- Presiding judge (HACC) : Maslov V.V.
Справа № 991/8150/23
1-кс/991/8208/23
УХВАЛА
04 жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
прокурора - ОСОБА_5,
детектива - ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, подану в інтересах ОСОБА_7, на повідомлення про підозру від 16.06.2023 у кримінальному провадженні № 12023000000001197,
ВСТАНОВИВ:
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається
1.До Вищого антикорупційного суду надійшла вищезазначена скарга, згідно з якою адвокат ОСОБА_3 просить: (1) поновити строк звернення до Вищого антикорупційного суду зі скаргою на повідомлення про підозру від 16.06.2023 щодо ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12023000000001197 (попередній номер провадження 120221000000000313), як такий, що пропущений з поважних причин; (2) скасувати повідомлення від 16.06.2023 слідчим Головного управління Національної поліції України за погодженням прокурора Офісу Генерального прокурора про підозру ОСОБА_7, у межах кримінального провадження №12023000000001197 (попередній номер провадження 120221000000000313) за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 191 КК; (3) зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, виключити з ЄРДР відомості по кримінальному провадженню №12023000000001197 (попередній номер провадження 120221000000000313) про повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК.
2.Доводи скарги узагальнено зводяться до такого: (1) оскаржуване повідомлення про підозру с незаконним, оскільки втратило чинність через не вручення його в день складання особисто ОСОБА_7 та внаслідок не здійснення його вручення у спосіб, передбачений КПК; (2) повідомлення про підозру ОСОБА_7 є необґрунтованим оскільки ґрунтується на припущеннях, які не підтверджені доказами, а також містить суперечливі відомості та не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та інших суттєвих обставин, які б вказували на вчинення протиправних дій ОСОБА_7 ; (3) ОСОБА_7 не здійснював дій щодо заволодіння бюджетними коштами під час укладання договорів з придбання товарів військового призначення, адже такі договори укладалися в межах заявок на закупку майна, які перебували у розпорядженні Департаменту державних закупівель МОУ для забезпечення потреб Збройних Сил України, чисельність особового складу яких щоденно зростала через оголошення загальної мобілізації. За таких обставин, єдиним наміром ОСОБА_7 було належне забезпечення військовослужбовців предметами речового та іншого манна.
ІІ. Позиції учасників провадження
3.Захисники ОСОБА_7 наполягали на задоволенні скарги, посилаючись на наведені у ній доводи.
4.Прокурор та детектив просили відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що стороною обвинувачення дотримано порядок здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_7 та за змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам КПК. Також зазначили, що стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, які вказують на зв`язок ОСОБА_7 з кримінальним правопорушенням, щодо якого останньому здійснено повідомлення про підозру.
ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали
5.Повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 КПК, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених КПК запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 276 КПК).
6.Письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором та має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення час у, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення (ч. 1 ст. 177 КПК).
7.Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень (ст. 278 КПК).
8.Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у порядку, передбаченому главою 11 КПК (виклик слідчим, прокурором, судовий виклик і привід), за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи (ч. 3 ст. 111 КПК).
9.Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні врегульований у ст. 135 КПК та передбачає таке.
10.Особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч. 1 ст. 135 КПК).
11.У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК).
12.Повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва (ч. 7 ст. 135 КПК).
13.Повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами 1, 2, 4, 4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора .
14.Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
15.У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам) (ч. 8 ст. 135 КПК).
16.Особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом не пізніше ніж за три дні до дня, коли вона зобов`язана прибути за викликом. У випадку встановлення КПК строків здійснення процесуальних дій, які не дозволяють здійснити виклик у зазначений строк, особа має отримати повістку про виклик або бути повідомленою про нього іншим шляхом якнайшвидше, але в будь-якому разі з наданням їй необхідного час у для підготовки та прибуття за викликом (ч. 9 ст. 135 КПК).
17.На досудовому провадженні підозрюваним, його захисником може бути оскаржене, зокрема, повідомлення слідчого, прокурора про підозру (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).
18.КПК не встановлює будь-яких обмежень щодо предмету перевірки слідчим суддею повідомлення про підозру, проте закріплює: (1) підозра має ґрунтуватися на допустимих доказах; (2) обов`язок захисника забезпечувати з`ясування обставин, які спростовують підозру; (3) строк, після спливу якого дозволяється оскаржувати повідомлення про підозру (два місяці); (4) функцію слідчого судді та (5) вимоги щодо оцінки ним доказів у тому числі при розгляді скарги про скасування повідомлення про підозру.
19.Так, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом (ч. 3 ст. 17 КПК).
20.Захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру (ч. 1 ст. 47 КПК).
21.Оскаржити повідомлення слідчого, прокурора про підозру можна після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом (п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК).
22.Слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК). Слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК (ч. 2 ст. 33-1 КПК).
23.Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК).
24.Аналіз положень ч. 3 ст. 17 КПК, ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 94 КПК дає підстави для висновку, що при оскарженні повідомлення про підозру слідчий суддя уповноважений перевіряти, зокрема, наявність достатності доказів для підозри.
25.Таку перевірку слідчий суддя здійснює виключно з метою судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів особи у кримінальному провадженні.
