- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/8683/23
Провадження № 1-кс/991/8758/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
детектива Національного бюро ОСОБА_3,
представника володільця майна адвоката ОСОБА_4,
під часрозгляду увідкритому судовому засіданні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна від 29.09.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000788 від 30.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,
установив:
03.10.2023 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна від 29.09.2023 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000788 від 30.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
І. Суть клопотання
Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.07.2017 ДП «Спеціалізована зовнішньоторговельна фірма «ПРОГРЕС» (далі - ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», Державне підприємство) укладено зовнішньоекономічний контракт № 45/240/Н/1438 із Міністерством внутрішніх справ Королівства Саудівська Аравія на поставку для потреб останнього товарів військового призначення (протитанкових ракетних комплексів «Скіф» і «Корсар» у комплекті з ракетним озброєнням та тренажерами) на загальну суму 149 929 750 доларів США.
Розробником та виробником вказаних товарів є ДП «Державне Київське конструкторське бюро «Луч», а експортером та постачальником - ДП СЗТФ «ПРОГРЕС».
Між вказаними підприємствами попередньо укладено Договір комісії № Д-69-03/2016/П від 09.12.2016, згідно умов якого ДП «Державне київське конструкторське бюро «Луч» зобов`язалось виробити військові товари та передати їх Державному підприємству для реалізації; комісійна винагорода Державного підприємства становитиме 42,65% від суми зовнішньоекономічного договору (приблизно 64 млн доларів США).
При цьому, відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту, ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» взяло на себе «антикорупційні зобов`язання» в частині зобов`язань не здійснювати виплати або надавати будь-які грошові кошти будь-кому за сприяння в укладенні та виконанні контракту від 27.07.2017 із постачання товарів військового призначення для МВС Королівства Саудівська Аравія.
Органом досудового розслідування встановлено, що 15.10.2015 ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» укладено контракт № А/21/2015/Pr (далі - Агентський контракт) із компанією-нерезидентом «Rakaa Trading Holding Co.», відповідно до якого Державне підприємство призначило вказану компанію-нерезидента своїм Агентом в якості ексклюзивного представника на території Королівства Саудівська Аравія з питань реалізації товарів військового призначення для використання виключно Міністерством внутрішніх справ та Національною гвардією Королівства Саудівська Аравія.
Додатковим договором № 1 від 15.10.2015 до Агентського контракту передбачено, що розмір агентської винагороди компанії-агента становитиме 30% від суми зовнішньоекономічного Контракту.
Додатковим трьохстороннім договором № 3 від 19.06.2018 до Агентського контракту змінено Агента - компанію «Rakaa Trading Holding Co.» на нового Агента - компанію «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited» (далі новий Агент) із переходом до нового Агента усіх прав і зобов`язань за контрактом від 15.10.2015, в тому числі й оплати агентської винагороди за сприяння ДП СЗТФ «Прогрес» в укладенні Контракту від 27.07.2017 із Міністерством внутрішніх справ Королівства Саудівська Аравія.
В подальшому, в період 2018 - 2020 років на рахунок нового Агента - компанії «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited», ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» перераховано грошові кошти в загальній сумі 45 200 000 доларів США за нібито надані агентські послуги, на підставі актів вартості надання послуг для Державного підприємства Агентом та/чи новим Агентом.
На даний час органу досудового розслідування не вдалось підтвердити факт надання компаніями «Rakaa Trading Holding Co.» та «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited», які зареєстровані у Королівстві Саудівська Аравія, послуг для ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», що ставить під сумнів факт їх надання та законність здійсненої оплати українською компанією.
Зазначені вище факти, за версією слідства, свідчать про наявність в діях службових осіб ДП СЗТФ «ПРОГРЕС» складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, а саме заволодіння чужим майном - коштами державного підприємства, вчиненому в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовими особами своїм службовим становищем.
28.09.2023 у ході проведення обшуку домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_6, за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено:
- перепустку Rakaa Holding на ім`я « ОСОБА_7 »;
- довідкові матеріали щодо військового експорту до Королівства Саудівської Аравії на 25 арк.;
- відомість щодо цін та комплектності ПРК «Корсар» ракетного озброєння та тренажерів на 2 арк.;
- мобільний телефон ОСОБА_6 Iphone 12 Pro, IMEI: НОМЕР_1 ;
- ноутбук ОСОБА_6 . Apple Macbook Air, серійний номер НОМЕР_2 ;
- планшет Наконечного О.О. Apple iPad mini 6 MK7T3FD/A, серійний номер НОМЕР_3 ;
- зовнішній жорсткий диск Наконечного О.О. Toshiba 500 Gb USB 2.0, PX1399E-2620 № 10938376S;
- зовнішній жорсткий диск Наконечного О.О. Toshiba Roco, синього кольору, USB 2.0;
- зовнішній жорсткий диск ОСОБА_6 WD My Passport, s/n НОМЕР_4 ;
- флеш-накопичувач ОСОБА_6 . USB, з написом «Theon».
У органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вказані вище предмети та документи містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб (працівників суб`єктів господарювання), причетних до вчинення кримінального правопорушення, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, а отже є речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
Постановою детектива Національного бюро від 28.09.2023 вилучені під час проведення зазначеного вище обшуку речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52019000000000788.
З метою збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури просить накласти арешт на вилучені в ході проведення обшуку домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_6, речі та документи, з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні детектив Національного бюро ОСОБА_3, який діє на підставі доручення від 06.10.2023, просив задовольнити подане прокурором клопотання про арешт майна у повному обсязі. Зазначив, що у мобільному телефоні та планшеті, які були вилучені у ході проведення обшуку, можуть міститись відомості щодо причетності посадових осіб ДП «ПРОГРЕС» та іноземних осіб до вчинення кримінального правопорушення, а саме листування. На теперішній час органу досудового розслідування не відомо, що саме міститься на зазначених вище технічних пристроях, у зв`язку з тим, що під час проведення обшуку ОСОБА_6 відмовився надавати код-паролі до них. З огляду на вказані обставини, з метою подолання системи логічного захисту, детективами Національного бюро призначено судову експертизу. Інші предмети та речі, вилучені під час проведення обшуку, безпосередньо стосуються предмету кримінального правопорушення та містять ознаки речового доказу.
Представник володільця майна адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, у випадку його часткового задоволення просив врахувати, що віднайдений ноутбук, флеш-накопичувачі жодних відомостей не мають, що підтвердив і сам детектив. Зазначив, що згідно зі змістом ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, клопотання про арешт майна, досудове розслідування здійснюється щодо підтвердження фактів надання агентських послуг, чи були вони реальні чи ні, тобто фактично все зводиться до існування господарських договорів між двома суб`єктами господарювання. Вилучені під час обшуку документи (перепустка, відомості) не містять жодних відомостей, які би могли мати значення для цього кримінального провадження. Крім того, під час проведення обшуку ОСОБА_6 надав пароль доступу до ноутбуку та доступ до змісту флеш-накопичувачів. Також, він повідомив, що у них немає жодних відомостей, які можуть мати відношення до обставин кримінального правопорушення, яке розслідується детективами Національного бюро. Жодних відомостей про те, що на вилученому телефоні та планшеті ОСОБА_6 містяться відомості, які мають значення для досудового розслідування, стороною обвинувачення надано не було. Додав, що вилучення у ОСОБА_6 технічних пристроїв створює перешкоди та незручності у здійсненні його професійної діяльності.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане прокурором клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 172 КПК України).
Зазначені вище вимоги стороною обвинувачення дотримані, клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна надіслано на адресу Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» 30.09.2023, в межах строку 48 годин після проведення обшуку домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_6 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема, для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 29.09.2023), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення.
Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень від 13.08.2019; контракт від 15.10.2015 та додаткові договори до нього; договір комісії від 09.12.2016; афідевіт від 15.11.2016; акти вартості наданих послуг за додатковим договором № 1 до контракту від 15.10.2015; платіжні доручення в іноземній валюті; протоколи допиту свідків та інші матеріали кримінального провадження.
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другої цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2023 надано дозвіл на проведення обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_6, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання речей та документів, які стосуються зовнішньоекономічного контракту № 45/240/Н/1438 від 27.07.2017 на закупівлю Королівством Саудівська Аравія товарів військового призначення, агентського контракту № А/21/2015/Pr від 15.10.2015 (додаткових договорів до нього) з «Rakaa Trading Holding Co.» та «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited», а саме: листування, які містять відомості щодо їх укладання та виконання; документів, пов`язаних з їх укладанням та виконанням; щоденників, чорнових записів, які містять записи щодо їх укладання та виконання, а також мобільних терміналів систем зв`язку, електронних та магнітних носіїв інформації, комп`ютерної техніки, якими користується ОСОБА_6, у яких містяться відомості про укладання та виконання зовнішньоекономічного контракту № 45/240/Н/1438 від 27.07.2017, агентського контракту № А/21/2015/Pr від 15.10.2015, та які використовувались для обміну інформацією та містять переписки осіб (у т.ч. здійснені за допомогою різноманітного програмного забезпечення - «Skype», «Viber», «WhatsApp», «Line», «Telegram», «Signal» тощо).
