- Presiding judge (HACC AC) : Hlotov M.S.
Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/7239/23Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/632/23
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ
УХВАЛА
І м е н е м У к р а ї н и
10 жовтня 2023 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,
підозрюваного ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7, подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2023 року про застосування до ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42019110350000029,
В С Т А Н О В И Л А:
І. Процедура
1. Судове провадження у цій справі розпочато Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду згідно з отриманою 28.08.2023, направленою поштовим зв`язком 22.08.2023, апеляційною скаргою захисника, поданою відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 309 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/ на ухвалу слідчого судді від 17.08.2023, постановлену у відповідності до ч. 1 ст. 176, ст. ст. 182, 183, ч. 1 ст. 194 КПК (т. 5 а. с. 88-114).
ІІ. Зміст оскаржуваного рішення
2. Ухвалою слідчого судді до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 5 000 000 грн і покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8-9 ч. 5 ст. 194 КПК.
3. Наведене рішення мотивоване тим, що: (1) ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209Кримінального кодексу України /далі - КК/ за фактами заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України, легалізації відповідного майна; (2) існують ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, та відсутній ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК; (3) застосування щодо ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та для запобігання реалізації ним встановлених ризиків; (4) застава у розмірі 5 000 000 грн не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме належну процесуальну поведінку й запобігатиме існуючим ризикам; (5) твердження сторони захисту про закінчення строків досудового розслідування у кримінальному провадженні є безпідставними.
ІІI. Вимоги та доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою
4. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу.
4.1. Апеляційна скарга з доповненнями мотивована тим, що: (1) оскаржувана ухвала не відповідає обставинам кримінального провадження, оскільки слідчий суддя врахував фабулу кримінального правопорушення, зазначену в клопотанні прокурора, яка містить обставини правопорушень, щодо яких ОСОБА_8 не повідомлялося про підозру; (2) підозра необґрунтована; (3) вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 здійснено поза межами строків досудового розслідування; (4) розмір застави є непомірним для ОСОБА_8 ; (5) ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, не доведені.
4.2. Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
IV. Узагальнені позиції інших учасників
5. Інші учасники судового провадження висловили свої позиції.
5.1. Підозрюваний ОСОБА_8 та захисник ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу ОСОБА_7 і просили її задовольнити з мотивів, наведених у ній.
5.2. Прокурор ОСОБА_9 заперечила проти задоволення апеляційної скарги, зазначивши, що (1) підозра є обґрунтованою, (2) ризики наявні, (3) застосований розмір застави є помірним, (4) строки досудового розслідування наразі не сплили.
V. Межі перегляду оскаржуваної ухвали
6. Рішення суду повинно бути законне, обґрунтоване і вмотивоване (ч. 1 ст. 370 КПК).
6.1. Виходячи зі змісту положень ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404 КПК, колегія суддів здійснює перегляд оскаржуваної ухвали у межах доводів, викладених в апеляційній скарзі сторони захисту, враховуючи заперечення, висловлені стороною обвинувачення.
6.2. Тому, при вирішенні питання на які з доводів сторони захисту надавати відповіді в ухвалі, апеляційним судом обов`язково враховуються (1) обставини, наведені у ч. ч. 3, 4 ст. 132, ч. 3 ст. 176, ч. 2 ст. 177, ст. 178, ч. ч. 1, 2 ст. 194 КПК, котрі з`ясовуються слідчим суддею при обранні особі запобіжного заходу, (2) необхідність здійснення ретельної перевірки усіх доводів апеляційної скарги, які можуть вплинути на результат апеляційного розгляду, зокрема, відповідність оскаржуваного рішення вимогам ч. 1 ст. 370 КПК (постанова Верховного Суду від 05.01.2022 у справі №484/789/19).
6.3. Ураховуючи вищенаведене, колегії суддів під час апеляційного розгляду у цьому судовому провадженні належить перевірити чи: (1) наявна обґрунтована підозра; (2) існують ризики; (3) обґрунтованим, у тому числі помірним, для підозрюваного є визначений розмір застави; (4) повідомлення про підозру ОСОБА_8 здійснено у межах строків досудового розслідування.