26.Встановлення ж двомісячного строку, після якого дозволяється оскаржити повідомлення про підозру у вчиненні злочину, має на меті надати строк, за збігом якого слідчий суддя зможе встановити чи укріпилася така підозра, чи стала спростованою. Саме тому лише після спливу цього строку є доцільним та можливим здійснити судовий контроль за наявністю достатніх доказів для підозри.
ІV. Встановлені слідчим суддею обставин із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали
27.Заслухавши доводи сторін та дослідивши надані документи, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга адвоката ОСОБА_3 не підлягає задоволенню.
28.З огляду на законодавчі вимоги до ухвалення відповідного рішення, а також доводи скарги, далі слідчий суддя наведе обставини та надасть оцінку питанням, які потребують розв`язання, у такому порядку: (1) щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа; (2) щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення; 3) щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру; 4) щодо поновлення строків звернення до суду зі скаргою на повідомлення про підозру.
Щодо кримінального правопорушення (його суті і правової кваліфікації), у якому підозрюється особа
29.З наданих сторонами документів встановлено, що НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12023000000001197, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.
30.16.06.2023, у цьому кримінальному провадженні, слідчим Головного управління Національної поліції України за погодженням прокурора Офісу Генерального прокурора складено повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК (заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб).
31.Суть наведеного у повідомленні про підозру кримінального правопорушення, полягає у такому.
32.Наприкінці лютого 2022 року, не пізніше ніж 27.02.2022, у директора ТОВ «Танос Текнолоджи» ОСОБА_8 виник злочинний умисел, направлений на заволодіння бюджетними коштами шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, а саме коштами, які ТОВ «Танос Текнолоджи» мало намір отримати від МОУ за укладеними договорами на постачання товарів військового призначення на потреби Збройних Сил України.
33. ОСОБА_8, вирішив скористатись запровадженим на території України воєнним станом і усвідомлюючи високу інтенсивність бойових дій із боку російської федерації та припускаючи ймовірні негативні наслідки у вигляді швидкої воєнної поразки України, захоплення столиці України та зміни керівництва держави, вирішили, що отримання коштів від МОУ на закупівлю товарів військового призначення для потреб Збройних Сил України може не призвести до фактичної необхідності постачання згаданих товарів у разі настання вказаних негативних наслідків для України у перші дні повномасштабного вторгнення.
34.У подальшому, директор ТОВ «Танос Текнолоджи», діючи за попередньою змовою з ОСОБА_9 (на момент розслідуваних подій радник заступника МОУ) та ОСОБА_7 (на момент розслідуваних подій т.в.о. директора Департаменту державних закупівель та матеріального забезпечення МОУ) та іншими особами, забезпечили укладання таких договорів між МОУ в особі т. в. о. директора Департаменту державних закупівель МОУ ОСОБА_7, що діяв на підставі довіреності від 29.12.2021 №220/302/д та ТОВ «Танос Текнолоджи» в особі директора ОСОБА_8 :
- 27.02.2022 договір № 27-02/1 на придбання шоломів балістичних на суму 84 млн грн. Згідно з п. 5.1 указаного договору товар мав був поставлений протягом 21 робочого дня з моменту здійснення 100% передоплати за товар. При цьому в указаний договір підписано т. в. о. директора Департаменту державних закупівель МОУ ОСОБА_7 без проведення визначеної законодавством процедури закупівлі, чим порушено вимоги ч. ч. 1, 4 ст. 2 Закону України № 808 та ч. ч. 9, 10 статті 3 Закону України № 922 щодо обов`язкового проведення процедури спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель;
- 04.03.2022 договір № 04-03/2 на придбання балістичних захисних жилетів на суму 284 млн грн. Згідно з п. 5.1 указаного договору товар мав був поставлений протягом 21 робочого дня з моменту здійснення 100% передоплати за товар;
- 07.03.2022 договір № 07-03/1 на придбання тактичної військової камуфляжної форми на суму 137,1 млн грн. Згідно з п. 5.1 указаного договору товар мав був поставлений протягом 21 робочого дня з моменту здійснення 100% передоплати за товар;
- 08.03.2022 договір № 08-03/1 на придбання комплектів тактичної форми на суму 444,5 млн грн. Згідно з п. 5.1 указаного договору поставка мала відбутися протягом 10 робочих днів з моменту здійснення 100% передоплати за товар;
- 08.03.2022 договір № 08-03/5 на придбання балістичних шоломів на суму 287,1 млн грн. Згідно з п. 5.1 указаного договору поставка мала відбутися протягом 10 робочих днів з моменту здійснення 100% передоплати за товар;
- 14.03.2022 договір № 14-03/1 на придбання тактичних захисних жилетів на суму 59,8 млн грн. Згідно з п. 5.1 указаного договору поставка мала відбутися протягом 10 робочих днів з моменту здійснення 100% передоплати за товар;
- 14.03.2022 договір № 14-03/2 на придбання MRE (їжа, готова до вживання з підігрівачем) на суму 430 млн грн. Згідно з п. 5.1 указаного договору поставка мала відбутися протягом 10 робочих днів з моменту здійснення 100% передоплати за товар.