Відповідно до змісту протоколу від 28.09.2023, у ході проведення обшуку зазначеного вище домоволодіння, детективами Національного бюро виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 12 Pro IMEI: НОМЕР_1 ; перепустку Rakaa Holding на ім`я « ОСОБА_7 »; довідкові матеріали щодо військового експорту до Королівства Саудівської Аравії на 25 арк.; відомість щодо цін та комплектності ПРК «Корсар» ракетного озброєння та тренажерів на 2 арк.; зовнішній жорсткий диск Toshiba 500 Gb USB 2.0, PX1399E-2620 № 10938376S; зовнішній жорсткий диск Toshiba Roco синього кольору USB 2.0; USB флеш-накопичувач з написом «Theon»; Apple Macbook Air, серійний номер W9LTW4D7VP; Apple iPad mini 6 MK7T3FD/A, серійний номер L1Q5JM27PO; зовнішній жорсткий диск WD, s/n WX61E62RH278.
Зі змісту протоколу слідує, що:
- мобільний телефон Iphone 12 Pro IMEI: НОМЕР_1, який надав ОСОБА_6, перебував у заблокованому стані та потребував введення код-допуску, який останній відмовився надавати детективам Національного бюро;
- на зовнішніх жорстких дисках Toshiba 500 Gb USB 2.0, PX1399E-2620 № 10938376S та Toshiba Roco синього кольору USB 2.0, шляхом огляду, виявлено файли та інформацію, яка має відношення до компаній ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», «Rakaa Trading Holding Co.» та «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited», у зв`язку з чим вони були вилучені детективами Національного бюро;
- на флеш-накопичувачі USB з написом «Theon» та ноутбуці Apple Macbook Air, з серійним номером W9LTW4D7VP, у ході огляду, виявлено інформацію щодо компаній ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», «Rakaa Trading Holding Co.» та «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited», у зв`язку з чим вони були вилучені детективами Національного бюро. Разом з тим, ОСОБА_6 надано логін та пароль до зазначеного вище ноутбуку;
- планшет iPad mini 6 MK7T3FD/A, серійний номер L1Q5JM27PO, містить фотографії документів щодо компанії «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited» та листування з представниками вказаної компанії, у зв`язку з чим також був вилучений детективами Національного бюро;
- у зовнішньому жорсткому диску WD «My Passport» s/n WX61E62RH278, у ході огляду, виявлено робочі документи щодо компаній ДП СЗТФ «ПРОГРЕС», «Rakaa Trading Holding Co.» та «Rakaa for Security and Military Equip Company Limited», у зв`язку з чим також був вилучений детективами Національного бюро.
Постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 28.09.2023 вилучені під час проведення обшуку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_6, речі та документи визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52019000000000788 від 30.08.2019.
29.09.2023 постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 52019000000000788 від 30.08.2019 призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково дослідного інституту судових експертиз. Експертам надано об`єкти дослідження: мобільний телефон Iphone 12 Pro, IMEI: НОМЕР_1 та планшет Apple iPad mini 6 MK7T3FD/A, із серійним номером НОМЕР_3, які були поміщені у окремі сейф-пакети.
У мотивувальній частині постанови зазначено, що під час проведення обшуку, а також після нього, в ході проведення оглядів вказаних пристроїв, не вдалось подолати системи логічних захистів, власник та користувач пристроїв під час проведення обшуку категорично відмовився повідомляти пароль доступу до них. Таким чином, з метою виявлення інформації, яка має значення для досудового розслідування та міститься на вилучених технічних пристроях, у органу досудового розслідування виникла необхідність у проведенні комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно технічної експертизи.
Оцінюючи вилучені під час обшуку речі та документи на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Мобільний телефон Iphone 12 Pro, IMEI: НОМЕР_1 та планшет Apple iPad mini 6 MK7T3FD/A із серійним номером L1Q5JM27PO, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, та відповідають ознакам речового доказу. Більш того, під час огляду детективами Національного бюро вказаних технічних пристроїв встановлено, що вони містять системи логічного захисту (паролі), які ОСОБА_6 відмовився надати.
Таким чином, з метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених технічних пристроях, детективом Національного бюро призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно технічну експертизу, із залученням експертів Київського науково дослідного інституту судових експертиз.