VI. Встановлені обставини та їх оцінка колегією суддів
7. Під час надання оцінки висновкам слідчого судді апеляційний суд виходить із такого.
(§1) Щодо обґрунтованості підозри
8. Слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК.
8.1. На спростування цього висновку захисники зазначили, що підозра є необґрунтованою. Також захисник ОСОБА_7 звернув увагу на те, що описана у клопотанні фабула стосується правопорушення, якого ОСОБА_8 не вчиняв та повідомлення про підозру щодо неї не отримував (в частині заволодіння земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця»).
8.2. Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту, зазначивши, що підозра в достатній мірі обґрунтована наявними матеріалами, які долучені до клопотання. Разом з цим, вказала, що зазначення у клопотанні фактів вчинення кримінального правопорушення щодо заволодіння земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» не свідчить про те, що дані обставини стосуються ОСОБА_8, зважаючи на те, що йому не повідомлялося про підозру по даному епізоду.
8.3. За наслідками перевірки доводів захисту та заперечень сторони обвинувачення суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри.
8.4. Слід зауважити, що у чинному КПК, як і в інших законах України та підзаконних актах, поняття «обґрунтована підозра» відсутнє, у зв`язку з чим, зважаючи на ч. 5 ст. 9 КПК, під час оцінки відповідності фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри колегія суддів враховує практику ЄСПЛ.
8.5. Так, «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» / Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).
8.6. При цьому стандарт «обґрунтована підозра», який використовується судом на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (п. 184 рішення Великої Палати ЄСПЛ від 28.11.2017 у справі «Мерабішвілі проти Грузії» / Merabishvili v. Georgia, заява №72508/13).
8.7. Отже, під час перевірки чи слідчий суддя не безпідставно дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_8 злочинів, про які йдеться у повідомленні про підозру, колегія суддів з`ясовує чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення.
8.8. Так, погоджуючись із висновками слідчого судді стосовно наявності обґрунтованої підозри, колегія суддів виходить із таких фактів та інформації:
8.8.1. детективи Національного антикорупційного бюро України /далі - НАБУ/ здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 КК, зафактами заволодіння земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України, ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», легалізації майна, одержаного злочинним шляхом (т. 1 а. с. 21-24);
8.9.2. 15.08.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209КК, за фактами заволодіння у період з березня 2018 по січень 2019 за його пособництва службовими особами Головного управління /далі - ГУ/ Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 під керівництвом ОСОБА_18 землями державної власності сільськогосподарського призначення, які перебували у землекористуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» на території м. Фастів Київської області площею 919,34 га вартістю 714 769 489,25 грн, шляхом укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок (т. 1 а. с. 25-57).
8.9.3. про наявність обґрунтованої підозри свідчить зміст таких документів, згідно з якими:
(1) у заяві про вчинення злочину від 12.05.2020 ДП «ДГ «Дмитрівка» повідомляє НАБУ про позбавлення права користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Київська обл., Фастівський р-н, м. Фастів (т. 1 а. с. 67-73);
(2) на підставі рішення Фастівської міської ради Київської області від 28.03.1995 №03-06-XXII видано державний акт №0002, яким у постійне користування ДП «ДГ «Фастівське» надано земельну ділянку площею 1077,4 га, у тому числі сільськогосподарських угідь 987,2 га (т. 1 а. с. 73-76);
(3) постановами Президії Національної академії аграрних наук України від 06.11.2013, (протокол №19), від 24.02.2016 (протокол №3) реорганізовано ДП «ДГ «Фастівське» шляхом приєднання до ДП «ДГ «Борівське», яке у подальшому реорганізовано шляхом приєднання до ДП «ДГ «Дмитрівка» із правонаступництвом майнових та немайнових прав, основних засобів та матеріальних цінностей, землі, майна та зобов`язань (т. 1 а. с. 76-82);