35.При цьому, відповідно до п. 4.3. вказаних договорів у разі, якщо постачальник не поставив товар протягом строку, визначеного у п. 5.1 цього договору, постачальник зобов`язаний повернути авансовий платіж у розмірі 100% не пізніше ніж 3 банківські дні з дати прострочення поставки товару. Окрім цього, договори укладено без рішення про визначення переліків та обсягів необхідних для придбання товарів, чим т. в. о. директора Департаменту державних закупівель МОУ ОСОБА_7 порушено вимоги п. п. 2 п. 1 постанови КМУ № 169. Також, у супереч нормам Інструкції № 500 на зворотному боці останнього аркуша договору відсутні погодження керівників Департаменту фінансів, Департаменту юридичного забезпечення, Департаменту внутрішнього аудиту МОУ.
36.У подальшому, з 02.03.2022 по 18.03.2022 ТОВ «Танос Текнолоджи» отримало від МОУ на свій розрахунковий рахунок № НОМЕР_1, відкритий у філії - Дніпропетровському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», кошти в загальній сумі 1 727 365 000,00 грн, а саме попередню оплату в розмірі 100% від суми згаданих договорів:
- 02.03.2022 кошти в сумі 84 000 000,00 грн з призначенням платежу «2102010, 2210; поп. опл. на придб. шолому баліст.; рах.27/02-27.02.22., договірN27-02 /1 вiд 27.02.22; Без ПДВ»;
- 07.03.2022 кошти в сумі 421 915 500,00 грн (дві операції: 284 800 000,00 грн та 137 115 500,00 грн) з призначенням платежів «2102010, 2210; поп. опл. на придб. баліст. захист. жилет.; рах.04/-03/2-05.03.22., договір N04-03/2 вiд 04.03.22; Без ПДВ» та «2102010, 2210; поп. опл. на придб. тактич. військ. комуф. форми; рах. 07-03/1-1,07-03/1-2-07.03.22., договір N07-03/1 вiд 07.03.22; Без ПДВ»;
- 10.03.2022 кошти в сумі 444 541 500,00 грн з призначенням платежу «2101020, 2210; поп. опл. реч. майна (придб. компл. тактичн. форми); рах. 08-03/1-08.03.22., договір N08-03/1 вiд 08.03.22; Без ПДВ»;
- 11.03.2022 кошти в сумі 287 100 000,00 грн з призначенням платежу «2101020, 2210; поп. опл. реч. майна (придб. балістич. шоломів); рах. 08-03/5-08.03.22., договір N08-03/5 вiд 08.03.22; Без ПДВ»;
- 17.03.2022 кошти у сумі 430 000 000,00 грн. з призначенням платежу «2101020, 2210; поп. опл. MRE (їжа, готова до вживання з підігрівачем); рах. 14-03/2-15.03.22., договір N14-03/2 вiд 14.03.22; Без ПДВ»;
- 18.03.2022 на рахунок ТОВ «Танос Текнолоджи» від МОУ зараховано кошти у сумі 59 808 000,00 грн з призначенням платежу «2101020, 2210; придб. такт. зах. жилету; рах. 14-03/1-2-15.03.22., договір N14-03/1 вiд 14.03.22; Без ПДВ».
37.Надалі, ОСОБА_8, будучи директором ТОВ «Танос Текнолоджи» отримавши від МОУ кошти в рахунок попередньої оплати за укладеними договорами, не маючи наміру здійснити поставки товарів в обумовлений у договорах строк, переказав кошти у загальній сумі в еквіваленті 1 653 664 485 грн на рахунки таких підприємств-нерезидентів: 651 623 638 грн - CAA INDUSTRIES LTD (Держава Ізраїль); 264 844 608 грн - Megar Lab. LTD (Турецька Республіка); 132 146 050 грн - DEMSAGROUP HOLDING (Турецька Республіка); 514 491 646 грн - FNX ULUSLARARASI LOJISTK (Турецька Республіка); 40 488 782 грн - WORLDWiDE AEROS CORP (США); 50 069 761 грн - MKU Limited (Республіка Індія), а також на рахунки фізичних осіб - підприємців, зокрема: 7 032 000 грн - ФОП ОСОБА_10 ; 18 757 303,72 грн - ФОП ОСОБА_11 ; 6 763 000 грн - ФОП ОСОБА_12 ; 6 436 078 грн - ФОП ОСОБА_13 ; 4 174 000 грн - ФОП ОСОБА_14 .
38.Після того, як ОСОБА_8 впевнився у тому, що наміри Російської Федерації у захопленні столиці України у стислий термін зазнали невдачі, воєнна агресія не спричинила капітуляції керівництва держави та буде тривати невизначений термін, вчинили дії для створення видимості виконання укладених із МОУ договорів та забезпечили часткове постачання товарів військового призначення для потреб Збройних Сил України, зокрема: за договором від 27.02.2022 № 27-02/1 - на суму 4 200 000 грн; за договором від 04.03.2022 № 04-03/2 - на суму 195 059 520 грн; за договором від 07.03.2022 № 07-03/1 - на суму 15 678 000 грн; за договором від 08.03.2022 № 08-03/1 - на суму 259 928 805 грн; за договором від 08.03.2022 № 08-03/5 - на суму 87 466 500 грн; за договором від 14.03.2022 № 14-03/1 - на суму 59 808 000 грн.
