводу того, що захисник здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_10 неефективно. Тому захисник вважає, що суд порушив засаду змагальності, оскільки прокурор також посилалася на номери томів і аркуші справи за нумерацією прокурора, хоча і не просила їх оголошувати. Крім того, вважає, що суддя ОСОБА_1 порушив вимоги ч. 2 ст. 11 КПК України та своїми висловлюваннями допустив приниження його гідності як людини, заслуженого юриста України, відомого в Україні правника, зробивши зауваження щодо неефективного судового захисту обвинуваченого і неналежну підготовку до судового засідання. Вважає, що зроблене зауваження свідчить про упередженість судді. Тому викладені вище обставини викликають сумнів у неупередженості судді ОСОБА_1 .
Захисник ОСОБА_22 підтримав заяву ОСОБА_18 про відвід судді. Окремої заяви про відвід головуючому судді або колегії суддів не заявив.
Захисник ОСОБА_21 підтримав заяву ОСОБА_18 про відвід судді, зазначивши, що його відвід є вмотивованим і його позиція ґрунтується на нормах закону. Він підтримує позицію захисника ОСОБА_18, але окремо відводу головуючому чи колегії суддів не заявляє.
Захисники ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 вважали заяву захисника ОСОБА_18 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Обвинувачені ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 підтримали позицію своїх захисників.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_1 внаслідок відсутності підстав для відводу, зазначених у статті 75 КПК України. Зазначила, що всі мотиви захисника ОСОБА_18 для відводу судді ОСОБА_1 зводяться до незгоди захисника з діями головуючого, однак, вони не містять відомостей, які свідчили б про упередженість головуючого чи будь-кого з членів колегії суддів. Тому така заява не може бути задоволена.
Розглядаючи заяву про відвід, суд вважає його очевидним зловживанням захисником ОСОБА_18 правом на відвід з метою затягування кримінального провадження. Але оскільки захисник ОСОБА_18 ще не заявляв відводів у цій справі, суд вважає за необхідне розглянути його по суті.
Відповідно до ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Тобто захисник ОСОБА_18 повинен був заявити відвід одразу після встановлення підстав для такого відводу.
Заява про відвід судді від 03.10.2023 мотивована посиланням на протокольну ухвалу від 04.07.2023, з якою не погоджується захисник ОСОБА_18 . Після судового засідання від 04.07.2023 відбулось п`ять судових засідань (зокрема, 25.07.2023, 01.08.2023, 08.08.2023, 19.09.2023 та 26.09.2023).
Разом з тим, у порушення ч. 4 ст. 80 КПК України, захисник не заявив відвід у строки, передбачені законом. Так, відвід судді був заявлений через три місяці після відповідної ухвали суду про зміну порядку дослідження доказів від 04.07.2023, а отже не був заявлений своєчасно.
Розглядаючи заяву захисника ОСОБА_18 про відвід судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000669 від 30 липня 2019 року, суд виходить із наступного.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, та з метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження мають право заявити відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК).
Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтею 75 КПК України, й, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з частиною 5 статті 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) від 27.05.2013 зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).
Також у пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочан проти України» (заява N 7577/02) від 03.05.2007 зазначено, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини в справі «Білуха проти України» (заява №33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Отже, при вирішенні питання про відвід судді або складу суду необхідно перевірити додержання як об`єктивного, так і суб`єктивного критеріїв безсторонності суду, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб`єктивний критерій).
Так, справа тривалий час (майже 4 роки) перебуває в стадії судового розгляду, за версією прокурора, злочин вчинено в 2013 - 2014 роках. Сторона захисту неодноразово вчиняла і продовжує вчиняти дії, спрямовані на затягування кримінального провадження. Зокрема, під час пред`явлення для ознайомлення документів у судовому засіданні, незважаючи на те, що ці документи були відкриті стороні захисту під час виконання вимог статті 290 КПК, захисники ознайомлювалися з документами тривалий час під час засідання, не висловлюючи в цей час свою думку, заявляли значні за обсягом та повторювані клопотання.
Оскільки такі дії сторони захисту є зловживанням процесуальними правами, з урахуванням тривалого строку перебування справи на стадії досудового розслідування та судового розгляду, значної кількості учасників (дев`ять обвинувачених та їх захисники) та значного обсягу доказів у вигляді документів (на цей момент обсяг справи складає 99 томів), з метою дотримання права дев`яти обвинувачених у цій справі на розгляд справи в розумний строк, гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, 04.07.2023 суд змінив подальший порядок дослідження доказів, надав прокурору час для подання решти доказів у вигляді документів до суду, зобов`язав прокурора до 25.07.2023 подати їх через канцелярію суду, встановив час для сторін для висловлення щодо решти доказів прокурора у вигляді документів - по три години для прокурора та сторони захисту кожного з обвинувачених.
Прокурор подала всі докази 25.07.2023. Суд надав можливість з ними ознайомитись та порівняти з документами, відкритими на стадії ознайомлення сторони захисту з матеріалами справи, та попередив, що як тільки прокурор завершить надання пояснень з приводу поданих нею документів, то надасть слово кожній стороні захисту в алфавітному порядку.
Після подання суду прокурором доказів у судових засіданнях у період з 25.07.2023 до 19.09.2023, а саме: 25.07.2023 та 19.09.2023 (01.08.2023 - судове засідання відкладене, вирішене питання про привід свідків, 08.08.2023 - у зв`язку з неявкою обвинуваченого ОСОБА_7 ) прокурор оголошувала зміст документів та надала пояснення з приводу них.