(4) відділ у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області листами від 28.08.2017 №355/420-17 та від 17.10.2017 №503/420-17, та ГУ Держгеокадастру у Київській області листами від 28.08.2017 №21-10-0.222-13749/2-17, від 06.09.2017 №21-10-0.222-14069/2-17 та від 19.10.2017 №21-10-0.222-600/2-17, від 05.12.2017 № 21-10-0.331-18442/2-17, повідомили щодо перебування у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка» 1057,3619 га земель на території м. Фастів Київської області (т. 1 а. с. 82-86, 89);
(5) як вбачається з довідки Відділу у Фастівському районі ГУ Держгеокадастру у Київській області з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) від 26.01.2018 №426/180-18 у власності ДП «ДГ «Дмитрівка» знаходиться 1057,3619 га земель (т. 1 а. с. 90, 91);
(6) 11.04.2018 виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області звернувся до начальника ГУ Держгеокадастру у Київській області із листом №06-22/1583 щодо передачі земель сільськогосподарського призначення загальною площею 30.0 га з державної власності до комунальної власності Фастівської міської ради. У відповідь на це ГУ Держгеокадастру у Київській області у листі від 23.04.2018 №18-10-0.223-6311/2-18 повідомило, що у ГУ немає можливості замовити роботи із землеустрою щодо формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території міської ради, та прийняти рішення про передачу їх до комунальної власності. У зв`язку із цим виконавчий комітет Фастівської міської ради Київської області у листі від 24.04.2018 №06-22/1833 відповів щодо можливості фінансування робіт із проведення інвентаризації земель за рахунок коштів міської ради (т. 1 а. с. 91-93);
(7) 03.05.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області на підставі доповідної записки начальника Управління державного земельного кадастру ОСОБА_11 від 26.04.2018 видало наказ №10-4005/15-18-сг про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастів Фастівського району Київської області (т. 1 а. с. 98-99);
(8) 04.05.2018 ДП «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» звернулося до ГУ Держгеокадастру у Київській області та Фастівської міської ради з листом №01/01-05/341 із пропозицією надання своїх послуг щодо проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Фастівської міської ради (т. 1 а. с. 94);
(9) розпорядженням виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 22.05.2018 №165-од виділено з цільового фонду Фастівської міської ради кошти в сумі 55 000 грн (т. 1 а. с. 93-94);
(10) 25.05.2018 між ДП «Науково-дослідний інститут землеустрою», в особі ОСОБА_18, та ГУ Держгеокадастру у Київській області, в особі ОСОБА_19, укладено договір №868 про надання послуг з проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території м. Фастова Київської області, за результатами якої надано технічну документацію із землеустрою (т. 1 а. с. 95-97);
(11) відповідно до технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташованих на території м. Фастів Фастівського району Київської області, земельні ділянки, що перебували у користуванні ДП «ДГ «Дмитрівка», віднесено до земель запасу (т. 1 а. с. 99-111);
(12) 13.07.2018 ГУ Держгеокадастру у Київській області наказом №10-6323/15-18-сг затвердило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 1014,6048 га на території м. Фастова Фастівського району Київської області (т. 1 а. с 111-112);
(13) протягом липня 2018 року - січня 2019 року було передано у приватну власність 460 земельних ділянок, які розташовані в м. Фастові Київської області, разом із розробленою та затвердженою проектною документацію із землеустрою, зареєстрованою кадастровими реєстраторами (т. 1 а. с. 115-161);
(14) 25.04.2019 ГУ Держгеокадастру у Київській області листом повідомило ДП «ДГ «Дмитрівка» про те, що земельні ділянки, які згідно з державним актом на право постійного користування землею серія КВ №0002 перебували в користуванні ДП «ДГ «Фастівське», на даний час передані особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до п. п. 19, 20 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (т. 1 а. с. 114);