39.У наслідок описаних обставин, ТОВ «Танос Текнолоджи» не виконало свої договірні зобов`язання перед МОУ з постачання товарів військового призначення для потреб Збройних Сил України та в установлені у договорах строки не здійснило поставку відповідної продукції у визначеній кількості, що спричинило збитки державі у сумі 1 727 365 000 грн.
40.Отже, у період із кінця лютого 2022 року, точних дати і часу наразі не встановлено, однак не пізніше ніж із 27.02.2022, по 18.03.2022, ОСОБА_7, будучи тимчасово виконуючим обов`язки директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України (далі - МОУ), достовірно знаючи про злочинні наміри директора TOB «Танос Текнолоджи» ОСОБА_8 щодо заволодіння державними коштами під приводом укладання з МОУ договорів на постачання товарів військового призначення на потреби Збройних Сил України, шляхом зловживання останнім своїм службовим становищем в особливо великих розмірах, розуміючи, що ОСОБА_8 не має намірів у подальшому поставляти МОУ згадані товари і таким чином виконувати договори, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб у складі зі ОСОБА_9, ОСОБА_8, та іншими особами, забезпечив укладання між МОУ, в своїй особі, та ТОВ «Танос Текнолоджи», в особі ОСОБА_8, семи договорів, а також надходження по ним на рахунок ТОВ «Танос Текнолоджи» коштів, у результаті чого ОСОБА_8, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, за попередньою змовою зі ОСОБА_9, ОСОБА_7, та іншими особами у період із кінця лютого 2022 року, точних дати і часу наразі не встановлено, однак не пізніше ніж із 27.02.2022, по 09.06.2022 заволодів бюджетними коштами в сумі 1 727 365 000 грн, що заподіяло збитки державі Україна в особі МОУ на вказану суму в особливо великих розмірах.
Щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення
41.Повідомлення про підозру на підставі п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав (доказів)».
42.Для цілей повідомлення особі про підозру він передбачає наявність доказів, які лише об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням (демонструють причетність до його вчинення) і вони є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування для висунення обвинувачення або спростування такої підозри.
43.Під час розгляду скарги на повідомлення про підозру слідчий суддя має оцінити достатність та належність доказів лише стосовно того, чи досягнуто стороною обвинувачення стандарт переконання «достатність доказів» для цілей повідомлення про підозру.
44.Зібрані у кримінальному проваджені № 12023000000001197на момент повідомлення про підозру від 16.06.2023 докази, на переконання слідчого судді відповідають тому мінімальному рівню стандарту «достатніх підстав (доказів)», який закріплений в п. 3 ч. 1 ст. 276 КПК.
45.Відповідними доказами, зокрема, є фактичні дані, які містяться у таких документах:
-висновку комісійної судово-економічної експертизи від 23.11.2022 згідно з яким: (1) висновки спеціаліста за результатами огляду документів щодо господарських операцій ТОВ «Танос Текнолоджи», що є додатком до протоколу огляду від 28.10.2022, а саме щодо заподіяння збитків внаслідок невиконання та/або неповного виконання ТОВ «Танос Текнолоджи» контрактів на постачання МОУ (які були підписані ОСОБА_7 ) та виведення частини коштів на рахунки фізичних осіб - підприємців станом на 09.06.2022, документально підтверджуються: в частині невиконання та/або неповного виконання ТОВ «Танос Текнолоджи» контрактів на постачання МОУ - на суму 1 105 224 174,50 грн (без урахування штрафних санкцій); в частині перерахування грошових коштів на рахунки фізичних осіб підприємців - на суму 43 162 381,72 грн. При цьому, станом на 10.08.2022 невиконання та/або неповне виконання ТОВ «Танос Текнолоджи» контрактів на постачання МОУ документально підтверджується на суму 856 294 466,50 грн; (2) в обсязі наданих перинних документів, висновки спеціаліста в частині документального підтвердження наявності ознак відмивання доходів від привласнення коштів і майна державних підприємств та інших суб`єктів, які фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів по операціях з перерахування активів - грошових коштів, перерахованих МОУ на користь ТОВ «Танос Текнолоджи» на виконання договорів про закупівлю, документально обґрунтовані.