19.09.2023 після завершення оголошення прокурором документів суд відклав розгляд справи до 26.09.2023 (раніше узгоджена дата) для остаточної підготовки сторони захисту для надання пояснень.
Надалі суд у судовому засіданні 26.09.2023 надав слово стороні захисту.
У судовому засіданні 26.09.2023 правом виступити скористалися: обвинувачена ОСОБА_9 та її захисник ОСОБА_22, обвинувачений ОСОБА_13 та його захисник ОСОБА_25 .
Обвинувачений ОСОБА_11, посилаючись на стан свого здоров`я, просив надати йому слово в наступному судовому засіданні. Прохання обвинуваченого та його захисника було задоволено.
Надалі суд надав слово обвинуваченому ОСОБА_10 та його захисникам ОСОБА_18 і ОСОБА_26 .
Під час виступу в судовому засіданні 26.09.2023 сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_10 та наданні слова захиснику ОСОБА_18, він посилався на конкретні томи та аркуші справи, просив оголосити численні документи, подані прокурором. Головуючим було двічі зроблено зауваження, що на вказаних томах і сторінках документи, на які посилається захисник, відсутні.
Зокрема, на прохання захисника, який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд повинен був оголошувати зміст судових повісток, ухвал суду та інших процесуальних документів. При цьому, захисник просив не тільки оголосити, але й визнати недопустимими ухвали суду, винесені під час цього судового розгляду, що, очевидно, виходило за межі вимог ст. 358 КПК України.
Захисник ОСОБА_18 у заяві про відвід посилається на незаконність зміненого судом порядку дослідження доказів, вважає, що при цьому порушується конституційна засада змагальності, адже докази фактично не досліджуються. Також захисник усно зауважив, що суд порушив засаду змагальності, оскільки прокурор також посилалася на номери томів і аркуші справи за нумерацією прокурора, хоча і не просила їх оголошувати.
Щодо порушення змагальності внаслідок зміни судом порядку дослідження доказів, суд наголошує, що судом було встановлено сторонам регламент для виступу в ході дослідження доказів сторони обвинувачення у вигляді документів. Згідно з ч. 2 ст. 349 КПК України обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені. Отже, саме суд установлює обсяг і порядок дослідження доказів, і саме судом цей порядок може бути змінений. Згідно зі ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. Саме з цієї норми випливає, що усунення з судового розгляду всього, що не має значення, є не лише правом, але й обов`язком суду.
Тому зміна порядку дослідження доказів та встановлення сторонам регламенту для висловлення щодо решти доказів сторони обвинувачення у вигляді документів повною мірою ґрунтується на вимогах закону. Таке рішення суду не свідчить про упередженість головуючого судді. А заявлений відвід у цій частині є незгодою з рішенням суду, що оскарженню на стадії судового розгляду не підлягає. Заперечення щодо нього може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення в справі. Незгода з судовим рішенням не може бути підставою для відводу.
Щодо посилання на номери томів та аркуші справи, суд зазначає, що заявник, як свідчить з його виступу, цілком розуміє ситуацію, що склалася. Оскільки прокурор у своєму виступі щодо доказів посилалася на томи й аркуші справи, але не просила оголошувати конкретні документи, суд наразі не виявив розбіжностей у нумерації. Водночас суд виявив таку розбіжність під час продовження дослідження документів і виступів сторони захисту, адже сторона захисту просила оголосити деякі документи в порядку ч. 1 ст. 358 КПК. Суд вважає, що в сторони захисту було достатньо часу для ознайомлення зі справою (понад 2 місяці), а тому вимога головуючого посилатися на судову нумерацію є цілком логічною, повною мірою узгоджується з наведеними положеннями ст. 321 КПК України. Така вимога, та зроблене у зв`язку з таким зауваження, не свідчать про упередженість головуючого та не є підставою для відводу.
Не наведено в заяві про відвід й інших підстав, що свідчили би про упередженість судді.
Більш того, протягом тривалого судового розгляду захисник ОСОБА_18 неодноразово порушував встановлений судом порядок поведінки в судовому засіданні (перебивав головуючого, виступав без дозволу суду, звертався до суду не в порядку, встановленому КПК України, вказував головуючому та суду, як правильно вести судовий процес), про що головуючий неодноразово робив зауваження захиснику, а такі зауваження заносились до журналу судових засідань, в тому числі в судових засіданнях від 14.12.2020 (т. 10, а.п. 48) та 03.02.2021 (т. 10, а.п. 170 зворот). Незважаючи на неналежну попередню процесуальну поведінку захисника ОСОБА_18 та зауваження з боку головуючого, у судовому засіданні 26.09.2023 суд тричі зробив зауваження захиснику.
Дослідивши зміст заяви про відвід, заслухавши доводи сторін, суд дійшов висновку про необґрунтованість зазначеного відводу, оскільки підставою для відводу суду не може бути незгода сторони з прийнятим процесуальним рішенням, в заяві про відвід не наведено будь-яких переконливих доводів наявності конкретних обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді.
З урахуванням викладеного, в задоволенні заяви належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 35, 75, 81, 314, 315, 372, 375, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви захисника - адвоката ОСОБА_18 про відвід судді ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000669 від 30 липня 2019 року, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3