(15) відповідно до витягу з висновку експертів за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи та оціночно-земельної експертизи від 10.06.2022 у кримінальному провадженні №52020000000000354 встановлено факт накладки 462 земельних ділянок, що передані у приватну власність фізичним особам, на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка», та визначено вартість вказаних земельних ділянок у розмірі 714 769 489,25 грн (т. 1 а. с. 178-194);
(16) згідно з висновком експерта за результатами проведення експертизи з питань землеустрою від 06.10.2022 №СЕ-19-22/24023-ДЗ вбачається, що розроблена на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Київській області від 03.05.2018 №10-4005/15-18-сг Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташовані на території м. Фастова Фастівського району Київської області та її затвердження наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 13.07.2018 №10-6323/15-18-сг не відповідають вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування (т. 1 а. с. 194-201);
(17) під час проведення допиту свідок ОСОБА_20 надав показання, згідно з якими: (а) у 2017-2018 році йому від військовослужбовців, з якими він служив у війську, стало відомо про дзвінок чоловіка, який представлявся як волонтер (комусь як помічник депутата), та пропонував допомогу при отриманні земельної ділянки 0,1 га на території Київської області; (б) у вказаний проміжок часу йому також зателефонував чоловік, котрий представився волонтером і запропонував оформити земельну ділянку 0,1 га на території Київської області, на що він погодився; (в) через це він домовився по телефону зі вказаним чоловіком, що коли свідок отримає 0,1 га, то її у подальшому йому відчужить шляхом продажу, за що той надасть задаток 400 доларів США; (г) були і другі військовослужбовці, у яких він також намагався купити землю, і їм він давав то 400, то 300 доларів США; (ґ) свідок зайшов до нотаріуса і підписав документи (довіреність строком на 1 рік на оформлення від його імені земельної ділянки) та надав нотаріусу свої документи, з яких вона зробила копії і долучила їх до довіреності; (д) його та інших викликали по 2-3 осіб за їх прізвищем до кабінету нотаріуса, й коли вони підписували документи, то помічники нотаріуса видавали по 400 доларів США; (е) після підписання документів чоловік, який представлявся волонтером, не повернувся, свідку ніхто не повідомляв, що на його ім`я виділена земельна ділянка (т. 1 а. с. 173-174);
(18) як вбачається з протоколу від 16.06.2023 під час огляду ноутбуків та флеш-носія, вилучених під час обшуку житла ОСОБА_21, встановлено, що вони містять відомості щодо обставин укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок ПСП «Агрофірма «Світанок» із ОСОБА_16 та ОСОБА_15 загальною площею 919,4009 га вартістю 3 125 963,06 доларів США, зокрема, 3400 доларів США за 1 га (т. 1 а. с. 202-204);
(19) відповідно до протоколу про результати аудіоконтролю особи від 10.07.2023 між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 17.05.2023 відбулась розмова такого змісту: ОСОБА_23 : «то у цій ситуації вони від ОСОБА_24 чи від ОСОБА_8 ?»; ОСОБА_35: «вони від ОСОБА_24, ОСОБА_8 ( ОСОБА_8 ) в цій ситуації, ну те, що я знаю, виступив виключно делегатом від ОСОБА_24 перед ТВ, все, ну типу ніяку роботу він не робив.»; ОСОБА_23 : « ОСОБА_27 сказав, щоб я зустрівся з тобою, максимально швидко організував зустріч з ОСОБА_8, щоб все це обговорив і переварив, тоді буде якось мамі доповідати… Ну вона взагалі на такі заходи не ходила і ти ж представляєш, що мені буде стоїть, то взагалі яке розуміння, ми давали гроші ОСОБА_8, далі хто нам їх буде повертати, ОСОБА_8 ще тоді мені останній раз говорив, щось почав на ОСОБА_24 з?їжджати… А хто розраховувався з цими ОСОБА_36 і так далі? Хто їм гроші завозив? ОСОБА_30 не пам?ятає, гроші або інкасатори привозили.»; ОСОБА_35: « ОСОБА_8 забирав, я думаю.»; ОСОБА_23 : « ОСОБА_8 який?»; ОСОБА_35: «ОСОБА_8»; ОСОБА_23 : « ОСОБА_8 ?»; ОСОБА_35: «я думаю, що так…. Я розумію, що ОСОБА_8, розуміючи всю цю історію, у нього 100 чи 200.»; ОСОБА_23 : «не хоче напрягатися.»; ОСОБА_35: «ну не те, щоб напрягатися.»; ОСОБА_23 : «ну почекай, чоловік 100 чи 200 тисяч доларів заробив.» (т. 1 а. с. 203-207).