-висновку Державної аудиторської служби України від 05.10.2022, згідно з яким (1) в обсязі наданих на дослідження документів, у їх сукупності та взаємозв`язку, висновки аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової служби від 05.07.2022 щодо нанесення фінансових збитків державі на суму 42 783 242,70 грн, внаслідок проведення ТОВ «Танос Текнолоджи» фінансових операцій, пов`язаних із перерахуванням безготівкових коштів на рахунки групи ФОП ( ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_15 ) у період 02.03.2022 по 10.05.2022 обґрунтовані та документально підтверджуються на суму 43 162 381,72 грн., в тому числі у період з 02.03.2022 по 04.04.2022 на суму 42 783 242,70 грн; (2) з урахуванням наданих документів, у період з 27.02.2022 по 14.03.2022 укладено 7 договорів між МОУ та ТОВ «Танос Текнолоджи» на поставку товарів військового призначення та їжі на загальну суму 1 727 365 000 грн, яку МОУ перераховано з державного бюджету, як 100% передплату ТОВ «Танос Текнолоджи». Станом на 31.07.2022 ТОВ «Танос Текнолоджи» із 7 договорів поставлено товарів за 6 договорами (з яких 2 договори виконані) на загальну суму 871 070 533,50 грн, залишок не поставлених товарів по 5 договорам складає 856 294 466,50 грн. З урахуванням наданих документів, встановлено на порушення: частин першої та четвертої статті 2 Закону України № 808 та частин дев`ятої та десятої статті 3 Закону України № 922 МОУ укладений з ТОВ «Танос Текнолоджи» договір № 27-02/1 на суму 84 000 000,00 грн без проведення визначеної законодавством процедури закупівлі в частині обов`язкового проведення процедури спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель; підпункту 7 пункту 1 Постанови № 169 відсутні рішення МОУ про переліки та обсяги закупівель необхідних для придбання товарів; пунктів 2.6, 2.7, 2.8, 2.10, 3.4 Інструкції № 500 на зворотному боці останнього аркуша укладених договорів № 27-02/1, 04-03/1, 07-03/1, 08-03/1, 08-03/5, 14-03/1, 14-03/2 відсутні погодження керівників Департаменту фінансів, Департаменту юридичного забезпечення, Департаменту внутрішнього аудиту МОУ; пункту 4 Наказу 43 МОУ здійснена попередня оплата ТОВ «Танос Текнолоджи» за Договором 07-03/1 на придбання тактичної військової камуфляжної форми у сумі 137 115 500,00 грн без відповідного прийнятого рішення Міністра оборони України; частини першої та другої статті 193 Господарського кодексу України, частини першої статті 526, статті 629 Цивільного кодексу України ТОВ «Танос Текнолоджи» не виконано умови пункту 5.1. Договорів 27-02/1, 04-03/2, 07-03/1, 08-03/1, 08-03/5, 14-03/1, 14-03/2 стосовно невиконання обов`язків своєчасної поставки товарів станом на 31.07.2022 на загальну суму 856 294 466,50 грн та пункту 4.3. Договорів 07-03/1, 08-03/1, 08-03/5, 14-03/2 в частині не повернення коштів Міністерству оборони України станом на 31.07.2022 у сумі 776 494 466,50 грн; пунктів 1, 5 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не відображено у бухгалтерському обліку МОУ сума 3 актів приймання-передачі за квітень, травень 2022 року фактично поставлених ТОВ «Танос Текнолоджи» товарів за Договором 08-03/1, що призвело до завищення дебіторської заборгованості у відповідних періодах в бухгалтерському обліку МОУ у сумі 65 165 368,00 грн (без ПДВ) та внесення недостовірних даних до регістрів бухгалтерського обліку (картка аналітичного обліку розрахунків з дебіторами та кредиторами по рахунку 2113с з ТОВ «Танос Текнолоджи» за Договором 08-03/1 станом на 31.07.2022) та до бюджетної звітності на зазначену суму; пункту 5.6. Договорів 27-02/1, 04-03/2, 07-03/1, 08-03/1, 08-03/5, 14-03/1, 14-03/2 в частині поставки товарів ТОВ «Танос Текнолоджи» на підставі актів-приймання передачі замість видаткових накладних, які передбачені укладеними договорами; (3) з урахуванням наданих документів встановлено, що розмір матеріальної шкоди (збитків) завданої державному бюджету в особі МОУ розрахунково становить 335 631 263,49 грн, на порушення: частин першої та четвертої статті 2 Закону 808 та частин дев`ятої та десятої статті 3 Закону 922 МОУпридбані товари у ТОВ «Танос Текнолоджи» за Договором 27-02/1 без проведення процедури закупівлі за цінами вище ринкової вартості, в результаті чого, розмір матеріальної шкоди (збитків) завданої державному бюджету розрахунково становить 931 880 гривень; підпункту 2 пункту 1 Постанови 169 відсутні рішення МОУ про переліки та обсяги закупівель. МОУуклало з ТОВ «Танос Текнолоджи» 5 договорів на закупівлю товарів, які придбані за цінами вище ринкової вартості, в результаті чого, розмір матеріальної шкоди (збитків) завданої державному бюджету розрахунково становить 334 699 383,49 гривень;
-аналітичному дослідженні від 05.07.2022 № 56/99-00-08-02-01- 20/43885773 про результати дослідження фінансово-господарської діяльності ТОВ «Танос Текнолоджи», згідно з яким: (1) обрання ТОВ «Танос Текнолоджи» як постачальника товарів воєнного призначення мало суттєві ризики, оскільки на момент підписання договорів з МОУ: постачання товарів воєнного призначення не було характерною діяльністю для ТОВ «Танос Текнолоджи»; ТОВ «Танос Текнолоджи» майже не функціонувало до підписання відповідних договорів з МОУ; підприємство зареєстроване 26.10.2020, проте перші фінансові операції були здійснені лише у грудні 2021 року. Як результат, у декларації з податку на прибуток за 2021 рік був зафіксований збиток у розмірі 256 тис. грн.; за період 26.10.2020 - 31.12.2021 ТОВ «Танос Текнолоджи» загалом сплатило до бюджету усіх податків та зборів на суму 24 тис. грн.; статутний фонд ТОВ «Танос Текнолоджи» становив лише 100 тис. грн.; ТОВ «Танос Текнолоджи» у повідомленні про об`єкти оподаткування платника податків вказало відсутність будь-яких об`єктів оподаткування або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність. Тобто підприємство нічого не має у своїй власності й нічого не орендує (навіть офісу) для того, щоб функціонувати; кількість працюючих в ТОВ «Танос Текнолоджи», станом на кінець 2021 року, складало 7 працівників щодо яких не зазначалися дати прийняття на роботу; (2) аналіз співпраці між ТОВ «Танос Текнолоджи» та рядом вищезазначених фізичних осіб-підприємців (ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14 ) на загальну суму коштів у розмірі 42 783 242,7 грн засвідчив: 