Крім того, у вилучених технічних пристроях можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується із положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені технічні пристрої відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та існує можливість їх використання як доказу у цьому кримінальному провадженні. Таке майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а їх надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту.
Разом з тим, не підлягає задоволенню клопотання прокурора в частині накладення арешту на вилучені під час проведення обшуку:
- ноутбук Apple Macbook Air, серійний номер W9LTW4D7VP,
- зовнішній жорсткий диск Toshiba 500 Gb USB 2.0, PX1399E-2620 № 10938376S,
- зовнішній жорсткий диск Toshiba Roco, синього кольору USB 2.0,
- зовнішній жорсткий диск WD, s/n WX61E62RH278,
- USB флеш-накопичувач, з написом «Theon».
Під час розгляду клопотання про арешт майна слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_6 під час проведення обшуку повідомив логін та пароль до ноутбуку Apple Macbook Air, серійний номер W9LTW4D7VP, про що зазначено у протоколі обшуку від 28.09.2023. Також, у доступі до ноутбуку та його огляді детективами Національного бюро не перешкоджав.
Те саме стосується і надання ОСОБА_6 доступу до вмісту зовнішніх жорстких дисків та USB флеш-накопичувача, про що у судовому засіданні зазначив його представник та підтвердив детектив ОСОБА_3 .
Відомості про призначення детективами Національного бюро експертного дослідження вилучених пристроїв у долучених до клопотання матеріалах відсутні.
Враховуючи викладені обставини, заборону вилучення комп`ютерної системи (ноутбуку) без призначення відповідного експертного дослідження, надання безперешкодного доступу до технічних пристроїв ОСОБА_6, не доведеність факту неможливості огляду змісту вилучених технічних пристроїв з моменту проведення обшуку до моменту розгляду клопотання по суті та об`єктивних перешкод у здійсненні огляду, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення не доведено необхідності у накладенні арешту на ноутбук, зовнішні жорсткі диски та флеш-накопичувач.
Також, не підлягає задоволенню й прохання прокурора накласти арешт на певні документи, про які йшла мова у клопотанні.
Постановою детектива Національного бюро ОСОБА_3 від 28.09.2023, вилучені під час проведення обшуку домоволодіння, за місцем проживання ОСОБА_6, документи (перепустка, довідкові матеріали, відомості) визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні та приєднані до матеріалів даного провадження.
За змістом ч. 2 ст. 98 КПК України документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті (якщо вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення). Отже, КПК України визначає у якому випадку документи є речовими доказами.
На думку слідчого судді, для цілей застосування заходу забезпечення у кримінальному провадженні, важливим є визначення виду речових доказів, на який може бути накладено арешт, оскільки арешт не може бути застосовано до всіх без виключення речових доказів у кримінальному провадженні. Так, наприклад, за змістом ч. 2 та ч. 3 ст. 100 КПК України, документ повинен зберігатися у сторони кримінального провадження, якій він наданий, протягом усього часу кримінального провадження; за клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії. Однак, ці норми не передбачають, що такі документи можуть перебувати під арештом і що видача оригіналу документу потребує скасування арешту на нього. Тому, слідчий суддя вважає, що документи як речові докази можуть бути арештовані тільки у випадках, коли щодо таких документів може йти мова про право відчуження, розпорядження та/або користування ними.
Порядок зберігання речових доказів визначений КПК України.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким чином, такі речі та документи долучаються до матеріалів кримінального провадження та зберігаються в них згідно з правилами, передбаченими законом.
У даному випадку вилучені перепустка, довідкові матеріали, відомості не потребують позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування ними, на підставі чого слідчий суддя вважає, що необхідність їх арешту не доведено.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт, зокрема, на мобільний телефон та планшет. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування та знищення вилучених у ході проведення обшуку технічних пристроїв та інформації, яка на них міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, його специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_6 вилученого у нього майна, а лише тимчасово обмежити його право користуватись та розпоряджатись технічними пристроями до завершення експертного дослідження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_6, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування технічних пристроїв, вилучених у ході проведення обшуку, та інформації, яка в них міститься.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини
На підставі наведеного, керуючись статтями 98, 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про арешт майна задовольнити частково.
Накласти арешт на майно, вилучене в ході проведення 28.09.2023, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.09.2023, обшуку будинку АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_6, який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження, а саме на:
- мобільний телефон Iphone 12 Pro ІМЕІ НОМЕР_1 ;
- планшет Apple iPad mini 6 MK7T3FD/A серійний номер НОМЕР_3 .
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, які присутні під час оголошення ухвали. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_8