Також у цьому ж протоколі зафіксована розмова між ОСОБА_8 та ОСОБА_21 наступного змісту: ОСОБА_8 : « ОСОБА_7, давай визначимо ціль нашої зустрічі. Питання в тому, якщо у вас заберуть цю землю, то я повинен вам компенсувати гроші за землю?»; ОСОБА_23 : «ну так.»; ОСОБА_8 : «я вам не можу такого обіцяти, я що вам банк гарант чи як, де я повинен взяти ці гроші? Питання в іншому, ОСОБА_7 так не буває, таке відчуття, що ви не знали, яку купували землю, що це відведена земля на «фунтах», що ви її купували у нотаріуса і як земля виробляється, і я повинен за неї нести гарантію все життя як вона відводилась. Якщо є ОСОБА_33, з якою ви не хотіли спілкуватись, і якщо вона морозиться, і що вона підписує і не може дати цю бумажку, означає, що тут явно якась проблема. Сам подумай, якщо людина стільки пропрацювала в земельних ресурсах і їй кажуть ОСОБА_33, ти отримаєш 300 тисяч доларів, підпиши і тебе за це посадять, ну об?єктивно, вона б цього не робила» (т. 1 а. с. 209-210).
8.10. Із наведених обставин вбачається, що вище наведено інформацію, яка може переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний ОСОБА_8 вчинив кримінальні правопорушення, які йому інкримінуються, а саме здійснив пособництво у заволодінні у співучасті зі службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області земельними ділянками ДП «Дослідне господарство «Дмитрівка» НААН України, відносно яких у подальшому була здійснена легалізація шляхом надання їх у власність громадянам, які мають статус учасника бойових дій.
8.10.1. Вказане спростовує доводи сторони захисту про відсутність достатніх доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 .
8.10.2. Разом із тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявність у діях підозрюваного вини у вчиненні злочинів, оскільки питання винуватості у судовому порядку вирішується після надходження обвинувального акта до суду.
8.11. При цьому, як вбачається з оскаржуваної ухвали, хоча слідчий суддя й послався у своєму рішенні на документи, які стосуються також заволодіння земельними ділянками ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця», але висновків про причетність ОСОБА_8 до вказаних дій ним зроблено не було. Тому з огляду й на наведене підстав для інших висновків щодо доведеності підозри, ніж їх зробив слідчий суддя за результатами судового розгляду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
(§2) Щодо наявності/відсутності ризиків
9. В оскаржуваному рішенні слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, що підозрюваний може (а) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (б) незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
9.1. Сторона захисту вказала, що відсутні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, мотивуючи свою позицію тим, що: (1) ОСОБА_8 має на утриманні трьох малолітніх дітей, одна з яких зарахована до Приватного закладу дошкільної освіти «Академія Еколенд»; (2) стороною обвинувачення не було надано жодного доказу, що ОСОБА_8 вчиняв будь-які активні дії, які б можна було оцінити як готування до переховування від органу досудового розслідування чи суду; (3) обґрунтування ризику переховування наявністю майнових ресурсів підозрюваного носить виключно формальний характер та побудовано на припущеннях; (4) ОСОБА_8 знав про кримінальне провадження, що розслідується, проте повернувся в Україну; (5) ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК, можливо було б нівелювати, поклавши на підозрюваного обов`язок здати на зберігання до уповноваженого органу документи, які дають особі право на виїзд за кордон; (6) жодного доказу про намір підозрюваного впливати на свідків сторона обвинувачення не наводить та їх не долучено до матеріалів провадження.
9.2. Прокурор заперечила проти доводів сторони захисту, зазначивши про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, зокрема зважаючи на те, що: (1) ОСОБА_8 більше року перебував поза межами території України після початку воєнних дій та наразі його сім`я перебуває у Сполучених Штатах Америки; (2) підозрюваний має значні майнові активи.
9.3. За підсумками апеляційного перегляду зроблено висновок, що слідчий суддя правильно встановив наявність двох ризиків, зазначених в ухвалі.