1) основний вид діяльності більшості фізичних осіб-підприємців не відповідає тим послугам, що надавалися для ТОВ «Танос Текнолоджи»; 2) більшість фізичних осіб-підприємців не надавали подібних послуг (до тих які надавалися для ТОВ «Танос Текнолоджи») впродовж двох останніх років своєї підприємницької діяльності; 3) більшість угод з фізичними особами-підприємцями було укладено до підписання першої угоди між ТОВ «Танос Текнолоджи» та МОУ; 4) послуги в рамках більшості угод з фізичними особами-підприємцями навряд чи могли стосуватися постачання товару для МОУ; 5) ряд фізичних осіб-підприємців станом на червень 2022 року знаходяться в стані ліквідації; 6) ряд фізичних осіб-підприємців не задекларували кошти отримані від ТОВ «Танос Текнолоджи» у відповідному податковому періоді; 7) ряд фізичних осіб-підприємців здійснювали закриття своїх банківських рахунків. З огляду на зазначене, вбачається, що існує вірогідність того, що між ТОВ «Танос Текнолоджи» та вищезазначеними фізичними особами підприємцями ймовірно укладалися фіктивні договори (без фактичного надання послуг) з метою привласнення бюджетних коштів. Таким чином, вбачається ймовірне завищення вартості замовлення товарів воєнного призначення (передбаченого 7-ма договорами укладеними між ТОВ «Танос Текнолоджи» та МОУ) на суму укладених ймовірно фіктивних договорів між ТОВ «Танос Текнолоджи» та фізичними особами-підприємцями (ФОП ОСОБА_10, ФОП ОСОБА_11, ФОП ОСОБА_12, ФОП ОСОБА_13, ФОП ОСОБА_14 ) - 42 783 242,7 грн. Такі дії ймовірно призвели до нанесення фінансових збитків державі на зазначену суму;
-висновку експертів за результатами проведення комісійної судово - економічної експертизи від 11.07.2022, згідно з яким в обсязі наданих на дослідження документів, у їх сукупності та взаємозв`язку, висновки аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової служби від 05.07.2022 щодо нанесення фінансових збитків державі на суму 42 783 242,70 грн. внаслідок проведення ТОВ «Танос Текнолоджи» фінансових операцій, пов`язаних із перерахуванням безготівкових коштів на рахунки групи ФОП ( ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_14 ) у період з 02.03.2022 по 10.05.2022, обґрунтовані та документально підтверджуються на суму 43 162 381,72 грн., в тому числі у період з 02.03.2022 по 04.04.2022 - на суму 42 783 242,70 грн;
-внутрішніх розпорядчих документах щодо повноважень ОСОБА_7 (накази, функціональні обов`язки) та положенні про Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ. Згідно з цими документами наказом Міністра оборони України по особовому складу від 06.07.2021, вирішено укласти з військовослужбовцем Служби зовнішньої розвідки України ОСОБА_7 контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на п`ять років та призначити заступником директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ. У подальшому, наказом МОУ від 07.07.2021 тимчасове виконання обов`язків директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ покладено на заступника цього Департаменту ОСОБА_7, який втратив чинність наказом МОУ від 21.02.2022. Наказом МОУ від 22.02.2022 тимчасове виконання обов`язків директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ знов покладено на заступника цього Департаменту ОСОБА_7, який втратив чинність наказом МОУ від 16.08.2022. Таким чином, у період з 07.07.2021 по 16.08.2022, на ОСОБА_7 фактично покладено виконання функціональних обов`язків директора Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ. Відповідно до Положення про Департамент державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів МОУ, затвердженого наказом МОУ від 28.05.2019, вказаний Департамент очолює директор Департаменту, який призначається на посаду та звільняється з посади в установленому законодавством порядку, підпорядковується Міністру оборони України (пункт 10). Директор Департаменту здійснює керівництво діяльністю Департаменту та, у тому числі: за дорученням керівництва МОУ представляє Департамент у публічних відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні і за її межами; організовує та контролює виконання особовим складом Департаменту законів України, актів та доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, керівництва МОУ; визначає пріоритети роботи Департаменту і шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани його роботи; надає вказівки та рекомендації відповідним органам Збройних Сил щодо питань роботи за напрямом діяльності; організовує роботу щодо запобігання та протидії корупції, виявлення та припинення її проявів, усунення наслідків корупційних діянь у Департаменті; організує реалізацію функції внутрішнього контролю та управління ризиками у Департаменті; здійснює переведення Департаменту на функціонування в умовах особливого періоду; здійснює керівництво діяльністю підпорядкованого підрозділу та організовує перевірку виконання покладених на цей підрозділ завдань; здійснює повноваження щодо самостійного прийняття рішень за напрямом діяльності (пункт 11). Директор Департаменту відповідає за, у тому числі: організацію діяльності та керівництво Департаментом, його здатність до виконання завдань за функціональним призначенням, мобілізаційну підготовку, виховання, трудову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу Департаменту, всебічне забезпечення діяльності структурних підрозділів Департаменту; забезпечення організації централізованих закупівель для потреб Збройних Сил; підготовку та організацію виконання укладених договорів (додаткових угод) у межах бюджетних асигнувань, передбачених на дані цілі кошторисом МОУ, ведення претензійної роботи; стан фінансової діяльності Департаменту в межах виділених асигнувань (пункт 11). Директор Департаменту в межах своїх повноважень видає накази з основної (адміністративно-господарської) діяльності Департаменту та накази по стройовій частині, організовує і контролює їх виконання та здійснює інші заходи, спрямовані на виконання Департаментом покладених на нього завдань і функцій (пункт 12). У разі відсутності директора Департаменту його обов`язки виконує один із заступників або призначена інша посадова особа (пункт 13). Отже, ОСОБА_7 був наділений і здійснював організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, тобто відповідно до ч. 3 ст. 18 КК був службовою особою.
46.За таких обставин слідчий суддя не знаходить підстав для висновків, що повідомлення ОСОБА_7 про підозру було здійснено без достатніх доказів.
47.Обґрунтованість підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, на переконання слідчого судді, підтверджується вагомими доказами.
48.Зміст повідомлення про підозру є зрозумілим та дає уявлення щодо кожного з елементів відповідного кримінального правопорушення.
49.За таких обставин слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_7 є необґрунтованим оскільки не містить викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та інших суттєвих обставин, які б вказували на вчинення протиправних дій ОСОБА_7 .
50.Водночас доводи скарги захисника ОСОБА_3, які стосуються невірної оцінки органом досудового розслідування намірів його підзахисного, якими останній керувався під час укладання вищезазначених договорів, у значній мірі стосуються питань доведеності вини, оцінки доказів та наявності складу кримінального правопорушення в діянні підозрюваного ОСОБА_7 . Розв`язання таких питань потребує аналізу та оцінки всіх наявних у справі доказів, з точки зору їх належності, достовірності, допустимості та достатності, а також відповідних повноважень, щодо встановлення складу кримінального правопорушення, визначення правильної кваліфікації кримінального правопорушення, а отже здійснюється судом на стадії судового провадження та не належить до повноважень слідчого судді.
51.Тому, слідчий суддя, не знаходить підстав для скасування повідомлення про підозру на підставі таких доводів.
Щодо доводів про порушення порядку здійснення повідомлення про підозру
52.Частина доводів, наведених у скарзі захисника, стосується стверджуваних порушень порядку вручення повідомлення про підозру ОСОБА_7 . Так, на переконання захисника, повідомлення про підозру не було вручене ОСОБА_7 у порядку встановленому КПК, оскільки під час такого вручення не був присутній обраний ним захисник.
53.Як вже зазначалося вище, у відповідній скарзі захисник просить: (1) скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_7, яке складено 16.06.2023 слідчим Головного управління Національної поліції України за погодженням прокурора Офісу Генерального прокурора; (2) зобов`язати слідчого, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, виключити з ЄРДР відомості по кримінальному провадженню №12023000000001197 про повідомлення про підозру ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 КК
54.Отже, захисник вважає, що порушення порядку вручення повідомлення про підозру може мати своїм наслідком ухвалення слідчим суддею рішення про скасування повідомлення про підозру та про покладення на слідчого обов`язку виключити відповідні відомості з ЄРДР.
55.Проте слідчий суддя не може погодитись із такими доводами, з огляду на таке.
56.Повідомлення про підозру є системою процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора під час досудового розслідування, спрямованих на формування законної та обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваною, можливості захищатися усіма дозволеними законом засобами та способами.
57.Процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на три етапи: 1) етап прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру; 2) етап об`єктивації/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру та його підписання; 3) етап доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к, провадження № 13-34кс19).
58.З наведеного, можна зробити висновок, що перші два етапи повідомлення про підозру, мають своїм результатом прийняття слідчим чи прокурором відповідного процесуального рішення - повідомлення про підозру, а останній етап, охоплює собою низку процесуальних дій щодо доведення інформації про таке рішення до особи, стосовно якої прийняте рішення про повідомлення про підозру, а також роз`яснення наданих їй прав.
59.У ст. 303 КПК законодавець встановив перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на їх оскарження.
60.Так, згідно з положеннями п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, на досудовому провадженні, підозрюваним та його захисником, зокрема, може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру.
61.Зі змісту цієї норми, можна зробити висновок, що в ній передбачено право на оскарження як прийнятого слідчим чи прокурором рішення - «повідомлення про підозру», так і дій чи бездіяльності, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру.
62.За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, слідчий суддя може ухвалити рішення про: 1) скасування рішення слідчого, чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч. 2 ст. 307 КПК).