9.4. Надаючи саме таку оцінку доводам апеляційної скарги захисника, колегія суддів виходить із того, що крім «обґрунтованої підозри» обов`язковою умовою, за наявності якої до особи може бути застосовано запобіжний захід, є існування хоча б одного з ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК.
9.5. Адже підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний… може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК).
9.6. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК).
9.7. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний установити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК).
9.8. Із системного аналізу змісту ч. 2 ст. 177 і п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК убачається, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу - щодо встановлення наявності заявлених стороною обвинувачення ризиків слідчий суддя керується стандартом переконання «достатні підстави».
9.9. Так, існування кожного, вказаного у ч. 1 ст. 177 КПК ризику, має підтверджуватися фактами, наявність яких має бути переконливо продемонстрована (п. п. 85, 86 рішення ЄСПЛ від 30.01.2018 у справі «Макаренко проти України» /Makarenko v. Ukraine, заява №622/11).
9.10. У ході застосування наведеного підходу щодо наявності чи відсутності ризиків, судом апеляційної інстанції враховується наступне.
9.10.1. Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується: (1) тяжкістю кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_8, які кваліфікуються як особливо тяжкі злочини - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК(т. 1 а. с. 25-57); (2)наявністю у підозрюваного двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон - серія та номер НОМЕР_1, виданий 06.07.2023 (дійсний до 06.07.2033), серія та номер НОМЕР_2, виданий 27.10.2016 (дійсний до 27.10.2026) (т.3 а. с. 75); (3) наявністю у ОСОБА_8 трьох малолітніх дітей, що в умовах запровадження воєнного стану дозволяє підозрюваному покинути територію України (т. 4 а. с. 49-51); (4) перебуванням підозрюваного у період з 09.02.2022 по 01.03.2023 за кордоном (т. 3 а. с. 76-77); (5) наявністю у ОСОБА_8 та його сім`ї значних майнових активів, перелік яких наведений у п. 10.5 цієї ухвали (т. 4 а. с. 193; т. 5 а. с. 12-15, 42, 73, 95).
9.10.2. Ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні підтверджується тим, що наразі жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, їх показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів, у той час як КПК встановлена процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК).
9.11. Тому, ураховуючи, що в оскаржуваному рішенні слідчий суддя, виходячи з доводів сторони обвинувачення, зазначив достатні підстави, наявність яких підтверджується дослідженими ним доказами, існування встановлених ризиків підтвердилося. Адже, як вважає колегія суддів, ймовірність настання наведених ризиків не зазначена абстрактно, а переконливо продемонстрована.
9.11.1. Вказане не свідчить, що поза всяким сумнівом ОСОБА_8 здійснюватиме відповідні дії. Але наведені факти, котрі підтверджують, що підозрюваний має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, сторона захисту в ході апеляційного перегляду не спростувала.
9.11.2. Тому, колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо недоведеності ризиків, наявність яких правильно встановив слідчий суддя.
(§3) Щодо розміру застави, визначеного слідчим суддею
10. Слідчий суддя, з урахуванням досліджених даних щодо фінансового стану підозрюваного, дійшов висновку, що запропонований прокурором розмір застави, а саме 7452 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 20 001 168 грн є невиправданим за наявних обставин, а тому не може бути застосований. Водночас, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, слідчий суддя вказав, що застава у розмірі 5 000 000 грн не є завідомо непомірною для підозрюваного та разом з покладеними на нього обов`язками забезпечуватиме належну процесуальну поведінку ОСОБА_8, запобігатиме існуючим ризикам.
10.1. Сторона захисту зазначила, що застосована слідчим суддею сума застави, із врахуванням об`єктивної відсутності передбачених ст. 177 КПК ризиків, становить непомірний тягар для його родини. Крім цього, захисники вказали, що: (1) слідчий суддя, зазначивши про наявність у власності ОСОБА_8 земельних ділянок, не надав оцінки їх вартості та не врахував що на них накладено арешт; (2) підозрюваний доходу не отримує, має на утриманні сім`ю, які проживають на заощадження, що складають близько 20-30 тис доларів США, а в 2022 році його дружина продала одну із належних їй земельних ділянок; (3) ОСОБА_8 має належну процесуальну поведінку.