63.Водночас, як слушно зазначено у рішенні Верховного Суду: «стаття 307 КПК чітко розрізняє «рішення» і «дії». Це розрізнення послідовно проводиться у всіх трьох частинах статті, де «рішення» і «дії» згадуються поряд як самостійні поняття. Також й інші положення КПК не свідчать про те, що законодавець визначає «рішення» як різновид «дії». Навпаки, відповідно до КПК «рішення» і «дія» завжди мають самостійне значення. Рішення приймається - дія здійснюється, дія має початок і закінчення - рішення є одномоментним актом, до процесуальної дії можуть бути залучені багато учасників - процесуальне рішення приймається лише уповноваженою особою, дії фіксуються в протоколі - рішення оформлюється постановою. Отже, положення КПК не дають жодних підстав вважати процесуальне рішення одним з різновидів процесуальної дії.
Враховуючи різну правову природу «рішень» і «дій», ч. 2 ст. 307 КПК визначає різні повноваження слідчого судді у випадку їх оскарження. При оскарженні дії або не здійснення дії слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію, що вже відбулася. У той же час по відношенню до оскаржених рішень слідчий суддя має повноваження лише скасувати таке рішення, але не має повноважень зобов`язати прийняти рішення. Тим більше слідчий суддя не має повноважень визначати, яке саме рішення має прийняти слідчий або прокурор у конкретному випадку, оскільки таким чином суддя втрутиться в сферу повноважень цих осіб і фактично прийме участь у діяльності сторони обвинувачення всупереч своїй ролі в провадженні (ч. 3 ст. 22 КПК)» (постанова Верховного Суду від 14.02.2023 у справі № 405/680/22).
64.З огляду на вищенаведене, слідчий суддя доходить висновку, що за наслідками розгляду скарги на процесуальне рішення - «повідомлення про підозру», слідчий суддя має право постановити ухвалу, згідно з якою скасувати таке рішення, або відмовити у задоволенні скарги (п. 1-1, 4 ч. 2 ст. 307 КПК).
65.Натомість, у випадку, коли предметом судового контролю є процесуальні дії слідчого, прокурора чи їх бездіяльність, що мали місце під час здійснення повідомлення про підозру, слідчий суддя має повноваження зобов`язати припинити дію або зобов`язати здійснити дію, однак не має повноважень скасувати дію чи бездіяльність, що вже відбулися, а також скасувати рішення - «повідомлення про підозру», яке є окремим предметом оскарження.
66.Отже, у світлі обставин цієї справи та наведених вище висновків, слідчий суддя, зазначає, що заявлена у скарзі захисника ОСОБА_3 вимога про скасування повідомлення про підозру, з підстав того, що слідчий чи прокурор не вчинили або у неналежний спосіб вчинили певні процесуальні дії щодо вручення повідомлення про підозру, не підлягає задоволенню.
67.З цих же підстав, не підлягає задоволенню і похідна вимога, щодо зобов`язання слідчого виключити з ЄРДР відомості про повідомлення про підозру ОСОБА_7 .
68.Водночас, з огляду на підстави відхилення заявлених вимог захисника ОСОБА_3, слідчий суддя не вважає за необхідне вдаватися до детальної оцінки законності дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора, що мали місце на етапі, доведення інформації ОСОБА_7 про прийняте процесуальне рішення - «повідомлення про підозру», оскільки така оцінка, у підсумку, не вплине на ухвалене рішення.
Щодо поновлення строків звернення до суду зі скаргою на повідомлення про підозру
Слідчий суддя не ухвалюватиме рішення щодо порушеного захисником питання про поновлення строків звернення до суду зі скаргою на повідомлення про підозру, оскільки вважає, що такі строки, на момент подання скарги захисника ОСОБА_3, не спливли.
Слідчий суддя вважає, що при вирішенні питання про обрахування строків звернення зі скаргою до слідчого судді на повідомлення про підозру слід керуватися спеціальною нормою, яка міститься у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК, та згідно з якою повідомлення слідчого, прокурора про підозру може бути оскаржене після спливу двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Водночас положення ч. 1 ст. 304 КПК, які містять загальну норму щодо строків звернення зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК, не підлягають застосуванню.
Такий підхід, зокрема, випливає з подвійної природи повідомлення про підозру, яке має своїм результатом прийняття слідчим чи прокурором відповідного процесуального рішення - повідомлення про підозру, а також охоплює собою низку процесуальних дій щодо доведення інформації про таке рішення до особи, стосовно якої прийняте рішення про повідомлення про підозру, а також роз`яснення наданих їй прав.
Прийняття відповідного рішення - «повідомлення про підозру» та вчинення процесуальних дій з метою повідомлення про підозру не завжди може збігатися у часі, а тому це може унеможливити чітке визначення процесуальних строків за правилами ч. 1 ст. 304 КПК.
За таких обставин, законодавець цілком обґрунтовано визначив у п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК проміжок часу, упродовж якого сторона захисту може оскаржити як безпосередньо рішення - «повідомлення про підозру» так і дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора щодо повідомлення про підозру.
З урахуванням вищенаведеного, керуючись ст. 369-372, КПК, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3, поданої в інтересах ОСОБА_7, на повідомлення про підозру від 16.06.2023 у кримінальному провадженні № 12023000000001197 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Слідчий суддя ОСОБА_1