10.2. Прокурор на противагу доводам сторони захисту зазначила, що застосований розмір застави є помірним для ОСОБА_8, враховуючи те, що її було внесено наступного дня після постановлення оскаржуваної ухвали, а також зважаючи на розмір доходу, отриманий ним, зокрема, у 2021 році, наявність у його власності земельних ділянок, часті поїздки за кордон і те, що він являється бенефіціарним власником багатьох товариств.
10.3. За наслідками апеляційного перегляду колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя у повній мірі дослідив обставини справи, роль в них підозрюваного та, зважаючи на майновий стан його та родини, правильно визначив суму застави.
10.4. Порядок визначення розміру застави регулюється ст. 182 КПК.
10.4.1. Так, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого кримінального правопорушення, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (п. 2 абз. 1, абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
10.4.2. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК).
10.4.3. Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого, не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
10.4.4. Водночас сума застави повинна бути оцінена з врахуванням особи підозрюваного, його активів та взаємовідносин з особами, які мають забезпечити його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).
10.5. Застосовуючи наведений підхід до обставин цієї справи, колегія суддів виходить із таких обставин, згідно з якими ОСОБА_8 :
10.5.1. повідомлений про підозру у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209КК, у кримінальному провадженні №42019110350000029, у якому проводиться розслідування щодо, зокрема, обставин заволодіння земельними ділянками державного підприємства та легалізації відповідного майна у співучасті та за попередньою змовою зі службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області на загальну суму 714 769 489,25 грн (т. 1 а. с. 26-82);
10.5.2. має у власності сім земельних ділянок, на які, як вбачається з матеріалів провадження, не накладено арешт (т. 3 а. с. 81-86; т. 5 а. с. 12-15);
10.5.3. є власником автомобіля Mercedes-Benz GLS 350, 2017 року випуску (т. 4 а. с. 193; т. 5 а. с. 42);
10.5.4. має дружину, яка у 2022 році продала одну із належних їй земельних ділянок орієнтовно за 1 млн грн. (т. 5 а. с. 73, 95, 217-219).
10.6. Ураховуючи (1) майновий стан ОСОБА_8, (2) наявність обґрунтованої підозри щодо його причетності до заволодіння земельними ділянками державного підприємства та легалізації майна, визначений слідчим суддею розмір застави хоч і є досить значним, але, як вбачається з матеріалів справи, не є явно непомірним для підозрюваного.
10.7. Таким чином, визначена слідчим суддею сума застави відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК. При цьому зазначені кошти були за підозрюваного сплачені ОСОБА_34, яка є його дружиною (т. 4 а. с. 48; т. 5 а. с. 24, 85).
10.8. Ураховуючи наведене, сплата визначеної слідчим суддею суми застави, здатна запобігти ризикам, передбаченим ч. 2 ст. 177 КПК, оскільки можливість її втрати утримуватиме підозрюваного ОСОБА_8 від вчинення відповідних дій.
(§4) Щодо інших доводів апеляційної скарги
11. Щодо доводів захисника про вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 поза межами строків досудового розслідування, то колегія суддів вважає їх безпідставними та погоджується із висновками слідчого судді з огляду на те, що (1) ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.08.2021 у справі №757/42381/21-к у кримінальному провадженні №42019110350000029 від 13.02.2019 строк досудового розслідування продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 13.08.2022; (2) Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє дотепер; (3) ураховуючи положення ч. 8 ст. 615 КПК і те, що вперше повідомлення особам про підозру у кримінальному провадженні №42019110350000029 здійснено 15.08.2023, із 24.02.2022 до повідомлення про підозру строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не включались у строки, передбачені ст. 219 КПК.
(§5) Висновки
12. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.
12.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК).
12.2. Оскільки доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження то в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 132, 176-178, 182, 193, 194, 309, 370, 376, 393, 395, 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 серпня 2023 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий:ОСОБА_2 Судді:ОСОБА_3 ОСОБА_4